КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУ ПЕРЕБІГУ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ : КРИТЕРИИ ПРОГНОЗА ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

ШУЛЬГА ОЛЬГА ДМИТРІВНА

УДК : 616. 831 005. 1 - 005. 4 036 - 037

КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУ ПЕРЕБІГУ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

14.01.15 нервові хвороби

дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник :
Міщенко Тамара Сергіївна,
доктор медичних наук,
завідувач відділу судинних
захворювань головного мозку

Харків - 2009

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
АТІ атеротромботичний інсульт
ВББ вертебро-базилярний басейн
ВСА внутрішня сонна артерія
ДС дуплексне сканування
ЕКГ електрокардіографія
ЕхоКС ехокардіоскопія
ІБ індекс Бартеля
ІІ ішемічний інсульт
ІМ інфаркт міокарда
ІХС ішемічна хвороба серця
КЕІ кардіоемболічний інсульт
КІМ комплекс інтима-медіа
КТ комп’ютерна томографія
ЛІ лакунарний інсульт
МАГ магістральні артерії голови
МНС міжнародне нормалізаційне відношення
МРТ магнітно-резонансна томографія
НВ надлишкова вага
ОАР об’єм активних рухів
СЕР соціо-економічний рівень
СМА середня мозкова артерія
ТІА транзиторна ішемічна атака
ФП фібриляція передсердь
ЦД цукровий діабет
ШКГ шкала ком Глазго
ШР шкала Ренкіна
ЗМІСТ

ВСТУП4
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури...................................................................................10
1. 1. Сучасні уявлення про мозковий інсульт як важливу медико-соціальну проблему...10
1. 2. Модифіковані фактори ризику та вихід інсульту.........................................12
1. 3. Немодифіковані фактори ризику та їх вплив на вихід інсульту.................17
1. 4. Вплив механізму розвитку та локалізації інфаркту на вихід ішемічного інсульту.....................................................................................................................21
1. 5. Взаємозв’язок між станом пацієнта та функціональним виходом ішемічного інсульту.........29
РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень...........................................................33
РОЗДІЛ 3. Особливості клінічного перебігу гострого періоду
ішемічного інсульту.................................................................................................40
РОЗДІЛ 4. Структурні зміни головного мозку у обстежених хворих................50
РОЗДІЛ 5. Фактори, що визначають вихід ішемічного інсульту........................61
РОЗДІЛ 6. Розробка прогностичної моделі наслідків ішемічного інсульту......72
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ........................87
ВИСНОВКИ.............................................................................................................99
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................................................101
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................102

ВСТУП
Актуальність теми. Проблема мозкових інсультів (МІ) є однією з найбільш актуальних у сучасній клінічній медицині в зв’язку зі значною захворюваністю, поширеністю, інвалідизацією та смертністю [Поліщук М. Є., 2003; Зозуля І. С., 2005; Віничук С. М., 2006; Волошин П. В., 2006; Міщенко Т. С., 2008; Суслина З. А., 2007; Bogousslavsky J., 2003; Sturm J., 2004; Ferro J., 2005]. Згідно з даними експертів ВООЗ, щорічно в світі реєструють близько 15 млн випадків МІ [WHO, 2008].
Дуже актуальною ця проблема є в Україні, де щорічно реєструється 100120 тисяч нових випадків МІ, причому лише 1020 % людей повертаються до роботи, тоді як у 60 % наявний стійкий неврологічний дефіцит [Пашковський В. М., 1997; Грицай Н. М., 2003; Міщенко Т. С., 2008]. У структурі МІ ішемічні порушення мозкового кровообігу займають основне місце, бо вони зустрічаються в 34 рази частіше, ніж геморагічні інсульти [Кузнєцова С. М., 2003; Григорова І. А., 2004; Hacke W., 2001; Warlow C., 2002]. Мозковий інсульт одна з основних причин інвалідизації дорослого населення [Дзяк Л. А., 1991; Головченко Ю. І., 2001; Кушнир Г. М. 2007; Московко С. П., 2008; Шевага В. М., 2008; Jousilahti P., 1997; Bornstein N., 2003; Glader E., 2003; Weimar C., 2006; Rinkon F., 2008].
Згідно з оцінкою експертів, демографічні зміни, урбанізація суспільства, розповсюдженість факторів ризику спричинять «вибух» інсультів у майбутньому. Прогнозують, що до 2030 року кількість випадків інсультів збільшиться на 20 %, а кожні 4 із 5 таких випадків будуть у країнах із низьким та середнім рівнем прибутків [Truelsen T., 2007].
Визначну роль у ангіоневрології відіграє сучасна концепція гетерогенності інсульту, сформована в кінці минулого століття [Ворлоу Ч. П., 1998], та концепція «вікна терапевтичних можливостей» періоду, що слідує безпосередньо за виникненням інсульту, впродовж якого проведення адекватної терапії може зменшити ступінь ушкодження мозку і покращити вихід інсульту [Davalos А., 1999].
Прогнозування виходу інсульту є одним з найважливіших елементів клінічної практики, оскільки пов’язує діагноз і вихід та є основою для вибору лікарської тактики [Яворская В. А., 2005; Маньковський М. Б., 2006; Cousel G., 2004; Steger C., 2004; Yong M. 2008]. Важливим є прогнозування наслідку МІ через півроку, оскільки процес відновлення функцій найактивніше проходить протягом перших шести місяців після інсульту [Кадыков А. С., 2007].
Незважаючи на тривалу історію та фундаментальність дослідження даної проблеми [Мачерет Є. Л., 2006; Ткаченко О. В., 2006; Черенько Т. М., 2008; Широков Е. А., 2007; Olson T., 1990; Samuelsson M., 1996; Tilling K., 2001; Arboix A., 2006; Paciaroni M., 2008], до сьогодні суперечливим залишається питання щодо факторів, які впливають на перебіг та наслідки ішемічного інсульту.
Багато дослідників вивчали критерії прогнозування ішемічного інсульту [Дарій В. І., 2003; Дубенко О. Є., 2007; Megherbi S., 2003; Niewada M., 2005; Andersen K., 2007; Ois A., 2007; Saposnik G., 2008]. Найбільшу інформаційну значущість проведених досліджень мали механізм розвитку інфаркту мозку, розмір та локалізація інфаркту мозку, тривалість і ступінь втрати свідомості, рівень неврологічного дефіциту, наявність супутньої патології, зміни фізіологічних та лабораторних показників, а також ранні соматичні ускладнення [Боброва В. І., 2003; Григорова І. А., 2004; Пашковський В. М., 2004; Шкробот С. І., 2004; Андріюк Л. В., 2006; Козелкин О. А., 2006; Бучакчийська Н. М., 2007; Євтушенко С. К., 2007; Виленский Б. С., 2003; Lin H., 1996; Kisella B., 2005; Lai SM., 2005; König I., 2008; Li C., 2008; Thanvi B., 2008]. Результати досліджень, присвячених вивченню взаємодії факторів, що визначають прогноз та вихід ІІ, суперечливі, незважаючи на велику кількість робіт з даної проблеми.
Таким чином, на сьогодні є актуальним визначення клінічних особливостей і прогностичних критеріїв прогнозу ішемічного інсульту, знання яких дозволить будувати стратегію лікування, реабілітації та профілактики вже на початку захворювання. Це визначило напрямок роботи, мету та задачі дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом планових науково-дослідних тем Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України «Вивчити структуру факторів ризику мозкового інсульту в різних регіонах України за даними регістру інсульту» (№ держреєстрації 0106U002008); «Вивчити критерії прогнозу наслідків мозкового ішемічного інсульту» (№ держреєстрації 0107U000204).
Мета дослідження. Визначити фактори, що впливають на перебіг та прогноз ішемічного інсульту для розробки прогностичних критеріїв виходу.
Задачі дослідження.
1) Вивчити клініко-неврологічні особливості перебігу гострого періоду ішемічного інсульту.
2) Проаналізувати фактори ризику мозкового інсульту в обстежених хворих.
3) Визначити характер структурних змін головного мозку за даними комп’ютерної томографії.
4) Визначити рівень окремих біохімічних показників, які впливають на вихід ішемічного інсульту.
5) Визначити кореляційні залежності між клінічними, нейровізуалізаційними, гемодинамічними, метаболічними показниками і на цій основі розробити критерії прогнозу наслідків ішемічного інсульту.
Об’єкт дослідження. Хворі на ішемічний інсульт.
Предмет дослідження. Фактори ризику ішемічного інсульту, особливості клінічного перебігу та структурних змін головного мозку при ішемічному інсульті, прогностичні критерії ішемічного інсульту.
Методи дослідження.
1. Клініко-неврологічне обстеження з використанням діагностичних шкал.
2. Методи нейровізуалізації : комп'ютерна томографія головного мозку.
3. Дуплексне сканування судин шиї.
4. Біохімічні дослідження крові (глюкоза, креатинін, сечовина, міжнародне нормалізаційне відношення, коагулограма).
5. Статистичні дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. На основі динамічного обстеження хворих виділені критерії прогнозу виходу ішемічного інсульту, визначені кореляційні зв’язки між клінічними, структурними, біохімічними показниками, створена математична модель прогнозування наслідків інсульту.
Показано, що до факторів несприятливого прогнозу належать похилий вік хворого, наявність наступних факторів ризику : цукрового діабету та фібриляції передсердь, попередніх інсультів та транзиторних ішемічних атак, а також їх поєднання, тривалості та ступеня втрати свідомості, ступеню важкості інсульту, локалізація інфаркту мозку в підкіркових і стовбурових структурах. Виявлено, що інфаркт мозку кардіоемболічного підтипу, раннє приєднання соматичних ускладнень негативно впливають на прогноз захворювання. Уточнено прогностичне значення біохімічних змін крові в гострому періоді ІІ.
Встановлено, що факторами сприятливого перебігу інсульту є молодший вік хворого, ясна свідомість при надходженні, малі та середні розміри вогнища, кіркова локалізація інфаркту, відсутність вторинних ускладнень.
Результати комплексного дослідження підвищили рівень доказовості щодо особливостей перебігу та наслідків ІІ.
Практичне значення отриманих результатів. Практичним результатом дослідження є визначення взаємозв’язку клініко-інструментальних та лабораторних показників із наслідками інсульту та функціональною залежністю хворих через півроку. Своєчасна оцінка факторів наслідку інсульту сприяла кращій результативності лікування.
Виявлення контингенту хворих з можливим несприятливими наслідками інсульту сприяло активному лікуванню та, відповідно, зниженню ступеня неврологічного дефіциту.
Розроблені прогностичні фактори дозволять створити ефективну стратегію лікування, профілактики та покращити реабілітацію.
Основні результати дисертації впроваджені в лікувально-діагностичний процес Волинської обласної клінічної лікарні, Луцької міської клінічної лікарні, Рівненської обласної клінічної лікарні, Центральної міської клінічної лікарні м. Рівне.
Особистий вклад дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Головна ідея дисертаційної роботи була запропонована науковим керівником, а практичне здійснення роботи належить дисертанту. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, розроблено протокол дослідження хворих, створено банк хворих, проведено аналіз первинного матеріалу та статистичну обробку протоколів, узагальнення результатів дослідження. За результатами роботи розроблено прогностичну модель наслідку ішемічного інсульту.
Узагальнення результатів аналізу, формування наукових положень та висновків дисертації сформульовані спільно з науковим керівником. Автором самостійно написані усі розділи дисертації, а також відповідна частка оглядових та оригінальних статей за темою дисертаційної роботи.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації оприлюднені на наукових з’їздах та конференціях : засіданнях Волинського обласного товариства неврологів (20062009, Луцьк), V Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Молодь та медицина майбутнього» (2008, Вінниця), Пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України (2008, Партеніт), міжвузівській конференції молодих учених і студентів «Медицина третього тисячоліття» (2009, Харків), 19-й зустрічі Європейського неврологічного товариства (2009, Мілан, Італія).
Публікації. Матеріали дисертаційних досліджень викладені у 11 наукових друкованих працях, із них 5 статей у фахових журналах, затверджених переліком ВАК України, з них 3 самостійно, 6 у тезах доповідей на з’їздах та конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел; ілюстрована 20 таблицями та 14 рисунками. Список використаних джерел містить 434 найменування, з них 107 кирилицею та 327 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної проблеми визначення критеріїв прогнозу ішемічного інсульту через 6 місяців від початку захворювання на основі проведених клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень у гострому періоді ішемічного інсульту, встановлення взаємозв’язку між найважливішими показниками з важкістю і наслідками гострого періоду захворювання та розробка математичної моделі прогнозу наслідків ішемічного інсульту.
2. Встановлено, що провідним фактором ризику для пацієнтів обох груп було поєднання артеріальної гіпертензії з церебральним атеросклерозом. У пацієнтів із несприятливими наслідками інсульту в два рази частіше анамнестично спостерігалися судинні катастрофи, цукровий діабет та надлишкова вага. При проведенні кореляційного аналізу встановлено, що рівень артеріального тиску при надходженні пацієнта корелює з геморагічною трансформацією інфаркту мозку.
3. Факторами несприятливого наслідку ішемічного інсульту є старший вік, поєднання супутнього атеросклеротичного ураження екстракраніальних судин головного мозку, поєднання трьох і більше факторів ризику, порушення стану свідомості, кардіоемболічний підтип ішемічного інсульту, ступінь неврологічного дефіциту при надходженні за шкалою NIHSS більше 10 балів, локалізація інфаркту мозку в підкіркових структурах, стовбурі мозку та мозочку, кількості балів за індексом Бартеля через 2 тижні та 1 місяць.
4. Факторами сприятливого перебігу є молодший вік при надходженні, ясна свідомість на початку захворювання, малі та середні розміри вогнища, кіркова локалізація інфаркту, відсутність вторинних ускладнень.
5. В роботі не виявлено впливу рівня глюкози крові, сечовини та креатиніну, холестерину та β-ліпопротеїдів, показників коагулограми на вихід ішемічного інсульту, однак виявлений кореляційний зв’язок між рівнем сечовини, міжнародного нормалізаційного відношення та локалізацією інфаркту в правій півкулі головного мозку та мозочку .
6. Запропонована математична модель з використання клініко-неврологічного та інструментального дослідження дала змогу виявити значний внесок супутньої патології, важкості неврологічного дефіциту на час надходження до лікарні та рівня функціональної залежності через два тижні на функціональний вихід через 6 місяців і дозволила підвищити точність прогнозу наслідків ішемічного інсульту до 94,23 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільно виділяти групу хворих із можливим несприятливим перебігом як категорію хворих, що потребує прицільного підходу в лікуванні та корегувати основні біологічні константи.
2. Враховуючи, що серед пацієнтів з інфарктом мозку лише 23,8 % отримували адекватне антигіпертензивне лікування, необхідно вести роз’яснювальну роботу серед хворих з артеріальною гіпертензією про необхідність дотримання контролю АТ на рівні, рекомендованому експертами ВОЗ.
3. Беручи до уваги середні показники протромбінового індексу та міжнародного нормалізованого відношення (гіперкоагуляцію) у хворих з ішемічним інсультом, пацієнтам із факторами ризику необхідне застосування антиагрегантів та антикоагулянтів у пацієнтів з фібриляцією передсердь для зменшення захворюваності на інсульт та покращанню виходу інсульту.
4. Для підвищення точності прогнозу наслідків ішемічного інсульту доцільно застосовувати розроблену модель прогнозу із залученням клініко-неврологічних та інструментальних даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьева Н. И. КТ и МРТ-диагностика острых ишемических инсультов / Н. И. Ананьева, Т. Н. Трофимова. СПб. : Издательский дом СПб. МАПО, 2006. 134 с.
2. Андріюк Л. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування факторів нуклеїнової природи для діагностики, лікування та профілактики судинних захворювань головного мозку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец 14.01.15 «Неврологія» / Л. В. Андріюк. К., 2006. 38 с.
3. Бабий Я. С. Диагностика острого инфаркта головного мозга с использованием клинических критериев и диффузионновзвешенной магнитнорезонансной томографии / Я. С. Бабий, С. М. Виничук, Т. А. Ялынская // Український медичний часопис. 2005. № 1/45. С. 12.
4. Барабанова М. А. Биохимические критерии степени тяжести, прогнозирования течения и исхода церебрального инсульта в остром периоде / М. А. Барабанова // Международный медицинский журнал. 2002. № 6. С. 507510.
5. Барабанова М. А. Прогнозирование течения и исхода острого периода ишемического инсульта / М. А. Барабанова, Г. Г. Музлаев, И. А. Никитин, Е. Л. Реентова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. Приложение «Инсульт». 2003. Вып. 9. С. 144.
6. Безсмертна Г. В. Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15 «Неврологія» / Г. В. Безсмертна. К., 2006. 20 с.
7. Боброва В. І. Нейровізуальні критерії діагностики інфаркту мозку в різні його періоди / В. І. Боброва, А. В. Демченко // Буковинський медичний вісник. 2003. № 2. С. 1820.
8. Борисенко В. В. Восстановление нарушенных двигательных функций у больных разных возрастов при очагах инфаркта в полушариях мозга (клинико-компьютерно-томографическое сопостановление) / В. В. Борисенко // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1985. Т. 85. № 6. С. 11381143.
9. Виленский Б. С. Соматические осложнения инсульта : профилактика и лечение / Б. С. Виленский // Неврологический журнал. 2003. № 3. С. 410.
10. Виничук С. М. Ишемический инсульт : Эволюция взглядов на стратегию лечения / С. М. Виничук, Т. М. Черенько. К. : ООО «Космополис», 2003. 120 с.
11. Віничук С. М. Гострий ішемічний інсульт / С. М. Віничук, М. М. Прокопів. К. : Наук. думка, 2006. 280 с.
12. Віничук С. М. Лікування хворих на ішемічний інсульт з геморагічною трансформацією інфаркту мозку // С. М. Віничук, Т. А. Довбонос // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10. № 1 (30). С. 2325.
13. Віничук С. М. Нейропротекція в гострий період мозкового інсульту : аналіз причин неефективності нейропротекторів при клінічних випробуваннях / С. М. Віничук // Український медичний часопис. 2008. № 3/65. С. 410.
14. Віничук С. М. Прогностичні фактори клінічного перебігу і наслідків гострого ішемічного інсульту / С. М. Віничук, В. О. Мохнач // Український медичний часопис. 2008. № 3/65. С. 2942.
15. Современная организация инсультной помощи : образовательные программы, активная тактика в остром периоде и полноценная реабилитация / П. Волошин, В. Яворская, Ю. Фломин [и др.] // Ліки України. 2005. № 5. С. 123126.
16. Волошин П. В. Эндотелиальная дисфункция при цереброваскулярной патологии / П. В. Волошин, В. А. Малахов, А. Н. Завгородняя // Труды Харьковской медицинской академии последипломного образования. Харьков, 2007. 99 с.
17. Епідеміологія мозкового інсульту в Україні / П. В. Волошин, Т. С. Міщенко, І. В. Здесенко, О. І. Коленко // Новости медицины и фармации в Украине. 2005. № 60 (166). С. 56.
18. Инсульт : Практическое руководство для ведения больных / Ч. П. Ворлоу, М. С. Деннис, Ж. Ван Гейн [и др] ; пер. с англ. ; под ред. А. А. Скоромца, В. А. Сорокоумова. СПб. : Политехника, 1998. 629 с.
19. Роль деяких генетичних факторів в розвитку цереброваскулярної патології / Р. Д. Герасимчук, С. Ф. Кобець, В. А. Гриб [та ін.] // Актуальні питання неврології і нейрохірургії : тези доп. 2-ї Західноукраїнської конференції. Ужгород, 2004. С. 3637.
20. Глазовська І. І. Особливості церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та ліпідного обміну у осіб із спадковою схильністю до розвитку ішемічного інсульту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15 «Неврологія» / І. І. Глазовська К. , 2001. 20 с.
21. Головченко Ю. И. Восстановительная терапия и социально-трудовая реабилитация больных, перенесших инсульт / Ю. И. Головченко, Р. Я. Адаменко, А. Г. Усатенко // Журнал практичного лікаря. 2001. № 2. С.1416.
22. Григорова И. А. Современные принципы дифференцированного лечения острого периода ишемического и геморрагического инсультов в блоке интенсивной терапии / И. А. Григорова // Медицина сегодня и завтра. 2004. № 3. С. 1619.
23. Григорова І. А. Системне вивчення атерогенезу і патогенетичних механізмів ішемічного инсульту головного мозку : дис. доктора мед. наук : 14.01.15 / Григорова Ірина Анатоліївна. Харків, 1997. 517 с.
24. Григорова І. А. Клініко-параклінічні особливості ішемічного інсульту в гострому та резидуальному періодах / І. А. Григорова, С. С. Дубівська, Є. Т. // Український вісник психоневрології. 2004. Т. 12. Вип. 2 (39). С. 4143.
25. Грицай Н. Н. Влияние возраста, пола и сезонности на структуру цереброваскулярной патологии у жителей Полтавы / Н. Н. Грицай, Н. В. Литвиненко, Т. И. Насонова [и др.] // Тези ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. К., 2000. С. 4950.
26. Гуляев Д. В. Управление артериальным давлением в лечении и профилактике инсульта : обзор рекомендаций американской ассоциации инсульта (ASA) и европейской инициативы инсульта (EUSI) / Д. В. Гуляев // Судинні захворювання головного мозку. 2008. № 2. С. 1020.
27. Дарій В. І. Клініко-патогенетичні особливості інтрацеребрального ускладненого ішемічного інсульту і оптимізація тактики його лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец 14.01.15. «Hеврологія» / В. І. Дарій. Харків, 2003. 40 с.
28. Демченко А. В. Особливості церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Hеврологія» / А. В. Демченко. К., 2003. 20 с.
29. Клинико-иммунологические критерии прогнозирования течения и исходов ишемического инсульта / Л. А. Дзяк, А. Г. Кириченко, В. А. Голик, В. И. Пашковский // Материалы конференции «Актуальные проблемы экстренной медицинской помощи при неотложных состояниях». Днепропетровск, 1995. С. 7778.
30. Дзяк Л. А. Мозговой инсульт (клинические, структурно-функциональные и имунные взаимоотношения и прогноз течения) : дис. доктора мед. наук : 14.01.15 / Дзяк Людмила Антоновна. Днепропетровск, 1991. 330 с.
31. Диагностика, лечение и профилактика мозговых инсультов : метод. пособ. для врачей-неврологов, врачей интернистов и студентов медицинских вузов / А. А. Козелкин, Л. А. Шевченко [и др.] // Труды Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье, 2006. 152 с.
32. Довбонос Т. А. Геморагічна трансформація інфаркту мозку : клінічні прояви, діагностика та лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Неврологія» / Т. А. Довбонос. К., 2003. 20 с.
33. Дубенко О. Е. Причины и последствия лакунарных инсультов головного мозга / О. Е. Дубенко, А. Е. Костюковская, С. Л. Костюковский // Український неврологічний журнал. 2007. № 1. С. 913.
34. Дубенко О. Е. Структурно-функциональная характеристика кардиогенных инсультов, их диагностика, лечение и прогноз : дис. доктора мед. наук : 14.01.15 / Дубенко Ольга Евгениевна. Харьков, 2001. 219 с.
35. Сучасна діагностика, лікування та профілактика кардіоемболічного інсульту : методичні рекомендації / укл. О. Є. Дубенко. Харків, 2004. 20 с.
36. Заболевания сердца и его проводящих систем в патогенезе развития кардиоэмболического инсульта / С. К. Евтушенко, Е. В. Шепотинник, Л. И. Кайдашевская, Р. В Симанов // Инсульт. Приложение к журналу неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова (Спецвыпуск). 2007. С. 338339.
37. Зербіно Д. Д. Гострі порушення мозкового кровообігу у жінок : епідеміологія, етіологія та морфогенез / Д. Д. Зербіно, Н. З. Гринчишин, І. І. Цюк // Український медичний часопис. 2008. № 3/65. С. 4347.
38. Зозуля І. С. Гострі порушення мозкового кровообігу як критичні стани в невропатології / І. С. Зозуля, В. І. Боброва // Український неврологічний журнал. 2006. № 1. С. 712.
39. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу : методичні рекомендації / укл. : Ю. П. Зозуля, П. В. Волошин, Т. С. Міщенко [та ін.]. К., 2005. 82 с.
40. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу : методичні рекомендації / укл. : Ю. П. Зозуля, П. В. Волошин, Т. С. Міщенко [та ін.]. [видання 2-ге, випр. та доп.]. Харків, 2007. 64 с.
41. Инсульт экстракраниального генеза / Н. М. Жулев, Н. А. Яковлев, Д. В. Кандыба [и др.]. СПб. : Издательский дом СПб. МАПО, 2004. 588 с.
42. Кадыков А. С. Больной, перенесший ишемический инсульт, на амбулаторном лечении / А. С. Кадыков, Н. В. Шахпаронова, В. В. Шведков // NEURO. Неврологическое обозрение. 2007. № 01 (02). С. 1013.
43. Кадыков А. С. Реабилитация после инсульта / А. С. Кадыков М. : Миклош, 2003. 176 с.
44. Козелкин А. А. Мигрень как фактор риска мозгового инсульта / А. А. Козелкин, С. А. Козелкина, М. А. Кременецкая // Therapia. Український медичний вісник. 2007. № 2. С. 25.
45. Козьолкіна С. О. Клініко-параклінічна характеристика та прогнозування перебігу гострого періоду внутрішньомозкових геморагій підкіркової локалізації : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Hеврологія» / С. О. Козьолкіна. Харків, 2007. 20 с.
46. Костюковська Г. Є. Структурно-функціональна характеристика лакунарних інфарктів головного мозку, особливості їх перебігу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Hеврологія» / Г. Є. Костюковська. Харків, 2007. 20 с.
47. Кузнецова С. М. Этиопатогенез инсульта. Клинические варианты / С. М. Кузнецова // Doctor. 2003. № 3. С. 1316.
48. Кузнєцов Д. А. Характеристика осередку ураження у хворих в гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп’ютерно-томографічних досліджень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Hеврологія» / Д. А. Кузнєцов. Харків, 2002. 20 с.
49. Кушнир Г. М. Инсульт : диагностика, лечение и профілактика : учеб.-метод. пособ. для врачей-неврологов, врачей общей практики и студентов медицинских вузов / Г. М. Кушнир, В. В. Самохвалова. Симферополь, 2007. 56 c.
50. Лапач С. Н. Статистика в науке и би знесе / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. К. : Морион, 2002. 640 с.
51. Лапшина І. О. Особливості церебральної та периферичної гемодинаміки у хворих з церебральними проявами атеротромбозу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Неврологія» / І. О. Лап шина. Харків, 2008. 20 с.
52. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга / А. Р. Лурия. [3-е издание]. М. : Академический Проект, 2000. 512 с.
53. Маньковский Б. Н. Инсульты у больных сахарным диабетом / Б. Н. Маньковский // Судинні захворювання головного мозку. 2006. № 3. С. 3336.
54. Маньковский Б. Н. Профилактика инсульта у больных сахарным диабетом / Б. Н. Маньковский // Практична ангіологія. Інсульт. Віртуальна конференція. 2008. № 1/1. С. 1617.
55. Мачерет Є. Л. Прогнозування неврологічного дефіциту на кінець гострого періоду кардіоемболічного підтипу ішемічного інсульту / Є. Л. Мачерет, Р. В. Сулік // Кровообіг і гемостаз. 2006. № 4. С. 101106.
56. Мельник В. С. Клінічні прояви та прогностичне значення стресової гіперглікемії після гострого ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет і без такого : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Неврологія» / В. С. Мельник. К., 2007. 20 с.
57. Мисюк Н. С. Прогнозирование и профилактика острых нарушений мозгового кровообращения / Н. С. Мисюк. Мн. : Высш. шк., 1987. 192 с. : ил.
58. Мищенко Т. С. Профилактика цереброваскулярных заболеваний у больных фибрилляцией предсердий // Практична ангіологія. 2006. Т. 2. № 1. С. 812.
59. Мищенко Т. С. Сахарний диабет и цереброваскулярные заболевания / Т. С. Мищенко, Т. Г. Перцева, В. Н. Мищенко // Міжнародний неврологічний журнал. 2005. № 4. С. 2934.
60. Мищенко Т. С. Исходы инсульта / Т. С. Мищенко, В. Н. Мищенко // NEURO. Неврологическое обозрение. 2007. № 01 (02). С. 14.
61. Мищенко Т. С. Анализ состояния распространенности, заболеваемости и смертности от цереброваскулярных заболеваний в Украине // Судинні захворювання головного мозку. 2007. № 3. С. 24.
62. Мищенко Т. С. Атеротромбоз и цереброваскулярные заболевания / Т. С. Мищенко // Практична ангіологія. Інсульт. Віртуальна конференція. 2008. № 1/1. С. 10 14.
63. Мищенко Т. С. Профилактика цереброваскулярных заболеваний у больных с фибрилляцией предсердий / Т. С. Мищенко // Практична ангіологія. 2006. № 1(02). С. 812.
64. Дисліпідемії : діагностика, профілактика та лікування : метод. рекомендації / укл. : О. І. Мітченко, І. М. Лутай. К., 2007. 55 с.
65. Міщенко Т. С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні у 2007 році / Т. С. Міщенко // Судинні захворювання головного мозку. 2008. № 2. С. 39.
66. Морозова О. Г. Применение нейропротекторов при неврологических осложнениях сахарного диабета / О. Г. Морозова // Здоров’я України. 2003. № 4. С. 1011.
67. Московко С. П. Післяінсультна терапія : що ми робимо, можемо зробити і повинні робити? / С. П. Московко // Практична ангіологія. Інсульт. Віртуальна конференція. 2008. № 1/1. С. 6872.
68. Московко С. П. Профилактические перспективы контроля артериальной гипертензии : теоретические и практические аспекты / С. П. Московко // Практична ангіологія. 2006. № 1(02). С. 1416.
69. Пашковський В. М. Реєстр інсульту у Чернівцях : результати та перспективи / В. М. Пашковський, О. О. Філіпець, В. Л. Кісілюк, Л. В. Мандрюк // Сучасні проблеми неврології і психіатрії : матеріали доп. наук.-прак. конференції, присвяченої 50-річчю Тернопільської обласної комунальної лікарні. Тернопіль, 2008. С. 7879.
70. Пашковский В. М. Інсульти мозку : особливості епідеміології та відновлення пошкоджених неврологічних функцій, діагностика і лікування / В. М. Пашковский. Харків, 1997. 143 с.
71. Пашковський В. М. Профілактика та лікування соматичних ускладнень інсульту / В. М. Пашковський // Актуальні питання неврології і нейрохірургії : тези доп. 2-ї Західноукраїнської конференції. Ужгород, 2004. С. 1415.
72. Пісоцька О. В. Роль структурно-функціональних змін стінки внутрішньої сонної артерії у патогенезі атеротромботичного інсульту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15. «Неврологія» / О. В. Пісоцька. Харків, 2007. 20 с.
73. Поліщук М. Є. Про заходи щодо попередження смертності та інвалідності від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань / М. Є. Поліщук // Нейрон Ревю. 2003. № 5(11). С. 13.
74. Поліщук М. Є. Роль держави та медичної громадськості в боротьбі проти інсульту / М. Є. Поліщук // Судинні захворювання головного мозку. 2007. № 2 С. 2.
75. Факторы риска инфаркта мозга, исход заболевания в зависимости от сроков госпитализации / Е. Н. Пономарева, Е. А. Короткевич, Э. К. Сидорович, Ю. Н. Рушкевич // Неврологический журнал . 2003. Т. 8. № 1. С. 1619.
76. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії : посіб. до Націон. програми профілактики і лікув. артеріальної гіпертензії / Є. П. Свіщенко, А. Є. Багрій, Л. М. Єна [та ін.]. К. : ПП ВМБ, 2008. 80 c.
77. Самосюк И. З. Поэтапная медицинская реабилитация больных с инсультом / И. З. Самосюк, Н. И. Самосюк // Практична ангіологія. Інсульт. Віртуальна конференція 2008. № 1/1. С. 5967.
78. Симоненко В. Б. Совершенствование профилактики инсульта требует пересмотра концепции факторов риска / В. Б. Симоненко, Е. А. Широков, Б. С. Виленский // Неврологический журнал. 2006. Т.11. № 2. С. 3943.
79. Сіренко Ю. М. Медикаментозна профілактика інсульту у хворих на артеріальну гіпертензію / Ю. М. Сіренко // Судинні захворювання головного мозку. 2008. № 2. С. 28.
80. Смоланка В. І. Хірургічна профілактика повторних порушень мозкового кровообігу при екстракраніальній патології сонних артерій / В. І. Смоланка // Актуальні питання неврології і нейрохірургії : тези доп. 2-ї Західноукраїнської конференції. Ужгород, 2004. С. 1415.
81. Соколова Л. К. Сахарный диабет : вопросы диагностики / Л. К. Соколова // Практична ангіологія. 2006. № 1 (02). С. 5153.
82. Сулік Р. В. Клініко-інструментальна характеристика і лікування хворих з атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами ішемічного інсульту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец 14.01.15 «Неврологія» / Р. В. Сулік. К., 2007. 20 с.
83. Суслина З. А. Ишемический инсульт : принципы лечения в острейшем периоде / З. А. Суслина // Атмосфера. Нервные болезни. 2004. № 1. С. 1418.
84. Суслина З. А. Ишемический инсульт : сосуды, сердце, кровь / З. А. Суслина // Инсульт. Приложение к журналу неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова (Спецвыпуск). 2007. С. 3637.
85. Ткаченко О. В. Клініко-нейровізуальні особливості та їхні патоморфологічні еквіваленти при повторних гострих порушеннях мозкового кровообігу за ішемічним типом / О. В. Ткаченко, Л. М. Дупляк, С. Г. Гичка // Український неврологічний журнал. 2006. № 1. С.1318.
86. Тріщинська М. А. Оцінка ролі інтенсивної терапії в лікуванні церебрального інсульту в гострому періоді : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.15. «Неврологія» / М. А. Тріщинська. К., 2005. 19 с.
87. Факторный, дискриминантный и кластерный анализ / Дж. О. Ким, Ч. У. Мюллер, У. Р. Клекса [и др.] ; пер. с англ.; под ред. И. С. Енюкова.]. М. : Финансы и статистика, 1989. 215 с.
88. Фломин Ю. В. Патофизиологические основы и принципы диагностики атеросклеротических и кардиоэмболических инсультов / Ю. В. Фломин, О. Б. Бондарь, Л. В. Войнилович // Судинні захворювання головного мозку. 2008. № 3. С. 212.
89. Фломін Ю. В. Оптимізація лікувальної тактики при гострому ішемічному інсульті в каротидному басейні з урахуванням прогнозу 30-денних наслідків хвороби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.15. «Неврологія» / Ю. В. Фломін. К., 2005. 22 с.
90. Фонякин А. В. Жизнь после инсульта : подходы к снижению риска сердечно-сосудистых осложнений / А. В. Фонякин, Л. А. Гераскина, Е. В. Самохвалова // Судинні захворювання головного мозку. 2007. № 2. С. 1621.
91. Фонякин А. В. Антигипертензивная терапия на фоне цереброваскулярной патологии / А. В. Фонякин // Практична ангіологія. 2006. № 1 (02). С. 3235.
92. Фонякин А. В. Кардиологическая диагностика при ишемическом инсульте / А. В. Фонякин, З. А. Суслина, Л. А. Гераскина. СПб. : Инкарт, 2005. 224 с.
93. Фролов А. И. Диагностика и лечение фибрилляции предсердий / А. И. Фролов // Практична ангіологія. 2007. № 2 (7). С. 3036.
94. Цьоха І. О. Прогностичне значення клінічних та нейровізуалізаційних характеристик ішемічного інсульту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.15. «Неврологія» / І. О. Цьоха. К., 2007. 20 с.
95. Черенько Т. М. Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції запально-нейроімунних порушень у хворих на ішемічний інсульт : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец 14.01.15. «Неврологія» / Т. М. Черенько. К., 2008. 40 с.
96. Вплив нейровітану на рівень генетично обумовленої гіпергомоцистеїнемії, ліпідів крові та ендогенної інтоксикації при ішемічному інсульті / В. М. Шевага, М. С. Білобрин, А. В. Кульматицький, Х. М. Ординська // Міжнародний неврологічний журнал. 2008. № 6 (22). С. 2833.
97. Широков Е. А. Индивидуальный прогноз в превентивной ангионеврологии / Е. А. Широков // Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. 2007. Вип. 19. С. 1219.
98. Шкробот С. І. Особливості перебігу кардіоемболічного ішемічного інсульту / С. І. Шкробот // Актуальні питання неврології і нейрохірургії : тези доп. 2-ї Західноукраїнської конференції. Ужгород, 2004. С. 1415.
99. Шпрах В. В. Варианты клинического течения постинсультного перио