КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДДАЛЕНИХ НАСЛІДКІВ ЗАКРИТИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ В ДИНАМІЦІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ НООТРОПНИХ ЗАСОБІВ : Клинико-диагностические особенности ОТДАЛЕННЫХ Последствий закрытой черепно-мозговой травмы в ДИНАМИКЕ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ноотропные средства

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА

На правах рукопису

Корольова Оксана Сергіївна

УДК: 616.831001.31-07-085:615.21

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДДАЛЕНИХ
НАСЛІДКІВ ЗАКРИТИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ В ДИНАМІЦІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ НООТРОПНИХ ЗАСОБІВ

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Ткаченко Олена Василівна
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

3

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

9

1.1. Сучасний стан проблеми дослідження віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми..

9

1.2. Лікувальна тактика при віддалених наслідках закритої черепно-мозкової травми

28

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

31

2.1. Загальна характеристика хворих..

31

2.2. Методи дослідження.

36

РОЗДІЛ 3
КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНІ ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У ХВОРИХ З ВІДДАЛЕНИМИ НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ..

47

РОЗДІЛ 4
КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ У ХВОРИХ З ВІДДАЛЕНИМИ НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ

70

РОЗДІЛ 5
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ НООТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ (НООФЕН, АМІНАЛОН, ЕНТРОП) В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ВІДДАЛЕНИМИ НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ..

89

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

112

ВИСНОВКИ

126

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

128

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

129

перелік умовних позначень

БА ГМ біоелектрична активність головного мозку
ВАШ візуальна аналогова шкала
ВВ венозний відтік
ВІК вегетативний індекс Кердо
ВН ЗЧМТ віддалені наслідки закритої черепно-мозкової травми
ВСД вегетативно-судинна дистонія
ГБ головний біль
ДКІ дикротичний індекс
ДЛ до лікування
ДСІ діастолічний індекс
ДЕ дисциркуляторна енцефалопатія
ЕЕГ електроенцефалограма
ЗЧМТ закрита черепно-мозкова травма
КАС коефіцієнт асиметрії
КБ каротидний басейн
ЛШ латеральні шлуночки
МРТ магнітно-резонансна томографія
ПА післятравматичний арахноїдит
ПЕ післятравматична енцефалопатія
ПЛ після лікування
ПТГБ післятравматичний головний біль
РЕГ реоенцефалографія
ЧПН час повільного наповнення
ЧШН час швидкого наповнення

Вступ

Актуальність теми. Останніми роками все більше уваги приділяють проблемі травми головного мозку та її наслідків. Зростання актуальності цієї проблеми насамперед пов’язане з тим, що щорічний приріст осіб, які перенесли черепно-мозкову травму, за даними ВООЗ, за останнє десятиріччя становить у середньому 2%. Хворі ж з, так званою, «легкою» закритою черепно-мозковою травмою становлять близько 80% від числа госпіталізованих з приводу закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) [12, 105, 161].
Відомо, що практично повне одужання чи стійка компенсація в осіб, які перенесли ЗЧМТ, спостерігається приблизно у 30% осіб [77]. Близько 15% осіб мають порушення функції навіть після легкої травми [140].
Нейротравматизм, як причина інвалідності стоїть на другому місці після захворювань органів кровообігу та складає від 14,5% до 26% випадків [7]. Актуальність даної теми також пов’язана з поширеністю віддалених наслідків ЗЧМТ серед осіб молодого і середнього (тобто працездатного) віку, що призводить до значних економічних втрат, а також з певними труднощами у діагностиці та лікуванні цієї патології [5, 23, 176].
Різноманітність та мінливість наслідків ЗЧМТ, а також відсутність чітких уявлень про їхній патогенез, зумовлюють певні розбіжності у їх визначенні та класифікаціях різних авторів. До того ж, на теперішній час, деякі аспекти перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (ВН ЗЧМТ), залежно від локалізації та інтенсивності прояву патологічного процесу, залишаються недостатньо вивченим, а також немає чіткої схеми патогенетично обґрунтованого підбору препаратів для їх лікування.
Таким чином, вивчення особливостей перебігу ВН ЗЧМТ та підбору адекватної схеми комплексного лікування з використанням різних ноотропних засобів відкриває можливості для значного зменшення проявів наслідків ЗЧМТ та запобігання їхньому подальшому прогресуванню [23].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота була виконана згідно з основним планом науково-дослідної роботи кафедри неврології №2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика «Клініко-діагностичні особливості віддалених наслідків закритих черепно-мозкових травм в динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів» (№держреєстрації 0106V002192).
Мета роботи: Удосконалення діагностики та оптимізація лікувальної тактики у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми, базуючись на визначенні клініко-діагностичних особливостей в динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів.
Задачі:
1. З’ясування особливостей клінічного перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми.
2. Аналіз нейропсихологічних особливостей у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
3. Уточнення клініко-інструментальних характеристик у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми з використанням методів електроенцефалографії (ЕЕГ), реоенцефалографії (РЕГ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку.
4. Проведення порівняльної оцінки ефективності ноотропних препаратів (ноофен, аміналон, ентроп) в комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
Об’єкт дослідження: віддалені наслідки закритої черепно-мозкової травми.
Предмет дослідження: клініко-параклінічні особливості перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми.
Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження, в тому числі ретельне вивчення анамнезу, скарг (з використанням спеціально розробленого опитувальника) та неврологічного статусу в динаміці лікування хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми; вивчення нейропсихологічних особливостей пацієнтів з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми з використанням спеціальних багатоаспектних шкал та опитувальників: «Набір оцінок Глазго (Ливингстон) (Glasgow assessment schedule)», «Нейроповедінкова оцінна шкала (за Н.S.Levin із співавт., 1979; D.Wade, 1992)», «Схема дослідження для виявлення ознак вегетативно-судинної дистонії (ВСД) (для заповнення пацієнтом)», «Схема дослідження для виявлення ознак ВСД (для заповнення лікарем)», «Опитувальник самопочуття хворих», «Таблиця пам’яті»; інструментальні обстеження (електроенцефалографія, реоенцефалографія, МРТ головного мозку); статистичні методи обчислення (коефіцієнта Стьюдента, критерій Фішера, критерій Пірсона, коефіцієнт χ2, хі-квадрант) оцінка достовірності отриманих результатів і дослідження кореляційних зв’язків між отриманими результатами з використанням пакетів програм для персонального комп’ютера «Statistica 6.0».
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше комплексно досліджено клініко-діагностичні особливості перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми з використанням клініко-неврологічних, нейропсихологічних, нейроелектрофізіологічних та нейровізуалізаційних характеристик.
Вперше, на підставі клініко-параклінічного обстеження хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми вивчено особливості формування основних клінічних синдромологічних характеристик та особливостей їх перебігу.
Вперше проведено співставлення неврологічних та нейропсихологічних характеристик, даних інструментальних методів обстеження (електроенцефалографії, реоенцефалографії, МРТ головного мозку) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
Вперше проведено дослідження кореляційних взаємовідносин стану лікворно-шлуночкової системи головного мозку (за даними МРТ) та синдромологічними особливостями неврологічного статусу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
Вперше проведено уточнення клініко-діагностичних характеристик перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми відповідно нормативних документів Міністерства оборони України.
Вперше проведено порівняльну оцінку та виявлено особливості впливу ряду ноотропних препаратів (аміналон, ноофен, ентроп) на перебіг захворювання та нейропсихологічні показники при застосуванні їх у комплексному лікуванні хворих із віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами проведеного комплексного клініко-інструментального обстеження встановлено клініко-параклінічні особливості перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми. Визначено діагностичні параметри віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми залежно від домінування синдромологічної картини в неврологічному статусі. Вивчено особливості впливу ноотропних препаратів (аміналон, ноофен, ентроп) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми, що дозволяє здійснювати індивідуальний підбір ноотропних препаратів зокрема в залежності від нейропсихологічних показників у хворих з ВН ЗЧМТ. На підставі отриманих даних розроблено відповідні рекомендації для їх використання в комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Автором вивчена і проаналізована наукова література та патентна інформація з проблеми, яку розглянуто в дисертації, особисто сформовано комплекс клінічних та інструментальних досліджень. Дисертант особисто провела формування груп хворих та клініко-неврологічне обстеження пацієнтів, брала безпосередню участь у клініко-інструментальному обстеженні хворих. Автор особисто здійснила статистичну обробку та аналіз отриманих даних, виконала узагальнення результатів проведеного дослідження, написала усі розділи дисертації, сформулювала висновки та практичні рекомендації, забезпечила впровадження результатів дослідження в медичну практику та відображення їх у наукових працях.
Результати роботи впроваджено в практику неврологічного відділення Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, Ірпінського військового госпіталю Міністерства оборони України та у навчальний процес на кафедрі неврології №2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.
Апробація результатів роботи. Основні положення роботи доповідались на науково-практичній конференції лікарів Головного військового клінічного госпіталю, Київ (19 грудня 2007); на Зборах військових неврологів, Київ (23 травня 2008); на Науково-практичній конференції лікарів Головного військово-медичного центру «Головного військового клінічного госпіталю», Київ (1011 грудня 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України. 5 науковий праць написано одноосібно.
Структура роботи. Дисертація викладена на 155 сторінках друкованого тексту (з них 128 сторінок основного тексту) і складається зі вступу, огляду літератури, розділу, який присвячений матеріалам і методам дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальненню отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який складається з 222 робіт (з яких 167 кирилицею, 55 латиницею). Робота проілюстрована 37 таблицями, 32 малюнками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі удосконалення діагностики віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми на підставі визначення клініко-діагностичних особливостей їх перебігу, базуючись на комплексному клінічному і інструментальному обстеженні та оптимізації лікувальної тактики шляхом розробки диференційованих лікувальних підходів при застосуванні ряду ноотропних препаратів.
2. При співставленні анамнезу та розвитку віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми не спостерігалась кореляція між клінічними проявами в гострий період струсу головного мозку (втрата свідомості, головний біль, нудота тощо) та вираженістю клінічних проявів віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми.
3. За допомогою комплексного нейропсихологічного тестування, встановлено, що у пацієнтів з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми має місце достовірне збільшення проявів соціально-дезадаптивних, вегетативних розладів та порушень пам’яті.
4. За результатами аналізу реоенцефалографічного обстеження встановлено, що віддалені наслідки закритої черепно-мозкової травми супроводжуються достовірним погіршенням показників гемодинаміки (часу повільного наповнення, часу швидкого наповнення, дикротичного індексу, діастолічного індексу та коефіцієнту асиметрії).
5. При електроенцефалографічному дослідженні у пацієнтів з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми зареєстровано збільшення ознак іритації стовбурово-діенцефальних структур, вираженості стертості реґіонарних розбіжностей та достовірне зменшення амплітуди α-ритма, причому достовірно гірші показники були в синдромологічній групі хворих, у яких, крім розсіяних органічних ознак, мала місце пірамідна недостатність і вестибуло-атактичний синдром.
6. За даними нейровізуалізаційного обстеження встановлено збільшення ширини переднього рога латерального шлуночка в усіх обстежених синдромологічних групах пацієнтів з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми; ширина третього шлуночка у пацієнтів з виключно розсіяними неврологічними ознаками не відрізнялась від контролю, на відміну від його розширення у пацієнтів інших досліджених синдромологічних груп.
7. Підтверджено доцільність та встановлена порівняльна ефективність використаних в комплексному лікуванні у пацієнтів з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми ноотропних препаратів (ноофен, ентроп, аміналон) з урахуванням клінічних проявів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблений нами комплекс обстежень, який включав клініко-неврологічне, нейропсихологічне, нейроелектрофізіологічне та нейровізуальне досліджень рекомендується для використання в практиці лікувальних закладів з метою удосконалення діагностики особливостей віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, а також з метою покращення експертної оцінки стану здоров’я військовослужбовців.
2. Виявлені особливості впливу різних ноотропних препаратів (ноофен, ентроп, аміналон) при різних варіантах перебігу віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, що сприяє оптимізації і підвищенню ефективності їх лікування. Так ноофен виявився більш ефективним щодо зменшення інтенсивності постійного головного болю, соціально-дезадаптивних розладів (за скаргами та їх текстовою об’єктивізацією), емоційної лабільності та вегетативних розладів, покращення самопочуття. Аміналон більш ефективний при скаргах на відчуття шуму в голові та нудоту, яка супроводжувала головний біль; також він виявися більш ефективним як щодо зменшення скарг на погіршення пам’яті, так і на погіршення уваги. Більше покращення показників функції пам’яті (час запам’ятовування слів, правильність відтворення цифр та кількість запам’ятованих цифр) відбулося при застосуванні ентропу. Виявлені особливості впливу ряду ноотропних препаратів при превалюванні певних клінічних проявів, необхідно враховувати при програмуванні індивідуального лікувального комплексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В.А.Реабилитация больных с последствиями черепно-мозговых травм [Текст] / В.А.Абрамов. К. : Здоровья, 1992. 191 с.
2. Азарьянц М.К. Динамика клинико-физиологических и биохимических показателей у больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы при лечении с применением краниоцеребральной гипотермии [Текст] : автореф. дис. на получение науч. степени канд. мед. наук : 14.01.15 «Нервные болезни» / М.К.Азарьянц. Х., 1991. 28 с.
3. Аминов М.В. Динамика клинических компьтерно-томографических исследований при ушибах головного мозга [Текст] / М.В.Аминов, В.В.Лебедев, В.П.Корниенко // Вопр. нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. 1993. №3. С. 1721.
4. Ахапкина В.И. Спектр фармакологических эффектов фенотропила [Текст] / В.И.Ахапкина, Т.А.Воронина // Фарматека. 2005. №13. С. 1925.
5. Бабина Л.М.Последствия закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / Л.М.Бабина, В.В.Артуманова, И.И.Иорданова // Журнал невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2001. Т. 101, №4. С. 2931.
6. БалуновО.А. МРТ головного мозга у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией [Текст] / О.А.Балунов // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2006. Т. 112, №5. С. 3034.
7. Барамія Н.М. Економічні аспекти політравми [Текст] / Н.М.Барамія, Я.Л.Заруцький, О.З.Погава // Політравма сучасна концепція надання медичної допомоги : зб. тез. К. : 2006. С. 67.
8. Белова А.Н.Шкалы, тесты и опросники медицинской реабилитации [Текст] / А.Н.Белова, О.Н.Щепетова. М. : Медицина, 2002. С. 225248.
9. Богданов Н.Н.Изучение механизмов возникновения и развития нарушений эпилептического круга [Текст] / Н.Н.Богданов // Журн. неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 1999. №10. С. 3747.
10. Богунов О.А.Сравнительные данные МРТ головного мозга у пациентов с дисциркуляторной и с посттравматической энцефалопатией [Текст] / О.А.Богунов, Н.И.Ананьева // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2005. Т. 105, №6. С. 3944.
11. Борисенко В.В. Питання прогнозування перебігу посттравматичної епілепсії [Текст] / В.В.Борисенко // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, №1. С. 2728.
12. Бородкин С.М.Банк данных по ЧМТ как информационный продукт на рынке научных фактов и знаний [Текст] / С.М.Бородкин // Матер. Всесоюз. науч.-практ. конф., посвященная итогам выполнения науч. техн. программыС.09 «Травма центральной нервной системы». Одесса, 1991. С. 2829.
13. Бурчинський С.Г.Препарат Ноофен (фенібут) : властивості, перспективи застосування та місце серед нейротропних засобів [Текст] / С.Г.Бурчинський // Ліки України. 2002. №1. С. 35.
14. Вейн А.М.Болевой синдром в неврологической практике [Текст] / А.М.Вейн, А.Б.Вознесенская, Б.А.Данилов. М. : Медицина, 2001. С. 1325.
15. Вейн А.М.Хроническая ежедневная головная боль [Текст] / А.М.Вейн, В.В.Осипова // Невролог. журн. 2000. №2. С. 4653.
16. Виберс Д. Руководство по цереброваскулярным заболеваниям [Текст] / ВиберсД., ФейгинВ., БраунР. ; пер. с англ. О.П.Колос. М. : ЗАО «Изд-во БИНОМ», 1999. 672 с.
17. Віничук С.М. Дисциркуляторна енцефалопатія : клініка, діагностика, лікування [Текст] / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш // Діагностика та лікування. 2003. №3. С. 1520.
18. Волкогонова Л.Ю. Проявления астенического синдрома у военнослужащих с легкой черепно-мозговой травмой в зависимости от личностно-характерологических особенностей [Текст] / Л.Ю.Волкогонова, В.Н.Петровский // Воен. мед. журн. 2002. Т. 323, №7. С. 7173.
19. Волошин П.В.Диагностика отдаленных последствий закрытых черепно-мозговых травм : реабилитация больных [Текст] / П.В.Волошин. К. : Здоровья, 1991. 24 с.
20. Волошин П.В.Диагностика, лечение и профилактика отдаленных последствий закрытых черепно-мозговых травм : реабилитация больных : метод. реком. [Текст] / П.В.Волошин, И.И.Шогам, В.И.Тайцлин [и др.]. К. : Здоровья, 1990. 22 с.
21. Волошин П.В.Неврологические аспекты периодизации черепно-мозговой травмы [Текст] / П.В.Волошин, И.И.Шогам // Вопр. нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. 1990. №6. С. 2527.
22. Волошин П.В.Острый период сотрясения головного мозга : динамика клинических и нейропсихологических симптомов [Текст] / П.В.Волошин, Н.Н.Привалова, Е.Д.Хомская [и др.] // Журнал невропатол. и психиатр. им.С.С.Корсакова. 1993. №1. С. 4348.
23. Волошин П.В. Современные принципы лечения и трудоустройства больных с отдаленными последствиями закрытых черепно-мозговых травм [Текст] / П.В.Волошин, Г.Д.Перцев // Укр. вiсн. психоневрології. 1994. №4. С. 36.
24. Волошин П.В.Характеристика состояния борозд коры больших полушарий, желудочковой системы и цистериальных пространств в различные возрастные периоды по данным ЯМР-томографии [Текст] / П.В.Волошин, В.С.Мерцалов, Н.П.Волошина [и др.] // Матер. ІІ Нац. конгр. геронтологів і геріатрів України. К., 1994. С. 133.
25. Воскресенская О.Н. Особенности функционирования системы антиоксидантной защиты в остром периоде сотрясения головного мезга [Текст] / О.Н.Воскресенская, С.В.Терещенко // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2003. №3. С. 5557.
26. Гаевая М.А.Особенности гидроцефалии при посттравматических церебральных арахноидитах [Текст] / М.А.Гаевая // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т. 9, №2. С. 1012.
27. ГалузинськаО.В. Діагностика віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми [Текст] / О.В.Галузинська, Л.Б.Мар’єнко // Актуал. питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України : матер. пленуму наук.-практич. т-ва неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоров’я. Тернопіль, 2001. С. 215218.
28. Головач А.В.Статистика [Текст] : підруч. / А.В.Головач. К. : Вища шк., 1993. 622 с.
29. Головченко Ю.И.Томографические феномены гипертонической энцефалопатии, наблюдаемые при магнито-резонансном сканировании мозга и патогенетической направленности их развития [Текст] / Ю.И.Головченко, Е.И.Клименко, А.Г.Усатенко // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т. 9, Вип. 1 (26). С. 1517.
30. Голубчикова О.В. Клинико-психологическая феноменология и симптомы мозговой дефицитарности у больных эндоморфными депрессиями [Текст] / О.В.Голубчикова, Л.И.Вассерман, В.А.Сергеев // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им.В.М.Бехтерева. 2004. №4. С 3240.
31. Горбач И.Н.Прогредиентное течение черепно-мозговой травмы [Текст] : автореф. дис. на получение науч. степени канд. мед. наук : 14.01.15 «Нервные болезни» / И.Н.Горбач. М., 1990. С. 37.
32. Грицанов А.И. Взрывные повреждения мирного времени общемедицинская проблема [Текст] / А.И.Грицанов, В.М.Шаповалов // Актуальные проблемы современной тяжелой травмы : матер. Всерос. науч. конф. СПб., 2001. С. 3435.
33. Грищенко О.И. Особенности формирования «устойчивого патологического состояния» в виде головной боли при отдаленных последствиях закрытых черепно-мозговых травм, полученных в экстремальных условиях [Текст] / О.И.Грищенко, М.С.Мелихов-Перепечь // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т. 10, №1. С. 4243.
34. Губанова І.В.Самооценка памяти у больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы и нейроинфекции [Текст] / І.В.Губанова // Рос. психіатр. журн. 1997. №2. С.2324.
35. Гусев Е.И.Лечение головокружений препаратом бетасерк у больных с сосудистыми и травматическими поражениями головного мозга [Текст] / Е.И.Гусев, А.А.Никонов, В.И.Скворцова [и др.] // Журнал невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 1998. №11. С.1216.
36. Деменко В.Д. Клинико-параклинические взаимоотношения в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / В.Д.Деменко, Н.Ф.Базарный, В.В.Борисенко [и др.] // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т. 9, Вип.1 (26). С. 2425.
37. ДеркачВ.Г. К оценке состояния церебральной гемодинамики после закрытой травмы головного мозга [Текст] / В.Г.Деркач, Ю.Г.Прасол // Неврология и психиатрия : респ. межвед. сб. К. : Здоров’я, 1990. Вип. 19. С. 2730.
38. Дзюба А.Н. Значение электроэнцефалографии в диагностике посттравматического церебрального арахноидита [Текст] / А.Н.Дзюба, В.В.Борисенко // Український вісник психоневрології. 1996. Т. 4, Вип.3 (10). С. 325333.
39. Дзяк Л.А.Клинические особенности течения черепно-мозговой травмы различной степени тяжести [Текст] / Л.А.Дзяк, Е.В.Курако // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т. 9, №1. С. 2627.
40. Дзяк Л.А.Характеристика лікворовмісних просторів шлункової системи і речовин мозку на різних етапах перебігу ЧМТ [Текст] / Л.А.Дзяк, Е.В.Курако // Одеськ. мед. журн. 2000. №6 (62). С. 7578.
41. Диагностические особенности отдаленных последствий закрытых черепно-мозговых травм [Текст] : метод. реком. / сост. П.В.Волошин [и др.]. Х., 1990. 34 с.
42. Дорогий А.Н.Гемодинамические особенности дисциркуляторной энцефалопатии в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / А.Н.Дорогий, Е.Е.Нечай // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 1989. №18. С. 5557.
43. Дубенко Е.Г. Когнитивная дисфункция и вегетосоматическая манибиотация у больных в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / Е.Г.Дубенко, И.А.Григорова, О.Г.Морозова // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т. 9, Вип. 3 (28). С. 8082.
44. Жулёв Н.М.Легкая черепно-мозговая травма и ее последствия [Текст] : учеб. пособ. / Н.М.Жулёв, Н.А.Яковлев. М., 2004. 128 с.
45. Закрутько Л.И. Особенности пароксизмальных нарушений сознаний при различной локализации патологического процесса у больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы [Текст] / Л.И.Закрутько // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2. С. 4142.
46. Зенков Л.Р.Функциональная диагностика нервных болезней [Текст] : руководство для врачей / Л.Р.Зенков, М.А.Ронкин. М. : МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
47. Зозуля І.С. Нейропротекторы, ноотропы, нейрометаболиты в интенсивной терапии поражений нервной системы [Текст] / І.С.Зозуля, В.Ю.Мартинюк. М. : Медицина, 2005. С. 7698.
48. Иваницкий А.М. Взаимодействие корковых областей при вербальном мышлении [Текст] / А.М.Иваницкий, А.Р.Николаев, Г.А.Иваницкий // XVIII съезд физиолог. об-ва им.И.П.Павлова : тез. докл. Казань, 2001. С. 99.
49. Иванов Л.Б. Лекции по клинической реографии [Текст] / Л.Б.Иванов, В.А.МакароВ. М. : Антидор, 2000. 320 с.
50. Каасик А.Э.Зависимость состояния симпатико-адреналовой и гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной систем от тяжести травматического поражения головного мозга [Текст] / А.Э.Каасик, Л.Э.Кыйв, А.А.Паю [и др.] // Вопр. нейрохирургии. 1994. №1. С.2629.
51. Кадыков А.С.Основы реабилитации неврологических больных [Текст] / А.С.Кадыков, Е.М.Кашина, Г.Д.Демиденко. СПб. : Фолиант, 2004. 304 с.
52. Калинский П.П. Опыт применения фенотропила при лечении астенического синдрома и вегетативных нарушений острого периода закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] : отчет об апробации препарата в Главн. клини. госпитале Тихоокеанского флота / П.П.Калинский, А.П.Соловьев. Владивосток : БИОЛ, 2005. С. 4576.
53. Качков И.А.Легкая травма головного мозга [Текст] / И.А.Качков, Б.А.Филимонов // Русск. мед. журн. 1997. №8. С. 483486.
54. Клиническая неврология [Текст] : учеб. в 3 т. / НикифоровА.С., КоноваловА.Н., ГусевЕ.И.]. М. : Медицина, 2002. Т. 2. 792 с.
55. Кобылянская Р.Н. Информационная диагностика и информотерапия церебральных арахноидитов [Текст] / Р.Н.Кобылянская // Информ. и негентроп. терапія. 1995. №2. С. 610.
56. Койнов Р.Р.Динамика ЭЭГ и РЭГ сдвигов в острой стадии контузии мозга [Текст] / Р.Р.Койнов, Р.П.Зюмбюлева // Невропатология, психиатрия и нейрохирургия. 1980. №3. С. 172176.
57. Кондаков Е.Н.Черепно-мозговая травма [Текст] / Е.Н.Кондаков, В.В.Кривецький. М. : Медицина, 2002. С. 110329.
58. Коновалов А.Н.Классификация черепно-мозговой травмы [Текст] / А.Н.Коновалов, Л.Б.Лихтерман, А.А.Потапов. М. : Медицина, 1992. С. 2829.
59. Коновалов А.Н.Клиническое руководство по черепно-мозговой травме [Текст] / А.Н.Коновалов, Л.Б.Лихтерман, А.А.Потапов ; под ред. А.Н.Коновалова. М. : Антидор, 2002. 573 с.
60. Коршняк Т.В.Щелочные белки сыворотки крови у больных с начальными проявлениями церебрального арахноидита и отдаленными последствиями легкой закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / Т.В.Коршняк, Н.Н.Пасько // Лiк. справа. 1995. №910. С. 9293.
61. Кривенко С.Н. Социально-экономические аспекты множественной бытовой травмы в Донбассе [Текст] / С.Н.Кривенко, В.Г.Климовицкий, А.В.Владзимирский // Вестн. гигиены и эпидемиологии. 2000. Т. 4, №2. С. 275278.
62. Критерии медико-социальной экспертизы больных с отдаленными последствиями повторных черепно-мозговых травм и основные принципы построения для них индивидуальной реабилитационной программы [Текст] : метод. рек. / МЗ Украины ; РЦН МИ. Днепропетровск : Здоровья, 1995. 25 с.
63. Крылов А.А. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии [Текст] : 2-е изд. перераб. и доп. / А.А.Крылов, С.А.Маничева. СПб. : Питер, 2004. 560 с.
64. Крылов В.В.Черепно-мозговая травма [Текст] : лекция / В.В.Крылов, В.В.Лебедев. М. : Врач., 2000. №11. С. 1318.
65. Курако Ю.Л.Легкая закрытая черепно-мозговая травма [Текст] / Ю.Л.Курако, В.В.Букина. М. :Медицина. 1994. С. 20134.
66. Курако Ю.Л.Оптимизация диагностики и терапии острого периода легкой закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / Ю.Л.Курако, В.В.Букина, Ю.И.Горанский [и др.] // Матер. Всесоюз. науч.-практ. конф., посвящ. итогам выполнения отраслевой науч.-техн. программыС.09 «Травма центральной нервной системы». Одесса, 1991. С. 6364.
67. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel [Текст] / С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. К. : Морион, 2000. 232 с.
68. Лебедев В.В. Замечания к патогенезу ушибов мозга, возникающих по противоударному механизму, в остром периоде их развития [Текст] / В.В.Лебедев, В.В.Крылов // Вопр. нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. 1998. №1. С. 2226.
69. Лебедев В.В.Неотложная нейрохирургия [Текст] : рук-во для врачей / В.В.Лебедев, В.В.Крылов. М. : Медицина, 2000. 568 с.
70. Либшн В.С.Менингиты и арахноидиты [Текст] / В.С.Либшн. Л. : Медицина, 1982. 192 с.
71. Лихтерман Л.Б.Клиническая классификация и концептуальные подходы к лечению последствий черепно-мозговой травмы [Текст] / Л.Б.Лихтерман, А.А.Потапова // Вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. 1999. №3. С. 36.
72. Лихтерман Л.Б.Очаговые ушибы головного мозга [Текст] / Л.Б.Лихтерман // Мед. газета. 2001. №2021. Режим доступа на www.medgazeta.rusmedserv.com/2001/20/.
73. Лихтерман Л.Б.Принципы современной периодизации течения черепно-мозговой травмы [Текст] / Л.Б.Лихтерман // Вопр. нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. 1990. №6. С. 13.
74. Лобзин В.С. Спорные вопросы проблемы церебральных арахноидитов [Текст] / В.С.Лобзин // Структурно-функциональные взаимоотношения при церебральних арахноидитах : матер. науч.-практ. конф. Харьков, 1990. Т. 90, №7. С. 5355.
75. Лобойко О.И.Эпидемиологическая характеристика черепно-мозговых травм (ЗЧМТ) в Первомайском районе Харьковской области [Текст] / О.И.Лобойко // Укр. вісн. психоневрологii. 1994. Вип. 3. С.4144.
76. Магалов Ш.И.Последствия легких закрытых черепно-мозговых травм : вопросы терминологии и классификации [Текст] / Ш.И.Магалов, Т.С.Пашаева // Неврол. журн. 2002. №6. С. 1618.
77. Мазуренко О.В.Реєстр травми обов’язковий компонент системи надання медичної допомоги травмованим [Текст] / О.В.Мазуренко, Г.Г.Рощін, Н.М.Барамія // Політравма сучасна концепція надання медичної допомоги : тез. доп. К., 2006. С. 1113.
78. Макаров А.Ю.Последствия черепно-мозговой травмы и их классификация [Текст] / А.Ю.Макаров // Невролог. жур. 2001. Т. 6. С.2123.
79. Макаров А.Ю.Посттравматическая эпилепсия : диагностика и клинические варианты [Текст] / А.Ю.Макаров, Е.А.Садиков, В.Н.Киселев // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2001. №6. С. 711.
80. Макарова Т.Т.Изменение иммунной реактивности организма при церебральном арахноидите [Текст] / Т.Т.Макарова // Врачеб. дело. 1989. №9. С. 9193.
81. Малыхин А.В. Клинико-компьютерно-реоэнцефалографическая характеристика ликворно-гипертензионного синдрома у больных с изолированной и сочетанной ЧМТ [Текст] / А.В.Малыхин // Укр. вісн. психоневрології. 1999. Т. 7. Вип. 1. С. 2528.
82. Мачерет Е.Л.Церебральные арахноидиты [Текст] / Е.Л.Мачерет, И.З.Самосюк, Л.Г.Гаркуша. К. : Здоров’я, 1985. 168 с.
83. Медицинские проблемы автодорожного транспорта : неотложная медицинская помощь [Текст] / М.О.Корж, В.О.Танекут, В.А.Филипенко [и др.] // Сб. научн. тр. ХГКБНМП под ред. А.Е.Зайцева, В.В.Никонова. Харьков : Основа, 2001. Вып. 4. С. 2326.
84. Мерцалов В.С. Особенности нарушений церебральной гемодинамики на различных этапах формирования посттравматического эпилептического синдрома [Текст] / В.С.Мерцалов, О.Ю.Колбичев // Укр. вісн. психоневрології. 1995. Т. 3, вип. 2 (26). С. 6970.
85. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации [Текст] : учеб. пособие / О.П.Минцер, Б.Н.Угаров, В.В.Власов. К. : В.шк., 1991. 271 с.
86. Мироненко Т.В. Клініко-діагностична характеристика та особливості лікування наслідків легкої черепно-мозкової травми [Текст] : автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.15 «Нервові хвороби» / Т.В.Мироненко. К., 2000. 36 с.
87. Мироненко Т.В.Рентгенологічна верифікація морфологічних змін у віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми [Текст] / Т.В.Мироненко // Укр. вісн. психоневрології. 1996. Т.4, вип. 3 (10). С.350351.
88. Михайленко А.Д. Клинико-патогенетические варианты отдаленных последствий закрытой черепно-мозговой травмы и их диагностическое значение [Текст] / А.Д.Михайленко, Д.Е.Дыскин, А.Н.Бицадзе // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 1993. Т. 93. №1. С. 3942.
89. Могучая О.В.Отдаленные последствия черепно-мозговой травмы в Санкт-Петербурге [Текст] / О.В.Могучая, Э.Д.Лебедев // Актуал. вопр. нейрохирургии. 1992. С. 2829.
90. Морозов А.М.Клініко-епідеміологічні особливості гострої черепно-мозкової травми і підвищення еффективності спеціалізованої нейрохірургічної допомоги в Україні [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед. наук : 14.01.15 «Нервові хвороби» / А.М.Морозов. К., 1999. 34 с.
91. Мякотных В.С. Клинические, патофизиологические и морфологические аспекты отдаленного периода закрытой черепно-мозговой травмы [Текст] / В.С.Мякотных, Н.З.Таланкина, Т.А.Боровкова // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2002. №4. С. 6165.
92. Мякотных В.С. Патология нервной системы у ветеранов Афганистана [Текст] / В.С.Мякотных. Екатеринбург : УИФ «Наука», 1994. 79 с.
93. Невский В.А. Клинико-компьютерно-томографические и эхоэнцефалоскопические сопоставления больных с легкой закрытой черепно-мозговой травмой [Текст] / В.А.Невский // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Вип. 2 (27). С. 3142.
94. Нейротравматология [Текст] : справочник / [Коновалов А.Н., Лихтерман Л.Б., Потапов А.А.и др.] ; под ред. А.Н.Коновалова. М. : Медицина, 1994. 186 с.
95. Нейрофизиологические исследования в клинике [Текст] / [Анзимиров В.Л., Архипова Н.А., Болдырева Г.Н.и др.] ; под ред. Г.А.Щекутьева. М. : Антидор, 2001. С. 7887.
96. Нонаха Такэеи. Травматизм и душевное здоровье : пер. с японск. [Текст] / Нонаха Такэеи // Public. Health. Pract. 1997. С. 290295.
97. Обухова А.В.Легкая черепно-мозговая травма и ее последствия [Текст] / А.В.Обухова, Д.Р.Штульман // Рос. мед. журн. 2001. №3. С. 4144.
98.