ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПОРУШЕНЬ МОТОРНОЇ І СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЙ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ : Прогнозирование и профилактика РАННИХ НАРУШЕНИЙ МОТОРНОЙ и секреторной функции желудка у детей



  • Название:
  • ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПОРУШЕНЬ МОТОРНОЇ І СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЙ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ
  • Альтернативное название:
  • Прогнозирование и профилактика РАННИХ НАРУШЕНИЙ МОТОРНОЙ и секреторной функции желудка у детей
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"
    на правах рукопису


    І Г Н А Т О В А Тетяна Борисівна

    УДК 612.3 + 616.3 053.5 07 036 084


    ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПОРУШЕНЬ МОТОРНОЇ І СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЙ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ


    14.01.10 педіатрія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Наукові керівники:
    доктор медичних наук,
    професор Л.В.Квашніна;









    О.Д.Мороз









    доктор медичних наук




    Київ - 2008









    ЗМІСТ





    Перелік умовних позначень, скорочень та термінів


    4




    Вступ


    5




    Розділ 1. Особливості моторно-евакуаторної функції шлунку в дитячому віці та їх значення у формуванні функціональної диспепсії (огляд літератури) ..




    10




    Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
    2.1 Методика ультразвукового дослідження .
    2.2 Методика проведення фіброгастродуоденоскопічного дослідження, інтрагастральної рН-метрії, дослідження інфекції Helicobacter pylori
    2.3 Методика дослідження стану вегетативної нервової системи .
    2.4 Методика розробки алгоритму прогнозування синдрому функціональної диспепсії .
    2.5 Методика оцінки фізичного розвитку та його гармонійності .


    39
    39


    41
    43

    49
    52




    Розділ 3. Клінічна характеристика обстежених дітей .


    54




    Розділ 4. Стан моторики шлунку та жовчовивідних шляхів у дітей молодшого шкільного віку ..............................
    4.1 Стан моторно-евакуаторної функції шлунку .
    4.2 Особливості моторної функції жовчовивідних шляхів у дітей молодшого шкільного віку ..



    68
    68

    81




    Розділ 5. Особливості секреторної функції шлунку та стан слизової оболонки гастродуоденальної зони у дітей ...



    88




    Розділ 6. Вплив вегетативної нервової системи на моторно-евакуаторну функцію шлунку у дітей молодшого шкільного віку .....




    100




    Розділ 7. Алгоритм прогнозування виникнення синдрому функціональної диспепсії у здорових дітей молодшого шкільного віку ..




    119




    Розділ 8. Корекція функціональних порушень шлунку та вегетативного гомеостазу у дітей молодшого шкільного віку .



    133




    Аналіз та узагальнення отриманих результатів ....


    151




    Висновки


    168




    Практичні рекомендації ...


    170




    Перелік використаних джерел .


    174




    Додаток ..


    202







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

    ВНС вегетативна нервова система
    ДПТ диференційно-прогностична таблиця
    ІН індекс напруги регуляторних систем
    ІЦ індекс централізації
    КІГ кардіоінтервалографія
    ПДС постпрандіальний дістрес-синдром
    ПК прогностичний коефіцієнт
    РАМН Російська академія медичних наук
    рН рівень кіслотності
    СЕБ синдром епігастрального болю
    СФД синдром функціональної диспепсії
    УЗД ультразвукове дослідження
    ФЕГДС фіброгастродуоденоскопія
    ШКТ шлунково-кишковий тракт
    HF діапазон високих частот спектру
    HFn - діапазон зон високих частот спектру у нормованих одиницях
    LF - діапазон низьких частот спектру
    LFn - діапазон зон низьких частот спектру у нормованих одиницях
    LF/HF відношення потужностей
    VLF пік низькочастотної області








    ВСТУП
    Актуальність проблеми. За даними офіційної статистики та провідних гастроентерологів, патологія органів травлення має тенденцію до зросту у всьому світі як у дорослих, так і у дітей [26, 39, 60, 93, 150, 195]. Захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей займають значне місце в структурі соматичних захворювань та за частотою зустрічаємості стоять на 2-му місці після захворювань дихальних шляхів. Частота хвороб органів гастродуоденальної зони по Україні коливається від 130 до 150‰ [22, 148]. Серед хвороб шлунку і дванадцятипалої кишки переважають синдром функціональної диспепсії та хронічний гастродуоденіт, які становлять до 85-90% [24]. Причини цього нераціональне та незбалансоване харчування, психічні перевантаження, інтеркурентні захворювання, несприятливі екологічні умови.
    Часто ця патологія виникає у дітей в певні періоди їх розвитку, так звані критичні періоди, коли діапазон адаптаційних реакцій зменшується, а чутливість організму до екзогенних впливів підвищується, особливо при наявності певних індивідуальних функціональних типів моторної та секреторної функцій шлунку [15, 132].
    Незважаючи на значну кількість наукових досліджень з питань діагностики, патогенезу та лікування захворювань гастродуоденальної зони у дітей, до сьогодні найменш вивченими остаються функціональні захворювання, зокрема функціональна диспепсія. Тому, в останні роки особливого значення надається питанням визначення критеріїв ранньої діагностики та розробки методів профілактики для корегуючого впливу, спрямованого на усунення факторів, що сприяють виникненню функціональної диспепсії, оскільки це може бути засобом попередження розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони в подальшому.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась як фрагмент науково-дослідної роботи ДУ "ІПАГ АМН України": "Вивчити особливості функціонального стану органів травлення здорових дітей молодшого шкільного віку у період адаптації до систематичного навчання та розробити заходи для профілактики його порушень" (№ держреєстрації 01.05U000310).
    Мета дослідження: удосконалення донозологічної діагностики, визначення критеріїв ранніх порушень функціонального стану шлунку та розробка профілактичних заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють виникненню функціональної диспепсії.
    Для досягнення мети вирішувались наступні задачі:
    1. Оцінити стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку та їх адаптаційні можливості на етапі адаптації до систематичного навчання.
    2. На основі лабораторно-інструментальних методів дослідження визначити функціональний стан шлунку з урахуванням моторно-евакуаторної, кислотообразуючої та кислотонейтралізуючої функцій.
    3. Визначити особливості вегетативного гомеостазу та його вплив на функціонування шлунку у здорових дітей.
    4. Виділити найбільш інформативні критерії, на основі яких можлива донозологічна діагностика та прогнозування виникнення порушень функції шлунку та розвитку функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку.
    5. Розробити комплекс заходів, спрямованих на нормалізацію адаптаційних можливостей дитячого організму і функціонування шлунку в процесі систематичного навчання у здорових дітей, а також диференційовані лікувальні заходи при функціональній диспепсії з урахуванням індивідуальних особливостей функціонування шлунку.
    Об'єкт дослідження. Функціональний стан шлунку у дітей молодшого шкільного віку.
    Предмет дослідження. Моторно-евакуаторна та секреторна функції шлунку, фізичний розвиток, вегетативний гомеостаз, рівень адаптаційних можливостей організму, фактори ризику.
    Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, соціально-гігієнічні, математично-статистичні.
    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, у здорових дітей молодшого шкільного віку вивчені особливості функціонального стану шлунку і встановлена неоднорідність цієї групи за типами моторно-евакуаторної і секреторної функцій, вплив на їх формування вегетативного гомеостазу та рівня адаптаційних можливостей організму.
    На підставі визначення соціально-економічних, медико-біологічних факторів ризику розвитку функціональної диспепсії, фізичного розвитку дитини та його гармонічності, функціонального стану шлунку, вперше наведена порівняльна клінічна характеристика дітей групи ризику формування функціональної диспепсії у дітей з синдромом дезадаптації.
    Встановлено, що як діти з дезадаптаційним синдромом, так і діти з функціональною диспепсією мають вихідну ваготонію, але різняться за процесами регуляції функціонування шлунку. Найбільш виражені порушення вегетативного гомеостазу встановлені у дітей з синдромом дезадаптації та часом евакуації вмісту шлунку на 30 хвилині.
    Вперше вивчена ефективність використання профілактично-лікувальних схем, в яких використовувались лікарські засоби корекції для змін вегетативного гомеостазу у поєднанні з прокінетиками та гомеопатичними препаратами у дітей з синдромом дезадаптації, що сприяло попередженню розвитку в даній групі дітей функціональної диспепсії в 92,9% випадків та підвищенню ефективності лікування даної патології у 68,2% дітей.
    Практичне значення отриманих результатів. Розроблена та впроваджена в практику методика оцінки моторно-евакуаторної функції шлунку, на основі якої визначено 3 типи скоротливості шлунку, два з яких притаманні здоровим дітям.
    Створено алгоритм прогнозування виникнення синдрому функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку на основі розробленої анкети та дослідження функціонального стану шлунку. Наведені найбільш інформативні показники, які можуть бути використані для прогнозу розвитку функціональних порушень шлунку у здорових дітей.
    Розроблені диференційовані профілактично-лікувальні заходи для запобігання розвитку та лікування функціональної диспепсії у дітей.
    Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені у практику: дитячого гастроентерологічного санаторію; 5 міської дитячої лікарні (м.Запоріжжя); Чернівецької обласної дитячої лікарні № 2; міського дитячого гастроентерологічного центру та дитячої клінічної лікарні № 9 (м.Київ).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням. Особисто автором проведено аналіз наукової літератури за темою дисертації, виконані клінічні та антропометричні дослідження у дітей молодшого шкільного віку. Проведення дослідження стану секреторної функції шлунку. Проаналізовано медичну документацію всіх обстежених дітей. Підготовлено до розробки алгоритму прогнозу всі матеріали.
    Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовано всі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені та обговорені на: науково-практичній конференції "Сучасні проблеми дитячої гастроентерології" (Київ, 2004); Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище" (Чернівці, 2004); 11-го з'їзду педіатрів України "Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2004); Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї" (Чернівці, 2005); V Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей" (Чернівці, 2007); ІV-го конгресу педіатрів України "Сучасні проблеми клінічної педіатрії" (Київ, 2007)
    Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них 6 статей у журналах, 6 тези доповідей наукових конференцій; отримано патент на корисну модель.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В дисертації запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії удосконалення донозологічної діагностики, визначення критеріїв ранніх порушень функціонального стану шлунку та розробки профілактичних заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють виникненню функціональної диспепсії.
    1. Встановлена неоднорідність групи здорових дітей за функціональним станом шлунку з урахуванням його моторики, кислотообразуючої та кислотонейтралізуючої функцій.
    2. Розроблений для дитячого віку метод ультразвукової діагностики евакуаторної функції шлунку, який дозволяє виділити 3 типи скорочення шлунку (нормальний, прискорений та уповільнений). Встановлено, що термін скорочення шлунку в нормі складає від 10 до 30 хвилини. В групі здорових дітей виявлено 72,2% дітей з нормальним типом моторики, 27,8% з прискореним типом, дітей з уповільненим типом моторики не визначено.
    3. Кислотонейтралізуюча функція у здорових дітей характеризується як компенсованим (66,7%), так і субкомпенсованим типом нейтралізації (33,3%), в той же час кислотоутворення залишається в нормі 100% дітей.
    4. Визначені показники функціонального стану шлунку, які можна вважати критеріями прогнозування розвитку функціональної диспепсії у дітей: наявність гіпо- або гіпермоторики шлунку та субкомпенсованого і декомпенсованого типу кислотонейтралізуючої функції шлунку. Порушення вегетативного гомеостазу в поєднанні з часом скорочення шлунку на 30 хв., без порушення секреторної функції, також можна вважати критерієм ризику розвитку функціональної диспепсії. Ізольоване підвищення або зниження кислотоутворюючої функції шлунку не є критерієм розвитку функціональної диспепсії.
    5. Порівняльний аналіз показників вегетативного гомеостазу здорових дітей, дітей з синдромом дезадаптації та функціональної диспепсії встановив, що процеси регулювання функціонування шлунку найбільш несприятливо протікають в групі з дезадаптаційним синдромом, що обґрунтовує необхідність проведення в даній групі своєчасної корекції цих порушень з використанням фітопрепаратів, які нормалізують стан центральної та вегетативної нервової системи.
    6. Розроблений алгоритм прогнозування розвитку функціональної диспепсії, який складається з двох етапів: перший аналіз соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику; другий етап аналіз показників функціонального стану шлунку. Даний алгоритм дає змогу визначити дитину з високим ризиком розвитку функціональної диспепсії.
    7. Розроблені та впроваджені в практику охорони здоров’я диференційовані методи профілактики та корекції порушень функціонального стану шлунку, які враховують особливості вегетативної регуляції, стан моторики та секреторну функцію шлунку, що дало змогу запобігти розвитку функціональної диспепсії у дітей з дезадаптаційним синдромом у 92,9% випадків та покращити перебіг функціональної диспепсії у 68,2% дітей (стійка ремісія протягом року).










    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авестян Л.Р., Кочарова С.Г. Изучение влияния повышенной нагрузки на состояние здоровья учащихся // Гигиена и санитария.-2001.-№6.-С.48-49
    2. Алгоритм современной диагностики и лечения хеликобактерной инфекции у детей с заболеваниями верхних отделов пищеварительного тракта / Щербаков П.Л., Вартапетова Е.Е., Филин В.А.. Салмова В.С. // Педиатрия 2003. - №6. С.86-90.
    3. Алифанова Л.А. Реализация системного подхода к здоровьесбережению и гармоничному развитию школьников // Педиатрия. 2007.-Т.86/-№2.-С.106-110.
    4. Альбицкий В.Ю., Винярская И.В. Возможности использования критериев качества жизни для оценки состояния здоров’я детей // Российский педиатрический журнал.-2007.-№5.-С.54-56.
    5. Альмагель Нео в лечении функциональной диспепсии и метеоризма / Конорев М.Р., Литвиков А.М., Шолохова Н.Н., Раков В.Н. // Медицинские новости. 2003. Т.92. - №2. С.61-64.
    6. Анализ вариабельности ритма серца в клинической практике. Возрастные аспекты / Коркушко О.В., Погорецкий А.В., Шатило В.Б и соавт // Киев, 2002. 191 с.
    7. Антипкін Ю.Г. Наукові та практичні проблеми збереження здоров’я дітей України // Врачебная практика.-2007.-№1.-С.7-10.
    8. Ахмедов Т.И., Белоусов Ю.В., Скумин В.А. Немедикаментозные методы реабилитации при заболеваниях желудочно-кишечного тракта у детей и подростков.-Х.: Консум, 2003.-154с.
    9. Бабак О.Я. Лікування кислотозалежних захворювань: що ми сьогодні про це знаємо? // Сучасна гастроентерологія.-2001.-№4.-С.4-7.
    10. Бабій І.Л. Роль і значення інфекції Helicobacter pylori в розвитку хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей// Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. - №2. С.5-9.
    11. Бабій І.Л. Шлункова секреція, методи оцінки та її терапевтична корекція у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2001. - №3. С.5-8.
    12. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма в космической медицине // Физиология человека.-2002.-Т. 28.-№2.-С. 70-82
    13. Баевский Р.М., Кирилов О.И., Клецкий С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе М.: Наука, 1984. С.39-93
    14. Баевский Р.М., Барсеньева Ф.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний.-Москва.-1997.-234 с.
    15. Белоусов А.С. Дифференциальная диагностика болезней органов пищеварения. -Москва.: "Медицина", 1984.-287с.
    16. Белоусов Ю.В, Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей.-Харьков: ИД Инжек”, 2005.-252 с.
    17. Белоусов Ю.В. Гастродуоденальная патология и биоценоз кишечника у детей // Сучасна гастроентерологія.-2007.-№3.-С.57-59.
    18. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. Харьков.: "Консум", 2000. 527 с.
    19. Белоусов Ю.В. Дуодено-гастральный рефлюкс у детей: механизмы формирования и принципы коррекции // Врачебная практика.-2004.-№5.-С.29-31.
    20. Белоусов Ю.В. Захворювання органів травлення у дітей.- Харьков.: ІНЖЕК, 2004.-123с.
    21. Белоусов Ю.В. От функциональной диспепсии к пептической язве // Современная педиатрия. 2006. - №1. С.79-80
    22. Белоусов Ю.В. Педиатрическая гастроэнтерология: вчера, сегодня, завтра // Врачебная практика.-2007.-№1.-С.29-33.
    23. Белоусов Ю.В. Педиатрические аспекты "Консенсуса маастрихт 3": необходимы ли два антибиотика в схемах лечения геликобактерной инфекции?// Современная педиатрия.-2007.-№2.-С.78-80
    24. Белоусов Ю.В. Хеликобактерная инфекция и интрагастральная кислотность у детей // Сучасна гастроентерологія. 2007.-№2.-С.28-30.
    25. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Клиническая классификация функциональных заболеваний пищеварительной системы у детей.// Врачебная практика. 2005. - №3. С.4-8.
    26. Белоусов Ю.В. Римские критерии ІІІ и функциональная диспепсия: шаг вперед или топтание на месте? // Перинатология и педиатрия.-2007.-№2.-С.52-54.
    27. Белоусов Ю.В., Рязанцева Н.Н. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією// ПАГ. 2005. - №2. С.14-17.
    28. Бельмер С.В., Гасилина Т.В. Функциональные нарушения верхнего отдела пищеварительной системы у детей // Российский педиатрический журнал. 2001.-№5. С.50-54.
    29. Борисов Ю.Ю., Фишер А.А. Реология желудочной слизи и секреторная деятельность главных желез желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Врачебное дело. 1992. - №10. С.42-45.
    30. Бурлай А.Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. - №6. С.38-40.
    31. Бурханов А.И., Хорошева Т.А. Состояние здоровья учащихся школ различного профиля // Гигиена и санитария.-2006.-№3.-С.58-61.
    32. Валеева Э.Р., Хамитова Р.Я. Риски формирования болезней среди учащихся образовательных учреждений // Гигиена и санитария.-2006.-№6.-С.54-55.
    33. Вариабельность сердечного ритма у лиц с повышенным режимом двигательной активности и спортсменов / Викулов А.Д., Немиров А.Д., Ларионова Е.Л., Шевченко А.Ю. // Физиология человека. 2005.-Т.31.-№6. С.54-59.
    34. Василенко В.Х., Кочина Е.Н. Нейрогуморальная регуляция пищеварения М.: Медицина, 1983.-288с.
    35. Вегетативні дисфункції у дітей: новий погляд на стару проблему / Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. // ПАГ. 1999. - №4. С.81-82.
    36. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію / Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№1.-С.10-12.
    37. Вейн А.М. Классификация вегетативных нарушений // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1988. - №10. С.3-13.
    38. Возрастные особенности системы пищеварения. / Римарчук Г.В., Баранов А.А., Щеплягина Л.А., Сонькин В.Д. // Детская гастроэнтерология. М.- 2002. С.5-30.
    39. Волосянко А.Б., Лембрик І.С. Клініко-параклінічні особливості синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку: принципи діагностики та лікування // Мистецтво лікування.-2006.-№5.-С.25-27.
    40. Галеев А.Р., Игишева Л.Н., Казин Э.М. Вариабельность сердечного ритма у здоровых детей в возрасте 6-16 лет // Физиология человека. 2002. - Т.28. №4.- С. 54-58.
    41. Гастроентерологія дитячого та підліткового віку /Під ред. Казак С.С. -Київ, 2004.-203с.
    42. Генкин А.А. О последовательной стратегии Байеса и механизме принятия решений в интеллектуальной системе ОМИС // Клиническая лабораторная диагностика.1998.-№ 4.-С. 42-49.
    43. Головченко А.И. Физиотерапевтические факторы в лечении неязвенной диспепсии// Вестник физиотерапии и курортологии. 2002. - №4. С.35-36.
    44. Головченко О.І. Ефективність мотиліуму та фосфалюгелю при невиразковій диспепсії // Сучасна гастроентерологія.-2003.-№3.-С.45-47.
    45. Головченко О.І. Застосування ерадікаційної терапії при невиразковій диспепсії // Сучасна гастроентерологія.- 2003.- Додаток №3. С.10-13.
    46. Головченко О.І. Ультразвуковий метод дослідження в діагностиці моторно-евакуаторної функції шлунка при невиразковій диспепсії // Медичні перспективи. 2003. Т.8. - №2. С.65-68.
    47. Горленко О.М., Пушкаренко О.А. Діагностичне та прогностичне значення головних виявів функціональної диспепсії та синдрому диспепсії у дітей // Сучасна гастроентерологія.-2006.-№6.-С.23-30.
    48. Григорьев П.Я., Яковенко Э П. Клиническая гастроентерология.-М.:Мед. Информ. Агенство, 1998.-647с.
    49. Гриценко І.І., Косинські С.В., Степанов Ю.М. Нові аспекти застосування мотиліуму у хворих з моторно-евакуаторними розладами дванадцятипалої кишки та жовчовивідної системи //Сучасна гастроентерологія. 2001. - №4. С. 56-60.
    50. Гроссман М. Дж. Желудочно-кишечные гормоны и патология пищеварительной системы.-М.: Медицина, 1981.-272 с.
    51. Губергриц Н.Б. Функциональная диспепсия: старый” синдром и новое” заболевание // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. - №1. С.1- 4.
    52. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов.-Л.: Медицина, 1978, - 296 с.
    53. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии. - Л.: Медицина, 1990. - 176 с.
    54. Детская ультразвуковая диагностика //Под ред. Пыкова. М.И, ВатолинаК.В.- М.: Издательский дом Видар”, 2001. 668 с.
    55. Дифференцированная тактика лечения хронического гастрита с нарушением моторной функции желудка и двенадцатиперстной кишки// Волынец Г.В., Рачкова Н.С., Жихарева Н.С. и соавт. // Российский вестник перинатологии и педиатрии.-2007.-№1.-С.57-62.
    56. Діагностика вегетативних розладів у дітей з захворюваннями органів травлення /Булат Л.М., Мельник П.С., Кобірніченко А.В. та співавт. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих.: Матеріали симпозіуму.-Чернівці, 1996.-С.43.
    57. Дмитрієва С.М. Класифікація моторних порушень органів травлення при гастродуоденальній патології у дітей і підлітків // Медичні перспективи. 1999. Т.4. - №2. С.63-66.
    58. Дмитрієва С.М. Семіотика больового і диспепсичного синдромів при моторних порушеннях органів травлення у дітей і підлітків // Лікарська справа. 1999.-№4 С.69-72.
    59. До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої вегетативної нервової системи / Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Клименко С.Б. та співавт. //Перинатологія та педіатрія. 2003. - №1. С.56-58.
    60. Доценко Н.Я., Наумова О.А. Регуляция моторики пищеварительного тракта: классификация препаратов и их клиническое применение // Проблемы медицины.- 1998.-№3.- С.10-13.
    61. Доценко Н.Я., Наумова О.А. Синдром неязвенной диспепсии // Проблемы медицины. 1999. - №7-8. С.36-38.
    62. Заболевания органов пищеварения у детей // Под ред. Баранова А.А.-М., 1996. 304 с.
    63. Застосування нейровітану у дітей з вегетативними дисфункціями та гастроенторологічною патологією / Майданник В.Г., Хмелевський Ю.В., Корнейчук В.В. та співавт. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2003. - №6. С.46-51.
    64. Звягинцева Т.Д., Чернобай А.И. Функциональная диспепсия: предотвращение рецидивов заболевания и терапия «по требованию» // Сучасна гастроентерологія.-2005.-№5.-С.63-65.
    65. Значение электорогастроэнтерографии в диагностике и лечении больных с функциональной диспепсией /Рачкова Н.С., Хавкин А.И., Жихарева Н.С. и соавт. //Российский педиатрический журнал.-2005.-№4.-С.36-38.
    66. Зорина И.Г. Влияние внутришкольных факторов на умственную работоспособность и состояние здоровья учащихся // Гигиена и санитария.-2006.-№6.-С.48-51.
    67. Ивашкин В.Т., Нечаев В.М. Функциональные заболевания желудочно кишечного тракта. Римские критерии ІІ // Болезни органов пищеварения. 2000.-Т.2.№2. С.20-23.
    68. Ивашкин В.Т., Саков В.А. Основне положення ІІ Маастрихтского соглашения: какие рекомендации по лечению заболеваний, ассоциированных с Helicobacter pylori, нужны в России? // Российский журнал гастроэнторологии, гепатологии, колопроктологии.-2001.-Т.9.-№3.-С.77-85.
    69. Ивашкин В.Т., Шептулин А.А. Патологическая физиология пищеварения. В кн.: Патологическая физиология. Под. ред. Адо А.Д., Адо М.А, Пыцкого В.И., Порядина Г.В., Владимирова Ю.А.-Москва.: Триада-Х, 2001.-С.514-538.
    70. Ивашкин В.Т., Шептулин А.А.. Современные представления о функциональных заболеваниях желудочно кишечного тракта и месте прокинетиков в их лечении // Международный медицинский журнал. 1999.-№6.С.1-5.
    71. Игнатова Л.Ф. Методология мониторинга образовательной среды и здоровья школьниклв // Гигиена и санитария.-2006.-№3.-С.75-79.
    72. Іваніна І.В. Психосоматичні аспекти розвитку та патогенетичне обґрунтування профілактики хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту у дітей молодшого шкільного віку. Автореф. канд. мед. наук. Київ.- 2006.- 21с.
    73. Ігнатова Т.Б., Квашніна Л.В., Клименко О.П. Стан моторно-евакуаторної функції шлунка у здорових дітей шкільного віку // Перинатология и педиатрия. 2007. - №1. С.80-83.
    74. Інформаційний лист. Прогностичні критерії виникнення донозологічних порушень стану біліарної системи у здорових дітей молодшого шкільного віку/ Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Клименко О.П. та співавт. №103-2007, Київ.
    75. Казак С.С. Неязвенная (функциональная) диспепсия у детей и подростков: болезнь или состояние? // Здоровье ребенка. 2006. - №3. С.52-57.
    76. Казначеева В.П., Баевский Р.М., Берсенева А.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения.-Л., 1980.-169 с.
    77. Калениченко І.О., Єжова О.О. Формування здоров’я школярів в умовах навчально-виховного закладу // Довкілля та здоров’я.-2003.-№3.-С.59-61.
    78. Квашнина Л., Маковкина Ю. Вегетативная дисфункция у детей: основные направления лечения //Doctor. - 2003. - №3. С.53-57.
    79. Квашнина Л.В., Клименко С.Б, Клименко Е.Ф. Значение особенностей вегетативного гомеостаза у здоровых детей младшего школьного возраста в формировании разных типов сокращения желчных путей и возможности их коррекции препаратом Персен //Перинатология и педиатрия. 2006. - №4. С.87-90.
    80. Квина М. Маастрихтские рекомендации по лечению неязвенной диспепсии: применимы ли они в странах с широким распространением инфекции Helicobacter pylori? // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999.-№3.С.79-82.
    81. Кильдиярова Р.Р., Колесникова М.Б. Факторы, определяющие формирование патологии гастродуоденальнойй зоны у детей // Клиническая медицинаю-1998.-№3.-С.50-52.
    82. Кішко Н.Ю. Особливості вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей та підходи до його корекції .-Автореф. канд. мед. наук.-Київ.-2004.-19 с.
    83. Кішко Н.Ю. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом // ПАГ. 2003. - №2. С.37-40
    84. Клименко С.Б. Оптимізація діагностики порушень функції біліарної системи та обгрунтування профілактики у дітей в процесі адаптації до систематичного навчання. Автореф. канд. мед. наук.- Київ.- 2007. 21с.
    85. Кляритська І.Л., Швець Н.І. Показання до ерадикаційної терапії при Helicobacter pylori інфекції повинні бути розширені? // Медични перспективи. 2001. Т.4. - №1. С.36-38.
    86. Коваленко С.А., Кудий Л.И. Особенности вариабельности сердечного ритма у лиц с различной частотой дыхания // Физиология человека. 2006. - Т.32. №6. С. 126-128.
    87. Кожарская Л.Л. Вегетативная дисфункция у детей // Медицинские новости. 1999. - №9. С.22-26.
    88. Кожевников О.М. Значення 13С октанового дихального тесту для виявлення порушень моторно-евакуаторної функції шлунка // Сучасна гастроентерологія.-2006.-№2.-С.4-6.
    89. Комаров Г.Д. Теория и практика гигиены детей и подростков на рубеже тысячелетий.-М., 2001.-187с.
    90. Комаров Г.Д., Кучма В.Р., Носкин Л.А. Полисистемный саногенетический мониторинг.-М., 2001.-85 с.
    91. Коренев Н.М., Левенец С.А. Медико-социальные проблемы состояния здоровья современных школьников // "Здоров'я школярів на межі тисячоліть". Матеріали наук.-практ. конф., Харків.-2000.-С.2-6.
    92. Коркушко А.О., Миленевский С.А. Акупунтурные компьютерные методы диагностики заболеваний вегетативной нервной системы // Лікарська справа. Врачебное дело. 2001. - №5-6. С.117-119.
    93. Корниенко Е.А., Нажиганов О.Н. Синдром желудочной диспепсии у детей // Педиатрия. 2002.-№3. С.21-26.
    94. Короткий В.М., Колосович І.В, Спицин Р.Ю. Спосіб оцінки моторно-евакуаторної функції вихідного відділу шлунку за допомогою ультразвукового дослідження // Патент на корисну модель UA 33708. Бюл. №1 від 15.02.2001.
    95. Крепченко Т.П. Особливості слизового бар'єру шлунка при його функціональних розладах у дітей дошкільного віку та корекція їх при використанні препарату "Смекта"// ПАГ.-1997.- №1. С. 39-40.
    96. Крукович Е.В., Жданова Л.А., Лучанинова В.Н. Рисковые периоды формирования здоровья детей и подростков // Педиатрия.-2007.-Т.86.-№2.-С.103-106.
    97. Кулагина Г.А. Особенности нарушений сна у больных с функциональной диспепсией //Український медичний альманах.-2002.-Т.5.-№1.-С.84-86.
    98. Лебединець Н.В. Стан серцево-судинної системи школярів інноваційних навчальних закладів (семестрово-цикло-блочна технологія викладання) // Довкілля та здоровя.2007.31.-С.20-22.
    99. Лембрик І.С. Порушення функціонального стану органів гастродуоденальної зони та психоемоційного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії: удосконалення лікування. Автореф. кан. мед. наук.- Київ.- 2006.-20с.
    100. Лембрик І.С. Психоемоційний стан у дітей, хворих на функціональну диспепсію // Буковинський медичний вісник.-2004.-Т.8.-№1.-С.79-82.
    101. Лембрик І.С., Цицюра О.О. Вплив музикотерапії на клінічні особливості функціональних захворювань верхніх відділів травного тракту // Архів клінічної медицини.-2004.-№2.-С.54-55.
    102. Лоранская Т.И., Кабанова И.Н., Клыкова Е.В. Изучение влияния пектинсодержащей БАД на состояние гастродуоденальной моторики у больных с функциональной диспепсией// Вопросы питания.-2002-Т.71.-№2.-С.31-33.
    103. Лук’янова О.М. Сучасне патогенетичне лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей //Журнал практического врача.-1996.-№5.-С.19-21.
    104. Маев И.В., Вьючнова Е.С., Грищенко Е.Б. Современные принципы лечения кислотозависимых заболеваний // Клиническая медицина. 2003. - №1. С.56-62.
    105. Мазурин А.В. Болезни органов пищеварения у детей. М.: Медицина, 1984.
    106. Мазурин А.В. Синдром "Неязвенной диспепсии" // Российский педиатрический журнал. 1998. - №4. С.48-53
    107. Майданник В.В. Вегетативні дисфункції у дітей //Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1998. - №4. С. 5-11
    108. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: А.С.К.”, 1999.-825 с.
    109. Майданник В.Г., Бурлай В.Г. Дистантна термографія в діагностиці вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1998. - №3. С.17-22.
    110. Майданник В.Г., Суліковська О.В. Спектральний аналіз варіабельності ритму серця у дітей при різних захворюваннях // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№1.-С.32-39.
    111. Маковкіна Ю.А. Оцінка стану здоров'я та адаптаційних можливостей у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму. Автореф.канд. мед наук. Київ.- 2006. 22с.
    112. Мальфертеин П., Миграуд Ф., О’Мораин К. Принципы лечения хеликобактерной инфекции (Резюме 3-го Маастрихтского консенсуса 2005 года) // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №5. С.87 90.
    113. Мамий В.И. Спектральный анализ и интерпретация спектральных составляющих колебаний ритма сердца // Физиология человека. 2006. Т.32. - №2. С.52-60.
    114. Меланін в регуляції моторної функції проксимального відділу травного тракту та секреції шлункових залоз / Савицький Я.М., Кімакович В.Й., Берегова Т.В., Харченко М.М. // Практична медицина.-2002.-№2.-С.193-195.
    115. Метод реабілітації дітей молодшого шкільного віку з функціональною патологією шлунково-кишкового тракту / Нагорна Н.В., Острополець С.С., Бордюгова О.В. та співавт. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.-№6.-С.53-56.
    116. Можливості ехографічного дослідження шлунка в діагностиці та оцінці ефективності терапії хронічних невиразкових захворювань у дітей / Бабко С.О., Денисова М.Ф., Березенко В.С. та співавт. // ПАГ. 1999. - №3. С.15-17.
    117. Нарушения моторноэвакуаторной функции желудка / Пиманов С.И., Михайлова Н.А., Стояков А.М. и соавт. // Медицинские новости. 2000. - №4. С.39-43.
    118. Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А. Здоров’я дітей, які готуються до навчання в школі // Современная педиатрия.-2007.-№2.-С.66-68.
    119. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покращення стану здоров'я дітей шкільного віку // Гигиена населенных мест, вып. 44.-2004.-С.546-549.
    120. Николаева О.В. Состояние вегетативного обеспечения функций у детей с дуоденогастральным рефлюксом при хронических заболеваниях желудочно-кишечного тракта // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. - №4. С.82-85
    121. Николаева О.В. Состояние кислотно-щелочного баланса при вегетативной дисфункции у детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. - №3. С.76-78.
    122. Николаева О.В., Осама С.А. Саламех. Функциональные состояния вегетативной нервной системы у детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Врачебная практика. 2002. - №2. С.95-98.
    123. Ніколаєва О.В. Функціональний стан вегетативної нервової системи при різних ступенях дуоденогастрального рефлюксу в дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту // Одеський медичний журнал. 2002. - №1. С.67-69.
    124. Онищенко Г.Г., Баранов А.А., Кучма В.Р. Безопасное будущее детей России. Научно-методические основы подготовки плана действия в области окружающей среды и здоровья наших детей.-М., 2004.-87с.
    125. Опыт применения антисекреторных препаратов при кислотозависимых заболеваниях у детей / Денисова М.Ф., Донде С.М., Березенко В.С., Реминная Н.Т. // Сучасна гастроентерологія.-2006.-№2.-С.62-64.
    126. Осадчук М.А., Пахомова А.Л., Кветной И.М. Хронический гастрит с функциональной диспепсией: патогенетические особенности клинических проявлений // Российский журнал гастроэнторологии, гепатологии, колопроктологии. 2002. Т.12. - №5. С.35-39.
    127. Особливості вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях органів травлення у дітей та підлітків / Галіна І.В., Бабій І.Л., Драгомирецька Н.В. і співавт. // Перинатология и педиатрия. 2005. - №1/2. С.65-67.
    128. Оцінка моторно-евакуаторної функції у дітей з функціональною диспепсією / Горленко О.М., Пушкаренко О.А., Мальовник Н.Г. та співавт. //Современная педиатрия.-2006.-№2.-С.155-157.
    129. Передерий В.Г., Ткач С.М., Марусанич Б.Н. Современные подходы к лечению больных функциональной диспепсией с точки зрения доказательной медицины // Сучасна гастроентерологія.-2006.-№1.-С.4-7.
    130. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Диагностический поиск и ведение пациентов при неисследованной диспепсии // Сучасна гастроентерологія.-2007.-№2.-С.4-7.
    131. Периферическая компьютерная электрогастроэнтерография в гастроэнтерологии / Богданов А.Е., Ступин В.А., Закиров Д.Б. и соавт.// Российиский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-1996.-№1.-С.107-108.
    132.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины