ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ : ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА РАЗВИТИЯ ЖИЛИЩНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА В УКРАИНЕ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПОКАТАЄВ ПАВЛО СЕРГІЙОВИЧ

УДК 354.69.338

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Ільяшенко Вікторія Анатоліївна,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

1.1.Характеристика механізмів державного управління в умовах ринкової економіки

1.2.Особливості функціонування будівельного комплексу як об’єкту державного управління

1.3.Зарубіжний досвід державного регулювання економіки в житлово-комунальній сфері

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ2.СУТНІСТЬ ТА СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ

2.1.Стан розвитку житлового будівництва і комунальної інфраструктури в України

2.2.Основні напрями державної політики по стимулюванню пропозиції житла

2.3.Програмний підхід до формування цілеспрямованої державної політики розвитку житлового будівництва

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ3.ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

3.1.Місторегулювання як інституціональна основа житлового будівництва і розвитку комунальної інфраструктури

3.2.Розробка механізму забезпечення державних гарантій розвитку молодіжного будівництва

3.3.Вдосконалення системи фінансового забезпечення житлового будівництва

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Політика держави грає вирішальну роль в розвитку житлового будівництва у всьому світі, оскільки саме держава контролює основний і самий обмежений ресурс, без якого неможливе будівництво землю. Досвід розвинених країн показує, що ефективне виконання державою своїх функцій дає потужний стимул розвитку житлового будівництва. В той же час держава часто піддається критиці за створення різних бар'єрів на шляху розвитку житлового будівництва. Адміністративні бар'єри, бюрократична тяганина, корупція і непрозорість в здійсненні основних функцій держави безпосередньо впливають на обсяги ринку будівництва і ціну житла, оскільки забудовники перекладають усі витрати на подолання бар'єрів влади на кінцевого покупця житла.
Надання формуванню ринку доступного житла якості національного пріоритету відбиває проблемний стан цього ринку в Україні. Низька забезпеченість житлом громадян Україні в порівнянні з Європою і США сигналізує про незадоволений попит на нове житло. Більшість громадян не можуть придбати житло через відсутність необхідних накопичень і дорожнечі іпотечного кредитування. В той же час високі адміністративні бар'єри, слабка фінансова система країни і відсутність інженерної підготовки територій перешкоджають інтенсивному розвитку індустрії житлового будівництва і збільшенню пропозиції житла. Наслідком високого попиту і обмеженої пропозиції є зростання цін на житло як на первинному, так і на вторинному ринку.
Політика держави по стимулюванню пропозиції житла полягає в лібералізації ринку будівництва, підвищенні прозорості і мінімізації своєї участі. Так, в якості основних заходів передбачається впровадження відкритих конкурентних процедур надання прав власності на сформовані земельні ділянки забудовникам, спрощення процедур узгодження і державної експертизи містобудівної і проектної документації, а також встановлення прозорих і ефективних процедур фінансування розвитку комунальної інфраструктури для об'єктів нового житлового будівництва.
Питання державного регулювання розроблялися в працях В.Б.Авер’янова, О.Ю.Амосова, А.Г.Ахламова, В.Д.Бакуменка, В.М.Вакуленка, Н.В.Грицяк, А.О.Дєгтяра, В.В.Дорофієнка, О.М.Іваницької, В.М.Князєва, В.С.Куйбіди, А.В.Мерзляк, О.Г.Мордвінова, Т.В.Мотренка, Н.Р.Нижник, В.М.Огаренка, О.С.Поважного, В.М.Олуйка, В.М.Рижих, І.В.Розпутенка, С.М.Серьогіна, О.І.Черниш,.
Разом з тим перехід житлового будівництва на якісно нові відносини висвітлив значний дефіцит його теоретичного осмислення. Не розроблено модель формування прямих і зворотних фінансових потоків при реалізації житлових програм, що ускладнює процес розвитку цієї галузі. Відсутнє серйозне методичне забезпечення щодо стимулювання попиту та пропозиції житла у рамках інституціональної моделі. Недостатньо досліджений інструментарій застосування механізмів інвестування та фінансування житлового будівництва.
Недостатня розробленість даної проблеми в науці і потреби практики визначили її актуальність і зумовили вибір теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах теми Класичного приватного університету Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає у розробці моделі формування прямих і зворотних фінансових потоків при реалізації житлових програм.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних положень щодо формування механізмів державної підтримки розвитку житлового будівництва в Україні, вироблення рекомендацій по вдосконаленню механізмів державного регулювання цієї галузі.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі основні завдання:
розвинуто теоретичні і методичні основи державного регулювання розвитку житлового будівництва;
запропоновано концептуальні підходи до формування прямих і зворотних фінансових потоків при реалізації житлових програм;
узагальнено зарубіжний досвід державного регулювання житлово-комунального господарства;
запропоновано методичний підхід до стимулювання попиту та пропозиції житла у рамках інституціональної моделі;
обгрунтовано теоретичні положення щодо застосування механізмів інвестування та фінансування житлового будівництва.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку житлового будівництва і комунальної інфраструктури.
Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі розвитку житлового будівництва і комунальної інфраструктури, спрямовані на підвищення ефективності управління.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач у роботі використано такі методи: узагальнення (при вивченні та узагальненні нормативно-правової бази, яка регулює діяльність будівельних підприємств в Україні); системного аналізу (при проведенні аналізу формування інструментарію державного регулювання в різних аспектах розвитку житлового будівництва); аналітичний і структурно-логічний (при розробці пропозицій щодо удосконалення державної політики розвитку житлового будівництва); порівняння (при проведенні порівняльного аналізу задач у сфері житлового будівництва).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали, звітна документація управлінь та відділів обласних державних адміністрацій, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
запропоновано модель формування прямих і зворотних фінансових потоків при реалізації житлових програм, яка характеризує ступінь впливу держави на виробничі та споживчі показники житлового будівництва; 2.3
удосконалено:
механізм забезпечення молоді житлом, який включає правові, економічні, соціальні та організаційні засади забезпечення молоді житлом шляхом державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України; 3.2
-методичний підхід до стимулювання попиту та пропозиції житла у рамках інституціональної моделі, в якій у частині реорганізації пропозиції на ринку житла пропонується формування системи місторегулювання і розвитку комунальної інфраструктури, в частині стимулювання попиту пропонується розвиток банківського сектора, страхування іпотечних кредитів, кредитних бюро, ріелтерів-брокерів; 22
набуло подальшого розвитку:
визначення дефініцій «містобудування», «місторегулювання», де містобудування розглядається як діяльність професійних організацій в організацї забудови територіальних поселень, а місторегулювання як форма державно-приватного партнерства, що має здійснюватися органами державної влади за участю громадян, та включає регулювання містобудівної діяльності по розвитку територій; 32
огрунтування теоретичний положень щодо застосування механізмів інвестування та фінансування житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб через: фонди фінансування будівництва; випуск безпроцентних (цiльових) облігацій; інститути спільного інвестування; фонди операцiй з нерухомістю; недержавні пенсійні фонди. 33
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у визначенні особливостей застосування механізму місторегулювання та містобудування на регіональному рівні (довідка Запорізької обласної державної адміністрації№154 від 17.02.2009 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Економіка туристичного та готельного господарства», «Ринок туристичних послуг», «Державне регулювання економіки», «Основи туристичного бізнесу», а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка №14-07 від 19.09.2010р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто й викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах: «Державне управління та місцеве самоврядування» (м.Харків, 2010р.), «Інституціональні зміни системи державного управління в умовах суспільних трансформаційних перетворень в Україні» (м.Запоріжжя, 2009р.), «Наука і вища освіта - 2010» (м.Запоріжжя, 2010р.), «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (м.Мінськ, 2010р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 8 публікаціях, із них 4 у наукових виданнях загальним обсягом 4,4 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 167 сторінок, із них 6 рисунків 4 сторінки, 4 таблиці 2 сторінки, список використаних джерел з 188 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання розробки теоретичних, методичних і практичних положень з формування державної політики підтримки розвитку житлового будівництва в Україні.
1.Для проведення цілеспрямованої державної політики розвитку житлового будівництва необхідно аналітичне обґрунтування розмірів і видів державної підтримки діяльності будівельних підприємств на підставі оцінки адекватності державного управління будівництвом вимогам ринку. Розуміння суті та призначення державного регулювання, як координації діяльності господарюючих суб'єктів з метою максимізації можливої ефективності, з повним правом можна віднести до будівництва, що відіграє важливу роль в економічному та соціальному розвитку країни. Ринковий механізм в змозі сам розставити пріоритети розвитку галузі, але необхідне здійснення його корекції в рамках підтримки і зміцнення економіки. На цій основі дана політика органічно включається в загальний контекст державного регулювання будівництва.
2.Аналіз засвічує, що якщо до фінансової кризи про незавершене будівництво говорилося, як про проблему наднормативних витрат, відтягування термінів введення об'єктів в експлуатацію, то тепер можна говорити про майже повне припинення будівництва. Падіння обсягів виробництва, негативно позначається на курсовій вартості акцій будівельних компаній. В умовах, фактично відсутнього розвиненого фондового ринку неможлива кваліфікована оцінка цінних паперів підприємства, що не дає можливість акціонерам знати реальну вартість акцій свого підприємства.
3.Світовий досвід управління ЖКГ показує, що будівництво житла, комунальні послуги і усе, що пов'язано з житлом, розглядаються як життєво важливі. Як наслідок, забезпечення населення цими послугами завжди здійснюється при активній участі державних органів. Чотири загальні підходи до регулювання і управління ЖКГ муніципальних утворень (США, Англія, Франція, Німеччина) так чи інакше сходяться в одному: регулюючі органи визначають правила роботи приватних підприємств-конкурентів, захищають права споживачів, гарантують виконання стандартів якості на життєво важливі послуги. У ідеальному випадку уся система менеджменту виглядає як децентрализованное управління з контролем по відхиленнях. Особливістю управління ЖКГ в Україні, яка має застосувати накопичений за кордоном досвід, являється те, що ЖКГ галузь дотаційна, де має місце перехресне субсидування. Таким чином, модель управління розвитку ЖКГ муніципальних утворень повинна містити основу для видалення цих недоліків з сфери управління галуззю. Таким чином, з точки зору підходу до управління багатоквартирними будинками Україна не будує свою унікальну модель, а сприймає міжнародний досвід, перевірений десятиліттями.
4.Будівельна галузь є однією з основних галузей економіки України. Саме розвиток цієї галузі забезпечує виконання соціально-економічних показників розвитку країни. У 2010 р. обсяг виконаних будівельних робіт зменшився порівняно з 2009р., тому можна говорити про стрімкий спад будівельних робіт через фінансово-економічну світову кризу. А отже, питання виводу будівельної галузі з кризи, збільшення обсягів будівництва набувають дуже важливого характеру. Отже, на сьогодні вітчизняна будівельна галузь входить у стадію рецесії. Причинами такої негативної ситуації для будівельної галузі стала відсутність фінансування під прийняті державою антикризові закони з підтримки будівельного ринку, а також те, що не розроблено або перебувають на різних етапах розроблення процедури, передбачені антикризовими законами. Ще однією причиною значного спаду обсягів будівництва є відсутність споживчого кредитування.
5.Метою побудови моделі індикативного управління будівельною галуззю є вирішення проблем розвитку житлового будівництва, що забезпечує доступність житла широким верствам населення. Основними завданнями індикативного управління будівельною галуззю є: створення повноцінного збалансованого ринку житла як з боку пропозиції, так і попиту; залучення приватних інвестицій у житлове будівництво; формування ефективного ринку будівельної індустрії; підвищення доступності іпотечного кредитування і житлових будівельних заощаджень для широких верств населення.
6.В рамках дослідження запропоновано підхід до стимулювання попиту на житло у рамках інституціональної моделі. Основним напрямом в стимулюванні попиту на житло являється розвиток банківського сектора, що надає громадянам довгострокові (на 20-30 років) кредити на придбання або будівництво індивідуального житла під заставу цього житла (іпотека). Для формування ефективного ринку житла і житлового кредитування потрібний розвиток нових інститутів страхування іпотечних кредитів, кредитних бюро, ріелтерів-брокерів тощо. Зниження вартості угод на ринку житла і іпотечного кредитування вимагає вдосконалення діяльності державних систем реєстрації прав на нерухомість і обліку об'єктів нерухомості (підвищення прозорості, надійності і інформаційній доступності, зниження витрат і часу обслуговування для учасників ринку житла, посилення гарантій прав через систему реєстрації прав і інші заходи). Підхід до стимулювання пропозиції житла у рамках інституціональної моделі полягає в реорганізації ринку з метою задоволення платоспроможного попиту населення на житло, який істотно зросте за рахунок підвищення доступності довгострокових житлових кредитів. У частині реорганізації пропозиції на ринку житла інституціональна модель полягає у формуванні систем місторегулювання і розвитку комунальної інфраструктури.
7.Нами визначено можливість економічного впливу держави на виробничі та споживчі показники житлового будівництва. У випадку стимулювання виробництва житла зростає його інтенсивність, наслідком цього процесу має бути зниження цін, зростання продажів і зростання інтенсивності зворотних платежів. Це, у свою чергу, дає можливість розширити кредитні операції і керувати ними таким чином, щоб гарантувати повернення позик. З іншого боку, якщо розглядати представлений підхід з точки зору його системності, то можна помітити, що сама ідея зворотності платежів, точніше їх потоків, дає уявлення про зворотні зв'язки, а отже, в тій чи іншій формі ставить питання про стійкість процесів. На підставі даних висновків запропоновано модель формування прямих і зворотних фінансових потоків при реалізації житлових програм, яка характеризує ступінь впливу держави на виробничі та споживчі показники житлового будівництва. Рисунок великий
8.Місторегулювання має здійснюватися органами державної влади за участю громадян, та включає регулювання містобудівної діяльності по розвитку територій, у тому числі міст і інших населених пунктів, у виді: територіального планування; містобудівного зонування; планування території; архітектурно-будівельного проектування; будівництва, капітального ремонту, реконструкції об'єктів капітального будівництва. Місторегулювання в Україні доки ще малоосвоєна область діяльності. Залежно від розвитку ринкової економіки її масштаби, ступінь обізнаності про її результати неминуче зростатимуть при залученні до процесу місторегулювання як управлінців різних рівнів, так і фахівців різного профілю, а також громадян, не посвячених в спеціальні питання, але що мають з ними справу в повсякденному житті. Місторегулювання взаємодіє з усіма інститутами управління, економіки, інфраструктурного забезпечення ринку нерухомості, тобто інститутами планування, землеустрою і технічної інвентаризації; державного кадастрового обліку нерухомості, державної реєстрації прав на нерухомість, надання земельних ділянок для будівництва, масової оцінки нерухомості з метою оподаткування і індивідуальної оцінки об'єктів нерухомості, оподаткування нерухомості.
9.Удосконалено механізм забезпечення молоді житлом. В ході дослідження визначено основні принципи житлового кредитування та субсидування. Забезпечення молоді житлом шляхом надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла та цільових адресних субсидій здійснюється на принципах: строковості надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) або придбання житла; повернення наданих кредитних ресурсів; платності наданих кредитних ресурсів; безповоротності цільових адресних субсидій; забезпеченості наданого кредиту на будівництво (реконструкцію) або придбання житла; цільового використання кредитних ресурсів та цільових адресних субсидій на будівництво (реконструкцію) або придбання житла.
10.Запропоновано механізми пільгового житлового кредитування та субсидування молодих громадян України. Пільгове житлове кредитування та субсидування молодих громадян України здійснюється шляхом: надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам; надання цільових адресних субсидій на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам; надання кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам шляхом впровадження спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків громадян в комерційних банках; надання житла в оренду з правом його викупу; надання стандартних іпотечних житлових кредитів.
11.Аналіз наявного стану фінансування житлового будівництва показав, що в сучасних економічних умовах в Україні, надзвичайно важливим залишатися питання пошуку ефективних механізмів залучення коштів приватних інвесторів (в той час як питома вага інших джерел фінансування будівництва житла продовжує залишатися незадовільною). На сьогоднішній день найбільш оптимальними з таких механізмів є фонди фінансування будівництва та випуск безпроцентних (цільових) облігацій. Інші ж механізми з ряду причин не набули достатнього розвитку. Важливого значення для розвитку фінансування житлового будівництва в Україні набувають адаптація досвіду світової практики до вітчизняних умов, аналіз різних схем проектного фінансування, що використовуються у розвинених країнах та визначення можливості їх застосування в Україні. При цьому рекомендується переходити від тактичних цілей фінансування житлового будівництва до реалізації стратегічних цілей житлово-будівельної політики, обумовлених соціально-економічними перетвореннями у суспільстві. Крім того, розглянуті інструменти, які використовуються учасниками ринку для фінансування проекту житлової сфери, існують окремо один від одного. Тому, беручи до уваги той факт, що кожен з них являється досить складним фінансовим продуктом і має ряд індивідуальних особливостей, важливим є розробка стандарту, який ураховував би всі ці особливості. Це дало б змогу органічно поєднувати дані інструменти, використовуючи індивідуальні переваги кожного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики / Л.Абалкин // Вопросы экономики. 1997. №6. С.412.
2. Акбашев Б. Управление, собственность и государственное регулирование экономики / Б.Акбашев // Российский экономический журнал. 1993. №4. С.5661.
3. Александрова В.П. Питання макроекономічної стабілізації в Україні / В.П.Александрова // Економіка України. 1999. №2. С.49.
4. Алымов А.Н. Методические вопросы размещения производительных сил и развитие регионального хозяйства / А.Н.Алымов, Ф.Д.Заставный. К.: СОПС УССР АН УССР, 1975. 68с.
5. Амоша О. Стратегія вдосконалення господарського механізму / О.Амоша // Вісник Національної академії наук України. 2002. №1. С.1115.
6. Бевентер Э. фон. Основные знания по рыночной экономике в восьми лекциях: пер. с нем. / Э.фонБевентер, И.Хампе. М.: Республика, 1993. 176с.
7. Безуглий А. Про поліпшення основних фондів / А.Безуглий // Економіка України. 1998. №12. С.7779.
8. Безчасний Л. Наукові основи формування національної економічної системи, адаптованої до інноваційного розвитку / Л.Безчасний // Наука та наукознавство. 2000. №4. С.37.
9. Бекларян Л. Анализ инвестиционной привлекательности программ с учетом региональной инвестиционно-финансовой политики, модель взаимодействия региона и инвестора в случае неполной информации / Л.Бекларян, С.Сотский. М.: Экономика, 1997. 58с.
10. Белл Д. Социальные рамки информационного общества. Новая технократическая волна на Западе / Д.Белл. М.: Прогресс, 1986. 348с.
11. Беренс В. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований / В.Беренс, П.Хавранек. Вена: ЮНИДО, 1991. 556с.
12. Бернар К. Умный экономический и финансовый словарь: в 2т. / К.Бернар. М.: Наука, 1994. Т.2. 403с.
13. Бершеда Е.Р. Межотраслевые связи в инвестиционном процессе / Е.Р.Бершеда. К.: Наукова думка, 1981. 223с.
14. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А.Бланк. К.: ИТЕМ ЛТД: Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. 448с.
15. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А.Бланк. К.: ИТЕМ ЛТД: АДЕФ, 1996. 534с.
16. Блауберг И. Некоторые методологические проблемы исследования системного подхода / И.Блауберг. М.: ВНИИСИ, 1980. 687с.
17. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М.Блауг. М.: Дело ЛТД, 1994. 394с.
18. Богиня Д. Питання макроекономічної стабілізації в Україні / Д.Богиня, Г.Волинський // Економіка України. 1999. №2. С.49.
19. Бочаров В.В. Финансы капитального строительства в условиях полного хозрасчёта: учеб. пособ. / В.В.Бочаров Л., 1990. 75с.
20. Варга В. Роль государства в рыночном хозяйстве / В.Варга // Мировая экономика и международные отношения. 1992. №10. С.7079.
21. Василик О.Д. Теорія фінансів: підручник / О.Д.Василик. К.: НІОС, 2000. 416с.
22. Воробйов А.В. Сучасний стан державної політики щодо інвестування будівництва / А.В.Воробйов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №2. С.2023.
23. Воробйов А.В. Формування концепції розвитку міст / А.В.Воробйов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2003. №2. С.5861.
24. Воробйов А.В. Державне управління інвестиційними процесами в будівництві / А.В.Воробйов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №4. С.4548.
25. Воробйов А.В. Аналіз розвитку інвестиційної діяльності в будівництві / А.В.Воробйов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №3. С.6871.
26. Гайгер Л.Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика / Л.Т.Гайгер. М.: Инфра, 1996. 189с.
27. Геєць В. Макроекономічна стабілізація і криза пропозиції у перехідній економіці / В.Геєць, Л.Возна // Банківська справа. 1997. №6. С.714.
28. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень / М.Герасимчук // Економіка України. 1998. №12. С.1624.
29. Гитман Л.Дж. Основы инвестирования: пер. с англ. / Л.Дж.Гитман, М.Д.Джонк. М.: Дело, 1997. 393с.
30. Денисенко М. Організаційно-економічний механізм інвестування / М.Денисенко. К.: Науковий світ, 2001. 414с.
31. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / [С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко]. К.: КНЕУ, 2000. 348с.
32. Долан Э.Дж. Макроэкономика / Э.Дж.Долан, Д.Е.Линдсей. СПб.: Два-Три, 1994. 331с.
33. Дорогунцов С.І. Україна: проблеми економічного зростання та мобілізації внутрішніх резервів економіки / С.І.Дорогунцов, Б.М.Данилишин, Л.Г.Борщевський та ін. К.: РВПС України НАН України, 2002. 131с.
34. Джусов О.А. Інвестиційні стратегії конкурентоспроможності економіки: монографія / О.А.Джусов, С.В.Богачев, С.К.Лапушкіна. Д.: Наука і освіта, 2004. 416с.
35. Економічна теорія: навч. посіб. / [Л.Ю.Мельник, А.М.Карпенко, М.Х.Корецький та ін.]. Д.: Січ, 1998. 400с.
36. Ефимов Б.И. Инвестиционный комплекс и ускорение научно-технического прогресса (Методол. регіон. анализа) / Б.И.Ефимов; [отв. ред. А.П.Леван; АН СССР, Совет по изучению продуктивных сил]. М.: Наука, 1989. 124с.
37. Закон України Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991р. №1560-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. №47. С.646657.
38. Закон України Про захист іноземних інвестицій” // Відомості Верховної Ради України. 1991. №46. С.2832.
39. Закон України Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. 1991. №47. С.3440.
40. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. 1999. №17. С.2829.
41. Закон України Про спеціальні економічні зони спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області” // Відомості Верховної Ради України. 1999. №7. С.1222.
42. Закон України Про спеціальні режими інвестиційної діяльності у Закарпатській області” // Відомості Верховної Ради України. 1999. №7. С.2833.
43. Закон України Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради України. 1991. №38. С.123135.
44. Інвестиції та будівельна діяльність в Україні у 19902000рр.: статистичний збірник. К.: Держкомстат України, 2001. 239с.
45. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи: монографія / [М.Г.Чумаченко, С.С.Аптекар, М.Г.Білопольський]. Донецьк: Юго-Восток, 2003. 392с.
46. Как иностранные инвесторы видят свое будущее в Украине? // Інвестиції: практика та досвід. 2005. №13. С.2327.
47. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М.Кейнс // Антология экономической классики. М.: Экономика, 1993. Т.2. 241с.
48. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В.В.Ковалев. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 1999. 512с.
49. Козлов А. Некоторые способы применения метода дисконтирования будущих поступлений и инвестиций при анализе инвестиционных программ и принятии инвестиционных решений / А.Козлов. М.: Интех, 1993. 32с.
50. Комаров И.К. Новая инвестиционная политика и строительство / И.К.Комаров. М.: Мысль, 1971. 88с.
51. Константинов Н. Эффективны ли долгосрочные вложения? / Н.Константинов // Банковское дело. 1995. №6. С.16.
52. Корецький М.Х. Ефект іноземного інвестування для приймаючої економіки / М.Х.Корецький // Збірник наук. пр. НАДУ / [за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва]. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип.1. С.8493.
53. Корнеев В. Инвестиционная политика в АПК / В.Корнеев // Экономист. 1997. №1. С.83.
54. Кондрашкова О.Н. Математические модели взаимодействия инвестиций / О.Н.Кондрашкова. М.: Финансы и статистика, 1996. 12с.
55. Крупка М.І. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні / М.І.Крупка // Фінанси України. 2004. №4. С.8791.
56. Лисенко О. Банківська криза: далі буде... / О.Лисенко // Галицькі контракти. 1999. №6. С.13.
57. Лист Державної податкової адміністрації Про іноземні інвестиції” від 10.04.1997р. №22-0417/10-2799 // Офіційний вісник України. 1997. №27. С.50.
58. Лист Державної податкової адміністрації Щодо інвестиційних програм у пріоритетних сферах” від 04.05.1995р. №10-514/10-1943 // Офіційний вісник України. 1995. №30. С.45.
59. Лукінов I.I. Економічні трансформації (наприкінці 20 сторіччя) / І.І.Лукінов. К.: IE НАН України: Книга, 1997. 455с.
60. Макконелл К.Л. Экономикс: в 2т. / К.Л.Макконелл, С.Л.Брю. М.: Республика, 1992. Т.2. 210с.
61. Маркс К. Капитал / К.Маркс // МарксК. Сочинения / К.Маркс, Ф.Энгельс. 2-е изд. Т.25. Ч.1. С.43.
62. Малюкова І. Підсумки діяльності комерційних банків України за перше півріччя 2001 року / І.Малюкова // Банковский аудитор. 2001. №78. С.4042.
63. Махмудов О. Інвестиційна політика виходу з депресії / О.Махмудов // Економіка України. 1998. №5. С.3743.
64. Мельник Л.Ю. Економіка, власність і підприємництво / Л.Ю.Мельник, М.Х.Корецький, В.М.Огаренко. Д.: Січ, 2001. 612с.
65. Мельник Л.Ю. Основи економічної теорії та підприємництва / Л.Ю.Мельник, С.О.Сафронов. Д.: Січ, 2002. 461с.
66. Мельник М.Ф. Аналіз математичної моделі інвестиційних процесів / М.Ф.Мельник // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2001. №4. С.116118.
67. Мельник М.Ф. Використання принципу логічного підходу для управління інвестиційною діяльністю / М.Ф.Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2002. Вип.161. С.111121.
68. Мельник М.Ф. Вплив рівня розвитку фінансових відносин регіону на функціонування підприємств / М.Ф.Мельник, Т.І.Єфименко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2002. №3. С.143144.
69. Мельник М.Ф. Економічний зміст інвестицій / М.Ф.Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2002. Вип.154. С.141149.
70. Мельник М.Ф. Інвестиційна діяльність та її регулювання в Україні / М.Ф.Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2002. Вип.162. С.198205.
71. Мельник М.Ф. Інвестиційна діяльність та механізм її здійснення в ринковій економіці / М.Ф.Мельник // Схід. 2003. №2(52). С.4750.
72. Мерзляк А.В. Державне управління економічним механізмом залучення іноземних інвестицій у розвиток регіону / А.В.Мерзляк // Вісник УАДУ. 2003. №4. С.292300.
73. Мельник М.Ф. Разработка математической модели инвестиционных процессов / М.Ф.Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2001. Вип.115. С.5154.
74. Малий І.Й. Розвиток інвестиційного ринку в Україні / І.Й.Малий// Регіональні перспективи. 2002. №6(25). С.5557.
75. Мельник М.Ф. Чисельний експеримент математичної моделі інвестування / М.Ф.Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2002. Вип.150. С.171175.
76. Методика определения эффективности капитальных вложений / [под ред. Т.С.Хачатурова]. М.: Наука, 1990. 24с.
77. Методика экономических исследований: учеб. пособ. / [под ред. Ф.В.Зиновьева]. Симферополь: Таврия, 1999. 168с.
78. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: учебник по экономической теории: пер. с англ.: в 2т. / К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю. М.: Республика, 1992. С.212.
79. Системный подход к организации управления / [Б.Милнер и др.]. М.: Экономика, 1983. 225с.
80. Мовсесян А.Г. Интеграция банковского и промышленного капитала: современные мировые тенденции и проблемы развития в России / А.Г.Мовсесян. М.: Финансы и статистика, 1997. 234с.
81. Мочерний С. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України / С.Мочерний, О.Плотников // Економіка України. 1998. №4. С.7.
82. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Про затвердження Положення про оцінку та конкурсний відбір інвестиційних програм в МНС України” від 24.02.2000р. №56 // Офіційний вісник України. 2000. №22. С.11.
83. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: статистичний збірник / Держкомстат. К., 2002. 443с.
84. Науменкова С. Роль банківських установ у інвестуванні розвитку економіки / С.Науменкова // Банківська справа. 1997. №5. С.4655.
85. Недашківський М.М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування / М.М.Недашківський // Фінанси України. 2000. №2. С.7985.
86. Недов П.П. Экономический анализ капитальных инвестиций / П.П.Недов, А.В.Желнин. Х.: Плеяда, 1998. 255с.
87. Немчинский А. Экономическое обоснование инвестиций в условиях формирования рыночных отношении. Методы и модели / А.Немчинский, П.Заикин. М.: ЦНИИЭУС, 1991. 120с.
88. Ольшанский В. Ценные бумаги: зарубежный и отечественный опыт / В.Ольшанский, Н.Фукс, А.Фукс. К.: Науковий світ, 1993. 232с.
89. Оскольський В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвитку / В.Оскольський. К.: КСУ, 1996. 148с.
90. Основи економічної теорії / [за ред. С.В.Мочерного]. К.: Академія, 1998. 464с.
91. Панферов Г. Совершенны ли методические подходы к оценке эффективности инвестиционных программ? / Г.Панферов // Российский экономический журнал. 1997. №2. С.63.
92. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности / А.А.Пересада. К.: Либра, 1996. 344с.
93. Пессель М.А. Финансово-кредитные проблемы интенсификации капитального строительства / М.А.Пессель, В.И.Букато, В.В.Мужицьких. М.: Финансы и статистика, 1987. 306с.
94.Покатаєв П.С. Функціонування механізмів державного управління розвитку будівельного комплексу України / П.С. Покатаєв // Актуальні проблеми державного управління та самоврядування. Серія: Державне управління. 2008. Т. 9. Вип. 99. С. 297301.
95.Покатаєв П.С. Сучасні проблеми в системі містобудування: механізм вирішення / П.С. Покатаєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2009. № 1. С. 4752.
96.Покатаєв П.С. Правове регулювання надання б