ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ІМПРОВІЗАЦІЙНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ УКРАЇНИ ТА КИТАЮ

Краткое описание

Державний заклад
«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО»

На правах рукопису

Мен Мен

УДК 378.14+372+73+378.4+477+510

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ІМПРОВІЗАЦІЙНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ УКРАЇНИ ТА КИТАЮ

13.00.02 – теорія і методика музичного навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Демидова Марина Григорівна,
кандидат педагогічних наук, доцент

Одеса – 2012

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю

1.1. Феномен імпровізації у проекції музики різних жанрів та стилів 11
1.2. Теоретичні та методичні підходи формування звукоідеалу у процесі музично-імпровізаційної діяльності…………………………..
27
Висновки до першого розділу…………………………………………… 54
Розділ 2. Методичні аспекти формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики

2.1. Сутність поняття «музично-імпровізаційні уміння» та їх компонентна структура………………………………………………….
57
2.2. Педагогічні умови формування музично-імпровізаційних умінь у студентів-музикантів педагогічних університетів…………………..
80
2.3. Методика формування імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики на заняттях з концертмейстерського класу та ансамблевого музикування………………………..…………………….

106
Висновки до другого розділу…………………………………………….. 143
Розділ 3. Діагностика сформованості музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів

3.1. Дослідно-експериментальна робота з формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва…
147
3.2. Експериментальна перевірка ефективності методики формування музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів на заняттях з концертмейстерського класу та ансамблевого музикування……………………………………

177
Висновки до третього розділу…………………………………………….. 213
Висновки…………………………………………………………………… 217
Список використаних джерел…………………………………………... 222
Додатки……………………………………………………………………. 248

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інформаційно-технологічне ХХІ століття характеризується глибоким переосмисленням ціннісних орієнтирів освітньої політики. Одним із факторів, які впливають на процес динамічних інновацій в освіті, є стійка тенденція до гуманізації вищої школи, задекларована законодавством України. Відповідно до Закону «Про освіту», «Про вищу освіту», Державної національної програми «Освіта України ХХІ ст.», законодавчих нормативно-правових актів Китаю, Закону «Про професійну освіту КНР», Постанови ЦК КПК і Держради «Про поглиблення реформи освіти і всебічне стимулювання якісних параметрів освіти» нагальним завданням сучасної освітньої системи є пошук якісно нових підходів до вирішення проблеми підготовки майбутнього вчителя. Модернізація педагогічної освіти зумовлена зростанням вимог до рівня фахової підготовки спеціалістів, який відповідає критеріям якості професійної освіти в єдиному міжнародному освітньому просторі.
Якісно новий підхід до вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів України та Китаю передбачає формування творчої особистості, здатної адаптуватися і розглядати проблемні ситуації як несподівані повороти до нового, формування умінь знаходити креативні шляхи реалізації ідеї. Реформування суспільства напрямку його духовно-морального оновлення спрямоване на формування в молоді таких якостей, як самодостатність, здатність до самореалізації, креативність, ініціативність та комунікативність.
Проблема формування професійно-творчих умінь актуалізується у тих вищих музичних закладах, що здійснюють підготовку фахівців високого рівня в галузі музичної культури. Усі запити суспільства щодо формування творчої особистості, здатної до інноваційної діяльності, реалізуються шляхом залучення суб’єкта до творчої діяльності, зокрема музичної імпровізації. Професійні вимоги до сучасного вчителя музичного мистецтва в школах як України, так і Китаю, виходять за межі традиційних. У сучасних умовах реформування суспільства важливим завданням системи освіти є формування особистості вчителя, який володіє системою знань і вмінь, що забезпечують можливість відтворювання, перекладення, слухового копіювання з аудіоносіїв, підбору акомпанементу за слухом, комбінування різних музичних текстів, складання багатоголосся.
Професійна підготовка майбутнього вчителя музики передбачає зорієнтування різних видів музичної діяльності на формування творчої особистості фахівця, зокрема його обізнаності у сфері музичної імпровізації в класі концертмейстерства та ансамблевого музикування.
Феномен імпровізації в її історико-культурному контексті розглянутий у працях В. Коваленко, В. Конен, Н. Лотман, М. Сапонова. У низці видань з проблем музично-виховного імпровізування він висвітлений у руслі ключової проблеми музичного виховання (Л. Баренбойм, Г. Келлер, К. Орф). У наукових дослідженнях представлено різноманітні підходи, концепції тлумачення імпровізації, а саме: як творчого методу (Г. Волнер, А. Колосов, Є. Феранд, Є. Шпаковська), як способу організації музичного матеріалу (Ю. Бойко, І. Бриль, В. Мацієвська, І. Мацієвський, В. Молотков, Дж. Рассел, Ф. Челебієв).
Істотний внесок у методику формування музично-імпровізаційних умінь на уроках музики у загальноосвітній школі та в установах дошкільної та додаткової освіти здійснили вітчизняні та зарубіжні учені (П. Видрін, Б. Бекмухамедов, Б. Брилін, К. Делла Поєтра, М. Калугіна, Л. Мун, В. Нікітін, В. Усачова, І. Одинокова, Р. Макміллан), у тому числі й науковці Китаю (У Меньхуа, Гоу Сяолі, Хе Хінь, Лю Цзінь).
Значно пожвавився інтерес вітчизняної музичної науки останніх років до проблем музичної імпровізації. Практичне втілення ця проблема знайшла в дисертаційних дослідженнях зі спеціальностей «Музичне мистецтво», «Теорія та історія мистецтва», «Теорія і методика навчання та виховання», «Теорія і методика професійної освіти»: О. Беспалов, В. Овчарова, Д. Лівшиць, В. Шулін, Г. Коваленко, О. Павленко, Н. Сродних, Т. Дмитрієва, Б. Йофіс, В. Усачова, Ю. Кінус, Г. Романенко, Ю. Шмалько, Є. Шпаковська та інші. Попри безсумнівну важливість означених дисертаційних досліджень відзначимо, що практика сучасної вищої школи потребує більш ґрунтовного й вичерпного висвітлення проблеми розвитку музично-імпровізаційних умінь майбутнього учителя, особливо з огляду на те, що саме в умовах підготовки до професійної діяльності означене питання не було докладно розглянуто.
Аналіз наукових досліджень дав змогу виявити певні суперечності між:
– новими соціальними потребами в підготовці майбутніх учителів музики та недооцінюванням творчого процесу в сучасній системі вищої мистецької освіти;
– актуальністю формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики і традиційними репродуктивними позиціями у процесі фахової підготовки;
– об’єктивними вимогами практики до оптимізації музично-імпровізаційної діяльності студентів і недостатньою розробленістю методичного забезпечення зазначеного процесу.
– відсутністю інтеграції між методиками формування музично-імпровізаційних умінь в країнах Азії та Європи.
Вказані протиріччя, педагогічна значущість проблеми формування імпровізаційних умінь у студентів вищої школи, а також недостатній рівень дослідження окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики в Україні та Китаї».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно плану науково-дослідної роботи кафедри музичного мистецтва та хореографії інституту мистецтв Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» і здійснене у межах проблеми «Методологічні та методичні основи модернізації фахової підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін».
Тема дисертації затверджена вченою радою Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (протокол № 1 від 25 вересня 2009 р.).
Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1. Здійснити ретроспективний аналіз феномену імпровізації в музичному мистецтві.
2. Проаналізувати науково-методичні підходи до формування імпровізаційних умінь у процесі музично-імпровізаційної діяльності.
3. Розкрити сутність та розробити компонентну структуру музично-імпровізаційних умінь майбутніх учителів музики.
4. Обґрунтувати педагогічні умови та методи формування музично-імпровізаційних умінь на заняттях із концертмейстерського класу та ансамблевого музикування.
5. Визначити критерії і показники сформованості музично-імпровізаційних умінь студентів інститутів мистецтв.
6. Експериментально перевірити ефективність запропонованої методики формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики.
Об’єкт дослідження – процес музично-виконавської підготовки студентів педагогічних ВНЗ.
Предмет дослідження – методика формування музично-імпровізаційних умінь у майбутніх учителів музики.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні праці з філософії та методології освіти (В. Бондар, І. Зязюн, Мен Цзі, Сюнь Цзі та ін.); дослідження, що розглядають компаративний підхід у педагогічних дослідженнях (М.Лещенко, Г. Ніколаї, О. Реброва), принципи гуманістичної педагогіки у формуванні майбутніх учителів музичного мистецтва (Н. Боревська, С. Горбенко, Лі Яньхуей); психолого-педагогічні теорії креативності та творчого розвитку (Дж. Гілфорд, Н. Кузьміна, І. Лернер, А. Матюшкін, М. Снаткіна, Р. Стенберг, Е. Торренс); психолого-педагогічні концепції підготовки вчителя музики (Л. Коваль, А.Козир, Л.Куненко, М.Моісєєва, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, Г. Побережна, О. Ростовський, О. Рудницька, Т. Танько, О. Щолокова, В. Шульгіна та ін.); основні положення психології імпровізаційної діяльності (О. Баташов, Дж. Берендт, Н. Берштейн, Г. Коган, А. Маклигін, С. Мальцев, А. Маслоу, У Меньхуа, Е. Назайкінський, С. Савшинський, Гоу Сяолі, Б. М. Рунін, Хе Хінь, Лю Цзінь та ін.).
Теоретико-методологічною основою дослідження також стали праці китайських учених, присвячені питанням формування творчих здібностей школярів (Лі Лінь, Го Явень), методичні рекомендації щодо складання акомпанементу на ударних інструментах (Чжан Лупінь, Чао Сяошень), варіювання пісенного репертуару (Чжан Чжінжонь, Ван Лі), традиційна методика психологічної адаптації студентів у Китаї засобами самореалізації у процесі імпровізаційної діяльності (Го Явень, Чжао Сяошень), сучасні підходи в галузі хореографічного мистецтва Китаю, нормативні документи, що містять основні постулати стратегії розвитку вищої освіти в Україні та Китаї.
Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретичною і методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, застосуванням комплексу методів науково-педагогічного дослідження: теоретичних – аналіз і синтез, абстрагування й конкретизація, індукція та дедукція, порівняння, узагальнення, класифікація, аналогія, моделювання, що були застосовані для визначення понятійного апарату дослідження та з метою розробки методичної моделі формування музично-імпровізаційних умінь; емпіричних – аналіз педагогічної документації та оцінка продуктів навчальної діяльності, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, педагогічне спостереження, опитування, бесіди, педагогічний експеримент; методи математичної статистики, що довели вірогідність результатів експериментальної перевірки розробленої методичної моделі формування музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що
уперше :
окреслено сутність і компонентну структуру музично-імпровізаційних умінь у контексті фахового навчання майбутніх учителів музики України і Китаю.
визначено критерії, показники і рівні сформованості музично-імпровізаційних умінь у контексті фахового навчання майбутнього вчителя музики України і Китаю;
розроблено принципи, методи та поетапну методику формування музично-імпровізаційних умінь майбутніх учителів музики;
уточнено змістову конкретику означеного феномену;
удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки майбутніх учителів музики;
подальшого розвитку набули проблеми втілення індивідуального підходу до навчання студентів у ВНЗ, питання залучення студентів до рефлексивного оцінювання музичної діяльності та до діалогічних взаємин у процесі музикування.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його матеріалів та висновків у розробці навчальних і методичних посібників, навчальних програм, методичних вказівок, рекомендацій з питань формування імпровізаційних умінь студентів вищих мистецько-педагогічних закладів освіти. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та впровадженні спецкурсу «Основи музично-імпровізаційних умінь», спрямованого на подолання труднощів, зумовлених процесом одночасного складання й відтворення музичного тексту на заняттях з концертмейстерського класу та ансамблевого музикування.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації і результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали позитивну оцінку на Міжнародній практичній конференції молодих учених та студентів «Тенденції культурного розвитку народів світу та проблеми художньо-естетичного виховання молоді» (Одеса, 2010 р.), Міжнародній практичній конференції молодих учених та студентів «Художньо-естетичне виховання молоді в умовах сучасних інформаційних процесів і технологій» (Одеса, 2011 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2011 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реалізація компетентнісного підходу в системі професійної освіти педагога» (Євпаторія, 2012 р.), Регіональному науково-практичному семінарі молодих учених та студентів «Особистісні виміри художньо-естетичного виховання і навчання» (Одеса, 2012 р.), V Міжнародній практичній конференції молодих учених «Запали свою зірку» (Таганрог, 2012 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку української науки та початку третього тисячоліття» (Переяслав-Хмельницький, 2011 р.), на засіданнях і методичних семінарах кафедри музичного мистецтва та хореографії Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (2009 - 2012 рр.).
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (довідка № 3224 від 12 грудня 2012 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 07-10/2489 від 10.10.2012 р.), Одеської музичної академії (довідка № 1127 від 28.12.2012 р.), Ніжинського національного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04 від 18 грудня 2012 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 14 публікаціях автора, серед яких 9 статей у збірниках матеріалів і тез конференцій, 5 статті – у наукових фахових виданнях, одна з яких написана у співавторстві. Особистий внесок автора в роботу у співавторстві полягає у розробці методів діагностики музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів з метою виявлення рівня їх сформованості; виконанні основних констатувальних процедур; обробці отриманих даних.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел, що налічує 258 найменувань (з яких 23 іноземними мовами). Основний текст дисертації викладено на 198 сторінках. У роботі вміщено 18 таблиць, 21 рисунок, що разом з додатками становить 289 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано практичне вирішення проблеми формування музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів, визначено сутність досліджуваного феномену, його зміст і компонентну структуру, а також розроблено і перевірено педагогічні умови, методику формування музично-імпровізаційних умінь. На підставі аналізу результатів дослідження сформульовано такі висновки:
1. Унаслідок аналізу науково-методичної літератури виявлено, що джерела музичної імпровізації сягають народної творчості, насамперед – культури Сходу та слов’янської народнопісенної творчості. Імпровізація в академічній музиці представлена ранніми форми середньовічної вокальної культової музики, специфічними музичними жанрами класичної музики, акустичними імпровізаціями в китайському мистецтві та модерністськими музичними течіями.
2. Джерела імпровізації у професійному музичному мистецтві сягають народної творчості. Серед первісних музично-імпровізаційних культур слід розглядати: музичну культуру Сходу (індійську класичну музику та азербайджанський мугам, де імпровізація при певній виконавській свободі здійснюється за суворими канонами); слов’янську народну пісню, що ґрунтується на особливій манері руху голосів і підголосків; ранні форми середньовічної вокальної культової музики; вільне звукотворче фантазування в діяльності видатних композиторів-виконавців (Л. Бетховена, Н. Паганіні, Ф. Ліста, Ф. Шопена); сучасні модерністські музичні течії; джаз. Аналіз імпровізації у проекції музики різних жанрів та епох дає підстави стверджувати, що феномен імпровізації існує в трьох контекстах: як спосіб створення музики, як вид музичної інтерпретації та як жанр музичного мистецтва.
3. Враховуючи різні науково-методичні підходи до формування музично-імпровізаційних умінь виділено основні з них, а саме: технологічний, процесуальний та імітаційний. Також виявлено два основні методи імпровізаційного звукотворення (творчий та механічний), які передбачають різні підходи їх формування і вдосконалення.
4. Встановлено, що музично-імпровізаційнні вміня – це сукупність музично-виконавських дій та слухо-моторних операцій створення музичного образу під час спонтанного виконання музики, які сформовані на основі реалізації творчого імпровізаційного потенціалу (або розвитку творчих здібностей) музиканта-імпровізатора та його індивідуальному досвіді технолого-репродуктивної та музично-імпровізаційної діяльності. Шляхом дослідницького пошуку було з’ясовано, що музично-імпровізаційні уміння складаються з чотирьох компонентів: художньо-комунікативного, інформаційно-когнітивного, інверсійно-проектувального, творчо-виконавського. У дисертації виділено блоки вмінь, які пов’язані з сольною та ансамблевою виконавсько-імпровізаційною інструментальною діяльністю. До них віднесено художньо-образні, технологічні, орієнтаційно-слухові, конструктивно-регулятивні та інтерпретаційно-діяльнісні вміння.
5. На основі системного аналізу визначених блоків музично-імпровізаційних умінь у роботі виявлено основні педагогічні умови, а саме: орієнтація на формування музично-мовних, стильових, жанрових компетенцій; цілеспрямоване поєднання технологічно-конструктивної та образно-перцептивної сфери у процесі музично-імпровізаційної діяльності; забезпечення у процесі занять психоемоційного комфорту. Реалізація педагогічних умов передбачала введення таких педагогічних ситуацій: співвідношення почуттєвого імпульсу з певними звуковими кодовими елементами (звук, мотив, фраза, період, композиція); забезпечення формотворчими та міжінтонаційними зв’язками у процесі музикування, оволодіння базовими вміннями попередніх етапів навчання, створення і підтримка ресурсного стану студента, усвідомлення контролю над своїми діями у процесі художньо-імпровізаційної комунікації.
Реалізація умов забезпечується також послідовним використанням в навчальному процесі низки педагогічних та спеціальних методів. До педагогічних методів було віднесено: метод емоційного стимулювання, коректуючої рефлексії, респонсорної та ігрової взаємодії, регуляції вольових зусиль, психологічної підтримки, накопичення продуктів навчальної діяльності, дослідницького, дивергентного, репродуктивного методів. До методів спеціальної виконавської спрямованості віднесено метод риторичної диспозиції, слухового аналізу, симультанних уявлень, запам’ятовування зіграного, стилізації, алюзії, ремінісценції, цитування, ідеомоторного усвідомлення, рухо-слухового і слухо-рухового контролю, копіювальної гри за слухом.
6. На підставі наукового обґрунтування компонентної структури музично-імпровізаційних умінь визначено критерії та показники оцінювання їх сформованості. Критеріями було визначено: мотиваційно-творчий, пізнавально-когнітивний, перцептивно-рефлексивний, процесуально-виконавчий. Розроблений критеріальний апарат дозволив спроектувати високий (концептуально-творчий), середній (творчий) та низький –(механічний) рівні сформованості музично-імпровізаційних умінь у студентів-музикантів педагогічних вишів.
7. Пропонована методика передбачає три етапи формування імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів – пізнавально-когнітивний, орієнтаційно-компіляційний й інтерпретаційно-діяльнісний Пізнавально-когнітивний етап пов’язаний із засвоєнням студентами знань теоретичного і практичного характеру; орієнтаційно-компіляційний – із формуванням умінь внутрішньої організації, які забезпечують якість створюваного тексту, що в низці випадків здійснюються на підсвідомості (слухо-моторна антиципація, мотивація, інтуїція тощо); інтерпретаційно-діяльнісний етап методики формування музично-імпровізаційних умінь спрямований на формування вмінь невербального спілкування (музичну реакцію, уміння розподіляти увагу, діяти в ситуації непередбаченості, контролювати свої дії в стані емоційного підйому).
8. За результатами впровадження розробленої експериментальної методики формування музично-імпровізаційних умінь встановлено позитивні зрушення показників за кожним критерієм, що позначилося на загальному підвищенні рівня розвиненості досліджуваного феномену в студентів експериментальних груп. Це свідчить про ефективність запропонованої нами методики формування музично-імпровізаційних умінь у студентів інститутів мистецтв.
Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів формування музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів. Подальшого наукового висвітлення потребує питання формування музично-імпровізаційних умінь, зокрема в умовах педагогічної практики, а також проблема формування музично-імпровізаційних умінь в умовах самостійної фахової діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев А. Д. История фортепианного искусства: Учебник / Александр Дмитриевич Алексеев. – М.: Музыка, 1988. – 415 с.
2. Аммар Ф. Х. Ладовые принципы арабской народной музыки / Ф. Х. Аммар. - М.: Советский композитор, 1984. – 181 с.
3. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс / Б. В. Асафьев. – Изд. 2-е. - М.: Музыка, Ленинградское отделение, 1971. - 373 с.
4. Асафьев Б. В. О музыкально-творческих навыках у детей / Б. В. Асафьев // Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – Л., 1973. – С. 92.
5. Ашихміна Н. В. Розвиток адаптивних здібностей студентів-першокурсників до музичного навчання у педагогічних університетах : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Н. В. Ашихміна. – Одеса, 2011. – 280 с.
6. Бабанский Ю. О дидактических основах повышения эффективности обучения / Ю. О. Бабанский // Народное образование. – 1986. – № 11. – С. 105-111.
7. Бабіч Д. Р. Формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 / Д. Р. Бабіч; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. - К., 2004. - 21 с.
8. Барбан Е. Джазовая импровизация (к проблеме построения теории) / Е. Барбан // Советский джаз: Проблемы. События. Мастера. – М.: Сов. композитор, 1987. – С. 162–183.
9. Баренбойм Л. А. Об основных тенденциях музыкальной педагогики XX века / Л. А. Баренбойм // Советская музыка. – 1971. – № 8. – С. 235-301.
10. Баташев А. Н. Феномен импровизации / А. Н. Баташев // Советская музыка. – 1987. – № 2. – С. 46-49.
11. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. – М. : Искусство, 1979. – С. 281—307.
12. Бахтин М. М. Проблемы содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / М. М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. – М., 1975. – С.7-24.
13. Баширова Н. З. Интертексты в современных англоязычных газетных статьях (на материале произведений В. Шекспира) / Н. З. Баширова // Знание. Понимание. Умение. – 2008. - № 4. – С. 168-172.
14. Бекмухамедов Б. М. Формирование импровизационных умений у будущих учителей музыки на основе национального материала: на примере фортепианного обучения cтудентов музпедфакультетов пединститутов Республики Казахстан: дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Б. М. Бекмухамедов. – М., 1993. – 185 с.
15. Бергер Н. А. Современная концепция и методика обучения музыке / Н. А. Бергер. - СПб: КАРО, 2004. – 368 с.
16. Бердяев Н. А. Самопознание (опыт философской автобиографии) / Н. А. Бердяев. – М.: Международные отношения,1990.- 336 с.
17. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. – М.: Правда, 1989. – 607 с.
18. Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии / Н. А.. Бернштейн. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 288 с.
19. Беспалов О. И. Развитие музыкально-импровизационных способностей подростков в условиях дополнительного образования: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования / Олег Игоревич Беспалов. – Тверь, 2011. -24 с.
20. Беспалов О. И. Теоретические аспекты развития музыкально-импровизационных способностей подростков / Олег Игоревич Беспалов // Вестник Тверского государственного университета. – 2009. – № 5. – С. 131-144.
21. Бим-Бад Б. М. Педагогическая антропология: курс лекций / Б. М. Бим-Бад. – М. : Изд-во УРАО, 2002. – 208 с.
22. Бим-Бад Б. М. Психология и педагогика: просто о сложном. Популярные очерки и этюды / Б. М. Бим-Бад. – М. : Изд-во МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2010. – 144 с.
23. Богатырев П. Г. Вопросы теории народного искусства / П. Г. Богатырёв. – М. : Искусство, 1971. – 525 с.
24. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма: Философия существования / Отто Фридрих Больнов; [Сост. Ю. А. Сандулов]; Научные редакторы: А. С. Колесников, В. П. Сальников; [Пер. С. Э. Никулина]. – СПб : Лань, 1999. – 222 с.
25. Бондаренко Т. И. Педагогическая импровизация в профессиональной деятельности учителя музыки: Автореф. дисс. на соискание учёной степени кандидата педагогических наук : спец.: 13.00.08 - теория и методика профессионального образования / Татьяна Ивановна Бондаренко. – М., 2007. – 24 с.
26. Бонфельд М. Ш. Музыка как речь и как мышление (опыт системного исследования музыкального искусства): автореф. дисс. на соискание учёной степени доктора искусствоведения ; 17.00.02 / М. Ш Бонфельд. – М., 1993. – 41 с.
27. Бордовская Н. В. Педагогика. Учебник для вузов / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб : Издательство «Питер», 2000. – 304с.
28. Бриль И. М. Практический курс джазовой импровизации для фортепиано / И. М. Бриль. – М. : Кифара, 2001. – 259 с.
29. Брушлинский А. В. Деятельность, действие и психическое как процесс / А. В. Брушлинский // Вопросы психологии. – 1984. – № 5. – С. 17-29.
30. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование / А. В. Брушлинский. – М. : Мысль, 1979. – 229 с.
31. Брылин Б. А. Проблема развития вкуса и современная популярная музыка [Текст]: монография / Б. А. Брылин. – К. : КГИК, 1997. – 174 с.
32. Бузони Ф. О пианистическом мастерстве / Ф. Бузони // Исполнительское искусство зарубежных стран. – 1962. - Вып. І. – С. 141-175.
33. Буякас Т. М. О феномене наслаждения процессом деятельности и условиях его возникновения (по работам М. Чиксентмихайи) / Т. М. Буякас // Вестник МГУ. Сер. 14: Психология. – 1995. – Т. 2. – С. 53-61.
34. Бычков В. В. Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура ХХ века / [Под ред. В. В. Бычкова]. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2003. - 607 с.
35. Ван Бін Методика удосконалення виконавської техніки майбутніх учителів музики в процесі фортепіанного навчання: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання / Ван Бін ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2010. – 20 с.
36. Верба Н. И. Опера Дмитрия Шостаковича «Катерина Измайлова»: опыт интертекстуального анализа: Дисс. ... кандидата искусствоведения : 17.00.02 / Наталья Ивановна Верба. – Санкт-Петербург, 2006.- 221 с.
37. Виноградов В. С. Классические традиции иранской музыки / В. С. Виноградов. – М. : Советский композитор, 1982. – 184 с.
38. Воєводін В. В. Педагогічні умови становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 / В. В. Воєводін. – К., 2007. – 19 с.
39. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк / Л. С. Выготский. – М. : Просвещение, 1991. – 96 с.
40. Высоцкая М. C. Анаграммирование как структурно-смысловой элемент музыкального текста / Марианна Сергеевна Высоцкая // Проблемы музыкальной науки. – 2010. – №2 (7). – С. 204-209.
41. Высоцкая М. К теории интертекстуальности: о принципе цитации в творчестве Фараджа Караева / Марианна Высоцкая // Музыковедение. - 2010. - № 10. - С. 17-21.
42. Гладышева О. О. Теория и методика обучения композиции и импровизации: учеб. пособие / Ольга Олеговна Гладышева. – М. : Спутник, 2010. – 182 с.
43. Глинкин А. В. Импровизация как основной принцип народного песнопения / А. В. Глинкин // Пятые Лазаревские чтения «Лики традиционной культуры»: Материалы межд. научной конференции (Челябинск, 25-26 февраля 2011 г.) / Челябинск. гос. акад. к-ры и искусств; пед. проф. Н. Г. Апухтина. – Ч. 2. – Челябинск, 2011. – 350 с.
44. Гришон А. Танцевальная импровизация / А. Гришон. – М.: Наука, 2004. – 134 с.
45. Гуревич К. М. Психологическая диагностика: Учебное пособие / К. М. Гуревич; [ред. К. М. Гуревич, Е.М. Борисова]. –– М.: Изд-во УРАО, 1997. – 304 с.
46. Давыдов С. К вопросу об интерпретации текста в джазовой музыке / С. Давыдов // Київське музикознавство. – К. : КДВМУ ім. Р. М. Глієра, 2001. – Вип. 7. – С. 183-191.
47. Данилов М. А.Структурно-системные исследования педагогических явлений и процессов / М. А. Данилов, В. М. Малинин //Советская педагогика. – 1971. – №1. – С. 66-73.
48. Даньшина Е. В. Обучение в сотрудничестве как эффективная педагогическая технология при формировании информационной компетентности студентов вузов [Электронный ресурс] / Е. В. Даньшина. – Режим доступа: http://science.ncstu.ru/conf/past/2010/apno10/pp/018.pdf/file_download
49. Дева Ч. Индийская музыка / Ч. Дева ; [пер. с англ. Е Гороховик]. – М. : Музыка,1980. – 207 с.
50. Демідова М. Г. Діагностика сформованості музично-імпровізаційних умінь у студентів педагогічних університетів / М. Г. Демідова, Мен Мен // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. праць. – Одеса, 2012. - № 11-12. – С. 143-150.
51. Дмитриев С. В. Дидактические основы ценностно-смыслового и биомеханического моделирования двигательных действий спортсмена / С. В. Дмитриев. – Нижний Новгород: Департамент спорта и туризма, 1995. – 150 с.
52. Дмитриев С. В. Магия духовного мира в двигательных действиях человека / С. В. Дмитриев // Теория и практика физической культуры. – 1997. – № 12. – С. 44-50.
53. Дмитриева Т. А. Особенности процесса обучения импровизации / Т. А. Дмитриева // Музыкальное образование: сегодня и завтра. Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Москва, 2002. – C. 141-142.
54. Дмитриева Т. А. Развитие креативности подростка в процессе обучения импровизации: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. педагогических наук : спец. 13.00.02 – теория и методика обучения и воспитания / Т. А. Дмитриева. – Москва, 2005. – 17 с.
55. Докучаева М. Н. О подготовке к импровизационно-творческой деятельности в системе повышения квалификации педагогов-музыкантов [Электронный ресурс] / М. Н. Докучаева // Пятая электронная Всероссийская научно-практическая конференция «Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона», Самарская государственная академия культуры и искусств, октябрь – декабрь, 2007 г. – Режим доступа: http://smrgaki.ru/8/1/1_12/dokychaeva.htm.
56. Дрефенштедт Э. Индивидуальные особенности индивидуальное развитие / Э. Дрефенштедт // Школа ГДР: проблемы обучения и воспитания: Пер. с нем. / сост., общ. ред. и вступ. ст. Л.И. Писаревой. – М. : Прогресс, 1987. – С. 249-338.
57. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. Государственная учебно-педагогическое издание министерства просвещения РСФСР / Б. П. Есипов. – М. : Изд-во АПН РСФСР,1961. – 248 с.
58. Женетт Ж. Палимпсесты: литература во второй степени [Текст] / Ж. Женетт // Фигуры: Работы по поэтике / пер., сост. Е. Гречаной. − М.: Изд-во имени Сабашниковых, 1998. − С. 79-93.
59. Заволжанская И. Ю. Игра по слуху как феномен инструментального музицирования: общетеоретический аспект [Электронный ресурс] / И. Ю. Заволжанская // Педагогическое образование в России. - 2012. - №2. - Режим доступа: http://journals.uspu.ru/pedagogicheskoe-obrazovanie-v-rossii/p2012/96-2-2012
60. Загвязинский В. И. Теория обучения. Современная интерпретация: Учебное пособие для вузов / В. И. Загвязинский. – [3-е изд., испр.]. − М.: Академия, 2006. − 192 с.
61. Захарова О. И. Риторика и клавирная музыка XVIII века / О. И. Захарова // Музыкальная риторика и фортепианное искусство. Сб. тр. ГМПИ им. Гнесиных. – Вып. 104. – М., 1989. – С. 19
62. Зимняя И. А. Педагогическая психология : [учебник для вузов] / И. А. Зимняя. – [изд. второе, доп., испр. и перераб.]. – М. : Логос, 2000. – 384 с.
63. Зинченко В. П. Психология действия / В. П. Зинченко // Предисловие к монографии Гордеевой Н. Д. Экспериментальная психология исполнительного действия. – М.: Тривола, 1995. - 324 с.
64. Золотова И. Личность универсального плана (о Л.А.Баренбойме) / И. Золотова // Лев Баренбойм. Воспоминания. Письма. Материалы. – М. : Музыкальное просвещение, 2004 – Ч. 1. – 189 с.
65. Зязюн I. А. Краса педагогічної дії / I. А. Зязюн, Г. М. Сагач.  К.: АПН України, 1997.  302 с.
66. Иванченко Г. В. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы / Г. В. Иванченко.  М.: Смысл, 2001.  264 с.
67. Иванов-Борецкий М. В., Музыкально-историческая хрестоматия / М. В. Иванов-Борецкий. – [перераб. изд.]. – М. : Наука, 1933. – Т. 1-2. – 213 с.
68. Иванова Е. М. Применение техники композиции И. Шиллингера в ранних произведениях Э. Брауна / Е. М. Иванова // Общество. Среда. Развитие. – 2012. – № 3. – С. 166 – 170.
69. Иофис Б. Р. Формирование умений импровизации и сочинения музыки у будущих учителей в процессе профессиональной вузовской подготовки: дисс. … кандидата педагогических наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования / Борис Романович Иофис. – М., 2006. - 164 с.
70. Казанджиева-Велинова З. Г. Мнения и оценки слушателите за различните жанрова музикални предавания на програма «Орфей» / З. Г. Казанджиева-Велинова. – София, 1976. – С. 32-40.
71. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант ; [пер. с нем. Н. О. Лосского] - СПБ: Изд-во «ТАЙМАУТ», 1993. – 342 с.
72. Кафарова Л. Жанр хорала в творчестве М. Регера [Электронный ресурс] / Лейла Кафарова // Международный музыкальный культурологический журнал Harmony. – №6. – 2007. – Режим доступа: http://harmony.musigi-dunya.az/RUS/archivereader.asp?txtid=232&s=1&iss=18
73. Качаев, Д.А. Социокультурный и интертекстуальные компоненты в газетных заголовках (на материале российской прессы 2000-2006 гг.) : автореф. дис. . канд. филол. наук : 10.02.01 / Денис Александрович Качаев. – Ростов-на-Дону, 2007. – 25 с.
74. Качалова Л. П. Педагогическая импровизация / Л. П. Качалова // Теоретическое обоснование основных понятий, обеспечивающих диссертационные исследования: монография. – Шадринск, 2006. – 178 с.
75. Кинус Ю. Г. Импровизация и композиция в джазе / Ю. Г. Кинус. – Ростов-н-Дону: Феникс, 2008. – 192 с.
76. Клименко А.П. Ассоциативное поле и текст / А. П. Клименко // Функционирование и развитие языковых систем. – Минск, 1990. – 81 с.
77. Коваленко В. Г. Импровизация как форма музыкальной деятельности: Историко-культурные и дидактические аспекты: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – музыкальное искусство / Виктория Григорьевна Коваленко. – Ростов-на-Дону, 1995. – 24 с.
78. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований / Е. Э. Коваленко. - X.: ЧП «Штрих», 2003. - 480 с.
79. Коган Г. М. Ферруччо Бузони / Г. М. Коган. – М.: Советский композитор, 1971. – 232 с.
80. Коган Г. Школа фортепианной транскрипции / Г. Коган. – М., 1970-1978. - Вып. 1-6.
81. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века / Ц. Когоутек. - М.: Музыка, 1976. - 358 с.
82. Козлов В. Измененные состояния сознания: психология и физиология / В. Козлов, Ю. Бубеев. – М., 1997. – 197 с.
83. Козлов В. Психология и феноменология расширенных состояний сознания / В. Козлов. – М., 1994. – 131 с.
84. Коллиер Дж. Становление джаза. Популярный исторический очерк / Джеймс Коллиер. – М.: Радуга, 1984. - 134 с.
85. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман / Ю. Кристева // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму ; [пер. с франц., сост., вступ. ст. Г.К. Косикова]. - М.: ИГ Прогресс, 2000. - с. 427-457.
86. Кузьмина Н .А. Предмет акмеологии / Н. А. Кузьмина. – СПб. : ШГПИ, 1995. – 468 с.
87. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и масте¬ра производственного обучения / Н. В. Кузьмина. – М. : Высшая школа, 1990. 128 с.
88. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи : [навч. посібник] / А. І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2005. – 486 с.
89. Кунин Э. Импровизация – взгляд изнутри и взгляд снаружи [Электронный ресурс] / Э. Кунин. – Режим доступа: http://www.all-2music.com/kunin_improviz.html
90. Кунин Э. О гениальности, джазе, музыкальной макро- и микропедагогике [Электронный ресурс] / Э. Кунин. – Режим доступа: www.all-2music.com/kunin_impoviz.html
91. Куперен Ф. Искусство игры на клавесине / Ф. Куперен. - М.: Музыка, 1973. – 152 с.
92. Лейбниц Г. В. Сочинения в 4 т. / Г. В. Лейбниц ; [пер. с франц.] / [редкол.: Б. Э. Быховский, Г. Г. Майоров, И. С. Нарский и др. Ред. тома, авт. вступ. ст. и примеч. В. В. Соколов]. - М.: Мысль, 1989. – Т. 4. – 554 с.
93. Леонтьев А. Н. Философия психологии / А. Н. Леонтьев ; [под ред. А. А. Леонтьева, Д. А. Леонтьева]. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 228 с.
94. Леонтьев Д. А. Что такое экзистенциальная психология? / Д. А. Леонтьев // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / [Под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур]. – М.: Смысл, 1997. - С.40-54.
95. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М.: Педагогика, 1981. – 186с.
96. Лерш Ф. Право как порядок / Ф. Лерш. – Мюнхен, 1972. – 317 с.
97. Лившиц Д. Р. Феномен импровизации в джазе: дисс. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство» / Дмитрий Романович Лившиц. – Нижний Новгород, 2003. – 176 с.
98. Линева Е. Великорусские песни в народной гармонизации / Е. Линева. – Вып. І. – СПб., 1904. – С. 24.
99. Лозовский А. М. Фортепианный джаз: типология исполнительских моделей / А. М. Лозовский // Музичне мистецтво – Донецьк-Львів, 2009. – Вип.31 – С.142-152
100. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М.: Директ-Медиа, 2008. - 1174 с.
101. Лосев А. Ф. Логика символа / А. Ф. Лосев // Философия. Мифология. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.
102. Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Ю. М. Лотман // Об искусстве. – СПб.: Искусство, 1998. – С. 14-285.
103. Маклыгин А. Л. Импровизируем на фортепиано. – Вып. I. – Элементарная гармония. Учебное пособие для музыкальной школы / А. Л. Маклыгин. – М.: Престо, 1994. – 46 с.
104. Мальцев С. М. О психологии музыкальной импровизации / С. М. Мальцев. – М.: Москва, 1991. – 87 с.
105. Мальцев С. М. О субсенсорном и сенсомоторном уровнях антиципации в музыкальной импровизации / С. М. Мальцев // Вопросы психологии. – № 3. – 1988. – С. 115-123.
106. Мальцев С. М. Об уровнях антиципации в музыкальной импровизации / С. М. Мальцев // Музыкальная психология и психотерапия. – 2008. – № 3. – С. 100-114.
107. Манойлова М. А. Развитие эмоционального интеллекта будущих педагогов / М. А. Манойлова. – Псков: ПГПИ, 2004. – 60 с.
108. Марсель Г. Трагическая мудрость философии. Избранные работы / Г. Марсель. – М. : Изд-во гуманитарной лит-ры,1995. – 187с.
109. Маслоу А. Теория человеческой мотиваци / А. Маслоу. – СПб. : Евразия – 1999. – 164 с.
110. Матковська М. В. Методичні засади розвитку слухомоторних уявлень молодших школярів у процесі музичного навчання: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання / М. В. Матковська; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2002. – 20 с.
111. Мен Мен Ансамблеве музикування як фактор розвиваючого навчання / Мен Мен // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. – Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2011. – № 9-10. – С. 123-127.
112. Мен Мен Методические основы формирования навыков импровизации у студентов-музыкантов / Мен Мен // Матеріали конференції молодих учених та студентів «Художньо-естетичне виховання молоді в умовах сучасних інформаційних процесів і технологій». – Одеса, 2011. – С. 45-46
113. Мен Мен Методичні і теоретичні підходи розуміння сутності механізму музичної імпровізації / Мен Мен // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття»: Збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – С. 90-91.
114. Мен Мен Музыкально-импровизационные умения в исполнительской практике студентов педагогических университетов / Мен Мен // V международная научно-практическая конференция молодых учёных «Зажги свою звезду». – Таганрог, 2012.
115. Мен Мен Основні принципи імпровізаційно-виконавської діяльності майбутніх вчителів музики / Мен Мен // Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції «Реалізація компетентнісного підходу в системі професійної освіти педагога». – Євпаторія , 2012. – С. 157-159.
116. Мен Мен Основные подходы трактования категории «ансамбль» в искусствоведении и в музыковедческих науках / Мен Мен // Матеріали міжнародної конференції молодих учених та студентів «Тенденції сучасного культурного розвитку народів світу та проблеми художньо-естетичного виховання молоді». – Одеса: Вид-во «Науковець», 2010. – С. 41-45
117. Мен Мен Особенности и основные механизмы музыкальной импровизации / Мен Мен // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти. – Київ, 2011. - Вип. 11 (16). – С. 34-37.
118. Мен Мен Особенности и основные механизмы музыкальной импровизации / Мен Мен // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти». – Київ, 2011. – С. 43-45
119. Мен Мен Структура музичного мислення вчителя музики / Мен Мен // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетенцій: зб. наукових праць. – Чернівці, 2010. – С. 262-264.
120. Мен Мен Умови формування музично-імпровізаційних умінь у студентів музичних факультетів педагогічних вузів України і Китаю / Мен Мен // Матеріали регіонального науково-практичного семінару молодих учених та студентів «Особистісні виміри художньо-естетичного виховання і навчання». - Одеса, 2012. – С. 70-72
121. Мен Мен. Формирование интеллектуальной культуры будущих учителей музыкального искусства Украины и Китая средствами музыкально-импровизационной деятельности / Мен Мен // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Науковий журнал. – Суми, 2013. – № 1(27). – С. 434-441.
122. Менон P. P. Звуки индийской музыки. Путь к pare / Р. Р. Менон. – М.: Музыка, 1982. – 80 с.
123. Михайличенко О. В. Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні (ретроспективно-теоретичний аспект): [монографія] / О. В. Михайличенко. – Суми: СДПУ ім. А.С.Макаренка, 2007. – 356 с.
124. Моісєєва М. А. Спільна музично-виконавська діяльність як засіб формування професійних якостей учителя музики (на матеріалі концертмейстерського класу): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / М. А. Моісєєва. – К., 1998. – 16 с.
125. Мун Л. Н. Автореферентность как творческий импровизационный прием в образовательном пространстве синтеза искусств и наук [Электронный ресурс] / Л. Н. Мун // Психология, социология и педагогика. – Февраль, 2012. – Режим доступа: http://psychology.snauka.ru/2012/02/183.
126. Мун Л. Н. Импровизация как вид творческой деятельности в теории и практике музыкального образования: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Л. Н. Мун. – Москва, 2001. – 171 c.
127. Мун Л. Н. Синтез искусств как системообразующий фактор художественного образования: автореф. дисс. на соискание учёной степени доктора педагогических наук : спец. 13.00.02 – теория и методика обучения и воспитания / Л. Н. Мун. – М., 2009. - 54 с.
128. Мэй Р. Истоки экзистенциального направления в психологии и его значение / Р. Мэй // Экзистенциальная психология. Экзистенция / Пер. с англ. М. Занадворова, Ю. Овчинниковой. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 367 с.
129. Назайкинский Е. В. Б. В. Асафьев и советское теоретическое музыкознание / Е. В. Назайкинский // Советская музыка. - №3. – 1985. - С.88-94.
130. Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции / Е. В. Назайкинский. - М.: Музыка, 1982. - 319 с.
131. Никитин А. А. Импровизация как метод обучения начинающих пианистов: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. искусств. : 17.00.02 / А. А. Никитин. – Хабаровск, 1981. – 12 с.
132. Новиков А. М. Методология учебной деятельности А. М. Ноавиков. – М.: Издательство «Эгвес», 2005. – 176 с.
133. Новый музыкальный словарь Гроува / [пер. с англ. и редакция Л. О. Акопяна]. – М.: Практика, 1980 г. – 1095 с.
134. Нор К. Ф. Спільна діяльність педагогів і учнів як спосіб реалізації педагогічної взаємодії [Электроний ресурс] / Катерина Федорівна Нор // Наукові праці. Науково-методичний журнал. Серія: Педагогічні науки. – Миколаїв: Видання ЧДУ імені Петра могили. – 2006. – Том 50. – Випуск 37. – С. 14-17. – Режим доступа: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/50-37-2.pdf
135. Овсюк Е. А. Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной адаптивной физической культуры: дис. на соиск. науч. степ. канд. пед. наук: 13.00.04 / Елена Александровна Овсюк. – Хабаровск, 2001. – 112 с.
136. Овчаров И. В. Импровизация в музыке: сущность, структура, методы формирования и профессионального совершенствования в процессе музыкальных занятий (на материале учебной работы в классах эстрадно-джазового искусства): автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 – теория и методика профессионального образования / Игорь Владимирович Овчаров. – Белгород, 2011. – 34 с.
137. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. - 4-е изд. – М.: ИТИ Технологии, 2005. – 944 с.
138. Олексюк О. М. Музично-педагогічний процес у вищій школі / О. М. Олексюк, М. М. Ткач.  К.: Знання України, 2009.  124 с.
139. Осадчая О. Четыре ритмических этюда О. Мессиана: к проблеме музыкальной кристаллографии [Электронный ресурс] / Ольга Осадчая // Музыкальный журнал Израиль XXI. – Режим доступа: www.21israel-music.com/Messiaen.htm
140. Островская Е. Особенности работы со студенческим камерным ансамблем / Е. Островская // Музыкальное образование Рязанской области в условиях реформ. – Вып.2. – Рязань: Ряз.упр.культуры, РМУ, 2005. – С. 87-94.
141. Павленко О. М. Методика формування вмінь джазової імпровізації майбутнього вчителя музики у процесі інструментально-виконавської підготовки: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец.: 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання / О. М. Павленко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2012. – 23 с.
142. Падалка Г. М. Актуальні проблеми професійної підготовки вчителя музики / Г. М. Падалка // Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. пр. – К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. – Вип. 1. – С. 9-21.
143. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва: Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін: навч. посібник / Г. М. Падалка.  К.: Освіта України, 2008.  274 с.
144. Панасенко Т. Г. Формування музично-аналітичних умінь студентів (на матеріалі курсу «Сольфеджіо»): дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Т. Г. Панасенко. – К., 2001. – 195 с.
145. Паньків Л. І. Підготовка майбутнього вчителя до керівництва учнівськими музичними колективами у контексті формування професійної компетентності / Л. І. Паньків // Вісник Глухівського держ. пед. ун-ту. Серія : Педагогічні науки. Вип. 8. – Глухів : ГДПУ, 2006. – С. 172-175.
146. Переверзев Л. Импровизация versus композиция: вокально-инструментальные архетипы и культурный дуализм джаза / Л. Переверзев // Музыкальная академия. – М., 1998. – № 1. – С. 125-133.
147. Переверзев Л. От джаза к рок-музыке / Л. Переверзев // Конен В. Пути американской музыки. Очерки по истории музыкальной культуры США. – М.: Советский композитор, 1977. – С. 365- 391.
148. Петровский А. В. Основы теоретической психологии // А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 528 с.
149. Петрушин В. И. Музыкальная психология: Учеб. пособие для студентов и преподавателей / В. И. Петрушин. – М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 384 с.
150. Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод. пособие / В. В. Петухов. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 90 с.
151. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий / К. К.Платонов. – М.: Высшая школа, 1984. – 174 с.
152. Польская И. И. Камерный ансамбль: История, теория, эстетика [Текст]: моногр. / И. И. Польская. – Х.: ХГАК, 2001. – 396 с.
153. Польська І. І. Камерний ансамбль: Теоретико-культурологічні аспекти [Текст]: дис. ... д-ра мист.: 17.00.03 / І. І. Польська; Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. – К., 2003. – 435 с.
154. Поляков Л. Путь к музицированию [Электронный ресурс] / Лев Поляков // Всероссийская музыкально-информационная газета «Играем с начала. Da capo al fine». - № 12 (105). – 2012. – Режим доступа: http://www.gazetaigraem.ru/a6200704
155. Психологический словарь / [Под общ. ред. Ю. Л. Неймера]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003 – 640с.
156. Психология музыкальной деятельности: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений / Д. К. Кирнарская, Н. И. Киященко, К. В. Тарасова и др.; Под общ. ред. Г. М. Цыпина. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 368с.
157. Раабен Л. Камерная инструментальная музыкаа первой половины 20 века Стран Европы и Аменики / Л. Раабен. – Л. :Советский композитор, 1996 – 198 с.
158. Рассел Дж. Лидийская хроматическая концепция организации звуков для импровизации / Дж. Рассел. – М., 1965. – 80 с.
159. Ратов И. П. Совершенствование движений в спорте / И. П. Ратов, Ф. Н. Насриддинов. – Ташкент: Ибн-Сины, 1991. – 152 с.
160. Равичер Я.И. Василий Ильич Сафонов / Я. И. Равичер. – М.: Музгиз, 1959. – 366 с.
161. Рензулли Дж. Модель обогащающего школьного обучения / Дж. Рензулли // Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б. Богоявленской. – М. : Молодая гвардия, 1997. – 346 с.
162. Риман Г. Музыкальный словарь / Г. Риман ; [пер. с 5-го нем. изд-я Ю. Энгеля]. – М.; СПб: Изд-во П. И. Юргенсона, 1901. – 1536 с.
163. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс. – М.: Прогресс, 1994. – 465 с.
164. Романова А. В. Комунікативна роль імпровізаційності у полі діяльності сучасного піаніста-виконавця: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / А. В. Романова. – Харків, 2011. – 17 с.
165. Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти / О. Я. Ростовський. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 640c.
166. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание / С. Л. Рубинштейн. – М. : Изд-во АН СССР, 1957. – 520 с..
167. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М.: Наркомпрос РСФСР, 1940. – 595 с.
168. Рудницька О. П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: навч. посіб. / О. П. Рудницька – К.: ІЗМН, 1998. – 247 с.
169. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: [навч. посібник] / О. П. Рудницька.  Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.  360 с.
170. Рунин Б. М. О психологии импровизации / Б. М. Рунин // Психология процессов художественного творчества / [Составитель К. Сельченок]. – Л.: Нева, 1980. – 526 с.
171. Русское народное поэтическое творчество / [Под ред. А. Астаховой, И. Дмитракова]. – М.-Л. : Издательство Академии Наук СССР, 1952. – 542 с.
172. Сабурова Л. А. Диалектика стереотипного и импровизационного в творческой деятельности: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. философских наук : спец. 09.00.04 / Л. А. Сабурова. – Свердловск, 1988.- 19 с.
173. Савшинский С. И. Работа пианиста над техникой / С. И. Савшинский. – Л. : Музыка, 1968. – 108 с.
174. Самха Эль-Холи Традиция музыкальной импровизации на Востоке и профессиональная музыка / Эль-Холи Самха // Музыкальные культуры народов. Традиция и современность. – М., 1973. – С. 183-189
175. Сидоров В. О некоторых особенностях методики преподавания практического курса джазовой импровизации [Электронный ресурс] / В. О. Сидоров // Методическая разработка для музыкальных вузов по специальности 05.13.00 «Музыкальное искусство эстрады». – Магнитогорск, 1999. – 16 с. – Режим доступа: http://vlsid.narod.ru/Sc-metod/Spec-prep.ht