ПРОЗА РОСТИСЛАВА ЄНДИКА: СВОЄРІДНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ : ПРОЗА РОСТИСЛАВА ЕНДИКА: своеобразие художественного МЫШЛЕНИЯ

Краткое описание

Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника

На правах рукопису

Залевська ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

Удк 821.161.2: 82-3

Проза Ростислава Єндика: своєрідність художнього мислення

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
ХОРОБ СТЕПАН ІВАНОВИЧ

Івано-Франківськ 2009

Зміст
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ РОСТИСЛАВА ЄНДИКА 11
1.1. Проекція національної ідеї та своєрідність її художнього втілення у творчості письменника. 11
1.2. Міфологічні першооснови прозових творів РостиславаЄндика. 25
1.3. Національне і міфологічне як головні детермінанти психологічного характеротворення (на матеріалі збірки „Жага”) 48
1.4. Традиції західноукраїнської новели у творчості Ростислава Єндика. 58
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ ЖАНРУ І СТИЛЮ ХУДОЖНЬОЇ СПАДЩИНИ РОСТИСЛАВА ЄНДИКА.. 76
2.1. Прозова творчість письменника в контексті стильових пошуків доби. 76
2.2. Структура текстів малої прози. 99
2.2.1. Синкретизм родо-жанрових ознак і наративні прийоми психологічного моделювання характерів та ситуацій. 99
2.2.2. Ритміко-графічна організація художнього висловлювання. 137
2.3. Художня трансформація національних морально-етичних традицій в збірнику афоризмів „Бенкет”. 143
ВИСНОВКИ.. 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 162

ВСТУП

Актуальність дослідження. Необхідність дослідження художньої особистості Ростислава Єндика (1906 1974) та його прозової спадщини зумовлена науковими потребами висвітлення повноти українського літератрного процесу першої половини ХХ століття.
Його творчий доробок складається з п’яти прижиттєво виданих ним спочатку у Львові (30 40-і рр.), а згодом під час вимушеної еміграції у Кракові та Мюнхені (40 70-і рр.) книг новел та оповідань, афоризмів, драми, поезії в прозі та двох ліричних збірок. Як письменник і вчений-антрополог він брав активну участь в інтелектуально-естетичному та національно-духовному житті Галичини, а пізніше в літературно-мистецькому й культурному процесі української діаспори. Однак упродовж тривалого періоду, аж до проголошення Україною своєї незалежності, ця помітна колись постать була незаслужено забута, а через ідеологічні заборони піддавалася остракізму. Навіть сьогодні ім’я Ростислава Єндика мало знане не тільки широкому читацькому загалу (нині передруковано лише оповідання „Регіт Арідника”), а й фахівцям-літературознавцям. Тому зрозуміло, що й досі в нашій науці про художню літературу відсутнє системне й цілісне дослідження, яке охоплювало б різні грані творчості Ростислава Єндика, зокрема його епічного мислення в книгах оповідань і новел.
Принагідні, іноді й прямо протилежні, оцінки чи окремі характеристичні штрихи творчості Ростислава Єндика знаходимо в літературознавчих розвідках Святослава Гординського, Володимира Державина, Юрія Клинового (Юрія Стефаника), Степана Ленкавського, Григора Лужицького, Романа Олійника-Рахманного, Юрія Шереха (Юрія Шевельова) вчених з української діаспори, а також сучасних дослідників Тараса Салиги, Миколи Ільницького, Володимира Погребенника, Степана Хороба.
З кінця 90-х років минулого століття спостерігається поглиблене вивчення прози письменника, що репрезентується спеціальними працями Марти Хороб, Наталії Мафтин, Світлани Луцак, у яких порушено проблеми фольклорно-міфологічних засад творчості художника слова, ідейно-естетичної реалізації ним донцовських настанов щодо органічного залучення до епічного тексту творів національно-патріотичної домінанти, синтезу в його малій прозі жанрової поліфонії оповідання, легенди, новели і нарису, а також антропологічних чинників у його літературно-науковій спадщині. Поза межами літературознавчих обсервацій, проте, залишається цілий шерег питань, пов’язаних із особливостями художнього мислення прозаїка, поетикою його творів.
Тож потреба ввести літературний, хоч і не в усьому рівноцінний, доробок Ростислава Єндика до сьогоднішнього культурно-духовного і наукового обігу з метою розширення контексту ідейно-естетичних процесів першої половини ХХ століття українського письменства й зумовлює актуальність дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалась у контексті науково-дослідної роботи кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: „Розвиток західноукраїнського літературного процесу кінця ХIХ початку ХХ століття: художні традиції і тенденції” (номер державної реєстрації 0106U002244). Тему дисертації затверджено Вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 4 березня 2003 р. (протокол № 6) й уточнено її формулювання на Вченій раді від 29 березня 2006 р. (протокол № 7).
Мета роботи розкрити специфіку ідейно-естетичних та художніх пошуків Ростислава Єндика на тлі українського літературного процесу першої половини ХХ століття, а також з’ясувати жанрово-стильові особливості прозової спадщини письменника.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
— з’ясувати джерела і самодостатність світоглядно-естетичних засад художнього мислення Ростислава Єндика;
— дослідити жанрову своєрідність і характерні стильові тенденції прози письменника;
— охарактеризувати систему образів й авторські способи, їх моделювання;
— виявити засоби характеротворення, експресію епічної мови, інші поетикальні особливості оповідань і новел художника слова;
— визначити місце письменника в історії української літератури ХХ століття.
Предмет дослідження формування, становлення ідейно-естетичної самосвідомості Ростислава Єндика, особливості його художнього мислення.
Об’єкт дослідження новели та оповідання РостиславаЄндика, пов’язані з ними літературознавчі та епістолярні матеріали, спогади його сучасників.
Теоретико-методологічну основу роботи склали історико-літературні й теоретичні дослідження Івана Франка, Дмитра Чижевського, Сергія Єфремова, Володимира Державина, Миколи Жулинського, Юрія Шевельова, Стефанії Андрусів, Олександра Астаф’єва, Олега Багана, Романа Голода, Зенона Гузара, Івана Денисюка, Дмитра Донцова, Петра Іванишина, Миколи Ільницького, Юрія Клинового, Юрія Кузнєцова, Наталії Мафтин, Дмитра Наливайка, Соломії Павличко, Романа Піхманця, Ярослава Поліщука, Тараса Салиги, Любомира Сеника, Василя Фащенка, Степана Хороба, Олександри Черненко, Наталії Шумило та ін.; роботи з етнопсихології та фольклористики Володимира Гнатюка, Олександра Кульчицького, Івана Нечуя-Левицького, Степана Пушика, Миколи Шлемкевича, Володимира Шухевича, Володимира Яніва; літературознавчі та філософські праці Теодора Адорно, Геога-Ганса Гадамера, Олексія Лосева, Володимира Топорова, Зигмунда Фройда, Карла Густава Юнга та ін.
Методологічна база дослідження ґрунтується на принципах, що випливають зі специфіки предмета вивчення. У роботі поєднано методи аналізу й синтезу (проаналізовано окремі структурні рівні, на основі яких відбувається синтез конкретної ідеї); порівняльно-історичний (вивчення прозової творчості Ростислава Єндика у координатах української літератури першої половини ХХ століття), культурно-історичний (застосований при введенні досліджуваних творів у культурний, літературний та історичний контексти), біографічний (зв’язок творів із біографією та світоглядом письменника), психоаналітичний (роль усвідомлюваних та неусвідомлюваних чинників у характеротворенні, функціонування архетипних образів-персонажів), герменевтичний (інтерпретація текстів Ростислава Єндика) методи дослідження. Елементи міфологічного підходу сприяють увиразненню смислових акцентів, розставлених у творах, а також дозволяють простежити особливості стилю досліджуваних художніх текстів.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше на основі аналізу прозової спадщини цілісно й системно досліджено становлення художньо-естетичних поглядів РостиславаЄндика, особливості його авторської ідейно-естетичної свідомості. Вивчено багатоманітність жанрових різновидів творів письменника, його пошуки в ідейно-тематичному збагаченні української літератури, а також в образній сфері. Епічні твори РостиславаЄндика розглядаються на тлі нашого письменства першої половини ХХ століття, в річищі розвитку класичних традицій української малої прози та українського модернізму як світоглядного і мистецького явища. У роботі використано архівні та рукописні матеріали.
Теоретичне значення дисертації. Матеріали і висновки дослідження мають значення для подальшого теоретичного осмислення стильових особливостей української літератури ХХ століття, сприяють поглибленню уявлень щодо проблемно-тематичного та жанрового спектру малої прози доби модернізму, а також функціональності літературного процесу періоду еміграції.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватися у вузівському та шкільному курсах історії української літератури, при читанні спецкурсів та спецсемінарів, написанні магістерських, дипломних, курсових робіт. Вони стануть посутнім доповненням до відповідних розділів підручників та посібників з історії українського письменства. Дослідження знадобиться літературознавцям під час написання монографій про національних художників слова ХХ століття.
Особистий внесок здобувача полягає у:
дослідженні ідейно-світоглядних та естетичних позицій Ростислава Єндика, його художнього мислення і літературних контактів;
віднайденні маловідомих та недрукованих в Україні творів Ростислава Єндика, введенні їх у науковий обіг;
окресленні жанрово-тематичних та композиційних особливостей художньої прози письменника;
відстеженні зв’язку прозових творів як з традиціями української літератури початку ХХ століття, так і з модерною поетикою (неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм);
визначенні місця письменника в розвитку української літератури й культури, з’ясуванні значення його творчої діяльності для поглиблення європейських орієнтацій новітнього українського письменства.
Апробація результатів дисертації. За темою дисертації виголошено доповіді та повідомлення на наукових конференціях у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (20042008). Здобувач брала участь у Львівській науковій конференції „Українська література в європейському контексті” (Львів, 2005), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми теорії та історії української літератури” (Львів, 2007), Міжнародній конференції, присвяченій ювілею І.Франка (Львів, 2008) Міжнародній конференції, присвяченій 160-річчю кафедри української літератури Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2008). Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 5 від 18 грудня 2008 р.).
Основні положення дисертації опубліковані у статтях:
1. Залевська О. Архетипні моделі в оповіданнях збірки Ростислава Єндика „Регіт Арідника”/ Оксана Залевська // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філологія ; [редкол.: В.Г.Матвіїшин (голова) та ін.] Івано-Франківськ : Плай, 2005. Випуск ІХХ. С. 422429.
2. Залевська О. Новелістичні традиції Марка Черемшини у малій прозі Ростислава Єндика/ОксанаЗалевська// „Покутська трійця” в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХIХ початку ХХ століття : Збірник наукових праць ; [редкол. : С.І.Хороб відповідальний редактор та упорядник]. Івано-Франківськ : Плай, 2006. С. 349359.
3. Залевська О. Засоби психологічного характеротворення у прозі Ростислава Єндика (на матеріалі збірки „Жага”) / Оксана Залевська // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філологія (Літературознавство) ; [редкол.: В.Г.Матвіїшин (голова) та ін.] Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. Випуск ХІІІХІV. С. 225230.
4. Залевська О. Ростислав Єндик : штрихи до творчої біографії / Оксана Залевська // Галичина: Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис ; [редкол. : М.В. Кугутяк (голова) та ін.]. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника , 20062007. Вип. ХІІХІІІ. С. 300306.
5. Залевська О. Фольклорно-міфічна модель художнього світу Ростислава Єндика (на матеріалі збірки оповідань „Регіт Арідника”) / Оксана Залевська // Вісник Львівськогого університету. Секція філологічна ; [редкол. : Т.Ю.Салига (відповідальний редактор) та ін.] Львів, 2007. Випуск 39. Ч.1. С. 119124.
6. Залевська О. Художня трансформація національних морально-етичних традицій в збірнику афоризмів „Бенкет” Ростислава Єндика / Оксана Залевська // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філологія Літературознавство) ; [редкол.: В.Г.Матвіїшин (голова) та ін.] Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. Випуск ХVIIХVIII. С. 20042009.
7. Залевська О. Прозова творчість Ростислава Єндика в контексті стильових пошуків доби / Оксана Залевська // Наукові записки. Серія: Літературознавство ; [редкол. : М.П. Ткачук (відповідальний редактор) та ін.] Тернопіль, РРВ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2008. Вип. 25. С. 4050.
Структура та зміст роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (кожен із них містить кілька підрозділів), висновків та списку використаної літератури (236 найменувань). Загальний обсяг роботи 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі системного й цілісного осмислення прозової спадщини Ростислава Єндика з’ясовано джерела і самодостатність світоглядно-естетичних засад його художнього мислення. У кращих творах письменник вибудував свою моральну-етичну концепцію, зосередивши увагу на психології конкретної людини, її внутрішніх суперечностях, душевній роздвоєності, поневоленні особистості в тоталітарному суспільстві.
Проаналізувавши твори, що визначають обличчя поверненого із забуття художника слова, який розпочинав літературну діяльність у Львові, а згодом у Польщі та Німеччині, робимо висновок, що його улюбленим жанром є малі епічні форми, які здебільшого синтезують в собі оповідні чи новелістичні риси, а також лапідарні художні вислови, афоризми.
Охарактеризувавши творчість Ростислава Єндика (насамперед 3040 рр. ХХ ст.), узагальнюємо, що прозаїк творчо продовжував традиції західноукраїнських письменників, передовсім Івана Франка (образ „цілого чоловіка”) та представників „Покутської трійці” Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича. У книзі „Регіт Арідника”, а також окремих творах періоду 4070 рр. („Жага” , „Зов землі”) автор вдало злютовує українську міфологію зі щоденним побутом гуцулів, чітко виявляючи єдність ірреального з реальним, що акумулюється в містичних відчуттях героїв. Персонажі його творів („Регіт Арідника”, „Звідки беруться мольфарі”, „Торонке мольфарування” та ін.) із самого початку життя занурюються в стихію предковічних, фольклорних та фантастичних уявлень, що найчастіше відтворюється автором в анімо-аніматичному світі природи. Однак за фольклорно-міфологічними шатами надприродного зримо постають сучасні для автора реалії події, явища, факти, пов’язані зі зміною суспільного устрою.
Дослідивши стильові особливості доробку Ростислава Єндика, визначаємо, що в нових еміграційних умовах, попри традиційну основу його світобачення і світовідтворення, автор тяжіє до естетики „пражан” з домінуючим у них образом України, що трансформується прозаїком у простір рідного краю Гуцульщини, а також превалюванням неоромантичного типу художнього мислення, в якому синтезуються модерністські моделі авторської ідейно-естетичної свідомості (символізм, імпресіонізм, експресіонізм).
Власне, в еміграційний період літературної діяльності Ростислава Єндика спостережено його творче розгортання національно-патріотичного імперативу Дмитра Донцова, що виражається в домінанті національного в художньому, відтворюючи вольове осердя характеру героя, стійкість його переконань у руслі ідеї „державницької літератури”, яку творили представники „Празької школи”. Пафос вісниківського устремління до здобування і боротьби, культ сили і суворості пронизує творчість письменника. У новелах та оповіданнях Ростислава Єндика герой філософськи осмислює своє ставлення до дійсності, до обов’язків громадянина через глибокі переживання, вагання й душевні страждання. Зіставлення позитивних і негативних рис персонажів здійснюється шляхом системної диференціації образів за ідейно-моральними критеріями: суспільно-громадянська позиція героїв, їх зв’язок з оточенням („Змагун”, „Блазень”, „Посада”, „Мала людина”), національне і релігійне самоусвідомлення („Відступник”, „Грудка з порога”, „Cuius region — eius religio”), інтелектуально-естетичні смаки й запити („В безпуття на шлях”, „Вічний двигун”, „В небі”), родинні стосунки („Зов землі”, „Грудка з порога”, „Піст”), ставлення до жінки („Любашне божевілля”, „Оце жінка”, „Жага”) тощо.
Діалектично поєднавши традиційне і новаторське, письменник знайшов нові шляхи розширення здобутків літераторів-попередників щодо освоєння селянської теми. Не відступаючи від суспільного детермінування особи, він провадить художній аналіз психології особистості, заглиблюється у сплетіння думок, емоцій, почуттів, настроїв селянина, відтворює складний процес визрівання протесту в його терплячій душі, відтворюючи соціальну зумовленість душевного складу своїх героїв — Івана Загуканого („Відступник”), Грека („Грудка з порога”), Добровольського („Береза Картузька”) та ін. У багатьох творах РостиславЄндик проектує роздуми про справжнього господаря (селянина не з рабською психологією, а з вольовим ставленням до дійсності) на все суспільне життя українства, яке повинно нести на собі відповідальність за родину, рід і землю, на якій живе.
У художньо досконаліших творах збірок „В зударі з життям” та „Зов землі” спостережено поглиблений інтерес автора до особистісно-психологічної тематики, переміщення акцентів із площини суспільно-історичної до внутрішніх чинників.
Звідси, людина і світ творчо трансформується у моделі гендерних взаємин („Реrpetuum mobile”, „Оце жінка”, „Блазень”).
Динаміка почуттів, настроїв, станів простежується як в авторському мовленні, так і в монологах персонажів, полісемії міміки, жестів, рухів. Для розкриття напряму і логіки змін, які відбуваються у психіці героя, письменник використовує можливості ресурсів пам’яті, спогадів, ретроспективного аналізу пережитого, сповідальні форми тощо.
Для творчої манери Ростислава Єндика характерне поєднання ліризму та психологізму, конкретно-реалістичного малюнка з філософськими роздумами, неоромантичним уявленням про місце і роль особистості в недосконалому світі, прагнення зобразити людину в її зв’язках із соціальним середовищем і Всесвітом. Серед найбільш прикметних проблемно-стильових тенденцій письменника виокремлюються такі: інтерес до морально-етичних, суспільних і соціальних проблем; психологізація героя, ліризація оповідань (через пейзаж, портрет, викладові форми), філософізація малої прози, прагнення до вирішення загальних проблем буття.
Ростислав Єндик вдається до повторiв, риторичних запитань, окликiв, контрасту, „графічного письма”, що є важливими засобами згущення концептуальної ідеї, відтворення напруги, концентрації уваги не стільки на зображенні дійсності, скільки на процесі її переживання задля об’єктивації максимальних почуттів. Особливо часто послуговується цими прийомами у творах, що ввійшли до збірок „В зударі з життям” і „Зов землі”.
Наратор у творах є виразником української ідеї, що репрезентується в духовній сутності персонажів, специфіці характерів, конкретних вчинках тощо. В оповіданнях „Цвинтарний упир”, „Мала людина”, „Спекуляція” автор розкриває тенденції руйнації родини, України в цілому. Ростислав Єндик виводить формулу національної трагедії: розрив генетичного коду, що призводить до втрати родовідної пам’яті. Водночас твори письменника формують нову естетичну реальність, у якій домінує прагнення повернути людині відчуття втраченої історичної пам’яті й гармонії („Мольфар”, „Cuius region — eius religio”, „В безпуття на шлях”, „Береза Картузька”).
Збірка афоризмів „Бенкет” також дає унікальний матеріал для розуміння природи національної ідеї, висвітлення місця, ролі та значення цього феномена в житті національно орієнтованої еліти. Письменник не сприймає людської пасивності, рабської покори, тому наскрізним мотивом його афоризмів є боротьба добра і зла не тільки як загальнолюдських універсальних цінностей, але й безпосередньо боротьба добра і зла в душах українців.
Таким чином, дослідження особливостей художнього мислення, специфіки індивідуального стилю Ростислава Єндика, домінуючих основних жанрових форм, образів, тем підтвердили вагомість внеску автора в розвиток української прози ХХ століття. Поєднання традиційної основи з модерними естетичними пошуками збагатили його епічні твори своєрідними стилістичними прийомами й засобами, реалізували нову тематику, позначилися на манері художнього викладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АгеєваВ. Українська імпресіоністична проза / В. П. Агеєва. К. : Вілас, 1994. 160 с.
2. АгеєваВ. Микола Хвильовий / В. П. Агеєва, П. С. Бойко // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. К. : Дніпро, 1998. Кн. 1. С. 533551.
3. АдорноТ. Теорія естетики / Теодор Адорно ; пер. з нім. Петро Таращук. К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2002. 518 с.
4. АндрусівС. Модуль національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. / С. М. Андрусів. Львів : Львів. Нац. Ун-т ім. І.Франка, 2000 ; Тернопіль : Джура, 2000. 340 с.
5. АнтофійчукВ. Євангельські мотиви в українській літературі кінця ХIХ ХХ ст. / В. І. Антофійчук, А. Є. Нямцу. Чернівці : Рута, 1996. 208 с.
6. Астаф’євО. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем / О. Г. Астаф’єв: монографія. К. : Смолоскип, 1998. 313с.
7. БаганО. Естетика і поетика вісниківського неоромантизму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 „Українська література” / О.Баган. Львів, 2002. 20 с.
8. Баган О. Юрій Клен: неокласик чи неоромантик? / О. Баган // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського романтизму. Дрогобич : Відродження, 2004. 392 с.
9. Багряний І. Сад Гетсиманський / І. Багряний. К. : Дніпро, 1992. 528 с.
10. БаркаВ. Поезія. Повість „Жовтий князь” / Василь Барка. К. : Наук. думка, 1999. 304 с.
11. БахтинМ. Эстетика словесного творчества / М. М.Бахтин. М. : Искусство, 1979. 423 с.
12. Башляр Г. Психоанализ огня / Г. Башляр ; пер. с фр. Н. В. Кисловой. М. : Худ. мир, 1993. 176 с.
13. БезхутрийЮ. Хвильовий: проблеми інтерпретації/ Ю. М.Безхутрий. Харків : Фоліо, 2003. 495с.
14. БердяевН. О назначении человека / Н. А. Бердяев. М. : Книга, 1993. С. 110156.
15. Бердяев Н. Философия свободного Духа / Н. А. Бердяев. М. : Книга, 1994. С. 234256.
16. БілецькийО. Зібр. праць: у 5 т. / О. Білецький. К. : Наукова думка, 1965. Т. 2. Українська література XIX початку XX століття. С.549.
17. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть / Жан Бодріяр ; пер. з фр. Леоніда Кононовича. Львів : Кальварія, 2004. 376 с.
18. БойкоЮ. Вибране / Ю. Бойко. Мюнхен : Вид-во УВУ, 1971. Т. 1. 446 с.
19. БондаренкоЮ. Національна парадигма українського екзистенціалізму / Ю. Боднаренко // Слово і Час. 2003. № 6. С.6769.
20. Василь Стефаник художник слова : монографія / [редкол. Кононенко В. І. (голова) та ін.]. Івано-Франківськ : Плай, 1996. 272с.
21. ВасильчукМ. Коломийський азбуковник: Друкарство, журналістика, література 19391999 рр. : бібліографічний словник / Микола Васильчук. Коломия : Вільний голос, 2000. С. 60.
22. Васильчук М. Письменство на Коломийщині: друга половина 16 століття 1939 рік / Микола Васильчук. Коломия : Народний дім, 1993. С. 43.
23. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології / Хв. Вовк. К. : Мистецтво, 1995. 335 с.
24. Войтович В. Українська міфологія / Валерій Войтович К. : Либідь, 2002. 664 с.
25. ГадамерГ. Актуальность прекрасного / Ганс-Георг-Гадамер. М. : Искусство, 1991. 367 с.
26. ГадамерГ. Істина і метод / Г. Г. Гадамер. К. : Юніверс, 2000. Т. 1. 286 с.
27. ГаличО. Теорія літератури : навч. Посіб. для вузів / Олександр Галич, Віталій Назарець, Євген Васильєв. К. : Либідь 2001. 487с.
28. ГаношенкоЮ. Відображення кризи національного міфу в українському інтелектуальному романі 20-х рр. / Юрій Ганошенко // Слово і час. 2004. № 5. С. 2429.
29. Гнатюк В. Нарис української міфології / Володимир Гнатюк. Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2000. 263 с.
30. Гнідан О. Марко Черемшина : нарис життя і творчості / Гнідан О. К. : Дніпро, 1985. 167 с.
31. ГолодР. Іван Франко та літературні напрямки кінця ХIХ початку ХХ століття / Роман Голод. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2005. 284 с.
32. Голод Р. Поетика імпресіонізму в художній творчості Івана Франка / Роман Голод // Слово і Час. 2006. № 8. С. 2731.
33. ГоломбЛ. Міфологема шляху в творчій самосвідомості Василя Стефаника / Лідія Голомб // Шевченко. Франко. Стефаник : матеріали Міжнар. наук. конфер. ; [редкол. Кононенко В. І. (голова) та ін.]. Івано-Франківськ : Плай, 2002. С. 307315.
34. ГолубєваЗ. Двадцяті роки ХХ століття. Зошит другий: найвидатніші письменники доби / З. С. Голубєва. Харків : Фоліо, 2001. С. 5256.
35. Голянич М. Внутрішня форма слова у текстах гуцульських вірувань / Марія Голянич // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філологія ; [редкол.: В. В. Грещук (голова) та ін.]. Івано-Франківськ : Плай, 2005. Вип. IХХ. С. 6168.
36. Голянич М. Внутрішня форма слова і дискурс : монографія / Марія Голянич. Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2008. 296 с.
37. Гординський С. На переломі епох : літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади (Серія „Ad Fontes До джерел”) / C.Гординський. Львів : Світ, 2004. 504 с.
38. ГороховичА. Поетика Лесі Українки і її афоризми / А.Горохович. Вінніпег : Волинь, 1980. 136 с.
39. Гречанюк C. На тлі ХХ століття : літературно-критичні нариси / Сергій Гречанюк. К. : Рад. письменник, 1990. 311 с.
40. Гром’якР. Естетика і критика: філософсько-естетичні проблеми художньої критики / Р. Т.Гром’як. К. : Наукова думка, 1975. 224 с.
41. Грушевський М. Історія української літератури : у 6 т., 9 кн. / Михайло Грушевський ; упоряд. і прим. С. К. Росовецького. К. : Либідь, 1994. Т. 4. Кн. 2. 320 с.
42. Гузар З. Книга болю Осипа Турянського (грані поетики) / Зенон Гузар // Українське літературознавство : міжвідомчий наук. зб. Львів : Світ, 1994. Вип. 59. С.3039.
43. Гузар З. Новела Івана Франка „Мій злочин” / Зенон Гузар // Вісник Львівського університету. Секція філологічна ; [редкол. : Т. Ю. Салига (голова) та ін.]. Львів, 2004. Вип. 35. С. 150155.
44. Гузар З. Новела Марка Черемшини „Туга” : образи-лейтмотиви, час і простір як композиційні детермінанти / Зенон Гузар // „Покутська трійця” в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ століття : зб. наук. праць ; упоряд. С. І. Хороб. Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2006. С. 194197.
45. ГундороваТ. ПроЯвлення Слова: Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Гундорова Тамара. Львів : Літопис, 1997. 297с.
46. ГундороваТ. Тенденції розвитку художнього мислення (поч. XX ст.) / Тамара Гундорова, Наталія Шумило // Слово і Час. 1993. № 1. С.6164.
47. Гуцульські говірки : короткий словник / [відп. ред. Я.Закревська]. Львів : Відродження, 1997. 232 с.
48. ДавидюкВ. Первісна міфологія українського фольклору / В. Ф. Давидюк. Луцьк : Вежа, 1997. 295 с.
49. Денисюк І. Жанрово-стильова специфіка прози Марка Черемшини / Іван Денисюк // Живий у пам’яті народній. Відзначення сторіччя з дня народження Марка Черемшини : зб. документів і матеріалів. К., 1975. С. 7988.
50. ДенисюкІ. Українська новелістика кінця ХIХ початку ХХ століття / І.О. Денисюк. К. : Наукова думка, 1989. С.
51. ДенисюкІ. Національна специфіка українського фольклору / Іван Денисюк // Слово і Час. 2003. № 10. С. 49.
52. ДенисюкІ. Про два типи новели у творчості Івана Франка / Денисюк Іван // Невичерпність атома : зб. наук. праць. Львів : Видавничий центр Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка, 2001. С. 3138.
53. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ ст. / І. О. Денисюк К. : Вища школа, 1981. 215 с.
54. ДержавинВ. Література і літературознавство / В. Державин // Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці / упор. та автор передмови С. І.Хороб. Івано-Франківськ, 2005. 492 с.
55. Державин В. Нові літературні твори Ростислава Єндика / Володимир Державин // Україна і світ. Ганновер, 1953. С. 5355.
56. Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій; Дух нашої давнини / Дмитро Донцов. К. : МАУП, 2005. 568 с.
57. ДонцовД. Туга за героїчним : Постаті та ідеї літературної України / Дмитро Донцов. К., 2003. 101 с.
58. ДонцовД. Дві літератури нашої доби / Дмитро Донцов. Львів, 1991. 265 с.
59. ДубК. Імператив Г.Косинки як естетичне вираження селянської ментальності / Костянтин Дуб // Слово і Час. 1999. № 11. С. 1620.
60. Експресіонізм : зб. наук. праць / Упоряд. Т.Гаврилів. Львів : ВНТЛ-Класика, 2004. 175с.
61. Експресіонізм : зб. наук. праць / упоряд. Т. Гаврилів. Львів : ВНТЛ-Класика, 2005. 182с.
62. Элиаде М. Избранные сочинения: Миф о вечном возвращении. Образы и символы. Священное и мирское / Элиаде М. ; пер. с фр. М. : Ладомир, 2000. 414 с.
63. Энциклопедия экспрессионизма. М. : Изд-во „Республика”, 2003. 418 с.
64. ЄндикР. Бенкет: Мислі, враження, рефлексії / Ростислав Єндик. Мюнхен : Винне гроно, 1951. 95 с.
65. Єндик Р. В зударі з життям / Ростислав Єндик. Краків : Українське видавництво, 1940. 179 с.
66. Єндик Р. В кайданах раси / Ростислав Єндик. Краків : Українське видавництво, 1940. 197 с.
67. Єндик Р. Вступ до расової будови України / Ростислав Єндик. Мюнхен, 1949. 438 с.
68. Єндик Р. Зов землі / Ростислав Єндик. Краків, 1940. 160 с.
69. Єндик Р. Жага / Ростислав Єндик. Мюнхен, 1957 301 с.
70. Єндик Р. Регіт Арідника : збірка оповідань / Ростислав Єндик. Львів : Винне гроно, 1937. 264 с.
71. Єндик Р. Слово до братів / Ростислав Єндик. Мюнхен, 1955. 191 с.
72. Єндик Р. Титан : [поеми] / Ростислав Єндик. Мюнхен : На чужині, 1948. 83 с.
73. Єндик Р. Тріолети / Ростислав Єндик. Львів : Винне гроно, 1953. 62 с.
74. ЄрмоленкоС. Українська мова. Короткий словник лінгвістичних термінів / С. Єрмоленко, С. Бибик ; [за ред. С.Єрмоленко]. К. : Либідь, 2001. 224 с.
75. ЄфремовС.Історія українського письменства / Сергій Єфремов. К. : Femina, 1995. 682с.
76. ЖайворонокВ. Знаки української етнокультури : слов.-довід. / ЖайворонокВ. К. : Довіра, 2006. 703 с.
77. ЖулинськийМ. „І в серце врізалося слово” / Микола Жулинський // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : у 3 кн. К., 1994. Кн. 3. С. 132133.
78. ЖулинськийМ. Іван Франко: душа, дух, духовність, або що визначає суспільний поступ / Микола Жулинський // Слово і Час. 2007. № 1. С. 4447.
79. ЗеровМ. Українське письменство / Микола Зеров. К. : Основи, 2003. С. 483.
80. ЗборовськаН. Психоаналіз і літературознавство : посіб. / Н. В.Зборовська. К. : Академвидав, 2003. 390 с.
81. ЗваричІ. Міф у генезі художнього мислення / Ігор Зварич. Чернівці : Золоті литаври, 2002. 236 с.
82. Іванишин П. Національно-екзистенціальна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти / Петро Іванишин. Дрогобич : Відродження, 2005. 308 с.
83. Ільницький М. Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття / Микола Ільницький. Львів : Місіонер, 1999. 210 с.
84. ІльницькийМ. Література українського відродження: напрями і течії в українській літературі 20-х поч. 30-х років ХХ ст. / М. Ільницький. Львів, 1994. 72 с.
85. ІльницькийМ. Поетичні школи в західноукраїнському літературному процесі 20 30-х років ХХ ст. / Микола Ільницький // Записки НТШ. том ССХХІ : Праці філологічної секції. Львів, 1992. С. 170.
86. Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. / В.Дончик, В.Агеєва, Ю.Ковалів [та ін.] К. : Либідь, 1993. Кн. 1. 382с.
87. КалашникВ. Структурно-функціональні різновиди афоризмів / В. С. Калашник // Культура слова. К., 1989. С. 126130.
88. КалениченкоН. Українська література кінця XIX початку XX ст.: напрями, течії / Н. Л. Калиниченко/ К. : Наукова думка, 1983. 255с.
89. КапленкоО. Наратив як модель світу: структурна побудова і проекція на художній текст / О. Капленко // Слово і Час. 2002. № 8. С. 7983.
90. КачуровськийІ. Новела як жанр. Науково-популярна розвідка / Ігор Качуровський. Буенос-Айрес, 1958. 30 с.
91. Квіт C. Дмитро Донців. Ідеологічний портрет / Сергій Квіт. К. : ВЦ „Київський університет”, 2000. 260 с.
92. Кембел Д. Герой із тисячею облич / Д. Кембел. К. : Альтернатива, 1999. 392 с.
93. Киченко О. Фольклор як художня система / О. С. Киченко // Проблеми теорії. Дрогобич : НВЦ „Каменяр”, 2002. 216 с.
94. Коряковцев А. Карнавал языка: Афоризм как литературный жанр / Андрей Коряковцев. Екатеринбург, 2002. № 3. С. 27.
95. Клиновий Ю. Єндик Ростислав. Жага : [новелі] / Ю. Клиновий Моїм синам, моїм приятелям. Статті, есеї // Слово. Едмонтон ; Торонто, 1981. C. 555559.
96. КлиновийЮ. Поет скривавленого села / Юрій Клиновий // Сучасність. 1970. № 2. С. 6680.
97. КовалівЮ. Романтична стильова течія в українській радянській поезії 2030-х рр. / Ю. І. Ковалів. К. : Наукова думка, 1988. 128 с.
98. КодакМ. Поетика як система : літературно-критичний нарис / М. Кодак. К. : Дніпро, 1988. 159 с.
99. Колесса Ф. Про вагу наукових дослідів над усною словесністю / Ф. Колесса // Фольклористичні праці. К. : Наукова думка, 1970. С. 2126.
100. КононенкоП. Українська література. Проблеми розвитку / П. Кононенко. К. : Вища школа, 1997. 488 с.
101. КосинкаГ. Заквітчаний сон : оповідання, спогади про Григорія Косинку / Григорій Косинка. К. : Веселка, 1991. 287 с.
102. Косинка Г. Оповідання / Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний. Місто : [роман] / Валер’ян Підмогильний. К. : Наукова думка, 2003. 392 с.
103. КостомаровМ. Слов’янська міфологія / М. І. Костомаров // Вибрані праці з фольклористики й літератур