Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України : Изоморфизм и аломорфизм в ойконимии США и Украины

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

На правах рукопису

СКЛЯРЕНКО Ольга Миколаївна

УДК [811.11(73):811.161.2]’373.21.00136(043.5)

Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України

Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Зубов Микола Іванович

Одеса - 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 5
ВСТУП.. 8
РОЗДІЛ І 17
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 17
1.1. Місце словотворення у системі мови. 17
1.2. Ономастичне словотворення як особливий розділ загального словотворення. 19
1.3. Про специфіку семантичного аналізу пропріальної лексики. 21
1.4. Проблематика ізоморфних та аломорфних явищ у топонімії різних мов. 26
Висновки до РОЗДІЛУ І 30
РОЗДІЛ ІІ32
ПРОСТІ ОЙКОНІМИ.. 32
2.1. До поняття терміна «прості ойконіми». 32
2.2. Квантитативні параметри простих ойконімів. 33
2.3. Прості ойконіми, утворені від апелятивів. 33
2.3.1. Топонімічна синекдоха в ойконімії 34
2.3.2. Топонімічна метонімія. 38
2.3.3. Топонімічні метафора, гіпербола і літота. 44
2.3.4. Розмаїття ойконімічних переосмислень вихідних субстантивів. 45
2.3.5. Ономастичне переосмислення апелятивів з
абстрактною семантикою.. 47
2.3.6. Прості ойконіми відад’єктивного походження. 48
2.3.6.1. Лексико-семантичний аналіз відад’єктивних ойконімів. 49
2.3.7. Прості ойконіми, утворені від апелятивів з інших частин мови. 51
2.4. Трансономастичні переосмислення. 53
2.4.1. Транстопонімна метонімія. 54
2.4.2. Транстопонімний перенос. 55
2.4.3. Трансантропонімні переноси. 57
2.5. Переосмислення простих ойконімів. 60
2.6. Прості ойконіми як результат різного роду зрощень. 65
Висновки до РОЗДІЛУ ІІ 67
РОЗДІЛ ІІІ 69
ОЙКОНІМІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.. 69
3.1. До поняття терміна «ойконімічні словосполучення». 69
3.2. Квантитативні параметри ойконімічних словосполучень. 70
3.3. Атрибутивні ойконімічні синтагми. 70
3.3.1. Атрибутивні ойконімічні синтагми з кінцевим
базовим компонентом «тип селища». 74
3.3.2. Атрибутивні ойконімічні синтагми з препозитивним опорним компонентом «тип селища». 75
3.3.3. Атрибутивні ойконімічні синтагми з базовим компонентом «географічний термін». 76
3.3.4. Атрибутивні ойконімічні синтагми з базовими компонентами, що позначають господарські одиниці 79
3.3.5. Атрибутивні ойконімічні синтагми з інверсованим словопорядком.. 80
3.3.6. Атрибутивні ойконімічні синтагми з означальним
компонентом «іменник». 80
3.3.7. Нумеративні складені ойконіми............................................................................82
3.3.8. Складені ойконіми з першим компонентом «дієприкметник». 84
3.3.8.1. Структурна модель «Part + географічний термін». 85
3.3.8.2. Партиципальні конструкції від індіанських назв. 86
3.4. Відантропонімні ойконімічні словосполучення. 87
3.5. Топонімічні оказіоналізми та ономастичний менталітет. 88
3.6. Вторинні складені ойконіми. 92
3.7. Полілексемні ойконімічні словосполучення. 97
3.7.1. Полілексемні ойконімічні словосполучення з інтерпозитивами. 98

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Транстопонімічні утворення є однією з найхарактерніших особливостей топонімії США: у жодному місці перенесені назви не набули такого поширення, як у Північній Америці. Багато з цих ойконімів, непрості у мові-донорі, не можна розкласти на БС в англійській мові. Принцип утворення відантропонімної назви у США один з основних. Ці назви дуже варіативні у своїх численних конкретних реалізаціях. Якщо первинна по своїй суті українська ойконімія відносно часто застосовує з номінативною метою апелятивну лексику, то значною мірою вторинна американська ойконімія надає перевагу використанню вже наявних назв Старого Світу, які встигли значно віддалитися від вихідного відапелятивного статусу.
2. Ойконіми демонструють аломорфний словотвірний принцип: багато простих ойконімів у США результат різного роду зрощень. Це новий і дуже продуктивний спосіб топонімотворення у північноамериканській ойконімії.
3. Хоч оказіональні назви є в принципі в топонімії будь-якої країни, особливо різноманітні вони в США. Одна із особливостей американського ономастичного менталітету прагнення створити незвичайні, примхливі, колоритні назви, що відрізняються як своєю вихідною семантикою, так і формою. Тільки в топонімії США можливі назви селищ, побудовані на ойконімізації розмовних слів, вигуків, запитань. Рівень «оказіональності» топонімії тим вищий, чим більша стихійність у номінаційних процесах, чим менший загальний досвід номінації, чим слабші регламентовані фактори всієї системи. Цим значною мірою пояснюється велика кількість нетипових назв в ойконімії США.
4. Ойконіми демонструють ізоморфний словотвірний принцип: переосмислення можуть зазнавати різні семантичні групи іменників. В ойконімії відбиваються реалії життя, побуту, трудової діяльності людини, оскільки вони безмежні, то нескінченними є й слова, що їх позначають, і власні назви, що виникають на їх основі.
5. Загальна кількість складених ойконімів у США більша (821), ніж в Україні(466) (див. Додатки Р.1, Р.2). На нашу думку, це пояснюється тим, що кількаслівні ойконіми легко створюються, проте вони незручні для користування в повсякденному спілкуванні через свою відносну громіздкість. Українська ойконімія на кількасот років старша за північноамериканську, тому топосполучення становлять у ній менший відносний відсоток 11,4% : 33,5% ( див. Додатки С.1, С.2).
6. Американські складні ойконіми утворені переважно шляхом співположення компонентів, що корелюють з повнозначними словами мови. Переважають назви з ясно вираженою формою, прозорою вмотивованістю, які не зазнавали жодних структурних трансформацій. Українські ойконімічні композити, навпаки, становлять собою складання основ, часто морфологічно трансформованих і таких, що не знаходять прямої відповідності серед незалежних лексем.
7. Система мови в цілому й ономастична система зокрема накладають жорсткі рамки на структуру композитів та специфіку їх компонентів. Серед американських та українських композитів переважають двокомпонентні утворення. Сформувавшись як особлива структурно-словотвірна модель, топонімічні композити обростають аналогічними утвореннями «рефлекторного» походження. Такі назви, що виникли «рефлекторно», внаслідок топонімічного «рефлексу», частотні в топонімії США, де складні ойконіми конструюються з уже готових топоелементів без співвіднесеності з апелятивними позначеннями об’єктів. Підсумовуючи, можна констатувати надзвичайну легкість сполучення різноманітних вихідних слів в американській ойконімії для створення однослівних (двоосновних) назв населених пунктів (див. Додаток В) «американська композитна модель». Це одна з найважливіших відмінностей у словотвірному плані між ойконімією США та України.
8. Топонімічні композити в українській мові утворюються від топонімічних словосполучень рідше, ніж в англо-американській, що зумовлено, насамперед, структурними відмінностями досліджуваних мов. Багатство флективних відносин певною мірою перешкоджає об’єднанню в синтетичній українській мові означення з основним словом у складі композита. Тому конструкції з підрядним зв’язком мають тут швидше словосполучні відносини. В аналітичній англійській мові в аналогічних конструкціях все сполучення нерідко набуває статусу складного слова. Природно очікувати на значний ізоморфізм у вживанні шару лексики, який пов’язаний з позначенням схожих географічних реалій, що й підтверджується при аналізі: у різних мовах кінцевими компонентами топонімічних словосполучень часто виступають апелятиви ідентичної семантики. Проте ступінь втягнення географічних термінів та апелятивів іншої семантики у склад топонімічних атрибутивних синтагм неоднакова.
9. Одні й ті сами семантеми з вихідним апелятивним значенням «населений пункт», вживаючись у препозиції в топонімічних словосполученнях, мають у різних мовах неоднакові ойконімотвірні властивості: в ойконімії США широко вживаються географічні терміни з вузькоспецифічним конкретним значенням, на відміну від ойконімії України, в якій переважають терміни з узагальнюючою семантикою.
10. Ойконімічні композити моделі N + N в українській мові здебільшого є новотворами. Особливо специфічні композити, утворені від складно-складених ойконімів, в яких потужним консолідуючим фактором, що об’єднує компоненти, виступає сполучний голосний. У східнослов’янських мовах композитна модель N + N характеризується відносно невеликою вживаністю, що дозволяє зробити висновок: композитна модель N + N більш властива германським мовам, ніж слов’янським, і може бути названа «германською композитною моделлю» (див. Додаток В).
11. Основні тенденції композитних ойконімів Adj + N також однакові. Це внутрішньоойконімічні конвергентні тенденції та екстратопонімічні дивергентні. Такі взаємопоповнювані тенденції мають різноманітний прояв: в українській ойконімії дивергентно-конвергентні тенденції проявляються, зокрема, у створенні арсеналу ойконімотвірних засобів, топоформантів, які багаторазово вживаються. Композитна структурно-словотвірна модель Adj + N вживана в слов’янських мовах і може бути названою «слов’янською композитною моделлю» (див. Додаток В).
12. Копулятивні ойконіми становлять новий етап у розвитку топонімії і виникають на стадії, коли топонімія створила потужну незалежну від апелятивної лексики систему. Сурядні ойконіми менш давні, ніж означальні топоніми. Від копулятивних ойконімів виникають утворення з перехідним структурним статусом, які ми називаємо збірним терміном складноскладені ойконіми.
13. Префіксальні дериватеми (відприйменникового генезису) наявні як в американській, так і в українській топонімії. Загальна семантика цих препозитивних формантів однакова вони вказують на розташування іменованого об’єкта (населеного пункту) стосовно іншого об’єкта, що позначається на апелятивному або пропріальному рівні. Але якщо в ойконімії США вони становлять незначний, малопродуктивний структурний прошарок, то в українській мові (як і в інших східнослов’янських мовах) ця словотвірна модель не тільки не згасає, а, навпаки, посилює свої тoпонімотворчі можливості.
14. Суфіксальні дериватеми ойконімії України значно переважають американські як за різноманітністю вживаних суфіксів, так і в кількісному відношенні (див. Додатки С.1, С.2). Більшість українських суфіксальних дериватем не мають суфіксальних аналогів в ойконімії США. Тим цікавішим є аналіз ойконімічних дериватем з англійським суфіксом -ing і слов’янським -ичі, які мали схоже початкове значення і широке вживання, а з плином часу зазнали аналогічних семантичних трансформацій. У сучасній ойконімії України дериватеми на -ичі зберегли певні словотвірні потенції, тоді як у США ойконіми на -ing становлять одиничні реліктові утворення.
15. Якщо систему ойконімічних суфіксів в Україні можна вважати в цілому стабільною, то в молодій ойконімії США спостерігаються активні процеси формування топофоромантів. Велику продуктивність мають ойконімосуфікси -іа, -а. Зараз назви на -іа становлять одну з найбільш характерних американських дериватем. Продуктивність цієї моделі проявляється, зокрема, у схильності ойконімічного суфікса -іа приєднуватись до коренів різної семантики.
16. Як в американській, так і в українській ойконімії з топонімічною функцією виступає маркер множини. В українській ойконімії топонімічну функцію виконує також маркер родового відмінка (котрий можна класифікувати як топонімічну гіперморфему, що має ряд конкретних мовних реалізацій).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумов О.В. Артополот і Артанія / О.В. Абакумов // Іншомовні елементи в ономастиці України. Матаріали наукового семінару 12-13 вересня 2001 р.: зб. наук. праць. К.: «Кий», 2001. С. 3 19.
2. Административно-территориальное деление США: словарь-справочник / [сост. Козлов А.М., Малышева Л.А., Кузнецова Л.С. и др.]. М.: АН СССР. Всесоюзный ин-т науч. и техн. информации, 1964. 235 с.
3. Азарова Л. Є. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція золотої” пропорції / Лариса Євстахіївна Азарова. Вінниця: Універсум - Вінниця, 2000. 222 с. Бібліогр.: с. 203 216 (148 назв.).
4. Азарова Л. Є. Складноскладені іменники як самостійні лексико-семантичні одиниці / Л.Є. Азарова // Записки з загальної лінгвістики: зб. наук. праць. Випуск 1. Одеса: Астропринт, 1999. С. 53 59.
5. Андреев Н.Д. Антонимия и мезонимия / Н.Д. Андреев // Питання словотвору східнослов’янських мов: зб. наук. праць. К.: Наукова думка, 1969. С. 12 14.
6. Арутюнова Н.Д. Американский структурализм / Н.Д. Арутюнова, Г.А. Климов, Е.С. Кубрякова // Основные направления структурализма: сб. науч. трудов. М.: Наука, 1964. С. 117 306.
7. Афанасьєва Н.С. Історична обумовленість статичної достовірності (на матеріалі українських неафіксальних топонімів) / Н.С. Афанасьєва // Мовознавство. 1976. № 3. С. 72 75.
8. Ахманова О.С. «Вертикальный контекст» как филологическая проблема / О.С. Ахманова, И.В. Гюббенет // Вопросы языкознания. 1977. №3. С. 47 54.
9. Ахманова О.С. К вопросу об отличии сложных слов от фразеологических единиц (на материале английского и шведского языков) / О.С. Ахманова // Труды ин-та языкознания АН СССР. Т. 4. М.: Изд-во АН СССР, 1954. С. 50 73.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. М.: Изд-во Советская энциклопедия, 1966. 608 c. Библиогр.: с. 606.
11. Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи (На матеріалі української, російської, англійської, німецької, французької мов у періоди першої та другої світових воєн): автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. філол. наук: спец. 10.02.15 ,,Загальне мовознавство” / Б.Я. Бакай. Київ, 2000. 16 с.
12. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Бали; [пер. с франц. Е.В.Вентцель, Т.В.Вентцель]. [2-е изд. стериотип.]. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 416 с. (Лингвистическое наследие ХХ века). Библиогр.: с. 400 413.
13. Бартошевич А. К определению системы словообразования / А. Бартошевич // Вопросы языкознания. 1972. № 2 . С. 83 89.
14. Беленькая В.Д. Очерки англоязычной топонимики / Виктория Давыдовна Беленькая. М.: Высшая школа, 1977. 227 с. Библиогр.: с. 224 227.
15. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания (ономастика) / Андрей Александрович Белецкий. К.: Изд. Киевского ун-та, 1972. 209 с.
16. Беценко Т. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань / Тетяна Беценко. Суми: Собор, 2001. 72 с.
17. Блумфильд Л. Язык / Леонард Блумфильд; [пер. с англ. Е.С.Кубряковой, В.П.Мурат]. М.: Прогресс, 1968. 607 с. Краткий предм. указат.: с. 594 606.
18. Богачук В.В. «Село» і його походження в російській та українській писемності XIV XV ст. / В.В. Богачук // Мовознавство. 1971. № 6. С. 32 38.
19. Бодуэн де Куртене И.А. Некоторые общие замечания о языковедении и языке / Иван Александрович Бодуен де Куртене. Избранные труды по общему языкознанию: в 4 т. / Изд-во АН СССР. М., 1963. Т. 1. 384 с.
20. Бойчук І.В. Адаптація французьких онімів в українській та російській мовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. філол. наук: спец. 10.02.15 ,,Загальне мовознавство” / І.В. Бойчук. Донецьк, 2002. 16 с.
21. Болотов В.И. К вопросу о значении имен собственных / В.И. Болотов // Восточнославянская ономастика. М.: Наука, 1972. С. 333 345.
22. Болотов В.И. Множественное число имени собственного и апеллятива / В.И. Болотов // Имя нарицательное и собственное. М.: Наука, 1978. С. 93 106.
23. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий / Александр Владимирович Бондарко. Л.: Наука. Ленинград. отделение, 1976. 255 с. Указ. предм. и имен: с. 245 252.
24. Бражнік Л.М. Процеси освоєння німецьких топонімів у російській мові XVIII століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. філол. наук: спец. 10.02.02 ,,Російська мова” / Л.М. Бражнік. Дніпропетровськ, 2006. 20 с.
25. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка / Фёдор Иванович Буслаев. М.: Учпедгиз, 1959. 623 с. Библиогр. трудов Ф.И. Буслаева по языкознанию: с. 610 619.
26. Бучко Г., Бучко Д. Радянська дійсність і українська ойконімічна система: соціологічний аспект / Г. Бучко, Д. Бучко // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгр. україністів. К.: Пульсари, 2002. C. 75 78.
27. Бучко Д.Г. Інверсійний словник ойконімів України / Дмитро Григорович Бучко. Люблін: Redakcja Wydawnictw Katolickiego Universytetu Lubelskiego, 2001. 325 с.
28. Бучко Д.Г. Ойконімія Покуття: автореф. дис. на здобуття наук. ступення док. філол. наук: спец. 10.02.02 ,,Українська мова” / Д.Г. Бучко. Чернівці, 1992. 35 с.
29. Бучко Д.Г. Походження назв населених пунктів Покуття / Дмитро Григорович Бучко. Львів: Світ, 1990. 143 с. Бібліогр.: с. 133 142 (284 назв.).
30. Бучко Д.Г. Украинские топонимы на -івці, -инці: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. філол. наук: спец. 10.661 ,, Языки народов СССР (украинский язык)” / Д.Г. Бучко. Львов, 1972. 19 c.
31. Бушаков В.А. Історична топонімія Криму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. філол. наук: спец. 10.02.13 ,,Мови народів Азії, Африки, абориґенних народів Америки та Австралії”/ В.А. Бушаков. К., 2005. 36 с.
32. Бушаков В. Проблематика перебування індоаріїв у Північному Причорномор’ї (за топонімічними даними) / Валерій Бушаков // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 2007. Вип. 354355. С.16 22.
33. Ванагас А.П. К проблеме так называемых первичных гидронимов в балтийских и некоторых славянских языках /А.П. Ванагас // Питання сучасної ономастики: зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1976. С. 100 105.
34. Ванагас А.П. Образование, происхождение и семантика литовских гидронимов: автореф. дис. на соискание науч. степени док. филол. наук: спец. 10.02.02 ,, Языки народов СССР (литовский язык)” /А.П.Ванагас. Вильнюс, 1983. 34 с.
35. Вандриес Ж. Язык: лингвистическое введение в историю / Жозеф Вандриес; [пер. с франц. Р.О.Шор]. М.: Гос. соц-экон. изд-во, 1937. 410 с. Библиогр.: с. 323 330.
36. Василевская Е.А. Словосложение в русском языке: очерки и наблюдения / Евгения Алексеевна Василевская. М.: Учпедгиз, 1962. 132 с. Библиогр.: с.125 132.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [авт.- укл. і голов. ред. В.Т.Бусель]. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2002. 1440 с.
38. Вербич С.О. Гідронімія басейну Верхнього Дністра: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 ,,Українська мова”/ С.О. Вербич. К., 1999. 15 с.
39. Вербич С.О. Гідронімія басейну Верхнього Дністра: Етимологічний словник-довідник / Станіслав Олексійович Вербич. К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2007. 120 с. Бібліогр.: с.92 106.
40. Виноградов В.А. Словосложение / В.А.Виноградов // Лингвистический энциклопедический словарь / [науч. ред. совет изда-ва «Сов. энцикл.», Ин-т языкознания АН СССР]; Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Сов. энцикл., 1990. С. 469.
41. Виноградов В.А. Число / В.А. Виноградов // Лингвистический энциклопедический словарь / [науч. ред. совет изда-ва «Сов. энцикл.», Ин-т языкознания АН СССР]; Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Сов. энцикл., 1990. С. 583 584.
42. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове) / Виктор Владимирович Виноградов; [учеб. пособ. для студ. вузов, обуч. по спец. ,, Русский яз. и лит.”]; под ред. Г.А. Золотова. [3 -е изд. испр.]. М.: Высш. шк., 1947. 630 с. Библиогр. в конце глав.
43. Виноградов В.В. Современный русский язык / Виктор Владимирович Виноградов; учебное пособие [для литературно-лингвистических фак-тов высш. уч. завед.]. Вып. 1-2. М.: Учпедгиз, 1938. Вып. 1-й. 156 с.; Вып. 2-й. 591с.
44. Винтер В. Некоторые мысли об индоевропейских числительных / В. Винтер; пер. с англ. Я.Г. Тестелец // Вопросы языкознания. 1989. № 4. С. 32 45.
45. Воробьёва И.А. Некоторые вопросы ономасиологическогo аспекта топонимического словообразования / И.А.Воробьева // Ономастическое и диалектное словообразование Алтая. Барнаул: Алтайский гос. ун-т, 1985. С. 4 16.
46. Воробьёва И.А. Топонимическая система средней части бассейна Оби: автореф. дис. на соискание науч. степени док. филол. наук: спец. 10.02.01 ,,Русский язык” / И.А. Воробьёва. Новосибирск, 1973. 30 с.
47. Воронова И.А. Адаптация английской топонимической лексики в русском языке XVIII в.: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 ,,Русский язык” / И.А. Воронова. Донецк, 1985. 17 с.
48. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов: навч. посіб. / [упоряд.:А.Й Багмут, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін.]. К.: Наукова думка, 1966. 595 с. Бібліогр.: с. 565 588 (703 назв.).
49. Габорак М.М. Гідронімія Івано-Франківщини: Словник-довідник /М.М. Габорак. Ін-т українознавства при Прикарпатському ун-ті ім. Василя Стефаника, Науково-дослідна лабораторія Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство” АНН України. Снятин: ПрутПринт, 2003. 284с.
50. Габорак М.М. Семантико-словотвірні типи ойконімів Прикарпаття (XIIXX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 ,,Українська мова”/ М.М.Габорак. Івано-Франківськ, 1999. 17 с.
51. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков / Владимир Григорьевич Гак; [yчеб. для студентов пед. ин-тов по спец. «Иностр. яз.»]. [3-е изд., дораб]. М.: Просвещение, 1989. 288 с. Библиогр.: с. 278 280.
52. Галас К.И. Топонимика Закарпатской области (названия населенных пунктов): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / К.И.Галас. Ужгород, 1960. 15 с.
53. Галкина-Федорук Е.М. Слово и понятие / Евдокия Михайловна Галкина-Федорук. М.: Учпедгиз, 1956. 54 с.
54. Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык; [учебник для филологических фак. ун-тов]: в 2 ч. / Е.М. Галкина-Федорук, К.В. Горшкова, Н.М. Шанский; Изд-во Московского университета. М., 1962. Ч.1: Лексикология. Фонетика. Словообразование. 344 с. с рис. Библиогр. в примеч. в конце глав.
55. Гатиатуллина З.З. Сравнительная типология лексических систем английского и татарского языков (на материале словообразования); [учеб. пособие] / Зайтуна Зинатулловна Гатиатуллина. М.: МГПИ, 1982. 105 с. Библиогр.: с. 87 104 (159 назв.)
56. Гвоздёв А.Н. Современный русский литературный язык / Алексанр Николаевич Гвоздев; учебное пособие [для фак. рус. яз. и литературы пед. ин-тов]. [4-е изд.]: в 2 ч. / Просвещение. М., 1973. Ч. 1: Фонетика и морфология. 432 с.
57. Герета Н.М. Ойконімія північної Хмельниччини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 ,,Українська мова” / Н.М.Герета. К., 2004. 20 с.
58. Гідроніми Нижнього Подністров’я / [Ю.О.Карпенко, А.Т.Бевзенко, Л.П. Зеленко та ін.] Київ- Одеса: Вища школа, 1981. 112 с. Бібліогр.: с. 107 111.
59. Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках / [Желєзняк І.М., Корепанова А.П., Масенко Л.Т. та ін.]; за заг. ред. О.С. Стрижака. К.: Наукова думка, 1981. 264 с. Бібліогр.: с. 236 263.
60. Голанова Е.И. Об одном типе препозитивных единиц в современном русском языке (на материале имен существительных с префиксами квази-, лже-, псевдо-) / Е.И. Голанова // Развитие современного русского языка. 1972. Словообразование. Членимость слова. М.: Наука, 1975. С. 160 174.
61. Гонца І.С. Ойконімія Черкащини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 ,,Українська мова” / І.С. Гонца. К., 2006. 18 с.
62. Горбаневский М.В. Лексико-семантический и словообразовательный анализ русской ойконимии (Междуречье Оки, Москвы и Нары): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 ,,Русский язык”/ М.В. Горбаневский. М., 1980. 19 с.
63. Горожанкіна Л.В. Структура ойконімії Південно-Західної Одещини / Л.В.Горожанкіна // Повідомлення Української ономастичної комісії. Вип. 13 / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР. К., 1975. С. 33 36.
64. Горпинич В.О. Відтопонімічні похідні як реальні й потенційні утворення / В.О.Горпинич // Мовознавство. 1973. №3. С. 81 87.
65. Горпинич В.О. Назви непроточних вод України / В.О.Горпинич // Питання сучасної ономастики: зб. наук. праць. Дніпропетровськ: Дніпропетровський держ. ун-т, 1997. С. 205 233.
66. Горпинич В.О. Словник географічних назв України: (Топоніми та відтопонімні прикметники): Близько 25000 слів. К.: Довіра, 2001. 526 с. Бібліогр.: С.519 525.
67. Горпинич В.О. Власні назви і відтопонімні утворення Інгуло- Бузького межиріччя / Горпинич В.О., Лобода В.В., Масенко Л.Т. К.: Наукова думка, 1977. 192 с.
68. Горпинич В.О. Нариси з контрастивної топоніміки (Новгородсько- рязансько-українські паралелі) / Володимир Олександрович Горпинич. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. 180 с.
69. Грамматика современного русского литературного языка / [С.Н Дмитренко, В.В. Лопатин, И. С. Улуханов и др.]. М.: Наука, 1970. 767 с. Предм. указатель: с. 741 754.
70. Григорьев В.П. О взаимодействии словосложения и аффиксации /В.П. Григорьев // Вопросы языкознания. 1961. № 5. С. 71 77.
71. Григорьев В.П. О границах между аффиксацией и словосложением / В.П. Григорьев // Вопросы языкознания. 1956. № 4. С. 38 52.
72. Гулиева Л.Г. Типология семантической структуры топонимов разносистемных языков (на материале топонимии Азербайджана) / Л.Г. Гулиева. Баку, 1990. 204 с.
73. Гумбольдт, Вильгельм фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольт; [пер. с нем. Г.В.Рамишвили]. [2-е изд.] М.: Прогресс, 2000. 397с. (филологи мира). Библиогр. в подстроч. примеч.
74. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV XV в.в. / Лукія Лукіянівна Гумецька. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 298 с.
75. Гуцул Л.І. Наголошення суфіксальних ойконімів / Л.І. Гуцул // Записки з ономастики: зб. наук. праць. Одеса, 1999. Вип. 2. С. 93 99.
76. Гуцул Л.І. Акцентна структура українських ойконімів і відойконімних дериватів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 ,,Українська мова” / Л.І. Гуцул. Дніпропетровськ, 1999. 17 с.
77. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / Владимир Даль. М.: Русский язык, 1978. Т.1: А-З. 699 с.
78. Данчинова И.А. Синхроническая стратификация английских топонимов (на материале названий населенных пунктов городского типа): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 ,,Германские языки” / И.А. Данчинова. Улан-Удэ, 1970. 20 с.
79. Дитрих В. Влияние америндских языков на романские (языковые контакты в Северной Америке и странах Карибского бассейна) / В. Дитрих; пер. с нем. Н.Ю. Лукашевич, А.А.Полканова // Вопросы языкознания. 1999. № 3. С. 98 108.
80. Дмитриева Л.М. Онтологическое и ментальное бытие топонимической системы: на материале русской топонимии Алтая /Лидия Михайловна Дмитриева. Барнаул: Изд-во Алтайского гос. ун-та, 2002. 253 с.
81. Егорова Т.П. Англо-скандинавские ономастические параллели: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 ,,Германские языки” /Т.П. Егорова. М., 1987. 19 с.
82. Ермаченко М.Н. Семантико-грамм