ОБРЯДОВІ НОМІНАЦІЇ ВЕСІЛЬНОГО ЦИКЛУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ І ПОРТУГАЛЬСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ : Обряд НОМИНАЦИИ свадебного ЦИКЛА В УКРАИНСКОМ, АНГЛИЙСКОМ И португальском языках: семантика, структура, функционирование

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧАЙКА ОКСАНА ІГОРІВНА

УДК: 81'44 (811.161.2+811.111+811.134.3):81'373:81'373.72

ОБРЯДОВІ НОМІНАЦІЇ ВЕСІЛЬНОГО ЦИКЛУ
В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ І ПОРТУГАЛЬСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ

10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Тараненко Олександр Онисимович,
доктор філологічних наук,
професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................

4

ВСТУП ............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОБРЯДОВОЇ НОМІНАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ.................................................

14

1.1.

Національно-мовна картина світу як об’єкт дослідження етнолінгвістики та лінгвокультурології ..

14

1.2.

Значення внутрішньої форми слова при зіставному дослідженні обрядової номінації ....................................

19

1.3.

Архетипи-символи в семантиці обрядової номінації ...

29

1.4.

Поняття обрядового концепту в зіставних дослідженнях

35

1.5.

Методика зіставного дослідження обрядових номінатем весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах ..............................................................

39

Висновки до розділу 1 ..................................................................................

44

РОЗДІЛ 2.

СЕМАНТИКА І СТРУКТУРА ОБРЯДОВИХ НОМІНАТЕМ ВЕСІЛЬНОГО ЦИКЛУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ І ПОРТУГАЛЬСЬКІЙ МОВАХ ........................................................................................................

46

2.1.

Обрядові номінатеми довесільного етапу в українській, англійській і португальській мовах ..........

46

2.2.

Обрядові номінатеми власне весільного етапу в українській, англійській і португальській мовах ..........

63

2.2.1.

Обрядові номінатеми на позначення весільного дійства в українській, англійській і португальській мовах .....................................

63

2.2.1.1.

Обрядові номінатеми на позначення весільної атрибутики в українській, англійській і португальській мовах ..

86

2.2.1.2.

Обрядові номінатеми на позначення актантів (дійових осіб) весільного дійства в українській, англійській і португальській мовах .........................

95

2.2.1.3.

Обрядові номінатеми на позначення локусів і часу весільного дійства в українській, англійській і португальській мовах .........................

115

2.3.

Обрядові номінатеми як вербалізація rites de passage в українській, англійській і португальській мовах ..........

125

2.4.

Обрядові номінатеми післявесільного етапу в українській, англійській і португальській мовах ..........

130

Висновки до розділу 2 ..................................................................................

142

РОЗДІЛ 3.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ АРХЕТИПНОЇ СИМВОЛІКИ В ОБРЯДОВИХ НОМІНАЦІЯХ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ МОВ...............

147

3.1.

Типи архетипних опозицій в обрядових номінатемах весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах .......................................................

148

3.1.1.

Семантизація символіки вогню (живого/ мертвого) в українських, англійських і португальських обрядових номінатемах ..............

149

3.1.2.

Семантизація символіки води (живої/мертвої) в обрядових номінатемах української, англійської та португальської мов ....................

154

3.1.3.

Семантизація символіки неба і землі (цього світу/потойбічного світу) в обрядових номінатемах української, англійської і португальської мов .............................................

159

3.2.

Етнолінгвістичні концепти в українській, англійській і португальській обрядовій номінації.............................

161

3.2.1.

Концепт кола в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ...................

161

3.2.2.

Концепт руху в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ...................

163

3.2.3.

Концепти щастя/нещастя в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ...............................................................

165

3.2.4.

Концепт биття як оберігання в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ...............................................................

173

3.2.5.

Концепт кидання як оберігання в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ...............................................................

179

3.2.6.

Концепт покривання в українській, англійській і португальській обрядовій номінації ................

182

Висновки до розділу 3 ..................................................................................

185

ВИСНОВКИ ...................................................................................................

189

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................

193

СПИСОК НАЗВ ДЖЕРЕЛ, СЛОВНИКІВ, ДОВІДНИКІВ..........................

219

ВСТУП

Сучасна етнолінгвістика продовжує вивчення структурних, семантичних та функціональних особливостей номінатем родинно-побутової обрядовості (в межах весільного, родильно-хрестильного та поховального обрядових кодів), передусім в аспектах визначення семантики слова в обрядовій культурі (Д.К.Зеленін [65], М.І. Толстой [176 178], С.М. Толстаяя [174, 175], T. Ackerman [Ackerman], M. Baker [Baker], O. Bairro [Bairro], A. Coelho [247], J. Leal [274]), проблем номінації в етнологічному контексті (Є. Бартмінський [10], Р.Небжеговська, О.А. Седакова [145], G. Button [240], A. Amaral [228], B. Araújo [див.: SPP]), реконструкції архаїчних форм обрядів і вірувань (Т.В. Голі-Оглу [39], В.Г. Скляренко [151 152], R. Hunt [266], M.S. Wilkie [295], О. Neves [DOP]), закономірностей функціонування мовного знака у фразеології та пареміології (В.Д. Ужченко [185, 186], В.М. Мокієнко [118], А.О. Івченко [71], С. Hole [Hole; 265], J. Sousa [Sousa], R. Peixoto [283]), а також концептуалізації мовного вираження обрядових знаків сімейних циклів (М.Ф. Сумцов [164], Г.О. Булашев [20], М.В. Бігусяк [15], В.Л. Конобродська [83], J.G. Frazer [257], J. Hastings [264], E. Alencar [224], R. Almeida [225]).
Структура мовного знака детермінується перш за все етнокультурними, соціально-ментальними, міфологічними уявленнями певного етносу реалій навколишньої дійсності й концептуалізацією світосприйняття. Ці питання активно досліджували представники московської етнолінгвістичної школи (М.І.Толстой, С.М. Толстаяяя, М.М. Виноградова, О.В. Гура). У свою чергу люблінська етнолінгвістична школа (Є. Бартмінський, Р. Небжеговська) декларує про необхідність вивчення слов’янської культурної традиції за допомогою стереотипів народного мислення. Українські етнолінгвісти (О.В. Тищенко, В.Т.Шевченко, М.В. Бігусяк) спрямовують свої наукові пошуки на лексико-семантичну реконструкцію обрядового знака (обряда, ритуала, слова), що, в свою чергу, дає змогу встановити духовну цінність вербального вираження концептуалізації дійсності різними народами у синхронії та діахронії. Культура, звичаї й традиції носіїв англійської мови сьогодні також є актуальними у германістиці, зокрема в плані вивчення структурно-семантичної організації обряду і його мовного вираження (M. Baker, T.J. Yorks, E. Partridge, C. Hole, I.Opie, W. Lockheart, D. Pickering). Останнім часом португальські етнографи долучилися до розробки проблем стереотипізації народної символіки у культурі, вираження семіотичних відповідників через виявлення етимології номінативної одиниці як культурного обрядового знака (B. Araújo, J. Sousa, O. Neves).
Оскільки в кожній окремій мові актуалізуються дослідження з вербалізації етнокультурних кодів, то це указує на доцільність міжмовного зіставлення обрядової номінації. Про це свідчать спроби вивчення різних аспектів номінації та фразеологізації обрядового знака, зокрема праці А. ван Геннепа [37], М. Еліаде [215], з їх широким і системним охопленням форм обрядовості, в тому числі й весільної, у різних народів світу, J. Shopkorn [287], P. Gordon [259], А. Amaral [228], R. de Avelar [232] з семантизації мовних знаків обряду та ритуалу Греції, Шотландії і Португалії. Ці питання свого часу порушувалися в працях О.О.Потебні [131 134], В’яч. Вс. Іванова і В.М. Топорова [68], Т.В. Цив’ян [197] та ін. як у плані зіставлення мовних одиниць слов’янських мов у семасіологічному, ономасіологічному та словотвірно-деривативному аспектах, так і в плані структурно-семантичного аналізу обрядів. Т.В. Голі-Оглу зіставляє походження обрядових календарних термінів весняного циклу в українській, російській, урумській та румейській мовах [39, 40], Л.Й. Пулатова встановлює типи весільних фразем в українській та німецькій мовах [138].
Однак лексико-семантичні особливості номінатем весільної обрядовості на матеріалі слов’янської, германської і романської мовних груп ще не були об’єктом спеціального дослідження як за тематичними, так і за символічними й концептуальними сферами; методика дослідження цього фрагмента обрядової номінації української, англійської та португальської мов також ще повністю не була апробована.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється зорієнтованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення питань мовної номінації загалом та національно-маркованих мовних одиниць зокрема. Застосування структурно-семантичного, зіставно-типологічного й функціонального підходів до аналізу семантики національно-маркованих мовних одиниць, до яких належать обрядові номінатеми весільного циклу української, англійської та португальської мов, дозволяє з’ясувати закономірності їхнього творення і функціонування в кожній мові, а також виявити культурно-зумовлені міжмовні розбіжності, пов’язані з різними весільно-обрядовими традиціями народів України, Великої Британії та Португалії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України № 0102U001457 „Слов’янське і балканське мовознавство: мова в етнокультурному та діахронічному аспектах” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Обраний напрям дослідження пов’язаний з науковою темою „Проблеми зіставної семантики”, що розробляється на кафедрі загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.).
Метою дисертаційної роботи є зіставлення семантичних, структурних і функціональних особливостей обрядових номінацій весільного циклу в українській, англійській та португальській мовах у синхронії і діахронії.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
визначити теоретико-методологічні засади вивчення обрядової номінації в етнолінгвістиці та лінгвокультурології;
розробити методику зіставного дослідження обрядових номінацій весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах;
здійснити реконструкцію обрядового значення номінатем української, англійської і португальської мов;
виявити семантичні групи обрядових номінатем весільного циклу української, англійської і португальської мов за структурою весільного обрядодійства;
встановити архетипні опозиції у весільній обрядовій номінації української, англійської та португальської мов;
зіставити обрядові номінатеми весільного циклу за етнолінгвістичними концептами та їхньою символікою в українській, англійській і португальській мовах.
Об’єкт дослідження становлять лексичні та фразеологічні номінації весільного циклу родинно-побутової обрядовості в українській, англійській і португальській мовах.
Предметом дослідження є особливості семантики, структури та функціонування обрядових номінатем весільного циклу в українській, англійській і португальській мовах.
Матеріалом для дослідження послужили дані тлумачних словників української, англійської і португальської мов: Словник української мови (П.Білецький-Носенко), Словарь української мови (Б. Грінченко); Dictionary of Superstitions (D. Pickering), A Dictionary of Superstitions (I. Opie, M. Tatem); Dicionário do Século XXI (J. Attali), Dicionário de expressões correntes (O. Neves), Dicionário da Língua Portuguesa (J.A. Costa, A. Sampaio); двомовних словників: Большой португальско-русский словарь (Е.Н. Феерштейн, С.М. Старец), Малорусько-німецький словар (Є. Желеховський, С. Недільський); Dicionário Inglês Português (J. A. Ferreira); фразеологічних словників української, російської, англійської і португальської мов: Англо-український фразеологічний словник (К.Т. Баранцев), Фразеологічний словник української мови (В.М.Білоноженко та ін.), Англо-русский фразеологический словарь (А.В.Кунин), Словник українських ідіом (Г.М. Удовиченко); Novos Dicionários de Expressões Idiomáticas (A.N. Santos); етимологічних словників української, російської, англійської і португальської мов: Етимологічний словник української мови в 7 т., Сравнительный этимологический словарь русского языка (Н.В. Горяев), Опыт этимологического словаря русской фразеологии (Н.М. Шанский, В.И. Зимин, А.В.Филиппов), Этимологический словарь славянских языков (А.Н. Трубачев); Chambers Dictionary of Etymology (R.K. Barnhart); Dicionário da Origem das Palavras (О. Neves), а також описи весільних обрядів України, Великої Британії, Португалії. Безпосередній корпус весільних номінацій становить 1930 обрядових номінатем в українській, англійській та португальській мовах (710 укр., 560 англ. та 660 порт.).
Мета й завдання роботи, специфіка її об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили комплексний підхід до вибору методів дослідження: 1) описового, за допомогою якого аналізувалися семантичні, структурні та функціональні особливості номінатем весільної обрядовості в кожній із зіставлюваних мов на синхронному зрізі; 2) зіставного для виявлення подібностей і відмінностей у структурі й семантиці обрядових номінатем весільного циклу в зіставлюваних мовах; 3) методу компонентного аналізу для розрізнення семних характеристик досліджуваних обрядових номінатем весільного циклу; 4) концептуального аналізу для визначення номінативного комплексу обрядових номінатем весільного циклу шляхом їх концептуалізації; 5) елементів порівняльно-історичного методу для з’ясування етимології обрядових номінатем весільного циклу; 6) елементів кількісного аналізу для встановлення їх кількісних і частотних параметрів у зіставлюваних мовах.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у роботі вперше у науковий обіг сучасної етнолінгвістики введено дефініцію обрядова номінатема весільного циклу (далі ОН), скласифіковано обрядові номінатеми весільного циклу за типами відповідників в українській, англійській і португальській мовах (безеквівалентні ОН, культурні еквіваленти, національно-культурні аналоги, національно-культурні відповідники, культурно-семантичні аналоги, культурно-семантичні відповідники), проаналізовано однокомпонентні лексичні ОН і полікомпонентні фразеологічні ОН в зіставлюваних мовах. За циклічною структурою весільного обряду виявлено спільні та відмінні ОН на позначення rites de passage, весільної атрибутики, актантів, локусів і часу перебігу обрядодійства.

Теоретичне значення дисертації пов’язується з розширенням основних положень лексичної і фразеологічної номінації крізь призму зв’язків між мовою, культурою, етносом. Теоретичні здобутки роботи уточнюють визначення обрядової номінації в аспекті відображення в її одиницях національної самосвідомості носіїв певних мов та стереотипів народного мислення, за допомогою яких реконструюються культурні та ментальні моделі світу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання у зіставно-типологічних дослідженнях із проблем етнолінгвістики, етносемантики та етнофразеології, а також у процесі підготовки спецкурсів і спецсемінарів з міжкультурної комунікації, у викладанні навчальних дисциплін з „Лексикології та стилістики англійської мови”, „Лексикології та стилістики португальської мови”, „Порівняльної типології англійської та української мов”, „Порівняльної типології португальської та української мов”, „Лінгвокраїнознавства”. Опрацьований фактичний матеріал може бути застосований у лексикографічній практиці, зокрема при уквладанні словника весільних обрядових номінацій української, англійської і португальської мов.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретико-методологічні засади вивчення обрядової номінації в національно-мовних картинах світу ґрунтуються на таких концептуальних положеннях: 1) культурно-національний фонд українських, англійських і португальських обрядових номінатем весільного циклу це складна й логічно впорядкована система, що ґрунтується на структурно-семіотичному (за характером модельованих знакових ситуацій) і предметно-образному (за тематичною ознакою) принципах; 2) рубрикація лексико-фразеологічного складу певної мови, в тому числі й циклів обрядових номінацій, за лексико-семантичними групами та аналіз внутрішньої форми є основою для зіставного дослідження лексико-семантичних систем різних мов, вияву і типологізації ізоморфних та аломорфних ознак мовних кодів, вивчення мовних універсалій; 3) національна специфіка вияву спільних концептів визначає пошуки міжмовних зіставлень.
Обрядова номінатема весільного циклу становить лексичну одиницю або фразеологічне словосполучення, що є одно- або полікомпонентним іменниковим, прикметниковим і дієслівним утворенням, що вживається на позначення перебігу подій та явищ шлюбно-весільних ритуалів. Обрядодія визначається як така, що впродовж тривалого часу й відповідно до окремих локальних поясів практикувалася для проведення певних традиційно-ритуальних комплексів обряду. Це особлива дія, структура якої є чітко встановленою і визначеною на полотні часу й місця. За своєю природою, вона є циклічною, відносно стабільною, може частково модифікуватися під впливом соціальних умов.
2. Основним при зіставленні обрядових номінатем неблизькоспоріднених мов є принцип системності для досягнення адекватного розуміння спільних / відмінних ознак у національно-мовних картинах зіставлюваних мов з визначенням відношень включення, перетину та безеквівалентності (номінативних лакун) одиниць зіставлення, їхніх спільних / відмінних культурних конотацій.
Ефективною виявилася запропонована методика зіставного аналізу обрядових номінатем весільного циклу за їх семантичними, структурними та функціональними характеристиками.
За особливостями лексичних і фразеологічних значень та конотацій обрядових номінатем української, англійської і португальської мов виділяються: безеквівалентні обрядові номінатеми весільного циклу, спільні у всіх трьох мовах культурні еквіваленти, часто вживані культурно-семантичні відповідники та культурно-семантичні аналоги та рідко вживані національно-культурні відповідники й національно-культурні аналоги. Найбільший ступінь відповідності між обрядовими номінатемами весільного циклу у всіх трьох мовах простежується в обрядових номінатемах новішого походження, які належать до загальноєвропейської культури (наприклад, позначення першого танцю молодих, „медового місяця”, шлюбного контракту, круглих річниць весілля та ін.). Щодо двох мов у зіставленні з третьою, то у сфері досліджуваних номінацій англійська і португальська мови характеризуються найбільшою подібністю й наявністю культурно-семантичних аналогів і відповідників.
За граматичними та словотвірними особливостями виділяються лексичні однокомпонентні обрядові номінатеми весільного циклу (прості та складні за будовою) та фразеологічні полікомпонентні обрядові номінатеми, які демонструють тенденцію до лексичної обрядової номінації в англійській мові (344 од.), порівняно з українською (99 од.) та португальською (96 од.) мовами, і до фразеологічної номінації в українській мові (248 од.), порівняно з португальською (141 од.) і англійською (137 од.). Словотвірна специфіка зіставлюваних обрядових номінатем весільного циклу виявляється здебільшого в однокомпонентних номінатемах, утворених морфолого-синтаксичним способом.
За функціональним навантаженням обрядові номінатеми весільного циклу у зіставлюваних мовах є спільними на позначення всіх трьох етапів весільного обрядодійства.
3. Обрядові номінатеми української, англійської та португальської мов за перебігом обрядодійства й аналізом внутрішньої форми слів було систематизовано й скласифіковано у такі семантичні групи: обрядові номінатеми весільного циклу довесільного етапу, власне весільного та післявесільного етапів, а також виокремлено обрядові номінатеми на позначення атрибутики, актантів, локусів, часу весільних обрядодій і rites de passage.
У зіставному плані номінатеми весільної обрядовості досліджуваних мов являють собою складне переплетіння наявності / відсутності міжмовних паралелей, а за наявності останніх набір відповідників як у всіх трьох, так і тільки в двох зіставлюваних мовах. В українській обрядовості, порівняно з англійською та португальською мовами, зафіксовано найбільшу кількість обрядових номінатем (710 укр. ОН, 560 англ. ОН, 660 порт. ОН) у межах усіх трьох етапів весільного циклу й весільного обрядодійства зокрема. Позначення актантів весільного дійства за кількістю компонентів, що є спільним особливо для української та португальської мов, порівняно з англійською, посідає друге місце після позначення етапів розгортання весільної обрядовості (укр. 180, англ. 65, порт. 100 ОН). Натомість найбільшу кількість безеквівалентних обрядових номінатем демонструють українська й англійська мови: щодо першої обрядові номінатеми весільного циклу на позначення весільної випічки; щодо останньої, виділяються, зокрема, обрядові номінатеми, пов’язані з морським і рибальським промислами, з певними топонімами.
При зіставленні обрядових номінатем весільного циклу в обраних мовах за ЛСГ на позначення етапів розгортання весільної обрядовості найчисленнішу групу в усіх зіставлюваних мовах становлять позначення власне весільної обрядовості, меншу позначення довесільного і ще меншу позначення післявесільного етапу.
4. Основними семіотичними архетипними опозиціями в обрядових номінатемах весільного циклу в зіставлюваних мовах є: вогонь (живий/мертвий), вода (жива/мертва) і небо/земля. Обрядові номінатеми весільного циклу на позначення символічних мотивів вогню є, як правило, безеквівалентними в зіставлюваних мовах або культурними еквівалентами, що пояснюється розбіжностями ритуально-маркованих обрядодій, що, в свою чергу, позначається на процесах номінації. Символіка води в українській, англійській і португальській мовах представлена переважно культурними еквівалентами; щодо обрядових номінатем весільного циклу на позначення семіотичної опозиції небо/земля, як англійська обрядовість, так і португальська обрядовість виявляють вищий ступінь безеквівалентності у зіставленні з українською.
5. Спільною з-поміж етнолінгвістичних концептів весільного циклу у зіставлюваних мовах є, насамперед, семантизація концептів кола (культурні еквіваленти і культурно-семантичні аналоги в усіх трьох мовах), биття (культурні еквіваленти і культурно-семантичні аналоги між певними двома мовами), кидання (культурно-семантичні аналоги і культурно-семантичні відповідники), покривання (насамперед культурно-семантичні аналоги зі значенням покривал для молодої), а також реалізація опозиції ‘чесність / нечесність нареченої’ (у межах опозиції ‘щастя / нещастя’) як культурно-семантичні аналоги у вигляді синонімічних рядів. Безеквівалентність демонструють англійські обрядові номінатеми весільного циклу у межах опозиції концептів щастя / нещастя, а також англ. і порт. ОН із символікою зеленого кольору у зіставленні з українською мовою на позначення „нечесності” нареченої.
6. Зіставний аналіз обрядових номінатем весільного циклу дає можливість створити тезаурусну основу перекладу з досліджуваних неблизькоспоріднених мов. Перспективними напрямами дослідження є вивчення обрядових номінатем на позначення сучасного весільного обрядодійства та сімейного циклу загалом, а також зіставлення обрядових номінатем різних мов у межах поховального, весільного, родильно-хрестильного обрядових кодів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія в культурно-етнічному висвітленні / Б. М. Ажнюк. К. : Наукова думка, 1989. 133 с.
2. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Н. Н. Амосова. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1963. 207 с.
3. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков : уч. пос. / В. Д. Аракин. М. : Высшая школа, 1984. 136 с.
4. Арутюнов С. А. Народы и культуры / С. А. Арутюнов. М. : Наука, 1989. 243 с.
5. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
6. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов : в 3 т. / А.Н. Афанасьев. М. : Современный писатель, 1995.
7. Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / А. К. Байбурин. Л. : Наука, 1983. 192 с.
8. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре : Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов / А. К. Байбурин. СПб : Наука, 1993. 238 с.
9. Байбурин А. К. «Князь» и «княгиня» в русском свадебном величании (к семантике обрядовых терминов) / А. К. Байбурин, Г. А. Левинтон // Русская филология, IV : сб. студенческих научных работ. Тарту, 1975. С. 58 76.
10. Бартминский Е. Языковые стереотипы / Е. Бартминский // Языковой образ мира: Очерки по этнолингвистике. М. : Индрик, 2005. С. 122 141.
11. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э.Бенвенист. М. : Прогресс Универс, 1995. 456 с.
12. Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики : наук.-метод. посібник / Л. І. Бєлєхова. Херсон : Айлант, 2004. 124 с.
13. Бєлова А. Д. Лексична семантика і міжкультурні комунікації / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. К., 2002. № 7. С. 43 54.
14. Библейская энциклопедия / Труд и изд. архимандрита Никифора. М. : Терра, 1990. 902 с.
15. Бігусяк М. В. Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / М. В. Бігусяк. Івано-Франківськ, 1997. 208 с.
16. Борисенко В. К. Нова весільна обрядовість у сучасному селі (на матеріалах південно-східних районів України) / В. К. Борисенко. К. : Наукова думка, 1979. 134 с.
17. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы : Монография. М. : Наука, 1988. 235 с.
18. Бублейник Л. В. Проблемы контрастивной лексикологии (украинский и русский языки) / Л. В. Бублейник. Луцк : Вежа, 1996. 132 с.
19. Будагов Р. А. Язык, история и современность / Р. А. Будагов. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. 300 с.
20. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування / Г.О.Булашев. К. : Довіра, 1992. 416 с.
21. Булыгина Т. В. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т. В. Булыгина, А. Д. Шмелев. М. : Языки русской культуры, 1997. 574 с.
22. Вакалюк Я. Ю. Весільна лексика в українських говорах Прикарпаття / Я.Ю. Вакалюк // Структура українських говорів. К. : Наукова думка, 1982. С.126 128.
23. Варина В. Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц / В. Г. Варина // Принципы и методы семантических исследований. М. : Наука, 1976. С. 233 244.
24. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. М. : Русские словари, 1997. 411 с.
25. Велецкая Н. Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов / Н. Н. Велецкая. М. : Наука, 1978. 240 с.
26. Виноградова Л. Н. Новобрачная в доме мужа : Стереотипы этикетного и ритуального поведения / Виноградова Л. Н. // Логический анализ языка. Языки этики. М. : Языки русской культуры, 2000. С. 325 332.
27. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Вовк. Нью-Йорк : [Б.в.], 1976. 351 с.
28. Волкова О. Этнографические особенности украинского народа / О.Волкова // Украинский народ в его прошлом и настоящем. СПб., 1916. Т. 2. С. 455 647.
29. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С. 64 72.
30. Воробьева О. П. Стилистические средства в аспекте интеграции текста / О. П. Воробьева // Исследования целого текста: тез. докл. М. : Наука, 1986. С.33.
31. Воропай О. Звичаї нашого народу : [етнографічний нарис] : в 2 т. / О.Воропай. Мюнхен : Українське вид-во, 1966. Т. 2. 448 с.
32. Гаврилюк Н. К. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядовости украинцев) / Н. К. Гаврилюк. К. : Наукова думка, 1981. 280 с.
33. Гак В. Г. Сравнительная типология французкого и русского языков / В.Г.Гак. М. : Просвещение, 1983. 287 с.
34. Гак В. Г. Языковые преобразования / В. Г. Гак. М. : Языки русской культуры, 1998. 768 с.
35. Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры / Т. В. Гамкрелидзе, Вяч. Вс. Иванов. Тбилиси : Изд-во Тбилис. ун-та, 1984. Т. 1 2. 1331 с.
36. Гвоздевич С. Родильна обрядовість українців / С. Гвоздевич // Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 111 123.
37. Геннеп А., ван. Обряды перехода / А. ван Геннеп. М. : Восточная литература, 2002. 200 с.
38. Герд А. С. Введение в этнолингвистику : уч. пос. / А. С. Герд. СПб. : Языковой центр, 2001. 92 с.
39. Голі-Оглу Т. В. Походження обрядових календарних термінів весняного циклу (на матеріалі української, російської, урумської та румейської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / Т. В. Голі-Оглу. Донецьк, 2003. 17 с.
40. Голі-Оглу Т. В. Семантичні опозиції у слов’янській мовній картині світу та їх відображення в народних обрядах і віруваннях / Т. В. Голі-Оглу // Слов’янський вісник : Серія „Філологічні науки”. Рівне, 2003. Вип. 3. С. 26 31.
41. Головацький Я. Ф. Виклади давньослов’янських легенд, або Міфологія / Я. Ф. Головацький. К. : Довіра, 1991. 96 с.
42. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / І.О.Голубовська. К. : Логос, 2004. 284 с.
43. Голянич М. Внутрішня форма слова і художній текст / М. Голянич. Івано-Франківськ : Плай, 1997. 178 с.
44. Горський В. С. Античність і філософська думка Київської Русі / В.С.Горський // Антична культура і вітчизняна філософська думка. Серія 2. Світогляд. К. : Т-во „Знання” УРСР, 1990. С. 15 23.
45. Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики / П. Ю. Гриценко. К. : Наукова думка, 1990. 269 с.
46. Гудавичюс А. Структурный и когнитивный аспекты в сопоставительной семасиологии / А. Гудавичюс // Мова. Людина. Світ : до 70-річчя проф. М.П.Кочергана. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 193 203.
47. Гумбольдт, В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт. М. : Прогресс, 2001. 397 с.
48. Гура А. В. Терминология севернорусского свадебного обряда на общеславянском фоне : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / А. В. Гура. М., 1978. 24 с.
49. Гура А. В. Опыт ареальной характеристики славянского свадебного обряда и его терминологии / А. В. Гура // Формирование раннефеодальных славянских народностей. М. : Наука, 1981. С. 261 278.
50. Гура А. В. Из полесской свадебной терминологии: Свадебные чины (Словарь: Н СВАШКА) / А. В. Гура // Славянское и балканское языкознание: Язык в этнокультурном аспекте. М. : Наука, 1984. С. 144 177.
51. Гура А. В. Брак; Брачная ночь / А. В. Гура // Славянские древности : этнолингвистический словарь в 5-ти томах. Т. 1. М. : Международные отношения, 1995. С. 244 250, 257 261.
52. Денисенко Ю. Ф. О древности одного семантического переноса (свадьбы, свадебницы как наименования времени) / Ю. Ф. Денисенко // Диалектная лексика. Л. : Наука, 1975. С. 198 203.
53. Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі / Й. О. Дзендзелівський. К. : Наукова думка, 1969. 212 с.
54. Довнар-Запольский М. В. Исследования и статьи / М. В. Довнар-Запольский. К., 1909. Т. 1. 487 с.
55. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации: Научный статус, понятийный аппарат, языковой и неязыковой аспекты, вопросы этики и дидактики / П. Н. Донец. Харьков : Штрих, 2001. 384с.
56. Дроботенко В. Ю. Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / В. Ю. Дроботенко. Донецьк, 2001. 23 с.
57. Евтихеева Е. С. Терминология тамбовского свадебного обряда : дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Е.С.Евтихеева. Тамбов, 1991. 204 с.
58. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А.Жаботинская // Вісник Черкаського ун-ту : Сер. „Філологічні науки”. 1999. Вип. 11. С. 12 25.
59. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень / В. В. Жайворонок // Мовознавство. 2001. № 5. С. 48 63.
60. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник / В. В. Жайворонок. К. : Довіра, 2006. 704 с.
61. Жлуктенко Ю.О.Аспекти контрастивної лексикології / Ю.О.Жлуктенко // Мовознавство. 1989. № 6. С. 3 8.
62. Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов / М. В. Жуйкова. Луцьк : Вежа, 2007. 416 с.
63. Забияко А. П. Архетипы культурные / А. П. Забияко // Культурология ХХ века : энциклопедия. СПб. : Университетская книга ; Алетейя, 1998. Т. 1. С. 38 41.
64. Здоровега Н. Й. Нариси народної весільної обрядовості на Україні / Н.Й.Здоровега. К. : Наукова думка, 1974. 159 с.
65. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография / Д. К. Зеленин. М. : Наука, 1991. 512 с.
66. Земцовский И. И. К проблеме взаимосвязи календарной и свадебной обрядности славян / И. И. Земцовский // Фольклор и этнография. Л. : Наука, 1974. С. 147 154.
67. Зимняя И. А. Способ формирования и формулирования мысли как реальность языкового сознания / И. А. Зимняя // Язык и сознание : парадоксальная рациональность. М. : Наука, 1993. С. 51 58.
68. Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы / Вяч. Вс. Иванов, В. Н. Топоров. М. : Наука, 1965. 247 с.
69. Иванова А. В. Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии : Слобода Кабанье / А. В. Иванова // Харьковский сборник. 1893. Вып. 7. С. 470 486.
70. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу / В. Л. Іващенко. К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2006. 328 с.
71. Івченко А. О. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія / А. О. Івченко. Харків : Фоліо, 1999. 305 с.
72. Кавелин К. Д. Критические статьи и рассуждения, относящиеся к народному быту, поверьям и праздникам и т.п. / К. Д. Кавелин. СПб., 1859. Ч.4. 398 с.
73. Кагаров Е. Г. Форми та елементи народної обрядовості / Е. Г. Кагаров. К. : [Б.в.], 1928. 192 с.
74. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография / Ю. Н. Караулов. М. : Наука, 1976. 356 с.
75. Кельтская мифология : энциклопедия. М. : Изд-во Эксмо, 2004. 640 с.
76. Кириллова Н. Н. Основы идиоэтнической фразеологии романских языков : автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора филол. наук / Н.Н.Кириллова. Л., 1991. 24 с.
77. Кирчів Р. Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини / Р. Ф. Кирчів. К. : Наукова думка, 1978. 174 с.
78. Коваленко І. Д. Просторові відношення і опозиція „кривий прямий” у лексико-семантичних системах індоєвропейських мов / І. Д. Коваленко // Слов’янський вісник : Серія „Філологічні науки”. Рівне, 2003. Вип. 3. С. 17 22.
79. Коваль В. И. Восточнославянская этнофразеология: деривация, семантика, происхождение / В. И. Коваль. Гомель : Изд-во Гомельск. ун-та, 1994. 245 с.
80. Козаченко А. И. К истории великорусского свадебного обряда / А.И.Козаченко // Советская этнография. 1957. № 1. С. 57 71.
81. Колева Т. А. Зимний цыкл обычаев южных славян (к вопросу о структурно-типологическом анализе обрядности) / Т. А. Колева // Советская этнография. 1971. № 3. С. 40 50.
82. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г.В.Колшанский. М. : Наука, 1990. 107 с.
83. Конобродська В. Л. Вербальний компонент традиційного поховального обряду в поліських говорах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 „Українська мова” / В. Л. Конобродська. Львів, 1999. 21 с.
84. Кононенко В. І. Символи української мови / В. І. Кононенко. Івано-Франківськ : Плай, 1996. 272 с.
85. Кононенко В. І. Концепти українського дискурсу / В. І. Кононенко. К. ; Івано-Франківськ : Плай, 2004. 248 с.
86. Концепт движения в языке и культуре : сб. статей / Отв. ред. Т.А.Агапкина. М. : Индрик, 1996. 383 с.
87. Косарев А. Философия мифа : Мифология и её эвристическая значимость / А. Косарев. СПб : Университетская книга, 2000. 304 с.
88. Косвен М. О. Матриархат : История, проблемы / М.О. Косвен. М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. 329 с.
89. Косвен М. О. Очерки истории первобытной культуры / М. О. Косвен. М. : Изд-во АН СССР, 1957. 240 с.
90. Кочерган М. П. Когнітивна лінгвістика / М. П. Кочерган // Українська мова: енциклопедія / В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови редкол.) та ін. К. : Вид-во „Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2004. Вид. 2, випр. і доп. С. 258 260.
91. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / Михайло Петрович Кочерган. К. : Академія, 2006. 424 с.
92. Кошарная С. А. Миф и язык : Опыт лингвокультурологической реконструкции русской мифологической картины мира / С. А. Кошарная. Белгород : БелГУ, 2002. 387 с.
93. Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу : іст.-етнограф. нарис / О. М. Кравець. К. : Наукова думка, 1966. 198 с.
94. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: курс лекций / В. В. Красных. М. : Гнозис, 2002. 284 с.