НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗМЕНШЕННЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКІЛЛЯ В РАЙОНІ ЗАТОПЛЕНИХ КАЛІЙНИХ ШАХТ (на прикладі рудника «Калуш») : НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА уменьшение техногенной нагрузки на окружающую среду В РАЙОНЕ ЗАТОПЛЕННЫХ калийных ШАХТ (на примере рудника «Калуш»)



  • Название:
  • НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗМЕНШЕННЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКІЛЛЯ В РАЙОНІ ЗАТОПЛЕНИХ КАЛІЙНИХ ШАХТ (на прикладі рудника «Калуш»)
  • Альтернативное название:
  • НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА уменьшение техногенной нагрузки на окружающую среду В РАЙОНЕ ЗАТОПЛЕННЫХ калийных ШАХТ (на примере рудника «Калуш»)
  • Кол-во страниц:
  • 232
  • ВУЗ:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ


    На правах рукопису


    МАЛИШЕВСЬКА ОЛЬГА СТЕПАНІВНА

    УДК 504.064.2.001.18:(504.064.3:528.8)

    ­

    НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗМЕНШЕННЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКІЛЛЯ В РАЙОНІ ЗАТОПЛЕНИХ КАЛІЙНИХ ШАХТ (на прикладі рудника «Калуш»)


    21.06.01 - Екологічна безпека


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук




    Науковий керівник
    Семчук Я.М.
    доктор технічних наук,
    професор


    Івано-Франківськ
    2006 рік
    ЗМІСТ








    стор.




    ВСТУП


    4




    РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВПЛИВУ РОЗРОБКИ КАЛІЙНИХ РОДОВИЩ ПРИКАРПАТТЯ НА ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ


    10




    1.1. Характеристика геологічного середовища калійних родовищ Прикарпаття.


    10




    1.1.1. Геологічне середовище Калуш-Голинського родовища калійних солей.


    12




    1.1.2. Геологічне середовище Стебницького родовища калійних солей.


    19




    1.2. Аналіз наслідків техногенного впливу шахтної розробки калійних родовищ на довкілля.


    25




    1.2.1. Аналіз впливу шахтної розробки рудників Калуш-Голинського калійного родовища.


    25




    1.2.2. Аналіз впливу шахтної розробки рудників Стебницького калійного родовища.


    36




    1.3. Висновки.


    39




    РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЛІКВІДАЦІЇ ТА ПІСЛЯ-ЛІКВІДАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ КАЛІЙНИХ ШАХТ НА ДОВКІЛЛЯ


    40




    2.1. Світовий досвід методів ліквідації соляних шахт та їх вплив на навколишне природне середовище.


    42




    2.2. Методика проведення регульованого затоплення рудника «Калуш».


    48




    2.3. Оцінка наслідків впливу регульованого затоплення рудника „Калуш” на навколишнє середовище.


    52




    2.4. Висновки.


    56




    РОЗДІЛ 3. ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ЗАТОПЛЕНОЇ ШАХТИ «КАЛУШ» НА ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ


    57




    3.1. Аналіз математичних моделей процесів міграції і розсіювання солей у водоносному горизонті.


    57




    3.1.1. Загальні детерміновані математичні моделі.


    61




    3.1.2. Загальні статистичні математичні моделі.


    67




    3.2. Методика та система автоматизованого просторово-часового прогнозування (САПР «Еколог») забруднення підземних вод шахтними розсолами через канали гідродинамічного зв’язку.


    70




    3.2.1. Математична модель кількісної оцінки привносу солей у водоносний горизонт у випадку повного заповнення каналу зв’язку шахтними розсолами


    71




    2.3.2. Приклад роботи САПР «Еколог».


    73




    3.3. Мматематична модель та система автоматизованого просторово-часового прогнозування (САПР «Ореол») процесу площинного розповсюдження ареалу забруднюючих речовин у підземному водоносному горизонті.


    74













    стор.




    3.3.1. Основні припущення для створення тривимірної математичної моделі прогнозування процесу розповсюдження забруднення у підземному водоносному горизонті.


    76




    3.3.2. Розв’язання математичної моделі.


    80




    3.3.3. Приклад роботи системи автоматизованого просторово-часового прогнозування (САПР «Ореол»).


    80




    3.4. Висновки


    82




    РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ВОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ У РАЙОНІ ЗАТОПЛЕНИХ КАЛІЙНИХ ШАХТ ПРИКАРПАТТЯ


    87




    4.1. Загальна характеристика способів захисту підземних та поверхневих вод від забруднення.


    87




    4.1.1. Профілактичні водоохоронні заходи.


    87




    4.1.2. Локальні водоохоронні заходи.


    90




    4.1.3. Відновлювальні водоохоронні заходи.


    93




    4.2. Спеціальні технічні водоохоронні заходи.


    94




    4.2.1. Методика розрахунку допустимих об’ємів відведення розсолів у маловодні ріки, як вимушений і тимчасовий захід їх знешкодження.


    97




    4.2.2. Захоронення промислових стоків у підземні водоносні горизонти.


    99




    4.3. Висновки


    110




    РОЗДІЛ 5. ТЕРМІЧНА ПЕРЕРОБКА НАДЛИШКОВИХ РОЗСОЛІВ


    112




    5.1. Хіміко-технологічні методи переробки високомінералізованих розчинів морського типу.


    112




    5.1.1. Переробка розчину із зміною його агрегатного стану. Термічна переробка.


    113




    5.1.2. Види та принцип дії вакуумних випаровувачів киплячого типу.


    117




    5.2. Термічні установка і спосіб для переробки відходів одержаних при переробці полімінеральних калійних руд.


    120




    5.2.1. Характеристика вихідних матеріалів, їх підготовка і встановлення оптимального складу сировини для переробки.


    121




    5.2.2. Вплив температури на процес випарювання донасиченого розсолу.


    125




    5.2.3. Дослідження випарювання розсолів у багатокорпусних прямотечієвих вакуумно-випарювальних установках.


    132




    5.3. Висновки


    143




    ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ПІДСУМКОВІ ВИСНОВКИ


    145




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    147




    ДОДАТКИ


    160







    ВСТУП


    На даному етапі, коли запаси калійних руд на діючих рудниках Прикарпаття ще повністю невичерпані, внаслідок загрози природного затоплення шахтних виробок неконтрольованим припливом агресивних вод, ліквідовано чи проходить ліквідація рудників Калуш-Голинського (Калуш, Ново-Голинь) і Стебницького (рудник №2) родовищ калійних солей методом регульованого затоплення високомінералізованими розсолами.
    На основі бази даних гідрохімічних та геодинамічних спостережень складеної по руднику «Калуш» (з 1947 року проводиться щорічне спостереження за деформацією земної поверхні над шахтними виробками рудника та щомісячне спостереження за зміною хімізму і рівнів вод гравійно-галькового водоносного горизонту, та рівнів розсолів у гірничих виробках по спеціально обладнаних свердловинах і криницях. Із 2001 року такі спостереження проводяться щоквартально), який було ліквідовано шляхом регульованого затоплення, необхідно провести аналіз наявних і спрогнозувати можливі позитивні, і негативні наслідки спричинені ліквідацією рудника, а також розробити відповідні природоохоронні заходи спрямовані на оптимізацію довкілля в після ліквідаційний період.
    Небезпечна еколого-геологічна обстановка в межах Калуш-Голинського і Стебницького родовищ калійних солей, що на даному етапі стала однією з основних еологічних проблем західного регіону, може виникнути і на інших соляних родовищах. Із метою недопущення і попередження виникнення таких ситуацій на інших об’єктах, слід ґрунтовно та всебічно вивчити їх причини і наслідки.
    Актуальність теми. На Прикарпатті, де розробка калійних родовищ розпочалась більше як століття тому, проникнення прісних вод у гірничі виробки спричинило виникнення екологічної небезпеки для довкілля. Прісні води інтенсивно розчиняють соляні відклади, що складають водозахисну стелину, руйнують надсолеві теригенні породи, внаслідок чого проходить просідання земної поверхні, провалоутворення та значні депресійні зниження у водоносних горизонтах. Процес безперервний і некерований та продовжується аж до затоплення гірничих виробок, і руйнування рудника в цілому. Так, наприклад, на калійному руднику «Калуш» Калуш-Голинського родовища виник раптовий провал земної поверхні над шахтним полем, який вивів із експлуатації 40 житлових будинків. На місці провалу утворилась мульда осідання, а в її центрі - водоймище площею 30 га та глибиною 3,7 м.
    Із метою зменшення впливу природного затоплення вперше серед країн СНД на руднику «Калуш» у 1989-91 рр. здійснили регульоване затоплення гірничих виробок високомінералізованими розсолами, що значно зменшило руйнівний вплив рудника на довкілля: призупинилося карстоутворення, сповільнилося осідання земної поверхні над виробками. Однак, карстові провали, стовбури шахт, пошукові свердловини, що пробурені крізь соляний поклад, стали каналами гідродинамічного зв’язку між шахтними розсолами і водоносними горизонтами, що приводить до локального засолення вод, які використовуються для питного водопостачання.
    Тому, для оптимізації екологічної ситуації на ліквідованих рудниках і тих, що ліквідуються методом регульованого затоплення, постала необхідність у розробці методів і засобів зменшення та охорони довкілля від негативного впливу затоплених калійних шахт, що є однією з основних причин представлення даної дисертаційної роботи.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота підготовлена у відповідності з договором із Західно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства „Укргеофізика” згідно пооб’єктного плану Державного комітету природних ресурсів за темою „Прогнозування деформації земної поверхні над відпрацьованими шахтними полями рудника „Ново-Голинь” за результатами геофізичних досліджень 1995-2004 рр.” (0104U009628).
    Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка науково-технічних методів та засобів зменшення техногенного впливу затоплених калійних шахт на навколишнє середовище.
    Задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети:
    - провести аналіз стану досліджень впливу затоплених калійних шахт на довкілля та встановити масштаби гідрохімічного та гідродинамічного впливу витіснених шахтних розсолів із затоплених виробок, на підземну та поверхневу гідросфери;
    - розробити нові методи і засоби зменшення наслідків впливу керованого затоплення калійних шахт Прикарпаття на навколишнє середовище;
    - створити та впровадити автоматизовані системи довгострокового прогнозу зміни забруднення підземних вод та передбачити технічні заходи для його запобігання;
    - розробити комплекс заходів та засобів з метою утилізації розсолів;
    - удосконалити установку та розробити нову технологію переробки відходів калійного виробництва, з метою зменшення техногенного впливу на довкілля та одержання товарної продукції.
    Об’єктом досліджень є геосистеми Калуш-Голинського та Стебницького калійних родовищ і їх трансформація під антропогенним впливом.
    Предмет досліджень оцінка геоекологічної ситуації та шляхи її оптимізації, розробка природоохоронних та відновлювальних заходів у соленосних районах.
    Методи досліджень - представляють комплекс, що містить: аналіз сучасного стану екологічної ситуації в соленосних калійних районах (аналіз наявної інформації про масштаби і наслідки впливу розробки, експлуатації та ліквідації калійних рудників на екологічну ситуацію в регіонах); геофізичні (електророзвідка території - виявлення та встановлення місцезнаходження підземних порожнин, стану навантаження ціликів у затоплених виробках і т.п.), гідрохімічні (відбір та аналіз проб підземних, поверхневих і шахтних вод, з метою оцінки фактичних масштабів і наслідків впливу виносу солей із затоплених шахтних виробок на підземну і поверхневу гідросферу), геодинамічні (маркшейдерські спостереження по прокладених профільним лініям, з метою встановлення змін у динаміці просідання земної поверхні над ліквідованими рудниками) методи досліджень; фізичне та математичне моделювання з використанням ГІС-технологій та розроблених автором систем автоматизованого просторово-часового прогнозування (з метою прогнозування і оцінювання просторово-часових та кількісних змін масштабів і наслідків впливу виносу солей із затоплених шахтних виробок калійних рудників на підземну і поверхневу гідросферу); лабораторні (хімічні - встановлення оптимального складу, технології підготовки відходів калійного виробництва для переробки; фізичні розробка лабораторної установки для випарювання донасичених розсолів) та натурні (розробка та впровадження пілотної установки для переробки калійних відходів) експерименти.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
    1. Вперше розроблені математичні моделі, що лягли в основу методик і систем автоматизованого просторово-часового прогнозування, для встановлення масштабів забруднення розсолами підземних водоносних горизонтів.
    2. Вперше, на основі порівняльного аналізу технічних рішень щодо утилізації розсолів, обґрунтовано перевагу їх переробки у порівнянні з захороненням у підземні водоносні горизонти та скидом у поверхневі водотоки.
    3. Вперше, на основі удосконалення технології утилізації високомінералізованих розсолів шляхом їх випаровування, встановлено оптимальний склад вихідної сировини та визначена технологія підготовки відходів калійного виробництва для переробки на розробленій випарній установці, а також визначений оптимальний режим роботи промислових установок, що дає можливість реалізувати замкнуту екологічно-безпечну схему переробки відходів з одержанням товарної продукції.
    4. Дістала розвиток концепція регульованого затоплення соляних виробок розсолами, шляхом її впровадження для ліквідації калійних шахт „Стебник” і „Ново-Голинь”, доведено її переваги над іншими методами ліквідації, після проведеного аналізу даних багаторічних спостережень за просіданням земної поверхні, зсувах і провалах.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Сьогодні на Прикарпатті проводиться регульоване затоплення рудника «Ново-Голинь» Калуш-Голинського та рудника №2 Стебницького калійних родовищ. Для дослідження масштабів і наслідків екологічної небезпеки ліквідації шахтних виробок високомінералізованими розсолами, розроблено та реалізовано в програмному вигляді: моделювання процесу площинного забруднення підземних вод розсолами під впливом витіснення останніх із затоплених шахтних виробок через канали гідродинамічного зв’язку (САПР „Ореол”), що покладено в основу „Методики тривимірного прогнозування розповсюдження забруднюючих речовин у підземному водоносному горизонті”, яку впроваджено на Стебницькому державному гірничо-хімічному підприємстві «Полімінерал»; моделювання процесу дифузійного виносу солей із затоплених шахтних виробок через канали гідродинамічного зв’язку (САПР „Еколог”), на основі якого розроблено „Методику розрахунку прогнозування розповсюдження забруднюючих речовин по каналах гідродинамічного зв’язку”, яку впроваджено на ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» та отримано Деклараційний патент України № 67391 А. Для зменшення екологічної небезпеки, що створюють розміщені у шахтних виробках і акумулюючи ємностях розсоли та відходи калійного виробництва, розроблено спосіб та установку з їх переробки на товарну продукцію. На спосіб та установку переробки отримано патенти України № 75177 та № 76481.
    Особистий внесок здобувача. Полягає у безпосередній його участі на всіх етапах виконання - від формування завдань і експериментальних досліджень до розробки проектів і їх впровадження.
    При активній участі дисертанта розроблені: у лабораторних умовах спосіб та установку для переробки відходів одержаних при переробці полімінеральних калійних руд [1, 2]; математична модель прогнозування розповсюдження забруднених речовин по каналах гідродинамічного зв’язку [4]; технічне рішення, щодо утилізації розсолів шляхом їх підземного захоронення [5].
    Автором особисто розроблено: замкнуту екологічно-безпечну схему руху розчинів у способі та установці для переробки соляних відходів [1, 2, 3]; САПР „Ореол” та „Еколог” забруднення підземних водоносних горизонтів розсолами [6, 7]; імовірнісну математичну модель прогнозу забруднення підземних водоносних горизонтів [8]; метод розрахунку допустимих об’ємів відведення розсолів у маловодні ріки та на його основі створено основні положення регламенту відведення розсолів [9]; проведено розрахунок промислового закачування розсолів у підземний поглинаючий горизонт [5]; запропоновано технічні заходи щодо запобігання розповсюдженню забруднення у підземних водах [10].
    На окремих етапах згаданих робіт, результати яких були використані у дисертації, брали участь співавтори Бараненко О.Б., Кнігініцька Л.П., Семчук Я.М., Осипчук М.М. разом з якими були опубліковані наукові праці та одержані 3 патенти.
    Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на Міжнародних конференціях і семінарах:
    - науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ІФНТУНГ (м. Івано-Франківськ 2002 р.);
    - Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова „2003” (м. Дніпропетровськ, 16-20 червня 2003 р);
    - Міжнародній науково-практичній конференції „Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов” (м. Дніпропетровськ-Кривий ріг, 15-20 вересня 2003 р);
    - ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень „2003” (м. Дніпропетровськ-Черкаси-Одеса, 20-27 жовтня 2003 р);
    - ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Нагальні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст та селищ міського типу” (м. Харків, 28-31 жовтня 2003 р);
    - VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта „2004” (м. Дніпропетровськ, 10-25.06.2004 р);
    - ІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції „Безпека життя і діяльності людини Освіта, Наука, Практика” (м. Рівне, 18-19 березня 2004 р);
    - ІІІ Міжнародній науковій конференції аспірантів та студентів „Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (м. Донецьк, 13-15 квітня 2004 р);
    - Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан навколишнього середовища промислових та гірничопромислових регіонів. Проблеми та шляхи вирішеня” (м. Київ, квітень 2004 р);
    - VІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство.” (м. Київ, 13-15 травня 2004 р);
    - ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень „2004” (м. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р);
    - VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта „2005”. ( м. Дніпропетровськ, лютого 2005 р);
    - на семінарах кафедри безпеки життєдіяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (2001, 2002, 2003, 2004, 2005).
    - Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 22 наукову праці, серед яких 8 у фахових науково-технічних виданнях та збірниках наукових праць, що передбачені переліком ВАК України, 11-ти збірниках матеріалів і тез Міжнародних та Всеукраїнських науково-технічних конференцій, отримано три патенти України та один проходить кваліфікаційну експертизу.

    Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, додатків. Повний обсяг дисертації - 232 стор., із них 17 додатків на 73 стор. Дисертація містить 23 рисунки, 17 таблиць і посилання на 153 літературні першоджерела на 13 стор.
  • Список литературы:
  • ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ПІДСУМКОВІ ВИСНОВКИ



    У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі зі зменшення наслідків впливу керованого затоплення калійних шахт Прикарпаття на навколишнє середовище, шляхом розробки та впровадження науково-технічних природоохоронних методів і засобів.
    Основні наукові і практичні результати дисертаційної роботи наступні:
    1. На підставі виконаного аналізу та проведених досліджень впливу затоплених калійних шахт на довкілля встановлено, що основним джерелом сольового забруднення поверхневих і підземних вод є розміщені у виробках високомінералізовані розсоли (350 400 г/дм3), забруднення гідросфери проходить через канали гідродинамічного зв’язку (карстові провали, стовбури свердловин і шахт), між розсолами затоплених шахт і водоносними горизонтами.
    2. Запропоновано, для зменшення наслідків впливу керованого затоплення шахт на довкілля, застосувати метод спорудження баражної завіси з місцевих водонепроникних матеріалів навколо вже існуючих провалів і виділених у результаті досліджень ареалів засолення.
    3. Розроблена математична модель розрахунку прогнозування розповсюдження забруднюючих речовин по каналах гідродинамічного зв’язку зі створеними на її основі методикою, та САПР „Еколог”, з метою кількісної оцінки впливу виносу солей із затоплених гірничих виробок у підземні та поверхневі водоносні горизонти, шляхом молекулярної дифузії.
    Після реалізації даної моделі, для рудника „Калуш”, встановлено, що забруднення водоносного горизонту, за рахунок виносу солей шляхом молекулярної дифузії, носитиме локальний характер і проявиться лише через 130 років після заповнення каналу зв’язку прісними водами (при коефіцієнті молекулярної дифузії із каналу зв’язку Dм = 1∙10-6 м2/с і швидкості руху підземних вод 1,5 м/добу).
    4. Розроблена математична модель тривимірного прогнозування розповсюдження забруднюючих речовин у підземному водоносному горизонті зі створеними на її основі методикою, та САПР „Ореол”, для прогнозування процесу площинного розповсюдження ареалу сольового забруднення у підземних водоносних горизонтах. З її допомогою можна: визначити концентрацію забруднюючої речовини у будь-який час, у будь-якому місці ареалу забруднення; дати прогноз щодо форми, розмірів, швидкості просування і зміні у часі та просторі ареалу забруднення у підземних водах; підібрати і впровадити конкретні, максимально ефективні природоохоронні заходи для попередження, локалізації і ліквідації наявного та можливого забруднення.
    5. Розроблено метод зменшення негативного впливу на довкілля розсолів, які витісняються із затоплених калійних шахт, шляхом скиду розсолів у маловодні водотоки, підчас повеней і паводків, з урахуванням їх асимілюючих властивостей. Дослідженнями встановлено, що кратність розведення для розсолів концентрацією 250 г/дм3 має становити 436 (разів для хлоридів, як по переважаючому компоненту), при середній витраті води в річці 7500 м3/год можна скинути 12,9 м3/год, 309,63 м3/добу або 113 тис. м3/рік, за умови постійного гідромоніторингу поверхневих вод.
    6. Запропоновано відновити утилізацію надлишкових розсолів методом скиду у підземні водоносні горизонти. Для підтвердження його економічної та екологічної доцільності, можливості практичної реалізації, проведено розрахунки приймальності і зони впливу на водоносний горизонт захоронення надлишкових розсолів. Розрахунками встановлено, що через одну поглинаючу свердловину можна утилізувати від 680 до 890 м3/добу (від 240 до 325 тис. м3/рік) розсолів, а радіус їх розповсюдження у водоносному горизонті через 50 років становитиме всього 504,2 м.
    7. Розроблено термічні установка і технологія з переробки відходів полімінеральних калійних руд (розсолів до 630 тис. м3/рік), з одержанням кінцевих продуктів кухонної 14 т/год та технічної 12 т/год солей і сировини для виробництва штучного карналіту (мінеральне добриво).






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Малишевська О.С., Семчук Я.М., Кнігініцька Л.П. Екологічні проблеми при ліквідації калійних видобувних підприємств Прикарпаття // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. - №3. С. 51-56.
    2. Патент України № 75177. Кнігініцька Л.П., Семчук Я.М., Малишевська О.С. Спосіб переробки відходів, одержаних при переробці полімінеральних калійних руд, Бюл. №3, 15.03.2006. МПК С01D3/00.
    3. Патент України № 76481. Кнігініцька Л.П., Семчук Я.М., Малишевська О.С. Установка для переробки відходів одержаних при переробці полімінеральних калійних руд, Бюл. №8, 15.08.2006. МПК В01D 1/00, С01D 3/00.
    4. Деклараційний патент України № 67391 А. Семчук Я.М., Малишевська О.С., Бараненко О.Б. Спосіб прогнозування розповсюдження забруднюючих речовин по каналах гідродинамічного зв’язку, бюлетень № 6, 15.06.2004. МПК G01V5/00, 9/00.
    5. Малишевська О.С., Семчук Я.М., Бараненко О.Б. Підземне захоронення промислових стоків // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2004. - №3. С. 35-38.
    6. Малишевська О.С. Геофільтраційна модель визначення зміни концентрації забруднюючих речовин по каналах гідродинамічного зв’язку на прикладі затоплених калійних виробок Калуш-Голинського родовища // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. - № 5. С. 58-63.
    7. Малишевська О.С. Моделювання площинного розповсюдження забруднюючих речовин у підземних водах .// Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта „2005””. Екологія. Дніпропетровськ Наука і освіта, Том 15, 2005. - С. 54.
    8. Малишевська О.С. Регульований скид високомінералізованих розсолів у поверхневі водотоки, як вимушений тимчасовий захід їх знешкодження // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. Кременчук: КДПУ, 2004. Вип.. 4/2004 (27). С. 162-164.
    9. Малишевська О.С. Водоохоронні заходи у районі затоплених гірничих виробок калійних шахт Калуш-Голинського родовища // Вопросы химии и химической технологии. 2004. - №6. С. 157-161.
    10. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. К.: «Манускрипт», 1997. 348с
    11. Раевский В.И., Гемп С.К. и др. Методические основы прогнозирования изменений геологической среды при разведке калийных месторождений. В сб. Охрана геологической среды на калийных месторождениях. Труды ВНИИГ. Л.: 1985. С. 60-73.
    12. Козлов С.С., Липницкий В.К., Ходьков А.Е. О гидродинамической и гидрохимической взаимосвязи подземных вод соленосных отложений и надсолевых пород (на примере Стебникского месторождения калийных солей). / В кн.: Геология и полезные ископаемые соленосных толщ. Киев: «Наукова думка». 1974. С. 176-183.
    13. Семчук Я.М. Наукові та методичні основи охорони геологічного середовища в районах розробки калійних родовищ (на прикладі Передкарпаття). Дисертація на здобуття доктора техн. наук: 21.06.01. Івано-Франківськ. 1995. С. 18.
    14. Бочевер Ф.М., Лапшин Н.М., Орадовская А.Е. Защита подземных вод от загрязнения. М.: Недра, 1979. 254 с.
    15. Гаркушин П.К. Техногенез і охорона навколишнього середовища при розробці калійних родовищ Передкарпаття. // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. №2, 2001. С.48-55.
    16. Гаркушин П.К., Семчук Я.М. Технология закладочных работ на калийных рудниках Прикарпатья // Подземное и шахтное строительство. -1991. - №2. - C.13-17.
    17. Варламов А.А., Козлов С.С., Липницкий В.К. Гидрогеологические условия и карст в районе прорыва надсолевых вод в штреке 43/2. / В кн.: Материалы по гидрогеологической и геологической роли подземных вод. Л.: - ЛГУ. 1971. С. 27-32.
    18. Джиноридзе Н.М., Поликарпов А.И., Телегин В.П., Коринь С.С., Ратникова Г.Н.., Рудашевская Н.С. Геология Восточного поля Голыни Калуш-Голынского калийного месторождения. / В кн.: Геология месторождений калийных солей и их разведка. Труды ВНИИГ, выпуск 64. Л.: 1988. - С. 3-19.
    19. С.С.Коринь, Н.М.Джиноридзе. Минеральный состав и свойства соляных пород Предкарпатья индикаторы тектонических деформаций. Советская геология №24. 1988. С 95-97.
    20. Кузьменко Е.Д. Тривимірне картування карстових утворень на родовищах калійної солі за даними гравірозвідки // Розвідка і розробка. Випуск 33. Івано-Франківськ. 1996. С. 42-48.
    21. А.В.Лущик., Н.І.Швирло., А.А.Лущик., Е.А.Яковлев., Е.Д.Кузьменко., Н.В.Штогрин. Оцінка експресними методами еколого-геологічної обстановки родовища калійних „Стебник” в Передкарпатті (Україна). // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. №2, 2001. С. 55-60.
    22. Мироненко В.А., Мольский Е.В., Румынин В.Г. Изучение загрязнения подземных вод в горнодобывающих районах. - Л.: Недра, 1988.-279 с.
    23. Рудько Г.І, Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне природо-користування в межах гірничопромислових і нафтогазових комплексів: Монографія. К; „Нічлава”, 2001 р. 588 с.
    24. Гошовський С.В., Рудько Г.І., Прісне Б.М. Екологічна безпека техноприродних геосистеми у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. Л.-К.: ЗАТ «Нічлава», 2002. 624 с.
    25. Рудько Г.И. Оценка техногенных изменений геологической среды и вопросы управляемого контроля техногенеза (на примере Карпатского региона Украины) // Геоекология. 1999. №2. С. 15-25.
    26. Рудько Г.І, Шкіца Л.Є. Техногенно-екологічна безпека солевидобувних гірничопромислових комплексів Передкарпаття // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2001. - №5-6. С. 68-71
    27. Рудько Г.І., Депутат Б.Ю. Екологічна безпека навколишнього середовища України. Контури проблеми // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2003. - №4. С. 22-28.
    28. Рудько Г.І, Адаменко О.М. Екологічний моніторинг геологічного середовища: Підр. Л: Видавничий центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2001 р. - 260 с.
    29. І.О. Лукаш, Я.М. Семчук. Вплив відходів калійних підприємств на гідрохімічний режим ґрунтових вод. Хімічна промисловість України, 1995, №2. С. 81-85.
    30. Семчук Я.М. Результаты исследования засоления грунтовых вод на калийных предприятиях Предкарпатья. В реф.сб.; Калийная промышленность. М., НИИТЭХИМ, 1983, вып. 1. С. 9 13.
    31. Камаєва І.О., Семчук Я.М. Дослідження процесів засолення ґрунтових вод у районах впливу калійних виробництв. Хімічна промисловість України, 2001, № 6. С. 10-12.
    32. Тесль Н.И., и др. Научно-методические основы экологической гидрологии. М.: Изд. Московского ун-та. 1992. 406 с.
    33. Шокин Ю.П. Аналіз причин затопления калийных рудников ГДР и ФРГ подземными водами и рассолами // Тр. ВНИИГ. 1969. Вып. 57.
    34. Янин Е.П. Екологічна геохімія гірничопромислових територій // Геоекологічні дослідження й охорона надр: Огляд. Вип.. 2. М.: АТ «Геоінформмарк», 1993. 50 с.
    35. Комплексное освоение калийных месторождений Предкарпатья / Тарасов Б.Г., Гаркушин П.К., Глоба В.М.-Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1987.128 с.
    36. С.С.Коринь, Н.М.Джиноридзе. Минеральный состав и свойства соляных пород Предкарпатья индикаторы тектонических деформацій. Советская геология. №24. 1988. С 95-97.
    37. Хрущов Д.П. Литология и геохимия галогенных формаций Предкарпатского прогиба. Киев. Наукова думка, 1980. 316 с.
    38. Атлас родовищ нафти і газу України в 6 томах. Українська нафтогазова академія (УНГА). Видавництво «Центр Європи». Львів. 1998 р. Т 4 - 327 с. Т 5 - 382 с.
    39. Корінь.С.С., Лукаш І.О., Садовий Ю.Б. Оцінка впливу заповнення вироблених просторів калійних рудників Калуш-Голинського родовища гідравлічною закладкою на гідрохімічний режим ґрунтових та поверхневих вод. /Заключний звіт по г/д №260Н/ 97-99 з ВАТ”Оріана”/. 2001р.
    40. Кузьменко Е.Д. Еколого-геофізичні дослідження в Західному регіоні України з метою простеження розвитку природного і техногенного карсту та супутніх процесів. Звіт. НДІНГТ ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ, 2002 р. С. 197.
    41. С.С.Козлов, В.И.Липницкий, А.Е.Ходьков. О гидродинамической и гидрогеохимической взаимосвязи подземных вод соленосных обложений и надсолевых пород (на примере Стебникского месторождения калийных солей). В кн. Геология и полезные ископаемые соленосных толщ. Изд. «Наукова думка». К.; 1974. С176-183.
    42. Хмара, В. Авраменко, Г. Цимбаліста. Геологічна оцінка впливу результатів заповнення просторів калійних рудників гідравлічною закладкою на стійкість міжкамерних ціликів і на деформацію земної поверхні над шахтними полями Калуш-Голинського родовища. Звіт., НДІ ”Галургія” по договору 247П/96-2007 етап 9, Калуш, 2004 р. - 59 с.
    43. М. П. Нестеров, В. И. Авраменко. Рекомендации по уменьшению опасных последствий неуправляемого затопления рудника Калуш” предприятия п/я А-3640 (протокол от 11 - 14.03. 86. г). КФ ВНИИГ, Калуш, 1986 - 86 с.
    44. Я. М. Семчук, С. С. Корінь, Т. М. Мосора. Розробка рекомендацій по організації сітки спостережних свердловин над шахтними полями рудника Калуш”. Звіт., НДІ ”Галургія”, Калуш, 1992 р. - 28 с.
    45. Я. М. Семчук, В. И. Авраменко. Рекомендации по ликвидации рудника им. 50-летия Октября Калуш-Голыского месторождения калийных солей. Отчет по х/д №10 книги І и ІІ КФ ВНИИГ, Калуш, 1990 - 47 с.
    46. Семчук Я.М., Малишевська О.С. Методи боротьби з припливами вод і розсолів на калійних рудниках // Матеріали науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ІФНТУНГ.- м. Івано-Франківськ. «Факел». - 2002 р. - С. 33-34.
    47. М.П.Нестеров И.Пельцель. Связь полноты извлечения калийных руд из недр с проблемой ликвидации рудников после прекращения их эксплуатации. // Пути снижения потерь при добыче калийных руд. Тр. ВНИИГ. Л., 1978. С. 92-110.
    48. Семчук Я.М., Малишевська О.С. Вплив регульованого затоплення калійних шахт рудника „Калуш” на довкілля // Матеріали Міжн. наук.-прак. конф. „Динаміка наукових досліджень „2003””. Екологія. Дніпропетровськ Черкаси - Одеса: Наука і освіта, Том 14, 2003. С. 45-46.
    49. Семчук Я.М., Малишевська О.С. Дослідження порушення соляного масиву навколо виробок калійних шахт та впливу вологості на міцність порід. // Уголь Украины. 2002. - №2-3. С. 22-23
    50. Сивоконь Е.П. Исследование влияния закладки на устойчивость междукамерных целиков калийных рудников. Автореф. на соиск. учён. степени канд. техн. наук. Л., 1966. 20 с.
    51. Агошков М.И.,Требуков А.Л. Влияние закладки выработаного пространства на несущую способность целиков // Науч. сообщ. ИГД им. А.Скочинского. 1963. Вып. 18.
    52. Атрашкевич А.А., Зимин В.Н., Барботина В.Ф. О гидравлической закладке выработаного пространства при разработке карналитовых пластов // Вопросы разработки месторождений калийных солей: Тр. ВНИИГ. 1969. Вып. 51.
    53. Сивоконь Е.П., Гаркушин П.К. Снижение потерь при добыче калийных солей системами с твердеющей закладкой // Развитие калийной промышленности. 1970. Вып.1. С. 21-27.
    54. Духовлинов Д.П. Механизация работ на калийных рудниках ГДР //Хімічна промисловість 1957, №6. С. 8-11.
    55. Канин В.А., Пащенко А.В. Новый состав для укрепления неустойчивых горнах пород // Уголь Украины. 2002. -№2-3. С. 18-22.
    56. Ротькин С.М., Ризнич И.И. О возможности подземного захоронения промстоков основных предприятий калийной промышленности /Использование и складирование отходов обогатительных фабрик. - Л., ВНИИГ, 1974. - С.I04-118.
    57. Пермяков Р.С. и др. Технология добычи солей. М.: «Недра». 1981. 271 с.
    58. Хабер Н.В. Состояние и перспективы размещения и утилизации отходов от переработки полиминеральных руд Прикарпатья // Использование и складирование отходов обогатительных фабрик. - Л., ВНИИГ, 1974. C.7-11.
    59. Eckart D/ Ergebnisse von Untersuchungen uber Schaden an stillgelegten Bergwerksanlagen, Frieberger Forsehungshefte A 526 (1973)).
    60. Семчук Я.М., Малишевська О.С. Дослідження процесів розчинення та вилуговування соляних порід для оцінки наслідків затоплення калійних шахт // Хімічна промисловість України. 2002. - №1, с. 9-12.
    61. Высоцкий Э.А. Калиеносные бассейны мира. Минск: «Наука и техника». 1988. 387 с.
    62. Очёт министерства экологии и чрезвычайных ситуаций, Федеральный горный и промышленный надзор России (Госгортехнадзор России). Глава 7. Экологические проблемы горнопромышленного комплекса. М.: 2004. С. 624-657.
    63. «Новый компаньон» Пермская деловая и политическая газета. / Природа не терпит пустоты / 17.09.2002. №33 С. 4-5.
    64. А.с. №1257239 СССР. Д.Е. Широбоков, В.В. Рыбкин, А.А. Дубинюк, В.И. Авраменко, М.П. Нестеров, Я.М. Семчук, М.Н. Сосновский, Л.Ф. Шендеров. Способ ликвидации рудников на месторождениях калийных солей. 1986 г.
    65. Малишевська О.С. Аналіз дослідження механізму розчинення калійних солей // Матеріали науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ІФНТУНГ. - м. Івано-Франківськ. «Факел». 2002 р - С. 31-33.
    66. Рекомендации по ликвидации рудника «Калуш» Калуш-Голынского месторождения калийных солей. Отчёт, Фонды ВНИИГ, 1978. 139 с.
    67. Семчук Я.М., Малишевська О.С. Вплив регульованого затоплення калійних шахт рудника „Калуш” на довкілля // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень „2003””. Екологія. Дніпропетровськ Черкаси - Одеса: Наука і освіта, Том 14, 2003. - С. 45-46.
    68. Малишевська О.С., Семчук Я.М., Кнігініцька Л.П. Екологічна ситуація в районах розробки та переробки полімінеральних калійних руд Прикарпаття // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. - №4. С. 47-53.
    69. Малишевська О.С., Бараненко О.Б. Проблема підтоплення на техногенно порушених територіях і можливі шляхи її вирішення // Матеріали ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Нагальні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст та селищ міського типу”. Харків: Товариство «Знання» України. - 2003. - С. 23-25.
    70. Лаврик В.И., Никифорович Н.А. Матиматическое моделирование в гидроэкологических исследованиях. Киев, Фитоцентр, 1998. 418 с.
    71. Шеннон Р. Имитационное моделирование систем исскуство и наука. М.: Наука, 1978. 418 с.
    72. Альшинский В.С. Структурный подход к исследованию загрязнения подземных вод статистическими методами. // В сборнике. Водные ресурсы. М.: ВНИИГ. - 1989. С. 95-99.
    73. Антошкіна Л.І., Бєляєв М.М., Коренюк Є.Д., Хрущ В.К. Стан довкілля: моделі та прогноз. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. 328 с.
    74. Арье А.Г. Физические основы фильтраций подземных вод. М.: Недра, 1984. 284 с.
    75. Атрощенко Ф.Г. Изучение миграции высокоминеральных рассолов на физических моделях. Записи Ленинградского государ. инст. т.2 1982. С. 82-88.
    76. Ф.М.Бочевер, И.В.Гармонов, А.В.Лебедев, В.М.Шестаков. Основы гидрогеологических расчетов. Изд. 2е перер. и доп. М.: Недра, 1969. 367 с.
    77. Веригин Н.Н., Шержуков Б.С. Диффузия и массообмен при фильтрации жидкостей в пористых средах. В кн.: Развитие исследований по теории фільтрации в СССР. М.: Наука, 1969. С. 237-277.
    78. Горев Л.М. Основи моделювання в гідроекології. // В кн.: Моделювання природно-техногенних процесів К.: - 1996. С. 5-141.
    79. Формирование и строение ореолов рассеивания вещества в подземных водах / В.А.Грабовников, В.З.Ребейкин, Л.М.Самсонова и др. М.: Недра, 1977.
    80. В.П.Зверьев. Роль подземных вод в миграции химических елементов. М.: Недра, 1982. 184 с.
    81. Гидрогеологические основы охраны подземных вод. Под ред. Е.А.Козловского Т. 1,2.- М.: Центр международных проектов ГКНТ, 1984. 421 с.
    82. Коллинз Р. Течения жидкостей через пористые материалы,- М.: Мир, 1964. - 350 с.
    83. Лаврик В.І. Методи математичного моделювання в екології: Навч. посіб. К.: Вид. дім. «КМ Академія», 2002. 203 с.
    84. Лукнер Л., Шестаков В.М. Моделирование миграции подземных вод. М.: Недра, 1982. 184 с.
    85. Минкин Е.Л. Исследование и прогнозные расчёты для охраны подземных вод. М.: «Недра». 1972. С. 112.
    86. В.А.Мироненко, В.Г. Румынин. Опытно-миграционные работы в водных пластах. М.: Недра, 1986. 238 с.
    87. Мироненко В.А. Проблемы чисельного моделирования переноса загрязнений в подземных водах. // Известия вузов. Геология и разведка. 1990, №5. С. 99-111.
    88. Е.В.Мольский, Н.С.Петров, Н.Г.Головина, М.Н.Кочнева. Использование численного моделирования геофильтрации для прогноза распространения загрязнений в водоносных пластах. // Сб. Теоретические основы и методика гидрогеологического прогноза загрязнения подземных вод. М.: Наука, 1990. 54-57 с.
    89. Музылёв С.В., Привальский В.Е. Стохастические модели в инженерной гидрологии. М.: «Наука». 1982. 307 с.
    90. П.Я. Полубаринова-Кочина. Теория движения грунтовых вод. М.: Гостехиздат, 1952. 672 с.
    91. Советов Б.Я, Яковлєв С.А. Моделированние систем: Учеб. для вузов. - 3-е изд., пере раб. и доп. М.: Высшая шк., 2001 г. - 343 с.
    92. Смирнов С.И. Конвективная диффузия и конвективно-диффузионный массоперенос в подземных водах седиментационных бассейнов. В кн.: происхождение солёности подземных вод седиментационных бассейнов. М.: Недра, 1972. 216 с.
    93. Ж.Фрид. Загрязнение подземных вод. Теория, методика, моделирование и практическое применение. Перевод с англ. М.: Недра, 1981. 304 с.
    94. Храмченков М.Г. Массоперенос при фильтрации вод, содержащих агрессивные компоненты // ИФЖ. 1994. Т. 66(5). С. 580-584.
    95. Хубларян М.Г. Водные потоки: модели течений и качества вод суши. М.: Наука. - 1991. 192 с.
    96. Чандрасекар С. Стохастическое проблемы в физике и астрономии. М: Изд-во иностр. лит. 1947. 168 с.
    97. Шестаков В.М. Динамика подземных вод. М.: Издво МГУ, 1973. 327 с.
    98. Шлендов В.Д., и др. Математическое моделирование процессов диффузии через среды со сложной микропористой структурой. Фонды ЛТИ им. Ленсовеча. Л.: - 1977.
    99. Aris R. On the dispersion of a solute in a fluid flowing through a tube. - Proc.Roy Soc.London, Ser.A, 1956, № 235, 1967 p.
    100. Aronofsky J.S., Heller J.P. Model to explain mixing of flowing miscible fluids in porous media. - Prans.AIME, 1957, vol.210, № 12, p.345-349.
    101. BearJ. Dynamics of Fluids in Porous Media. N.Y.: Elsevier, 1972. 764 p.
    102. Bruch J.C., Street R.L. Two-dimensional dispersion.-J.of the Sanitary Engineering Division. Proceedings of the American Society of Civil Engineers №36, 1967, (vol.93).
    103. Houpes J. Α., Ηar1eman D. R. F. Dispersion in Radial Flow from a Recharge Well. — «Journ. of Gcnphys. Research», 1967, v. 72, N 14, p. 3595-3607.
    104. Ogata А. and Banks R. Β. А solution of the differential equation of longitudinal dispersion in porous media. — Prof. Paper 411—A, V, S, G, S, Wash., 1961, 7 p.
    105. Poter S.Huyakom, Michael J.Unlge, Lee A.Mulkey and Edward A.Sudicky. A three dimenelonal analytical method for predicting leachate migration // Ground Water, -
    1998. - Vol.25, N 5. - P.588-598
    106. Moench A.F. Convergent redial dispersion: a Laplace transform solution for aquifer tracer testing // Water resources Research. 1989. Vol. 25, №3. Р. 439-447.
    107. Sepulveda N., Zack A.L. The effects of overburden stress on the specific storage and hydraulic conductivity of artesian aquifers // Journal of Hydrology. 1991. Vol. 128,
    № 1-4. P. 305-321.
    108. Tim Udoyara S. / Models for groundwater contamination in pores media. ICSCE. Canteen. Conf. Montreal, May 19-22, 1997, Proc. Vol. 2. Sec.1.
    109. Danel P. The measurement of ground water flow. In Proceeding of the Ankara symposium on Arid Zone Hydrology, Paris Unesco (Arid zone research, II) 1952, p.99-107.
    110. Письмен Л.М., Кучанов С.И. Поперечная диффузия в зернистом слое. - Докл. АН СССР, М., 1967, № 3, с.650-653.
    111. Самсонов В.Г., Грабовников ВД. Значение фильтрационной дисперсии при формировании ореолов рассеяния вещества в подземных водах. Гидрогеол. и инж. геология. Экспресс-информация / ВНИИ экон. минер. сырья и геол.-развед. работ. ВИЗМС. Отрасл. ЦНТИ. Μ., Ι974, №7, с.16-32.
    112. Скороход А.В. Стохастические уравнения для сложных систем. М.: Наука, 1983. 190 с.
    113. Справочник по теории вероятностей и математической статистике. / В.С. Королюк, Н.И. Портенко, А.В. Скороход, А.Ф. Турбин. 2 е изд перер. и доп. М.: Наука, 1985. 640 с.
    114. Фоменко В.И. Способы и технические средства охраны подземных вод при освоении месторождений твёрдых полезных ископаемых. М.: ВИЭМС. 1987. С. 56.
    115. Малишевська О.С. Водоохоронні заходи в районі затоплених гірничих виробок калійних шахт // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта „2004””. Екологія. Дніпропетровськ Наука і освіта, Том 58, 2004. - С. 43-45.
    116. Волошкіна О.С., Трофимчук О.М. Розрахунок фільтрації зі споруд з екранами для оцінки ефективності природоохоронних заходів. // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2004. - №2. С. 89-91.
    117. Малишевська О.С. Вимоги до методів вивчення ареалів розсіювання забруднюючих речовин в підземних водах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції
    „Україна наукова”. Том 15. Екологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 18-19.
    118. Изобретения в СССР и за рубежом. МКИ Е 02В, Е 21В, 1979-2003 гг.
    119. Закрепления грунтов и противофильтрационные завесы в гидротехническом строительстве. М.: Энергия, 1980. 300 с.
    120. В.Ф. Кондратьев, И.В.Захарченко. Применение гидрозавес в основании ограждающих дамб для защиты грунтовых вод от загрязнения. // Тр. ин-та / ВНИИ ВОДГЕО. -Гидрологические исследования и расчеты защиты подземных вод от загрязнения. -М., 1992 С. 31-33.
    121. Пиннекер Е.В. Охрана подземных вод. «Наука». Новосибирск, 1979. 71 с.
    122. Гладко Ю.А. Влияние предприятий горнодобывающей промышленности на природные ландшафты центральной части Белорусского Полесья // Современные геологические процессы. Минск: Ин-т геол. наук НАН Беларуси, 1998. С. 16-19.
    123. Кужель Н.П., Пашельно-Лавачева Г.М. Новые способы ограждения карьеров от притоков грунтовых вод. УКРНИИНТИ, серия 18-г, Киев: - 1971. С. 41-47.
    124. Аникеев В.А., Копп И.З., Скалкин Ф.В. Технологические аспекты охраны окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1982. 255 с.
    125. Бойчук Р.В. Охрана водоемов от засоления отходами производства калийных удобрений Калушского «Хлорвинил». // Охрана окружающей среды калийных производств. Минск, 1979. - С. 41-46.
    126. Коржевский Б.А., Тарасова С.П. Охрана подземных вод в районе Домбровского карьера калийных солей Предкарпатья. / В кн.: Региональные условия динамики, охраны и пополнения подземных вод УССР. К.: - 1979. С. 145-146.
    127. Рыжиков А.П. Авария на Стебнинском хвостохранилище. Энергия, экономика, техника, экология. №.4. 1991 г.
    128. Малишевська О.С., Семчук Я.М. Проблема утилізації розсолів калійного виробництва та шляхи її вирішення // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції „Безпека життя і діяльності людини Освіта, Наука, Практика”. Рівне: УДУВГП. - 2004. - С. 173-175.
    129. Малишевська О.С., Семчук Я.М. Регульований скид розсолів калійного виробництва у поверхневі водотоки, як вимушений тимчасовий захід їх знешкодження // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство.” Київ: КПІ «Видавництво «Політехніка». - 2004. - С. 146.
    130. Константинов Н.М. Гидравлика, гидрология, гидрометрия. В 2 частях. М.: Высшая школа, 1987. 1-ч., 304 с., 2-ч., 431 с.
    131. Малишевська О.С. Утилізація промислових стоків шляхом закачування у підземні водоносні горизонти // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень „2004””. Екологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, Том 33, 2004. - С. 51-52.
    132. Малышев. А.С. Оценка загрязнения водоносного горизонта при подземном захоронении промстоков. // Тр. ин-та ВНИИ ВОДГЕО. - Гидрологические исследо-
    вания и расче
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины