ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ : Фразеологические единицы с ономастическим Компонентам в современном немецком языке: СТРУКТУРНО-семантические и функциональные аспекты

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Лалаян Наталія Степанівна

УДК 811.112.2’373.7

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ
КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор О.П.Пророченко

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......... 4
ВСТУП .... 5
РОЗДІЛ 1. ОНОМАСТИКОН У СИСТЕМІ МОВИ ТА МОВЛЕННЯ ............ 15
1.1. Оніми як об’єкт лінгвістичних досліджень ........... 15
1.2. Денотативна співвіднесеність значень фразеологічних одиниць
зі значенням онімів як самостійних лексичних одиниць...... 25
1.3. Методика аналізу мовного матеріалу...... 43
Висновки до розділу 1........... 46
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У СФЕРІ НІМЕЦЬКИХ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ .... 49
2.1. Лексико-семантичні зв’язки у досліджуваній фразеологічній
мікросистемі ......................................................................................................... 49
2.1.1. Синонімічні відношення та варіативність....50
2.1.2. Антонімічні відношення ...... 63
2.1.3. Полісемія та омонімія .......... 65
2.2. Структурно-граматичні характеристики досліджуваних ускладнених
мовних знаків ................................................... ....................... 71
2.2.1. Фразеологічні одиниці зі структурою словосполучень ........... 71
2.2.2. Фразеологічні одиниці, структурно рівнозначні реченню ...... 83
Висновки до розділу 2... 92
РОЗДІЛ 3. НІМЕЦЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ
КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ.. 95
3.1. Національна та загальнокультурологічна конотація німецьких
фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом .... 95
3.2. Асоціативна природа конотативних ознак та їх роль у формуванні
фразеологічного значення ......... 106
3.3. Семантична структура фразеологічних одиниць з ономастичним
компонентом та його фразеотворча активність .............. 113
3.3.1. Фразеологічні одиниці з антропонімічним компонентом ..... 115
3.3.2. Фразеологічні одиниці з іменами святих
та календарними іменами ............................................................................ 126
3.3.3. Фразеологізми з назвами свят ....................................................... 133
3.3.4. Топоніми у складі фразеологічних одиниць ............ 136
Висновки до розділу 3 .... 141
РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНУВАННЯ НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНИХ НІМЕЦЬКИХ ТЕКСТАХ .......... .... 144
4.1. Функціональний підхід до вивчення досліджуваних одиниць
у сучасній німецькій мові ......... 144
4.2. Модифікації німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним
компонентом ...... 148
4.2.1. Структурно-семантичні модифікації ............................................... 149
4.2.2. Власне семантичні модифікації ................. 167
Висновки до розділу 4 ..... .. 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .... ... 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 181 СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ... 210 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........... 213 ДОДАТОК А. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ У РОБОТІ НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ .........................216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АК антропонімічний компонент
Бібл. біблеїзм
ВІ власне ім’я
Висок. високий стиль
ВН власна назва
Досл. дослівно
Евф. евфемізм
Жарт. жартівливий вираз
Заст. застарілий вираз
ЗН загальна назва
Ірон. іронічний вираз
КНК культурно-національна конотація
МКС мовна картина світу
ОК ономастичний компонент
Перен. переносне значення
Пор. порівняймо
Прик. приказка
Розм. розмовний вираз
ТК топонімічний компонент
Фам. фамільярний вираз
ФО фразеологічна одиниця
ФООК фразеологічна одиниця з ономастичним компонентом
BZ Berliner Zeitung
SdZ Süddeutsche Zeitung
Taz Tageszeitung

ВСТУП
У вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці, починаючи з ХХ століття, спостерігається тенденція до виявлення та аналізу мовних явищ, які фіксують культурно значиму інформацію збережені у колективній пам’яті народу символьні способи матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом, відтворені в його ідеях, схемах мислення й поведінки, системі етичних й естетичних цінностей, нормах, звичаях, обрядах, міфах, віруваннях, побуті тощо [34; 50; 59; 120; 127; 128; 139; 222; 233; 234]. Фразеологія, зокрема її комплексні знаки, що містять у своїй семантичній структурі національно-маркований компонент власну назву (ВН), викликає особливий інтерес у дослідників. Виокремлення культурно-національного компонента фразеологізму дає можливість розглядати фразеологічні одиниці (ФО) в аспекті наявності в них інформації про національну культуру, розкрити похідну мотивацію оніма, показати, що способи прояву національно-культурної специфіки фразеологізмів обумовлені психологією народу, своєрідністю сприйняття навколишнього світу, різними асоціаціями, які виникають у носіїв мови в зв’язку з роллю в їх житті тих чи інших соціально-суспільних та природних явищ і оточуючих предметів.
Функціонування власних назв у складі фразеологізмів неодноразово було предметом розгляду науковців. Свідченням цього є наявність цілої низки монографічних та дисертаційних досліджень в українській [97; 146; 147; 165; 181; 241], російській [29; 33; 80; 144; 241], англійській [1; 29; 57; 133; 134; 191; 200], німецькій [66; 67; 97; 157; 158; 222; 242; 247; 255; 259], французькій [221], польській [92], чеській [203], фінській мовах [283; 284]. Аналіз фразеологізмів з ономастичним компонентом (ФООК) на матеріалі англійської та німецької мов у порівнянні з російською мовою проводився в роботі К.Р.Назарова [149]. Проте аналіз німецької ономастичної фразеології має лише фрагментарний характер, що дозволяє говорити про недостатнє вивчення цієї теми. В сучасній німецькій мові ФООК описано за джерелами походження [97; 259], досліджено механізми перетворення ВН у складі ФО [157; 258], простежено семантико-стилістичні особливості фразеологізованих ВН [66; 242; 254; 259], розглянуто їхні структурні видозміни [222].
Однак, незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених питанням ономастичної фразеології, багато проблем остаточно ще не розв’язані. Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурну та семантичну систематику фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано достатньою мірою функціональний аспект цих мовних одиниць. У виконаних дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів. Предметом розгляду науковців були фразеологізми з антропонімами [66; 97; 242; 258], або топонімами [222], інші ж класи онімів (міфоніми, агіоніми, хрононіми, етноніми) залишалися поза увагою дослідників. Отже, ономастикон як складник лексико-семантичної системи мови і як елемент мовної картини світу, тобто представлення предметів, явищ, ціннісних орієнтирів в мовних знаках (онімах), що є семіотичним результатом концептуальної репрезентації дійсності в етносвідомості носіїв мови, ще не був об’єктом спеціального наукового дослідження в українській германістиці.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям і визначається потребою комплексного аналізу фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові у зазначеному аспекті. Встановлення структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних одиниць з урахуванням мовних та позамовних чинників є важливим у плані подальшого вивчення фразеологічних одиниць у мовному та мовленнєвому аспектах.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дослідження виконано в межах колективної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджених згідно з держбюджетною науковою темою № 0103V003178 Міністерства освіти і науки України Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою дисертаційного дослідження є висвітлення спектру структурних, семантичних та функціональних особливостей фразеологізмів з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
уточнити специфіку значення власних назв як особливих мовних знаків та з’ясувати їхні основні семіотичні властивості, які уможливлюють вербалізацію концептів духовної та матеріальної культури носіїв німецької мови;
зіставити денотативну співвіднесеність значень фразеологічних одиниць зі значенням онімів як самостійних лексичних одиниць;
виявити основні мовні й позамовні чинники, що сприяють семантичним перетворенням власних назв у складі фразеологічних одиниць;
встановити системні зв’язки у сфері німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом;
систематизувати структурно-граматичні типи та моделі німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом;
визначити роль онімів у формуванні фразеологічного значення та розкрити їхні семантичні особливості у складі фразеологічних одиниць;
описати модифікаційні властивості німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у текстах.
Об’єктом дисертаційного дослідження є німецькі фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом.
Предметом вивчення є семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові, а також їхні модифікаційні властивості в різножанрових текстах.
Для вирішення зазначених вище завдань нами сформульовано таку робочу гіпотезу: структурні, семантичні та модифікаційні властивості досліджуваних одиниць зумовлені домінуючою роллю ономастичного компонента, який є потужним детермінантом етнокультурної інформації.
Матеріал дослідження склали 1800 фразеологізмів з ономастичним компонентом (включаючи їхні територіальні варіанти), для яких основою слугують антропоніми (особові імена, прізвища та прізвиська), топоніми (хороніми власні назви територій, астіоніми назви міст, гідроніми назви водних об’єктів, ороніми назви гір, інсулоніми назви островів, астроніми назви небесних тіл), хрононіми власні назви часових відрізків, агіоніми імена християнських святих, геортоніми назви свят, онімічні деривати, а також вигадані назви (псевдоантропоніми та псевдотопоніми). Ці одиниці отримані шляхом суцільної вибірки з лексико- і фразеографічних джерел, словників крилатих висловів, видань пареміологічного характеру, а також із творів сучасної німецької художньої літератури та публіцистики.
Дотримуючись широкого розуміння терміну фразеологічна одиниця”, залучаємо до аналізу не лише ідіоми, фразеологічні сполучення, порівняльні звороти, але й прислів’я, приказки, крилаті вислови, тобто всі стійкі, зв’язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлювання, до складу яких входять ономастичні компоненти чи їх лексичні деривати.
Методологічною основою роботи є загальні засади сучасної мовознавчої науки про мову як соціальне явище, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення, антропологічний підхід до вивчення мовних явищ. Теоретичним підґрунттям пропонованого дослідження слугували праці В. фон Гумбольдта, О.О.Потебні, Я.А.Барана, Є.М.Верещагіна, В.Г.Костомарова, В.М.Телії, В.Флейшера, І.І.Чернишової та інших вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку методів, які уможливили цілісне дослідження матеріалу і підвищили результативність аналізу. Описовий метод слугував засобом інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць. Метод компонентного аналізу застосовано для визначення та опису семантичної структури німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом. Для експлікації фразеологічності того чи іншого словесного комплексу задіяно метод фразеологічної ідентифікації. Метод лексикографічного аналізу дозволив порівняти лексикографічні тлумачення значень досліджуваних мовних одиниць у словниках з метою верифікації їх семантики. За допомогою методу кореляції мовних і позамовних явищ встановлено взаємозв’язок та взаємообумовленість соціальної сфери життя носіїв німецької мови та її відображення у фразеологічному значенні досліджуваних одиниць. Лінгвокраїнознавчий та етнокультурний коментар фразеологічного значення досліджуваних мовних одиниць використано для уточнення семантичної структури фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом. Висновки про частотність вживання різних класів онімів у фразеології, відсоткове співвідношення у сфері системних зв’язків досліджуваних одиниць ґрунтуються на результатах кількісного аналізу.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз фразеологізмів з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки. Новим у роботі є структурно-граматична класифікація німецьких фразеологізмів з ОК. Уперше визначено ступені фразеотворчої активності різних класів онімів як компонентів фразеологічних одиниць та доведено, що значення ономастичних компонентів у складі ФО здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Шляхом вивчення мовленнєвого функціонування досліджуваних мовних одиниць виявлено два види модифікацій німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом: структурно-семантичні та власне семантичні.
Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що проведений комплексний аналіз німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом є певним внеском у подальше вивчення структурно-семантичного і функціонального аспектів фразеології. Результати дослідження засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі структурами етносвідомості носіїв німецької мови. Встановлення національно-культурної специфіки досліджуваних мовних одиниць збагачує лінгвокультурологію і сприяє подальшій розробці проблем динаміки фразеологічної системи та формування мовної картини світу.
Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її основних теоретичних положень і висновків у курсах лексикології німецької мови (розділи Фразеологія”, Лексико-семантична система мови”), загального мовознавства (розділи Мова і культура”, Проміжні рівні мови”), у спецкурсах, присвячених проблемам ономастики, у практиці викладання німецької мови, лінгвокраїнознавства, перекладу. Фактичний матеріал може слугувати основою для укладання фразеологічних і перекладних словників.
Особистий внесок дисертанта полягає у виокремленні корпусу досліджуваних одиниць, у з’ясуванні денотативної співвіднесеності значень фразеологічних одиниць зі значенням онімів як самостійних лексичних одиниць, в аналізі структурно-граматичних типів та моделей досліджуваних знаків, у визначенні ступенів фразеотворчої активності різних онімів як компонентів фразеологічних одиниць, а також у дослідженні мовленнєвого функціонування німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом.
Положення, які виносяться на захист:
1. Фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом (антропонімом, топонімом, хрононімом, агіонімом, геортонімом та ін.), як знаки вторинної номінації, становлять значний масив ускладнених мовних знаків і є продуктом культурно-гносеологічної здатності носіїв німецької мови фіксувати й віддзеркалювати власне антропометричне відношення до навколишнього світу. Уявлення етносу про його внутрішній рефлексивний досвід, його ціннісні орієнтації зберігаються і передаються наступним поколінням.
2. Зв’язок мови, зокрема її фразеологічного складу, з культурно-історичним досвідом носіїв німецької мови виступає потужним соціальним детермінантом, що зумовлює її інтенсивний розвиток. У семантичній структурі досліджуваних мовних одиниць віддзеркалюються не лише зміни в екстралінгвальній дійсності, але й динаміка пізнання, процес формування уявлень, знань про зовнішній світ, рефлексія довкілля в етносвідомості.
3. Досліджувані мовні знаки є інформативно насиченими завдяки ономастичному компонентові, який посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру. Вони здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції і мають яскраве експресивне забарвлення, зумовлене домінуючою роллю ономастичного компонента.
4. Власні назви як компоненти фразеологічних одиниць, функціонуючи у мовленні, набувають сигніфікативного значення, не властивого їм у мові, перетворюючись у загальні назви, що свідчить про безперервну динаміку, властиву усім мовним одиницям, як і самій мовній системі в цілому. Десемантизуючись, оніми втрачають функцію індивідуалізації та ідентифікації і набувають генералізуючого значення.
5. У процесі фразеологізації, зближуючись з апелятивами, власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньосистемні зв’язки: синонімію, антонімію, полісемію, омонімію.
6. Специфіка досліджуваних мовних одиниць, що є нарізнооформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій не лише шляхом утворення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і шляхом структурно-семантичних та власне семантичних видозмін форм усталених зворотів, а саме: шляхом розширення чи звуження компонентного складу фразеологізму, заміною традиційних компонентів фразеологізму словами вільного вжитку, шляхом фразеологічної контамінації та координації, шляхом буквалізації фразеологічного значення тощо.
7. Досліджуваним мовним одиницям притаманна актуалізація усталених зв’язків та значень, а також конотативне ускладнення на основі фонових, соціально-культурних і національно-культурних знань німецького етносу, яке виникає завдяки асоціативному характеру людського мислення і використовується в мовленнєвій діяльності для концептуалізації знання про картину світу та різноманітні відношення людини до довкілля.
Апробація результатів роботи. За матеріалами дослідження зроблено доповіді на шести наукових конференціях, у тому числі на міжнародній: Дні науки 2006” (Дніпропетровськ, 2006); всеукраїнській: Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2006); чотирьох науково-практичних: Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004); 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006); Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному просторі” (Київ, 2007).
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в шести наукових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України (3 др. арк.), і тезах чотирьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3, 5 др. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, списку умовних скорочень, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку довідкової літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатка. Загальний обсяг дисертації складає 247 сторінок, обсяг тексту роботи становить 180 сторінок.
У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено конкретні завдання, методи, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність виконаного дослідження, сформульовано робочу гіпотезу та основні положення, які виносяться на захист, наведено відомості про апробацію роботи.
У першому розділі роботи Ономастикон у системі мови та мовлення” розглянуто специфіку значення онімів та їхні основні функції; з’ясовано суттєві відмінності між власними та загальними назвами (ЗН); визначено шляхи переходу онімів у символічні апелятиви та основні чинники, які сприяють семантичному перетворенню фразеологізованих власних назв; описано методику дослідження мовного матеріалу.
У другому

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження підтверджують точку зору сучасної лінгвістики про те, що усталені словесні комплекси (фразеологізми) є лінгвосеміотичним феноменом, в якому зберігаються і передаються з покоління в покоління уявлення німецького народу про навколишній світ, національно-культурна та історична інтеріоризація дійсності.
Онiми є складовою чaстиною лексико-семантичної та фрaзеологічної систем німецької мови. У дисертації підтримується думка про те, що власні назви слова, які мають значення в мові та мовленні. Мовне значення онімів складається з родової aпелятивнoї назви чолoвік”, жiнка” (для антропoнімів) і країна”, місто”, річка” (для топонімів). У контексті та мовленнєвій ситуації утворюється мовленнєве значення онімів. Структура значення власних назв розглядається як складний комплекс, в якому відомості про слово (лінгвістична частини значення імені) переплітаються з інформацією про позначуваний об’єкт (екстралінгвістичний аспект значення імені).
При семантичній трансформації відбувається символізація онімів, якi вичерпують свої ономастичні функції, переcтають бути вираженням абсолютної одиничності та набувають цілої низки ознак, що свідчить про їх зближення з ЗН. Існують два основні напрями в процесі фразеологізації ВН. Перший напрям пов'язаний з домінувaнням конкретних засад над абстрактними: ВН співвідноситься з конкретним суб’єктом або об’єктом і набуває узагальненого значення та переносного вживання. При цьому оніми є стрижневими компонентами ФО. Абстрактна природа ВН, яка домінує над конкретною, лежить в основі другого напряму символізації онімів. За рахунок уведення виразніших у плані мотивації фразеологічного змісту компонентів вiдбувається пoслаблення семантики, влaстивої ВН як мовній одиниці. ВН виступає у своєму загальнокатегоріальному значенні (iм’я взaгалі), кoтре може бути спiввіднесеним з будь-якою особою і використовуватися в ролі контекстуального синоніма до слів чоловік”, жiнка”, дитинa”, річкa”, місто”, предмет”, цей”, iнший” тощо.
Основними чинниками, які сприяють семантичному перетворенню онімів у складі ФО, є асоціації за подібністю та асоціації за суміжністю. На асоціаціях за подібністю базуються такі способи переосмислення, як метафора та порівняння. В основі асоціацій за суміжністю лежать метонімія та синекдоха.
У процесі фразеологізації, зближуючись з апелятивами, власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньо-системні зв’язки: синонімію (міжрівневу, корелятивну, внутрішньогрупову, міжгрупову), варіативність (орфографічні, граматичні, лексичні варіанти), антонімію, полісемію, омонімію. Найрепрезентативнішими у сфері німецьких ФООК виявилися синонімія та варіативність (відповідно 18% та 22% ФО).
У структурному плані досліджувані ФООК сучасної німецької мови поділяються на два великі розряди: ФООК зі структурою словосполучень та ФООК, структурно організовані за моделями речень. Серед ФО зі структурою словосполучень розрізняємо два основні структурні типи стійкі звороти з будовою підрядних та сурядних сполучень. Кожний структурний тип представлений структурно-фразеологічними моделями, за якими утворюються стійкі звороти (12 структурно-фразеологічних моделей підрядних сполучень та 2 структурно-фразеологічні моделі сурядних сполучень). Фразеологічні одиниці, структурно рівнозначні реченню, організовані за типом простих (двоскладних та односкладних, а також вигукових і питальних) та складних речень (складносурядних й складнопідрядних).
Проведений комплексний аналіз ФООК дає змогу зробити висновок про те, що, з одного боку, основнi значення в системах рiзних мoв універсальні, що пояснюється загальнолюдськими законами логіки, загальнолюдським устроєм мислення та ідентичною реалізацією пізнання й думок, а з іншого, можна зробити висновок про існування особливого мовного світу уявлень про навколишню дійсність. У мові iснує деякий набір основних значень, притаманних саме їй як відображення неповторних особливостей культури народу носія даної мови. ФО, відображаючи в своїй семантиці тривалий процес розвитку культури народу, фіксують й передають із покоління в покоління культурні установки й стереотипи та відіграють важливу роль у творенні мовної картини того чи іншого народу. Саме фразеологічна семантика концентрує в собі національно-культурні особливості певного етносу, розкриває специфіку його менталітету, способів номінації, зв’язку мови та мислення. Оніми є яскравими лексичними компонентами національно забарвлених ФО, носіями та зберігачами різноманітної і достатньо широкої національно-культурної інформації.
Враховуючи відомий постулат сучасної лінгвістики про те, що в основі усіх видів номінацій лежить асоціативний характер людського мислення, а також визнання того, що конотативні ознаки супроводжують імена непредметних сутностей, які називають елементи сфери мислення, абстрактні поняття тощо, ми розглянули питання про асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення, що дало нам підстави констатувати участь асоціацій у формуванні цілісного фразеологічного значення, у створенні нових понять і значень мовних одиниць.
Дослідження семантичного статусу ВН у фразеології засвідчує, що в складі ФО оніми можуть зберігати свій онімічний характер, вказуючи на конкретну особу або об’єкт і викликаючи в адресата мовлення згадки про певні події, властивості та ознаки, пов’язані із денотатами реальними носіями імені. Проте у більшості випадків за рахунок зростання абстрактності та через включення інших, виразніших у плані мотивації фразеологічного змісту, компонентів, відбувається послаблення семантики ВН та набуття онімом узагальнено-вказівного значення. Зростання семантичної активності ономастичного компонента ФО спостерігаємо у метафоричних, метонімічних та каламбурних ФООК, де онім є носієм екстралінгвістичної інформації про денотат імені та утворює семантичне ядро звороту. Спад семантичної активності ОК простежуємо у фразеологізмах з факультативним власноіменним компонентом, мотиваційно нестрижневими та дейктичними онімами, а також у вигукових ФООК.
Аналіз функціональних властивостей ФООК виявив розмаїття способів та прийомів модифікацій стійких зворотів, які зводяться в даному дослідженні до двох основних груп: структурно-семантичних та власне семантичних.
Структурно-семантичні модифікації є різновидом індивідуально-авторських перетворень ФО, які полягають у якісних (заміна традиційних компонентів ФО словами вільного вжитку) та кількісних (розширення або звуження компонентного складу ФО, схрещування в одному виразі двох чи кількох ФО, поєднання частково ідентичних ФО на підставі спільного компонента) змінах їх структури, що також позначається і на семантиці фразеологічних зворотів. Найпродуктивнішим різновидом модифікацій структурно-семантичного типу серед досліджуваних німецьких ФООК є експансія (переважають означальні поширення). Менш представленими, проте також продуктивними, виявилися субституція компонентів та граматичні модифікації. Редуковані ФООК та ФО, утворенні за допомогою контамінації, зустрічаються значно рідше. Явище координації є непродуктивним для аналізованих одиниць.
У межах власне семантичних модифікацій розрізняємо буквалізацію фразеологічного значення, вживання фразеологізму і вільного значення його компонентів, коментування та конкретизацію значення фразеологізму, а також наповнення ФО в певному контексті новим змістом. З огляду на наявний фактичний матеріал, найбільш репрезентативними явищами виявилися коментування та конкретизація значення фразеологізмів.
Вирішення поставлених у пропонованій дисертаційній праці завдань має перспективу подальших фразеологічних досліджень у плані зіставного аналізу фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом німецької, української та англійської мов; функціонування ономастичних ускладнених мовних знаків у художньому дискурсі; вивчення та аналізу німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у зв’язку з проблемами їх відтворення при перекладі українською мовою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абламская Е.В. Лингвокультурный аспект фразеологии близкородственных языков // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип. 9. Т. V (93). Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. С. 196-202.
2. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми з власноіменним компонентом // Мовознавство. 1984. № 6. С. 61-65.
3. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с. Бібліогр.: с. 123-133.
4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 135 с. Бібліогр.: с. 125-134.
5. Алефіренко М.Ф. Лінгвокреативні процеси формування фразеологічної семантики // Мовознавство. 1988. № 5. С. 35-41.
6. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учеб. пособ. М.: Флинта: Наука, 2005. 416 с.
7. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики устойчивых словесных комплексов современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М.Тореза. М., 1987. 27 с.
8. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики немецких пословиц // Лексика и фразеология немецкого языка. М., 1981. 207 с.
9. Антышев А.Н. Имена. Немецкие антропонимы. Уфа: УФИ, 2001. 238 с. Библиогр.: с. 214-237.
10. Антышев А.Н. Когнитивная семантика антропонимов // Многомерность языка и науки о языке: Материалы Всероссийской научн. конф., 2-3 июня 2001г. Бирск, 2001. Ч. І. С. 18-21.
11. Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Школа Языки русской культуры”, Изд. фирма Восточная литература” РАН, 1995. Т.1. Лексическая семантика. 472 с. Библиогр.: с. 346-364.
12. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-33.
13. Астахова Э.И. Внутренняя форма идиом и ее функции // Фразеология в Машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 146-152.
14. Бабенко Н.С., D.Dobrovol´skij. Idiome im mentalen Lexikon. Ziele und Methoden der konjunktivbasierten Phraseologieforschung // Вопросы языкознания. 2000. № 1. С. 156-159.
15. Бабій І.О. Роль і місце фразеологічної семантики у відтворенні мовної картини світу // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. праць Ужгородськ. нац. ун-ту. Ужгород: ПП Піголіцин П.Ю., 2005. Вип. 3. С. 330-335.
16. Бакастова Т.В. Семантизация имен собственных в целом художественном тексте (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесск. гос. ун-т. Одесса, 1987. 16 с.
17. Барабуля А.М. Конотативні компоненти лексичної семантики як параметр міжмовного зіставлення: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 16.05.2007. К., 2007. 201 с. Бібліогр.: с. 153-184.
18. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища школа, 1980. 156 с. Бібліогр.: с. 147-154.
19. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ”, 1997. 176 с. Бібліогр.: с. 159-171.
20. Баран Я.А. До теорії фразеологічної омонімії та полісемії // Іноземна філологія. 1980. № 58. С. 57-61.
21. Баран Я.А. Фразеология в произведениях Б.Брехта: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Ленинградск. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1971. 16 с.
22. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: Теоретические и практические аспекты (на материале русского глагола): Текст лекций. Львов: Ред. изд. Львовск. ун-та, 1993. 171 с. Бібліогр.: с. 156-168.
23. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с. Библиогр.: с. 352-387.
24. Беленькая В.Д. Топонимы в составе лексической системы языка. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 168 с. Библиогр.: с. 161-167.
25. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания: Ономастика. К.: Изд-во Киевск. ун-та, 1972. 210 с.
26. Беляев А.Н. Семантика и структура немецких гидронимов: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Башкирск. гос. ун-т. Уфа, 2001. 17 с.
27. Беляев А.Н. Семантика и структура немецких гидронимов: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Уфа, 2001. 192 с. Библиогр.: с. 130-144.
28. Бенкендорф Г.Д. Имена собственные как терминоэлементы в статическом и динамическом аспектах (по материалам немецкого языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 12.09.1991. К., 1991. 166 с. Библиогр.: с. 147-166.
29. Бетехтина Е.Н. Фразеологические библеизмы с ономастическим компонентом в современном русском языке (на фоне английского): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. СПб., 1995. 187 с.
30. Бєліцька Є.М. Конотонімізація онімів як лексико-семантичний процес: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / Горлівськ. держ. пед. ін-т іноземних мов ім. Н.К.Крупської. Горлівка, 2000. 23 с.
31. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наукова думка, 1989. 156 с. Бібліогр.: с. 145-154.
32. Болотов В.И. К вопросу о значении имен собственных // Восточнославянская ономастика: Сб. науч. тр. / Под ред. А.В.Суперанской. М.: Наука, 1972. С. 333-345.
33. Бояркин В.Д. Фразеологические единицы с ономастическим компонентом в современном русском литературном языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Ленинградск. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1987. 18 с.
34. Бурда-Лассен О.В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16/ Київськ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2005. 20 с.
35. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Школа Языки славянской культуры”, 2001. 245 с.
36. Величко С.И. Лексико-стилистические средства образования фразеологизмов-пословиц // Наука і сучасність: Зб. наук. праць нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2004. Том 44. С. 206-210.
37. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Рус. яз., 1980. 320 с.: рис., схем., табл. Библиогр.: с. 304-320.
38. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение: Сб. ст. / Под ред. Е.М.Верещагина. М.: Рус. яз., 1982. С. 89-98.
39. Вихованець І.П. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник для студентів філологічних факультетів вузів. К.: Либідь, 1993. 368 с.
40. Выгодский Л.С. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1996. 415 с.
41. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 13.10.1988. К., 1988. 203 с.: схем., табл. Библиогр.: с. 173-203.
42. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. 256 с. Бібліогр.: с. 235-255.
43. Георгиева С. Познание культуры через фразеологию // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-ти летию проф. М.А.Алексеенко. М.: Азбуковник, 2002. С. 108-115.
44. Гнаповська Л.В. Лінгвокогнітивні та лінгвокульторологічні характеристики англійських антропонімів германського походження: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 1999. 19 с.
45. Голубовська І.О. Паремії як відбиття ціннісних пріоритетів етнічної спільноти // Мовознавство. 2004. № 2-3. С. 66-74.
46. Грушевська Ю.А. Власні назви в російському рекламному тексті: лінгвістичний і функціональний аспекти: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровськ. нац. ун-т. Дніпропетровськ, 2005. 19 с.
47. Гузиева А.Х. Статус имени собственного в составе фразеологизмов в прецедентных текстах: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. Нальчик, 2003. 150 с.
48. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. под ред. Г.В.Рамишвили. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
49. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Пер. с нем. М.И.Левиной и др. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
50. Даниленко Л.І. Національно-культурні особливості семантики чеських фразеологізмів: Автореф. дис. канд. наук: 10.02.03 / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. К., 1997. 18 с.
51. Денисенко С.Н. Когнітивно-семантична організація фразеологічних дериватів (на матеріалі німецької фразеології) // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип. 9. Т. V (93). Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. С. 135-137.
52. Дубровська І.Б. Біблійна християнська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 11.01.2002. К., 2001. 250 с. Бібліогр.: с. 175-208.
53. Дука Л.І. Прагматичний потенціал онімів та способи його актуалізації в тексті: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровськ. нац. ун-т. Д., 2002. 18 с.
54. Есперсен О. Философия грамматики. Пер. с англ. В.В.Пассека и С.П.Сафроновой. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
55. Желєзняк І.М. Світоглядний код слов’янської антропонімної лексики // Актуальні питання антропоніміки: Зб. матеріалів наук. читань пам’яті Ю.К.Редька / Ред. І.В.Єфименко. Ін-т укр. мови НАН України. К., 2005. С. 76-88.
56. Жуков В.П. Русская фразеология: Учеб. пособ. М.: Высшая школа, 1986. 310 с.
57. Загирова З.Р. Лексико-семантические и функциональные параметры антропонима в составе фразеологических единиц в английском языке (в сопоставлении с французским, русским и татарским): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Уфа, 2003. 215 с.
58. Заиченко Н.Л. Актуальные глагольные устойчивые словесные комплексы немецкого языка в прогрессивной прессе (на материале аналитических жанров газет ГДР, ФРГ, Австрии): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М.Тореза. М., 1977. 28 с.
59. Зимин В.И., Пак Сон Гу. О национально-культурных особенностях устойчивых сравнений // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках / Отв. ред. В.Н.Телия. М.: Языки русской культуры, 2004. С. 102-113.
60. Зимина Л.П. Антонимия фразеологических единиц в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградск. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1974. 24 с.
61. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Львів: Вища школа, 1983. 172 с. Бібліогр.: с. 160-173.
62. Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. Весенние праздники. М.: Наука, 1977. 357 с.
63. Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. Летне-осенние праздники / Отв. ред. С.А.Токарев. М.: Наука, 1978. 295 с.
64. Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. Конец XIX начало XX в.в. Зимние праздники / Отв. ред. С.А.Токарев. М.: Наука, 1973. 351с.
65. Календарные обычаи и обряды в странах Зарубежной Европы. Исторические корни и развитие обычаев. М.: Наука, 1983. 222 с.
66. Кам’янець В.М. Структурні, семантичні та функціональні особливості власних назв сучасної німецької мови (особові імена, прізвища, прізвиська): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Франка. Львів, 2001. 19 с.
67. Кам’янець В.М. Власні назви в іноземномовному дискурсі // Дискурс іноземномовної комунікації / Під ред. проф. К.Кусько. Львів: Вид-во Львівськ. нац. ун-ту ім. І.Франка, 2001. С. 239-251.
68. Карпенко О.Ю. Об’єктивне і суб’єктивне в ментальному бутті онімів // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. пр. / Ред. В.О.Горпинич. Дніпропетровськ. нац. ун-т. Дніпропетровськ: Пороги, 2005. Вип. 24. С. 26-32.
69. Карпенко О.Ю. Когнітивна ономастика як напрямок пізнання власних назв: Автореф. дис. док. філол. наук: 10.02. 15 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2006. 33 с.
70. Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежовування власних і загальних назв // Мовознавство. 1975. №4. С. 46-50.
71. Карпенко Ю.А. Специфика ономастики // Русская ономастика: Сб. научн. тр. / Отв. ред. Ю.А.Карпенко. Одесса: ОГУ, 1984. С. 3-16.
72. Ковалев Г.Ф. Этнонимия славянских языков. Воронеж, 1991. 177 с. Библиогр.: с. 153-175.
73. Ковалик І.І. Про власні та загальні назви в українській мові // Мовознавство. 1977. № 2. С. 11-18.
74. Ковбасюк Л.А. Семантичні та функціональні аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 16.04.2004. Херсон, 2004. 214 с.: табл. Бібліогр.: с. 173-195.
75. Ковшова М.Л. Фразеология в контексте культуры: Хроника совещания (М., 10-11 июня 1999 г.) // Вопросы филологии. 1999. № 2. С. 114-116.
76. Козырева Л.Ф. Устойчивые фразы и контекст. Ростов на Дону: Изд-во Ростовск. ун-та, 1983. 120 с. Библиогр.: с. 112-118.
77. Колоїз Ж.В. Контамінація як різновид фраземної деривації // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. Серія Філологія. Харків: Константа, 2000. № 491. С. 328-332.
78. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке / Отв. ред. А.М.Шахнарович. 3. изд., стер. М.: Едиториал УРСС, 2006. 122 с. Библиогр.: с. 119-122.
79. Колякіна О. Контамінація фразеологізмів як засіб підвищення експресивності публіцистичного заголовка // Семантика мови і тексту: ІХ міжнар. науково-практ. конф. Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2006 р. Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. С. 338-339.
80. Кондратьева Т.Н. История фразеологизмов с собственными именами // Фразеология и синтаксис. Казань: Изд-во Казанск. у