Смалько, Оксана Василівна. Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

СМАЛЬКО ОКСАНА ВАСИЛІВНА

УДК:378.091.322 : 316.614.5

ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ
ДО БАТЬКІВСТВА У СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
В ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

13.00.07 теорія та методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Пустовіт Григорій Петрович

Луцьк 2016
З М І С Т
ВСТУП...........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА
1.1.Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету як психолого-педагогічна проблема ...................12
1.2. Відповідальне ставлення до батьківства: сутність, структура і функції........29
1.3. Особливості формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі......................................................................................................................56
Висновки до першого розділу....................................................................76
РОЗДІЛ 2. СТАН СФОРМОВНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА В СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПОЗААУДИТОРНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ.....80
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи..80
2.2. Організація, методика проведення та результати констатувального етапу експерименту...............................................................................................86
Висновки до другого розділу...................................................................109
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА У СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПОЗААУДИТОРНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ................................................................................................................111
3.1. Модель формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі....................................................................................................................111
3.2. Обґрунтування та реалізація педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі......124
3.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи...............138
Висновки до третього розділу..................................................................168
ВИСНОВКИ.............................................................................................172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................177
ДОДАТКИ.................................................................................................206

ВСТУП

Актуальність теми. У зв’язку з глибинними перетвореннями в соціально-економічному та культурному житті українського суспільства, трансформацією всіх сфер суспільного життя, що знаходить відображення у функціонуванні сім’ї як соціального інституту, особливої гостроти набуває проблема відповідальності студентської молоді за наслідки своєї поведінки в шлюбно-сімейних відносинах.
У Законах України «Про освіту» [89], «Про вищу освіту» [90], Національній доктрині розвитку освіти України [154], «Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти» [115] наголошено на важливості виховання особистості, підготовленої до виконання ролей, необхідних у суспільстві (громадянина, трудівника, патріота своєї країни, сім’янина й товариша), та відзначено, що вищі навчальні заклади повинні здійснювати підготовку свідомої національної інтелігенції, сприяти оновленню та збагаченню інтелектуального генофонду нації, що забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів. Виконання цих завдань неможливе без модернізації, насамперед, позааудиторної виховної роботи, участь у якій дає змогу студентам гармонізувати внутрішні й зовнішні фактори формування професійної культури, створює умови для реалізації їхнього внутрішнього потенціалу та задоволення особистісних потреб.
Сьогодні простежено тенденцію щодо деформації соціальних і моральних цінностей у свідомості молоді з питань шлюбу й створення сім’ї. Сім’я перестає бути тим єдиним середовищем, що виховує дитину. Впливи різноманітних факторів відіграють важливу роль у становленні особистості, у формуванні її якостей, життєвих позицій. Сучасна молодь підготовку до майбутнього сімейного життя, до батьківства найчастіше обмежує вирішенням матеріальних питань і мало уваги приділяє психолого-педагогічному аспекту батьківства, а головне відповідальному ставленню до майбутнього батьківства.
Зважаючи на це, актуалізовано пошук шляхів і засобів такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала виховання в студентів відповідальності за своє майбутнє сімейне життя, за планування, народження та виховання дітей.
Проблема підготовки молоді до батьківства знаходиться у полі зору науковців різних галузей. Особливості функціонування і розвитку молодої сім‘ї досліджували соціологи (Н. Головатий [70], І. Кон [110] та ін.), соціальні педагоги (Т. Алексеєнко [6], А. Капська [227], В. Кравець [67], В.Постовий [259] та ін.) та психологи (Г. Андреєва [13], О. Бондарук [40] та ін. ). Зміст, форми, методи, умови та проблеми підготовки молоді до сімейного життя розкриваються у дослідженнях Т.Говорун [153], Л.Канішевської [98], Л. Карпушевської [102], І. Кона [110], В. Кравця [67], І.Трубавіної [249] та ін.
Феномен батьківства та виконання ролі батька вивчали Ю.Борисенко [43], Н.Гусак [77] та ін.; особливості підготовки до материнства розкривають у своїх наукових доробках Н.Максимовська [137] та О.Тіунова [247]; формуванню усвідомленого батьківства приділялась увага у дослідженнях Л.Буніної [48], Т.Веретенко [165], В.Кравця [67], Г.Лактіонової [253], Р.Овчарової [157], Н.Островської [167], Н.Шевченко [272] та ін. Проблема формування відповідального ставлення до батьківства розглядається в працях зарубіжних дослідників (Д.Винникотт [55], Д. Роттер [289] та ін.).
Дослідженню процесу виховання студентства, основних напрямів виховної роботи у вищому навчальному закладі присвячені наукові доробки І.Беха [29], М.Євтуха [87], І.Зязюна [92], О.Коберника [105], В.Кременя [122], , І.Осадченко [163], Г.Пустовіта [187], Н.Ревнюк [189], С.Савченка [197], С.Совгіри [226] та ін. Проблему організації виховної роботи зі студентами різних типів навчальних закладів у позаурочний час досліджували В.Бабич [21], О.Бартків [25], П.Гусак [78], І.Мартинюк [141], В.Петрович [78], Р.Сопівник [226] та ін. Особливості виховання відповідальності у молоді висвітлюються в працях В.Бондаревської [39], А.Макаренка [133], В.Сухомлинського [237], О.Сухомлинської [236].
У дисертаційних дослідженнях останніх років обґрунтовується зміст, форми і методи формування соціальної відповідальності у позанавчальній діяльності (В.Тернопільська [242]); відповідального ставлення до батьківства у молодого подружжя (О.Лещенко [132]) та ін.
Незважаючи на спроби розв’язати проблему формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету, вона залишається недостатньо вивченою не лише в теоретичному, а й у практичному аспекті.
Аналіз наукових досліджень засвідчив, що в сучасному виховному процесі вищих навчальних закладів не повною мірою використовується потенціал позааудиторної виховної роботи, а науково-педагогічні працівники недостатньо уваги приділяють формуванню в молоді відповідального ставлення до батьківства. Відсутність ґрунтовних і системних досліджень із проблеми формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі також загострює суперечності між:
новими суспільними потребами у формуванні відповідальності в молоді до майбутнього сімейного життя та до батьківства й недооцінкою цього процесу у виховній роботі університетів;
об’єктивно високим розвивальним потенціалом позааудиторної виховної роботи університету та недостатнім його використанням у формуванні відповідального ставлення до батьківства в студентів;
необхідністю виховання студентів як відповідальних батьків і відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов реалізації цього процесу в позааудиторній виховній роботі.
Актуальність проблематики, недостатній ступінь її розробки, об’єктивна потреба часу й потреба конструктивного розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Теоретико-методичні засади світоглядної освіти молоді» (державний реєстраційний номер 0110U000023). Тему дисертації затверджено вченою радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол №4 від 28.05.2014 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2014р.).
Мета дослідження на основі теоретичного узагальнення досліджуваної проблеми й результатів діагностування обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
Гіпотеза дослідження. Формування відповідального ставлення до батьківства в студенів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи буде ефективним за впровадження таких педагогічних умов як цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів.
Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:
1. На основі аналізу стану розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці обґрунтувати сутність, структуру, функції відповідального ставлення до батьківства й особливості його формування в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі.
2. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету.
3. Розробити й апробувати модель формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
Об’єкт дослідження процес формування в студентів відповідального ставлення до батьківства.
Предмет дослідження педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
Для вирішення визначених завдань застосовано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичних аналіз, синтез, вивчення енциклопедій, авторефератів, словників, Інтернет-ресурсів, дисертацій задля визначення понятійно-категоріального апарату, розробки завдань дослідження; моделювання для розробки моделі формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі; узагальнення для опрацювання та інтерпретації теоретичних джерел із досліджуваної проблеми, результатів діяльності студентів, визначення закономірностей, формулювання підсумків і висновків; емпіричних тестування, анкетування, бесіда, педагогічне спостереження, тести, експертна оцінка, самооцінка для встановлення рівнів сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі; педагогічний експеримент для перевірки ефективності педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів, визначення кількісних і якісних показників їх сформованості й розвитку на кожному етапі роботи; математичної статистики для опрацювання дослідницьких даних та обчислення статистичних показників задля перевірки ефективності реалізації в позааудиторній виховній роботі класичного університету педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу виконано на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Житомирського державного університету імені Івана Франка та Хмельницького національного університету.
До експерименту залучено 428 студентів (216 контрольної й 212 експериментальної груп) та дев’ять викладачів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше обґрунтовано педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи (цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів); розроблено модель формування відповідального ставлення до батьківства, складовими частинами якої є мета, методологічні підходи, принципи, зміст, форми, методи, функції (виховна, комунікативна, рекреаційна, емоційна, феліцитологічна, захисна, презентативна, ментальна, соціалізуюча), етапи (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний і результативно-рефлексивний), критерії (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-когнітивний, діяльнісно-поведінковий і оцінно-регулятивний), показники й рівні (конструктивний, продуктивний, репродуктивний) сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів;
уточнено сутність поняття «формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи» як цілеспрямований, керований та багатоаспектний процес впливу на свідомість, почуття, волю особистості студента з метою трансформації суб’єктивно-особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле, виховання в нього сукупності стійких властивостей і якостей, необхідних майбутньому батькові/матері; структуру та функції відповідального батьківства;
подальшого розвитку набули зміст, форми й методи формування у студентів класичного університету відповідального ставлення до батьківства в процесі позааудиторної виховної роботи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в позааудиторну виховну роботу класичних університетів програми діяльності студентського клубу «Щасливе батьківство»; навчально-методичних матеріалів «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету» для реалізації програми на основі застосування інтерактивних форм і методів роботи; методики діагностики сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету.
Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами і заступниками деканів із виховної роботи, кураторами груп, керівниками гуртків у процесі організації позааудиторної виховної роботи зі студентами. Одержані результати можуть слугувати основою для створення спецкурсів, спрямованих на формування готовності викладачів-кураторів до виховання в студентів відповідального ставлення до батьківства.
Наукові положення дисертації впроваджено в навчально-виховний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка №03-29/02/1051 від 04.04.2016р.), Запорізького класичного приватного університету (довідка №472 від 12.04.2016р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка №436 від 13.04.2016р.); Хмельницького національного університету (довідка №05-27/02/1052 від 14. 04.2016р.).
Особистий внесок автора. У матеріалах конференцій «Формування у студентів відповідального ставлення до батьківства як один з шляхів подолання сімейного насилля» (2014, співавтор О.Бартків) здобувачем розкрито особливості формування в студентів відповідального ставлення до батьківства; «Методологічні підходи організації позааудиторної виховної роботи з формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету» (2016, співавтор О.Бартків) схарактеризовано методологічні підходи до процесу формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня: міжнародних «Ресоціалізація неповнолітніх правопорушників» (Луцьк, 20122013), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 20122016), «Підготовка конкурентоспроможного фахівця дошкільної та початкової освіти: реалії та перспективи» (Луцьк, 2013), «Акту

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми формування відповідального ставлення до батьківства та запропоновано новий підхід до розв’язання актуального завдання, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов ефективного формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
Результати проведеного дослідження стали підставою для формулювання таких висновків:
1. На основі аналізу стану розроблення проблеми встановлено, що в психолого-педагогічній науці здійснено окремі наукові дослідження, наявні наукові праці, які стосуються певних теоретико-методичних аспектів. Визначено та схарактеризовано п’ять періодів розвитку досліджуваного питання в історичному й соціально-педагогічному контекстах.
Уточнено зміст ключових понять дослідження: «відповідальне батьківство», «відповідальне ставлення до батьківства», «формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи», визначено функції відповідального ставлення до батьківства та особливості його формування в студентів класичного університету в процесі виховної роботи.
Відповідальне батьківство визначено як сукупність сформованих у студентської молоді батьківських якостей, батьківських почуттів, знань і навичок, в основі яких готовність майбутніх батьків відповідати перед собою та суспільством за виконання батьківських функцій і виховання власних дітей.
Відповідальне ставлення до батьківства в студентів розглянуто як стійку внутрішню якість особистості (як елемент свідомості), що ґрунтується на усвідомленні особистістю власного життєвого вибору й готовності самостійно виконувати завдання, пов’язані з майбутнім сімейним життям, плануванням сім’ї, народженням та вихованням дітей, і відображає прийняття системи власної відповідальної залежності від членів своєї сім’ї та суспільства. Визначено функції відповідального ставлення до батьківства (захисну, презентативну, ментальну, соціалізуючу, виховну, комунікативну, рекреаційну, емоційну та феліцитологічну) та його структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-когнітивний, оцінно-регулятивний і діяльнісно-поведінковий.
Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи потрактовано як цілеспрямований, керований та багатоаспектний процес впливу на свідомість, почуття, волю особистості студента з метою трансформації суб’єктивно-особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле, виховання в нього сукупності стійких властивостей і якостей, потрібних майбутньому батькові/матері.
2. Визначено критерії та показники сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету: мотиваційно-ціннісний із такими показниками, як сформованість моральних почуттів, позитивна мотивація на батьківство та народження дитини, сформованість ієрархії цінностей; інтелектуально-когнітивний із такими показниками як наявність системних знань про людину, сім’ю, батьківство, роль батьків, стилі батьківства, педагогічні функції сім’ї; діяльнісно-поведінковий із показниками щодо наявності вмінь ефективної взаємодії в сім’ї, прогнозування наслідків власної поведінки в ній, відповідальної поведінки в повсякденному житті, толерантності, соціальної зрілості; оцінно-регулятивний із такими показниками, як уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності, уміння самовдосконалення та саморегуляції; прагнення до конструювання щасливого власного сімейного життя. За силою проявів, частотою й інтенсивністю показників кожного з визначених критеріїв схарактеризовано рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету, зокрема репродуктивний, продуктивний, конструктивний.
За результатами діагностування на констатувальному етапі експерименту встановлено, що конструктивний рівень виявлено в 10,1% студентів контрольної та 10,0% експериментальної груп; продуктивний рівень сформованості означеної якості зафіксовано у 62,3% респондентів контрольної та 62,5% експериментальної груп; репродуктивний рівень у 27,6% студентів контрольної та 27,5% експериментальної груп.
3. Розроблено й апробовано модель формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. Її складниками є мета формування в студентів відповідального ставлення до батьківства через створення сприятливих умов у навчально-виховному середовищі класичного університету; методологічні підходи (аксіологічний, суб’єктний, компетентнісний і діяльнісний) та принципи (особистісно орієнтованого виховання, ініціативності й творчості, активності та самостійності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії), етапи (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний, результативно-рефлексивний), зміст (реалізація програми клубу «Щасливе батьківство» й участь студентів у загальноуніверситетських виховних заходах), інтерактивні методи та форми; педагогічні умови, а також критерії, рівні й очікуваний результат сформованість відповідального ставлення до батьківства як особистісної цінності.
4.Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи: цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів.
Реалізацію першої педагогічної умови забезпечило проведення роз’яснювально-інформаційної й діагностико-прогностичної роботи зі студентами. Застосовано такі форми позааудиторної виховної роботи, як бесіда, лекторії, перегляди відеороликів, виховні години, відвідування центру планування сім’ї, зустрічі з лікарями, психологами, сімейними психологами, подружніми парами, які спрямовувалися на формування позитивної мотивації й внутрішньої потреби в студентів бути батьками.
Для реалізації другої педагогічної умови розроблено й апробовано програму діяльності клубу «Щасливе батьківство», зміст якої спрямовано на активну участь студентської молоді в його роботі, а також залучення до проведення системи виховних заходів, що дають змогу студентам відчути себе в соціальній ролі батьків, реалізуватися як особистість, професіонал, сім’янин і досягати визначених професійних і особистісних цілей. Змістом програми клубу передбачено залучення студентів до колективного обміну думками з формування навичок відповідального ставлення до батьківства через години спілкування: «Десять кроків, щоб стати прогресивними батьками», «Без сім’ї немає щастя на землі»; рольові ігри «Я авторитарний батько», «Бесіда з сином», «Я виховую доньку»; тренінги зрілого батьківства та материнства «Усвідомлене й відповідальне батьківство» та ін.
Оптимізацію процесу формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі забезпечило застосування таких інтерактивних форм і методів, як проблемні дискусії, диспути, інформаційний діалог, семінари, тематичні конференції, ігри, тренінги, відверті розмови, захисти проектів, «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Прес», моделювання конкретних ситуацій, кейс-метод та ін. Студентів залучали до суспільно корисної доброчинної діяльності.
Реалізація четвертої педагогічної умови відбувалася упровадженням у позааудиторну виховну роботу навчально-методичних матеріалів «Формування відповідального ставлення до батьківства», розроблених з урахуванням інтерактивної взаємодії її суб’єктів. Керівник клубу як носій відповідальності в батьківстві спрямовував діяльність студентів, прагнув впливати на формування єдності їхньої свідомості й поведінки, сприяти уникненню когнітивного дисонансу, який виникав, коли вчинки молоді розходилися з особистісною Я-концепцією (самосвідомістю). Особливу роль відведено студентському самоврядуванню класичних університетів, дії яких спрямовано як на діагностику та самодіагностику сформованості в студентів відповідального ставлення до батьківства в процесі позааудиторної виховної роботи, так і на їхній розвиток.
Кількісно-якісним аналізом результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджено ефективність і доцільність апробації моделі та реалізації педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. В експериментальній групі очевидна позитивна динаміка конструктивного (+9,3%) й продуктивного (+4,7%) рівнів; на 14,0% знизилися показники репродуктивного рівня сформованості відповідального ставлення до батьківства.
Проведене дослідження не вичерпує всіх пошуково-дослідницьких аспектів означеної проблеми. Подальшого аналізу та вивчення потребують модернізація змісту й застосування нових інтерактивних технологій у навчальному процесі, науково-дослідній роботі та практичній підготовці студентів для формування відповідального ставлення до батьківства.
Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити в навчально-виховний процес університетів програму діяльності студентського клубу «Щасливе батьківство» та навчально-методичні матеріали «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулов Р. М. Організація позааудиторної виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів недержавної форми власності : дис. канд. пед. наук : 13.00.07 / Абдулов Р. М. Кривий Ріг, 2004. 137 с.
2. Абрамова Г. С. Возрастная психология : учебное пособие для студентов вузов / Г. С. Абрамова. Москва : Академический проект, 2003. 702 с.
3. Абульханова-Славская К. Активность и сознание личности как субьекта деятельности / К. Абульханова-Славская // Психология личности в социалистическом обществе. Активность и развитие личности. Москва, 1989. С. 110134.
4. Адольф В.А. Теоретические основы формирования профессиональной компетентности учителя : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Адольф В. А. Москва, 1998. 357 с.
5. Акименко Ю. Ф. Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Акименко Ю. Ф. Київ, 2003. 20 с.
6. Алексеєнко Т. Про нові підходи до сімейного виховання / Т.Алексеєнко // Шлях освіти. 1997. № 2. С. 3436.
7. Алєксєєнко Т. Ф. Молода сім’я: умови виховання дитини / Т.Ф.Алєксєєнко. Київ : Кондор, 2004 96 с.
8. Алєксєєнко Т. Ф. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім’ї / Т. Ф. Алєксєєнко // Проблеми сімейного та статевого виховання дітей та учнівської молоді : [наук.-метод. зб. / відп. ред. С.О.Свириденко]. Київ, 1995. С. 3137.
9. Альбуханова-Славская К. А. Психология и сознание (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности) / К.А.Альбуханова-Славская. Москва : Моск. психолого-социал. ин-т ; Воронеж : изд-во НПО "МОДЭК", 1999. 224 с.
10. Амонашвили Ш. А. Основания педагогики сотрудничества / Ш.А.Амонашвили // Новое педагогическое мышление / под ред. А.В.Петровского. Москва, 1989. С. 144177.
11. Ананьев Б. Г. Психологическая структура человека как субъекта / Б. Г. Ананьев. Ленинград : ЛГУ, 1967. 214 с.
12. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности : методическое пособие / В. И. Андреев. Москва : Высш. шк., 1981. 240 с.
13. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1980. 416 с.
14. Андреєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи : навч. посіб. / І. М. Андреєва, І. М. Мельникова. Київ : Професіонал, 2007. 304 с.
15. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти відповідно до викликів XXI століття [Електронний ресурс] / В. П. Андрущенко, В. І. Бондар // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. Миколаїв, 2010. Вип. 1.28. С. 1220. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2010_1
16. Андрющенко А. І. Соціальна відповідальність: теоретико-методологічний аспект аналізу [Електронний ресурс] / А. І. Андрющенко, І.М. Рябець // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н.Карамазiна. Харків, 2009. № 844 : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, вип. 23. С. 133135. Режим доступу: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/4782
17. Антология педагогической мысли Украинской ССР / [сост. Н.П.Калениченко]. Москва : Педагогика, 1988. 640 с.
18. Аристотель. О душе / Сочинения : в 4 т. / Аристотель. Москва, 1975. Т. 1. С. 369448.
19. Архипова С.П. Основи андрагогіки : [навч. посіб.] / С.П.Архипова. Черкаси ; Ужгород, 2002. 184 с.
20. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. Москва : Педагогика, 1982. 192 с.
21. Бабич В. І. Характеристика теоретичної складової моделі педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до формування соціального здоров’я підлітків [Електронний ресурс] / В. І. Бабич // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2014. Вип. 34. С. 4246. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2014_34_7
22. Балл Г. О. Професійний ідеал ученого в контексті психолого-епістемологічних понять / Г. О. Балл // Горизонти освіти. 2010. № 1. С.618.
23. Бартків О. С. Система виховної роботи у педагогічному інституті / О. Бартків, О. Дурманенко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Педагогічні науки / ВНУ ім. Лесі Українки. Луцьк, 20