СТРЕС-ІНДУКОВАНІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЗА РІЗНОЇ ДОВЖИНИ ФОТОПЕРІОДУ (експериментальне дослідження) : СТРЕСС-ИНДУЦИРОВАННЫЕ морфофункциональные изменения надпочечников в разной длины фотопериода (экспериментальное исследование)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГУРАЛЮК ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.45 092 : 612.017.2

СТРЕС-ІНДУКОВАНІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЗА РІЗНОЇ ДОВЖИНИ ФОТОПЕРІОДУ
(експериментальне дослідження)

14.03.04 патологічна фізіологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Пішак Василь Павлович
член-кореспондент АПН України,
д.мед.н., професор

Чернівці, 2007

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ......................................................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. БІОРИТМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ В НОРМІ ТА ПІД ДІЄЮ СТРЕСОВИХ
ЧИННИКІВ (огляд літератури)........................................................12
1.1. Циркадіанні ритми провідний чинник регуляції
життєдіяльності організмів..............................................................12
1.2. Нейрофізіологічні та біоритмологічні аспекти
розвитку стрес-реакції.......................................................................19
1.3. Вплив стресу на характер морфологічної
та функціональної організації надниркових залоз.........................26
1.4. Регуляторний та антистресорний вплив індолів
і пептидів шишкоподібної залози на організм ...............................32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.....................................38
2.1. Характеристика лабораторних тварин............................................38
2.2. Формування експериментальних груп............................................39
2.3. Постановка досліду...........................................................................39
2.4. Методи досліджень та їх обґрунтування........................................40
РОЗДІЛ 3. ДОБОВІ ЗМІНИ МОРФОЛОГІЇ ТА ФІЗІОЛО-
ГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ
У ЩУРІВ..........................................................................................43
3.1. Особливості світлооптичних та ультрамікроскопічних
змін у клітинах надниркових залоз протягом доби......................43
3.2. Циркадіанні ритми секреції катехоламінів та кортико-
стероїдів у інтактних тварин............................................................54
РОЗДІЛ 4. ЦИРКАДІАННА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ
ЗА РІЗНОЇ АКТИВОСТІ ШИШКОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ............60
4.1. Морфофункціональний стан надниркових залоз в умовах постійного освітлення......................................................................60
4.2. Вплив постійної темряви на морфофункціональний стан надниркових залоз.......................................................................... 72
РОЗДІЛ 5. СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЗА РІЗНОЇ ДОВЖИНИ ФОТОПЕРІОДУ................................................................................82
5.1. Стрес-індуковані морфофункціональні зміни надниркових
залоз в умовах звичайного режиму освітлення..............................82
5.2. Морфофункціональні зміни надниркових залоз спричинені стресом в умовах постійного освітлення........................................95
5.3. Вплив стресу на морфофункціональні зміни надниркових
залоз в умовах постійної темряви..................................................106
РОЗДІЛ 6. ВПЛИВ ЕПІТАЛОНУ НА ПРОЯВ РЕАКЦІЇ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ НА СТРЕС ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМУ ОСВІТЛЕННЯ.................................................................................118
6.1. Вплив епіталону на стрес-реактивність надниркових залоз
при звичайному режимі освітлення...............................................118
6.2. Характеристика стрес-реактивності надниркових залоз
в умовах постійного освітлення після уведення епіталону.........127
6.3. Ефекти епіталону на стрес-реактивність надниркових залоз тварин, які перебували в умовах постійної темряви...................136
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ................................................................................146
ВИСНОВКИ.......................................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................162
Додаток 1. АКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ...........................................................................200

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АКТГ адренокортикотропний гормон
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕПР ендоплазматичний ретикулум
ГГНС гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система
КРГ кортикотропін-рилізинг гормон
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ПВЯ паравентрикулярні ядра
РНК рибонуклеїнова кислота
САС симпатоадреналова система
СХЯ супрахіазматичні ядра
ШЗ шишкоподібна залоза

ВСТУП

Актуальність теми. Тісна взаємодія організму з навколишнім се­редовищем підтримується складною, самокерованою системою гомеостазу, здатною одночасно поєднувати і контролювати різноманітні функціональні процеси [4, 203, 226]. Постійне зростання в сучасному світі стресових впливів на людину, що призводять до розвитку різних патологічних процесів, актуалізує пошук засобів, які підвищують стійкість орга­нізму в екстремальних ситуаціях. Одним з найважливіших механізмів обме­ження інтенсивності стрес-реакції і стресорних пошкоджень організму є акти­вація центральних і локальних стрес-лімітувальних систем, що виникають у відпо­відь на стресовий вплив [149, 328].
Відомо, що активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової систе­ми (ГГНС) за умов стресу зростає, а гормони цієї системи, які надходять у кров, визначають підвищення адаптаційних можливостей організму [92, 181]. Стресування тварин призводить до підвищення синтезу і секреції стрес-пептидів ГГНС, насамперед кортико­тро­пінрилізинг-фактора й адренокортикотропного гормону (АКТГ) [23, 227], активує опіоїдергічну сис­тему (у надниркових залозах, гіпоталамусі, стріатумі) [25].
Вагоме значення надниркових залоз у розвитку стресових реакцій організму відоме ще з часів робіт Г.Сельє (1960). На даний час не викликає сумнівів важлива роль катехоламінів у реалізації відповіді організму на дію стресового чинника. Участь клітин мозкової речовини, що синтезують основну кількість катехоламінів, у реакції організму на стресовий вплив стала предметом активного біохімічного вивчення. Приведені дані про добові і сезонні ритми фізіологічних функцій в адреналектомованих тварин [4]. Водночас, відомості, щодо сезонних і циркадіанних змін морфології і функціо­нування надниркових залоз носять фрагментарний характер [20, 240]. Потрібно відмітити, що одностайної думки про морфоло­гічні та ультраструктурні зміни, а також функціональну активність наднир­кових залоз на теперішній момент не існує, що пов’язано насамперед із різними моделями та тривалістю індукування стресу.
Будь-який стресовий вплив на організм викликає дезорганізацію біологічних ритмів різного періоду. Причиною може бути первинне збудження емоціогенних структур мозку, які здатні вторинно дестабілізувати роботу цент­ральних ланок керування коливальними процесами [138, 312]. У широкому спектрі біологічних процесів, властивих організмам, най­більш вивчені циркадіанні ритми [4,199]. Ці ритми відрізняються розповсюдженістю, універсальністю, стабіль­ністю, висо­кою стійкістю, чіткою закономірністю[43]. Цент­ральним біологіч­ним годинником, що здійснює контроль над циркадіан­ними ритмами організму ссавців є супрахіазматичні ядра гіпота­ламуса (СХЯ). У цих структурах виявле­ні ендогенні, зумовлені генетичними механізмами, добові зміни низки показ­ників (рівень нейромедіа­торів, елект­рична і метабо­лічна активність нейронів)[249]. Ба­зу­ю­­чись на фотоперіо­дизмі, інфор­мація від СХЯ пере­дається цирка­діанним під­сис­темам форму­ються хроно­біологічні функціо­нальні блоки з різними моз­­ко­вими структу­ра­ми. Провідне місце серед них займає взає­модія СХЯ і головного ендо­крин­ного ор­га­нізатора білядобового періо­дизму шишкоподібної залози (ШЗ) (епі­фіза мозку) [233]. За участі низки гормонів, зокрема мелатоніну, що синтезуються в ній, цей фотонейроендокринний орган бере активну участь у керуванні адаптивними реакціями організму на зміни зовнішніх умов сере­довища і внутрішнього гомеостазу [121]. Поряд з комплек­сом інших гормонів, добові ритми яких контро­люються циркадіанним осциля­то­­ром, мелатоніну належить роль передавача циркадіанних ритмів від СХЯ до органів і тканин [98, 334]. У людей, як і у тварин, зміни фотоперіоду зумовлюють зміни тривалості нічного синтезу мелатоніну, що, у свою чергу, перебудовує ендогенні рит­ми орга­нізму відповідно до змін нав­колишнього середовища, також тісно пов’я­заними з трива­лістю фотопе­ріода, як і нічна про­дукція мелатоніну [124, 198].
Останнім часом велика увага надається вивченню властивостей пептид­них тканинних екстрактів різних ендокринних залоз та їх синтетичних аналогів [139]. Епіталон є синтетичним аналогом епітала­міну екстракту епіталамо-епіфізарної ділянки. Цей пептид під­ви­щує тривалість життя лабораторних тварин, сповільнює у них розви­ток деяких форм вікової патології, впливає на стан ГГНС і гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної систем у тварин різного віку [9, 155]. Після ін’єк­цій епіталаміну рівень мелатоніну в залозі дорослих та старих щурів у ніч­ний час доби зростає [165]. Разом з тим, питання про властивості епіталону та можливість корекції ним порушень морфо-функціонального стану надниркових залоз при стресі залишається невив­ченим.
Нез’ясованим є характер морфофункціональних порушень пери­феричного компонента ендокринної системи у динаміці розвитку стресу за різ­ної довжини фотоперіоду. Отже, не викликає сумніву актуальність дослідження стрес-індукованих змін морфофунк­ціональ­ного стану надниркових залоз за умов різної функціональної активності ШЗ, з’ясування впливу синтетичного пептидного чинника ШЗ епіталону на надниркові залози, в якості анти­стресового та ритморегулювального агента.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри медичної біології, генетики та гістології „Вплив стресу та солей важких металів на хроноритми функцій нирок та морфологічні показники деяких ендокринних органів” (номер державної реєстрації 0104U0090125). Дисертант є виконавцем фрагменту даної наукової роботи.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування морфологічних та функціональних змін надниркових залоз за різних режимів освітлення для встановлення ролі ШЗ в корекції їх стрес-обумовлених відхилень.
Завдання дослідження:
1. Визначити морфологічні та функціональні особливості наднир­кових залоз за умов стресу.
2. Дослідити морфофункціональний стан надниркових залоз при стресі за умов гіперфункції ШЗ.
3. Вивчити зміни в надниркових залозах при іммобілізаційному стресі за умов гіпофункції ШЗ.
4. З’ясувати роль епіталону у механізмах корекції відхилень морфофункціонального стану надниркових залоз при стресі залежно від довжини фотоперіоду.
5. Встановити кореляційні зв’язки між морфофункціональними змінами надниркових залоз в умовах стресу та функціональною активністю ШЗ.
Предмет дослідження: реакція структурних і функціональних компонентів мозкової та кіркової речовин надниркових залоз на стрес залежно від функціонального стану ШЗ.
Об’єкт дослідження: морфологічні та функціональні зміни кіркової та мозкової речовин надниркових залоз.
Методи дослідження: патофізіологічні, гістологічні (світлооптична та електронна мікроскопія); імуноферментний аналіз (вміст адреналіну та норадреналіну в плазмі крові); радіоімунний аналіз (вміст кортикостерону в плазмі крові тварин); статистичні (математична обробка отриманих результатів).
Наукова новизна отриманих результатів. Стрес-індуковані морфофункціональні перебудови надниркових залоз менш виражені у тварин, яким моделювали гіперфункцію шишкоподібної залози. У стресованих тварин на фоні гіпофункції шишкоподібної залози спостерігалося порушення функцій та виникнення морфологічних змін у надниркових залозах.
Вперше встановлено роль синтетичного пептиду епіталону в регуляції порушень, що виникають при стрес-реакції та порушенні функції шишкоподібної залози. З’ясовано, що згаданий пептид шишкоподібної залози володіє вираженими ритморегулювальними та стреспротективними властивостями.
Вперше доведено, що введення тваринам з гіпофункцією шишко-подібної залози перед стресом епіталону призводить до нормалізації добових ритмів функціональної активності надниркових залоз, знижує рівень катехоламінів та кортикостерону у плазмі крові, запобігає виникненню в органелах кортикоцитів та хромафіноцитів явищ деструкції та руйнації, а також перешкоджає появі стану десинхронозу.
Практичне значення отриманих результатів. Результати даного дослідження розширюють уявлення про динаміку та характер змін в ендокриноцитах надниркових залоз протягом доби та розкривають направленість компенсаторно-пристосувальних процесів при іммобілізаційному стресі.
Проведене дослідження дозволило встановити особливості функціональної активності хромафіноцитів мозкової речовини та кортикоцитів кори надниркових залоз в умовах постійного освітлення чи постійної темряви, визначити спрямованість та реактивність синтетичних процесів у досліджуваному органі.
Отримані результати можна використати при розробці комплексних лікувальних та профілактичних заходів щодо корекції зрушень гомеостазу, викликаних віковою гіпофункцією ШЗ, а також вони є основою для обґрунтування застосування епіталону з метою фармакологічної корекції та профілактики змін, що розвиваються в надниркових залозах при стресі.
Впровадження результатів досліджень. Матеріали дисертації впроваджені у навчально-педагогічний та науковий процеси на кафедрах медичної біології, генетики та гістології, патологічної анатомії, фізіології, біологічної хімії та фармакології Буковинського державного медичного університету, кафедрі біохімії Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, Чернівецького НДІ медико-екологічних проблем.
За результатами дисертації отримано деклараційний патент України на винахід, посвідчення на раціоналізаторську пропозицію Спосіб антиоксидантної дії епіталону при стресах лабораторних тварин” (№11/2007).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних та практичних положень роботи, аналіз та реферування літературних джерел, проведено дослідження морфологічного та функціонального стану надниркових залоз, статистично опрацьовано отримані результати. Дисертантом написано всі розділи дисертації. Узагальнено результати викладеного матеріалу та у співавторстві з науковим керівником сформульовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на 78-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 75-річчю Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського Теоретичні та практичні аспекти сучасної медицини” (м. Сімферополь, 2006); регіональній науково-практичній конференції Актуальні питання імунології, алергології та ендокринології” (м. Чернівці, 2006); XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, присвяченому 125-річчю від дня народження академіка О.О.Богомольця (м.Чернівці, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (м. Тернопіль, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 3статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (2праці одноосібні), 1 патент України, 6 тез у матеріалах конференцій, з’їздів, конгресів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, актів впровадження результатів наукових досліджень. Обсяг основного тексту викладений на 155 сторінках тексту, робота ілюстрована 12 таблицями, 71 рисунками. Список літератури містить 353джерела, з них 183 англомовних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове висвітлення наукової проблеми, що полягає в розкритті сутності циркадіанних перебудов структури та функцій надниркових залоз на фоні різного функціонального стану шишкоподібної залози. Встановлено особливості впливу іммобілізаційного стресу на реактивність надниркових залоз залежно від довжини фотоперіоду. З’ясовано стрес-протективний та ритморегулювальний ефекти препарату епіталону.
1.Ультраструктурній організації хромафіноцитів та кортикоцитів властиві циркадіанні перебудови. Між концентрацією катехоламінів і кортикостероїдів у плазмі крові та морфологічною організацією клітин надниркових залоз впродовж доби існує кореляційний зв’язок. Акрофаза секреції катехоламінів відмічалася у денні години доби, батифаза о 02.00год, коли рівень адреналіну становив 11,10±0,2нмоль/л, норадреналіну 33,80±1,1нмоль/л.
2.Зміна світлового режиму (постійне освітлення, постійна темрява) порушують інтегральні показники циркадіанних ритмів надниркових залоз. За умов гіпофункції шишкоподібної залози розвивається десинхроноз добової активності надниркових залоз, що свідчить про істотний вплив шишкоподібної залози на їх діяльність.
3.Моделювання іммобілізаційного стресу супроводжується характерною активацією кори надниркових залоз та симпато-адреналової системи і призводить до підвищення вмісту в плазмі крові адреналіну до 27,1±0,71нмоль/л, норадреналіну до 85,2±1,33нмоль/л, кортикостерону 198,0±7,44 нмоль/л. Амплітуда ритмів секреції гормонів знижується. Прояв реакції надниркових залоз на стрес залежить від часового проміжку доби, в якому тварин піддавали іммобілізації.
4.Іммобілізація тварин на тлі гіпофункції шишкоподібної залози посилює викид катехоламінів та кортикостерону у плазму крові з розвитком десинхронозу та порушенням добового ритму секреції гормонів. Рівень кортикостерону складав 171,1±15,70 нмоль/л у ранкові години та 184,3±16,41нмоль/л у вечірні. Дія іммобілізаційного стресу на тварин з гіперфункцію шишкоподібної залози зумовлювала підвищення рівня кортикостерону у плазмі крові на 30%, амплітуда секреції катехоламінів вірогідно не знижувалась.
5.Уведення тваринам епіталону в дозі 0,5 мкг/тварину/добу впродовж трьохдіб сприяло підвищенню стійкості тварин до дії стресового чинника, що виявлялося незначною активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та симпато-адреналової систем у відповідь на іммобілізацію. У тварин з гіпофункцією шишкоподібної залози епіталон відновлював білядобову ритмічну діяльність хромафіноцитів та кортикоцитів, підвищував їх стійкість до стресу.
6.Ін’єкції епіталону стресованим тваринам на тлі гіперфункції шишкоподібної залози не викликали вірогідних змін ультраструктури клітин надниркових залоз та показників вмісту катехоламінів у плазмі крові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н.А., Губин Д.Г. Десинхроноз: механизмы развития от молекулярно‑генетического до организменного уровня // Успехи физиол. наук. 2004. Т.35, № 2. С. 57-72.
2. Акмаев И.Г., Гриневич В.В., Поскребышева Е.А. Реакция гипоталамо-гипофизарно-адреналовой системы (ГГАС) на "иммунный" и "неиммунный" стрессоры при хроническом воспалении // Всерос. конф. "Нейроиммунопатол.", Москва, 12-13 окт., 1999 : Тез. докл. М., 1999. С. 6.
3. Алесіна М.Ю., Сукачова О.О. та ін. Стан ендокринної системи щурів різного віку в умовах іммобілізаційного стресу і впливу адаптогену біомосу // Физиол. ж. 1993. Т.39, №1. С. 78-83.
4. Алпатов А.М. Циркадный осциллятор // Хронобиология и хроно­меди­ци­на/ Под ред. Ф.И.Комарова, С.И.Рапопорта.-М.: Триада-Х, 2000.-С.65-81.
5. Андыбура Н.Ю. Морфофункциональное состояние надпочечных желез при кумуляции соединений свинца в организме и в условиях фармакологического корригирования: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.03.09. Тернополь, 2005. 16 с.
6. Анисимов В.Н., Артюнян А.В., Хавинсон В.Х. Антиоксидантная роль эпиталамина и мелатонина // Геронтол. аспекты пептид. регуляции функций организма. - СПб. 1996. С. 15. С. 111-112.
7. Анисимов В.Н., Арутюнян А.В., Хавинсон В.Х. Влияние мелатонина и эпиталамина на активность системы антиоксидантной защиты у крыс / Докл. РАН. 1997. - № 6. С. 831-833.
8. Анисимов С.В., Хавинсон В.Х., Анисимов В.Н. Влияние мелатонина и тетрапептида на экспрессию генов в головном мозге мишей // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2004. Т.138, №11. С.570-576.
9. АнисимовВ.Н., Хавинсон В.Х., Заварзина Н.Ю. и др. Влия­ние пептидных биорегуляторов и мелатонина на показатели биологи­ческого возраста и продолжительность жизни у мышей//Успехи геронтол. 2000. №4. С.88-96.
10. Анищенко Т.Г. Глушаковская О.В.. Игошева Н.Б. Реакции сердечно-сосудистой системы самок и самцов белых крыс на иммобилизационный стресс в условиях атропинизации // Изв. Сарат. гос. ун-та. Сер. Биол. 2001. Спец. вып. С. 76-79.
11. Арав В., Бу­товА., ЖуравлевВ. и др. Влияние эпифизэктомии и введения мелатонина на суточную динамику митотического эпителия крипт тощей кишки белых крыс // Вестн. новых мед. технол. 2002. Т.9, №2. С.23-24.
12. Арушанян Э.Б, Бейер Э.В. Супрахиазматические ядра гипоталамуса и организация суточного периодизма//Хронобиология и хрономедицина/ Под ред. Ф.И.Комарова, С.И.Рапопорта.-М.: Триада-Х, 2000.-С.65-81.
13. Арушанян Э.Б., Бейер Э.В. Гиппокампально-эпифизарный функциональ­ный блок в органи­за­ции ответа на стресс// Матер. конф., Москва, 2000.-М., 2000.-С.5.
14. Арушанян Э.Б., Бейер Э.В. Временная организация деятельности иммунной системы и участие в ней эпифиза // Успехи физиол. наук. 2006. Т.37, №2. С. 3-10.
15. Арушанян Э.Б., Бейер Э.В., Локтев Н.А. Гистохимические и морфометрические доказательства участия нейронов дорсального гиппокампа в антистрессорном действии мелатонина // Эксперим. и клин. фармакол. 2001. Т.64, №6. С. 10-12.
16. Арушанян Э.Б. Эльбекьян К.С. Влияние эпифизэктомии и введения мелатонина на содержание катехоламинов в ткани гипоталамуса и надпочечников крыс // Ж. высш. нерв. деят-сти. 1996. - № 1. С.173-175.
17. Бажанова Е.Д., Жуков Д.А. Порта С. и др. Влияние избегаемого и неизбегаемого стресса на уровни катехоламинов в надпочечниках и кортикостерона в плазме крови у молодых и старых крыс // Ж. эволюц. биохим. и физиол. 2002. Т.38, №2. С. 181-184.
18. Барышева С.В., Брюхин Г.В. и др. Влияние иммобилизационного стресса на морфофункциональное состояние тимуса животных с хроническим экспериментальным поражением печени различной этиологии // Матер. конф. «Акт. пробл. мед. науки, технологий и проф. образования. Челябинск. 2002. С. 56-58.
19. Батурин В.А., Арушанян Э.Б. Особенности синхронизирующего действия мелатонина на динамику циркадианной подвижности крыс // Ж. высш. нерв. деят-сти. 1990. Т.4, №4. С. 681-688.
20. Бейер Э.В., Белик Е.В., Арушанян Э.Б. Суточные колебания концентрации кортикостерона в плазме крови и локомоции у крыс при локальном разрушении гиппокампа // Рос. физиол. ж. им. И.М.Сеченова. 1999. Т.85, № 5. С. 616-620.
21. Бейер Э.В., Попов А.В., Арушанян Э.Б. и др. Роль супрахиазмптических ядер гипоталамуса в изменении чувствительности к стрессу // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. 1999. Т. 85, № 3. С.372-378.
22. Белкина Л.М., Тарасова О.С. Влияние стресса на вариабельность системной гемодинамики у крыс разных генетических линий // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2003. Т.136, №9. С.269-272.
23. Богданов А.И., Ярушкина Н.Н. Анальгетический эффект кортикотропин-рилизинг-гормона: вклад гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы в его реализацию // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2006. Т.141, №2. С. 144-146.
24. Богданова Т.И. Количественная оценка ультраструктурных перестроек в коре надпочечных желез при стрессе // Цитол. и генет. 1987. Т.21,№4. С.243-247.
25. Боголепов Н.Н., Попова Э.Н., Коплик Е.В. и др. Структурно-функциональная организация нейронов коры большого мозга у крыс с различной устойчивостью к эмоциональному стрессу при воздействии пептида, вызывающего дельта-сон // Морфология. 2003. Т.123, №2. С. 15-19.
26. Бондаренко Л.А. Участие метионина в формировании ночного пика мелатонина в пинеальной железе // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2004. Т.137, № 5. С.493-494
27. Бондаренко Л.А., Анисимов В.Н., Хавинсон В.И. Изменение мелатонинобразующей функции эпифиза как один из центральных механизмов фармакологических эффектов эпиталамина // Геронт. аспекты пептидной регуляции функций организма. СПб, 1996. С.27-28. С.122.
28. Бондаренко Л.А., Губина-Вакулик Г.И. Морфофункцнональные изменения пинеальной железы в динамике адаптации к гипотермии // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. - 2001. T.87, № 12. - С. 1643-1649.
29. Бондаренко Л.А., Губина-Вакулик Г.И. и др. Влияние постоянного освещения на суточный ритм мелатонина и структуру пинеальной железы у кроликов // Пробл. ендокринної патології. 2005. - №4. С. 38-45.
30. Бродский В.Я. Околочасовые ритмы в клеточной популяции. Проблема синхронизации // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1997. №12. С. 604-609.
31. Бузуева И.И., Шмерлинг М.Д. и др. Морфофункциональные особенности клубочковой зоны коры надпочечника крыс с наследственной стресс-индуцированной артериальной гипертензией // Морфология. 1996. - №6. С. 93-96.
32. Булыгина В., Амстиславская Т., Маслова Л. И др. Влияние хронического стресса на проявление половой активации у взрослых самцов крыс // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. 2001. Т.87, №7. С. 945-952.
33. Бутенко Г.М., Лабунец И.Ф. Шатило В.Б. и др. Иммунное старение: Возможность контроля при помощи пептидов эпифиза и тимуса // Геронт. аспекты пептидной регуляции функций организма. СПб, 1996. С. 30-31. С. 124-125.
34. Бучин В.Н., Лазько М.В. Системный анализ морфогенеза коры надпочечников человека // Вестн. нов. мед. технол. 2003. Т.10, №3. С.8-12.
35. Вернигора А.Н., Салдаев Д.А., Генгин М.Т. Влияние тестостерона и прогестерона на активность карбоксипептидазы Н в гипоталамо-гипофизарно-гонадальной оси и надпочечниках мышей // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. 2000. T.86, № 4. С. 455-458.
36. Виноградов В.В. Стресс: морфобиология коры надпочечников. Минск: Беларуская навука, 1998. - 319 с.
37. Виноградова Е.П., Жуков Д.А. Обратная связь в системе «стимул реакция» определяет особенности стресса // Рос. физиол. ж. им.И.М.Сеченова. 2001. Т.87, № 3. С. 319-330.
38. Виноградова И.А., Илюха В.А. Влияние мелатонина и эпиталона на антиоксидантную систему крыс зависит от светового режима //Патол. физиол. и экперим. терапия. 2006. №3. С. 22-26.
39. Виноградова И.А., Чернова И.В. Влияние светового режима на возрастную динамику эстральной функции и уровня пролактина в сыворотке крови крыс// Успехи геронтол. 2006. - №19. С. 60-65.
40. Волчегорский И.А., Цейликман В.Э. Снижение чувствительности к глюкокортикоидам как фактор стрессогенных сдвигов активности моноаминоксидазы, перекисного окисления липидов и поведения у крыс // Пробл. эндокринол. 2003. Т.49, № 5. С. 48-51.
41. Вороніна О.К. Ультраструктурні та гістологічні особливості реакції надниркових залоз птахів на стрес: Автореф. дис... канд. біол. наук. Київ, 2004. 18с.
42. Гветадзе Л.Г., Кавтарадзе Г.В. и др. Особенности возникновения и течения язвенной болезни на фоне эмоционального стресса //Georgian Medical News. 2002. Т.86, № 5. С. 62-65.
43. Гжегоцький М.Р., Кулітка Ю.Е. Структурно функціональні аспекти біоритмології //Експерим. та клін. фізіол. і біохімія. 2004. № 1. С.128-131.
44. Гончарова Н.Д., Венгерин А.А., Шмалий А.В., Хавинсон В.Х. Пептидная коррекция возрастных нарушений функции эпифиза у обезьян // Успехи геронтол. 2003. - №12. С.121-127.
45. Гончарова Н.Д., Оганян Т.Э. Смелкова С.А. Влияние старения на стресс-реактивность коры надпочечников у лабораторных приматов. Зависимость от времени суток // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2006. Т.141, №3. С.345-348.
46. Городецкая И.В., Божко А.П. Роль белкового синтеза в реализации протекторных кардиальных эффектов тиреоидных гормонов при иммобилизационном стрессе у крыс // Рос. физиол. ж. им.И.М.Сеченова. 2000. №3. С.349-357.
47. Гуралюк В.М. Вплив фотоперіоду на циркадіанні ритми секреції кортикостерону в стресованих щурів // Бук. мед. вісник. 2006. Т.10, №4. С.38-41.
48. Гуралюк В.М. Вплив шишкоподібної залози на вміст катехоламінів у плазмі крові // Матер. 78-ої наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених. Симферополь, 2006. С.80.
49. Гуралюк В.М. Добові ритми концентрації адреналіну у плазмі крові білих щурів при дії іммобілізаційного стресу // Фізіол. ж. 2006. Т.52, №2. С.121-122.
50. Гуралюк В.М. Добові ритми секреції кортикостерону у щурів // Матер. регіональної науково-практичної конференції Актуальні питання імунології, алергології та ендокринології”. Чернівці, 2006. С.8-9.
51. Гуралюк В.М. Морфологічні зміни в корі надниркових залоз щурів при іммобілізаційному стресі // Матер. наук.-практ. конф. з міжнародною участю Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів”. Тернопіль, 2006. С. 39-40.
52. Гуралюк В.М. Ультраструктурні та функціональні перебудови адренокортикоцитів надниркових залоз за гіпофункції шишкоподібної залози// Клін. та експерим. патол. 2007. Т.6, №1. С. 34-37.
53. Гуралюк В.М. Циркадіанна морфологічна характеристика надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу // Хист. 2005. - №7. С.89.
54. Гуралюк В.М., Пішак В.П., Булик Р.Є. Вплив епіталону на функціональну активність мозкової речовини надниркових залоз на фоні зміненого фотоперіоду // Бук. мед. вісник. 2006. Т.10, №4. С.41-43.
55. Гуралюк В.М. Циркадіанні зміни ультраструктури кортикоцитів пучкової зони кори надниркових залоз за умов постійної темряви // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження проф. Н.М.Шинкермана. 21-22 травня, 2007р. Чернівці: Медуніверситет, 2007. С. 81-83.
56. Давыдов В.В., Захарченко И.В., Овсянников В.Г. Особенности свободнорадикальных процессов в печени взрослых и старых крыс при стрессе // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2004. Т.137, № 2. С. 160-162.
57. Давыдов В.В., Фомина Е.В. Возрастные особенности изменения активности ферментов, катализирующих окислительно-восстановительные пути превращения эндогенных альдегидов в печени крыс при иммобилизационном стрессе // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2006. Т.141, №1. С. 21-23.
58. Дедов И.И., Дедов В.И. Биоритмы гормонов.- М.:Медицина, 1992.-256с.
59. Дерев’янко Л.П. Морфофункціональні зміни в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій системі щурів за умов внутрішнього опромінення 137CS // Вісн. проблем біол. і мед. 2006. №3. С.22-26.
60. Жуков Д.А. Изменения связывания кортикостерона рецепторами в различных структурах мозга крыс при иммобилизационном стрессе // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. 1987. №.4. С.465-468.
61. Загускин С.Л. Околочасовые ритмы клетки и их роль в стимуляции регенерации // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1999. Т.128, № 7. С.93-96.
62. Заморский И.И., Пишак В.П. Роль неадренергической регуляции в реакции шишковидного тела крыс на острую гипоксию и введение эпиталамина // Вопр. мед. химии. 2000. № 1. С. 28-35.
63. Заморський I.I., Пiшак В.П. Вплив епiталамiну за гострої гiпоксiї на вмiст циклiчних нуклеотидiв i серотонiну в шишкоподiбному тiлi щурiв // Мед. перспективи. 1999. Т.4, № 1. С. 19-21.
64. Зарецкий Д.В., Каленникова Е.И., Ливанова Л.М. и др. Исследование влияния антагонистов гистаминовых рецепторов на секрецию катехоламинов при стрессе // Мат. 4 Рос. нац. конгр. «Человек и лекарство», Москва, 8-12апр., 1997. М. 1997. С. 260-261.
65. Захарчук О.І. Участь шишкоподібного тіла в сезонних змінах цирка­діан­ного ритму неспецифічної адаптації у старих щурів: Автореф. дис канд. мед. наук. Львів, 1993.-18 с.
66. Зимина О.А., Коваленко Р.И. Влияние пептидов эпифиза на глюкокортикоидную функцию коры надпочечников и поведение орально иммунизированных овальбумином крыс // Рос. физиол. ж. им.И.М.Сеченова. 2003. Т.89, №11. С. 1362-1369.
67. Зорькина А.В., Инчина В.А., Костин Я.В. Антиоксидантное действие цитохрома C в условиях пролонгированного иммобилизационного стресса// Бюл. эксперим. биол. и мед. 1997. Т.123, №6. С. 642-644.
68. Казин Э.М., Эльберт В.Э., Гришаева В.С., Шорин Ю.П. Суточные и сезонные ритмы физиологических функций у адреналэктомированных крыс. // Пробл. эндокринол. 1986. Т.32, № 2. С. 63-67.
69. Калинська Л.М. Вплив мелатоніну та іммобілізаційного стресу на процеси синтезу ангіотензину ІІ в структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи щурів // Бук. мед. вісник. 2003. Т.7, №1‑2. С.56-58.
70. Калинська Л.М., Кононенко В.Я. Участь компонентів ангіотензинової системи в розвитку стрес-реакції // Ендокринологія. 2001. Т.6, № 1. С. 60-66.
71. Каркаева Н.Р., Бажан Н.М., Яковлева Т.В., Макарова Е.Н. Функция гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы у мышей с повсеместной гиперпродукцией агути-протеина // Рос. физиол. ж. им.И.М. Сеченова. 2003. Т.89, № 7. С. 851-857.
72. Качур І.В. Функціональні і морфологічні зміни в наднирниках та гіпофізарно-тиреоїдній системі при травматичному стресі: Автореф. дис...канд. біол..наук:14.03.04. Київ, 2003. 182с.
73. Каширина Н.К. Добавочные надпочечные железы как гетеротипическая регенерация коркового вещества // Бук. мед. вісник. 2002. Т.6, № 1. С.163-164.
74. Каширина Н.К. Ультрамикроскопическая и морфофункциональная основ новой теории регенерации коры надпочечников // Таврич. мед.-биол. вестн. 2002. Т.5, №3 С. 93-97.
75. Каширина Н.К., Андыбура Н.Ю. Морфофункциональное состояние коры надпочечников при хронической интоксикации солями свинца и в условиях фармакологического корригирования антиоксидантом // Таври­ч. мед.-биол. вестн. - 2002. - Т. 5, № 3. -С. 98-102.
76. Каширіна Н.К., Андибура Н.Ю. Динаміка порушень структур мікроциркуляторного русла та паренхіми надниркових залоз під впливом хронічної дії сполук свинцю // Гал. лікар. вісник. 2003. Т.10, №4. С.5‑6.
77. Кветная Т.В., Князькин И.В. Мелатонин роль и значение в возрастной патологии. СПб, 2003. 93 с.
78. Кирсанова Н.В., Пикалюк B.C., Шелепа Е.Д., Мороз Г.А. Морфо-функциональное состояние надпочечников собак при спинальной травме / Акт. пит. фармацевт. та мед. науки та практики:. Зб. наук. статей наук.-практ. конф. морфологів „Роль імунної, ендокринної та нервової систем в процесах морфогенезу та регенерації"". Запоріжжя, 2003. - Вип. XI. С.242-246.
79. Клочков Д.В., Шульга В.А. Суточный ритм глюкокортикоидной функции надпочечников самок крыс, селекционированных по реакции эстрального цикла к постоянному освещению // Ж. эволюц. биохим. и физиол. 1990. Т.26, №1. С. 62-67.
80. Ковзун О.І. Розширення уявлень про регуляцію функції кори наднирникових залоз різними агоністами // Ендокринологія. 2002. Т. 7, №1. С. 108-113.
81. Козлов В.И., Пугачев М.К. Околочасовой ритм функциональной активности адренокортикоцитов крысы // Цитология. 1991. Т.33, №3. С. 35-38.
82. Комаров Ф.И., Яковлев В.А., Шустов С.Б. Суточный ритм функциональной активности симпатико-адреналовой системы в норме и при патологии // Терапевт. арх. 1989. Т.61, №9. С. 101-105.
83. Кононенко В.Я., Калініченко О.В., Мишуніна Т.М., Пількевич Л.І. Нейрохімічні особливості розвитку стрес-реакції у щурів за умов зміни функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикоїдної системи // Ж. Акад. мед. наук України. 2002. Т.8, №1. С. 164-171.
84. Копылова Г.В., Лабунец И.Ф. Влияние фотопериодов на ультраструктуру пинеалоцитов мышей разного возраста: выявление мелатонина // Пробл. старения и долголетия. 2004. Т.13, №4. С.486-493.
85. Коркушко О.В., Бутенко Г.М., Магдич Л.В. и др. Коррекция пептидами эпифиза нарушений суточных биоритмов секреции мелатонина и тимического сывороточного фактора у практически здоровых людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. 2006. Т.15, №1. С.23-35.
86. Коркушко О.В., Хавинсон В.Х., Бутенко Г.М., Шатило В.Б. Пептидные препараты тимуса и эпифиза в профилактике ускоренного старения. СПб.: Наука, 2002. 202 с.
87. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. и др. Влияние экзогенного мелатонина на суточный ритм мелатонинобразующей функции эпифиза у людей пожилого возраста // Ж. Акад. мед. наук України. 2004. Т.10, №2. С.393-401.
88. Кузьмин А.И., Каленикова Е.И., Лодыгин Д.Н. и др. Влияние атропина на физостигмин- и стресс-стимулированную секрецию катехоламинов надпочечниками: микродиализное исследование у бодрствующих крыс // Рос. физиол. ж. им. И.М.Сеченова. 1999. Т.85, № 7. С. 867-877.
89. Кухар І.Д. Ультраструктурні особливості кори наднирників і динамі­ка змін вмісту кортикостерону в крові після впливу на шкіру тварин опіків // Вісн. морфології. 1999. Т. 3, №2. С 270-271.
90. Лабунець І.Ф., Магдич Л.В., Жеребицький В.О. Епіфіз та вікові порушення ритмічних коливань функції наднирникових і статевих залоз у тварин // Ендокринологія. 2004. Т.8, № 1. С. 85-92.
91. Лабунець І.Ф., Магдич Л.В., Шатило В.Б. Ендокринні механізми впливу чинників епіфіза на циркадіанний ритм функції тимуса у людей похилого віку // Ендокринологія. 2004. Т.9, №2. С. 191-198.
92. Лабунець І.Ф., Шатило В.Б., Магдич Л.В. Циркадіанні взаємовідносини функцій тимуса, епіфіза та гіпофізарно-наднирникової системи у молодих людей і людей похилого віку // Ендокринологія. 2004. Т.9, № 1. С.70-77.
93. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. школа, 1980. - 246 с.
94. Лапина Е.А., Назарова Л.А., Петрова О.П. и др. Флюоресцентно-микроскопическое исследование связывания эпиталона тканями матери и плода у кроликов в норме и в условиях плацентарной недостаточности // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2005. Т.139, №5. С.578-581.
95. Ларина И.М., Быстрицкая А.Ф., Давыдова Н.А., Смирнова Т.М. Активность симпато-адреналовой системы в процессе адаптации организма человека к жизнедеятельности в замкнутом объеме // Физиол. человека. 2004. Т.30, № 1. С.105-116.
96. Ларина И.М., Моруков Б.В., Григорьев А.И. Циркадианные ритмы минералотропных гормонов человека во время продолжительной гипокинезии // Физиол. человека. 1999. Т.25, №6. С. 89-95.
97. Логвинов С.В., Герасимов А.В., Костюченко В.П. Морфология эпифиза при воздействии света и радиации в эксперименте // Бюл. Сибирской медицины. 2003. №3. С. 36-43.
98. Малиновская Н.К. Мелатонин: вчера, сегодня, завтра // Клин. мед. 2002. №6. С. 71-73.
99. Маркель А.Л., Калашникова Е.В., Горякин С.В. и др. Характеристика функциональной активности симпатоадреналовой системы у гипертензивных крыс линии НИСАГ // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2006. Т.141, №3. С. 244-247.
100. Мгалоблишвили З.Г., Мгалоблишвили Б.З. Изменения структуры надпочечника при гипокинезии // Кутаиси самед. ж. 1998. № 1. С.43-44.
101. Микоша А.С., Тронько Н.Д. Участие протеинкиназных и фосфатазных реакций в переносе сигналов агонистов в клетках коры надпочечных желез // Успехи соврем. биол. 2004. Т. 124, № 4. С. 362-370.
102. Михайлов В.М., Похачевский А.Л., Похачевская Э.В. Количественная оценка текущего функционального состояния при стрессе // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 2006. №2. С. 19-21.
103. Мишунина Т.М., Кононенко В.Я. Специфическое связывание ГАМК в надпочечниках и содержание кортикостероидов в крови при стрессе у интактных крыс и крыс с измененной функциональной активностью гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы // Пробл. эндокринол. 2001. Т.47, № 3. С. 33-36.
104. Мишуніна Т.М. Вплив мелатоніну на базальну та стрес-індуковану секрецію гормонів мозкового шару надниркових інтактних щурів // Клін. та експерим. патол. 2004. Т.3, №2. С. 183-184.
105. Молоковский Д.С., Николаев В.И., Давыдов В.В., Амброзас И.В. Функциональная активность гипофизарно-тиреоидной системы в динамике иммобилизационного стресса у крыс при применении биокультуральных препаратов женьшеня. // Вестник Санкт-Петербургской гос. мед. акад. им. И.И.Мечникова. 2004. - № 1. С. 148-151.
106. Мороз Г.А., Пикалюк Н.В., Кирсанова Н.В. Морфологические изменения в надпочечниках крыс под воздействием поперечно-направленных гравитационных перегрузок // Таврич. мед.-биол. весник. 2005. Т.8, №3. С.81-84.
107. Надольник Л.И., Емельянов Н.В., Виноградов В.В. Тиреоидные гормоны как регуляторы связывающей способности кортикостероидсвязывающего глобулина при остром иммобилизационном стрессе у крыс // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2000. Т.129, №5. С.515-517.
108. Науменко Е.В., Попова Н.К. Серотонин и мелатонин в регуляции эндокринной системы. Новосибирск: Наука, 1975. 216 с.
109. Недзвецький В.С., Неруш П.О. Вплив постійного освітлення і мелатоніну на білок гліальних проміжних філаментів у різних відділах головного мозку щурів // Мед. хімія. 2004. Т.6, №1. С. 27-31.
110. Обут Т.А. Дегидроэпиандростерон, сетчатая зона коры надпочечни­ков и устойчивость к стрессовым воздействиям и патологиям // Вестн. РАН. 1998. № 10. С. 18-22.
111. Овчаренко В.В. Електронно-мікроскопічне дослідження морфо-функціонального стану наднирникових залоз щурів після уведення тваринам тимогену в експерименті // Укр. мед. альманах. 2004. Т.7, №2. С. 131-133.