ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ ЗА УЧАСТЮ ОСІБ З ФІЗИЧНИМИ АБО ПСИХІЧНИМИ ВАДАМИ : ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ следственных действий с участием ЛИЦ С физическими или психическими НЕДОСТАТКАМИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДУДКА АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 343.98

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ ЗА УЧАСТЮ ОСІБ
З ФІЗИЧНИМИ АБО ПСИХІЧНИМИ ВАДАМИ

Спеціальність 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
заслужений юрист України,
лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки
Кузьмічов Володимир Сергійович,

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП ....3
РОЗДІЛ 1. ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ОСІБ
З ФІЗИЧНИМИ АБО ПСИХІЧНИМИ ВАДАМИ ............13
1.1. Поняття, види та класифікація фізичних та психічних вад осіб
у кримінальному процесі .........13
1.2. Джерела інформації, що характеризують особу з фізичними
або психічними вадами, яка скоїла злочин ...................................40
1.3. Проблеми допустимості та доцільності отримання доказової
інформації від осіб з фізичними або психічними вадами ....57
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ У
КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ОСІБ З ФІЗИЧНИМИ
АБО ПСИХІЧНИМИ ВАДАМИ ............................................................78
2.1. Виявлення ознак вчинення злочину особами з фізичними
або психічними вадами під час огляду місця події...78
2.2. Особливості проведення допиту та очної ставки за участю
осіб з фізичними або психічними вадами...........90
2.3. Особливості відтворення обстановки й обставин події та
пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними
або психічними вадами ......114
2.4. Використання спеціальних знань при проведенні слідчих
дій у кримінальних справах за участю осіб з фізичними або
психічними вадами ........................................................................127
2.5. Фіксація результатів і ходу проведення слідчих дій
за участю осіб з фізичними або психічними вадами ..155
ВИСНОВКИ ...........173
ДОДАТКИ ..............177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..204

ВСТУП

У демократичному суспільстві людина є найвищою соціальною цінністю. Тому особам, які потрапили у сферу діяльності кримінального судочинства, за вчинення злочину має бути призначене справедливе та гуманне покарання. За різними даними, серед злочинців питома вага осіб, що страждають на розлад психіки, досягає 70% [186]. За даними С.П.Щерби, особи з психічними відхиленнями здійснюють суспільно небезпечні діяння у 2-4 рази частіше, ніж психічно здорові особи [203, с.4].
Серед осіб, які скоїли злочин, близько 50% складають особи, які страждають алкоголізмом, психопатіями, олігофренією, залишковими явищами травм черепа, органічними захворюваннями центральної нервової системи і деякими іншими розладами психіки [7, с.21-22].
Для останнього десятиліття є стійка тенденція зростання злочинів, що здійснюються особами з вадами психіки. Важливим є і те, що у кримінальних справах нерідко фігурують потерпілі і свідки з психічними вадами, що також негативно позначається на досудовому слідстві й на оцінці достовірності і використанні показань осіб даної категорії в процесі доказування.
Слід також зазначити, що на сьогодні практично відсутні рекомендації з проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами. Узагальнення матеріалів кримінальних справ і результати проведеного анкетування дають можливість зробити висновок, що якість досудового слідства у справах цієї категорії продовжує залишатися низькою.
Враховуючи особливості провадження досудового слідства у справах щодо осіб з фізичними або психічними вадами, а також для забезпечення можливості якісного проведення судочинства, необхідне науково-методичне забезпечення діяльності органів досудового слідства щодо організаційно-тактичних заходів та прийомів проведення слідчих дій за участю таких осіб.
Вирішення окремих процесуальних питань, що виникають у кримінальних справах, де як підозрювані або обвинувачені виступають особи з фізичними або психічними вадами, неможливе без застосування знань у галузі медицини, судової психіатрії і судової психології.
Актуальність теми дослідження. Розвиток України як правової демократичної держави неможливий без гармонізації соціально-правових відносин між усіма верствами суспільства. Особи з фізичними або психічними вадами схильні до вчинення правопорушень та злочинів. Правоохоронні органи держави мають практичними діями сприяти ефективному розслідуванню злочинів, попередженню суспільно небезпечних діянь, які вчинені особами з фізичними або психічними вадами, й одночасно стояти на захисті основних прав, свобод та законних інтересів таких осіб. Сучасні умови боротьби зі злочинністю вимагають від слідчого все більшої майстерності. Проведене узагальнення матеріалів кримінальних справ свідчить про те, що деякі слідчі, особливо ті, хто не має достатнього досвіду роботи, недостатньо володіють тактикою проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами, що має неабияке значення для вирішення завдань кримінального судочинства (ст.2 КПК України).
Вагомий внесок у вдосконалення теорії слідчої діяльності зробили відомі вчені-криміналісти та процесуалісти, такі як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, І.Е.Биховський, В.К.Весельський, В.І.Галаган, В.Г.Гончаренко, А.В.Іщенко, Н.С.Карпов, І.П.Козаченко, В.Е.Коновалова, Н.І.Клименко, В.С.Кузьмічов, В.К.Лисиченко, Є.Д.Лук’янчиков, В.Г.Лукашевич, Г.А.Матусовський, М.І.Порубов, О.Р.Ратінов, М.В.Салтевський, Л.Д.Удалова, П.В.Цимбал, В.Ю.Шепітько, М.П.Яблоков та багато інших. Зокрема, російські вчені С.П.Щерба і Л.Г.Татьяніна власними дисертаційними дослідженнями створили напрямок для подальшої розробки наукових основ кримінального судочинства щодо осіб з фізичними або психічними вадами [176; 203].
У низці робіт вивчалися деякі криміналістичні аспекти розслідування злочинів за участю осіб, що мають дефекти психіки різного ступеня вираження, зокрема методики розслідування, допустимості й оцінки показань осіб з дефектами психіки, використання цих даних в процесі доказування. В цих роботах приділялася увага особливостям проведення слідчих дій за участю таких осіб лише по окремим напрямкам. Не дивлячись на наявні окремі рекомендації щодо проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами, є немало питань, що залишаються недослідженими і вимагають вирішення. З метою підвищення якості досудового слідства у справах цієї категорії осіб необхідно, на наш погляд, узагальнити існуючу правоохоронну практику, розробити наукові основи і вдосконалити організаційно-тактичні прийоми проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами. Наведені обставини вказують на актуальність теми дисертаційного дослідження та її практичну значущість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до напрямів, визначених Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України №755 від 5 липня 2004 року, положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 20.12.2006року, Пріоритетним напрямком розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованим Академією правових наук України (постанова №2/04-2 від 18 червня 2004 року).
Тема і план дисертації обговорена і затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ від 28 лютого 2007 року, уточнена Вченою радою КНУВС від 16 грудня 2008 р., внесена до плану науково-дослідної роботи.
Мета і завдання дослідження. В межах поставленої проблеми мета роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичних положень кримінального процесу, криміналістики, вивчення, аналізу та узагальнення правоохоронної практики дослідити особливості проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами. Для її досягнення було поставлено такі взаємопов’язані задачі:

- здійснити класифікацію фізичних та психічних вад осіб, що мають кримінально-процесуальне та криміналістичне значення;
- визначити джерела інформації, що характеризують особу з фізичними або психічними вадами, яка скоїла злочин;
- визначити правомірність, допустимість та доцільність використання доказової інформації, отриманої від осіб з фізичними або психічними вадами;
- перевірити припущення: якщо злочин вчинила особа з фізичними або психічними вадами, то це можливо встановити під час огляду місця події;
- встановити специфіку проведення окремих слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами;
- за результатами дослідження розробити криміналістичні рекомендації, спрямовані на удосконалення, організацію та тактику слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами.
Об’єктом дослідження є правові відносини, які виникають в діяльністі правоохоронних органів при проведенні слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами.
Предметом дослідження виступають особливості проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та наукової об’єктивності результатів дослідження обрано діалектичний підхід наукового пізнання, який обумовив застосування кола спеціальних наукових методів дослідження, а саме: порівняльно-правового (аналіз думок науковців і практиків щодо розглядуваної проблематики, визначень та підходів), логіко-юридичного (формулювання висновків з позицій законів формальної логіки), аналізу та синтезу (формулювання понять та категоріального апарату дослідження, розробка класифікації фізичних та психічних вад), індукції та дедукції (виявлення типових ознак вчинення злочинів особами з фізичними або психічними вадами, кореляційних зв’язків між ними), аналогії (встановлення подібного в методах і тактичних прийомах проведення слідчих дій), соціологічних методів (анкетування, опитування для вивчення думки практичних працівників з різних проблемних питань, пов’язаних з їх фаховою діяльністю) тощо. При цьому ці методи дослідження використовувались у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило всебічність дослідження, несуперечливість та істинність наукових результатів.
Теоретичну базу дослідження становлять наукові праці з криміналістики, судової експертизи, медицини, психіатрії, юридичної психології, кримінології, кримінального та кримінально-процесуального права України.
Нормативно-правовою та інформаційною базою дослідження стали Конституція і закони України, Кримінально-процесуальний кодекс України, проект Кримінально-процесуального кодексу України № 0952 від 25 травня 2006 року, постанови Пленуму Верховного Суду України, відомчі нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я, інших міністерств та відомств, Декларація ООН про права розумово відсталих осіб, Проект зводу принципів і гарантій захисту психічно хворих осіб і покращення турботи про психічне здоров’я та Принципи захисту психічно хворих осіб і покращення психіатричної допомоги (резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 46/119).
Емпірична база дослідження складається з вивчених і узагальнених матеріалів кримінальних справ (154 справи), узагальнених результатів анкетного опитування працівників дізнання та слідчих підрозділів ОВС (180 чол.), узагальнених результатів анкетного опитування викладацького складу навчальних закладів МВС (67 чол.), аналізу офіційних статистичних даних Міністерства внутрішніх справ України, Верховного суду України, Державного комітету статистики України, офіційного звіту департаменту з питань оборони та правоохоронної діяльності Рахункової палати Про результати аудиту ефективності виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки” (затверджений постановою Колегії Рахункової палати № 13-1 від 24.05.2006року), спеціалізованих інформацій та повідомлень МВС України, аналітичних матеріалів та відомостей, наведених у ЗМІ. Це сприяло формуванню широкої емпіричної бази дослідження, яка забезпечує належну репрезентативність його висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням, в якому цілісно досліджено проблему особливостей проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами. У дисертації висунуто і обґрунтовано низку положень, нових у концептуальному плані та важливих для криміналістичної науки і слідчої практики, а саме:
вперше:
- здійснено класифікацію фізичних та психічних вад осіб, що мають кримінально-процесуальне значення, та запропоновані авторські формулювання таких вад;
- визначені джерела інформації, що характеризують особу з фізичними або психічними вадами, яка скоїла злочин;
- визначені проблеми допустимості та доцільності отримання доказової інформації від осіб з фізичними або психічними вадами;
удосконалено:
- положення щодо ефективного використання результатів огляду місця події з метою виявлення ознак вчинення злочину особами з фізичними або психічними вадами;
- підходи щодо тактики проведення окремих слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами;
набули подальшого розвитку:
- бачення щодо організаційно-тактичних заходів проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами;
- наукові розробки про ефективне використання різних спеціальних знань при проведенні слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами: проведення судових експертиз, участь спеціаліста, участь психолога, педагога, а також перекладача, що володіє мовою німих, глухих, глухонімих;
- погляди щодо охорони прав та законних інтересів обвинуваченого з фізичними або психічними вадами під час досудового слідства;
- обґрунтування щодо фіксації результатів і ходу проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами;
Практичне значення дослідження полягає у тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції використані:
- у практичній діяльності слідчих підрозділів при розробленні рекомендацій та пропозицій, спрямованих на вдосконалення організаційно-тактичних прийомів проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами (акт впровадження у практичну діяльність УМВС в Івано-Франківській області від 23 березня 2009 р.);
- у навчальному процесі для впровадження у вищих юридичних навчальних закладах при викладанні курсу криміналістики (акти впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 4 березня 2009 р., Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ від 15 вересня 2008р.), а також для підготовки відповідних підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій, при проведенні занять з підвищення кваліфікації та професійної майстерності для працівників практичних підрозділів ОВС та інших правоохоронних органів;
- у науково-дослідницькій роботі для подальшої розробки процесуальних і тактичних положень проведення слідчих дій та методики розслідування злочинів за участю осіб з фізичними або психічними вадами.
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ, представлена й обговорена на її засіданнях, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Основні теоретичні висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, були оприлюднені на ІІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції 25-26 жовтня 2007 року Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності”, м.Київ: КНУВС; Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції 20 квітня 2007 року Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина”, м.Івано-Франківськ; Регіональній науково-практичній конференції 12 жовтня 2007 року Верховенство права у правозастосовчій діяльності”, м.Івано-Франківськ; ІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції 17-19 листопада 2008 р. Співпраця поліції, органів адміністрації та місцевої громадськості задля забезпечення безпеки під час масових заходів Євро-2012”, м.Івано-Франківськ.
Пропозиції та результати наукового дослідження, проведеного особисто автором, були відображені в методичних рекомендаціях щодо підвищення ефективності діяльності слідчих підрозділів. Вони використовуються в практичній діяльності слідчих підрозділів УМВС України в Івано-Франківській області, а також у навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ та Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ при викладанні лекційного курсу та проведенні семінарських і практичних занять з криміналістики, що підтверджується відповідними актами впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження.

Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення дисертації викладені у 12 наукових працях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації всебічно та комплексно розглянуто актуальну правову наукову проблему, пов’язану із особливостями проведення слідчих дій у кримінальних справах за участю осіб з фізичними або психічними вадами. У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, а також практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць вчених, сформульовані основні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення й полягають у такому:
1. Пропонуються визначення фізичних та психічних вад обвинувачених, як основних понять, використовуваних в КПК України.
2. Визначені джерела інформації, що характеризують особу з фізичними або психічними вадами, яка скоїла злочин. Джерелом отримання відомостей про фізичні та психічні вади у суб’єктів кримінального процесу є показання родичів; особи, відносно якої є підозри про наявність у неї психічних відхилень; сусідів, товаришів по роботі та інших знайомих; свідків. Також джерелами інформації є документи; обстановка в житлі; обставини здійснення деяких діянь.
3. Здійснено класифікацію ознак фізичних та психічних вад у підозрюваного, обвинуваченого.
4. З’ясовано, що знання про прояви психічних вад дозволяють слідчому своєчасно висунути обґрунтовану версію про психічну неповноцінність підозрюваного, обвинуваченого і про наявність психічних відхилень у невстановленого злочинця, що істотно звужує коло осіб, що перевіряються на причетність до скоєного злочину. Наявність в обвинуваченого фізичних або психічних вад обумовлює особливості побудови і перевірки типових версій, що висуваються у справі. Вади злочинця можуть позначитися на механізмі злочину та матеріальних слідах злочину.
5. З’ясовано проблеми допустимості та доцільності отримання доказової інформації від осіб з фізичними або психічними вадами.
6. Аналіз стану злочинності осіб з фізичними або психічними вадами дозволив встановити рівень поширеності вад психіки як серед дорослих, так і серед неповнолітніх правопорушників, види найбільш часто скоюваних ними злочинів при впливі тих чи інших фізичних або психічних вад, їх взаємозв’язок зі складами злочинів.
7. Аргументовано, що до обставин, що сприяють вчиненню злочину особами з фізичними або психічними вадами, відносяться: вчинення правопорушення раніше, ще будучи неповнолітнім; вчинення злочинів, за які він не поніс відповідальності; втягнення осіб з фізичними або психічними вадами у злочинну діяльність; пияцтво, наркоманія.
8. З’ясовано можливість участі осіб з фізичними або психічними вадами в проведенні слідчих дій, за умови, якщо цьому не перешкоджає психічний стан особи. Послідовність (черговість) проведення слідчих дій, їх обов’язковість або необов’язковість визначаються конкретною слідчою ситуацією та вирішуються особою, в провадженні якої знаходиться справа.
9. Особливе місце серед усіх слідчих дій, спрямованих на збирання інформації, займає слідчий огляд. Вказана слідча дія дозволяє слідчому безпосередньо сприймати місце події, об’єкти з метою виявлення слідів злочину та з’ясування обставин події, що мають значення для кримінальної справи, скласти уявлення про механізм злочину та особу злочинця, висунути слідчі версії та правильно визначити напрями розслідування.
10. Дослідження слідів, що залишаються на місці події, інформація про дії злочинця по прихованню слідів, відомості про спосіб скоєння злочину та об’єкт злочинного посягання дає можливість скласти уявлення про анатомічні ознаки і функціональні дані злочинця, про фізичні та психічні вади.
Особа злочинця з фізичними або психічними вадами може мати систему ознак: соматичних, фізичних, функціональних, психологічних, психічних.
11. Однією з особливостей провадження у справах осіб з фізичними або психічними вадами є застосування різних спеціальних знань: консультування, залучення спеціаліста (психолога, педагога, а також перекладача, що володіє мовою німих, глухих, глухонімих), проведення експертиз.
12. Дисертантом пропонується доповнити КПК України статтею Допит обвинуваченого з фізичними або психічними вадами: 1) Участь психолога в допиті підозрюваного, обвинуваченого, у якого встановлена наявність фізичних або психічних вад, є обов’язковою. 2) Допит обвинуваченого, що має фізичні або психічні вади, не може продовжуватися без перерви більше 2-х годин, а в цілому більше 4-х годин у день. 3)Психолог має право з дозволу прокурора, слідчого, особи, що провадить дізнання, ставити питання підозрюваному, обвинуваченому, в якого встановлено наявність фізичних або психічних вад, а після закінчення допиту знайомитися з протоколом допиту і робити письмові зауваження про правильність і повноту зроблених в нім записів. Ці права прокурор, слідчий, особа, що провадить дізнання, роз’яснюють психологові перед початком допиту підозрюваного, обвинуваченого, про що робиться відмітка в протоколі”.
13. Обґрунтовано, що визначальне значення у встановленні вад психіки мають результати судово-психіатричної, судово-психологічної чи комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. Запропоновано практичним працівникам підстави, які можуть послужити приводом для призначення експертизи і коло питань, які можуть ставитися. Запропоновано статтю 76 КПК України доповнити положенням, що експертиза призначається обов’язково і до осіб з фізичними вадами для визначення ступеня вираженості фізичних вад та психологічних особливостей особи”.
14. Рекомендовано фіксацію результатів і ходу проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами. Звуко- відеозапис підвищують можливості слідства під час проведення допитів, відтворення обстановки та обставин події, пред’явлення для впізнання та інших слідчих дій. Їх криміналістичне та процесуальне значення полягає в забезпеченні більш повної фіксації не тільки інформації, що утримується, але й самого процесу проведення слідчої дії, а також поведінки його учасників.
15. Рекомендовано при проведенні слідчих дій використовувати тактичні прийоми, спрямовані на надання допомоги особі з фізичними або психічними вадами з метою отримання від неї достовірної інформації.
16. Для встановлення психологічного контакту слідчого з допитуваним з фізичними або психічними вадами запропоновані рекомендації та рекомендовані прийоми у безконфліктній та конфліктній ситуаціях.
17. Сформульовано низку пропозицій щодо тактики проведення допиту та очної ставки за участю осіб з фізичними або психічними вадами.
18. Дано рекомендації щодо тактики відтворення обстановки й обставин події та пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними або психічними вадами.

19. Аргументовано, ефективність діяльності слідчого на досудовому слідстві за участю осіб з фізичними або психічними вадами залежить від загальноосвітнього рівня; рівня професійної підготовки; рівня поінформованості; уміння будувати й прораховувати міркування іншої особи; знань про характер проявів тих або інших дефектів психіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абшилава Г. В. Некоторые особенности производства допроса с участием переводчика / Г. В. Абшилава // Российский следователь. 2004. № 10. С. 17.
2. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. академика РАМН Т.Б.Дмитриевой и профессора Б. В.Шостаковича. СПб. : Юридический центрпресс, 2002. 464 с.
3. Александровский Ю. А. Пограничная психиатрия и современные социальные проблемы / Ю. А. Александровский. Ростов н/Д. : Феникс, 1996. 112 с.
4. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Ю. П. Аленин. Одесса : К-д, Центрально-Украинское издательство, 2002. 264 с.
5. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності: навчальний посібник / В. Г. Андросюк. К. : Укр. акад. внутр. справ, 1994. 106 с.
6. Антипова С. А. Особенности тактики допроса лиц с дефектами психики: автореф. дис. канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 / С. А. Антипова. М., 2002.
7. Антонян Ю. М. Психология преступления и наказания / Ю. М. Антонян, М. И. Еникеев, В. Е. Эминов. М. : Пенатес-Пенаты, 2000. 451 с.
8. Ахтирсъка Н. М. Криміналістична тактика: принципи і функції. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Н.М.Ахтирсъка. X., 1998. 16 с.
9. Бандурка О. М. Преступность в Украине : причины и противодействие : Монография / МВД Украины, НУВД / О. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. X. : Основа, 2003. 367 с.
10. Басиста І. В. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи / І. В. Басиста // Підприємництво, господарство і право. 2005. №10. С.141143.
11. Бахін В. П. Криміналістика: Курс лекцій. Ч. 1. / В. П. Бахин, І. В. Гора, П. В. Цимбал. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 164 с.
12. Бахин В. П. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: учеб. пособие / В. П. Бахин, П. Д. Биленчук, В. С. Кузьмичев. К. : МВД СССР. Высшая школа им. Ф.Э.Дзержинского; Научно-исслед. и ред.-изд. отдел, 1991. 104 с.
13. Бахин В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980- 2002 г.) / В. П. Бахин, Н. С. Карпов К, 2002. 458 с.
14. Бахин В. П. Функциональный портрет человека в криминалистике / В. П. Бахин, Ю. П. Машошин // Криминалистика и судебная экспертиза. К., 1987. Вып.34. С13-16.
15. Бахін В. П. Тактика допиту : навч. посібник./ В. П. Бахін, В. К. Весельський. К. : Правник, 1997. 64 с.
16. Бахін В. П. Поліцейський допит у США (поради допитуючому) : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський, Т. С. Маліков. К. : Правник, НАВСУ, 1997. 33 с.
17. Бахін В. П. Теоретичні інформаційні та організаційні проблеми забезпечення розкриття та розслідування злочинів / В. П. Бахін, В. К. Лисиченко // Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів. К., 1996.
18. Бахин В. П. Допрос: Лекция. / В. П. Бахин. К. : НАВСУ, 1999.
19. Бедь В. В. Юридична психологія : навчальний посібник / В. В. Бедь К. : Каравела; Львів : Новий світ-2000, Магнолія плюс, 2003. 376 с.
20. Белкин Р. С. Курс криминалистики : Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Р. С. Белкин. М. : Юрист, 1997. Т. 3. 480 с.
21. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики / Р. С. Белкин. Волгоград, 1993.
22. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого в стадії попереднього слідства) : монографія / П. Д. Біленчук. К. : Атіка,1999. 352 с.
23. Бірюков В. В. Використання комп’ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / В. В. Бірюков. К., 2000. 20 с.
24. Благовещенская Н. С. Отоневрологические симптомы и синдромы / Н. С. Благовещенская. [2-е изд. доп. и перераб.]. М : Медицина, 1990. 430 c.
25. Богунов В. Протоколювання та звукозапис : співвідношення функцій / В. Богунов // Підприємництво, господарство і право. 2003. №6. С.108-112.
26. Болезни нервной системы. Руководство для врачей : В 2-х т. Т. 2 / Под. ред. членкора РАМН, проф. Н. Н.Яхно, проф. Д. Р.Штульмана. Изд. 2-е перераб. и доп. М. : Медицина, 2001. 479 c.
27. Бородько О. А. Тактика слідчих оглядів: Навч. посіб./ О. А. Бородько, Н. В. Парасочкіна, Г. О. Пономаренко. Херсон : Видавець Чуєв С.М., 2006. 72 с.
28. Быховский И. Е. Процессуальные и тактические вопросы системы следственных действий : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : 12.00.08, 12.00.09 / И. Е. Быховский. М., 1976. 32 с.
29. Ваганов П. А. Нейтроны и криминалистика: Монография / П. А. Ваганов, В. А. Лукницкий. Л., 1981. 192 с.
30. Варфоломєєв Т. В. Експертиза у судовій практиці / За заг. ред. В.Г.Гончаренка. / Т. В. Варфоломєєв. К. : Юрінком Інтер, 2005. С. 53.
31. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / В. К. Весельський. К., 1999. 19 с.
32. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : Монографія / В. К. Весельський. К. : НТВ «ПРАВНИК»-НАВСУ, 1999. 126 с.
33. Весельський В.К. Особливості провадження допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущення тортур та інших порушень прав людини: Посібник / В. К. Весельський, В. С. Кузмічов, В. С. Мацишин, А. В. Старушкевич. К. : НАВСУ, 2004. 148 с.
34. Внутренние болезни : В 10 кн. Кн. 8 : Онкология и эндокринология : Пер. с англ. / Под ред. Е. Браунвальда, К. Дж. Иссельбахера, Р. Г. Петерсдорфа и др. М. : Медицина, 1996. 320 с.
35. Волков В. Судебно-психиатрическая экспертиза / В. Волков // Закон. 2003. № 3. C. 41-48.
36. Волколуп О. В. Гарантии прав участников уголовного судопроизводства Российской Федерации / О. В. Волколуп, Ю. Б. Чупилкин. [Учеб. пособие. 2-е изд., испр. и дополн.]. Краснодар : Кубанский государственный университет, 2005. 160 c.
37. Волобуєва О. О. Особливості взаємодії зі спеціалістами під час проведення допиту / О. О. Волобуєва // Криміналістичний вісник : наук.-практ. збірник /ДНДЕКЦ МВС України; КНУВС; редкол. Є.М.Моісеєв (голов. ред.) та ін. К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. № 2(6). С.43-50.
38. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / В. И. Галаган. К., 1992. 18 с.
39. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : Монографія / В. І. Галаган. К. : НАВСУ, 2002. 300 с.
40. Гарин В. А. Вопросы адаптации зрительного анализатора / В. А. Гарин, В. М. Барковский, Н. А. Рыковская // Физиология и патология механизмов адаптации органа зрения (Межзональная научно-практическая конференция офтальмологов Западной Сибири, Восточной Сибири и Дальнего Востока). Т.1. Владивосток, 1993. C. 33-35.
41. Георгадзе З. О. Судебная психиатрия: Учеб. пособие для вузов / З. О. Георгадзе, Э. Б. Царгасова ; под ред. З. 0. Георгадзе. М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. 239 c.
42. Гиляровский В. А. К вопросу о генезе заикания у маленьких детей и роли его для общего развития личности и его лечение. Избранные труды / В. А. Гиляровский. М. : Медицина, 1973. 328 с.
43. Глориозов Т. Г. Состояние нервной системы при хронических заболеваниях почек / Т. Г. Глориозов, О. А. Хондкариани, Г. П.Шульцев. М. : Медицина, 1980. 324 с.
44. Гончаренко В. Г. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: навч. посіб. / В. Г. Гончаренко, Ф. М. Сокиран. К. : Українська академія внутрішніх справ, 1994. 48 с.
45. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике / В. И. Гончаренко. К. : Высшая школа, 1984. 152 с.
46. Горбачевський В. Я. Сучасні напрями і проблеми підготовки слідчих і криміналістів в умовах комп’ютеризації кримінального судочинства / В. Я. Горбачевський // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів в сучасних умовах : Тези допов. міжнарод. наук.-практ. конф. II частина. К., 2001. С.26.
47. Гримак Л. П. Методы прикладной психологии в раскрытии и расследовании преступлений / Л. П. Гримак, А. И. Скрыпников, А. Ю. Лаговский, И. С. Зубрилова. М., 1999.
48. Гримак Л. П. «Следственный гипноз» и права человека / Л. П. Гримак, В. Д. Хабалев //Государство и право. 1997. №4.
49. Гришина Е. Использование специальных познаний психолога на предварительном следствии / Е. Гришина // Законность. 2004. № 5. С. 25-26.
50. Гуськова А. П. Теоретические и практические аспекты установления данных о личности обвиняемого в российском уголовном судопроизводстве. Учебное пособие / А. П. Гуськова. [Изд. второе, перераб. и доп.]. М. : ИГ «Юрист», 2002. 160 с.
51. Давимука І. Допустимість доказів у кримінальному процесі: спірні проблеми / І. Давимука // Право України. 2002. № 12. С.125-128.
52. Дети с глубокими нарушениями зрения / Под ред. М. И. Земцовой. М. : Просвещение, 1967. 376 c.
53. Дудка А. В. Виявлення ознак вчинення злочину особами з фізичними або психічними вадами під час огляду місця події (злочину) / А. В. Дудка // Юридична Україна 2009. № 4 С. 94-98.
54. Дудка А. В. Правове поняття, види та класифікація фізичних та психічних вад у осіб, що приймають участь у слідчих діях / А. В. Дудка // Іменем закону 2008. №4. С.17-21.
55. Дудка А. В. Проблеми отримання доказової інформації від осіб з фізичними або психічними вадами / А. В. Дудка // Підприємництво, господарство і право. 2007. № 12. С.170-172.
56. Дулов А. В. Тактика следственных действий / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. Минск : Высш. школа, 1971. 272 с.
57. Дьячков А. И. Индивидуальное обучение взрослых глухонемых / А. И. Дьячков, И. Ф. Гейлбман. М, 1966. С. 43.
58. Загрядская А. П. Современное состояние и перспективы развития некоторых вопросов лабораторной судебно-медицинской экспертизы / А. П. Загрядская. Горький, 1979. 24 с.
59. Заєць Д. Перевірка показань на місці. Процесуальні і тактичні питання / Д. Заєць // Вісник прокуратури. 2003. №8. С.69-74.
60. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992. №2657-ХІІ / Довідник працівника міліції: Книга 1 : Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Довідкове видання. К. : Воля, 2003. С.267-284.
61. Закон України Про судову експертизу” № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року // Відомості Верховної Ради України. 1994. №28. ст. 232.
62. Земцова М. И. Пути компенсации слепоты в процессе познавательной и трудовой деятельности / М. И. Земцова. Изд. АПН РСФСР, 1985. 311 с.
63. Земцова М. И. Учителю о детях с нарушением зрения / М. И. Земцова. М., 1983. 159 c.
64. Зинин А. М. Комплексное изучение личности как основа процесса ее становления / А. М. Зинин // Человек как источник криминалистически значимой информации: Матер. Всерос. межвед. науч.-практ. конф., 3-4 июня 2003 г. Саратов, 2003. Ч.1. С.24-27.
65. Зубы как источник информации о личности / [В. Ю.Курляндский, Б. С Свадковский, В. Н. Гужеева, В. А. Хватова]. М., 1997. 40 с.
66. Ищенко А. В. Криминалистические рекомендации как средство обеспечения следственной практики достижениями науки и техники : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / А. В. Ищенко. К., 1983.
67. Ієрусалимов І. 0. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності : Навч.посібник. / І. 0. Ієрусалимов, О. О. Алєксєєв. К. : Наук. світ, 2001. 45 с.
68. Карпов Н. С. Злочинна діяльність: Монографія. / Н. С. Карпов К.: Вид-во Семенко Сергія, 2004. 310 с.
69. Козлов М. Я. Орган слуха и сахарный диабет / М. Я. Козлов, А. И. Муминов, И. М. Соколоверова. Ташкент : Медицина, 1983. 108 с.
70. Комарков В. С. Тактика допроса: учеб. пособие / В. С. Комарков. Харьков, 1975. 66 с.
71. Коммисарова Я. В. Особенности невербальной коммуникации в ходе расследования преступлений / Я. В. Коммисарова, В. В. Семенов. М. : Юрлитинформ, 2004. 224 с.
72. Коновалова В. Е. Криминалистическая тактика : Теории и тенденции : Учеб. пособие. / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. X.: Гриф, 1997. 256 с.
73. Коновалова В. Е. Основы юридической психологии: учебник / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. X. : «Одиссей», 2005 352 с.
74. Корухов Ю. Г. Достоверность экспертного заключения и пути совершенствования ее оценки / Ю. Г. Корухов // Вопросы теории судебной экспертизы и совершенствования деятельности судебных экспертных учреждений : Сб. научн. трудов ВНИИСЭ. М., 1986. С. 17.
75. Костицький М. В. Використання спеціальних психологічних знань в радянському кримінальному процесі : навчальний посібник / М. В. Костицкий. К. : УМК ВО, 1990. 88 с.
76. Кощинець В. В. Використання спеціальних психологічних знань судом при розгляді кримінальних справ про злочини проти життя, здоров’я та гідності особи : монографія / В. В. Кощинець. Івано-Франківськ : Фоліант, 2005. 180 с.
77. Костицкий М. В. Судебно-психологическая експертиза / М. В. Костицкий. Л. : Вища школа, 1987. 142 с.
78. Коченов М. М. Судебно-психологическая экспертиза соматически больных / М. М. Коченов, В. В. Николаева // Вопросы судебно-психологической экспертизы (Тематический сборник научных трудов). М., 1978. C. 75-78.
79. Коченов М. М. Изучение следователем психологии обвиняемого [Електронний ресурс] / [М. М. Коченов, Н. И. Ефимова, А. С. Кривошеев, О. Д. Ситковская]. Режим доступу:
http://yurpsy.by.ru/help/bib/kochen/02.htm.
80. Краснушкин Е. К. О симуляции душевных болезней. Избранные труды. / Е. К. Краснушкин М. : Медгиз, 1960. 608 с.
81. Криминалистика : Учебник / Под ред. И. Ф. Пантелеева. М. : Юридическая литература, 1966. 480 c.
82. Криминалистика : Учебник / Под ред. И. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова. М. : Юридическая литература, 1984. 544 c.
83. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования : Учебное пособие для вузов / Под ред. В. А. Образцова. М. : Высшая школа, 1992. 351 с.
84. Криміналістика : Навчальна програма / А. В. Іщенко, В. С. Кузьмічов, І. В. Строков та ін. К. : НАВСУ, 2003. 60 с.
85. Криміналістика : Підручник для студентів юридичних спец, вищ. закл. освіти // За ред. В. Ю. Шепітька. [2-ге вид. переробл. і допов.]. К. : «Видавничий дім «ІН Юре», 2004. 128 с.
86. Криміналістика : Навчальне видання / [В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавель та ін.] ; за заг. ред. В. Ю.Шепітька. К. : Ін Юре, 2001. 684 с.
87. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. Станом на 20 квітня 2003 р. К. : «Велес», 2003. 168 с.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України. К. : Велес, 2005. 176 с. Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/.
89. Кудрявцев И. А. Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза (научно-практическое руководство) / И. А. Кудрявцев. М. : Издательство Московского университета, 1999. 497 с.
90. Кузнецова Н. В. Предварительное расследование по отдельным категориям уголовных дел : учеб. пособие / Н. В. Кузнецова, Л. Г. Татьянина. Ижевск : Детектив-информ, 2000. 263 с.
91. Кузьмичев В. С. Теория и тактика следственной деятельности / В. С. Кузьмичев. К., 1997. 246 с.
92. Кузьмічов B. C. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / B. C. Кузьмічов. К., 1996. 36 с.
93. Кузьмічов В. С. Криміналістика : навч. посібник / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко ; за заг ред. В. Г.