Хоменко Павло Віталійович. Формування функціональних знань старшокласників з органічної хімії в загальноосвітніх навчальних закладах

Краткое описание

Хоменко Павло Віталійович. Формування функціональних знань старшокласників з органічної хімії в загальноосвітніх навчальних закладах : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Хоменко П.В. Формування функціональних знань старшокласників з хімії в середніх загальноосвітніх закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання хімії. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007.
У дисертації розкрито дидактичні та методичні аспекти формування функціональних знань учнів на основі діяльнісного підходу. Функціональні знання визначені як чітка, об’єктивна, систематизована наукова інформація, засвоєна до рівня осмислення її зовнішніх та внутрішніх зв’язків та яку особистість здатна творчо реалізувати в змінних умовах її існування, як складова ключових компетентностей особистості.
Згідно з концепцією дослідження методологічною, теоретичною і практичною основою формування функціональності знань є загальна теорія діяльності, розроблена в філософії, соціології, психології. Формування функціональності знань не може відбуватися поза діяльністю учня. Саме в процесі діяльності формується, реалізується та перевіряється функціональність знань. Якість знань визначається змістом і характеристиками тієї пізнавальної діяльності, до складу якої вони входять.
У роботі розкрито методи, засоби, принципи, визначено умови і рівні формування функціональності знань учнів на матеріалі органічної хімії.
З метою реалізації діяльнісного підходу розроблено та впроваджено в практику школи методичні рекомендації до вивчення теми „Природні джерела вуглеводнів”, педагогічний програмний засіб, методичну розробку тренінгового заняття з теми „Енергетика завтрашнього дня” та упорядковано „Збірник вправ та задач з органічної хімії”, зміст яких спрямовано на підвищення загальної функціональності знань учнів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми формування функціональних знань з органічної хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Педагогічне дослідження підтвердило доцільність використання діяльнісного підходу, запропонованих засобів, визначених умов, етапів формування функціональних знань учнів і справедливість гіпотези, сформульованої на початку дослідження. Це є підставою для для таких висновків.
Постановка проблеми формування функціональних знань учнів зумовлена переходом національної системи освіти на новий рівень розвитку, коли основною метою навчально-виховного процесу в школі є не лише сукупність знань, умінь і навичок, а переважно система ключових компетентностей особистості, складовою частиною яких мають стати функціональні знання.
Основною ознакою функціональних знань є їх придатність до реалізації особистістю у змінних умовах існування. Функціональні знання становлять підґрунтя розвитку особистості, на що спрямовується освіта, побудована на засадах гуманізації.
Теоретичний аналіз проблеми функціональності знань засвідчив досить низький рівень її розкриття в літературних джерелах. Шляхом аналізу шкільної практики встановлено, що у процесі навчання хімії, як правило, увага приділяється засвоєнню суми знань, а не їх виявленню у практичній діяльності, не враховуються особистісні якості і мотиви учнів. У своїй роботі вчителі фрагментарно використовують пошукову роботу учнів, розв’язування задач практичного спрямування, дискусії, тренінги, виробничі екскурсії, сучасні інформаційні засоби навчання. Це спричинює розрив між рівнем теоретичних знань і здатністю учня застосовувати їх на практиці.
Дослідженням встановлено, що формування функціональних хімічних знань відбувається у процесі спеціально організованої діяльності учня, спрямованої на розв’язування навчальних завдань, поетапно та за дотримання певних умов, які створюють необхідне функціональне освітнє середовище. Визначено такі етапи: мотиваційний, операційний, контрольно-корекційний, оцінний і проекційний. Психолого-педагогічними умовами ефективності процесу формування функціональних знань є: мотивація навчальної діяльності учнів, яка дає змогу оцінювати знання з позиції особистісного значення; використання міжпредметних зв’язків, які дають змогу розкрити цілісність знань; використання прикладів та вправ практичного характеру, самостійний пошук учнем цих прикладів, що дозволяє більш послідовно реалізувати зв’язок теорії та практики; перехід від контролю, корекції та оцінювання до самоконтролю, самокорекції та самооцінювання, що дає змогу учням самостійно керувати власною навчальною діяльністю; самостійна робота, що сприяє пошуку нестандартних і альтернативних шляхів розв’язування проблеми. У зв’язку з цим методика формування функціональності знань орієнтується на встановлення міжпредметних і надпредметних зв’язків, політехнічну спрямованість змісту, використання суб’єктивного досвіду, організацію самостійної роботи учнів.
Ці концептуальні підходи реалізовано впродовж вивчення органічної хімії та узагальнення знань. Ефективність експериментального навчання було забезпечено використанням методичних рекомендацій для вчителів, системи задач і вправ з органічної хімії, педагогічного програмного засобу. Робота за пропонованою методикою передбачала виконання різнорівневих завдань, самостійних дослідницьких задач, роботу з науковою літературою та періодичними виданнями, використання попереднього життєвого досвіду учнів. Зміст педагогічного програмного засобу спрямований на підвищення інтересу до вивчення хімії та формування навичок використання комп’ютерної техніки у процесі здобування знань. За допомогою відеоматеріалів педагогічний програмний засіб унаочнює роботу з діаграмами, таблицями, географічними мапами; передбачає виконання вправ і завдань з органічної хімії, зміст яких орієнтований на реальні ситуації, підвищення внутрішньої мотивації до навчання та використання міжпредметних зв’язків; уможливлює самооцінювання і корегування відповідей. Узагальнення знань про органічні речовини в аспекті функціональності, що є підсумковим етапом формування функціональності знань з органічної хімії, підтвердило педагогічну доцільність розроблених методичних рекомендацій.
У процесі дослідження визначено, що функціональність знань реалізується частково на пошуковому і творчому рівнях з використанням системи між-, надпредметних зв’язків та особистісного досвіду. Формування функціональності знань потребує від учителя організації та корекції процесу впровадження особистісного досвіду учня як структурного компонента суспільного досвіду, надання суб’єктивному особистісному досвіду наукового підґрунтя.
Доведено, що ефективність формування функціональних знань учнів як складової ключових компетентностей особистості забезпечується позитивною навчальною мотивацією, переходом від репродуктивної до самостійної творчої діяльності.
Експериментальна перевірка засвідчила достовірність теоретичних і методичних положень розробленої методики формування функціональних знань учнів з органічної хімії на основі діяльнісного підходу.