КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО СЕЧОСТАТЕВОГО ХЛАМІДІОЗУ З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МЕТАЛ-МЕТАЛОФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ : КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ хронического мочеполового хламидиоза С УЧЕТОМ НАРУШЕНИЙ МЕТАЛЛ-МЕТАЛОФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ И функционального состояния печени



  • Название:
  • КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО СЕЧОСТАТЕВОГО ХЛАМІДІОЗУ З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МЕТАЛ-МЕТАЛОФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ
  • Альтернативное название:
  • КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ хронического мочеполового хламидиоза С УЧЕТОМ НАРУШЕНИЙ МЕТАЛЛ-МЕТАЛОФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ И функционального состояния печени
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису



    СЕНЧУК Лариса Олексіївна

    УДК: 61608 + 579.882.+ 577.115+ 616.36.

    КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО СЕЧОСТАТЕВОГО ХЛАМІДІОЗУ З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МЕТАЛ-МЕТАЛОФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ

    14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Буянова Олександра Василівна
    доктор медичних наук, професор



    Івано-Франківськ 2009






    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів..................................................................................................... 4
    Вступ......................................................................................................... 5
    Розділ 1. Огляд літератури............................................................................................... 11
    1.1. Сучасний стан проблеми сечостатевого хламідіозу............................................................................... 11
    1.2. Соціальні та медичні аспекти хламідійної інфекції................................................................................ 16
    1.3. Функціональний стан печінки, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту, метал - металоферментних систем у хворих сечостатевим хламідіозом......................................................................... 22
    1.4. Сучасні погляди на лікування сечостатевого хламідіозу........................................................................... 34
    Розділ 2. Матеріали та методи дослідження............................................................................................ 44
    2.1. Клініко-епідеміологічна характеристика хворих з хронічним сечостатевим хламідіозом.......................................................................... 44
    2.2. Діагностика хламідійної інфекції................................................................................. 51
    2.2.1. Виявлення антигенів хламідій методом ПІФ................................................................................ 63
    2.2.2. Дослідження титрів антитіл до Chlamydia trachomatis в сироватці крові хворих....................................................................... 65
    2.3. Визначення кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів та ферментів антиоксидантної системи захисту................................................................................. 67
    2.4. Визначення активності органоспецифічних ферментів крові як показників функціонального стану печінки................................................................................. 70
    2.5. Атомно-адсорбційний метод визначення вмісту мікроелементів.................................................................... 72
    2.6. Статистична обробка результатів дослідження......................................................................... 72
    Розділ 3. Клініко-патогенетична характеристика перебігу хронічного сечостатевого хламідіозу (до лікування)......................................................................................................... 74


    3.1. Показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у хворих з сечостатевим хламідіозом.......................................................................... 74
    3.2. Показники органоспецифічних ферментів маркерів функціонального стану печінки у хворих з сечостатевим хламідіозом.......................................................................... 81
    3.3. Показники вмісту мікроелементів у крові хворих із хронічним сечостатевим хламідіозом.......................................................................... 89
    Розділ 4. Лікування хворих з сечостатевим хламідіозом............................................................................................. 95
    4.1. Опис застосованих методів лікування.............................................................................. 95
    4.2. Показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, органоспецифічних ферментів маркерів функціонального стану печінки, метал-металоферментних
    ....... систем у крові в процесі лікування............................................................................ 100
    Розділ 5. Ефективність застосування гепатопротекторної та антиоксидантної терапії в комплексному лікуванні хворих з хронічним сечостатевим хламідіозом........................................................................... 113
    Розділ 6. Аналіз та обговорення отриманих результатів............................................................................ 129
    Висновки............................................................................................... 149
    Практичні рекомендації.......................................................................................... 152
    Список використаних джерел................................................................................................... 153






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
    ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
    АлАТ аланінамінотрансфераза
    АОСЗ антиоксидантна система захисту
    АсАТ аспартатамінотрансфераза
    ВР вільні радикали
    ВРОЛ вільнорадикальне окислення ліпідів
    ДК дієнові кон’югати
    ЕТ елементарне тільце
    Ig імуноглобулін
    ІФА імуноферментний аналіз
    ЛДГ лактатдегідрогеназа
    МА малоновий альдегід
    НЗТФ насиченість залізом трансферину
    ПІФ пряма імунофлюоресценція
    ПТ проміжне тільце
    ПОЛ перекисне окислення ліпідів
    РТ ретикулярне тільце
    СОДГ сорбітолдегідрогеназа
    СТ стандартне лікування
    ХЕ холінестераза
    ХССХ хронічний сечостатевий хламідіоз
    ЦП церулоплазмін








    ВСТУП

    Актуальність теми. Серед захворювань, що передаються статевим шляхом, найбільший інтерес в силу своєї виключно високої розповсюдженості викликає сечостатевий хламідіоз [118]. Він відіграє значну роль у розвитку запальних захворювань сечостатевих органів у жінок, чоловіків, дітей, виникненні безпліддя, розвитку патології вагітності та пологів, життєздатності плоду, розвитку захворювань у новонароджених [121].
    Захворюваність цією недугою не тільки продовжує залишатись на високому рівні, але і має тенденцію до постійного росту. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (2005) щорічно в світі реєструється 90 млн. нових випадків захворювання [116]. В Україні склалася несприятлива епідеміологічна ситуація з венеричними хворобами [116, 118, 226]. Значний ріст хламідіозу в нашому суспільстві обумовлений рядом соціальних причин:
    ранній початок статевого життя серед підлітків;
    невпорядковані сексуальні зв’язки без застосування засобів індивідуального захисту;
    зміною умов життя сучасного суспільства.
    Тяжкість ускладнень, які суттєво впливають на здоров’я людини, ставлять хламідійну інфекцію в ряд основних медико-соціальних проблем.
    За даними досліджень, сечостатевим хламідіозом уражено від 30% до 60% жінок [226] і понад 50% чоловіків з запальними захворюваннями урогенітального тракту [8, 25, 44] та запальними захворюваннями органів малого тазу [2, 27, 36, 62, 85]. У жінок, що страждають безпліддям при наявності запальних процесів у сечостатевих органах, частота виявлення хламідій сягає більше 80% [102, 182, 238, 241]. Причин швидкого розповсюдження хламідійної інфекції багато [36, 112, 119, 245]. Цьому сприяють поведінкові фактори, часта зміна сексуальних партнерів, реінфекції та рецидиви захворювання [91]. Не менш важливим є те, що хламідійні інфекції, у більшості випадків, перебігають безсимптомно або з неспецифічними проявами. У 70% інфікованих жінок та в 50% чоловіків захворювання носить асимптомний характер, що створює вагомі труднощі в діагностиці. Ендометрити [236] та сальпінгіти [114, 286] у 40% хворих жінок перебігають безсимтомно, а у 20 30% чоловіків буває безсимтомний перебіг простатиту [138, 165, 237].
    Відмічається ріст хламідійної інфекції і серед неповнолітніх. В останні роки в загальній структурі захворювань дітей і підлітків спостерігається прогресивне зростання кількості інфікованих хламідіями [91, 116, 120, 226].
    На сьогоднішній день проблема лікування хламідіозу надзвичайно актуальна. Це обумовлено не тільки безперервним ростом інфекції в людській популяції, але й високим процентом рецидивів сечостатевого хламідіозу у пацієнтів, які отримали курс антибіотикотерапії згідно з діючими інструкціями та схемами лікування. За даними різних дослідників частота рецидивів сечостатевого хламідіозу після антибіотикотерапії складає від 2 до 50%. Проблема ускладнюється і тим фактом, що в даний час немає єдиної концепції причин їх розвитку, недостатньо вивчені всі ланки патогенезу, протікання і персистування хламідійної інфекції, що може бути каменем перешкоди на шляху до успіху антихламідійної терапії.
    Вивчення сучасних аспектів патогенезу будь-якого захворювання неможливо без дослідження механізмів дестабілізації біологічних мембран, які складають основу багатьох патологічних реакцій організму людини, у тому числі і при запальних процесах інфекційної етіології сечостатевої сфери.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету «Розробка нових методів діагностики і лікування нейродерматозів, псоріазу та поєднаної сечостатевої інфекції» (№ державної реєстрації 0104U008450). Дисертантом самостійно проведено вивчення функціонального стану печінки, мікроелементного обміну (цинку, міді, заліза), ПОЛ, АОСЗ в процесі лікування у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз (ХССХ), а також розроблено та виконано клінічну апробацію нового патогенетично обгрунтованого методу лікування хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз.
    Мета дослідження підвищення ефективності лікування хворих ХССХ шляхом розробки методу комплексної терапії з використанням препаратів гепатопротекторної (глутаргін) та антиоксидантної (кверцетин) дії на підставі вивчення функціонального стану печінки та метал-металоферментних систем.
    Завдання дослідження:
    1. Провести комплексне клініко-лабораторне обстеження 130 хворих на ХССХ.
    2. Вивчити обмін мікроелементів (цинк, залізо, мідь) у хворих на ХССХ до та після комплексного лікування при застосуванні гепатопротекторної, антиоксидантної та стандартної терапії (СТ).
    3. Вивчити функціональний стан печінки до та після лікування за розробленою методикою та СТ.
    4. Вивчити стан ПОЛ та АОСЗ, вміст металоферментів плазми крові у хворих на ХССХ до лікування та при комплексному лікуванні за розробленою методикою та СТ.
    5. Розробити новий патогенетично обгрунтований метод лікування ХССХ з урахуванням метал-металоферментного обміну, стану ПОЛ, АОСЗ та функціональних можливостей печінки.
    6. Вивчити віддалені результати запропонованого методу лікування (через 1 місяць, 6 місяців, 1 рік після завершення терапії).
    Об’єкт дослідження хронічний сечостатевий хламідіоз.
    Предмет дослідження патогенетичні та клінічні особливості перебігу захворювання, функціональний стан печінки у хворих на ХССХ в процесі лікування.
    Методи дослідження:
    1. Клінічні обстеження хворих на ХССХ (скарги, анамнез захворювання та життя, статевий анамнез, об’єктивне обстеження).
    2. Клініко-лабораторні обстеження (загальні аналізи крові та сечі, копрограма).
    3. Пряма імунофлюоресценція (ПІФ) виявлення антигенів хламідій у хворих у зішкрібних препаратах слизових оболонок уретри та цервікального каналу.
    4. Імуноферментний аналіз (ІФА) визначення рівня IgG, IgM до С. trachomatis.
    5. Визначення вмісту мікроелементів (Zn, Cu, Fe) у цілісній крові за методом атомно-абсорбційної спектрометрії.
    6. Біохімічні: визначення кінцевих продуктів ПОЛ (малоновий альдегід (МА), дієнові кон’югати (ДК)), металоферментів (церулоплазмін, насиченість залізом трансферину, вугільна ангідраза, каталаза), активності органоспецифічних ферментів крові як показників функціонального стану печінки: аланінамінотрансфераза (АлАТ), аспартатамінотрансфераза (АсАТ), лактатдегідрогеназа (ЛДГ), сорбітолдегідрогеназа (СОДГ), аргіназа (АГ), холінестераза (ХЕ).
    7. Статистичні: оцінка достовірності показників, визначення кореляційних зв’язків результатів обстеження різними методами.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчався мікроелементний обмін (цинк, мідь, залізо) у хворих на ХССХ. Встановлена розбалансованість біохімічного гомеостазу по типу гіпер- та гіпомікроелементозу.
    Вперше в дослідженні встановлено порушення активності ферментів маркерів функціонального стану печінки у хворих на ХССХ: підвищення трансаміназ (АсАТ, АлАТ), СОДГ, АГ, зниження ЛДГ, ХЕ сироватки крові.
    Виявлено, що у хворих ХССХ розвиток патологічного процесу супроводжується наростанням ПОЛ і зниженням АОСЗ.
    На підставі отриманих результатів науково обгрунтовано застосування гепатопротекторного препарату (глутаргін) та засобу антиоксидантної дії (кверцетин) в комплексній терапії хворих на сечостатевий хламідіоз.
    Практичне значення одержаних результатів. Доведена практична доцільність вивчення функціонального стану печінки, ПОЛ, АОСЗ та стану метал-металоферментних систем у хворих на ХССХ для закладів практичної охорони здоров’я дермато-венерологічного, акушерсько-гінекологічного, урологічного профілю. Запропоновано патогенетично обгрунтований, безпечний у використанні, з відсутніми побічною дією та ускладненнями метод лікування хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз.
    Проведені дослідження дозволили встановити, що застосування розробленої методики лікування ХССХ призводить до більш швидкої позитивної клінічної динаміки перебігу захворювання на фоні нормалізації біохімічних показників крові, які відображають порушення ПОЛ та АОСЗ, функцію печінки та обміну метал-металоферментних систем.
    Розроблений метод лікування ХССХ доступний для широкого впровадження в практику венерологічних закладів України. Проведені дослідження та лікування з додатковим застосуванням гепатопротекторної та антиоксидантної терапії дають змогу практичним лікарям поглибити знання про порушення та розбалансованість у співвідношенні процесів ПОЛ та АОСЗ, функціонального стану печінки та метал-металоферментного обміну, які лежать в основі патогенетичного шляху розвитку при хламідійній інфекції. Розроблений метод лікування впроваджений у роботу Івано-Франківського обласного клінічного дерматовенерологічного диспансеру, клініці ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України» (м.Харків), Коломийського районного дерматовенерологічного диспансеру Івано-Франківської області, поліклінічного та стаціонарного шкірновенерологічних відділень Рогатинської центральної районної лікарні Івано-Франківської області, навчальний процес кафедри шкірних та венеричних хвороб ІФНМУ.
    Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовано мету та задачі дослідження, проведено аналіз літератури. Дисертантом самостійно здійснено клініко-статистичний аналіз 130 хворих: проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих на ХССХ. Особисто проведено відбір хворих для проведення клінічних, серологічних та біохімічних досліджень. Біохімічні дослідження виконано спільно з співробітниками кафедри біохімії Івано-Франківського національного медичного університету в акредитованій «Біохімічній лабораторії». Більшість досліджень проведено при безпосередній участі здобувача. Автором написані всі розділи дисертації, сформульовано висновки, розроблені практичні рекомендації, проведена статистична обробка отриманих результатів.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях Івано-Франківського обласного осередку Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів (Івано-Франківськ, 2005; 2007; 2008), 58-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2003), науково-практичній конференції УАЛДВК (Київ, 2005), науково-практичній конференції «Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря» (Київ, 2006), ІХ Українському біохімічному з’їзді (Харків, 2006).
    Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в 14 наукових працях, з них 5 статей (3 у моноавторстві) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 7 тез. Отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель, оформлено 1 інформаційний лист.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих хронічним сечостатевим хламідіозом на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу даного захворювання та застосування комплексного лікування з використанням гепатопротекторної та антиоксидантної терапії.
    1.Аналіз даних літератури та особистих спостережень вказує на поширеність хламідійної інфекції серед осіб репродуктивного віку. При цьому хламідіоз у жінок та чоловіків часто рецидивує, що супроводжується появою важких ускладнень. Лікування хворих не завжди дає ефективний результат. Вказане вище свідчить про соціальне та медичне значення хламідіозу. При проведенні комплексного клініко-лабораторного обстеження 130 хворих переважав суб'єктивно-асимптомний перебіг захворювання, а домінуючими об’єктивними симптомами запалення сечостатевих органів були: гіперемія та набряк губок уретри, скудні слизові виділення, у жінок набряк та гіперемія цервікального каналу, ерозія шийки матки.
    2.Встановлено порушення обміну мікроелементів (цинку, міді, заліза) при ХССХ. Виявлено розбалансованість біохімічного гомеостазу по типу гіпер- та гіпомікроелементозу: гіпоцинкемія 5,14±0,12 мг/л на сиру речовину (р<0,05), гіперкупремія 2425,7±35,2 мг/л на сиру речовину (р<0,05) та легка гіпоферемія 425,7±5,1 мг/л на сиру речовину (р<0,05). Дефіцит цинку і заліза та збільшення рівня міді у крові можуть свідчити про наявність метаболічних порушень при внутрішньоклітинній хламідійній інфекції.
    3. На основі вивчення біохімічних показників та визначення активності індикаторних, екскреторних та секреторних ферментів сироватки крові виявлено достовірне (р<0,05): збільшення рівней АсАТ (0,31±0,06 мкмоль/год/мл), АлАТ (0,42±0,008 мкмоль/год/мл), СОДГ (0,633±0,01 до1од/мл) та аргінази (0,53±0,014 мкмоль/0,1мл крові), деяке зменшення рівней ЛДГ (1,55±0,03 мккат/л) та ХЕ (71,5±1,79 мккат/л) у порівнянні з контрольною групою здорових осіб.
    4. У хворих хронічним сечостатевим хламідіозом до їх лікування виявлені суттєві зміни показників ПОЛ та АОСЗ. Встановлено, що розвиток патологічного процесу супроводжується наростанням процесів ПОЛ про що свідчать достовірні (р<0,05) збільшення рівней ДК (2,778±0,186 ум. од. в 1 мл плазми) і МА (5,229±0,051 нмоль/мл) і зниженням АОСЗ, про що свідчать зміни активності ферментів сироватки крові: достовірні (р<0,05) зниження рівней каталази (8,25±0,264 мг·Н2О2/мл ), збільшення показника ЦП (48,95±0,33 ум. од), зниження НЗТФ (0,145±0,019 ум.од.) та помірне зниження ВА (1,15±0,011 ум. од.).
    5.На основі отриманих результатів дослідження розроблена та патогенетично обґрунтована оригінальна методика комплексного лікування хворих на ХССХ з використанням гепатопротектора (глутаргін) та препарату з антиоксидантною дією (кверцетин). Доведена її ефективність і переваги у порівнянні з стандартними методами:
    а) у хворих основної групи достовірно (р<0,01- 0,001) частіше ніж в порівняльній групі регресували клінічні ознаки запалення сечостатевих органів (гіперемія та набряк цервікального каналу, гіперемія та набряк губок уретри, ерозія шийки матки, слизові скудні виділення);
    б) в І групі в більшій мірі ніж в ІІ відновлювались змінені показники біохімічних досліджень (у порівнянні з показниками до лікування збільшувались рівні вмісту у крові цинку (в 1,35), заліза (в 1,14), ЛДГ (в 1,11), ХЕ (в 1,18), ВА (в 1,32), каталази (в 1,60), НЗТФ (в 1,38 рази), зменшувались міді (в 1,77), АсАТ (в 1,35), АлАТ (в 1,62), СОДГ (в 1,35), аргініну (в 1,54), ДК (в 1,88), МА (в 1,5), ЦП (в 1,69 рази);в ІІ групі відповідно ці зміни мали такі значення: 1,20, 1,13, 1,11, 1,09, 1,05, 1,22, 1,21, 1,44, 1,07, 1,34, 1,23, 1,39, 1,79, 1,38, 1,42.
    6. Віддалені результати лікування вивчені через 3 місяці у 28 хворих І (основної) та 20 ІІ (порівняльної) груп: рецидив відмічено у 1 пацієнта І та у 3 ІІ груп (даним пацієнтам проведено додатковий курс лікування). Через 6 місяців і через 1 рік після лікування рецидивів не було в жодного з цих пацієнтів.






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    При сечостатевому хламідіозі в основі патогенетичного шляху розвитку патологічних процесів лежить розбалансованість процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ). З метою корекції даних змін і захисту мембран клітин пропонуються хворим гранули кверцетину 2 г на добу у другій половині дня: о 14 год. 1г препарату, о 20 год. 1 г. Перед вживанням гранули розчиняють в половині склянки води і вживають за 30 хв. до їди, курс лікування 3 4 тижні.
    Виходячи з отриманих результатів функціонального стану гепатоциту при сечостатевому хламідіозі до лікування, пропонується препарат глутаргін (0,5г в таблетках 3 рази на день протягом 14 днів), як гепатопротекторний засіб у комплексній терапії хворих на сечостатевий хламідіоз.
    Застосування даних препаратів, що мають гепатопротекторну та антиоксидантну дію у комплексній терапії ХССХ сприяє покращанню самопочуття пацієнтів, зумовлює більш швидкий регрес клінічних проявів та скорочує терміни лікування таких пацієнтів у порівнянні з СТ, а також нормалізує показники окисно-відновних процесів.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авцын А.П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология /А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. М.: Медицина, 1991. 496 с.
    2. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем /В.П.Адасевич Н. Новгород: Издательство НГМА; М.: Медицинская книга, 2002. 416 с.
    3. Александров В.П. Клиническое применение вильпрафена (джозамицина) у пациентов с воспалительными заболеваниями урогенитального тракта /В.П. Александров, И.В. Князькин, П.Н.Зезюлин //Урология. 2000. №6. С.23 24.
    4. Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции /А.С. Анкирская// Акушерство и гинекология. 1999. №3. С. 8 10.
    5. Андрашко Ю.В. Пульс-терапия рациональный подход к лечению хронического урогенитального хламидиоза / Ю.В. Андрашко, О.М.Галагурич, С.В. Пушкаренко //Укр. журн. дерматол. венерол. косметол. 2007. №1. С. 77 80.
    6. Ачупане И.С. Смешанные хламидийные инфекции и их иммунокорекция / И.С. Ачупане, А.П. Милтиныш // Вест. дерматол. и венерол. 2000. №1. С. 28 30.
    7. Бабак О.Я. Хронические гепатиты / О.Я. Бабак Киев.: «Блиц Информ», 1999. 207 с.
    8. Балуянц Э.С. Этиологическое значение ассоциированных инфекций в патологи мочеполовых органов у мужчин: диагностика и лечение /Э.С.Балуянц //Автореф. дис. д-ра мед. наук. М., 1991.
    9. Бурлакова Е.Б. Роль витаминов в регуляции интенсивности окислительных процессов в липидах мембран / Е.Б. Бурлакова, Н.Г.Храпова //Актуальные проблемы витаминологии: Тез. докл. Всесоюзн. науч. конф. (М., 20 21 апреля 1978г.). М. 1978. Т.1. С. 27 29.
    10.Бардов Н.В. Комплексна діагностика хронічного простатиту, ускладненого порушеннями копулятивної та репродуктивної функції /Н.В.Бардов, М.М. Лебедюк, В.І. Степаненко //Лікарська справа. 2001. №3. С. 77 81.
    11.Барабой В.А. Перекисное окисление и стресс /В.А. Барабой СПб., 1992. С. 7 30.
    12.Бартышина С.В. Комплексная терапия хламидиоза и его осложнений / С.В. Бартышина // Уральский мед. журн. 1996. №1 (15). С.14 18.
    13.Бартышина С.В. Принципы и методы терапии женщин с хламидиозом и нарушением функции репродукции. Тактика ведения больных / С.В. Бартышина // Сб. науч. трудов Уральского НИИ дерматовенерологии. Екатеринбург, 1995. С.55 61.
    14.Башмакова М.А. Инфекция и бактериальная колонизация урогениталий у беременной женщины, влияние на течение беременности, плод и новорожденного ребенка / М.А. Башмакова, Н.Г. Кошелева, Е.П.Калашникова //Акушерство и гинекология. 1995. №1. С.15 18.
    15.Беднова В.Н. Лікування фторхінолонами (таривід, ципробай, абактал) інфекцій урогенітального тракту /В.Н. Беднова, Л.А. Бакалова // Вест. дермат. и венер. 1993. №3. С.77 78.
    16.Белозоров А.П. Некоторые проблемы современной диагностики заболеваний, передающихся половым путем / А.П. Белозоров // Журн. дерматол. и венерол. 2000. №2 (10). С. 68 70.
    17.Бей Л.И. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных с первичным и вторичным сифилисом / Л.И. Бей //Дерматол. и венерол. 2001. Т.11, №1. С. 30 32.
    18.Брагина Е.Е. Некоторые особенности жизненного цикла хламидий. Атипичные формы существования (обзор литературы) / Е.Е. Брагина, О.Е.Орлова, Г.А. Дмитриев //Заболевания, передающиеся половым путем. 1998. №1. С. 4 9.
    19.Битти В.А. Персистенция у хламидий: от клеточных культур до патогенеза хламидийной инфекции / В.А. Битти, Р.П. Моррисон, Д.И. Бирн //ЗППП. 1998. №1. С. 3 9.
    20.Бобырев В.Н. Экспериментальные основы применения антиоксидантов для лечения и профилактики возрастной патологии /В.Н.Бобырев // V Всесоюзн. съезд геронтологов и гериатров, 22 25 ноября, 1998. Тез. и реф. докладов Тбилиси. Киев. 1988. С. 79.
    21.Бурлакова Е.Б. Перекисное окисление липидов мембран и природные антиоксиданты /Е.Б. Бурлакова, Н.Г. Храпова // Биоантиоксидант: Тез. докл. науч. конф. Черноголовка, 1986. Т.1. С.40.
    22.Белозоров А.П. Иммуноферментные и амплификационные методы исследования в диагностике хламидиоза /А.П. Белозоров, О.И. Федец, Е.И.Милютина // Імунологія та алергологія. 2001. №1. С.60. Авт. также: С.К. Джораева, О.А.Сокол.
    23.Васильев М.М. Диагностика и лечение урогенитальной хламидийной инфекции / М.М. Васильев // Рос. мед. журн. 2000. Т.8, №6. С. 107.
    24.Васильев М.М. Эффективность клацида при лечении хламидийной и смешанной инфекции / М.М. Васильев, В.В. Кисина и др. // VII Росс. съезда дермат.-венерол. Казань, Тез. докл. Казань, 1996. Вып. 3 С.107.
    25.Ващенко В.В. Этиологическая значимость Chlamydia trachomatis при хроническом простатите /В.В. Ващенко //Дерматологія та венерологія. 2002. №3 (17) С. 49 52.
    26.Використання антиоксидантних комплексів для профілактики та комплексного лікування внутрішніх хвороб: Методичні рекомендації Київської мед. академії післядипломної освіти. К., 1998. 22 с.
    27. Виноград Н.О. Роль хламідійної та змішаної інфекції в патології сечостатевих органів /Н.О. Виноград, О.А. Казановський // Інфекційні хвороби. 1998. №2. С.11 14.
    28. Вплив сечостатевого хламідіозу, уреаплазмозу на репродуктивний стан людини / Г.І. Мавров, Г.М. Бондаренко, С.В. Унучко та ін. // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. 2002. №2. С. 61 64. Авт. також: Т.В. Губенко, І.В. Нехаева.
    29. Владимиров Ю.А. Перекисное окисление в биологических мембранах / Ю.А. Владимиров, И.А. Арчаков М.: Наука, 1972. 252 с.
    30. Воскресенский О.Н. Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патология / Отв. ред. О.Н. Воскресенский : Сб. ст. (Полт. мед. стомат. ин-т. редкол. Полтава, 1987 154 с.
    31.Возіанов О.Ф. Досягнення і проблеми урологічної допомоги населенню України / О.Ф. Возіанов, С.П. Пасечніков, Л.П.Павлова //Урологія. 2001. №4. С. 3 6.
    32.Гапарян Н.О. Актуальность проблемы хламидийной инфекции / Н.О. Гапарян, Е.В. Штыкунова // Рос. мед. журн. 1997. №4. С. 48 49.
    33.Гематологія і трансфузіологія // Під. ред. Гайдукової С.М. ВПЦ «Три крапки», 2001. 748 с.
    34.Глазкова Л.К. Совершенствование методов терапии женщин, больных урогенитальным хламидиозом на основании изучения роли нарушений в универсальных системах регуляции: Автореф. дисс. д-ра мед. наук / Л.К. Глазкова. Москва, 1992; 46.
    35.Глазкова Л.К. Современные аспекты лечения хламидийной инфекции / Л. К. Глазкова, Герасимова Н.М. // ЗППП. 1996. №4. С. 9 13.
    36.Глазкова Л.К. Урогенитальная хламидийная инфекция / Л.К.Глазкова, Н.М. Герасимова. Санкт-Петербург: Сотис, 1998. С. 111 148.
    37.Глазкова Л.К. Опыт клиничнского применения ровамицина в терапии беременных с урогенитальной хламидийной инфекцией / Л.К. Глазкова, Н.М. Герасимова, Л.П. Терешина // Вестник дерматол. и венерол. 1997. №5. С 75 77.
    38.Глазкова Л.К. Генитальная хламидийная инфекция. Этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, клиника и терапия /Л.К. Глазкова, В.С. Полканов и др. // Руковод. для врачей. Екатеринбург. 1994. С. 90.
    39. Глухенький Б.Т. Применение вильпрафена для лечения урогенитального хламидиоза / Б.Т. Глухенький, А.Б.Глухенькая, Ю.Я.Бойко, С.А. Бойко, О.В. Гаврилюк // Україн. журн. дерматол. венерол. косметол. 2002. №1 (4). С. 96 98.
    40.Гомберг М.А. Азитромицин при урогенитальной хламидийной инфекции. Современные направления в диагностике и лечении урогннитального хламидиоза / М.А. Гомберг // Науч.-практ. конф. дерматовенерологов, Тез. докл. Новосибирск, 1998. С. 5 6.
    41.Гомберг М.А. Отработка эффективного курса азитромицина (сумамед) при лечении хронической хламидийной инфекции / М.А.Гомберг, А.Л. Машкиллейсон //Новые возможности химиотерапии. М., 14 мая 1995.
    42.Гончаренко М.С. Состояние и роль свободнорадикального окисления у больных псориазом / М.С. Гончаренко // Вестн. дерматол. и венерол. 1983. №6. С. 7 11.
    43. Гомберг М.А. Антибиотики тетрациклинового ряда в терапии хламидийной инфекции / М.А. Гомберг, А.М. Соловьев // ИППП. 2001. №2. С. 14 16.
    44.Горпиченко И.И. Хламидиоз в урологической и андрологической практике / И.И. Горпиченко, С.М Гибнер Киев, 2000. 29 с.
    45.Горпінченко І.І. Урогенітальний хламідіоз: клініка, діагностика, принципи лікування / І.І. Горпінченко, Л.І. Добровольська, С.М. Гібнер //Урология. 2001. №1. С. 51 56.
    46.Гранитов В.М. Хламидиозы / В.М. Гранитов Москва: Медиц. Книга, Н. Новгород.: Изд-во НГМА, 2002. 192 с.: ил.
    47.Гранитов В.М., Хламидиозы / В.М. Гранитов М.: Медицинская книга. Н.-Новгород: Изд. НГМА, 2002. 192 с.: ил.
    48.Гребенников В.А. Ровамицин в лечении хламидийных уретритов у мужчин / В.А. Гребенников, В.Е. Темников // VII Росс. съезд дерматол. венерол. Казань: Тез. докл. , 1996. 4. 3: С. 113.
    49.Горпинченко И.И. Хламидиоз в урологической и андрологической практике / И.И. Горпинченко, С.М. Гибнер: Методические рекомендации. К.; 2000. 19 с.
    50.Громова О.А. Элементный анализ и ферментативная антиокислительная активность нейрометаболических препаратов природного происхождения билобила, актовегина, церебролизина / О.А.Громова, О.М. Панасенко, А.В. Скальный // Фармация. 2000. №4. С.12 17.
    51.Девяткина Т.А. Антиоксиданты в профилактике стрессорных повреждений в онтогенезе / Т.А. Девяткина, Л.М. Тарасенко, Ю.В. Безуглый // V Всесоюзн. съезд геронтологов и гериатров, 22 25 ноября, 1998, Тбилиси. Киев. Тез. и реф. докладов 1988. С. 192.
    52.Досвід використання роваміцину у хворих урогенітальним хламідіозом / Г.І. Мавров, Г.М. Бондаренко, С.В. Унучко, Г.П. Чінов // Журн. дерматологии и венерологии. 2000. №1. С. 57 59.
    53. Дмитриев Г.А. Урогенитальная хламидийная инфекция. Подходы к диагностике и терапии / Г.А. Дмитриев // ЗППП. 2002. №2. С. 21 24.
    54. Дмитриев Г.А. Ципрофлоксацин (цифлокс) в терапии некоторых болезней, передаваемых половым путем / Г.А.Дмитриев, В.И. Кисина, Т.И.Наволоцкая, Е.Е. Брагина, Т.Е. Вахнина, Т.Г. Коликова // Вестник дерматол. и венерол. 1995. №5. С. 18 20.
    55.Дубинина Е.Е. Биологическая роль супероксидного анион радикала и супероксиддисмутазы в тканях организма / Е.Е. Бубинина // Успехи современной биологии. 1989. Т. 108, №1 (4). С. 3 18.
    56.Дюдюн А.Д. Урогенитальный хламидиоз / А.Д. Дюдюн // Дерматол. Косметол. Сексол. 2001. №2 3 (4). С. 104 114.
    57.Дюдюн А. Клініко-морфологічні особливості при рецидивах урогенітальних інфекцій / А. Дюдюн, Н. Полон, В. Захаров, С. Дюдюн // Ліки України. 2004. №10 (87). С. 93 96.
    58.Жураев Р.К. Хронічний хламідіоз: роль в патогенезі артропатій / Р.К. Жураев, А.В. Дорощук / 63-я університетська студентська наукова конференція. Львів, 2002. Тези доповідей С.105 106.
    59.Захарян Э.Г. Этиология, патогенез и терапия патоспермии, обусловленной инфекции, передаваемыми половым путем / Э.Г. Захарян, В.П. Федотов // Дерматол. косметол. сексол. 2001. №2-3 (4). С. 114 120.
    60.Иванов О.Л. Проблема негонококковых уретритов и перспективы их терапии / О.Л. Иванов, А.А. Халдин, А.А. Фадеев // Материя Медика. 2002. №3 4. С. 98 102.
    61.Ивашкин В.Т. Атипичное течение хламидийной инфекции / В.Т. Ивашкин, А.И. Синопольников и др. // Военно-мед. журн. 1995. № 9. С. 35 39.
    62.Імунопатологічні механізми хламідійної інфекції / О.П. Білозоров, О.І. Федець, О.Й. Мілютина, С.К. Джораєва // ІІІ конгрес патофізіологів України, Одеса, 2000: Тез. доп. Опубл. у журн.: Фізіол. журн. 2000. Т. 46, №2. С. 51.
    63.Калєкіна К.О. Стан деяких параметрів процесів ліпопероксидації та енергетичного обміну при урогенітальному хламідіозі / К.О. Калєкіна, В.М.Цимбал // Досягнення молодих вчених майбутнє медицини: Матеріали наук. практ. конф. молодих вчен., присвяч. 350-річчю м. Харкова, 23 листоп. 2004 р. Х., 2004. С. 38.
    64.Кондакова А.К. Состояние показателей неспецифической эндогенной интоксикации при мочевом хламидиозе / А.К. Кондакова // Клінічна та експериментальна патологія. 2004. Т.3, №2. С. 196 197.
    65.Калюжная Л.Д. Особенности лечения инфекций, передающихся половым путем, на современном этапе / Л.Д. Калюжная, В.Е. Дзюбак, А.Е.Нагорный // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2002. №3 4 (5). С. 195 198.
    66.Калмыкова Т.Д. Макролиды в терапии урогенитального хламидиоза / Т.Д. Калмыкова, Мухамадеева Р.Х. // Вест. дерматол. и венерол. 2000. №4. С. 37.
    67.Коробейникова Э.Н. Модификация определения перекисного окисления липидов с тиобарбитуровой кислотой / Э.К.Коробейникова // Лаб. дело. 1989. №7. С. 8 10.
    68.Красносельских Т.В. Алгоритмы лабораторной диагностики инфекций, передающихся половым путем / Т.В. Красносельских, А.М.Савчак, Е.В. Соколовский, А.В. Игнатовский // Первый Российский конгресс дерматовенерологов Санкт-Петербург, 23 26 сентября, 2003: Тезисы научных работ. Т. 2., 2003. С. 17 18.
    69.Кутовая В.В. Особенности лабораторной диагностики урогенитальных хламидиозов / В.В. Кутовая // Дерматологія та венерологія (Харків). 2001. №2 (12). С. 30 33.
    70.Каверина В.А. Урогенитальные инфекции и патология шейки матки / В.А. Каверина // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гиникологии: Сб. науч. работ. Донецк, 1999. С. 59 60.
    71.Комарова Д.В. Морфологическая диагностика инфекционных поражений печени / Д. В. Комарова, Цинзерлинг В.А. //С. Петербург: Сотис, 1999 245 с.
    72.Кардашев И.П. Участие свободнорадикального окисления в интеграции систем резистентности организма / И.П. Кардашев // Физиология и патология ПОЛ, гомеостаза и имунногенеза: Сб. ст. Полтавского мед. ин-та. Полтава, 1992 С. 116 119.
    73.Кондакова А.К. Состояние процесов перекисного окисления липидов и АТФ-азная активность лимфоцитов периферической крови у больных хламидиозом / А.К. Кондакова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико биологических наук и практического здравоохранения: Труды. Симферополь, 2004. Т.139. С. 77 80.
    74.Кисина В.И. О тактике терапии урогенитального хламидиоза / В.И.Кисина // Вестник дерматол. и венерол. 1998. №3. С. 12 25.
    75.Кисина В.И. Роль нарушений экобиоциноза кишечника в патогенезе урогенитального хламидиоза / В.И. Кисина // Кремлевская мед. 1998. №1. С. 76 79.
    76.Кисина В.И. Далацин Ц (клиндамицин) в лечении инфекционных заболеваний урогенитального тракта / В.И. Кисина, Б.И. Зудин, О.И.Николаев // Весник дерматол. и венерол. 1994. №3. С. 49 51.
    77.Клиническая иммунология // Под ред. А.В. Караулова. М.: МИА, 1999. 604 с.
    78.Клименко П.М. Опыт применения роксида в комплексном лечении больных хламидийным простатитом / П.М. Клименко, О.А. Притуло // Дерм. космет. сексопат. 2002. №1 2 (5). С. 144 148.
    79.Ковалев Ю.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты некоторых видов урогенитальных микоплазмозов у больных негонорейными мочеполовыми инфекциями / Ю.Н. Ковалев, К.Б. Теохаров // Вест. дерматол. венерол. 1998. №1. С. 63 65.
    80.К вопросу о частоте обнаружения хламидий у больных с поражениями полости рта / Н.А. Божко, Н.А. Кутовая, В.В.Гончаренко и др. // Імунологія та алергологія. 2003. №4. С. 76. Авт. также: С.К.Джораева, Е.В. Щеголева.
    81.Кожный зуд. Акне. Урогенитальная хламидийная инфекция / Под ред. Е.В.Соколовского. Санкт-Петербург, 1998. 150 с.
    82.Козлова В.И. Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболевания гениталий / В.И. Козлова, А.Ф. Пухнер. Руководство для врачей. СПб.: Изд-во «Ольга», 2000. 572.
    83.Коляденко В.Г. Клиника, лечение и профилактика венерических болезней / В.Г. Коляденко Киев, «Вища школа», 1990. 128 с. ил.
    84.Кучеренко Н.Е. Липиды: Учебн. пособие для студентов биологических специальных университетов / Н.Е. Кучеренко, А.Н.Васильев. К.: Вища школа, 1985. 247 с.
    85.Коляденко В.Г. Хламидийный уретрит и его диагностика / В.Г. Коляденко, А.В. Руденко, С.Н. Роздайбедин, И.Г. Лукомская // Дерм. и венер.: Респ. Межвед. Сб. МЗ УССР; редкол. И. И. Мавров (отв. ред.) и др. 1988. С. 90 94.
    86.Кондакова А.К. Интенсивность процессов липопероксидации мембран лимфоцитов и окислительная модификация белков плазмы крови у больных мочеполовым хламидиозом / А.К. Кондакова // Дерм. и вен. 2004. №2 (24) С. 24 26.
    87.Контактные инфекции, передающиеся половым путем / И.И.Мавров, М.Н. Бухарович, Б.Т. Глухенький и др. К.: Здоров’я 1989. С. 384.
    88.Концепция борьбы с болезнями, передающимися половым путем. Х., 1994. С. 35.
    89.Короткий Н.Г. Клиническая эффективность ровамицина (спирамицина) при лечении неосложненного хламидиоза у мужчин / Н.Г.Короткий, А.А. Тихомиров // ЗППП. 1996. №5. С. 35 37.
    90.Крутикова Е.В. Применение вильпрафена в лечении хламидийной инфекции мочеполового тракта / Е.В. Крутикова // Кремлевская медицина. 1998. №1. С. 67 69.
    91.Крячкова Н.В. Урогенитальная инфекция медико-социальные аспекты молодежи Украины / Н.В. Крячкова, Н.В. Давиденко, Т.В.Демченко, Т.С. Петрашенко // Імунологія та алергологія. 2001. №4. С.32 33.
    92.Кулинский В.И. Обмен глутатиона / В.И. Кулинский, Л.С. Ко
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины