ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПСОРІАЗУ З ВИКОРИСТАННЯМ ХРОНОДЕТЕРМІНОВАНОЇ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЛАЗЕРНОГО ФОТОФОРЕЗУ : ОПТИМИЗАЦИЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ ПСОРИАЗА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ХРОНОДЕТЕРМИНОВАНОИ антиоксидантной терапии и лазерной фотофорезу

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Буковинський державний медичний університет

На правах рукопису

Приймак Артем Валентинович

УДК 616.517-085.849.19+615.275

Оптимізація комплексного лікування псоріазу
з використанням хронодетермінованої антиоксидантної терапії та лазерного фотофорезу”

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Денисенко Ольга Іванівна,
доктор медичних наук, доцент

Чернівці
2007

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .. 4
ВСТУП 5
Розділ І. Сучасні погляди на етіологію та патогенез псоріазу, стан
оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на псоріаз,
характеристика сучасних методів лікування псоріазу, аспекти
хронодіагностики та хронотерапії при хронічних дерматозах,
лазерна терапія у комплексному лікуванні псоріазу (огляд
літератури) 12
1.1. Сучасні дані щодо етіології та патогенезу псоріазу. Стан
оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на псоріаз.
Аспекти хронодіагностики у дерматології ... 12
1.2. Характеристика сучасних методів лікування хворих на псоріаз.
Методи хронотерапії при хронічних дерматозах 23
1.3. Лазерна терапія у комплексному лікуванні хворих на псоріаз .. 34
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження 40
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих на псоріаз 40
2.2. Методи дослідження хворих на псоріаз ............ 47
Розділ 3. Клініко-епідеміологічні особливості псоріазу у жителів
Чернівецької області .. 51
Розділ 4. Стан оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих
на псоріаз. Параметри циркадіанних ритмів показників окси-
дантної та антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз . 57
Розділ 5. Оптимізація комплексного лікування псоріазу з викори-
станням хронодетермінованої антиоксидантної терапії та
диференційованого лазерного фотофорезу .... 100

5.1. Результати комплексного лікування хворих на псоріаз із
застосуванням хронодетермінованої антиоксидантної
терапії та диференційованого лазерного фотофорезу 100
5.2. Вплив комплексного лікування псоріазу із застосуванням
хронодетермінованої антиоксидантної терапії та лазерного
фотофорезу на параметри циркадіанних ритмів показників
оксидантної та антиоксидантної систем крові 114
Розділ 6. Аналіз та узагальнення одержаних результатів 127
ВИСНОВКИ 143
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 148
ДОДАТКИ ..... 180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АФК - активовані форми кисню
АОС - антиоксидантна система
ВГ - відновлений глутатіон
ВРО - вільнорадикальне окиснення
ГПО - глутатіонпероксидаза
ЛТ - лазерна терапія
КА - каталаза
МА - малоновий альдегід
МСМ - молекули середньої маси
НЛВ - низькоінтенсивне лазерне випромінювання
ОМБ - окиснювальна модифікація білків
ОМБ Е370 - фракція окиснювальної модифікації білків, визначена за
альдегідо- й кетонопохідними нейтрального характеру
ОМБ Е430 - фракція окиснювальної модифікації білків, визначена за
альдегідо- й кетонопохідними основного характеру
ОШВД - обласний шкірно-венерологічний диспансер
ЦП - церулоплазмін

ВСТУП

Актуальність проблеми. Актуальною проблемою сучасної дерматології є встановлення механізмів розвитку й перебігу псоріазу з метою оптимізації патогенетичних методів його лікування та профілактики [6, 87, 172, 189]. Актуальність даного дерматозу визначається його поширеністю (на псоріаз страждає від 2% до 6% населення світу) [190], а також тенденцією до більш тяжкого клінічного перебігу на сучасному етапі [288] із частими рецидивами [265], розвитком ускладнень [65, 105], ураженням опорно-рухового апарату та внутрішніх органів [223, 229], що є причиною тривалої непрацездатності, а нерідко й інвалідизації пацієнтів [15, 93, 182, 185]. Все це призводить до зниження професійної та соціальної активності хворих, погіршення якості їх життя, що і визначає медико-соціальну значущість псоріазу [3, 52, 57, 312].
За даними сучасних досліджень, псоріаз є мультифакторним дерматозом, у його виникненні та перебігу істотне значення відіграють: генетична детермінованість, порушення нейроендокринної регуляції, імунологічні розлади, захворювання органів травлення, хронічні вогнища інфекції, розлади мікроциркуляції, обмінні порушення тощо [94, 150, 159, 284]. В останні роки відзначають важливу роль у патогенезі псоріазу активації процесів вільнорадикального окиснення біологічних структур, розвитку ендогенної інтоксикації та недостатності антиоксидантноно захисту організму, що обгрунтовує призначення таким пацієнтам антиоксидантних засобів [14, 30, 91].
Водночас, як доведено хронобіологічними дослідженнями, дисбаланс у будь-якій біосистемі розпочинається з розладів її ритмологічної структури, у т.ч. десинхронозу циркадіанних ритмів [41, 60, 96, 191]. Однак, у фаховій літературі відсутні дані про вивчення у хворих на псоріаз циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу та їх ролі у патогенезі даного дерматозу.
Важливим завданням сучасної дерматології є оптимізація лікування та профілактики псоріазу, оскільки традиційні методи терапії часто є недостатньо ефективними, які не забезпечують стійкого терапевтичного ефекту та не попереджають рецидивів дерматозу [10, 58, 303, 309]. Вказується на доцільність включення в комплексне лікування псоріазу антиоксидантних засобів, які підвищують його терапевтичну ефективність [157].
Привертають увагу повідомлення про перспективи застосування у клінічній практиці гормону шишкоподібної залози мелатоніну, який володіє антиоксидантною та синхронізуючою діями [43, 96, 181, 244]. Доведено нормалізуючий та синхронізуючий вплив на організм пацієнтів низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НЛВ) [97, 151], у у т.ч. його ефективність у комплексному лікуванні хворих на псоріаз [104, 194, 196]. Вказується на доцільність застосування лазерної терапії (ЛТ) у комбінації з антиоксидантними засобами [88, 95].
Водночас наголошується на необхідності хронодетермінованого застосування медикаментозних засобів та методів ЛТ відповідно до параметрів хроноритмів показників гомеостазу пацієнтів, що значно підвищує їх ефективність [40, 42, 302].
У зв’язку з цим, актуальним завданням є розробка хронодетермінованих методів антиоксидантної та лазерної терапії псоріазу з визначенням їх комбінованого впливу на показники оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів та клінічні результати лікування, що і визначило мету та завдання запланованих нами наукових досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірно-венеричних хвороб і туберкульозу Буковинського державного медичного університету Оптимізація лікування хронічних дерматозів (екзема, псоріаз, піодерміти)” (№ державної реєстрації 01.01 Y 005247). Дисертант самостійно виконував розділи із вивчення патогенезу псоріазу, розробляв та виконував клінічну апробацію нового комплексного патогенетично обгрунтованого методу лікування хворих на псоріаз, вивчав показники його ефективності.
Мета роботи: Підвищити ефективність лікування хворих на псоріаз за допомогою комплексного методу з використанням хронодетермінованої анти-оксидантної терапії та лазерного фотофорезу з урахуванням особливостей циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів.
Для досягнення поставленої мети визначено задачі дослідження:
1. Провести клінічне обстеження 120 хворих на псоріаз. З’ясувати клініко-епідеміологічні особливості псоріазу в Чернівецькій області.
2. Визначити у хворих на псоріаз особливості циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові.
3. Встановити можливі зв’язки циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз залежно від віку й статі пацієнтів, а також характеру клінічного перебігу дерматозу.
4. Розробити патогенетично обгрунтований спосіб лікування хворих на псоріаз з використанням хронобіологічно детермінованої антиоксидантної терапії та диференційованого лазерного фотофорезу.
5. Визначити терапевтичну ефективність застосування у комплексному лікуванні псоріазу хронобіологічно детермінованої антиоксидантної терапії та диференційованого лазерного фотофорезу.
Об’ект дослідження: хворі на псоріаз віком від 16 до 81 року (120 пацієнтів).
Предмет дослідження: клінічні особливості псоріазу; циркадіанні ритми показників оксидантної та антиоксидантної систем (АОС) крові у хворих на псоріаз; розробка нового способу лікування й профілактики рецидивів псоріазу із хронодетермінованим застосуванням антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу.
Методи дослідження: клінічні аналіз скарг, анамнезу та об’єктивного стану хворих, контроль ефективності їх лікування; загальноклінічні загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів, серологічні реакції на сифіліс; біохімічні визначення показників оксидантної системи: малонового альдегіду (МА), молекул середньої маси (МСМ), фракцій окиснювальної модифікації білків (ОМБ) та антиоксидантної систем крові: церулоплазміну (ЦП), відновленого глутатіону (ВГ), глутатіонпероксидази (ГПО) та каталази (КА); хронобіологічні визначення параметрів циркадіанних ритмів досліджуваних показників (мезору, амплітуди, акрофази, батифази); статистичні оцінка вірогідності визначених показників та встановлення кореляційних зв’язків між досліджуваними показниками.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше патогенетично обгрунтовано призначення хворим на псоріаз хронодетермінованої антиоксидантної та лазерної терапії, що підвищує ефективність базисних методів їх лікування та профілактики.
У хворих на псоріаз вперше встановлено зміни параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові збільшення мезору й амплітуди фракцій ОМБ, зростання мезору МА та МСМ зі зміщенням акрофази цих показників у нічний час доби, а також зменшення мезору й амплітуди ЦП і ВГ та мезору КА, збільшення мезору ГПО та зміщення акрофази цих показників у напрямку ранкових годин, а батифаз у післяобідній та вечірній час, що свідчить про наявність дисбалансу та десинхронозу оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на псоріаз.
Вперше встановлено особливості параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз залежно від їх статі, віку та місця проживання, а також характеру клінічного перебігу псоріазу (стадії та тривалості дерматозу, поширеності патологічного процесу на шкірі, наявності ускладнень), що свідчить про значення порушень оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у патогенезі псоріазу.
Вперше розроблено та апробовано новий метод лікування хворих на псоріаз, який передбачає на тлі базисної терапії хронодетерміноване застосування антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу (з бетасаликом чи дипросаликом у прогресуючій стадії та карбодермом у стаціонарній стадії).
Вперше доведено клінічну ефективність розробленої автором хронодетермінованої антиоксидантної терапії та диференційованого лазерного фотофорезу в комплексному лікуванні псоріазу, встановлено їх нормалізуючий та синхронізуючий вплив на параметри циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові пацієнтів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи розширюють і поглиблюють знання про механізми розвитку та перебігу псоріазу, обгрунтовують актуальність хронобіологічних методів досліджень при вивченні стану оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів, доводять доцільність та ефективність застосування у комплексній терапії псоріазу хронодетермінованих методів лікування та профілактики.
На підставі проведених досліджень розроблено і впроваджено в медичну практику новий ефективний метод лікування хворих на псоріаз, який передбачає на тлі базисної терапії хронодетерміноване застосування антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу (з бетасаликом чи дипросаликом у прогресуючій стадії та карбодермом у стаціонарній стадії).
Встановлено, що хронодетерміноване застосування у комплексному лікуванні псоріазу антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та лазерного фотофорезу зумовлює нормалізуючий вплив на параметри циркадіанних ритмів показників оксидантної й антиоксидантної систем крові (мезор, амплітуду) та тенденцію до синхронізації їх добових коливань (часу акрофази та батифази).
Доведено, що включення в комплексне лікування псоріазу хронодетермінованої антиоксидантної терапії (віта-мелатонін) у поєднанні із диференційованим лазерним фотофорезом зумовлює скорочення термінів лікування пацієнтів, подовжує тривалість стану ремісії дерматозу та зменшує кількість його рецидивів на рік.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи впроваджено у лікувальну практику дерматологічних відділень Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру (ОШВД), Київського ОШВД, Донецького ОШВД, Рівненського ОШВД, Тернопільського ОШВД, а також у навчальний процес кафедр шкірних та венеричних хвороб Буковинського державного медичного університету (м.Чернівці) та Івано-Франківського державного медичного університету, а також курсу дерматовенерології Тернопільського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз наукових публікацій за темою дисертації, сумісно з науковим керівником сформульовано мету та задачі роботи. Здобувачем проведено клінічне обстеження, лабораторні дослідження та комплексне лікування хворих на псоріаз. Самостійно проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, написано всі розділи дисертації, сумісно з науковим керівником сформульовано висновки і практичні рекомендації та підготовлено наукові праці до друку.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлено й обговорено на 84-й та 85-й підсумкових наукових конференціях, присвячених 60-річчю Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2003, 2004); ХХІ Міжнародній науково-практичній конференції Применение лазеров в медицине и биологии” (Одеса, 2004); Х Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Київ, Чернівці, 2004); 86-ій підсумковій науковій конференції Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2005); науково-практичній конференції Розробки молодих вчених дермато-венерологів” (Київ, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом” (Чернівці, 2005); І (VІІІ) з’їзді Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Київ, 2005); 87-ій підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2006); ХХV Міжнародній науково-практичній конференції Применение лазеров в медицине и биологии” (Луцьк, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні методи діагностики та лікування в дерматології, венерології та косметології” (Донецьк, 2006) та на засіданнях Чернівецького осередку асоціації лікарів-дерматологів, венерологів та косметологів України (Чернівці, 2003, 2004, 2005, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 4 статті (одноосібні) у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент на винахід, 1 нововведення та 5 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та з’їзду.

Список литературы

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей патогенезу та оптимізації лікування хворих на псоріаз із використанням хронодетермінованої антиоксидантної терапії (віта-мелатоніну) та диференційованого лазерного фотофорезу.
1. У 2003-2005 рр. у Чернівецькій області встановлено зростання (на 30,6%) загальної захворюваності на псоріаз та частки госпіталізованих хворих на псоріаз (на 4,1%), а також збільшення (на 14,6%) питомої ваги ускладнених форм дерматозу (артропатичної, ексудативної, еритродермічної).
2. У хворих на псоріаз встановлено зміни параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що проявляється: збільшенням мезору й амплітуди фракцій окиснювальної модифікації білків (визначених за альдегідо- й кетонопохідними нейтрального характеру відповідно на 36,5% і в 2,73 рази, р<0,001; основного характеру на 40,8% і в 2,16 рази, р<0,001) і малонового альдегіду у плазмі (на 49,7%, р<0,001 і в 1,52 раза, р<0,05); зростанням мезору малонового альдегіду в еритроцитах (у 1,52 раза, р<0,001) і мезору молекул середньої маси у плазмі (на 9,8%, р<0,001) зі зміщенням часу їх акрофази у нічний період доби (03.23 05.21 год); зменшенням мезору й амплітуди церулоплазміну (на 15,0% і в 2,05 рази, р<0,001) і відновленого глутатіону (у 2,11 рази, р<0,001 і на 26,7%, р<0,01) та мезору каталази (на 11,4%; р<0,05), збільшенням мезору глутатіонпероксидази (на 11,5%; р<0,05) зі зміщенням часу акрофази антиоксидантних показників у напрямку ранкових годин (07.18 - 08.32 год), а батифази у післяобідній та вечірній час (17.43 год - 20.32 год), що в цілому свідчить про підвищення та зростання впродовж доби інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків із формуванням стану ендогенної інтоксикації та окиснювального стресу на тлі напруження та зниження активності чинників антиоксидантного захисту.
3. Виявлені зміни параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на псоріаз знаходяться у вірогідній залежності від статі, віку й місця проживання пацієнтів, а також характеру клінічного перебігу дерматозу є більш істотними у пацієнтів чоловічої статі, міських жителів, осіб 41-60 та більше 61 року, а також у прогресуючій стадії дерматозу, у хворих на ускладнені форми псоріазу (ексудативний, артропатичний, еритродермічний) та при його тривалому (більше 10 років) перебігу.
4. Застосування у комплексному лікуванні псоріазу хронодетермінованої антиоксидантної терапії (віта-мелатоніну) у поєднанні із диференційованим лазерним фотофорезом виявляє нормалізуючий вплив на параметри циркадіанних ритмів показників оксидантної системи крові зумовлює зменшення мезору й амплітуди малонового альдегіду в еритроцитах (відповідно на 9,8%, p<0,001 і 32,1%, p<0,01) та амплітуди малонового альдегіду в плазмі крові (на 18,3%, p<0,05), зниження мезору й амплітуди молекул середньої маси (на 7,2% і 33,3%, p<0,001) і фракцій окиснювальної модифікації білків, визначених за альдегідо- та кетонопохідними нейтрального (на 9,6% і 32,8%, p<0,001) та основного характеру (13,7%, p<0,001 і 29,5%, p<0,01), що свідчить про пригнічення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і окиснювальної модифікації білків, а також сприяє підвищенню активності антиоксидантних чинників: зростанню мезору й амплітуди відновленого глутатіону (на 31,5%, p<0,001 і на 30,2% p<0,01), збільшенню мезору каталази (на 21,2%, p<0,001) і церулоплазміну (на 20,9%, p<0,001) та синхронізації циркадіанних ритмів церулоплазміну, каталази та відновленого глутатіону.
5. Комплексне лікування псоріазу із хронодетермінованим застосуванням антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу (з бетасаликом чи дипросаликом у прогресуючій стадії та карбодермом у стаціонарній стадії) сприяє підвищенню ефективності лікування пацієнтів із досягненням стану клінічного одужання у 57,5%, значного покращання у 32,5% і покращання у 10,0% порівняно з базисним лікуванням (відповідно у 19,5%; 46,3%; 26,9%; без змін у 7,3%) чи базисним у поєднанні з антиоксидантною терапією (33,3%; 43,6%; 23,1; 0%) із відповідним зниженням індексу PASI (на 81,9%; 62,9% і 73,8%) та зумовлює вірогідне скорочення термінів лікування пацієнтів (до 20,1±0,25 ліжко-днів) порівняно з базисним лікуванням (26,6±0,32 ліжко-днів) чи базисним з хронодетермінованою антиоксидантною терапією (23,5±0,21 ліжко-днів), а також подовжує (в середньому на 3,9 місяці) тривалість стану ремісії та зменшує (в середньому в 1,70 рази) кількість рецидивів дерматозу на рік.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою оптимізації лікування та профілактики псоріазу у комплексному лікуванні пацієнтів рекомендовано застосовувати хронодетерміновану антиоксидантну терапію та лазерний фотофорез, який призначають диференційовано залежно від стадії дерматозу:
І. Хронодетермінована антиоксидантна терапія:
1. У прогресуючій стадії та при поширених формах псоріазу:
· Антиоксидантний засіб віта-мелатонін по 1 табл. двічі на добу (о 14.00 та за 30 хв перед сном) упродовж 3-4 тижнів.
2. У стаціонарній і регресуючій стадіях та при обмежених формах псоріазу:
· Антиоксидантний засіб віта-мелатонін по 1/2 табл. двічі на добу (о14.00 та за 30 хв перед сном) упродовж 2-3 тижнів.
ІІ. Хронодетермінований диференційований лазерний фотофорез:
1. У прогресуючій стадії псоріазу:
· лазерний фотофорез із мазями, до складу яких входять кортикостероїдні та кератолітичні препарати (бетасалик, дипросалик), які наносять на вогнища ураження за 30 хв до процедури лазерного опромінення шкіри. Лазерний фотофорез здійснюють за допомогою напівпровідникових скануючих лазерів SM-2 PL Gurza”, СМ.3 та інших (довжина хвилі 0,65 мкм, потужність 10 мВт) із використанням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно у другій половині дня (з 14.00 до 18.00) по 6-7 хв на 1 поле (за сумарної експозиції до 30 хв); на курс 8-10 процедур.
2. У стаціонарній стадії псоріазу:
· лазерний фотофорез із кератолітичною маззю карбодерм (5% мазь на шкіру обличчя, тулуба, кінцівок; 10% мазь на шкіру долонів і підошв), яку наносять на висипку за 30 хв до процедури лазерного опромінення шкіри. Лазерний фотофорез здійснюють за допомогою напівпровідникових скануючих лазерів SM-2 PL Gurza”, СМ.3 та інших (з інтенсивністю лазерних променів 10 мВТ) із використанням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно у другій половині дня (з 14.00 до 18.00) по 3-4 хв на 1 поле (за сумарної експозиції до 30 хв); всього на курс 10-15 процедур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азарова В.Н., Хамаганова И.В., Поляков А.В. Генетика псориаза // Росс. ж. кожн. и венер. болезн. 2003. № 6. С. 29-33.
2. Анохіна С.І., Бондаренко Ю.І., Пішак В.П. Вплив мелатоніну на кислото-видільну функцію нирок // Бук. мед. вісн. 2002. Т. 6, № 1. С. 141-143.
3. Айзятулов Р.Ф., Юхименко В.В. Значение факторов риска в возникновении и течении псориатической болезни // Вестн. дерматол. и венерол. 2001. № 1. С. 41-43.
4. Афонина Г.Б., Куюн Л.А. Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ. К.: НМУ, 2000. 285 с.
5. Барінова М.Е. Патогенетичне обгрунтування і клінічна ефективність застосування нестероїдних протизапальних препаратів у комплексній терапії псоріазу: Автореф. дис. канд.мед.наук / Донецьк. держ. мед. ун-т. Донецьк, 2002. 17 с.
6. Барьерно-транспортные и структурные свойства мембран эритроцитов при псориазе / И.И. Мавров, М.С. Гончаренко, А.К. Кондаков и др. // Дерматол. та венерол. 2002. № 2(16). С. 15-19.
7. Бахмистерова А.А., Бычко-Токовой И.С. Об иммунокорригируюшей терапии псориаза // Вестн. дерматол. и венерол. 2000. № 4. С. 41-45.
8. Белик И.Е. Изменения системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у больных хронической красной волчанкой // Ж. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О.Торсуєва. 2006. № 1-2(12). С. 58-63.
9. Білозоров О.П. Виявлення глютенової ентеропатії при псоріазі, алергодерматозах і урогенітальних хламідіозах // Дерматол. та венерол. 2004. № 2(24). С. 29-33.
10. Болотна Л.А., Решетняк О.В. Новий фармакотерапевтичний підхід до лікування псоріазу // Дерматол. та венерол. 2002. Т. 16, № 2. С. 56-59.
11. Братусь-Сухорукова Е.Ю., Погребняк Л.А., Плоская Л.М. Особенности клинических проявлений и течения псориатической болезни в зависимости от возраста больных // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. 1999. № 2. С. 74-76.
12. Брилль Г.Е. Механизмы повышения неспецифической резистентности организма при действии низкоинтенсивного лазерного излучения // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XIX междунар. науч. - практ. конф. Одесса, 25-28 мая 2003 г. Одесса, 2003. С. 54.
13. Брилль Г.Е. О специфичности биологического действия низкоинтенсивного лазерного излучения // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXI Междунар. науч.- практ. конф. Одесса, 26-29 мая 2004 г. Одесса, 2004. С. 72-73.
14. Броше Е.А. Изучение уровня эндоэкологической интоксикации и ее реабилитация у больных с генерализованной формой псориаза // Врач. практ. 2005. № 2. С. 49-53.
15. Буянова О.В., Аль-Рамлаві Х.Д. Стан проблеми етіопатогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2005. № 4(19). С. 36-39.
16. Буянова О.В., Гринюк С.М. Досвід клінічного використання препарату Кардонат” у комплексному лікуванні псоріазу // Нова медицина. 2005. № 1. С. 75-76.
17. Буянова О.В., Гринюк С.М. Нові аспекти імунопатології псоріазу та методи їх немедикаментозної корекції // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2001. № 2-3. С. 39-41.
18. Буянова О.В., Цідило І.Г. Клініко-лабораторна оцінка ефективності вітчиз-няного препарату Кверцетин” в комплексному лікуванні псоріазу // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Чернівці, 3-4 листоп. 2005 р. Чернівці: Колір-Друк, 2005. С. 38-39.
19. Вайс В.В., Андрашко Ю.В., Брюзгін Т.С. Вивчення змін ліпідних показників біологічних матеріалів у хворих на псоріаз // Бук. мед. вісн. 2006. Т. 10, № 33. С. 16-18.
20. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. 252 с.
21. Влияние излучения He и Ne лазера на ферментативную активность и оптические свойства каталазы / В.Г. Артюхов, О.В. Башарина, А.А. Пантак, Л.С. Свекло // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2000. Т. 129, № 6. С. 633-636.
22. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на проницаемость эри-троцитарных мембран / О.В. Ещенко, В.А. Грабина, В.Е. Ещенко, В.И. Рясной // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXI Междунар. науч.-практ. конф. Одесса, 26-29 мая 2004 г. Одесса, 2004. С. 79-80.
23. Влияние низкоэнергетического лазерного излучения и плазмафереза на морфофункциональное состояние лимфоцитов / Л.В. Кузьмичева, Р.Е.Киселева, Р.В. Борченко, О.В. Колоколова // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXIV Междунар. науч.-практ. конф. Ялта, 5-8 окт. 2005 г. Ялта, 2005. С. 80-81.
24. Внутривенное лазерное облучение крови как метод коррекции иммунного статуса / Д.Ю. Мирович, А.Б. Матийцив, Е.Д. Мирович, М.М. Кузь // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. юбилейн. XX Междунар. науч.-практ. конф. Ялта, 8-11 окт. 2003 г. Ялта, 2003. С. 49.
25. Волотовская А.В., Слобожанина Е.И., Улащик В.С. Мембраноклеточные эффекты лазерного облучения крови // Лазер. мед. 2005. Т.9, Вып.1. С.4-9.
26. Вплив гелій-неонового лазера на активність тканинного і гуморального церулоплазміну / О.М. Угрин, В.В. Чоп’як, М.М. Бідюк та ін. // Львівські лазери в дерматології, курорто-фізіотерапії та біології: Матер. міжнар. конф. Львів, 16-17 груд. 1992 р. Львів, 1992. С. 28-29.
27. Гордієнко В.В. Вікові особливості хроноритмів вільнорадикальних процесів та ферментів антиоксидантного захисту в щурів за умов тривалої дії малих доз свинцю ацетату // Бук. мед. вісн. 2005. Т. 9, № 2. С. 67-70.
28. Гринюк С.М. Клинико-патогенетические аспекты течения распространенного псориаза у лиц пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия. 2003. Т. 12, № 3. С. 289-293.
29. Дащук А.М., Чипиженко В.А., Черникова Л.И. Лечение больных псориазом с учетом окисной модификации белков и липидов // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3 (18). С. 118.
30. Дащук А.М., Яковлева Е.В. Комплексная коррекция нарушений про- и антиоксидантной системы у больных псориазом // Лік. справа. 2003. № 2. С. 60-63.
31. Дащук А.М., Яковлева О.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу псоріатичної хвороби // Врач. практика. 2003. № 6. С. 69-75.
32. Денисенко О.И. Комбинированная хронолазерная терапия аллергодер-матозов // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. ХХІV Междунар. науч.-практ. конф. Ялта, 5-8 окт. 2005 г. Ялта, 2005. С. 28-29.
33. Денисенко О.І. Окисна модифікація білків як чинник патогенезу алергодер-матозів // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2004. № 1(12). С.23-25.
34. Денисенко О.І. Оптимізація лікування алергодерматозів з використанням хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3 (18). С. 137.
35. Денисенко О.І. Особливості цикрадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на алергодерматози // Дерматол. та венерол. 2003. № 1(19). С. 58-60.
36. Денисенко О.І. Циркадіанні ритми окиснювальної модифікації білків у хворих на алергодерматози // Клін. та експерим. патол. 2004. Т. ІІІ, № 2, Ч.2. С. 300-302.
37. Динаміка деяких показників ендотоксикозу у хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози в процесі використання комплексного методу ендоекологічної реабілітації та корекції / С.А. Бондар, І.Н. Ляшенко, Т.І. Труніна та ін. // Дерматол. та венерол. 2006. № 2(32). С. 48-50.
38. Динамика иммунной реакции кожи больных псориазом в процессе лазеротерапии / А.У. Лаврик, К. Кастелланос, В.Г. Шлопов, Т.И. Шевченко // Львівські лазери в дерматології, курортології і біології: Матер. до міжнарод. конф. Львів, 16-17 груд. 1992 р. Львів, 1992. С. 70-72.
39. Дудченко Н.А., Литвиненко Б.В. Современные методики использования лазеров в дерматологии // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXI Междунар. научно-практ. конф. Одесса, 26-29 мая 2004 г. Одесса, 2004. С. 30-31.
40. Загускин С.Л., Борисов В.А., 3агускина С.С. Биоуправляемая лазерная хронотерапия // Там же. С. 81.
41. Загускин С.Л., Загускина С.С. Микроструктурная хронодиагностика состояний клетки и возможность прогнозирования эффектов лазерной терапии // Фотобіол. та фотомед. 1999. Т. ІІ, № 1. С. 57-63.
42. Загускин С.Л., Соломонов В.Д., Загускина С.С. Индивидуальная оптимизация параметров лазерной терапии // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. VII Междунар. науч.-практ. конф. Ялта, 1996. С. 17-19.
43. Заморський І.І., Сопова І.Ю., Філіпець Н.Д. Особливості антиоксидантної дії мелатоніну в передньому мозку щурів за гострої гіпоксії // Бук. мед. вісн. 2002. Т. 6, № 3-4. С. 155-158.
44. Зміна хроноритмів активності про- та антиоксидантних систем з віком / О.П. Пірожок, В.П. Присяжнюк, О.М. Ніка, Д.М. Боклажук // Хист. Всеукр. мед. ж. молодих вчених. 2005. Вип. 7. С. 56.
45. Зовнішнє лікування хворих на псоріаз: Метод. рекомендації / Я.Ф. Кутасевич, Г.С. Цераїдіс, О.О. Ляпунова та ін. Харків, 2002. 17с.
46. Імунні порушення у хворих на псоріаз під впливом радіонуклідів та коригуюча комплексна дезінтоксикаційна терапія дибазолом і гепаторадіопротекторною дієтою / С.В. Скляров, І.Н. Ляшенко, В.І. Скляров, С.А. Боднар // Лік. справа. 2001. № 1. С. 27-29.
47. Иммунохимические исследования при псориазе / А. Новиков, А. Кононов, В. Охлопков и др. // Вестн. дерматол. и вене­рол. 2003. № 3. С. 26-28.
48. Инфликсимаб в терапии псориаза / Н. Кочергин, Л. Смирнова, Н. Айрапетяни др. // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. № 5. С. 37-39.
49. Камнева Н.П. Влияние лазеротерапии на показатели функций печени и перекисное окисление липидов у больных туберкулезом легких // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XIX междунар. науч.-практ. конф. Одесса, 25-28 мая 2003 г. Одесса, 2003. С. 22.
50. Катунина О.Р. Иммуноморфологическая характеристика клеток воспалительного инфильтрата при псориазе // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. № 2. С. 25-28.
51. Катунина О.Р. Иммунная система кожи и ее роль в патоге­незе псориаза //Вестн. дерматол. и венерол. 2005. № 1. С. 19-22.
52. Керимов С.Г., Исмайлова М.Ю., Ахмедова Э.П. Особенности психоэмоционального состояния больных псориазом в период обострения // Тез. науч. работ Первого российского конгресса дерматовенерологов. Ст.-Петербург, 2003. № 1. С. 47.
53. Клинико-лабораторная диагностика перекисного окисления липидов и структурно-функционального состояния биомембран у больных хрони-ческими дерматозами / С. Исаков, Л. Белотелова, Т. Викторова и др. // Матер. конф., посвящ. памяти А.Л. Машкиллейсона. М., 2004. С. 7-8.
54. Клініко-лабораторна ефективність використання есенціальних фосфоліпідів у комплексному лікуванні псоріазу / О. Туркевич, О. Сизон, І. Бабак та ін. // Експерим. та клін. фізіол. і біохім. 2006. № 1. С. 72-76.
55. Ковалев М.И. О механизме действия низкоинтенсивного лазерного излучения // Лазер. мед. 2005. Т. 8, № 3. С. 4-9.
56. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. Минск: Беларусь, 1982. 290 с.
57. Коляденко В.Г., Чернишов П.В. Показники якості життя у дерматологічних хворих // Укр. ж. дерматол.. венерол., косметол. 2005. № 2. С. 11-14.
58. Коляденко Е.В. Недостатки современных методов лечения псориаза // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2003. № 4. С. 25-26.
59. Коляденко К.В. Імунозалежність клінічного перебігу псоріазу: Автореф. дис. канд. мед.наук / Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. Київ, 2004. 19 с.
60. Комаров Ф.И., Загускин С.Л., Рапопорт С.И. Хронобиологическое направление в медицине: биоуправляемая хронофизиотерапия // Терапевт. арх. 1994. № 8. С. 3-6.
61. Короткий Н.Г., Песляк М.Ю. Псориаз как следствие включения β-стреп-тококков в микробиоценоз кишечника с повышенной проницаемостью // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. Т. 1, № 9. С. 9-18.
62. Костянова Е.Н. Измерение показателей окислительного стресса у больных псориазом // Матер. конф., посвящ. памяти А.Л. Машкиллейсона. М., 2004. С. 73-74.
63. Кубанова А.А., Жилова М.Б., Резайкина А.В. Эффек­тивность применения неотигазона в терапии больных с тя­желыми формами псориаза // Вестн. дерматол. и венерол. 2000. № 3. С. 54-56.
64. Кудрина М.И. Антицитокиновая терапия новое направление в лечении псориаза // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. № 1. С. 3-8.
65. Кутасевич Я.Ф. Сучасний погляд на проблему псоріазу // Дерматол. та венерол. 2002. № 2(16). С. 3-11.
66. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. К.:Морион, 2002. 160с.
67. Леонтьева Н.В., Ефименко В.Т. Возможности сканирующей лазеротерапии и ее место в комплексном лечении больных // Лазер. мед. 2005. Т. 9, Вып. 2. С. 7-12.
68. Лечение больных псориазом ультрафиолетовой средневолновой фототерапией узкого спектра 311 нм / В. Владимиров, Л. Меньшикова, И. Черемухина и др. // Вестн. дерматол. и венерол. 2004. № 4. С. 29-32.
69. Липидный состав липопротеинов высокой плотности у больных псориазом / Г. Курников, Е. Абалихина, Т. Копытова, М. Творогова // Клин. лабор. диагн. 2003. № 11. С. 16-19.
70. Лысенко О.В., Теплова С.Н., Прокофьева В.В. Мометазона фуроат при лечении псориаза // Клин. дерматол. и венерол. 2005. № 4. С. 45-49.
71. Машковский М.Д. Лекарственные средства: 2-й т. Изд. 14-е, перераб, испр. и доп. М.: Новая волна, 2002. 540 с.
72. Маштакова И.А. Применение локоида в наружной терапии больных псориазом и атопическим дерматитом // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. 2002. № 1(4). С. 27-29.
73. Метелицина И.П., Гузун О.В., Чечин П.П. Мембранотропное действие красного и инфракрасного излучения полупроводниковых лазеров // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXIV Междунар. научно-практ. конф. Ялта, 5-8 окт. 2005 г. Ялта, 2005. С. 134-135.
74. Метод определения каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лаб. дело. 1988. № 1. С. 16-18.
75. Мещишен И.Ф., Петрова И.В. Окисление и восстановление глутатиона в органах крыс при введении этония // Укр. бихом. ж. 1983. Т. 55, № 5. С. 571-573.
76. Мещишен І.Ф. Глутатіонова система організму за умов норми та патології. Чернівці, 1999. 26 с.
77. Мещишен І.Ф. Метод визначення окислювальної модифікації білків плазми (сироватки) крові // Бук. мед. вісн. 1998. Т. 2, № 1. С. 156-158.
78. Мещишен І.Ф., Польовий В.П. Механізм окислювальної модифікації білків // Бук. мед. вісн. 1999. Т. 3, № 1. С. 196-205.
79. Молочков В., Ермилова А., Шувалов Г. Клиника и лечение псориаза // Врач. 2006. № 8. С. 11-14.
80. Мордовцев В.Н., Мушкет Г.В., Альбанова В.И. Псориаз. Кишинев: ШТИИНЦА, 1991. 186 с.
81. Мясоедов В.В., Адейшвили-Сыромятникова М.К., Загоруйко Ю.В. Стимуляция репарационных процессов при действии низкоинтенсивного лазерного излучения и его влияние на перекисный гомеостаз // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXIV Междунар. научно-практ. конф. Ялта, 5-8 окт. 2005 г. Ялта, 2005. С. 135-136.
82. Низкоинтенсивное лазерное воздействие в дерматологии и косметологии: Пособие для врачей / С.М. Зубкова, Т.В. Маяцкая, А.А. Миненков и др. М., 2001. 61 с.
83. Обоснование хронобиологического подхода к назначению мембраностаби-лизирующей терапии у детей с атопическим дерматитом / В.А. Таболин, А.С. Боткина, Е.В. Неудахин, Н.К. Василенко // Росс. мед. ж. 2006. № 5. С. 25-27.
84. Окислительная модификация белков плазмы крови у больных в критических состояниях / Г.Я. Рябов, Ю.М. Азизов, С.И. Дорохов и др. // Анестезиол. и реаниматол. 2000. № 2. С. 72-75.
85. Оксид азота и перекисное окисление липидов как фактор эндогенной интоксикации при неотложных состояниях / П.П. Голиков, Н.Ю. Николаева, И.А. Гавриленко и др. // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 2002. № 2. С. 6-9.
86. Олисова О.Ю., Пинсон И.Я. Фототерапия псориаза // Леч. врач. 2005. № 6. С. 90-91.
87. Олисова О.Ю. Современные подходы к ведению больных псориазом // Рус. мед. журн. 2004. № 4. С. 182-185.
88. Опыт применения различных режимов лазерного облучения крови в сочетании с антиоксидантами / А.В. Берсуцкая, Е.Г. Бойко, П.М. Писковацкий, В.А. Жебрийчук // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXI Междунар. научно-практ. конф. Одесса, 26-29 мая 2004 г. Одесса, 2004. С. 14-15.
89. Особенности липид-транспортной системы при псориазе /Т. Торховская, Е. Фортинская, Л. Иванова и др. // Вопросы мед. химии. 2002. Т. 48, Вып.3. С. 297-303.
90. Павлова О.В. Новые аспекты патогенетической терапии псориаза // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. № 6. С. 36-39.
91. Паращук Б.М. Роль стану антиоксидантної функції організму в патогенезі розвитку екземи та псоріазу // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. 2001. № 1(4). С. 98-100.
92. Парфенкова Г.А., Чернядьева И.Ф., Ситина В.К. Средние молекулы маркер эндогенной интоксикации // Врач. дело. 1987. № 4. С. 72-77.
93. Перламутров Ю.Н., Соловьев А.М. Псориаз и современные методы его лечения // Леч. врач. 2004. № 5. С. 38-43.
94. Пирузян Ан.Л., Абдеев Р.М. Молекулярная генетика псориаза // Вестн. Росс. академ. наук. 2006. № 3. С. 33-43.
95. Писковацкий П.М., Берсуцкая А.В., Шпак С.В. Особенности влияния внутри- и надвенного лазерного облучения крови в комбинации с антиоксидантами на состояние перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты и содержание липидов плазмы // Применение лазеров в медицине и биологии: Матер. XXIV Междунар. науч.-практ. конф. Ялта, 5-8 окт. 2005 г. Ялта, 2005. С. 91.
96. Пішак В.П. Шишкоподібне тіло: місце і роль у хроноритмологічній організації фізіологічних функцій // Бук. мед. вісн. 2002. Т.6, № 3-4. С. 4-6.
97. Попов В.Д. Современные аспекты квантовой терапии в клинической медицине. К., 1996. 133 с.
98. Почерняева В.Ф., Цебржинский О.И., Шиш Н.В. Прооксидантно-анти-оксидантный гомеостаз // Бук. мед. вісн. 2005. Т. 9, № 2. С. 212-214.
99. Применение излучений гелий-неонового лазера при лечении заболеваний кожи: Метод. рекомендации / Ю.К. Скрипкин, А.А. Каламкарян, А.П. Ракчеев и др. М., 1985. 12 с.
100. Применение низкоинтенсивных лазеров в клинической практике / Под ред. О.К. Скобелкина. М., 1997. 296 с.
101. Противовоспалительные эффекты комплексной лазеротерапии у больных артропатическим псориазом / В.Г. Радионов, Ю