ПОЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНА ПАРАДИГМА БЕЗПЕКОВОЇ СТРАТЕГІЇ США

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

КИРИЧЕНКО Інна Олександрівна

УДК 327.8(73)+316.774

ПОЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНА ПАРАДИГМА
БЕЗПЕКОВОЇ СТРАТЕГІЇ США

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми
міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
доктор політичних наук,
професор Макаренко Є.А.

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ............................................................................................................

10
1.1. Концептуальні дослідження інформаційної безпеки США у сучасній політологічній науці …………………………………………………………...…
10
1.2. Еволюція доктрини інформаційної безпеки у діяльності президентських адміністрацій США ………………..…………………………………………..…
36
Висновки до Розділу 1 …………………………………………………………... 59

РОЗДІЛ 2 ПОЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНІ ЧИННИКИ БЕЗПЕКОВОЇ СТРАТЕГІЇ США В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ……………………………………………………………………..

61
2.1 Політичний чинник безпекової стратегії США …...………………….…….. 61
2.2 Економічний чинник безпекової стратегії США ………………..…………. 70
2.3 Безпековий чинник безпекової стратегії США .……………………………. 82
2.4 Науково – технологічний чинник безпекової стратегії США ……………… 94
2.5 Культурний чинник безпекової стратегії США ……………………………. 105
Висновки до Розділу 2 ………………………………………………………..….

115
РОЗДІЛ 3 ПРАГМАТИКА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ США НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ………………………..…….……………….…...
118
3.1. Інформаційна складова стратегії національної безпеки адміністрації Б.Обами …………………………………………………………………………...
118
3.2. Концепт кіберстратегії адміністрації Б.Обами у вимірах політики глобального лідерства США …………………………………………………….
140
Висновки до Розділу 3 …………………………………………………………… 166

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….…
168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………..…........
175

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлюється сутнісною трансформацією сучасної міжнародної системи, яка визначається як асиметрична, тобто перебуває у пошуках нової моделі світового порядку. В умовах докорінних змін системи підтримання миру і стабільності під впливом інформаційно-технологічних інновацій пріоритетом стратегії національної безпеки США стало досягнення переваг позиції лідера на світовій арені за допомогою політики «розумної сили». Так, якщо раніше прогнозування сукупного потенціалу держави передбачало аналіз за трьома основними критеріями - політичним, економічним і військовим, то сьогодні до їх переліку додано інформаційний критерій, який розглядається як посутній важіль впливу на формування потенціалу сучасних держав і входить до складових трьох традиційних важелів як базовий ресурс забезпечення глобального лідерства у міжнародних відносинах. Ефективність безпекової стратегії держави залежить не тільки від того, якими ресурсами володіє країна, а й від того, наскільки ефективно вони використовуються для забезпечення національних інтересів, а результативність політики провідних світових акторів значною мірою залежить й від того, в якому політико-інформаційному середовищі – сприятливому або несприятливому – вони змушені діяти.
Важливою характеристикою сучасної міжнародної системи є також формування глобального інформаційного суспільства, що суттєво вплинуло на оцінювання ролі та статусу держави на міжнародній арені, які, у свою чергу, визначаються можливостями країни нарощувати свої стратегічні ресурси, передусім, високотехнологічні, контролювати їх та управляти ними у власних інтересах. Саме інформаційні ресурси внаслідок технологічної революції середини ХХ століття перетворилися на стратегічні, що спричинило загострення боротьби між державами задля досягнення й утримання переваг у міжнародній взаємодії. У конкуренції за сфери економічного і політичного впливу розвинені країни дедалі частіше застосовують не військову силу, а більш гнучкі форми протиборства, що вплинуло на трансформацію стратегій безпеки усіх акторів міжнародних відносин.
Відтак, наукова проблема дослідження полягає у спробі осмислення політико-інформаційної парадигми безпекової стратегії США, а авторське бачення проблеми ґрунтується на доцільності розгляду базових чинників інформаційної безпеки - політичних, економічних, безпекових, науково-технологічних та культурних - та з’ясування їх особливостей в контексті забезпечення національних інтересів.
Важливість і значущість дослідження безпекової стратегії США загалом зумовлює підвищений інтерес до проблеми з боку представників американської політичної науки, більшість з яких мають практичний досвід у сфері національної та міжнародної безпеки і реально впливають на впровадження новацій в діяльності адміністрацій США, а також російських та українських дослідників інформаційної безпеки, наукові розвідки яких присвячено концептуальним і прикладним аспектам інформаційного протиборства у сучасному світі. Результати досліджень та висновки фахівців були враховані в дисертаційній роботі.
Водночас дослідження політико-інформаційної парадигми безпекової стратегії США на початку ХХІ століття є важливим як з погляду еволюції теорії, так і прагматики міжнародної взаємодії та взаємовпливів, а також з погляду прогнозування розвитку сучасної міжнародної системи, оскільки проблема інформаційної безпеки набуває особливої важливості в умовах глобального інформаційного протиборства.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках планової державної тематики відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0105U002591) та «Порівняльні виміри глобальних стратегій США, Росії і ЄС у контексті національних інтересів України» (державний реєстраційний номер 0107U011797).
Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертації полягає у цілісному політичному аналізі безпекової стратегії адміністрації США щодо механізмів забезпечення національних інтересів держави в нестаціонарній міжнародній системі; виявлення можливостей глобального домінування США в контексті трансформації інформаційної безпеки на початку ХХІ століття.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких дослідницьких завдань:
• з’ясувати сутність безпекової стратегії США, окреслити її ключові характеристики, узагальнити та консолідовано представити концептуальні підходи до проблеми інформаційної безпеки у сучасній політологічній науці;
• проаналізувати еволюцію доктрини інформаційної безпеки США та її втілення у практиці міжнародній діяльності держави; виявити та поглибити наукові уявлення щодо діяльності президентських адміністрацій США У. Клінтона та Дж. Буша-молодшого у сфері безпеки;
• дослідити політичні та економічні чинники безпекової стратегії США, встановити принципові відмінності між ними в умовах формування віртуального простору протиборства;
• з’ясувати концепт безпекового, науково-технологічного та культурного чинників інформаційного впливу США, виявити причинно-наслідкові зв’язки між потенціалом впливів та ступенем ефективності у міжнародній взаємодії;
• здійснити аналіз інформаційної складової стратегії національної безпеки США адміністрації Б. Обами, з’ясувати сутнісні зміни стратегії в контексті політики «розумної сили»;
• представити авторський підхід до розуміння кіберстратегії США як політики забезпечення світового лідерства держави та виявити тенденції щодо ключових викликів для національної безпеки у кіберпросторі.
З урахуванням зазначеної мети і завдань об’єктом дослідження виступає система міжнародної безпеки, коли політичні чинники та інноваційні технології визначають мету і зміст політичних рішень провідних міжнародних акторів, політика яких дедалі більше базується на пошуках ефективних політичних механізмів для вирішення внутрішніх та зовнішніх проблем безпеки, а предметом дослідження є політика США у сфері забезпечення інформаційної безпеки.
Методологія та методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, переважно були використані такі наукові методи: загальнонаукові – політико-системний, структурно-функціональний, компаративний, геополітичний, описовий; загальнологічні – емпіричний, статистичний, прогностичного моделювання, політичного аналізу та синтезу; спеціальні методи політології, застосування яких обумовлено міждисциплінарним характером роботи.
Складність проблематики обумовила теоретико-методологічну основу дослідження, яку склали принципи об’єктивності, багатофакторності та системності. Для розв’язання окреслених завдань дисертації було застосовано системний підхід і таку його складову, як політичний аналіз, що дав змогу представити цілісне бачення політико-інформаційної парадигми безпекової стратегії США в контексті еволюції доктрини та перспективи стратегії національної безпеки у ХХІ столітті. При дослідженні еволюції доктрини інформаційної безпеки у діяльності президентських адміністрацій США було використано методичну ідею, яка уможливлює більш точне уявлення про причинно-наслідкові зв’язки між розробленими і затвердженими концепціями, певними рішеннями політичних лідерів Америки щодо розуміння і здійснення стратегії національної безпеки як складової міжнародного впливу у світовій політиці. Реалізація принципу системності зумовила застосування й таких методів аналізу, як політико-системний метод, що дав можливість представити цілісну уяву про особливості безпекової політики президентських адміністрацій США, зокрема, У. Клінтона, Дж. Буша-молодшого та Б. Обами; метод політичного аналізу та синтезу уможливив аналіз конкретних інформаційних чинників безпекової стратегії США, диференціацію їх принципових відмінностей; геополітичний метод уможливив з’ясування сутнісних змін стратегії «розумної сили» США та тенденцій забезпечення світового лідерства держави.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є поглибленим дослідженням інформаційної складової безпекової стратегії США в умовах трансформації системи міжнародних відносин, яке містить аналіз новітніх тенденцій практики зовнішньої та безпекової політики держави за часів президентства Б. Обами.
Результати, які були одержані під час дослідження і визначають його наукову новизну, розкриваються у таких положеннях:
1. систематизовано та поглиблено наукові уявлення про проблему інформаційної безпеки у світовій політичній науці, з’ясовано трансформацію концептуальних підходів та оцінок інформаційної складової безпекової політики США, зокрема, доведено, що в політичній науці сформувалися і активно працюють американські, європейські та російські школи міжнародно-політичних досліджень інформаційної безпеки, відмінність між якими полягає у прагненні обґрунтувати важливість досягнення інформаційних переваг у сучасних міжнародних відносинах;
2. дістало подальшого розвитку дослідження еволюції доктрини інформаційної безпеки США, здійснено критичне переосмислення безпекових стратегій адміністрацій Б. Клінтона та Дж. Буша-молодшого через порівняння та синтез відповідних позицій щодо інформаційної парадигми національної безпеки; встановлено відмінність між концептуальним забезпеченням превентивних впливів у міжнародному курсі США та відповідною практикою держави, яка полягає у пріоритетності «жорсткої» чи «м’якої» сили;
3. розглянуто та проаналізовано політичні та економічні чинники інформаційної безпеки США; визначено їх характеристики та доведено, що потенційно домінуючим можна вважати економічний чинник як інструмент забезпечення переваг у відносинах США з іншими державами світу;
4. досліджено особливості безпекового, науково-технологічного та культурного чинників інформаційної безпеки США і встановлено принципові характеристики зазначених чинників як елементів «м’якої сили»;
5. здійснено політичний аналіз новацій безпекової стратегії адміністрації Б. Обами, який уможливив з’ясування специфіки підходів та практики забезпечення інформаційної безпеки США, зроблено висновок про те, що пріоритетною є стратегія «розумної сили», яка охоплює дипломатію, економіку, національні цінності, науково-технологічні інновації та безпеку;
6. вперше на оригінальних джерелах досліджено кіберстратегію адміністрації Б. Обами в контексті зміцнення світового лідерства США у ХХІ столітті і показано, що трансформація інформаційної безпеки у сучасному світі зумовлюється новим баченням кіберпростору як сфери забезпечення національних інтересів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні висновки дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень інформаційної безпеки в міжнародних відносинах; прикладні розробки – для удосконалення безпекової політики України в контексті реалізації національних інтересів з урахуванням інноваційного розвитку високих технологій. Результати дослідження можуть бути застосовані в практично-політичній діяльності Міністерства закордонних справ України, а також у діяльності інших урядових, політичних і громадських інституцій у процесі концептуалізації і впровадження доктрини інформаційної безпеки України.
Теоретичні узагальнення, матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи також можуть бути використані в навчальному процесі при підготовці нормативних і спеціальних курсів, зокрема, «Інформаційна безпека в міжнародних відносинах», «Національна безпека України», «Міжнародна та європейська безпека», «Міжнародна інформація», «Теорія та практика міжнародної інформаційної безпеки», «Інформаційна безпека держави», «Інформаційна геополітика» тощо, в центрі уваги яких дослідження стратегії національної безпеки держав та ролі США у процесах формування нового світового порядку.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження було апробовано на міжнародних наукових, всеукраїнських та студентських науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародному круглому столі «Досвід України та Туреччини в подоланні глобальної кризи» (Київ, 30 січня, 2010 р.); Восьмій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 25 березня, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні інформаційні відносини ХХІ століття: тенденції і перспективи» (Київ, 19 травня, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Аналітичні дослідження міжнародних відносин та зовнішньої політики: прагматика і прогнозування» (Київ, 21 травня, 2010 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 21 жовтня, 2010 р.); міжнародній конференції «Перспективи відносин України з США, РФ, ЄС і НАТО в посткризовому світі» (Київ, 4 березня, 2011 р.); міжнародній конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні концепції і практика» (Київ, 18 березня 2011 р.); Дев’ятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 24 березня, 2011 р.); міжнародному круглому столі «Америка та Європа на початку ХХІ століття: аналітика та прогностика» (Київ, 23 травня, 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 20 жовтня 2011 р.), а також на засіданнях відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених МОНМС України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Політичний аналіз безпекової стратегії адміністрації США щодо механізмів забезпечення національних інтересів держави в нестаціонарній міжнародній системі уможливив реалізацію обраного концептуального підходу до виявлення можливостей світового лідерства США в контексті трансформації безпекової стратегії на початку ХХІ століття.
Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Узагальнення наявних концептуальних та методологічних засад безпекової політики США дало можливість скласти об’єктивну картину динаміки розвитку наукової думки з власне проблеми інформаційної безпеки як політичного пріоритету провідної держави світу. Відсутність узагальненого наукового тлумачення закономірностей політики США в глобальному інформаційному просторі за часів президентства Дж. Буша-молодшого, У. Клінтона та Б. Обами пояснюється динамічними процесами в зовнішньому середовищі та сукупністю складових взаємовідносин США з потенційними лідерами світу, а прискорена трансформація всіх вимірів суспільного життя закономірно пояснює фрагментарність монографій та наукових праць з цього напрямку. Сучасний розвиток міжнародних систем зумовлює трансформацію принципів міждержавних відносин і конкретних практичних механізмів та технологій реалізації безпекових стратегій провідних міжнародних акторів, оскільки потенціал міжнародних впливів передбачає відповідні ресурси і інструменти, які визначають потугу держави на міжнародній арені. У світовій політиці категорія «сили» набуває значимості за умови ефективності міжнародних впливів, які мають неоднозначні наслідки для світової політики: з одного боку, вони забезпечують політичні взаємозв’язки та взаємовпливи, сприяють демократизації політичних систем, відкривають нові можливості для досягнення політичних переваг, а з іншого – формують нові типи асиметрії у сучасному світі, сприяють використанню політичних, економічних, безпекових, науково-технологічних і культурних чинників у міжнародній взаємодії.
Дослідження теорій інформаційної безпеки як складової міжнародної політики США стали результатом взаємодії численних політичних, соціологічних та філософських концепцій другої половини ХХ – початку ХХІ століття, істотно вплинули на методологічні підходи до феномену безпеки в контексті стратегічного оцінювання діяльності США у системі міжнародних відносин, в концептуалізації якого враховано інформаційний вплив на політичні процеси в цілому і на міжнародні, зокрема.
Аналіз концептуальних засад зарубіжних та вітчизняних політологічних досліджень засвідчив, що феномен інформаційної безпеки характеризується обґрунтуванням потенціалу інформаційної переваги у взаємодії провідних міжнародних акторів, пріоритетністю використання інструментів «розумної сили» в інформаційному протиборстві, визнанням значимості кібербезпеки задля глобального домінування у сучасному світі. Такі підходи виокремлюють специфіку наукових теорій щодо превентивної дипломатії, інформаційних озброєнь, здійснення спеціальних інформаційних операцій, мережевих та мережево-центрованих війн, «інформаційної парасолі» та «м’якої сили», у яких зміни в усіх сферах міжнародного співробітництва під впливом науково-технологічного та інформаційного розвитку розглядаються як тенденції нових закономірностей формування сучасної системи світового порядку і впровадження новацій у сфері безпеки на всіх рівнях міжнародного співробітництва.
2. Здійснений науковий аналіз еволюції доктрини інформаційної безпеки підтверджує концепцію зовнішньополітичного курсу США, яка визначається ступенем збалансованості доктрин і стратегій безпекової політики залежно від інструментів забезпечення її цілей, відображає трансформацію сутності інформаційної безпеки як складової національної безпекової політики. Аналіз стратегії інформаційної безпеки у сучасній міжнародній політиці США свідчить про спільні і відмінні особливості доктринальних підходів, які зумовлюються відповідними політичними позиціями президентських адміністрацій, різними пріоритетами забезпечення національних інтересів, особливостями зовнішньої та безпекової політики і різними підходами до розв’язання глобальних проблем сучасності.
Між американськими адміністраціями існували певні розходження у підходах й до конкретного наповнення безпекової стратегії, з одного боку, виявлено «агресивність» адміністрації У. Клінтона щодо захисту прав людини, з другого боку, проблемність адміністрації Дж. Буша-молодшого у переході до формування багатосторонньої парадигми міжнародних відносин, яка б враховувала цивілізаційну розмаїтість людства.
Переосмислення безпекових стратегій адміністрацій Б. Клінтона та Дж. Буша-молодшого через порівняння та синтез відповідних позицій щодо інформаційної парадигми національної безпеки засвідчило відмінності між концептуальним забезпеченням превентивних впливів у міжнародному курсі США та відповідною практикою держави. Зокрема, президентська адміністрація У. Клінтона розглядала інформаційну безпеку як життєво важливий інтерес, що знайшло відображення у стратегії національної безпеки, основним компонентом якої було визначено підвищення інноваційних оборонних можливостей Америки. Натомість концептом доктрини безпеки президента Дж. Буша-молодшого можна вважати політику глобального домінування, важливою складовою якої було визначено перевагу у використанні інформаційних озброєнь та інформаційних впливів. З’ясування пріоритетів стратегії національної безпеки попередніми президентськими адміністраціями США зумовлює висновок про те, що концепт інформаційної безпеки вирішальним чином залежить від позиції США в світі і від потенційної спрямованості безпекової політики держави.
3. Встановлено чіткий політико-ідеологічний і політико-системний зв’язок між безпековими стратегіями адміністрацій У. Клінтона, Дж. Буша-молодшого та Б. Обами, який полягає у жорсткому запереченні тоталітарних ідеологій як політики усунення небезпек для національних інтересів США у традиційному розумінні захисту національних інтересів. Разом з тим, переконливо доведено, що пріоритетним чинником включення тих чи інших положень до поточних безпекових стратегій США завжди був і залишатиметься, зокрема, аспект вимірювання реальних інформаційних та кіберзагроз власне для життєвих інтересів Америки. Політико-інформаційний чинник безпекової стратегії США виявляється і в політиці глобальної демократизації, яка свідчить про обмеженість американських можливостей власними силами організувати і провести реформу глобального врядування, оскільки національні інтереси держави потребують захисту через формальні глобальні інститути та гнучке партнерство з іншими суб’єктами світової політики.
Потенційно домінуючим можна вважати економічний чинник як інструмент забезпечення переваг у відносинах США з іншими державами світу. Політика США свідчить, що економічні переваги ґрунтуються в сучасному світі на прогресивній інформаційній експансії, і саме ті країни, які найбільше просунулися у напрямку інформаційної цивілізації, будуть переважати в міжнародній конкуренції з технологічно відсталими країнами і регіонами. Економічний чинник інформаційної безпеки виявляється й у корпоративних конкурентних війнах, позначених інтенсивним злиттям ТНК, домінуванням США в інформаційному секторі світової економіки, використанням стратегії інформаційного імперіалізму та значним обмеженням розвитку економічної системи інших держав.
В умовах економічної конкуренції Америка може перейти до відверто «жорсткої» політики захисту економічних інтересів з використанням методів інформаційних корпоративних війн та спроб перекласти їх наслідки на інші країни. Агресивність інформаційних впливів буде мотивуватися не усвідомленням того, що у країни достатньо економічних і військових ресурсів для ведення локальних воєн одночасно, як це було за часів президентства Дж. Буша-молодшого, а позицією, що значну військову перевагу США необхідно перетворити в перевагу для інноваційної економіки. Відтак, в умовах глобальної фінансово-економічної кризи Б. Обама не може дозволити собі розпорошення національних ресурсів для задоволення завищених міжнародних амбіцій США. Протягом найближчих років Америка увійде у період накопичення ресурсів і продовжуватиме захищати національні інтереси саме за допомогою «м’якої» і «жорсткої» сили.
4. Безпековий чинник зумовлюється стратегічною спрямованістю інформаційних впливів проти критично важливих структур життєдіяльності і функціонування CША, визнанням інформаційних озброєнь новим видом зброї масового ураження, катастрофічного за наслідками свого застосування, необхідністю створення міжнародного механізму протидії і попередження глобальних інформаційних війн в рамках політичної компетенції міжнародних організацій з проблем безпеки та оборони, політичних рішень на національному рівні. Враховуючи провідну роль військового чинника у стратегії безпеки, США мають намір зберігати військове лідерство і здатність до протидії будь-яким потенційним інформаційним загрозам. Такі підходи до проблеми інформаційної безпеки США враховують політико-інформаційну парадигму глобального розвитку, яка є відображенням нових закономірностей формування сучасної системи міжнародних відносин і відповідно потребує новацій щодо забезпечення міжнародного миру і стабільності та досягнення переваг в інформаційному протиборстві.
Стратегія національної безпеки розглядає науково-технологічні досягнення як інструмент забезпечення пріоритетів США, у тому числі має на меті захистити американські війська від асиметричних атак; забезпечити виконання угод про контроль над озброєннями та їх нерозповсюдженням; запобігти терористичним нападам на території США; захистити інформаційну інфраструктуру, засоби зв’язку і транспорту Це можливо за умови підтримки науково-технологічного прогресу промислової галузі та міжнародної кооперації; врахування науково-технологічної складової зовнішньої політики США як пріоритетної; необхідності адаптації життєдіяльності держави до технологічних змін; розширення науково-технологічного співробітництва за участю урядових, міжвідомчих, кооперативних, міжнародних організацій, технопарків, державно-приватних інноваційних об’єднань.
Підґрунтям культурного чинника інформаційної безпеки в стратегії є визнання американського культурного домінування та здійсненні політики інформаційної експансії, що виявляється в екстраполяції американських цінностей на культурне середовище інших країн і закріплює форму культурного співробітництва виключно в інтересах американської присутності в культурному та інформаційному просторі поза межами США з урахуванням переваг культурних здобутків держави. Саме ефективність культурного чинника, з огляду на динаміку глобалізації світових цивілізаційних процесів, які зумовили уніфікацію культурних цінностей і стандартів, поширення стереотипів масової культури, вважається складовою глобальної стратегії держави з поширення американської моделі світового розвитку. Враховуючи, що цей інструмент зовнішньої політики США відзначався тісним зв’язком з пропагандою та ідеологічним протиборством і ототожнювався з політикою культурної експансії, трансформація культурної політики США сприймається в інших регіонах та країнах світу як продовження політики гегемонізму. Критерії фільтрації інформаційних культурних впливів свідчать про свідому підтримку адміністраціями США політичних, економічних та гуманітарних інтересів Америки на теренах інших держав.
5. Політичний аналіз інформаційної складової безпекової стратегії адміністрації Б. Обами уможливив висновок про пріоритетність стратегії «розумної сили», яка втілюється у засобах, що складають потенціал міжнародного впливу. Головною метою стратегії було визначено національне оновлення для відновлення американського світового лідерства, яке передбачало військову міць, економічну конкурентоспроможність, моральний авторитет, активну участь у міжнародно-політичних процесах в глобальному масштабі і зусилля щодо впорядкування міжнародної системи, оскільки США як і раніше володіють унікальними ресурсами, які в попередні десятиліття дозволяли зберігати лідерство держави у світі.
Разом з тим утримання лідерських позицій пов’язується, як й у попередніх стратегіях адміністрацій У. Клінтона і Дж. Буша-молодшого, з концепцією обраності США. Слід зазначити, що національні інтереси у стратегії були сформульовані у чотирьох пунктах: безпека США, їх громадян, а також союзників та партнерів США; процвітання, засноване на сильній, інноваційній і динамічній національній економіці в умовах відкритої міжнародної економічної системи, військова потужність; повага до універсальних цінностей на території США і по всьому світові, міжнародний порядок, зумовлений американським лідерством в умовах зростання глобальних викликів.
Суттєвою відмінністю безпекової стратегії Б. Обами від попередніх стратегічних документів є більш активне використання потенціалу «м’якої сили» для досягнення пріоритетності міжнародної ролі у світовій політиці. Б. Обама визначає інформаційну безпеку як невід’ємну складову національної безпеки та оборони США і підкреслює, що для забезпечення національної безпеки необхідно об’єднати зусилля держави, промисловості і наукових кіл, які здатні найкращим чином захистити інформаційну інфраструктуру, що підтримує економіку, системи державного управління і оборони.
6. Виділення кібербезпеки як самостійної складової у стратегії національної безпеки адміністрації Б. Обами свідчить, що рівень загрози зовнішніх кібервпливів досяг певного критичного значення для безпеки США. Принциповою новизною безпекової стратегії можна вважати мілітаризацію питань інформаційної безпеки та залучення до програми обороноздатності держави Національної агенції безпеки, по суті військової структури за своїм характером. Так, Б. Обама під час останньої президентської виборчої кампанії критикував свого попередника Дж. Буша-молодшого за неувагу до питань захисту «чутливої» інформації у комп’ютерних мережах, а «кібератаки» на національні інформаційні мережі прирівнював до головного методу ведення сучасної війни.
До основних аспектів кібербезпеки віднесено розробку більш безпечних технологій, що надасть можливість поліпшити захист та стійкість критичних державних та промислових систем і мереж, збільшення інвестицій у передові дослідження та розробку технологій, що будуть сприяти більшій безпеці інформаційної інфраструктури. Варто зазначити, що уряд США та військове керівництво розпочали розміщення замовлень на розробку інноваційних технологічних рішень, зокрема, оголошено тендер на створення технології безпечного обміну інформацією між військовими в мережі Інтернет, яка дозволить обходити будь-які Інтернет-фільтри та позиціонується як один із засобів допомоги дисидентам в «інформаційно-закритих» країнах, де доступ до Інтернет-ресурсів обмежується урядом.
Водночас планується посилення міжнародного партнерства США з широкого кола питань, включно з розробкою нормативних документів, щодо обмеження поведінки у кіберпросторі, законів з протидії кіберзлочинності, забезпечення збереження даних, їх захисту та конфіденційності, а також захисту мереж та реагуванню на кібератаки в умовах зовнішньополітичних впливів. У цьому контексті важливим є акцентування уваги на бажанні США сформувати міжнародне нормативне поле з протидії активній кіберзлочинній діяльності в широкому її розумінні шляхом реалізації ініціатив США щодо прийняття відповідних резолюцій на рівні найвищих міжнародних інституцій. Неважко дійти висновку, що у подальшому, незважаючи на декларовані бажання протидіяти мілітаризації кіберпростору, цей процес буде активно розвиватись, а роль суто військових структур у забезпеченні безпеки критично-важливої інфраструктури національного кіберпростору США буде залежати саме від ефективності діяльності військових структур держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Jackson R. The Global Concert: Human Conduct in a World of States / R.Jackson. – New York: Oxford University Press, 2000. – 446 p.
2. Рижков М.М. Доктринальний вимір стратегій зовнішньої політики США: від стримування до глобальної демократизації: дис... доктора політ. наук: 23.00.04 / Рижков Микола Миколайович. – К., 2007. – 401 с.
3. Johnson C. Nemesis: The Last Days of the American Republic / C.Johnson. – New York: Metropolitan Books, 2007. – 368 р.
4. Ikenberry J.G. Toward a New Grand Strategy for U.S. Foreign Policy: Liberal Internationalism Revisited / J.G.Ikenberry, C.Kupchan // Strategic Dialogue. – 2004. – December 13. – Р.6.
5. Finding Our Way: Debating American Grand Strategy [Електронний ресурс] / [Edited by Michèle A. Flournoy and Shawn Brimley]. - Режим доступу: http://www.policyarchive.org/ handle/10207/bitstreams/12290.pdf.
6. Jutta Weldes Constructing National Interests: The United States and the Cuban Missile Crisis / Jutta Weldes. - Minneapolis, MN: University of Minnesota Press, 1999, p. 4.
7. U.S. Army War College. Guide to national security issues. National security policy and strategy [Електронний ресурс] / [Edited by J. Boone Bartholomees, Jr.]. - Department of National Security and Strategy, 2008. - Режим доступу: www.strategicstudiesinstitute.army.mil/pdffiles/pub871.pdf
8. Art R.J. A Grand Strategy for America / Robert J. Art. - Ithaca, NY, and London, UK: Cornell University Press, 2004, 344 p.
9. America’s National Interests. A Report from The Commission on America's National Interests. - Cambridge, MA: Belfer Center for Science and International Affairs, July 2000, p. 15.
10. Neuchterlein D. National Interests and National Strategy // Understanding U.S. Strategy: A Reader / [Ed. by Terry L. Heyns]. – Washington, DC: National Defense University, 1983. – P. 37-64.
11. Neuchterlein D.E. America Recommitted: United States National Interests In A Restructured World / D.E.Neuchterlein. – Lexington: University of Kentucky Press, 1991. – 269 p.
12. Rosenau J.N. ’Fragrnegrative' Challenges to National Security // Understanding U.S. Strategy: A Reader / [Ed. by Terry L. Heyns]. – Washington, DC: National Defense University, 1983. – P. 65-82.
13. Van Creveld М. Transformation of War / Van Creveld M. . – Detroit: Free Press, 1991. – 254 p.
14. Тиханский А.И. Доктринальное видение национальной безопасности в США и особенности ее стратегического планирования / А.И. Тиханский // Идеологические аспекты военной безопасности. – 2010. - № 3. - С.15-22.
15. Nacht A. U.S. Foreign Policy Strategies / A. Nacht. - The Washington Quarterly. – 1995. - vol. 18, № 3. - P. 195-210.
16. Kennedy P.M. Preparing for the Twenty-First Century / P.M. Kennedy. - N.Y.: Random House, 1993. – 448 р.
17. Posen B.R. Competing Visions for U.S. Grand Strategy / B.R. Posen, A.L. Ross // International Security. - 1996/97. - Vol. 21, №3 (Winter). - Р. 5–53.
18. Maynes C.W. Bottom-UP Foreign Policy / C.W. Maynes // Foreign Policy. - 1996. – Fall. – Р. 35-53
19. Bradley B. Eurasia Letter: A Misguided Russia Policy / B.Bradley // Foreign Policy. – 1995/1996. – Winter, № 101. – Р. 81-97
20. Brzezinski Z. Geopolitical Pivot Points / Z. Brzezinski // The Washington Quarterly, Autumn. - 1996. – Vol. 76, № 5. – Р. 50-64
21. Kristol W. Toward a Neo-Reaganite Foreign Policy // W. Kristol, R. Kagan // Foreign Affairs. – 1996. - July/August, Vol. 75. – Р. 18-32.
22. Dole B. Shaping America’s Global Future / B.Dole // Foreign Policy. - 1995. – №. 98 (Spring). – Р. 28-43
23. Gilpin R. War and Change in World Politics / R. Gilpin. - Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, 1981. – 272 р.
24. Cheney D. Active Leadership? You Better Believe It / Dick Cheney // New York Times- 1992. - March 15. - P. 17.
25. Callahan D. Between Two Worlds: Realism, Idealism, and American Foreign Policy After the Cold War / David Callahan. - New York: HarperCollins, 1994.- 391 р.
26. Muravchik J. The Imperative of American Leadership: A Challenge to Neo-Isolationism / J. Muravchik. - Washington, D.C.: AEI Press, 1996. – 261 р.
27. Khalilzad Z.M. Losing the Moment? The United States and the World After the Cold War / Z.M. Khalilzad // Washington Quarterly. – 1995. - Vol. 18, №2. - Р. 105.
28. Nye J.S. America’s Informational edge / J.S.Nye, W.Jr.Owens // Foreign Affairs. – 1996. – 75(2). – P. 20-36.
29. Huntington S.P. America’s Changing Strategic Interests / S.P. Huntington // Survival. – 1991. - Vol. 33, № 1 (January/February). - Р. 3-17.
30. Huntington S.P. The Economic Renewal of America / S.P. Huntington // National Interest. – 1992. - № 27 (Spring). - Р. 10-24.
31. Huntington S.P. Why International Primacy Matters / S.P. Huntington // International Security. – 1993. - Vol. 17, № 4 № 27 (Spring). - Р. 71–81
32. Huntington S.P. Why International Primacy Matters / S.P. Huntington // International Security. – 1993. - Vol. 17, №4 (Spring). – Р. 17-21.
33. Brzezinski Z. The Premature Partnership / Z. Brzezinski // Foreign Affairs. – 1994. - Vol. 73, №2 (March/April). - P. 76.
34. Brzezinski Z. A Plan for Europe / Z. Brzezinski // Foreign Affairs. – 1995. - Vol. 74, №1 (January/February). - P. 34.
35. Kurth J. America’s Grand Strategy: A Pattern of History / J.Kurth // National Interest. – 1996. - № 43 (Spring). – Р. 3–19.
36. Kissinger H. Expand NATO Now / H. Kissinger // Washington Pos. – 1994. - December 19. – А.3.
37. Hill F. Back in the USSR: Russia’s Intervention in the Internal Affairs of the Former Soviet Republics and the Implications of United States Policy Toward Russia. Strengthening Democratic Institutions Project / F. Hill, P. Jewett. - Cambridge, Mass.: John F. Kennedy School of Government, Harvard University, 1994. – 90 р.
38. Brzezinski Z. Out of Control: Global Turmoil on the Eve of the Twenty-First Century / Z. Brzezinski. - New York: Collier, 1993. - Р. 173–181.
39. Brzezinski Z. A Bigger and Safer Europe // New York Times. – 1993 - December 1. - P. A23.
40. Asmus R. Building a New NATO / R. Asmus, R. Kugler, S. Larrabee // Foreign Affairs. – 1993. - Vol. 72, № 4 (September/October). – Р.34:
41. Khalilzad Z. From Containment to Global Leadership? America and the World After the Cold War / Zalmay Khalilzad. - Santa Monica, Calif.: RAND, 1995. - 60 p.
42. Friedman T.L. Dust Off the SEATO Charter / Thomas L. Friedman // New York Times. – 1995. - June 28. - P. A19.
43. Krauthammer C. The Unipolar Moment / Charles Krauthammer // Foreign Affairs. -1991. - Vol. 70, № 1. - Р. 23–33.
44. Шаклеина Т.А. Россия и США в новом мировом порядке. Дискуссии в политико-академических сообществах России и США (1991-2002) / Т.А. Шаклеина. - М.: Институт США и Канады РАН, 2002. - 445 с.
45. Layne C. American Hegemony - Without an Enemy / C. Layne, B.Schwarz // Foreign Policy. – 1993. - № 92 (Fall). - Р. 5–23.
46. Schwarz B. Why America Thinks It Has to Run the World / B. Schwarz // Atlantic Monthly. – 1996. – June. - Р. 92–102.
47. Jervis R. International Primacy: Is the Game Worth the Candle? / R. Jervis // International Security. – 1993. - Vol. 17, № 4 (Spring). - Р. 52–67.
48. Layne С. The Unipolar Illusion: The Coming End of the United States' Unipolar Moment / С. Layne // International Security. – 2006. – Vol. 31, issue 2 (Fall ). – Р. 7-41.
49. Nordlinger E.A Isolationism Reconfigured: American Foreign Policy for a New Century / E.A. Nordlinger. – Princeton: Princeton University Press, 1996. - 352 p.
50. Layne Ch. From Preponderance to Offshore Balancing. America’s Future Grand Strategy / Ch.Layne // International Security. – 1997. - Vol. 22., № 1 (Summer). - P. 86-124.
51. Kennan G. Around the Cragged Hill: A Personal and Political Philosophy / G. Kennan. - N. Y.: W. W. Norton & Company, 1993. - P. 183.
52. Huntington S. The Lonely Superpower / S.Huntington // Foreign Affairs. 1999. - Vol. 78, № 2 (March-April). - P. 35-49.
53. Kupchan Ch. Misreading September 11th / Ch. Kupchan // The National Interest. – 2002. - Fall. - P. 29-30.
54. Hendrickson D. Toward Universal Empire. The Dangerous Quest for Absolute Security / D. Hendrickson // The World Policy Journal. – 2002. - Vol. XIX, № 3 (Fall). - P. 1-10.
55. Mandelbaum M. The Inadequacy of American Power / M.Mandelbaum // Foreign Affairs. - 2002. - Vol. 81, № 5 (September/October). - P. 61-73.
56. Шаклеина Т. В чем «призвание» Америки? / Т.Шаклеина // Международные процессы. – 2004. - № 2(5). http://www.intertrends.ru/five/003.htm
57. Fukuyama F. Second Thoughts. The Last Man in a Bottle / F. Fukuyama // The National Interest. - 1999. -Summer. - P. 27.
58. Fukuyama F. History Is Still Going Our Way: Liberal democracy will inevitably prevail / F.Fukuyama // The Wall Street Journal. 2001. - Friday, October 5. – Р. А21.
59. Фукуяма Ф. Америка на распутье. Демократия, власть и неоконсервативное наследие / Ф.Фукуяма. - М.: АСТ, 2007. - 288 с.
60. Бжезинский З. Великая шахматная доска: Господство Америки и его геостратегические императивы / З.Бжезинский; [пер.с англ. О.Ю.Уральская]. – М.: Международные отношения, 2002. – 254с.
61. CFR Meeting - Zbigniew Brzezinski Fears Global Political Awakening [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rutube.ru/tracks/4050680.html.
62. Brzezinski Z. Between Two Ages: America's Role in the Technetronic Era / Zbigniew Brzezinski. - N.Y.: The Viking Press, 1970. – 123 р.
63. Бжезинский З. Еще один шанс. Три президента и кризи американской сверхдержавы / З.Бжезинский; [пер.с англ. Ю.В.Фирсов]. – М.: Международные отношения, 2007. – 240с.
64. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство / З.Бжезинский; [пер.з англ. А.Ю.Іщенко]. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 203 с.
65 Nye J.S. Power and Interdependence: World Politics in Transition / Joseph S. Nye, Robert O. Keohane. - New York: Longman, 2000. - 273 р.
66. Nye J.S. A smarter, more secure America. Report of the CSIS Commission on Smart Power [Електронний ресурс] / Craig Cohen, Joseph S. Nye, Richard Armitage. - Режим доступу: http://csis.org/publication/smarter-more-secure-america.
67. Най Д.С. Главная сила америки - ее информационные возможности [Електронний ресурс] / Джозеф С. Най, Уильям А. Оуэнс // Глобальные Вопросы. Электронные журналы ЮСИА. – 1996. - том 1, №12. -http://www.4uth.gov.ua/usa/russian/information/gjcom6.htm.
68. Nye J.S. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power / Joseph S. Nye. - New York: Basic Books, 1990. - 336 р.
69. Nye J.S. Soft Power. The Means to Success in World Politics / Joseph S. Nye. - New York: Public Affairs, 2004. - 192 p.
70. Nye J.S. The Paradox of American Power: Why the World’s Only Superpower Can’t Go it Alone / Joseph S. Nye. - New York: Oxford University Press, 2002. - 240 р.
71. Toffler A. and H. War and Anti-War: Survival at the Dawn of the 21st Century / A. Toffler, H.A. Toffler. - Boston: Grand Central Publishing, 1995. – 370 р.
72. Arquilla J. Cyberwar is Coming! / J. Arquilla, D. Ronfeldt // Athena’s Camp: Preparing for Conflict in the Information Age / [Ed. by J.Arquilla, D. Ronfeldt. - Santa Monica, CA: RAND, 1997. – P. 24-60.
73. Szafranski R. A Theory of Information Warfare [Електронний ресурс] / R.Szafranski. – Режим доступу: http://www.iwar.org.uk/iwar/resources/ airchronicles/ szfran.htm.
74. Szafranski R. Toward a Theory of Neocortical Warfare: Pursuing the Acme of Skill / R.Szafranski // Military Review. – 1994. – № 56. – Р. 26-31.
75. Szafranski R. U.S. Information Warfare [Jane’s Special Report] / R.Szafranski, G.J.Stein. – Jane’s Information Group, 1998. – 218 p.
76. Libicki M.С. What is Information Warfare [National Defense University Strategic Forum Report Number 28] / M.С.Libicki. – Washington D.C.: National Defense University, 1995. – 105 p.
77. Libicki M. Cyberdeterrence and Cyberwar / M. Libicki. - RAND Corporation Pub., 2009. - 238 p.
78. Libicki M.С. Conquest in Cyberspace: National Security and Information Warfare / M.С.Libicki. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – 336 p.
79. Shwartau W. Cybershock: Surviving Hackers, Phreakers, Identity Thieves, Internet Terrorists and Weapons of Mass Disruption / W.Shwartau, J.Draper. – New York: Thunde’s Mouth Press, 2000. – 496 р.
80. Schwartau W. Information Warfare: Chaos on the Information Superhighway / W.Schwartau.- New York: Thunde’s Mouth Press, 1996. – 432 p.
81. Stein G. Information Warfare [Електронний ресурс] / G.Stein // Airpower Journal. – 1995. - Режим доступу: Spring http://www.iwar.org.uk/iwar/ resources/airchronicles/stein.htm.
82. Thomas T. Russian Views on Information-Based Warfare [Електронний ресурс] / T.Thomas // Airpower Journal. – 1996. - Режим доступу: www.airpower.au.af.mil/airchronicles/apj/apj96/spec96/thomas.pdf.
83. Bunker R.J. Generations, Waves, and Epochs. Modes Of Warfare And The RPMA [Електронний ресурс] / R.J. Bunker. // Airpower journal. - 1996. – Spring. - Режим доступу: http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/ apj/apj96/spr96/bunker.pdf
84. Jensen O.E. Information warfare: Principles of third-wave war [Електронний ресурс] / O.E.Jensen // Airpower Journal. – 1994. – Winter. - P. 35-43. - Режим доступу: http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/ apj/apj94/win94/jenson.html.
85. Schwartau W. Information Warfare: Cyberterrorism: Protecting Your Personal Security in the Electronic Age / W. Schwartau. – N.Y.: Thunder's Mouth Press, 1996. – 768 р.
86. Boyd J.R. The Essence of Winning and Losing [Електронний ресурс] / J.R. Boyd. - Режим доступу: http://www.danford.net/boyd/essence4.htm
87. Nonlethal Weapons: Terms and References [Електронний ресурс] / [Robert J. Bunker, Editor]. - INSS Occasional Paper 15. USAF Institute for National Security Studies. USAF Academy, Colorado. - Режим доступу: http://www.usafa.edu/df/inss/OCP/ocp15.pdf.
88. Arquilla J. The Emergence of Noopolitik. Toward An American Information Strategy [Електронний ресурс] / John Arquilla, David Ronfeldt . - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_reports/MR1033/ index.html.
89. Cebrovski A. Network-Centric Warfare: Its Origin and Future [Електронний ресурс] / A. Cebrovski, J.Garstka // Proceedings. – 1998. – January. - Режим доступу: http://www.kinection.com/ncoic/ncw_origin_ future.pdf.
90. Романчук Ю.В. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційної безпеки: концептуальний та регулятивний аспекти: дис... кандидата політ. наук : 23.00.04 / Романчук Юрій Васильович. - К., 2009. - 203 c.
91. Gompert D.C. National Security in the Information Age [Електронний ресурс] / D.C. Gompert. - Published by RAND Santa Monica, CA. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/reprints/RP736.html
92. Treverton G.F. Measuring National Power [Електронний ресурс] / G.F.Treverton, S.G. Jones. - RAND Corporation Pub. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/conf_proceedings/CF215.html.
93. Network Technologies for Networked Terrorists. Assessing the Value of Information and Communication Technologies to Modern Terrorist Organizations [Електронний ресурс] / B.W. Don, D.R. Frelinger, S. Gerwehr, E. Landree, B.A. Jackson. - Published by RAND Santa Monica, CA - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/technical_reports/TR454.html.
94. Networks and Netwars. The Future of Terror, Crime, and Militancy [Електронний ресурс] / [Edited by John Arquilla, David Ronfeldt]. - Published by RAND. - Santa Monica, CA. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_reports/MR1382.html.
95. Ware W.H. The Cyber-Posture of the National Information Infrastructure [Електронний ресурс]/ W.H. Ware. - Published by RAND Santa Monica, CA. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_ reports/MR976.html.
96. Strategic Information Warfare. А new face of War [Електронний ресурс] / R.C. Molander, A. Riddile, P.A. Wilson and other. - Report. RAND’s National Defense Research Institute - Published by RAND Santa Monica, CA. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_reports/MR661.html.
97. Molander R.C. Strategic Information Warfare Rising [Електронний ресурс] / R.C. Molander, P.A. Wilson, B. D. Mussington, R. Mesic. - Report. RAND’s National Defense Research Institute. - Published by RAND Santa Monica, CA. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_ reports/MR964.html.
98. Davis P.K. Effects-Based Operations. A Grand Challengefor the Analytical Community [Електронний ресурс] / P.K. Davis - Report. RAND’s National Defense Research Institute - Published by RAND Santa Monica, CA., 2001. - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/monograph_reports/ MR1477.html.
99. Арбатов Г.А. Повестка дня российско-американских отношений / Г.А.Арбатов. – М.: Ин-т США и Канады РАН, 1999. – 33 с.
100. Баталов Э.Я. Мировое развитие и мировой порядок. Анализ современных американских концепций / Э.Я.Баталов. - М.: РОССПЭН, 2005. - 366 с.
101. Давыдов Ю.П. Норма против силы. Проблема мирорегулирования / Ю.П. Давыдов. – М.: Наука, 2002. – 285 с.
102. Кременюк В.А. Россия и США в новых международных условиях: ассиметричное партнёрство? / В.А. Кременюк.– М.: ИСКРАН, 2005. – 91 с.
103. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов / М.М.Лебедева. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 270 с.
104. США на рубеже веков : [Монография] / [В. А. Кременюк, Ю. П. Давыдов, В. Ф. Кунадзе и др.; Редкол.: С. М. Рогов (отв. ред.) и др.]. - М. : Наука, 2001. – 496 с.
105. Мир и Россия на пороге XXI века: Вторые Горчаковские чтения. МГИМО МИД России (23-24 мая 2000 г.) / [Редсовет: А.В. Торкунов (пред.) и др.]. - М. : РОССПЭН, 2001. – 575 с.
106. Уткин А.И. Мировой порядок XXI века / А.И. Уткин. – М.: Алгоритм : Рус. Нац. фонд, 2001. – 472 с.
107. Уткин А.И. Американская стратегия для XXI века / А.И. Уткин. - М. : Логос, 2000. – 270 с.
108. Россия и США после "холодной войны" : [Монография / Ю. П. Давыдов, В. А. Кременюк, А. И. Уткин и др.; Отв. ред. В. А. Кременюк]. - М. : Наука, 1999. – 141 с.
109. Шаклеина Т.А. Современные американские концепции мирового лидерства / Т.А. Шаклеина. - М.: Рос. акад. наук. Ин-т Соедин. Штатов Америки и Канады, 1999. – 53 с.
110. Лидерство и конкуренция в мировой системе : Россия и США : [монография] / [Алексеева Т. А. и др.] ; отв. ред. А. Д. Богатуров, Т. А. Шаклеина. - Москва : КРАСАНД, 2010. – 346 с.
112. Теория международных отношений на рубеже столетий : Пер. с англ. / [Под ред. К. Буса и С. Смита; Общ. ред. и предисл. П.А. Цыганкова]. - М. : Гардарики, 2002. – 361 с.
113. Евстафьев Д.Г. Особенности современной американской военной политики / Д.Г. Евстафьев // США: экономика, политика, идеология. - 1996. - № 3. – С. 28-37
114. Жинкина И.Ю. Фактор силы в системе американских стратегических целей / И.Ю.Жинкина // США: экономика, политика, идеология. - 1996. - № 4. – С. 50-57.
115. Копылов А.В. О понятии «национальная безопасность» в американской политологии / А.В. Копылов // Безопасность: Информационный сборник. 1996. № 3 - 4. С.
116. Кортунов С. Россия - США: путь к партнерству / С. Кортунов // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. -№ 7. – С. 70-78.
117. Писарев В.Д. Механизм выработки внешнеполитических решений / В.Д. Писарев, Г.С. Хозин // США и Канада: экономика, политика, культура. - 1996. - №1. - С. 26-31.
118. Фененко А. Современные военно-политические концепции США / А. Фененко // Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. – 2009. - Том 7, №1(19). Январь–апрель www.intertrends.ru/nineteenth/007.htm
119. Балуев Д. Политика в войне постиндустриальной эпохи [Електронний ресурс] / Д.Балуев // Журнал теории международных отношений и мировой политики. – 2005. - Том 3, №3(9). - Режим доступу: http://www.intertrends.ru/nineth/002.htm
120. Информационное оружие и международная информационная безопасность / [В.А.Цыгичко, В.С.Вотрин, А.В.Крутских и др]. – М.: Институт системного анализа РАН, 2001. – 56 с.
121. Федоров А.В. Информационная безопасность в мировом политическом процессе. Учебное пособие / А.В. Федоров. – М.: МГИМО – Университет, 2006. – 219 с.
122. Информационные вызовы национальной и международной безопасности / [И.Ю.Алексеева и др.]; Под общ. ред. А.В.Федорова, В.Н.Цигичко. – М.: ПИР-Центр, 2001. – 328 с.
123. Панарин И.Н. Информационная война и дипломатия / И.Н. Панарин. – М.: Городец, 2004. –528 с.
124. Панарин И. Информационная война и геополитика /И. Панарин. – М: Поколение, 2006. – 554 с.
125. Петров В.К. От информационных войн к управляемой конфронтации и сотрудничеству / В.К.Петров, И.И.Рабинович // Власть. – 2001. – №1. – С.20-29.
126. Роговский Е.А. Информационное общество (экономика и політика) / Е.А.Роговский. – М.: Международные отношения, 2008. – 408 с.
127. Шерстюк В.П. Проблемы информационной безопасности в современном мире [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://www.cryptography.ru/db/msg.html?mid=1169390.
128. Расторгуев С.П. Информационная война» / С.П. Расторгуев. - М: Радио и связь 1999. - 416 с.
129. Расторгуев С.П. Философия информационной войны / С.П.Расторгуев. - М.: Вузов. кн., 2001. – 468 с.
130. Бедрицкий А.В. Информационная война. Концепции и их реализация в США / А.В.Бедрицкий . – М.: РИСИ, 2008. – 187 с.
131. Манойло А.В. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны: Монография / А.В. Манойло, А.И. Петренко, Д.Б.Фролов. - М.: Горячая линия-Телеком, 2003 г. - 541 с.
132. Дергачев В. Геополитика мировой кибервойны [Електронний ресурс] / В. Дергачев. - Режим доступу: http://dergachev.ru/analit/010411.html
133. Гриняев С.Н. Поле битвы — киберпространство. Теория, приемы, средства, методы и системы ведения информационной войны / С.Н. Гриняев. - М.: Харвест, 2004 г. - 448 с.
134. Леваков А. Анатомия информационной безопасности США [Електронний ресурс] / А. Леваков // Jet Info. Информационный бюллетень. - 2002. - № 6 (109). - Режим доступу: http://www.jetinfo.ru/2002.
135. Леваков А. В интересах внутренней безопасности США [Електронний ресурс] / А. Леваков // Jet Info. Информационный бюллетень. - Режим доступу: http://freelance4.narod.ru/IS_USA.htm.
136. Попов И.М. Война будущего: взгляд из-за океана. Военные теории и концепции современных США / И.М.Попов. – М.: АСТ-Астрель, 2004. - 444 с.
137. Информационная геополитика и сеть Интернет: монография / Д.Б. Фролов, С.А. Грунюшкина, А.В. Старостин; под общ. ред. Д. Б. Фролова. - М.: РФК-Имидж Лаб, 2008. - 402 с.
138. Роговский Е.А. Американская стратегия информационного преобладания [Електронний ресурс] / Е.А. Роговский // Россия-Америка в XXI веке. Электронный научный журнал. – 2009. - №3. - Режим доступу: http://www.rusus.ru/?act=read&id=161#_qwe1.
139. Лисичкин В.А. Третья мировая (информационно - психологическая) война / Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. – М.: Изд-во Алгоритм, Изд-во Эксмо, 2003. – 448 с.
140. Лисичкин В.А. Война после войны: Информационная оккупация продолжается / Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. – М.: Изд-во Алгоритм, Изд-во Эксмо, 2005. – 416 с.
141. Камінський Є.Є. Світ переможців і переможених. Міжнародні відносини і українська перспектива на початку ХХІ століття: монографія / Є.Є.Камінський. – К.: Центр вільної преси, 2008. – 336 с.
142. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна безпека у глобальній системі підтримання миру і стабільності (концептуальний вимір) / Є.А. Макаренко // Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С. 9-28.
143. Юрченко С.В. Геостратегия США в процессе становления глобальной державы: Дис... д-ра полит. наук: 23.00.04 / Таврический национальный ун-т им. В.И.Вернадского. - Симферополь, 2001. – 430 с.
144. Потєхін О. Глобалізація системи безпеки. Навчальний посібник / О. Потєхін, І. Тодоров.- Донецьк : НОУЛІДЖ. Донец. від-ня, 2011. - 246 с.
145. Погорська І.І. США: місія здійснима? Праксеологія творення глобального світу / І.І. Погорська. –Київ: Грамота, 2009. – 520 с.
146. Погорська І.І. Стратегічний старт нової американської адміністрації / І.І. Погорська, Д.М. Лакішик // Зовнішні справи. – 2009. – № 4. – С. 13–16.
147. Рижков ММ. «Grand Strategies»: актуалізація американського досвіду стратегічного планування К.: Алькор, 2006. - 247 с.
148. Почепцов Г. Інформаційні війни / Г.Почепцов – М.: «Рефл-бук»-К.: «Ваклер», 2001. – 576с.
149. Почепцов Г. Психологические войны / Г.Почепцов – М.: Омега-Л, 2008. – 528 с.
150. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії / О.В.Литвиненко. – К.: ВКФ “Сатсанга”, 2000. – 220 с.
151. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси: Монографія / О.В.Литвиненко – К. : НІСД, 2003. – 239 с.
152. Асиметрія міжнародних відносин / під ред. Г.М.Перепелиці, О.М.Субтельного. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2005. – 555 с.
153. Соснін О.В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України / О.В.Соснін. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 572 с.
154. Дубова Д. Сучасні тренди кібербезпекової політики: висновки для України. Аналітична записка [Електронний ресурс] / Д.Дубова. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/294/.
155. Зернецька О.В. Переможна зброя Барака Обами [Електронний ресурс] / Ольга Зернецька // Зовнішні справи. – 2008. - № 12. - Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=287.
156. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України [Електронний ресурс] / Д.Дубов, М.Ожеван - К.: НІСД, 2011. - 30 с. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/kyber_bezpeka-aab17.pdf.
157. Хижняк І.А. Патронована культура та культурна демократія у США / . І.А.Хижняк. - К.: Основи, 2001. – 448 c.
158. Кокорев A.A. Силовая «дипломатия» Вашингтона / A.A.Кокорев. - М., 1985, с. - 255 с.
159. Ногаев И.В. Категории "национальный интерес" и "национальная безопасность" / И.В. Ногаев // США и Канада: экономика, политика, идеология : Ежемесячный научный и общественно-политический журнал. - 2008. - № 2. - С. 69-83.
160. Актуальные проблемы национальной безопасности России на современном этапе / Информационно-аналитическое управление Аппарата Совета Федерации ФС РФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikSF/2000/vestniksf117-05/vestniksf117-05030.htm.
161. Трибрат B.B. Содержание и смысл «доктрины Буша» / В.В. Трибрат // США - Канада. Экономика - политика - культура. - 2008. - N 1. - С. 65-79.
162. Кириченко І.О. Стратегічні імперативи національної інформаційної безпеки адміністрації Б.Клінтона / І.О.Кириченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – К., 2011. – Випуск 103. Частина І. – С. 159-165.
163. Clinton B. My Life / B.Clinton. – New York: Knopf, 2004. – 957 p.
164. Clinton W.J. Inaugural Address / W.J.Clinton. January 20, 1993. http://www.presidency.ucsb.edu/ws/index.php?pid=46366#axzz1riypVLRf
165. Remarks of Anthony Lake. Assistant to the President for National Security Affairs. From Containment to Enlargement [Електронний ресурс] / A.Lake. – Washington, D.C.: Johns Hopkins University School of Advanced International Studies, September 21, 1993. – Режим доступу: http://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/lakedoc.html.
166. National Security Strategy of the United States 1994-1995: Engagement and Enlargement [Електронний ре