ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНОМУ ФОЛЬКЛОРІ : Гендерные стереотипы в англоязычном ФОЛЬКЛОРЕ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

ТКАЧИК ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 81+165.194+316.346.2+398(410)

ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Верба Лідія Георгіївна
к. філол. н., проф.

Київ - 2008

ЗМІСТ

Вступ. 5
Розділ І Дослідження гендерних стереотипів з позицій когнітивної та гендерної лінгвістики. 14
1.1. Теоретичні витоки дослідження гендерних стереотипів. 14
1.1.1. Поняття „стереотип” у лінгвістиці. 15
1.1.2. Ознаки гендерних стереотипів на мовному рівні.. 19
1.1.3. Дослідження гендерної стереотипізації у сучасній англістиці. 23
1.2.Когнітивний підхід до вивчення гендерних стереотипів. 38
1.2.1. Стереотипізація гендерних особливостей як складова частина процесу категоризації дійсності. 44
1.2.2. Дослідження когнітивної і соціальної функцій стереотипів. 47
1.2.3. Фрейми як структури репрезентації стереотипних знань. 53
Висновки до розділу І 57

Розділ IІ Фольклорна спадщина як джерело гендерних стереотипів. 60
2.1. Стереотипотвірні особливості народної творчості на лінгвостилістичному рівні організації фольклорних текстів. 63
2.2. Британська паремія як засіб втілення гендерних стереотипів. 77
2.3. Дитячі поезії як дзеркало гендерних рольових норм. 85
2.3.1. Антропологічний компонент стереотипності гендерних уявлень.. 88
2.3.2. Анімалістичний компонент гендерних стереотипів в англійському дитячому фольклорі . 94
2. 4. Прояви андроцентризму в британському казковому епосі. 99
2.4.1. Художньо-композиційні особливості організації НКВ. . 104
2.4.2. Каузативно-фактитивна зона діяльності головного героя / героїні НКВ в гендерному аналізі. . 116
Висновки до розділу ІІ 124

Розділ IIІ Когнітивний аспект реалізації гендерних стереотипів у народних казках Великобританії 128
3.1. Концептуальне поле фемінних і маскулінних актантів НКВ. 133
3.2. Гендерна презентативність у номінації персонажів НКВ. 136
3.2.1. Андроцентризм у способі презентації головного героя. 142
3.2.2. Гендерний фактор і власна назва як спосіб номінації персонажа. 146
3.3. Характеристика зовнішності чоловічих та жіночих актантів. 150
3.4. Чуттєво-емоційна сфера персонажів НКВ у гендерному аспекті. 158
3.5. Професійно-духовна діяльність казкових актантів. 163
3.6. Інтелектуально-вольова сфера психіки персонажів НКВ. 168
Висновки до розділу ІІІ. 173
Висновки. 177
Список використаних джерел. 181
Список лексикографічних джерел. 202
Список джерел ілюстративного матеріалу. 203
Додатки. 205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АНК англійські народні казки
ГС- гендерні стереотипи
ІФК - ініціальні формули казки
ККС- концептуальна картина світу
МКС- мовна картина світу
МФК - медіальні формули казки
НКВ народні казки Великобританії*
ФФК - фінальні формули казки
MGR Mother Goose Rhymes”

ВСТУП

Дисертаційна робота присвячується дослідженню питання вербального відображення когнітивних процесів формування гендерних стереотипів.
Міждисциплінарне поняття „стереотип” функціонує в термінологічних системах різних наук. У мовознавстві стереотипи розглядаються не тільки як репродуковані з пам’яті зв’язки слів, але й як відбитки специфічних особливостей суспільної дійсності, які існують у свідомості мовців. Актуальним є розгляд стереотипів у контексті соціальної взаємодії як моделі поведінки, що пов’язана з певною етнокультурно зумовленою ситуацією, як „вербальної фіксації упредметнених потреб соціальної групи” [97, с. 177] (див. також [25, с. 31-32], [139, c. 267-272]). Фахівці в галузі психолінгвістики (В.Писарек, К.Писаркова) пов’язують ментальну сторону стереотипу з діяльністю людей, досліджують стереотипи рас, груп [255], [256]. Прихильники етнокогнітивного напрямку (Ж.Бартмінський, А.Д.Бєлова, Х.Кардела, Й.Панасюк та ін.) розглядають стереотип у ширшому значенні, пов’язуючи це поняття з мовною картиною світу в цілому [204], [205], [16], [17], [236], [253]. Когнітивна лінгвістика (Дж.Олпорт, М.Бірвіш, Р.Джекендофф) наголошує на когнітивному характері процесів формування стереотипу [201], [211], [232], [233] і розглядає його як перебільшене переконання (думку), що асоціюється з категорією; його функцією є пояснення кореляції поведінки індивіда з відповідною категорією; як особливу форму збереження знань і оцінок, тобто концепт орієнтувальної поведінки [125]; як „форму раціонального пізнання світу, яка спрощує і прискорює обробку інформації” [16, c. 45].
Стереотипи існують у свідомості і підсвідомості людей, відбиваються в одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки. Мовні стереотипи зокрема є складовою етимологічного і переносного значення слів, ідіом і виявляються релевантними в межах певної культури. Гендерні стереотипи як частина мовних стереотипів присутні в тому чи іншому варіанті свого вияву практично в усіх мовах, отже, мають загальнолюдський характер.
Гендерний стереотип є окремим різновидом стереотипу, що відбиває у мові культурно і соціально зумовлені думки та пресупозиції про ознаки, атрибути і норми поведінки представників обох статей [84, c. 98]. Існуючи у свідомості, формуючись у мові та реалізуючись через мовлення, гендер є одним з параметрів особистості [13]. Базуючись на понятті „стать” як біологічної субстанції, гендер є суспільно зумовленим розумовим конструктом, який впливає на сприйняття базових оцінних компонентів мовної особистості [22].
Вітчизняна і російська гендерна лінгвістика репрезентована культурологічними розвідками гендерного концептуального змісту на матеріалі лексики (О.Л.Бессонова, А.В.Дудоладова, Г.І.Емірсуїнова, М.С.Колесникова, І.Г.Ольшанський, Г.Ю.Цапро) [22-24], [65], [66], [68], [69], [90], [139], [193], фонетики (Т.Н.Шевченко) [196], [197], фразеології (І.В.Зикова, Т.А.Клименкова, Д.Малишевська) [77], [87], [117], пареміології (Ю.В.Абрамова, О.Ю.Дубенко, А.В.Кириліна) [1], [64], [84]; соціолінгвістичними (В.В.Потапов) [148], [149], психолінгвістичними (Н.В.Абубікірова, О.А.Андріанова, О.І.Горошко) [2], [3], [55-57] та дискурсивними (О.Л.Антинескул, Г.Ю.Богданович, Л.Ф.Компанцева, Е.В.Піщікова, Л.М.Синельникова, І.І.Халєєва) [4], [28], [92], [142], [143], [162], [163], [189] дослідженнями мовленнєвої поведінки статей; аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу (Н.Д.Борисенко, О.Л.Козачишина, І.І.Морозова) [31], [32], [89], [127]. Одним із напрямів гендерних досліджень є порівняльний аналіз гендерної комунікативної поведінки різних вікових груп (А.П.Мартинюк, Е.В.Піщікова) [119-122], [142], професійних груп (О.І.Горошко) [55-57], аналіз статусів персонажів (Н.Д.Борисенко, В.А.Маслова) [31], [32], [123], [124], а також невербальних засобів комунікації (Л.В.Солощук, Л.І.Коваленко) [166].
Дискурсивна онтологія дає нове розуміння гендеру як соціокультурної категорії, конструйованої у процесі дискурсивної й інтерактивної взаємодії індивідів у соціальному контексті (Л.Ф.Компанцева, D.Cameron, J.Coates) [92], [215], [217].
Важливу роль у трансляції гендерної соціокультурної інформації у процесі гендерної соціалізації індивіда відіграє фольклорна спадщина народу. Презентуючи референтів чоловічої й жіночої статі, фольклорний доробок актуалізує весь асоціативний потенціал, що відбиває історично сформований соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінності, тобто уявлення про сукупність типових і/чи бажаних анатомо-біологічних, емоційних, психічних, соціокультурних і поведінково-психологічних характеристик, асоційованих з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі [120, c. 3]. Етнокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності й фемінності визначає аксіологічні орієнтири гендерних еталонів та стереотипів, що регулюють вербалізацію гендерної інформації у дискурсі певного лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на гендерну соціалізацію індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі якості та ролі. Відносна стабільність гендерних стереотипів, їхня здатність повільно змінюватись під впливом соціокультурних факторів підсилює перспективність вивчення регулятивного потенціалу англомовних фольклорних текстів, які активно функціонують у дискурсі культури сучасної Великобританії.
У фокусі пропонованого дослідження перебувають англомовні фольклорні тексти народів Британських островів (дитячі поезії, паремії та народні казки). Фольклор неодноразово був об’єктом аналізу багатьох російських та українських дослідників (П.Г.Богатирьов, О.С.Киченко, С.Є.Нікітіна, В.Я.Пропп, В.Н.Топоров, К.В.Чистов та ін.), проте його вивчення велося традиційними методами: експедиція, записи текстів, їх обробка, систематизація, лінгвістичний та, в разі необхідності, музичний аналіз [26], [27], [85], [153-155], [178], [194]. Гендерні стереотипи у народних казках Британських островів (НКВ) досі не були предметом дослідження. З останніх робіт, присвячених аналізу лінгвостилістичних, структурно-композиційних та антропологічних особливостей англійських казок, можна назвати праці В.С.Аппатової, І.В.Гейнце, Н.Ф.Єремєєвої, О.І.Лещенко, О.Д.Нефьодової [5], [49], [70], [110], [129-133]. Перспективним й актуальним є вивчення статево зумовленої різниці у презентації фольклорних персонажів з позицій когнітивної лінгвістики.
Актуальність дослідження полягає в інтегрованому підході до вивчення лінгвістичної експлікації гендерних стереотипів, відображених у різних видах текстового фольклорного жанру. Об’єднуючи два напрями, гендерну та когнітивну лінгвістику, робота орієнтована на аналіз проблеми мовної реалізації знань і уявлень, що визначають загальну картину світу представників англомовної спільноти, тобто перебуває в площині антропоцентричної спрямованості сучасного мовознавства.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, які проводяться на кафедрі англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка й об’єднані в межах теми „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (номер держреєстрації 01 БФ 0147 01).
Основна мета дослідження полягає у здійсненні лінгвостилістичного і концептуального аналізу вербальних способів відображення гендерних стереотипів у фольклорі народів Британських островів.
Завдання роботи сформульовано таким чином:
1. Визначити зміст і ознаки гендерних стереотипів як таких, що здатні впливати на когнітивні упередження та регулювати поведінку індивіда в системі соціальних зв’язків та відносин.
2. Довести високий рівень стереотипності фольклорних текстів як джерела закодованої гендерно диференційованої нормативно-прескриптивної настанови.
3. Провести лінгвостилістичний і структурно-семантичний аналіз вербальних засобів вираження гендерних стереотипів на матеріалі різних видів фольклорних текстів (прислів’я та приказки; дитячі віршо

Список литературы

ВИСНОВКИ

Звернення до аналізу засобів вербалізації гендерних стереотипів в англомовному фольклорі у пропонованій роботі зумовлене антропоцентричними тенденціями сучасної лінгвістичної науки, увагою, яка приділяється фактору людської взаємодії, її національної та гендерної специфіки.
Вибір об’єкта дослідження британського фольклору, що функціонує як засіб мовної об’єктивації гендерних стереотипів та предмета дослідження семантичних, структурних і когнітивних характеристик англомовного фольклору, що уможливлюють його функціонування як джерела поведінкових настанов і забезпечують формування гендерних стереотипів, відповідає розвитку актуальних напрямів сучасного вітчизняного мовознавства когнітивної та гендерної лінгвістики. Звернення до історичного матеріалу дозволяє продовжити розробку проблеми історичної зумовленості формування гендерних стереотипів, їх функціонування та трансляції протягом поколінь.
Дослідження мови і гендерних асиметрій у ній ґрунтується на розумінні мови як засобу формування мислення і ментальності, відводячи гендерним стереотипам роль одного із важливих способів категоризації дійсності, формування гендерно релевантних концептів та надаючи їм статусу невід’ємної складової частини МКС.
Твердження про регулятивну природу мовного знака, який є „засобом оволодіння поведінкою”, спрямовує дослідження в межі нового функціонально-комунікативного підходу до аналізу мови як чинника регуляції соціальної поведінки. Суть регулятивної функції мовного знака полягає в тому, що, здійснюючи категоризацію дійсності на підґрунті аксіологічних орієнтирів певної лінгвокультурної спільноти, він набуває прескриптивного потенціалу і стає здатним чинити нормативно-регулятивний вплив на індивіда шляхом актуалізації соціально санкціонованих потреб.
З урахуванням перерахованих вище принципів у роботі розглянуто спектр питань, що стосуються уточнення тлумачення понять „стереотип”, „гендер”, „гендерний стереотип” у вітчизняному та західному мовознавстві; огляду сучасних лінгвістичних підходів до аналізу засобів вербалізації гендерних стереотипів (фонетико-фонологічна гендерна дихотомія, лексико-граматичні особливості мовлення, комунікативно-прагматичні характеристики статей, асоціативно-когнітивні аспекти сприйняття статей, гендерні асиметрії у системі мови (явище сексизму), психолінгвістичний та соціолінгвістичний підходи до проблем лінгвістичної гендерології); когнітивного обґрунтування регулятивної функції гендерних стереотипів як способу категоризації дійсності та складової частини МКС; визначення сутності гендерно релевантних суспільно прийнятих стереотипів маскулінності і фемінності; встановлення особливостей фольклорної спадщини як джерела концентрованого набору стереотипотвірних характеристик; аналізу їх відображення на лінгвостилістичному та структурно-семантичному рівнях організації фольклорних текстів; визначення когнітивних особливостей створення / відображення гендерної асиметрії в моделюванні структур концептуальних полів гендерно маркованих генералізованих актантів НКВ.
Проведений аналіз засобів вербалізації гендерних стереотипів в англомовному фольклорі дозволяє зробити висновок про андроцентричну природу МКС британської лінгвокультури. У своїй більшості фольклорні тексти відображають ієрархічність стосунків „чоловік жінка” при маскулінній позиції першості. Зображення представників різної статі, відображене у британському фольклорі, робить внесок у формування стереотипно позитивного образу типового чоловіка як соціально активного, сильного, владного, практичного, обізнаного, керуючого тощо та типової жінки вродливої, слухняної та пасивної за межами сім’ї.
Дослідження антропологічного та анімалістичного компонентів he- та she- образів персонажної системи фольклорних текстів робить очевидною розподіленість сфер діяльності персонажів у плані „сім’я зовнішній світ”. Негативної характеристики набуває діяльність жінки за межами домашньої сфери, чоловічі персонажі критикуються за небажання працювати або втрату працездатності. У малих віршованих творах краса як стереотипно важлива жіноча риса підпорядковується суто практичній меті: типові ролі ідеальної жінки вміла господиня, турботлива мати та вірна дружина. Активність, необмеженість у просторі, рішучість, розум, емоційна стриманість основні позитивні якості маскулінних персонажів.
Народні казки Британських островів, через відносно складний сюжет та розгалужену систему персонажів, дають можливість багаторівневого аналізу: на структурно-композиційному (позиційно-значущі формули казки, гендерна релевантність особливостей каузативно-фактитивної зони діяльності персонажів) та семантичному (гендерна представленість головного героя, спосіб його її презентації, власна назва як спосіб характеризувальної номінації персонажа) рівнях.
У концептуальному полі чоловічого актанта його центральні, типові характеристики актуалізують насамперед прототипові маскулінні ролі активної соціальної особи (завойовника, годувальника, трударя) та успішну соціальну позицію (титулованої особи, володаря майнової та земельної власності). Ядро гендерних стереотипів, пов’язаних із вольовою сферою психіки маскулінних актантів, формується такими типовими ознаками чоловічого образу, як активний, енергійний спосіб життя, схильність до управлінських, контролюючих тактик. Рамкова представленість відповідного слота утворена концептуальними вузлами „слухняність-покірність” і „пасивність-бездіяльність” на останніх позиціях та „активність-енергійність” на першій.
Центральними рисами фемінного актанта НКВ є стабільні асоціативні зв’язки, що пов’язують жінку з сім’єю, домівкою; наголошують на ролі матері, дружини, господині. Підвищена увага до зовнішності жіночих актантів у БНК актуалізує передусім естетичне її сприйняття, що в цьому випадку лежить в основі аксіологічної оцінки. Одружений статус має прямо протилежний вплив на активність представників різних статей: заміжня жінка стає більш „помітною” у суспільній сфері, в той час як активність неодруженого молодого чоловіка при зміні його сімейного стану знижується у два-чотири рази.
Лінгвокультурологічний та концептуальний аналізи фольклорних текстів дозволили дослідити механізми і способи формування гендерних стереотипів у мовній та концептуальній картині світу представників англомовної спільноти.
Одержані результати не вичерпують проблематики, висвітленої у роботі. Висновки про способи об’єктивації гендерних стереотипів у британських казках можуть бути поглиблені шляхом поєднання дослідження окремих типів актантів персонажної системи НКВ (позитивний персонаж, казковий помічник, негативний персонаж тощо) з аналізом їх гендерної репрезентації. Компаративний аналіз проявів / відображення гендерних стереотипів на матеріалі фольклорних текстів інших культур дозволить виділити універсальні та ідіоетнічні особливості сприйняття представників чоловічої і жіночої статі, а також дозволить глибше зрозуміти причини та наслідки ситуацій невідповідності гендерним рольовим нормам, усталеним у певному суспільстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Ю.В. Регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА: Автореф. дис... канд. філол. наук. 10.02.04 / Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. Х., 2007. 20 с.
2. Абубикирова Н. В. „Ниже пола не упасть” или что такое гендер // От первородного греха к высоким технологиям. Своевременные мысли на женские темы. СПб.: Бояныч, 1996. С.13.
3. Андрианова Е.А. Восприятие брачных объявлений как проблема лингвокультурологии (на материале пилотажного исследования) // Новейшие направления лингвистики. Международная школа-семинар. Пенза-Москва, 1999. С. 141-148.
4. Антинескул О.Л. Гендер как параметр текстообразования: Учеб. пособие по спецкурсу. Пермь: Пермский гос. ун-т, 2001. — 168 с.
5. Аппатова В.С. Атрибутика персонажей британской народной волшебной сказки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Одесса, 1990. 18 с.
6. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Интегральное описание языка и семантическая лексикография. М.: Языки русской культуры, 1995. Т. 2. 768 с.
7. Апресян Ю.Д. О языке толкований и семантических примитивах // РАН Серия литературы и языка. 1994. Т. 53, № 4. С. 27-39.
8. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37-67.
9. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Казанский гос.ун-т, 1989. - 126 с.
10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
11. Арутюнова Н.Д. Дискурс // БЭС: Языкознание / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 136-137.
12. Аскольдов-Алексеев С.А. Концепт и слово // Русская речь. Новая серия. - Л.: Ленинградское отделение, 1928. №.2. С. 28-41.
13. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения // Этнографические стереотипы поведения. - Л.: Афиша, 1985. С. 3-12.
14. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 344 с.
15. Белза С.В. Сквозь волшебное кольцо сказок // Сквозь волшебное кольцо. Ирландские саги и сказки. Британские легенды и сказки / Пер. с англ. Н.В.Шерешевской. / Ред. В.Т.Башкирова. М.: Правда, 1988. С. 472-479.
16. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київський нац. ун-т ім Тараса Шевченка, 2002. - № 7 С. 43-48.
17. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення і складові // Проблеми семантики слова, речення і тексту. Зб. наук. статей. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: Київський нац. лінгвіст. ун-т, 2001. №. 7. С. 26-30.
18. Белявская О.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах: основания семантической структурі слова: Дис... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Московский гос. лингвист. ун-т. М., 1991. 364 с.
19. Березовський І. Українські народні казки про тварин // Казки про тварин. — К.: Наукова думка, 1979. С. 9 - 44.
20. Берн Є. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. М.-СПб.: Университетская книга, 1997. - 399 с.
21. Берн Є. Гендерная психология. - СПб.: Еврознак, 2001. - 320 с.
22. Бессонова О.Л. Оценочные стереотипы в контексте гендерных исследований // Нова філологія. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2001. № 1 (10). С. 41-57.
23. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти. - Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
24. Блумфильд Л. Язык. М.: Наука, 1968. 315 с.
25. Бобринская И.Д. Этнокультурные стереотипы: Анализ ценностных установок этносов (на материале фольклорных текстов) // Языковое сознание: устоявшееся и спорное: Материалы ХІV Международного симпозиума по психолингвистике и теории коммуникации. М.: РАН, 2003. С. 31-32.
26. Богатырёв П.Г. Фольклор как особая форма творчества // П.Г.Богатырёв Вопросы теории народного искусства. М.: Языки русской культуры, 1971. C. 372.
27. Богатырев П.Г. Язык фольклора // Вопросы языкознания. К., 1973. С. 26-32.
28. Богданович Г.Ю. Формы речевого поведения в ассоциативном представлении мужчин и женщин. http://www.crimea.edu/tnu/magazine/culture/culture31/part1 /zip/bogdanovich.zip
29. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии: Учебное пособие. Тамбов: Тамбовский гос. ун-т, 2000. 123 с.
30. Бондаренко О.С. Концепти „чоловік” і „жінка” в українській та англійській мовних картинах світу: Автореф. дис... канд. філол. наук. — Донецьк, 2005.-19 с.
31. Борисенко Н.Д. Прагматический аспект вербального поведения коммуникантов: гендерный анализ (на материале современных английских произведений) // Вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ [ЛІНГВАПАКС VІІI]. Філологія. Педагогіка. Психологія. Київ, 2000. - № 3А. С. 371-378.
32. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця ХХ століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К., 2003. 20 с.
33. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона // Сб. научн. ст.: Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 131-138.
34. Бріцина О.Ю. Українська народна соціально-побутова казка. К.: Наукова думка, 1989. С. 38.
35. Булыгина Т.В., Шмелёв А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Языки русской культуры, 1997. 574 с.
36. Вежбицкая А. Культурно-обусловленные сценарии и их когнитивный статус. Язык и структура знания. М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1990. С. 63-85.
37. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева; Под ред. Т.В.Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
38. Вежбицкая А. Толкование эмоциональных концептов // Язык. Культура. Познание. - М.: Русские словари, 1997. - С. 326-375.
39. Вітгенштейн Л. Tractatus Logico-philosophicus: Філологічні дослідження: Пер. з нім. Є.Поповича. К.: Основи, 1995. 311 с.
40. Вілкова О.Ю. Конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів: Автореф. дис... канд. соц. наук. 22.00.04 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2005. 18 с.
41. Владимирская О.А. Бизнес-леди, или Как преуспеть среди мужчин. К.: ИВРА, 1993. 198 с.
42. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 125 с.
43. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. - 2001. - № 1. C. 65-72.
44. Воробьёв В.В. Лингвокультурологическое поле как функциональная парадигма // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Материалы Междунар. конференции (22-24 апреля 1997 г.). - М.: Московский гос. лингвист. ун-т, 1997. Ч.1. С. 336-338.
45. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М.: Наука, 1956. С. 51-52.
46. Гайдай В.В. Факторы привлекательности объявлений о знакомстве // Культура общения и ее формирование: Материалы V региональной научно-методической конференции. Воронеж: Воронежский гос. ун-т, 1998. С. 32-37.
47. Галинская И.Л., Гловер Д., Каплан К. Гендерные исследования // Культурология. Дайджест. 2002. - № 2 (21). С. 22-26.
48. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
49. Гейнце И.В. Фразеологические единицы в английском детском фольклоре: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский гос. лингвист. ун-т. М., 1991. 26 с.
50. Герасимов В.И. К становлению „когнитивной грамотності” // Современные зарубежные граммматические теории. М., 1985. С. 57-63.
51. Гнатюк В. Передмова до збірки „Народні казки” (1913) // Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Наук. думка, 1966. — С. 202-207.
52. Говердовский В.И. Теоретические и практические аспекты лексической коннотации (морфологический подход): Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.19 / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1990. 45 с.
53. Голобородько К.Ю. Лінгвістичний статус концепту. http://www. crimea.edu/tnu/magazine/culture/culture32/part1/zip/goloborodko.zip
54. Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста. М.: Русский язык, 1989. 152 с.
55. Горошко Е.И. Gender-bias in professional communication (peculiarities of female verbal behavior in scientific environment) // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Филология. Симферополь, 2002. Т.15 (54), №1. С. 26-30.
56. Горошко Е., Кириллина А. Гендерные исследования в лингвистике сегодня // Язык и гендер. 1999. № 2. С. 234-241.
57. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского речевого поведения (психолингвистический анализ): Автореферат дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1996. 18 с.
58. Григорян А.А. Гендерная маркированность имён существительных в современном английском языке // Гендер, язык, культура, коммуникация: Доклады ІІ Международной конференции (22-23 ноября 2001г.). — М.: Моск. гос. лингвист. ун-т им. М.В.Ломоносова, 2002. — С. 89-91.
59. Грушевський М. Казка // Історія української літератури. К.: Либідь, 1993. Т. 1.- 568 с.
60. Дейк, ван Т.А. Язык, познание, коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
61. Джон Г. Женщины с Венеры, мужчины с Марса / Пер. с англ. Н.Кириллова и В.Дюбина. К.: София, 2005. 352 с.
62. Дмитренко В.А. Анекдот и бытовая мини-сказка: типологические черты // Вісник ХДУ ім. В.Н.Каразіна. Х.: Константа, 2002. - № 567. С. 323-328.
63. Доблаев Л.П. Анализ и понимание текста. Саратов: Саратовский ун-т, 1987. 132 c.
64. Дубенко О.Ю. Гендерні конотації персоніфікованого об’єкта у поетичному тексті // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київський нац. лінгвіст. ун-т. Філологія. Педагогіка. Психологія. - К., 2000. - № 1. - С. 305-310.
65. Дудоладова О.В. Місце жінки в системі референції іменника у сучасній англійській мові // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукраїнський зб. наук. пр. Черкаси: Черкаський нац. ун-т, 2001. С. 132-135.
66. Дудоладова О.В. Політична коректність у дзеркалі теорії комунікації // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Х.: Константа, 2001. - № 537. С.135-141.
67. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. К.: Вища школа, 1987. С. 55-62.
68. Емірсуїнова Г.І. Відбиття соціального статусу жінки в англійській мові // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. - Х.: Константа, 2001. - № 537. - С. 142-147.
69. Емірсуїнова Г.І. Лексикон сучасного феминизму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
70. Єремєєва Н.Ф. Концептуальний простір англійської народної казки: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К., 1997. 19 с.
71. Ермакова О.П. Концепты «совесть» и «зависть» в их языковом выражении // Русский язык сегодня: Сб. научн. ст. / Отв. ред. Л.П.Крысин. М.: Азбуковник, 2000. № 1. С. 375-385.
72. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
73. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського нац. ун-ту. Серія: Філологічні науки. Черкаси, 1999. № 11. С. 12-25.
74. Жайворонок В.В. Символіка імені в контексті етнокультури // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. LINGUAPAX VIII: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Філологія. Педагогіка. Психологія. К.: Київський нац. лінгвіст. ун-т, 2001. № 5 С. 106-115.
75. Закувала зозуленька: Антологія української народної поетичної творчості / Упор. Н. Шумада, В. Василашко та ін. — К.: Веселка, 1998. 510 с.
76. Зелінська Т.М. Амбівалентність особистості: шлях до гармонії чи душевного болю: Навч. посіб. Черкаси: Брама, 2004. 144 с.
77. Зыкова И.В. Специфика гендерной маркированности английских идиом. // Гендер, язык, культура, коммуникация: Доклады ІІ Международной конференции (22-23 ноября 2001г.) М.: Лаборатория гендерных исследований Московского гос. лингв. ун-та, 2002. С. 150-159.
78. Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: Наука, 1970. 179 с.
79. Ивин А.А. Ценности в научном познании // Логика научного познания. - М., 1987. С. 250.
80. Изард К.Е. Эмоции человека. М.: МГУ, 1980. 439 с.
81. Карасик В.И. Модельная личность как лингвокультурный концепт // Филология и культура: Материалы ІІІ Международной конференции (16-18 мая 2001г.). Тамбов: Тамбовский гос. ун-т, 2001. Ч. 2. С. 98-101.
82. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 367 с.
83. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
84. Кацберт Т.Л. Національні стереотипии в англо-німецьких відносинах: лінгвокультурний аспект: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2008. 21 с.
85. Кириллина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. - М.: Институт социологии РАН, 1999. 189 с.
86. Киченко О.С. Фольклор як художня система (проблема теорії). — Дрогобич: Дрогобицький пед. ун-т, 2002. - 180 с.
87. Клименкова Т.А. Женщина как феномен культуры. Взгляд из России. М.: Преображение, 1996. 193 с.
88. Ковшова М.Л. Как с писаной торбой носиться: принципы когнитивно-культурологического исследования идиом // Фразеология в контексте культуры: Сб. научн. ст. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 164-173.
89. Козачишина О.Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози ХХ сторіччя): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К., 2003. 21 с.
90. Колесникова М.М. Женские издания в российском Интернете // Акценты. Новое в массовой коммуникации. Альманах. Воронеж, 2000. Вып. 3- 4. С. 15-19.
91. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и в языке. М.: Едиториал УРСС, 2006. 122 с.
92. Компанцева Л.Ф. Модификация гендерных стереотипов в коммуникативном пространстве интернета. http://www.crimea. edu/tnu/magazine/culture/culture49_ 1/ part3 / zip/kompantseva.zip
93. Кон И. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире // Введение в гендерные исследования. СПб.: Алетейя, 2001. С. 562-605.
94. Кон И.С. Психология половых различий // Психология индивидуальных различий. Тексты. М.: Наука, 1982. С. 78-84.
95. Коршунов А.М. Отражение, деятельность, познание. М.: Политиздат, 1979. 216 с.
96. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории комуникации. М.: ИТДГК Гнозис, 2001. 270 с.
97. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: ИТДГК Гнозис, 2002. 284 с.
98. Кубрякова Е.С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки словянской культуры, 1997. 555 с.
99. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во II половине XX века // Язык и наука конца XX века. М.: Рос. гуман. ун-т, 1995. С. 144- 238.
100. Кубрякова Е.С. Язык и знание. - М.: Языки славянской культуры, 2004. С.164.
101. Кутина А.Л. Формирование языка русской науки. М.: Наука, 1964. 147 с.
102. Лазарович О.М. Мовні стереотипи і мовна картина світу. http://www.crimea.edu/ tnu/magazine/culture/culture32/part1/zip/lazarovich.zip
103. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. Вып. 10. С. 350-368.
104. Лакофф Р. Когнитивная семантика (из книги Женщины, огонь и опасные предметы”) // Язык и интелект. М., 1996. С. 143-184.
105. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 12-51.
106. Лапшина М.Н. Семантическая деривация в когнитивном аспекте (на материале английского языка): Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.04 / СПб. гос. ун-т. СПб., 1996. 32 с.
107. Левицкий Ю.А. Проблема типологии текстов. Пермь: Перм. гос. ун-т, 1998. - 106 с.
108. Леонтович О.А. «Кривое зеркало» стереотипов // Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения. Волгоград: Перемена, 2002. 345 с.
109. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1999. 287с.
110. Лещенко О.І. Особливості реалізації антропоцентричності в англомовних казках: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгв. ун-т. - К., 1996. 21 с.
111. Лихачёв Д.С. Концептосфера русского языка // Изв РАН.: Серия: литература и язык. М.,1993. Т. 52. - № 1. С. 3-9.
112. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Наука, 1982. 479 с.
113. Лосев А.Ф. Языковая структура. М.: Наука, 1983. 374 с.
114. Ляховецкая Р.А. О некоторых языковых особенностях анг