Безгодова Надія Семенівна. Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю

Краткое описание

Безгодова Надія Семенівна. Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. : Дис... канд. наук: 13.00.02 2009

Безгодова Н. С. Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання (українська мова). Херсонський державний університет. Херсон, 2009.
Робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю.
У дисертації науково обґрунтовано зміст та організацію процесу формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; уточнено сутність характеристики провідних дефініцій:професійне мовлення, культура професійного мовленнята ін.; визначено комунікативні ознаки професійного мовлення та шляхи його формування; розроблено дидактичну модель процесу формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; підтверджено, що запропонований курс вивчення мови на нефілологічних факультетах, розроблена тематика лекційних і практичних занять ґрунтувалася на застосуванні в навчальному процесі активних інтерактивних методів і прийомів (рольові ігри, моделювання ситуацій та ін.), модульної технології навчання.
Дослідне навчання переконливо довело, що формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю буде ефективним, якщо здійснюватиметься системний підхід до роботи; ураховуватимуться психологічні особливості студентів; відбуватиметься поетапне формування професійного мовлення; добиратимуться оптимальні форми, методи й засоби навчання тощо.
Апробація результатів експерименту підтвердила ефективність науково-методичної системи формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю.

1. Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити теоретичні (лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні та методичні) засади формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. Вихідною позицією роботи стало з’ясування поняття „професійне мовлення майбутніх учителів природничого профілю”, визначення його основних комунікативних ознак та шляхів формування.
Розуміння своєрідності професійного мовлення студентів природничих факультетів базується на сучасних дослідженнях з мовознавчих, мовленнєвознавчих дисциплін, психолінгвістики й лінгводидактики.
2. Результати констатувального експерименту переконали в необхідності коригування змісту навчання, що зумовило внесення до програми передусім комунікативно значущого матеріалу про спілкування, мовленнєвий етикет тощо. Ознайомлення студентів з цими відомостями сприяло глибшому розумінню ознак професійного мовлення, формуванню доречності, точності, правильності мовлення, а також засвоєнню ними етикетних конструкцій.
3. Результати дослідження засвідчили необхідність урахування психологічних чинників (розвиток мотивації, мислення, пам’яті, уваги тощо), що допомогло виявити оптимальні форми, методи, засоби формування професійного мовлення майбутніх учителів дисциплін природничого профілю.
4. Експериментальне навчання засвідчило доцільність опрацювання відомостей зі стилістики, риторики, культури мовлення, комунікативної лінгвістики студентами природничих факультетів на І курсі; взаємозв’язок і взаємозумовленість мовних і мовленнєвознавчих відомостей та їх включення в структуру занять з дисциплін соціально-гуманітарного циклу, переконало, що зміна змісту навчання викликає необхідність використання різноманітних адекватних йому форм, як-от: різні види лекцій, практичні заняття, що у свою чергу зумовлює добір відповідних методів, прийомів і засобів навчання. Формувальний експеримент довів, що найбільш ефективним шляхом формування професійного мовлення є застосування в навчальному процесі інтерактивних імітаційних методів (рольових і ділових ігор, моделювання ситуацій тощо), що забезпечило високий рівень засвоєння знань з предмета, стимулювало комунікативну активність студентів. Дослідне навчання підтвердило: формування професійного мовлення майбутніх учителів дисциплін природничого профілю має забезпечуватися характером дидактичного матеріалу, передусім його професійною спрямованістю, насиченістю термінологічною лексикою, комунікативним потенціалом.
5. Експериментальне дослідження дало підстави стверджувати важливість співробітництва викладачів-філологів та викладачів фахових дисциплін в організації наукової діяльності студентів. Урахування викладачами профільних дисциплін рекомендацій викладачів мовного курсу позначилося на результативності наукових пошуків: дало змогу студентам підготувати статті, тези, виступи. Необхідною умовою ефективного формування професійного мовлення студентів природничих факультетів стало використання форм, методів, прийомів і засобів навчання, адекватних меті й змісту. У зв’язку з цим посилилася роль самостійної роботи студентів, набуло значущості застосування інтерактивних методів. У ході формувального експерименту було доведено, що важливим засобом навчання є професійно орієнтований текст як середовище функціонування мовних одиниць, що дає змогу залучити студентів до мовленнєвої діяльності, мотивує засвоєння лінгвістичної теорії, підвищує пізнавальний і виховний потенціал заняття.
6. Результати експерименту переконали, що найпоширеніші види завдань, які виконують студенти факультетів природничого профілю самостійно, це робота з навчальними (фаховими) посібниками, словниками, енциклопедіями, дидактичним матеріалом, самостійні спостереження, творчі роботи (перекази, твори, лінгвістичні мініатюри тощо).
7. Розроблена поетапна програма експериментального навчання, у якій визначено зміст, форми, методи, прийоми та засоби, забезпечила цілісність та доцільність роботи з формування професійного мовлення студентів. Статистичні результати експерименту підтвердили ефективність дослідного навчання.
8. Розроблена нами експериментально-дослідна методична система формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю може бути використана як альтернативна до методичних розробок, упроваджених на природничих факультетах вищих закладів освіти, а також для створення навчальних посібників.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми мовної й мовленнєвої підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Подальшої розробки вимагають питання педагогічної риторики для студентів природничого профілю, створення електронних посібників нового покоління.