Концепція соціальних змін Петра Штомпки: теоретико-методологічний потенціал : Концепция социальных изменений Петра Штомпки: теоретико-методологический потенциал

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Черняк Дарина Сергіївна

УДК_316.2 (Штомпка)

Концепція соціальних змін Петра Штомпки:
теоретико-методологічний потенціал

22.00.01 - теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Головко Борис Андрійович
Доктор філософських наук, професор

КИЇВ-2006

ЗМІСТ

ВСТУП .4

РОЗДІЛ1 Основні положення теорій соціальних змін13
1.1. Поняття «соціальна зміна». Співвідношення понять «розвиток», «модернізація», «трансформація», «становлення», «еволюція», «революція», «зміна»...13
1.2. Типологія соціальних змін.28
1.3. Агенти та фактори соціальних змін...32
Висновки до розділу 1 ....49

РОЗДІЛ 2 Концепція соціальних змін Петра Штомпки..................................51
2.1. Становлення та еволюція теоретичних поглядів Петра Штомпки...........................................................................................................51
2.2. Основні ідеї та структурні компоненти концепції соціальних змін Петра Штомпки, її місце в загальноєвропейському та світовому досвіді........................55
2.3. Концепція травми.....95
Висновки до розділу 2........113

РОЗДІЛ 3 Евристичний потенціал концепції соціальних змін Петра Штомпки для аналізу трансформаційних процесів в Україні.....118
3.1. Класифікація травматичних симптомів, що мали місце в Україні наприкінці минулого століття......118
3.2. Життєві ресурси особистості в умовах, що змінюються..130
3.3. Життєві стратегії.. ..134
3.4. Україна на шляху стабілізації та подолання кризи......................144
Висновки до розділу 3.149
ВИСНОВКИ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.153
Додаток А Бібліографія праць Петра Штомпки.......................................173
Додаток Б Біографічні дані та творчий шлях Петра Штомпки..............................................................................179
Додаток В Схема структуризації травми.....................................................181

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасне суспільство знаходиться в процесі змін, які модифікують його природу, визначають спрямованість та майбутнє. Останні десятиліття характеризуються значущими соціальними змінами, що визначає необхідність історико-теоретичного дослідження теми „соціальних змін” для осмислення подій в суспільстві, вивчення рушійних сил, шляхів подолання їх негативних наслідків.
Тема соціальна зміна” займає чильне місце в сучасній соціологічній думці та утворює проблемне поле досліджень; а термін соціальна зміна” стає ключовим при поясненні суспільної динаміки, популярність застосування якого є виправданою, оскільки він є змістовно вичерпним порівняно з іншими близькими за змістом поняттями, як: трансформація”, модернізація”, „еволюція”, „революція”, розвиток”, прогрес”.
Проблематиці соціальних змін присвячені численні дослідження провідних соціологів. Осмислення та використання теоретичного потенціалу концепцій соціальних змін є однією з головних компонент соціологічного теоретизування. Найбільшої гостроти та дискусійності стосовно соціальних змін набуває питання впорядкування та систематизації існуючих знань.
В соціологічній думці виокремлюють кілька провідних тенденцій вивчення соціальної зміни:
- дослідження теоретичного та методологічного зв’язку між соціальною зміною та соціальною причинністю;
- вивчення чинників, структури, призначення змін;
- виокремлення та аналіз стадій та фаз процесу соціальної зміни;
- дослідження агентів соціальної зміни;
- дослідження суб’єктивних аспектів процесу соціальної зміни: вивчення мотивації, спонукального впливу, функціональних та дисфункціональних наслідків змін.
Особливої значущості ці питання набувають у перехідному суспільстві. Одним з провідних напрямків дослідження сучасного українського суспільства є питання пристосування до соціальних змін: вивчення нових видів рухливості, стратегій виживання та їх ефективності, адаптації особистості до суспільної нестабільності, змін самопочуття населення, механізмів психологічного захисту особистості, вивчення змін як фактора мотивації, перемотивації, а також дослідження характеру зв’язків між процесами зростання соціальної напруги та соціальної пасивності, з одного боку, та посиленням соціальної напруги та розповсюдженням радикальних настроїв з іншого; дослідження економічного реформування та його наслідків; переоцінки духовних цінностей у суспільстві, що трансформується; визначення перспектив майбутнього.
Найбільш відомими з даної проблематики є роботи провідних вітчизняних соціологів, таких як: Є.Головаха, О.Злобіна, С.Макєєв, Н.Паніна, А.Ручка, Ю.Саєнко, В.Тихонович, М.Шульга та російських дослідників: Л.Гордон, Т.Заславська, Е.Клопов, Ю.Левада, В.Ядов.
В Інституті соціології НАН України проводиться ряд досліджень присвячених проблемі соціальних змін: „Теорія соціальних змін в сучасній соціології” (№ державної реєстрації 0194U026549), „Модернізаційні проекти оновлення суспільств на порозі ХХІ віку” (№ державної реєстрації 0197U006627), „Соціологічні теорії суспільних трансформацій” (№ державної реєстрації 0100U002749); проект Українське суспільство на межі ХХІ століття”, що присвячений дослідженню процесів трансформації українського суспільства, вивченню соціального самопочуття, узагальненої емоційно-оціночної реакції на соціальні зміни та своє становище в суспільстві.
Широкого розповсюдження набули курси, присвячені соціальним змінам, аналізу теоретичних підходів до вивчення соціальних змін, співвідношенню соціології соціальних змін та соціології постмодерну, порівняльним дослідженням соціальних змін в країнах Центральної та Східної Європи. Зокрема: С.Бабенко ”Порівняльний аналіз пострадянських трансформаційних процесів”, А.Бороноєв ”Сучасні теорії суспільних змін”, В.Козаков „Соціологія соціальних змін”, В.Ядов „Основні теорії та категорії соціологічного знання на межі ХХ-ХХІ ст.”.
Проблема соціальних змін обговорювалась на міжнародних соціологічних конгресах.
Слід відмітити, що соціальна зміна стала об’єктом дослідження майже всіх напрямків та шкіл, але різноманітні інтерпретації свідчать про їх неузгодженість.
Зараз у соціології не існує теоретичного, концептуального апарату та інструментарію для дослідження соціальних змін, що пояснюється відсутністю систематичного теоретичного аналізу. Оскільки соціальна зміна багатозначна та багатостороння, то і вивчення може вестися в рамках різних теоретико-методологічних перспектив. В умовах багатовекторності дослідження проблеми соціальних змін та зростаючого концептуального плюралізму особливого статусу набирає концепція соціокультурної травми.
Події кінця минулого століття активізували інтерес до проблеми соціальних змін. Постала необхідність інтерпретації та оцінки подій, що відбулись в постсоціалістичних країнах наприкінці 80-90 рр. та їх наслідків, аналізу сучасних перехідних суспільств.
Зростає інтерес наукової спільноти до ідеї амбівалентності соціальних змін, що обумовлена неоднозначністю наслідків соціальних змін.
Зазначені напрямки теоретизування (необхідність систематизації знань з проблеми соціальних змін, ідея амбівалентності, концепт травми) знаходяться в центрі наукових інтересів відомого польського соціолога Петра Штомпки.
„Соціологія соціальних змін” П.Штомпки президента Міжнародної соціологічної асоціації є однією з найпопулярніших робіт у сучасній соціологічній літературі та розкриває зміст й значущість теорій модернізації, конвергенції, становлення, розвитку, революційні та еволюційні теорії, є прикладом ґрунтовного систематизованого дослідження проблеми соціальної динаміки. Вагоме місце в роботах соціолога відведено аналізу посткомуністичних країн.
Зростає зацікавленість стосовно творчості дослідника: з’являються роботи присвячені аналізу творчого доробку, роботи, що носять описовий та порівняльний характер. Посилання на творчу діяльність П.Штомпки можна зустріти зокрема в роботах С.Бабенко, Б.Головка, Г.Зборовского, В.Култигіна, О.Куценко, С.Макєєва, М.Покровського, Н.Фреік, М.Шабанової, В.Ядова.
Наукова проблема полягає в тому, що не зважаючи на популярність робіт та ідей автора, дуже мало відомостей про самого вченого та його творчість. В соціології бракує цілісного уявлення про творчий доробок вченого, основні ідеї, структурні компоненти, значення його концепції соціальних змін для становлення сучасного соціологічного знання.
Значний інтерес до ідей соціолога обумовлений можливістю використання концепції змін для дослідження трансформаційних процесів в Україні та виявлення адекватності застосування головних засад концепції змін П.Штомпки для аналізу українського суспільства. Постає проблема з'ясування теоретико-методологічного потенціалу концепції змін П. Штомпки.
Мета роботи: виявлення теоретико-методологічного потенціалу концепції соціальних змін Петра Штомпки та оцінка місця та значення його ідей в сучасному соціологічному дискурсі.
Досягненя даної мети обумовило постановку і вирішення наступних завдань:
1) Розробити підхід, що дозволяє розкрити теоретико-методологічні засади та евристичний потенціал концепції соціальних змін П.Штомпки.
2) Розкрити концептуальні засади теорії соціальних змін.
3) Визначити провідну ідею, структурні компоненти, категоріальний апарат та характерні риси концепції соціальних змін П.Штомпки.
4) Провести аналіз творчого доробку П.Штомпки та визначити місце його ідей в сучасному соціологічному дискурсі.
5) На основі розробленого підходу визначити евристичні можливості використання концепції соціальних змін П.Штомпки для аналізу трансформаційних процесів в Україні.
6) Дослідити трансформаційні процеси в Україні в кінці минулого століття в контексті концепції соціальних змін.
Об'єктом дисертаційного дослідження є концепція соціальних змін П.Штомпки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічний потенціал концепції соціальних змін П.Штомпки.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертації використані такі методи: історико-теоретичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний. Використання цих методів зумовлено вивченням даної проблематики.
Джерелом дисертаційної роботи стали перекладені на російську мову праці П.Штомпки, а також виконані автором дисертаційного дослідження переклади його робіт з англійської та французької мов.
Інформаційну базу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, дані моніторингу Інституту соціології НАН України.
Наукова новизна одержаних результатів. Важливими результатами проведеного дослідження, що мають наукову новизну та особисто отримані дисертантом є такі:
§ Вперше здійснена наукова реконструкція концепції соціальних змін Петра Штомпки, яка ґрунтується на опрацюванні та критичному аналізі робіт польського соціолога. На основі з’ясування специфіки структурних елементів концепції соціальних змін Петра Штомпки, доведено, що соціолог здійснює конструктивну спробу синтезу основних напрямків дослідження соціальних змін в сучасній теоретичній соціології. Визначено, що базуючись на методі „контрольованого еклектизму”, П.Штомпка виступає в ролі систематизатора існуючих соціологічних знань з даної тематики.
§ Визначено теоретико-методологічні засади, на яких ґрунтується авторська концепція соціальних змін П.Штомпки, та уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідника. Дана концепція означена в дисертації як теорія соціального становлення, що є поєднанням принципів діяльнісної теорії та історичної соціології.
§ Встановлено, що провідною ідею концепції соціальних змін П.Штомпки є визнання парадоксальності, протяжності, імовірнісного характеру змін; визначення зміни як соціально-історичного процесу, де саме індивід як соціальний актор відіграє активну перетворюючу роль, що дозволило П.Штомпці обґрунтувати теоретико-методологічну значущість конструкту соціокультурної травми.
§ Виходячи з визначення структурних елементів концепції соціокультурної травми в дисертації запропоновано розглядати теоретичний конструкт травми у вигляді схеми, на основі якої можна здійснити концептуальні пояснення деструктивних та дисфункціональних проявів трансформаційних процесів.
§ Вперше з позиції концепції соціокультурної травми Петра Штомпки досліджено трансформаційні зміни в Україні кінця минулого століття у вигляді травматичної послідовності; наведено основні травматичні події, травматичні симптоми та життєві стратегії, що характеризують останні десятиліття.
§ У дисертації аргументовано подана наукова оцінка творчого внеску П.Штомпки в розвиток сучасної соціологічної теорії, а саме: П.Штомпка систематизує знання з проблематики соціальних змін та дає кваліфікований огляд провідних напрямків західної соціологічної думки; аналізує соціальні зміни з позиції моделі соціального поля; теоретичний доробок П.Штомпки визначається як теорія соціального становлення; дотримуючись амбівалентного ставлення до змін, вчений є одним з фундаторів концепції соціокультурної травми; вагомим внеском до соціологічного знання може вважатись проведений П.Штомпкою аналіз змін в посткомуністичних країнах з позиції концепції соціокультурної травми.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи були використані при підготовці лекції для студентів 5 курсу факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з курсу «Соціологія постмодерну».
Результати роботи можуть бути використані при проведенні наукових досліджень; підготовці та викладанні курсів з теорії та історії соціології, соціології соціальних змін, порівняльному аналізі трансформаційних процесів у посткомуністичних країнах.
При виконанні роботи було перекладено на українську мову твори П.Штомпки присвячені соціальним змінам.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були викладені та обговорені на засіданнях кафедри історії та теорії соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, методологічних семінарах факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка й у виступах на конференціях:
· «Концепція соціальних змін П.Штомпки: історико-теоретичний аналіз», на науково-практичній конференції студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, квітень 2003 року).
· Становлення та теоретична еволюція поглядів П.Штомпки”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, квітень 2004).
· Теоретична еволюція концепції соціальних змін П.Штомпки”, Четверта Всеукраїнська соціологічна конференція „Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні”, Інститут соціології НАН України (Київ, травень 2004).
· „Соціальні зміни в Україні”, науково-практична конференція „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (Бердянськ, червень 2005).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в наступних публікаціях.
1. Черняк Д.С. Процеси соціальної мобільності в умовах сучасного українського суспільства // Соціологічні дослідження. Збірник наукових праць. - Луганськ. - 2002. - №1 (2). С.76-83.
2. Черняк Д.С. Петро Штомпка: життєвий шлях і творча еволюція // Соціологічні дослідження. Збірник наукових праць. Луганськ. 2003. №3. С.189 - 195.
3. Черняк Д.С. Теоретична еволюція концепції соціальних змін Петра Штомпки // Матеріали Четвертої Всеукраїнської соціологічної конференції „Проблеми розвитку соціологічної теорії”. К.: Інститут соціології НАНУ, 2004. С.123-127.
4. Черняк Д.С. Концепція соціокультурної травми Петра Штомпки // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики. Международный Межвузовский сборник научных работ. Запорожье: Изд-во ГУ «ЗИГМУ», 2005. Вып.28. С.339-344.
5. Черняк Д.С. Соціальні зміни в Україні // Матеріали науково-практичної конференції „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (14-16 червня 2005 р.). Бердянськ: БДПУ. 2005. С.103-104.
Структура і обсяг дисертації зумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації - 181 сторінка. Список використаних джерел у кількості 201.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі проведено аналіз концепції соціальних змін відомого польського соціолога Петра Штомпки, яка орієнтована на дослідження соціальних змін у сучасному суспільстві.
На підставі проведеного дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки.
Теоретичне спрямування, в межах якого працює П.Штомпка, - "теорія соціального становлення", яка є синтезом положень теорії діяльності та історичної соціології. Теоретична модель П.Штомпки базується на категоріях: структура, агенти, діяльність, дія. Модель включає зворотні зв'язки й взаємопов’язані процеси, вводиться часовий вимір і вписується в своєрідний контекст чи середовище (природа та свідомість).
Понятійний апарат дослідника: дія, агент, структура, діяльність, операція, практика, культура, довіра, традиція, сучасність, функціонування, становлення, соціальний процес, соціальна зміна, розвиток, прогрес, еволюція, революція, історичний процес, соціальний цикл, соціокультурне поле, час, модернізація, соціокультурна травма.
Виокремленні та проаналізовані основні елементи концепції соціальних змін, а саме:
- визначення змісту поняття „соціальна зміна”;
- історико-теоретичне дослідження особливостей концепцій змін;
- агенти, фактори, типологія та етапи соціальних змін;
- амбівалентність соціальних змін;
- концепція травми;
- „посткомуністична травма” в країнах Східної та Центральної Європи;
- взаємозв'язок та взаємообумовленість соціальних змін та теорій.
Аналіз робіт П.Штомпки дозволяє зробити висновок, що вчений дотримується основних напрямків дослідження соціальних змін, виступає в ролі систематизатора знань.
Соціолог розкриває особливості аналізу соціальних змін в межах різних теорій. Дослідження характеру змін він проводить з урахування різних перспектив аналізу. Аналіз класичних (історичний матеріалізм, циклічні та еволюційні теорії) та сучасних (теорія діяльності) концепцій соціальних змін дозволяє визначати зміни як соціально-історичний процес, де індивід відіграє активну перетворюючу роль.
Теорія соціального становлення передбачає фіксацію безперервності соціальних перетворень, визнання непередбаченого та незакінченого характеру змін.
Модель соціального поля дозволяє визначати зміни як протяжні, а не дискретні. Концепт травми стає основоположним при поясненні змін, що відбулись в посткомуністичних країнах, а ідея травми стає теоретичним підґрунтям для роздумів, які визнають амбівалентне відношення до змін.
В дисертаційній роботі досліджена концепція соціокультурної травми П.Штомпки, основні компоненти якої наведені у вигляді схеми.
Проведено аналіз відношення соціологічної спільноти до нового теоретичного конструкту, дискусій з приводу цього питання, розбіжностей поглядів соціології та психології на травму.
Актуальним для спільноти вітчизняних соціологів є те, що даний концепт травми, запропонований виходячи з подій кінця минулого століття в країнах Східної та Центральної Європи, і є прийнятними для аналізу перехідних суспільств. Відповідно, поняття травма використовується для позначення негативних, деструктивних впливів змін на "соціальне тіло", і травма розглядається як процес, що динамічно розгортається і проходить стадії від умов та середовища, що сприяють травмі до етапу її подолання.
Проведено аналіз перетворень в українському суспільстві кінця ХХ століття в контексті концепції соціокультурної травми П.Штомпки з визначенням етапів травматичної послідовності: травмуючи події, симптоми травми, ресурси, адаптаційні стратегії. Встановлено позитивні зміни, які фіксують дослідники при аналізі українського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Аарелайд Тарт А. Теория культурной травмы (опыт Эстонии) // Социологические исследования. - 2004. - №10. С.63-72.
2 Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б.С. Социологический словарь / Пер. с англ. Под ред. С.А. Ерофеева. Казань: изд-во Казан. ун-та, 1997. 420 с.
3 Аллард Э. Сомнительные достоинства концепции модернизации // Социологические исследования. - 2002. - №9. С.60-67.
4 Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии. - М.: ЗАО «Спортакадемпресс», 1999. - 368 с.
5 Бабенко С.С. Соціокультурний потенціал трансформації пострадянського суспільства: Автореф. дис. ...канд. соц. наук. Х., 2004. 20 с.
6 Бабенко С.С. Трансформирующееся общество как тип общественного устройства России и Украины // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, 1999. С.20-25.
7 Балабанов Р.В. Проблемы развития социологической теории // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (наук. ред.) та інш. - К., 2001. - С.119-124.
8 Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум: соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики: соціологія, політика, педагогіка, економіка. - 2002. - №1. С.21-32.
9 Безносов М.А. Сучасні трансформаційні процеси (порівняльний соціологічний аналіз): Автореф. дис. ... канд. соц. наук. Х., 1998. 17с.
10 Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении / Пер. с англ. В.М. Карзинкина и Ю.В.Семенова. Общая ред. и послесловие проф. Д.И. Чеснокова. М: Изд-во Иностранной литературы, 1961. 895 с.
11 Бєлєнок О.А. Трансформаційні процеси в Україні як предмет критичної рефлексії // Український соціум. Науковий журнал. К. - 2004. - № 2 (4). С. 7-13.
12 Беляев Э. Трансформация: у каждой страны уникальный путь // Социологические исследования. - 2002. - №10. С. 37-46.
13 Бендикс Р. Современное общество // Американская социология: перспективы, проблемы, методы / Ред. Г.В.Осипова. М: «Прогрес», 1972. - С.330-341.
14 Бойков В.Э. Ценности и ориентиры общественного сознания россиян // Социологические исследования. - 2004. - №7. С.46-52.
15 Будон Р. Место беспорядка. Критика теорий социального изменения/ Пер. с фр. М.М.Кириченко; науч. ред. М.Ф.Черныш. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 284 с.
16 Бураковський І. Посткомуністичні країни: перелоги системної трансформації // Політична думка. - 1998. - №1. С.39-50.
17 Бурега В., Заблоцький В. Суспільство в період транзиції: український контекст. Донецьк: Дон ДАУ, 2001. 170 с.
18 Бущик В.В. Человек и общество в условиях социально-политических преобразований / Приложение к журналу «Право и экономика». - Мн., 1999. - 263 с.
19 Владыкина И.К. Социальное и психологическое травмирование личности в российском обществе // http:// lib.socio.msu.ru
20 Ворона В., Головаха Є. Соціологія та політика в суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №1-2. С.9-18.
21 Гавриленко І.М. Соціологія. Кн 2. Соціальна динаміка: Навчальний посібник. - К.: ВЦ Київський університет”, 2000. - 464 с.
22 Гидденс Э. Социология. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 704 с.
23 Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. М.: Академический Проект, 2003. - 528 с.
24 Голенкова З.Г., Нарбут Н.П. История социологической мысли в странах Центральной и Восточной Европы: учеб. пособие. - М.: Изд-во РУДН, 2003. - 235 с.
25 Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К.: Абрис, 1994. - 168 с.
26 Головаха Є. «Суспільство двієчників» виборсалося до трійки з мінусом: тенденції зміни масових оцінок життєвої ситуації в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - № 4. С.185-191.
27 Головаха Є. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні. К., 1997. - 156 с.
28 Горбачик А. Сприйняття економічних змін і стратегії виживання домогосподарств // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. - №4. С.23-46.
29 Гордон Л.А., Клопов Э.В. Потери и обретения в России девяностых: историко-социологические очерки экономического положення народного большинства. Т1: Меняющаяся страна в меняющемся мире: предпосылки перемен в условиях труда и уровне жизни. М.: Эдиториал УРСС, 2000. - 304 с.
30 Городецкий А.П. Динамика условий жизни и ее оценка населением (социологический анализ). - М., 2000. - 21 с.
31 Горшков М.К. Российское общество в условиях трансформации (социологический анализ). М.: Рос. полит. энцик (РОССПЭН), 2000. - 384 с.
32 Готлиб А.С. Социально-экономическая адаптация россиян: факторы успешности неуспешности // Социологические исследования. 2001. - №7. С.51-57.
33 Давыдов А.А. Системный подход в социологии: законы социальных систем. М.: Едиториал УРСС, 2004. 256 с.
34 Данилов А.Н. Переходное общество: Проблемы системной трансформации. - Мн.: Універсітэцкая, 1997. - 431 с.
35 Дарендорф Р. Тропы из утопии / Пер. с нем. Б.М. Скуратова, В.Л. Близнекова. М.: Праксис, 2002. - 536 с.
36 Євдокимова І.А. Соціальний ризик в період трансформації суспільства: до розробки спеціальної соціологічної теорії: Автореф. дис. ... канд. наук. Х., 1999. - 16 с.
37 Жизненные стратегии граждан Донбасса: переходное состояние. Донецк, 2000. 133 с.
38 Життєві кризи особистості: Наук.-метод. посібник: у 2 т./ Ред. рада В.М. Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков. К.: ІЗМН, 1998. - Ч2 568 с.
39 Життєві кризи особистості: Наук.-метод. посібник: у 2 т./ Ред. рада В.М. Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков. К.: ІЗМН, 1998. - Ч1 568 с.
40 Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч.посібник. К.: Либідь, 2002. - 304 с.
41 Заславская Т.И. Методологические проблемы исследования посткоммунистических трансформационных процессов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, 1999. С.3-9.
42 Заславская Т.И. Социетальная трансформация российского общества: Деятельностно-структурная концепция . 2-е изд. М.: Дело, 2003. - 568 с.
43 Заславская Т.И. Социальный механизм посткоммунистичесих преобразований в России // Социологические исследования. - 2002. - №8. С.3-17.
44 Заславская Т.И. Социоструктурный аспект трансформации российского общества // Социологические исследования. - 2001. - №8. С.3-11.
45 Зборовский Г.Е. История социологии: учебник. М.: Гардарики, 2004. - 608 с.
46 Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - 3-е изд., перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 1996. 317 с.
47 Зегберс К. Трансформації в Росії та Східній Європі: неоінституціональна інтерпретація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5. С.21-40.
48 Злобина Е. Личностная составляющая общественных изменений: социологический контекст // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - №3. С.32-46.
49 Злобіна О. Реальне, нормальне і бажане життя сучасного українця // Якість життя в Україні: час жити і час виживати: матеріали круглого столу, провед. Центром соціального прогнозування. К.: ВіРА, Інсайт, 2003. С.76-86.
50 Злобіна О.Г.Соціальні трансформації та рекомпозиція суб'єктивної картини світу // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції /Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (наук. ред.). - К., 2001. - С.143-146.
51 Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності / НАН України, Ін-т соціології. - К., 1996. - 100 с.
52 Злобіна О.Г.,Тихонович В.О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. К.: Стилос, 2001. 238 с.
53 Ионин Л.Г. Социология культуры: Учебное пособие. - 2-е изд-е. - М.: Издательская корпорация «Логос», 1998. 280 с.
54 История социологии: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.Н.Елсукова и др. 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Выш шк., 1997. - 381 с.
55 История социологии в Западной Европе и США. Учебник для вузов. Ответственный редактор - академик РАН Г.В.Осипов. М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 1999. - 576 с.
56 Капитонов Э.А. Социология ХХ века. - Ростов-на-Дону: «Феникс», - 1996. 512 с.
57 Карасев В.И. Социальная трансформация как предмет философского анализа: Автореф. дис. ... д-ра филос. наук. - М., 2000. - 33 с. (http: // dissertation1. narod.ru / avtoreferats/ 29/08/03)
58 Катаєв С. Консервативні та модернізаційні компоненти соціокультурної трансформації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - №1. С. 76-81.
59 Катаєв С.Л. Соціокультурна трансформація сучасного українського суспільства: Автореф. дис. ...д-ра соц. наук. - К., 1998. 32 с.
60 Катаєв С.Л. Транзитивне суспільство як виклик сучасності // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Х.: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2001. - С.75-82.
61 Келлер Я. Модернизация - гуманизация общества или коррозия бытия? // Социологические исследования. - 2002.- №7. С.48-54.
62 Кесельман Л., Мацкевич М. Індивідуальний оптимізм / песимізм у сучасній російській трансформації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №1-2. С. 164-175.
63 Кириленко Т.С. Проблемність переживань травматичних ситуацій // Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка. К.: ВЦ „Київський Університет”, 1998. - Випуск 5. С.46-48.
64 Клюєнко Е. Методологічні засади дослідження соціальної напруженості в суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5. С.41-55.
65 Ковтуненко Е.С. Соціальні зміни: поняття та види // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Каразіна, 2002. - С.224-227.
66 Козаков В.С. Учебно-методический комплекс по курсу «Социология социальных изменений» для студентов факультета социологии. - К.: МСУ, 2002. - 27 с.
67 Коляда О.І. Страх і тревога як елементи процесу соціальної адаптації // Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2001. - випуск 10. С.33-36.
68 Кон М., Хмелько В., Заборовський В., Сломчинський К., Мах Б., Гутієрес Р., Яніцька К., Паніотто В., Хеймен К. Соціальна структура і особистість за умов радикальних соціальних змін: порівняльний аналіз Польщі та України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 1-2, 3. - С.120-137.
69 Кононов І. Адаптаційні та адаптуючі стратегії поведінки міських жителів Луганщини за умов суспільної кризи //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - №2. С.70-88.
70 Концепт, концепція // Філософський енциклопедичний словник. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.
71 Косалс Л.Я., Рывкина Р.В. Социология перехода к рынку в России. - М.: Эдиториал УРСС, 1998. 368 с.
72 Кравченко А.И. Социология: Учебник для студентов вузов. - М.: Изд. корпорация «Логос», 1999. - 368 с.
73 Крупец Я. Социальное самочувствие как центральный показатель адаптированости // Социологические исследования. 2003. - №4. С.143-145.
74 Куда идет Россия? Альтернативы общественного развития / Общ. ред. Т.И.Заславской. М.: Аспект Пресс, 1995. - 512 с.
75 Кузина И.Г. Современное трансформирующееся общество - возможности изучения // http://www.festu.ru/ru/structure/library/
76 Култыгин В.П. Классическая социология. - М.: Наука, 2000. - 526с.
77 Култыгин В. Мировая социология в системе современных наук (об итогах XIV Всемирного социологического конгресса) // Социально-гуманитарные знания. - 1999. - № 1. - С.282-301.
78 Култыгин В.П. Облик социального мира в современной социологической мысли // Социологические исследования. - 2003.- №2. С.8-17.
79 Култыгин В.П. Тенденции в европейской социологической теории начала ХХI века // Социологические исследования. - 2001. - №8. С.21-31.
80 Куценко О. Діяльнісна перспектива у розумінні суспільства: спроба діяльнісно-структурного синтезу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - №1. С.27-42.
81 Куценко О.Д. Діяльнісно-структурний потенціал трансформаційного процесу: до розробки концепції класоутворення: Автореф. дис. ... д-ра соц. наук. - Х., 2001. 36с.
82 Куценко О. Про деякі соціоструктурні наслідки інституційних змін в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - №2. С.26-32.
83 Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. - К.: Знання України, 2004. - 248 с.
84 Лановенко Ю.І. Життєва та вікова кризи: взаємозв’язок та розбіжності між ними // Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка. 2000. - Випуск 8. - С.41-43.
85 Левада Ю. Координаты человека. К итогам изучения „человека советского ”// Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. М.: ВЦИОМ. 2001. - №1. С.7-15.
86 Лернер А. Негативная адаптация (по материалам качественного исследования) // Мониториног общественного мнения: экономические и социальные перемены. - М. - 2000. - №3 (47). С.39-41.
87 Лисовский В.Т. Динамика социальных изменений (опыт сравнительных социологических исследований российской молодежи) // Социологические исследования. 1998. - №5. С.98-104.
88 Лобанова А. Соціальна мімікрія як адаптивний спосіб життєдіяльності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. №2. С.44-53.
89 Луппо С. Стратегії подолання психічної травми // Соціальна психологія. - 2004. - №5(7). С.25-35.
90 Маргіналізація населення України (колективна монографія) / За заг. ред. В.В.Онікієнка. - К.: НЦЗРПНАН і мінпраці України, 1997. - 191 с.
91 Масалков И.К. Социокультурная травма как объект социологии // http:// lib.socio.msu.ru
92 Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под общей ред. В.В.Танчера; реферативн. перевод и вступ. статья В.Костинской. - К.: Ин-т социологии, 1996. 112 с.
93 Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Х.: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. - 632 с.
94 Миронов Б.Н. Социология и историческая социология: взгляд историка // Социологические исследования. - 2004. - №10. С.55-63.
95 Михайльова К.Г. Динаміка системних змін у соціологічному знанні за умов трансформації суспільства // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції /Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (наук. ред.). - К., 2001. - С.81-84.
96 Мусиездов А.А. Трансформация: методологическая перспектива // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, 1999. С.67-71.
97 Мюллер К., Пикель А. Смена парадигм посткоммунистической трансформации // Социологические исследования. - 2002. - №9. С.67-83.
98 Наумова Н.Ф. Рецидивирующая модернизация в России: беда, вина или ресурс человечества? / Под ред. В.Н. Садовского и В.А. Ядова. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 176 с.
99 Образ жизни населения России: социальные последствия реформ 90-х годов // Социологические исследования. - 2001. - № 4. С.32-39.
100 Овчинніков Ж.М. Соціальні зміни в пострадянському просторі: соціологічний аналіз проблем конверсії ВПК: Автореф. дис. ... канд. наук. - Донецьк-Київ, 1996. 21 с.
101 Основы социологии и политологии: Учебное пособие / Под ред. А.О. Бороноева, М.А.Василика. М.: Гардарики, 2000. - 408 с.
102 Отрешко Н.Б. Концепции социальных изменений в классике социологии (историко-теоретический анализ): Дис. ... канд. соц. наук. - К., 1998. - 159 с.
103 Отрешко Н.Б. Проблема социальных изменений в концепциях современных теоретиков // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Ін-т соціології НАН України; М.О. Шульга (наук. ред.). К., 2001. - С.104-107.
104 Отрешко Н. Транзитологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5. С.247-249.
105 Парсонс Т. Функциональная теория изменения //Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В.И. Добренькова. М.: Издание международного Университета Бизнеса и управления, 1996. С.478-494.
106 Парсонс Т. Функциональная теория изменения // Парсонс Т. О структуре социального действия. - Изд. 2-е. М.: Академический Проект, 2002.- С.699-722.
107 Пачковский Ю.Ф. Адаптивні можливості молоді до умов ринкового середовища // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2001. С.477-481.
108 Петров В.П. Движущие силы и основные пути развития человеческого общества. М., 2001. - 72 с.
109 Петровська Т. Економіко-психологічна адаптація і стиль життя // Соціальна психологія. - 2004. - №6 (8). С.86-94.
110&nbs