ПРАВОВА ПРИРОДА РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА : ПРАВОВАЯ ПРИРОДА расчетного чека

Краткое описание

Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого

На правах рукопису

Кулик Дмитро Олександрович

УДК 347. 457

ПРАВОВА ПРИРОДА РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА

Спеціальність: 12.00.03 цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Яроцький Віталій Леонідович,
доктор юридичних наук, професор

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.....3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРАХУНКОВИЙ ЧЕК
1.1. Ґенеза конструкції розрахункового чека....11
1.2. Поняття та ознаки розрахункового чека........28
1.3. Форма та реквізити розрахункового чека..............43
1.4. Розрахунковий чек як засіб розрахунків........59
Висновки до першого розділу..79

РОЗДІЛ 2
СТАДІЇ ТА СФЕРА ЧЕКОВОГО ОБІГУ
2.1. Обіговоздатність розрахункового чека.......92
2.2. Стадії чекового обігу...111
2.3. Характеристика сфери чекового обігу......124
Висновки до другого розділу.............137

ВИСНОВКИ................145

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................154

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток особистих немайнових і майнових відносин обумовлює необхідність постійного їх дослідження з метою напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення відповідних напрямків їх правового регулювання. Важливим вектором наукових пошуків є розгляд закріплених положеннями ЦК України, інших законів і підзаконних нормативно-правових актів цивільно-правових конструкцій, що використовуються у розрахунково-платіжному обороті України, зокрема конструкції розрахункового чека. Незважаючи на широке використання розрахункового чека у сфері банківських безготівкових розрахунків, його юридична природа, правовий режим та порядок застосування досі залишаються малодослідженими. Аналіз доступних наукових публікацій свідчить про наявність у доктрині цивільного права значних прогалин стосовно розгляду окресленої проблеми, що обумовлює актуальність її постановки і вирішення.
Становлення конструкції розрахункового чека у світовому масштабі було обумовлено необхідністю задоволення потреби у надійному правовому забезпеченні здійснення банківських безготівкових розрахунків. Інтенсивний розвиток розрахункових відносин та механізмів функціонування кредитно-фінансових систем у найбільш розвинених країнах світу викликали необхідність конструювання розрахункового чека як одного з найбільш ефективних засобів здійснення банківських розрахунків. У світовому масштабі він поступово набув значення письмового документа, пред’явлення якого зобов’язує кредитну установу провести його погашення шляхом передачі відповідної грошової суми вказаній у ньому особі (або його пред’явникові). Формування правового режиму розрахункового чека в Україні, починаючи з перших років незалежності, відбувалося з використанням застарілих нормативних положень банківських інструкцій колишнього СРСР у сфері банківських безготівкових розрахунків. Такий законодавчий підхід має наслідком невідповідність нормативних приписів сучасного вітчизняного банківського законодавства, що визначають специфіку застосування розрахункового чека у сфері розрахунків, сучасним реаліям та напрямкам визначення його правового режиму, характерним для розвинутих країн світу.
Основні питання визначення сутності розрахункового чека, а також особливостей його оформлення й обігу в цивілістиці радянського періоду найбільш детально розглядалися Л.С. Ельяссоном. Аналізуючи стан справ стосовно розгляду окресленої проблематики у вітчизняній цивілістиці, варто відзначити науковий доробок І.А. Безклубого у межах розгляду банківських правочинів. Разом з тим, відсутність комплексних досліджень правової природи розрахункового чека в сучасних умовах не дозволяє повною мірою забезпечити її врахування для подальшого вдосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних з його належним оформленням, видачею та здійсненням посвідчених ним майнових прав. Викладене свідчить про необхідність визначення правової природи розрахункового чека, узагальнення специфіки регламентації відносин, пов’язаних з його оформленням та обігом, а також обґрунтування на цій підставі шляхів удосконалення положень чинного цивільного та банківського законодавства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри цивільного права № 2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до напрямків здійснення цільової комплексної програми «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні» (№0106U002288).
Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 6 від 23.01.2004 р.).

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у комплексній розробці теоретичних і практичних проблем правової природи розрахункового чека як засобу розрахунків та визначення його сутнісної специфіки, обґрунтуванні необхідності врахування у вітчизняному законодавстві усталених у світі підходів щодо віднесення розрахункового чека до різновидів цінних паперів, окресленні його особливостей як цивілістичної конструкції.
Теоретико-прикладний характер та мета дисертаційного дослідження визначає наступні основні завдання його проведення:
1) аналіз передумов виникнення й розвитку конструкції розрахункового чека, визначення тенденцій та напрямків її вдосконалення;
2) формулювання поняття та розкриття основних ознак розрахункового чека, що визначають його правову природу;
3) розгляд основних теоретичних питань, пов’язаних з правовим регулюванням обігу розрахункових чеків, що не одержали достатнього висвітлення в цивілістичній літературі;
4) обґрунтування об’єктивної необхідності законодавчого віднесення розрахункового чека до групи боргових цінних паперів;
5) врахування європейських стандартів правотворення та досвіду правозастосування у сфері чекових розрахунків і формування науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення досліджуваних положень вітчизняного законодавства.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що виникають у сфері оформлення, видачі та обігу розрахункових чеків при здійсненні банківських розрахунків.
Предметом дослідження є правова природа розрахункового чека і закріплені положеннями вітчизняного банківського законодавства механізм та сфера чекового обігу.
Методи дослідження. Основним методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалектичний метод і системно-структурний підхід до вивчення доктринального й емпіричного матеріалу. Їх застосування у ході дослідження дозволило виявити особливості правової природи розрахункового чека і надати рекомендації щодо вдосконалення нормативних приписів чинного чекового законодавства України. За допомогою історичного методу здійснювався аналіз основних етапів розвитку розрахункового чека як засобу розрахунків. Метод порівняльного аналізу використовувався для з’ясування переваг і недоліків правового регулювання відносин, пов’язаних з видачею розрахункового чека, у вітчизняній та інших правових системах. Урахування формально-логічного методу дозволило здійснити аналіз змісту правових норм міжнародного й національного цивільного законодавства, за допомогою яких здійснюється правове регулювання відносин у досліджуваній сфері. Конкретно-соціологічний метод застосовувався в ході аналізу емпіричної бази нових і маловідомих даних.
Теоретичною основою дослідження та зроблених у дисертації висновків є праці видатних учених-правників України та інших країн з розглядуваної проблематики. Це, зокрема, наукові праці, присвячені аналізу особливостей правового регулювання відносин у сфері банківської діяльності, випуску та обігу цінних паперів та інших правових засобів спорідненої правової природи. Основні положення дисертації ґрунтуються на дослідженнях відомих українських та російських правників-цивілістів М.М.Агаркова, І.А. Безклубого, В.О.Бєлова, В.І.Борисової, С.М.Бервено, А.А.Вишневського, О.В. Дзери, Л.С.Ельяссона, І.В.Жилінкової, Н.С.Кузнєцової, С.Н.Ландкофа, В.В.Луця, Р.А.Майданика, С.В.Мирославського, Ю.Н.Мороза, Д.В.Мурзіна, І.Р.Назарчук, Л.О.Новосьолової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, С.О.Сліпченка, В.І.Труби, Е.О.Харитонова, П.П.Цитовича, Я.М.Шевченко, В.Л.Яроцького та ін.
Емпіричну основу дослідження становлять положення ЦК України та інших актів поточного вітчизняного цивільного законодавства, включаючи банківські інструкції та інші нормативно-правові акти.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням проблем правової природи розрахункового чека, у якій на теоретичному рівні окреслено його специфіку, доведено доцільність його віднесення до цінних паперів, а також розглянуто динаміку розрахунково-чекових відносин. Наукова новизна міститься у зроблених автором висновках, сформульованих пропозиціях щодо подальшого вдосконалення положень актів чинного банківського законодавства України.
Найбільш вагомими у теоретичному і практичному значенні є такі положення дисертації.
Вперше:
1. Надано авторське доктринальне поняття розрахункового чека, положення якого ґрунтуються на врахуванні його юридичної природи та закріпленого за ним правового режиму. Розрахунковий чек це розрахунковий документ обов’язкової письмової форми, що посвідчує майнове право вимоги у грошовому зобов’язанні, яке виникає між банком-платником, чекодавцем та чекодержателем, у межах якого банк-платник на виконання доручення чекодавця за умови належного виконання ним нормативних вимог щодо його форми й реквізитів та передачі чекодержателю, а також своєчасного пред’явлення останнім документа до оплати за наявності чекового покриття, зобов’язаний переказати вказану в ньому грошову суму одержувачу платежу (чекодержателю).
2. Наведено аргументи на користь того, що застосування конструкції розрахункового чека опосередковує механізм здійснення боргового зобов’язання чекодавця перед чекодержателем, що остаточно виконується останнім не особисто, а через дії третьої особи зі спеціальною (банківською) дієздатністю банку-платника, що обслуговує банківський рахунок чекодавця.
3. Проаналізовано відмінності розрахункового чека та векселя як споріднених правових засобів здійснення безготівкових розрахунків в Україні за суб’єктним складом (розрахунково-чекових та вексельних) правовідносин, механізмом та строком обігу, формою та реквізитами, сферами застосування, можливістю чи неможливістю передачі, виконання функцій інструменту кредитування тощо.
4. Запропоновано теоретико-практичну проблему допустимості оплати прострочених розрахункових чеків вирішити позитивно шляхом внесення змін до чинного законодавства України, враховуючи нормативні положення та практику здійснення чекових розрахунків більшості країн Євросоюзу та світу, які допускають оплату прострочених розрахункових чеків за умови надання згоди на це чекодавцем.
Удосконалено:
5. Пропозиції щодо недоцільності використання у вітчизняній банківській практиці розрахункових чеків у бездокументарній формі (навіть з урахуванням можливості забезпечення в сучасних умовах автентичності (справжності) електронного документа шляхом здійснення електронно-числового підпису чекодавця та застосування інших технічних засобів).
6. Аргументи відносно до того, що спорідненість розрахункового чека з іншими документами групи боргових цінних паперів визначається аналогічними характеристиками закріпленого для нього правового режиму: нормативними вимогами щодо його форми та реквізитів, порядком його погашення, наслідками неналежного оформлення тощо.
7. Аргументацію доцільності законодавчого віднесення розрахункового чека до групи боргових цінних паперів, враховуючи міжнародний та національні законодавчі підходи та практику чекових розрахунків, а також основні ознаки, що об’єктивно визначають його юридичну природу та закріплений за ним правовий режим.
8. Висновки відносно до того, що внесення у текст розрахункового чека як документа, що має письмову форму, додаткових (не передбачених, але і не заборонених законом) реквізитів суперечить усталеним у банківській сфері звичаям ділового обороту та теоретичним положенням щодо лаконічності його змісту як розрахункового документа письмової форми.
Дістали подальшого розвитку:
9. Положення щодо підстав виникнення розрахунково-чекових правовідносин: договір банківського рахунку між чекодавцем і банком-платником та факт належного оформлення та видачі розрахункового чека, здійснено їх комплексний аналіз.
10. Теоретичне обґрунтування можливості виставлення розрахункових чеків не лише на суму чекового покриття у вигляді коштів на банківському рахунку, але і на суму кредиту, наданого чекодавцю або банком-платником, або іншим банком.
11. Малодосліджені напрямки характеристики особливостей механізму, стадій та сфери чекового обігу з урахуванням сучасного стану та перспектив застосування конструкції розрахункового чека з метою вдосконалення та оптимізації досліджуваного виду банківських безготівкових розрахунків.
12. Пропозиції щодо необхідності врахування досвіду правотворення країн Євросоюзу та світу в сфері правового забезпечення здійснення банківських безготівкових розрахунків шляхом уніфікації положень вітчизняного, національного та міжнародного законодавства і прийняття Закону України «Про розрахункові чеки та чековий обіг».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані: в науково-дослідній сфері для поглибленого дослідження специфіки механізму застосування розрахункових засобів; у правотворчій діяльності для подальшого вдосконалення положень чинного цивільного та банківського законодавства у сфері здійснення безготівкових розрахунків; у науково-методичній роботі при підготовці навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вузів у межах викладання навчального курсу «Цивільне право України» та спецкурсів «Банківське право України» і «Правове регулювання розрахункових відносин».
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та їх аргументація, рекомендації практичного характеру по вдосконаленню цивільного та банківського законодавства у сфері розрахунків, що містяться в дисертації, були обговорені на двох засіданнях кафедри цивільного права № 2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також отримали апробацію у виступах автора на наукових конференціях: науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Олександра Анатолійовича Пушкіна «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (21 травня 2005 р., м.Харків); науковій конференції молодих учених та здобувачів «Актуальні проблеми правознавства» (1-2 березня 2006 р., м.Харків); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Конституція України основа побудови правової держави і громадянського суспільства» (26-27 червня 2006 р., м. Харків); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (23-24квітня 2007 р., м. Харків).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в дев’яти наукових публікаціях, зокрема, у п’яти статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, та тезах чотирьох виступів на науково-практичних конференціях.
Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження і складається із вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 166 сторінок, з них основного тексту 153 сторінки, список використаних джерел 13сторінок (140 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо особливостей правової природи розрахункового чека, його специфіки як цивілістичної конструкції, засобу розрахунків, обґрунтована необхідність зміни його правового режиму шляхом законодавчого віднесення до різновидів цінних паперів.
1. Розглядаючи юридичну природу розрахункового чека та пов’язані з нею підстави його обіговоздатності, необхідно виходити, по-перше, з ретроспективного аналізу його появи та розвитку як цивілістичної конструкції, а по-друге, із усталених доктринальних положень теорії цивільного права. Так, ретроспективний аналіз підходів до визначення правової природи розрахункового чека дозволяє зробити висновок, що цей документ нерозривно пов’язаний з векселем, а його виникнення обумовлене розвитком вексельних правовідносин. Відмінності правової природи розрахункового чека і векселя визначають самостійність їх місця в системі платіжних інструментів. В основу їх розмежування повинні бути покладені чіткі критерії видової класифікації. Незважаючи на ряд відмінностей розрахункового чека від векселя, зазначені види цінних паперів мають значно більше подібностей, ніж відмінностей, які по суті зводяться до правового положення сторін правовідносин, пов’язаних з видачею і обігом розрахункового чека й векселя.
2. Необхідною умовою дійсності розрахункового чека як засобу розрахунків є дотримання його реквізитів. Їхнє нормативне закріплення та врахування в тексті розрахункового чека дозволяє відзначити його спорідненість з конструкцією цінних паперів і дає додаткові гарантії безперешкодної реалізації посвідченого ним майнового права, що обумовило чітке законодавче закріплення вичерпного переліку реквізитів чека. До них відносяться наступні обов’язкові відомості: (1) найменування чек”, включене в текст документа; (2) доручення платникові виплатити певну грошову суму; (3) найменування платника й зазначення рахунку, з якого повинен бути зроблений платіж; (4) вказівку валюти платежу; (5) вказівку дати й місця складання чека; (6) підпис особи, що видала чек. На відміну від переказного векселя, у зміст розрахункового чека припустиме внесення додаткових реквізитів, що не позбавляють його чекової чинності. Вони не передбачені законом, а сформовані банківською практикою. Зокрема, до реквізитів чека, за висловом С.М. Ландкофа припустимих додавань” або звичайних приналежностей чека”, можна віднести позначку розрахунковий”, а також загальне й спеціальне кросирування чека. Як бачимо, на сьогоднішній день вказане його зауваження враховане у положеннях чинного законодавства України, а словосполучення розрахунковий чек” набуло легального закріплення.
3. Розрахунковий чек є засобом розрахунків, і цим пояснюється встановлення приписами банківського законодавства України відносно короткого строку його обігу. Згідно з чинним банківським законодавством України строк пред’явлення розрахункового чека до платежу становить 10 днів. Відповідно до п. 7. 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті чек із чекової книжки пред’являється для оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів, не враховуючи день виписки чека. Разом з тим, встановлення більш тривалого строку обігу розрахункового чека не суперечить інтересам ні чекодавця, ні чекодержателя, ні банку-платника, незважаючи на те, що розрахункові операції вимагають їх оперативного здійснення. Адже поширення правового режиму цінних паперів на розрахунковий чек дасть більш широкі можливості для його застосування у майновому обороті. Адже тривалий строк обігу векселя як спорідненого засобу розрахунків, навпаки, збільшує його привабливість для потенційних учасників розрахункових відносин.
4. Використання термінів розпорядження” і наказ” стосовно правовідносин чекодавця і банку-емітента є недоцільним, оскільки наказ може бути заснований на владних повноваженнях особи, у той час як доручення ґрунтується на відносинах рівноправних суб’єктів. Чекодавець і платник завжди пов’язані між собою цивільно-правовими відносинами (договір банківського рахунку або спеціальний чековий договір), тому звернення чекодавця до банку-емітента не має адміністративно-владного характеру, а випливає з договірних відносин між ними. Тому доцільним є твердження про те, що доручення чекодавця банку-емітенту виплатити грошову суму уповноваженій по чеку особі ґрунтується на праві вимоги чекодержателя до чекодавця.
5. Конструкція цесії як правочину передбачає зміну суб’єкта права вимоги здійснення приналежних первісному кредитору зобов’язальних прав. Передача розрахункового чека опосередковує, перш за все, перехід права боргової вимоги у визначених його реквізитами обсягах. Його передання шляхом цесії означатиме перехід всіх прав і обов’язків за попереднім договором до наступної особи. При цьому чекове зобов’язання залежатиме від дійсності первісного зобов’язання, що у свою чергу буде суперечити деяким ознакам абстрактності цінного папера.
6. Передання прав, посвідчених розрахунковим чеком, повинне здійснюватися шляхом вчинення передаточного напису (індосамента). Особливості передачі прав, посвідчених іменними цінними паперами, викликають гострі дискусії. На думку більшості науковців, для передачі іменного цінного папера від однієї особи до другої необхідно здійснити складну процедуру, визначену чинним цивільним законодавством України для передання боргових зобов’язань. У цьому зв’язку здається невиправданим підхід російського законодавця до заборони на передачу іменних чеків. У сучасній юридичній літературі немає обґрунтування доцільності появи подібної норми в російському законодавстві. На наш погляд, заборона на передачу іменних чеків не є доцільною, оскільки це значною мірою стримує розвиток повноцінного чекового обігу.
7. Враховуючи сферу застосування розрахункового чека, слід дійти висновку, що саме його використання як засобу розрахунків, а також можливість його вільного відчуження третім особам, тобто вільної участі у майновому обороті, відображає динаміку розрахунково-чекових відносин. Безумовно, розрахунковому чеку властиві риси засобів платежу, тому його передачу слід розглядати як один зі способів виконання грошового зобов’язання шляхом його передачі. Водночас не слід недооцінювати такий елемент динаміки даного виду майнових правовідносин, як відчуження розрахункового чека третій особі на підставі зобов’язань про передачу майна у власність. Саме у цьому знаходить прояв кредитний характер розрахункового чека за умови його віднесення до цінних паперів у нормативних приписах чинного цивільного законодавства України. Зазначене обумовлено подвійною правовою природою розрахункового чека, яка впливає на наявність елементів речових (можливість набуття прав на документ) і зобов’язальних прав (права вимоги посвідченого чеком права грошової вимоги) у змісті розрахунково-чекових відносин.
8. Чекодержатель, що не одержав платежу за розрахунковим чеком через недостатність або взагалі повну відсутності чекового покриття, повинен засвідчити факт відмови банку-платника в оплаті пред’явленого йому документа. В іншому випадку чекодержатель вправі висунути відповідну вимогу щодо оплати переданих товарів, наданих послуг чи виконаних робіт безпосередньо чекодавцеві, ґрунтуючись на умовах правочину, на виконання умов якого був оформлений та виданий розрахунковий чек. Адже згідно з положеннями чинного вітчизняного чекового законодавства факт оформлення та видачі розрахункового чека не погашає грошового зобов’язання, на виконання якого він виданий (п. 4 ст. 1102 ЦК України).
9. Основні відмінності індосаменту порівняно із цесією полягають у наступному. Цесія двосторонній правочин, а вчинення будь-якого із відомих видів індосаментів являє собою односторонній правочин. За цесією право первісного кредитора переходить до нового кредитора в тому обсязі і на тих умовах, які існували до моменту переходу права. За індосаментом права віддаються в повному обсязі, при цьому частковий індосамент є недійсним. За цесією цедент відповідає тільки за існування і дійсність права вимоги в цей момент, але не за виконання цієї вимоги боржником. За індосаментом індосант відповідає за платіж, якщо він не зробив безобігового застереження. За цесією цеденти не є солідарно відповідальними перед цесіонарієм. За індосаментом чекодавець і індосанти є солідарними боржниками перед чекодержателем. За цесією передача документа не має значення, необхідно сповістити боржника про відступлення права вимоги. За індосаментом передається сам розрахунковий чек: якщо немає документа, то немає й вимоги. Право на одержання суми чека може бути реалізовано тільки тим, хто фактично має у володінні цей розрахунковий чек. За цесією боржник вправі висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора, до моменту одержання повідомлення про перехід прав за зобов’язанням до нового кредитора.
10. За індосаментом особи, до яких пред’явлений позов за чеком, не можуть протиставити чекодержателю заперечення, засновані на їхніх особистих відносинах, до чекоутримувача або попередніх власників, якщо тільки чекоутримувач не діяв свідомо на шкоду боржникові. Зазначені відмінності цесії від індосаменту, а також непорівнянність цесії й цінних паперів дозволяє говорити про необхідність передачі іменних цінних паперів за допомогою передавального напису індосаменту.
11. Встановлений на сьогоднішній день правовий режим розрахункового чека, його невідповідність порядку правового регулювання чекових відносин, встановленому положеннями законодавства більшості країн Євросоюзу та світу, стримує розвиток ринкових відносин в Україні та не узгоджується з сучасними реаліями і перспективними потребами вітчизняного майнового обороту. Законодавство більшості країн світу відносить розрахунковий чек до цінних паперів, враховуючи, що вони є одним із найбільш ефективних правових інструментів опосередковування механізму здійснення кредитних і розрахункових відносин, забезпечуючи виникнення, передачу, відновлення та захист посвідчених ними майнових прав.
12. Використання розрахункового чека суто як розрахункового документа, без поширення на нього правового режиму цінних паперів, значно звужує сферу його застосування у цивільних відносинах. Разом з тим, поширення на нього правового режиму цінних паперів дозволить забезпечити високий рівень оборотоздатності посвідченого ним права вимоги. При цьому навіть не потрібно суттєво змінювати положення чинного цивільного законодавства України, адже правовий режим розрахункового чека як цінного папера можна визнати напівсформованим. При забезпеченні правового регулювання його обігу із незначним коригуванням нормативних приписів чинного цивільного законодавства України у банківській сфері можна буде застосовувати всі апробовані на цінних паперах нормативні моделі правомірної поведінки учасників відносин у сфері оформлення та обігу цінних паперів. При цьому необхідно враховувати наявні положення чинного законодавства України (зокрема, положення ЦК України та нормативні приписи відповідних банківських інструкцій) щодо його форми та реквізитів, порядку інкасування, порядку погашення, наслідків несплати тощо.
13. Використання розрахункового чека для передачі посвідченого ним майнового права за умови поширення на нього правового режиму цінних паперів стане можливим із застосуванням конструкції купівлі-продажу, міни, дарування, ренти і навіть довічного утримання (за умови закріплення у його реквізитах значної грошової суми) тощо. Одним із напрямків можливого розширення сфери застосування розрахункового чека як цінного папера у майновому обороті, який викликає гострі дискусії та складнощі при вирішенні практичних питань, є його використання як засобу забезпечення виконання зобов’язань, зокрема, у якості предмета застави.
14. Предмет договору про заставу розрахункового чека має певні особливості. Він включає в себе одночасно не лише права на цінний папір, але й права з нього. Зазначене свідчить про існування актуальних теоретичних та практичних проблем у сфері застави цінних паперів, що викликають суперечки й неоднозначні судження з ряду питань і вимагають подальшої теоретичної розробки. Разом з тим, її проведення недоцільне без вирішення основної проблеми визначення правового режиму розрахункового чека саме як цінного папера, а не лише як різновиду розрахункових документів.
15. Виникнення відносин, пов’язаних із заставою розрахункового чека, ґрунтується на наявності юридичного складу, елементами якого є складання договору про заставу розрахункового чека, а також вчинення заставного індосаменту на документі, включаючи фізичну передачу розрахункового чека як рухомої речі заставодержателю. Застава розрахункового чека на пред’явника здійснюється шляхом укладення договору про його заставу і вручення документа заставодержателю. Договір про заставу розрахункового чека або заставний індосамент окремо не можуть розглядатися як достатня юридична підстава для виникнення заставних правовідносин, що виникають у результаті використання розрахункового чека у якості об’єкта заставних відносин.
16. Розрахунковий чек являє собою неемісійний борговий цінний папір, що оформлюється виключно в письмовій формі, посвідчуючи нічим не обумовлене право чекодержателя на одержання вказаної у ньому грошової суми від чекодавця, здійснюване банком-платником за рахунок коштів чекодавця. Обіговоздатність розрахункового чека у межах виникнення й подальшого розвитку розрахунково-чекових відносин визначена наявністю певної сукупності юридичних фактів. Кожен з них становить елемент юридичного складу, який є підставою виникнення врегульованих нормами цивільного права відносин, що виникають у результаті оформлення, видачі й погашення розрахункового чека. Розрахунковий чек підлягає віднесенню до боргових неемісійних цінних паперів, враховуючи, що він посвідчує нічим не обумовлене право чекодержателя на одержання вказаної у ньому грошової суми від чекодавця, здійснюване банком-емітентом за рахунок коштів чекодавця. Визначення підстави обіговоздатності розрахункового чека виключно як договору не може повною мірою пояснити його юридичну природу.
17. Розрахунково-чекові відносини опосередковують боргове зобов’язання чекодавця перед чекодержателем, що виконується останнім не особисто, а за допомогою третьої особи зі спеціальною дієздатністю банку-платника, що обслуговує рахунок чекодавця. У такий спосіб розрахунковий чек являє собою письмовий документ, що належить до боргових документів суворого обліку, призначення яких полягає у посвідченні права вимоги грошового характеру. При цьому правовий зв’язок, що існує між чеком як документом і майновим правом, що ним посвідчується (право на одержання вказаної у документі суми коштів), фактично характеризує останній як цінний папір. Зв’язок же з майновим правом, що посвідчується розрахунковим чеком, знаходить свій вияв в тому, що без оформлення й видачі останнього не можуть виникнути й засновані на видачі чека правовідносини між кредитною установою й пред’явником даного документа.
18. Процедура звернення стягнення на заставлене майно, у якості якого потенційно може застосовуватись і розрахунковий чек складає певний комплекс проблем як теоретичного, так і суто практичного спрямування. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення проведення стягнення на заставлене майно застосовується процедура арешту та вилучення майна боржника. Цінні папери, занесені до акту опису майна боржника, на яке накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайній передачі на зберігання установам Національного банку України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт».
19. Визначення того, що по суті є предметом застави при заставі цінного папера сам документ чи посвідчене ним майнове право є теоретичною проблемою, з вирішенням якої нерозривно пов’язані деякі суто практичні питання. Нормативні приписи ЦК України не можуть бути досить міцною основою для вирішення цієї проблеми, оскільки в одних нормах основного акту цивільного законодавства акцент робиться на речовій складовій правової природи цінних паперів, а в інших на їх змісті, що полягає в задоволенні певних майнових прав. Незважаючи, на те, що в договорі застави як його предмет вказуються цінні папери, безпосередньо інтерес заставодержателя задовольняється за рахунок можливості здійснення посвідченого ними майнового права. Таким чином, виходячи із аксіоматичних положень теорії цінних паперів стосовно тісного правового зв’язку документа та посвідченого ним майнового права, предметом застави цінних паперів є комплекс майнових прав як на папір”, так і з паперу”, адже без їх врахування інтерес заставодержателя у заставних відносинах задовольнити неможливо.
20. Враховуючи перспективи євроінтеграції України, і з метою адаптації положень вітчизняного банківського законодавства до усталених міжнародних нормативних приписів у сфері розрахунково-чекових відносин, а також вимог директив Євросоюзу у сфері готівкових та безготівкових розрахунків, пропонується прийняти окремий Закон України «Про розрахункові чеки та чековий обіг», узагальнити у межах його положень наявні в Україні нормативні приписи, вдосконалити застарілі положення банківських інструкцій та ліквідувати наявну суперечливість окремих положень, що визначають правовий режим розрахункового чека, та усунути прогалинність у регулюванні розрахунково-чекових відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Дубликат накладной // Избранные труды по гражданскому праву : в 2 т. / М. М. Агарков. М., 2002. Т. 2. С. 171 217.
2. Агарков М. М. Основы банковского права : курс лекций ; Учение о ценных бумагах : науч. исслед. / М. М. Агарков. 2-е изд. М. : БЕК, 1994. 350 с.
3. Агарков М. М. Учение о ценных бумагах / М. М. Агарков. М. : Финстатинформ, 1993. 140 с.
4. Агарков М. М. Ценные бумаги на предъявителя // Избранные труды по гражданскому праву : в 2 т. / М. М. Агарков. М., 2002. Т. 1. С. 106 162.
5. Аллахвердов М. А. Договоры о перевозках грузов / М. А. Аллахвердов, Г. П. Савичев. М. : Юрид. лит., 1967. 86 с.
6. Банк Франции : история, организация, роль / Посольство Франции в Москве, МИД Рос. Федерации. Межведомств. комис. по странам Центр. и Вост. Европы. 2-е изд. М. : НОРМА, 1993. 135 с.
7. Безклубий І. Цінні папери: поняття, зміст, юридичні характеристики / І.Безклубий // Право України. 2001. № 9. С. 56 58.
8. Белов В. А. Вексельное законодательство России : науч. практ. коммент. / В. А. Белов. 2-е изд. М. : ЮрИнфоР, 1998. 496 с.
9. Белов В. А. Вексельные обязательства / В. А. Белов // Очерки по торговому праву. Ярославль, 1999. Вып. 6. С. 91 101.
10. Белов В. А. Практика вексельного права / В. А. Белов. М. : ЮрИнфоР, 1998. 180 с.
11. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательстве / В. А. Белов. М. : ЮрИнфоР, 2000. 288 с.
12. Белов В. А. Ценные бумаги в российском гражданском праве / В.А.Белов. М. : ЮрИнфоР, 1996. 438 с.
13. Белов В. А. Ценные бумаги: эволюция, становление и развитие / В.А.Белов, Т. Мартьянова // Изв. вузов. Правоведение. 1992. № 6. С. 58 63.
14. Белов В. А. Чек / В. А. Белов // Российская юридическая энциклопедия. М. : ИНФРА-М., 1999. 245 с.
15. Беляков М. М. Вексель как важнейшее платежное средство / М.М.Беляков. М. : Трансферт, 1992. 156 с.
16. Бервено С. Н. Правовое регулирование вексельного обращения в Украине / С. Н. Бервено, В. Л. Яроцкий. Харьков : Право, 2001. 510с.
17. Берман Г. Д. Западная традиция права: эпоха формирования : пер. с англ. / Г. Д. Берман. 2-е изд. М. : НОРМА : ИНФРА-М, 1998. 624с.
18. Брагинский М. И. Договорное право : общие положения / М.И.Брагинский, В. В. Витрянский. М. : Статут, 1998. 681 с.
19. Будилов В. М. Залоговое право России и ФРГ / В. М. Будилов. СПб. : Статус, 1993. 216 с.
20. Вакулина Г. А. Ценные бумаги как объекты гражданских прав : дис. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Г. А. Вакулина. М., 1992. 252 с.
21. Васильев Е. А. Чек // Гражданское и торговое право капиталистических государств / Е. А. Васильев. М., 1993. С. 419 420.
22. Виговський О. Заставний індосамент у вексельному праві: проблемні питання / О. Виговський // Підприємництво, госп-во і право. 2003. № 6. С. 35 39.
23. Витрянский В. В. Договор перевозки / В. В. Витрянский. М. : Статут, 2001. 256 с.
24. Витрянский В. В. Участники договорных отношений, связанных с перевозкой / В. В. Витрянский // Хоз-во и право. 2001. № 2. С. 35 43.
25. Вишневский А. А. Банковское право Англии / А. А. Вишневский. М. : Статут, 2000. 346 с.
26. Вишневский А. А. Вексельное право : учеб. пособие / А.А.Вишневский. М. : Юристъ, 1996. 272 с.
27. Вишневский А. А. Залоговое право : учеб. и практ. пособие / А.А.Вишневский. М. : БЕК, 1995. 267 с.
28. Вишневский А. А. Вексельное право : учеб. пособие / А. А. Вишневский. 2-е изд. М. : Юристъ, 1999. 276 с.
29. Вормс А. Э. Чек в законодательстве СССР / А. Э. Вормс // Кредит и хозяйство. 1927. № 3/4. С. 17 22.
30. Габов А. В. Вексель в системе российских ценных бумаг : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражд. право, семейное право, гражд. процесс, междунар. частн. право» / А. В. Габов ; Моск. гос. ун-т . М. : Изд-во Моск. гос. ун-та , 1999. 20 с.
31. Габов А. В. Индоссамент как один из способов передачи векселя / А.В.Габов // Хоз-во и право. 1999. № 6. С. 39 48.
32. Габов А. В. Очерки по теории вексельного права / А. В. Габов. М. : Социум, 2000. Ч. 1 : Сущность векселя. 156 с.
33. Гавальд К. Банковское право : учреждения, счета, операции, услуги : пер. с фр. / К. Гавальд, Ж. Стуфле ; под ред. В. Я. Лисняка. М.: Финстатинформ, 1996. 580 с.
34. Гинзбург С. М. Из истории бумаг на предъявителя / С. М. Гинзбург // Вестн. права. 1899. № 7. С. 122 154.
35. Гордон В. М. Вексельное право : сущность векселя, его составление, передача и протест / В. М. Гордон. Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1926. 128 с.
36. Гордон В. М. Система советского торгового права : обзор действующего законодательства по внутренней торговле / В.М.Гордон. Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. 196 с.
37. Гражданский кодекс Российской Федерации (ГК РФ). Ч. 1 [Електронний ресурс] : от 30.11.1994 г. № 51-ФЗ : (принят Гос. Думой РФ 21.10.1994 г.) // Российское законодательство. Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/gkrf1/. Заголовок з екрану.
38. Гражданское и торговое право капиталистических стран / под ред. Д.М. Генкина. М. : Госюриздат, 1949. 368 с.
39. Гражданское право : учебник : в 2 т. / под ред. Е. А. Суханова. М. : БЕК, 1993. Т. 2. 432 с.
40. Гражданское право : учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю.К.Толстого. М. : Проспект, 1998. Ч. 2. 784 с.
41. Гражданское право : учебник : в 2 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. 2-е изд. перераб. и доп. М. : БЕК, 2000. Т. 1. 630 с.
42. Грачев В. В. Легитимация по ценным бумагам / В. В. Грачев // Очерки по торговому праву. Ярославль, 1996. Вып. 3. С. 17 18.
43. Данилова Е. Н. Ответственность должника за действия третьих лиц, участвующих в исполнении договоров / Е. Н. Данилова. М. : Юрид. лит., 1985. 148 с.
44. Добрынина Л. Ю. Некоторые аспекты гражданско-правового регулирования чековых отношений / Л. Ю. Добрынина // Хоз-во и право. 1999. № 4. С. 56 59.
45. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу / М. Дутов // Право України. 2002. № 6. С. 56 58.
46. Единообразный закон о чеках [Електронний ресурс] : прил. № 1 к Женев. Конвенции от 19.03.1931 г. // Нормативні акти України (НАУ). Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=140613. Заголовок з екрану.
47. Единообразный торговый кодекс США : офиц. текст : пер. с англ. / Междунар. центр финанс. законодат. развития. М. : Статут, 1996. 427с.
48. Ефимова Л. Г. Банковское право : учеб. и практ. пособие / Л.Г.Ефимова. М. : БЕК, 1994. 360 с.
49. Жилинский С. Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности) : учеб. для вузов / С.Э.Жилинский. М. : НОРМА : ИНФРА-М, 2000. 456 с.
50. Законодательство о расчетах в народном хозяйстве СССР. М. : Юрид. лит., 1977. 246 с.
51. Иоффе О. С. Избранные труды : в 4 т. / О. С. Иоффе. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. Т. 3 : Обязательственное право. 572 с.
52. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. М. : Юрид. лит., 1975. 880 с.
53. Иоффе О. С. Советское гражданское право : курс лекций / О.С.Иоффе. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. Т 2. : Отдельные виды обязательств. 531 с.
54. Казакова Н. А. Чек в расчетах по внешней торговле / Н. А. Казакова // Валютные отношения во внешней торговле СССР. Правовые вопросы. М. : Юрид. лит., 1968. С. 249 293.
55. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. М. : Госюриздат, 1958. 183 с.
56. Крашенинников Е. А. Залог векселя / Е. А. Крашенинников // Хоз-во и право. 1999. № 4. С. 37 41.
57. Крашенинников Е. А. Правовая природа открытого перепоручительного индоссамента / Е. А. Крашенинников // Право и экономика. 2000. № 12. С. 35 39.
58. Крашенинников Е. А. Правовая природа ректа-бумаг / Е.А.Крашенинников // Очерки по торговому праву. Ярославль, 1996. Вып. 3. С. 5 27.
59. Крашенинников Е. А. Составление векселя / Е. А. Крашенинников. Ярославль : Олимп, 1992. 232 с.
60. Кузнецова Н. С. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування / Н. С. Кузнецова, І. Р. Назарчук. К. : Юрінком, 1998. 528 с.
61. Ландкоф С. Н. Чек и жироприказ / С. Н. Ландкоф. Харьков : Старт, 1931. 175 c.
62. Ласк Г. Гражданское право США (право торгового оборота) : сокращ. пер. с англ. / Г. Ласк ; под ред. Е. А. Флейшиц. М. : Иностр. лит., 1961. 774 с.
63. Либерман Ф. К. Расчетная дисциплина при поставках / Ф.К.Либерман. М. : Юрид. лит., 1974. 238 с.
64. Липатенков В. Б. О правовом значении подписи и электронной цифровой подписи на документах / В. Б. Липатенков // Право и э