ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ : ЭКОЛОГО-гигиеническое обоснование РЕГЛАМЕНТОВ БЕЗОПАСНОГО ПРИМЕНЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ХИМИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ЗАЩИТЫ яблоневых садов



  • Название:
  • ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ
  • Альтернативное название:
  • ЭКОЛОГО-гигиеническое обоснование РЕГЛАМЕНТОВ БЕЗОПАСНОГО ПРИМЕНЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ХИМИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ЗАЩИТЫ яблоневых садов
  • Кол-во страниц:
  • 233
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ


    На правах рукопису


    КОРШУН Ольга Михайлівна

    УДК 614.7:632.95:634.11


    ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ
    БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ
    ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ

    14.02.01 гігієна та професійна патологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    біологічних наук










    Науковий керівник
    Омельчук Сергій Тихонович,
    доктор медичних наук, професор







    Київ 2008

    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................


    4




    ВСТУП.....................................................................................................................


    5




    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ВІД ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ (аналітичний огляд літератури).............................




    13




    1.1. Оцінка тенденцій розвитку хімічного методу захисту яблуневих садів від шкідників та хвороб.........................................................................................



    14




    1.2. Поведінка синтетичних піретроїдів, неонікотиноїдів, похідних сечовини та стробілуринів в агроценозах........................................................................



    22




    1.3. Особливості токсичного впливу на організм теплокровних сучасних інсектицидів та фунгіцидів, що використовуються для захисту яблуневих садів.............................................................................................................................




    28




    1.4. Заходи з мінімізації ризиків шкідливої дії пестицидів при їх застосуванні у яблуневих садах.........................................................................................



    34




    РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...............


    40




    РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ................



    56




    3.1. Токсиколого-гігієнічна характеристика циперметрину, альфа-ципер-метрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину, есфенвалерату, тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу та препаратів на їх основі....................................................................................................................





    57




    3.2. Обґрунтування допустимої добової дози новалурону для людини...........


    61




    РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ХРОМАТОГРАФІЧНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ НОВАЛУРОНУ...............................................



    64




    4.1. Якісне та кількісне визначення новалурону методом високоефективної рідинної хроматографії..........................................................................................



    65




    4.2. Визначення новалурону методом тонкошарової хроматографії................


    68




    4.3. Вибір екстрагентів та способу очищення екстрактів проб для вилучення новалурону..............................................................................................................



    73




    РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОВЕДІНКИ ПЕСТИЦИДІВ В ОБ’ЄКТАХ АГРОЦЕНОЗУ ЯБЛУНЕВОГО САДУ........................................



    84




    5.1. Динаміка залишкових кількостей досліджуваних інсектицидів у рослинах і ґрунті...............................................................................................................



    84




    5.2. Закономірності поведінки в об’єктах агроценозу фунгіцидів трифлоксистробіну та крезоксим-метилу...........................................................................



    98




    РОЗДІЛ 6. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НОРМАТИВІВ НОВАЛУРОНУ В ОБ’ЄКТАХ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА...............................................................................




    109




    6.1. Обґрунтування гігієнічних нормативів в атмосферному повітрі та повітрі робочої зони......................................................................................................



    110




    6.2. Гігієнічна регламентація вмісту новалурону у продукції садівництва......


    113




    6.3. Гігієнічне нормування у воді водойм............................................................


    115




    6.4. Обґрунтування гігієнічного нормативу у ґрунті..........................................


    125




    РОЗДІЛ 7. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РИЗИКУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПЕСТИЦИДІВ В ЯБЛУНЕВИХ САДАХ..........................................................................................




    131




    7.1. Вивчення умов праці при вентиляторній обробці промислового саду........


    132




    7.2. Розрахунок потенційного ризику шкідливої дії пестицидів при ранцевому обприскуванні................................................................................................



    142




    7.3. Наукове обґрунтування регламентів безпечного застосування досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів..................................................................



    151




    РОЗДІЛ 8. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ........................


    161




    ВИСНОВКИ............................................................................................................


    176




    ДОДАТКИ...............................................................................................................


    180




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................


    206





    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ





    БПК


    біохімічна потреба у кисні




    БФС


    бромфеноловий синій




    ВЕРХ


    високоефективна рідинна хроматографія




    в.г.


    водорозчинні гранули




    в.е.


    водорозчинна емульсія




    ГДК


    гранично допустима концентрація




    ГРХ


    газорідинна хроматографія




    д.р.


    діюча речовина




    ДДД


    допустима добова доза




    ДДН


    допустиме добове надходження




    ІСХ


    інгібітор синтезу хітину




    к.е.


    концентрат емульсії




    DL50


    середня смертельна доза




    CL50


    середня смертельна концентрація




    МДР


    максимальний допустимий рівень




    МКВ


    межа кількісного визначення




    мк.с.


    мікрокапсульована суспензія




    ОБРВ


    орієнтовний безпечний рівень впливу




    ОБРВр.з.


    ОБРВ в повітрі робочої зони




    ОБРВа.п.


    ОБРВ в атмосферному повітрі




    ОДК


    орієнтовна допустима концентрація




    ТШХ


    тонкошарова хроматографія




    УФ


    ультрафіолетовий




    ХЗЗР


    хімічні засоби захисту рослин




    NOAEL


    рівень, при якому відсутній шкідливий ефект (мінімальна діюча доза)




    NOEL


    рівень, при якому відсутній будь-який ефект (максимальна недіюча або підпорогова доза)




    τ50


    період напіврозпаду




    τ95


    період розпаду на 95 %





    ВСТУП

    Актуальність теми. За сучасного інтенсивного типу ведення садівництва невід’ємною складовою технології вирощування плодових культур є застосування пестицидів, які дотепер залишаються найбільш дієвими засобами захисту врожаю від шкідників та хвороб [41, 68, 169]. І хоча у світовій практиці щороку розширюється використання біологічних препаратів і безпестицидних технологій, в найближче десятиріччя людство не відмовиться від застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Тенденції розширення асортименту дозволених до використання пестицидів зберігаються і в Україні [154], де на сьогодні лише для застосування в садах зареєстровано 106 пестицидів зарубіжного та вітчизняного виробництва, серед яких 62 інсектициди та акарициди, 32 фунгіциди та 12 гербіциди [144].
    Одночасно з високою економічною ефективністю застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень існує потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення, так і для біоти в цілому [34, 36, 56, 84, 177, 178, 186, 191, 192, 193]. Тому вельми актуальною залишається проблема мінімізації можливих негативних наслідків застосування пестицидів, що потребує всебічного вивчення їх токсичності та поведінки в об’єктах довкілля, оцінки ризику їх шкідливої дії на організм людини та біоценози, розробки гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного використання, удосконалення аналітичних методів контролю [140, 157, 158, 161, 195].
    Одним із провідних стратегічних напрямків у вирішенні еколого-гігієнічних проблем, породжених застосуванням ХЗЗР, є пошук та впровадження в практику нових діючих речовин (д.р.) та препаратів на їх основі, які вигідно відрізняються від своїх попередників широким спектром і високою вибірковістю дії, високою ефективністю при низьких нормах витрат та кратності обробок, що поєднується з меншою токсичністю для хребетних тварин і людини, меншою стабільністю в навколишньому середовищі та щадною дією на корисну ентомофауну [46, 70, 98, 135, 136, 140].
    Останнім часом для застосування у яблуневих садах запропоновані інсектициди Актара25WG (д.р. тіаметоксам) та Рімон10 (новалурон) і фунгіциди Флінт50 (трифлоксистробін) та Стробі (крезоксим-метил). Зазначені препарати є представниками нових перспективних хімічних класів пестицидів: неонікотиноїдів (тіаметоксам), бензоїлфенілсечовин (новалурон) та стробілуринів (трифлоксистробін, крезоксим-метил). Крім того, в сучасних інтегрованих системах захисту плодових насаджень продовжується збільшення обсягів використання синтетичних піретроїдів та впровадження їх нових препаративних форм, зокрема Циперкіл 250ЕС (циперметрин), Альфагард100 (альфа-циперметрин), Ф’юрі (зета-циперметрин), Карате050ЕС, Карате ЗеонСS (лямбда-цигалотрин) та Сумі-альфа (есфенвалерат).
    Впровадження зазначених препаратів у практику хімічного захисту яблуневих садів потребує всебічного вивчення їх поведінки у агроценозах плодових насаджень різних регіонів України, оцінки їх екотоксикологічної небезпечності, визначення професійного ризику та розробки гігієнічних регламентів безпечного застосування в умовах агропромислового сектору та приватних підсобних господарств. До того ж препарати на основі нової д.р. новалурону раніше в Україні взагалі не застосовувались. Саме тому використанню у сільськогосподарській практиці інсектициду Рімон10 повинна передувати його всебічна токсиколого-гігієнічна оцінка, наукове обґрунтування гігієнічних нормативів новалурону у повітрі робочої зони, об’єктах навколишнього середовища та харчових продуктах, розробка аналітичних методів визначення для контролю за залишковими кількостями.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи „Токсиколого-гігієнічні та екологічні основи захисту промислових насаджень і розсадників зерняткових культур від основних шкідників, хвороб і бур’янів” (№ держреєстрації 0106U007404); госпдоговірних тем: №469 „Дослідження по розробці гігієнічних нормативів і регламентів використання препаратів для захисту рослин” (0199U000191), №628 „Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препаратів фірми” (0101U003917), №970 „Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препарату Рімон, к.е.” (0104U004323), №1020 „Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препаратів фірми” (0105U005242), №1167 „Наукові дослідження препаратів Суперкіл і Циперкіл” (0106U008666).
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування гігієнічних нормативів та регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.
    Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання:
    1. Провести порівняльну токсикологічну оцінку сучасних інсектицидів з класу синтетичних піретроїдів (Циперкіл 250ЕС, к.е.; Альфагард100, к.е.; Ф’юрі, в.е.; Карате050ЕС, к.е.; Карате ЗеонСS, мк.с.; Сумі-альфа, к.е.), неонікотиноїдів (Актара25WG, в.г.), похідних бензоїлфенілсечовини (Рімон10, к.е.) та фунгіцидів з класу стробілуринів (Флінт50, в.г.; Стробі, в.г.).
    2. Науково обґрунтувати величину допустимої добової дози (ДДД) для людини і гігієнічні нормативи в повітрі робочої зони, продукції садівництва та об’єктах довкілля нової діючої речовини новалурону.
    3. Оцінити особливості поведінки досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів в об’єктах агроценозу яблуневого саду та їх екотоксикологічну небезпечність в ґрунтово-кліматичних умовах України.
    4. Вивчити умови праці при застосуванні досліджуваних пестицидів для захисту яблуневих садів та оцінити потенційний ризик їх несприятливого впливу на працюючих.
    5. Науково обґрунтувати гігієнічні регламенти та розробити інструкції з безпечного застосування досліджуваних пестицидів в умовах агропромислового комплексу України та приватних підсобних господарств.
    6. Розробити і впровадити в практику установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України, агрохімічної служби та природоохоронних установ аналітичні методи контролю залишкових кількостей новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді, ґрунті та продукції садівництва.
    Об’єкт дослідження закономірності поведінки в об’єктах довкілля сучасних інсектицидів і фунгіцидів при їх застосуванні для захисту яблуневих садів в різних ґрунтово-кліматичних умовах України та особливості їх впливу на працюючих.
    Предмет дослідження параметри токсикометрії та вміст залишкових кількостей тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в об’єктах агроценозу: атмосферному повітрі, ґрунті, листі та плодах яблунь; вплив новалурону на загальний санітарний режим модельних водойм; рівні забруднення повітря робочої зони, нашивок на спецодязі та змивів зі шкіри працюючих.
    Методи дослідження. При виконанні роботи застосовані методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, при проведенні яких використані органолептичні, санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, хіміко-аналітичні (спектрофотометричні та хроматографічні), фізичні методи дослідження, методи варіаційної статистики, кореляційного та регресійного аналізів.
    Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження вперше в Україні:
    дана токсиколого-гігієнічна оцінка новим інсектицидам з класу неонікотиноїдів (Актара25WG) і бензоїлфенілсечовин (Рімон10), фунгіцидам з класу стробілуринів (Флінт50, Стробі) та їх д.р. та встановлено, що вони є помірно небезпечними (3 клас) згідно з сучасною гігієнічною класифікацією пестицидів;
    встановлені закономірності поведінки тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в об’єктах агроценозу яблуневого саду при використанні препаратів Актара25WG, Рімон10, Флінт50, Стробі, Циперкіл 250ЕС, Альфагард100, Ф’юрі, Карате050ЕС, Карате ЗеонСS, Сумі-альфа та показано, що динаміка їх залишкових кількостей підкоряється експоненціальній залежності, за стійкістю в ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах у ґрунтово-кліматичних умовах Поліської, Лісостепової та Степової зон України вони є помірно небезпечними (3клас), а їх потенційний екотоксикологічний ризик є на 34 порядки нижчим, ніж у ДДТ;
    визначені особливості впливу новалурону на процеси самоочищення води модельних водойм, які полягають у здатності речовини у високих концентраціях інтенсифікувати процеси біохімічної потреби у кисні, посилювати амоніфікацію азотовмісних органічних речовин та пригнічувати нітрифікацію, стимулювати розвиток сапрофітної водної мікрофлори;
    проведено вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів та встановлено, що потенційний ризик шкідливого впливу їх діючих речовин на організм працюючих при комплексному надходженні через дихальні шляхи та шкіру є допустимим;
    визначені оптимальні умови екстракції новалурону з проб повітря, води, ґрунту та рослинного матеріалу, очистки екстрактів, хроматографічного розділення, детектування та кількісного визначення новалурону методами високоефективної рідинної (ВЕРХ) та тонкошарової (ТШХ) хроматографії.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні:
    величини ДДД новалурону та його гігієнічних нормативів: орієнтовного безпечного рівня впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони, ОБРВ в атмосферному повітрі, гранично допустимої концентрації (ГДК) у воді водойм, максимального допустимого рівня (МДР) у яблуках та яблучному соку, орієнтовної допустимої концентрації (ОДК) у ґрунті;
    величин МДР тіаметоксаму, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в яблуках та яблучному соку;
    гігієнічних регламентів (строків очікування до збору урожаю, строків виходу на оброблені ділянки) застосування препаратів Актара25WG, Рімон10, Флінт50, Стробі, Циперкіл 250ЕС, Альфагард100, Ф’юрі, Карате050ЕС, Карате ЗеонСS та Сумі-альфа.
    Відповідно до чинного законодавства України вищезазначені гігієнічні нормативи і регламенти були розглянуті в Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, затверджені Головним Державним санітарним лікарем України (Постанови № 85 від 02.03.1999, № 107 від 16.05.2000, № 115 від 03.07.2000, № 123 від 14.03.2001, № 134 від 03.07.2001, № 144 від 17.12.2001, №7 від 28.02.2002, № 8 від 11.02.2003, № 14 від 18.05.2004, № 38 від 12.12.2004, № 7 від 09.02.2006) та надіслані в державну санепідслужбу для впровадження і практичного використання.
    Розроблено аналітичні методи визначення залишкових кількостей новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, ґрунті, воді та продуктах харчування (Методичні вказівки № 301-2001, № 302-2001), які були погоджені Головним Державним санітарним лікарем України, затверджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, видані у формі офіційних друкованих видань і направлені в органи санепідслужби для здійснення контролю за вмістом новалурону в усіх зазначених вище об’єктах довкілля.
    Перелічені вище нормативи та методичні вказівки були використані при вирішенні питання щодо реєстрації та застосування в Україні досліджених інсектицидів та фунгіцидів, що знайшло відображення в „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (2001, 2003, 2006) та „Доповненні до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (2007) [48, 142, 143, 144], які були погоджені МОЗ України та затверджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
    Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств, відомств і установ державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні контролю за безпечним для здоров’я населення та об’єктів довкілля використанням ХЗЗР, підприємств та організацій, які застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю.
    Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформа-ційного пошуку, складанні аналітичного огляду вітчизняної та іноземної літератури, формулюванні мети та завдань дослідження. Автором самостійно здійснено порівняльну токсикологічну оцінку та класифікацію досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів, обґрунтовано ДДД та гігієнічні нормативи новалурону, проведено визначення вмісту новалурону в пробах ґрунту, листя, плодах яблунь, яблучному соку, повітрі, нашивках на спецодязі та змивах з відкритих ділянок шкіри методом ВЕРХ, встановлено закономірності поведінки досліджуваних пестицидів в об’єктах агроценозу, визначено їх екотоксикологічний ризик та розраховано потенційний ризик шкідливого впливу на працюючих.
    Автор брала участь в експериментальному вивченні впливу новалурону на процеси самоочищення води модельних водойм, в розробці аналітичних методів визначення новалурону в сільськогосподарській сировині та об’єктах довкілля, в проведенні натурних досліджень з вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів, у визначенні залишкових кількостей синтетичних піретроїдів, тіаметоксаму та стробілуринів [1].
    Статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів дослідження, оформлення методичних вказівок з аналітичного визначення новалурону, розробка регламентів та інструкцій з безпечного застосування досліджуваних препаратів та формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.
    Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на міжнародному, державному та регіональному рівнях: 56 і 61 наукових конференціях студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 2001, 2007); Другій Міжнародній конференції з екологічної хімії (Кишинів, 2002); Першому Міжнародному симпозіумі „Методи хімічного аналізу” (Севастополь, 2002); VIIз’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); V Всеросійській конференції з аналізу об’єктів навколишнього середовища „Экоаналитика 2003” з міжнародною участю (Санкт-Петербург, 2003); Всеросійському симпозіумі „Хроматография и хроматографические приборы” (Москва, 2004); XIV з’їзді гігієністів України „Гігієнічна наука та практика на рубежі століть” (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (Київ, 2004); IV Міжнародній конференції „Воздух 2004. Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды” (Санкт-Петербург, 2004); ХІ конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля” (Дніпропетровськ, 2007).
    Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові праці, серед яких 8 статей у наукових журналах, що входять до переліку фахових видань ВАК України, 1 патент та 13 тез доповідей на конференціях і з’їздах. Матеріали дисертації відображені у 3 Інформаційних бюлетенях „Нові пестициди: токсиколого-гігієнічні характеристики, нормативи і регламенти, заходи безпеки” (Київ, 2001, 2002, 2003) та 2 методичних вказівках з аналітичного визначення пестицидів.





    [1] Автор висловлює щиру подяку члену-кореспонденту АМН України, професору В.Г.Бардову та співробітникам Інституту гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця за консультативну та практичну допомогу при виконанні окремих фрагментів роботи.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації на основі теоретичного узагальнення результатів комплексних натурних і експериментальних досліджень вирішено актуальне наукове завдання токсиколого-гігієнічна оцінка та обґрунтування нормативів і регламентів застосування сучасних високоефективних пестицидів з класу неонікотиноїдів (Актара25WG), бензоїлфенілсечовин (Рімон10), стробілуринів (Флінт50, Стробі), синтетичних піретроїдів (Циперкіл 250ЕС, Альфагард100, Ф’юрі, Карате050ЕС, Карате ЗеонСS, Сумі-альфа) та їх діючих речовин тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину, есфенвалерату, що при їх практичному застосуванні в інтегрованих системах захисту яблуневих садів сприятиме зменшенню хімічного навантаження на навколишнє природне середовище та збереженню здоров’я працюючих і населення.
    1. Доведено, що в умовах агропромислових комплексів та приватних підсобних господарств при використанні традиційних технічних засобів, дотриманні встановлених агротехнічних і гігієнічних нормативів та регламентів, відповідному санітарному контролі з боку установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби використання зазначених інсектицидів та фунгіцидів для захисту яблуневих садів є безпечним для працюючих і населення та малонебезпечним для наземних екосистем.
    2. Встановлено, що тіаметоксам, новалурон, трифлоксистробін і крезоксим-метил та препарати на їх основі Актара 25WG, Рімон10, Флінт50 і Стробі є помірно небезпечними (3клас), тоді як синтетичні піретроїди Циперкіл250ЕС, Альфагард100, Ф’юрі, Сумі-альфа, Карате 050ЕС, Карате ЗеонCS та їх діючі речовини циперметрин, альфа-циперметрин, зета-циперметрин, есфенвалерат небезпечними (2клас), а лямбда-цигалотрин надзвичайно небезпечним (1клас). Лімітуючим показником при встановленні класу небезпечності є інгаляційна токсичність для усіх досліджуваних речовин та алергенна дія для циперметрину, трифлоксистробіну і препарату Флінт50.
    3. Науково обґрунтовано величину ДДД новалурону для людини на рівні 0,01мг/кг, виходячи з найменшої підпорогової дози 1,1мг/кг, що встановлена в хронічному досліді на щурах-самцях за загальнотоксичною дією, та коефіцієнту запасу 100. На основі регресійних залежностей значення гігієнічного нормативу від параметрів токсикометрії науково обґрунтовані величини орієнтовно безпечних рівнів впливу новалурону у повітрі робочої зони 1,0мг/м3 та атмосферному повітрі 0,01мг/м3.
    4. Визначено, що інсектициди тіаметоксам, новалурон, циперметрин, альфа-циперметрин, зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, есфенвалерат та фунгіциди трифлоксистробін і крезоксим-метил за стійкістю в ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах у ґрунтово-кліматичних умовах України є помірно небезпечними і згідно з чинною гігієнічною класифікацією можуть бути віднесені до 3класу небезпечності.
    5. Науково обґрунтовані величини МДР у яблуках новалурону та тіаметоксаму 0,1мг/кг, трифлоксистробіну 0,04мг/кг, крезоксим-метилу 0,05мг/кг, лямбда-цигалотрину, зета-циперметрину, есфенвалерату на рівні „не допускається” при межі кількісного визначення аналітичного методу 0,01; 0,01 та 0,05мг/кг відповідно; МДР у яблучному соку новалурону 0,1мг/кг, крезоксим-метилу 0,05мг/кг, тіаметоксаму, трифлоксистробіну, лямбда-цигалотрину, зета-циперметрину, есфенвалерату „не допускається” при межі кількісного визначення 0,1; 0,05; 0,01; 0,01 і 0,05мг/кг відповідно. Розрахункове добове надходження в організм людини при вживанні яблук та яблучного соку з вмістом речовин на рівні рекомендованих нормативів становитиме від 0,3% (крезоксим-метил) до 9,0% (есфенвалерат) від допустимого добового надходження, що свідчить про надійність встановлених нормативів та гарантує безпечність продукції яблуневих садів для здоров’я споживачів.
    6. Встановлено, що динаміка залишкових кількостей новалурону, тіаметоксаму, стробілуринів та синтетичних піретроїдів в об’єктах агроценозу при застосуванні досліджуваних препаратів в максимальних нормах витрат і кратності обробок незалежно від способу обприскування (вентиляторне або ранцеве) підкоряється експоненціальній залежності. На момент збирання урожаю залишкових кількостей пестицидів у плодах яблунь та яблучному соку не виявлено. Теоретичні концентрації пестицидів, розраховані на основі математичних моделей на час закінчення терміну очікування, нижчі за величини МДР і підтверджують можливість отримання безпечної сільськогосподарської продукції.
    7. Доведено, що потенційний екотоксикологічний ризик використання пестицидів нового покоління на основі новалурону, тіаметоксаму, трифлоксистробіну та крезоксим-метилу у ґрунтово-кліматичних умовах Поліської, Лісостепової та Степової зон України є на 4 порядки нижчим, ніж у ДДТ, та на 1порядок нижчим, ніж у синтетичних піретроїдів циперметрину та лямбда-цигалотрину. Серед досліджених синтетичних піретроїдів найменшу екотоксикологічну небезпечність мають найбільш активні ізомери фенвалерату есфенвалерат та циперметрину альфа-циперметрин і зета-циперметрин.
    8. Визначено, що новалурон у концентрації 0,06мг/дм3 не порушує процеси самоочищення водойми; у високих концентраціях (0,6 та 1,0мг/дм3) інтенсифікує процеси біохімічної потреби у кисні та розвиток сапрофітної водної мікрофлори. Порогова концентрація новалурону у воді за органолептичною ознакою шкідливості встановлена на рівні 0,605мг/дм3. Гранично допустима концентрація новалурону у воді водойм обґрунтована на рівні 0,02мг/дм3 за лімітуючою санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості. Показано, що добове надходження новалурону до організму людини з водою при дотриманні встановленого нормативу не перевищуватиме 10% від його допустимого добового надходження, а комплексне надходження з усіх середовищ (повітря, вода, продукція садівництва) 48,7% від допустимого.
    9. Встановлено, що при використанні досліджуваних пестицидів для обробки яблуневих садів шляхом як вентиляторного, так і ранцевого обприскування потенційний ризик шкідливого впливу їх діючих речовин на організм працюючих при комплексному надходженні через дихальні шляхи та шкіру є допустимим. Показано, що ризик шкідливого впливу пестицидів останніх поколінь є нижчим, ніж препарату Циперкіл250ЕС, діюча речовина якого циперметрин належить до синтетичних піретроїдів першого покоління.

    10. Розроблено методи визначення новалурону в об’єктах навколишнього та виробничого середовища, які полягають в екстракції речовини з проби, очищенні екстрактів та кількісному визначенні за допомогою обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії з використанням ультрафіолетового детектора або тонкошарової хроматографії з детектуванням в реакції азосполучення з α-нафтолом. Запропоновані методи з межами кількісного визначення в повітрі робочої зони 0,5мг/м3, атмосферному повітрі 0,008мг/м3, воді 0,002мг/дм3, ґрунті, яблуках та яблучному соку 0,05мг/кг є високочутливими, селективними і дозволяють контролювати дотримання гігієнічних нормативів новалурону в об’єктах довкілля.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авраменко В.Г. Токсикологічне дослідження комбінованої і послідовної дії пестицидів, що застосовуються в інтегрованій системі захисту рослин: Автореф. дис. ... канд. біол. наук: 14.03.11 / НАН України. К., 1996. 27 с.
    2. Артюхов В.Ф., Артюхов А.В., Заец В.Г. и др. Фунгициды фирмы „Байер” в яблоневом саду // Защита и карантин растений. 2002. № 6. С. 29.
    3. Байда Л.К., Романенко А.Ю., Авраменко А.І. та ін. Визначення ризику впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища при сумісній з радіацією дії на захворюваність дітей, постраждалих від аварії на ЧАЕС, які проживають на території районів Київської області // Матеріали науково-практичної конференції „Наука. Чорнобиль-98”. Київ, 12квітня 1999 р. Київ, 1999. С. 168169.
    4. Балан Г.М., Иванова С.И., Юрченко И.В. и др. Клинические проявления, лечение и отдаленные последствия острых отравлений синтетическими пиретроидами // Современные проблемы токсикологии. 2004. № 2. С. 4346.
    5. Балан Г.М., Сергеев С.Г., Мымренко Т.В. и др. Острое групповое отравление гербицидом Диканит 600 на основе 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты и меры профилактики // Современные проблемы токсикологии. 2003. № 3. С. 5257.
    6. Балыкина Е.Б. Бонитическая оценка фитосанитарного состояния садового агроценоза // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. Київ, 2004. С. 3643.
    7. Бардов В.Г., Коршун О.М., Гиренко Т.В. Оценка загрязнения воздуха при обработке садов пестицидами // Тр. IV Междунар. конф. „Воздух 2004. Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды”. Санкт-Петербург, 911 червня 2004р. Санкт-Петербург, 2004. С.8386.
    8. Бардов В.Г., Коршун О.М., Гиренко Т.В., Яновський Ю.П. Деградація пестицидів у об’єктах агроценозу при захисті садів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. Київ, 2004. С. 583587.
    9. Бардов В.Г., Коршун О.М., Омельчук С.Т., Виповська А.П. Еколого-гігієнічна оцінка поведінки сучасних інсектицидів та фунгіцидів в агроценозі яблуневого саду // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (треті марзєєвські читання, 2425 травня 2007 р.). Вип. 7. Київ, 2007. С. 192193.
    10. Бардов В.Г., Леоненко О.Б., Омельчук С.Т., Сасінович Л.М. Процеси вільнорадикального перекисного окислення ліпідів в механізмі дії синтетичних піретроїдів // Современные проблемы токсикологии. 1999. №1. С.3742.
    11. Белан С.Р., Грапов А.Ф., Мельникова Г.М. // Новые пестициды. Справочник. Москва: Издательский дом „Грааль”, 2001. 196 с.
    12. Бублик Л.І., Андрієнко Г.Г., Панченко Т.П. Екотоксикологічна характеристика пестицидів, що застосовуються для захисту яблуні в степовій зоні України // Захист і карантин рослин. 2002. Вип. 48. С.162166.
    13. Бублик Л.І., Гаврилюк Л.Л. Пестициди в рослинах і грунті: алгоритм визначення вмісту застосовуваних препаратів // Захист рослин. 1998. № 11. С.1214.
    14. Бублик Л.І., Панченко Т.П. Моніторинг малополярних пестицидів сучасного асортименту в агроценозах плодових культур в Лісостепу України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. Київ, 2004. С. 607613.
    15. Быстрая Г.В. Защита яблони в лесогорной и предгорной зонах Северного Кавказа // Защита и карантин растений. 2002. № 5. С. 2021.
    16. Вашкулат М.П. Гігієнічні основи охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органомінеральних добрив у сільському господарстві: Автореф. дис. ... д.мед.н.: 14.02.01 / НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М.Марзеєва. К., 1999. 33 с.
    17. Вашкулат Н.П. Гигиеническое обоснование территориальных нагрузок пестицидов, минеральных и органических удобрений в связи с заболеваемостью детского населения Украины // Довкілля та здоров’я. 1997. № 3. С. 4749.
    18. Вековшинина С.В. Синтетические пиретроиды: основные подходы к оценке нейротоксического действия // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми екогігієни і токсикології”. Київ, 2829 травня 1998 р. Київ, 1998. Частина 1. С. 7377.
    19. Великий В.И., Сергеев С.Г. Методические подходы к установлению величины профессионального риска при применении пестицидов // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми екогігієни і токсикології”. Київ, 2829 травня 1998 р. Київ, 1998. Частина 1. С. 7783.
    20. Виповська А.П. Гігієнічна оцінка і розробка регламентів безпечного застосування нових пестицидів у комплексній системі захисту садів: Дис. ... канд. біол. наук: 14.02.01 / НМУ імені О.О. Богомольця. К., 2006. 243 с.
    21. Временные методические указания по определению крезоксим-метила в воде, почве, яблоках, винограде, яблочном и виноградном соках методом газожидкостной хроматографии: МУ № 205-2000 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в пищевых продуктах, кормах и внешней среде. Киев, 2001. №33. С. 1418.
    22. Временные методические указания по определению новой группы синтетических пиретроидов (карате, циболт, децис, фастак, данитол) в растениях, почве, воде водоемов хроматографическими методами (ГЖХ, ТСХ): МУ №4344-87 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. Киев, 1995. № 18. Т.2. С. 7281.
    23. Временные методические указания по определению синтетических пиретроидов (амбуш, децис, рипкорд, сумицидин) методами газожидкостной и тонкослойной хроматографии в растениях, почве, воде водоемов: МУ №2473-81 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. Москва, 1982. №12. С. 249258.
    24. Временные методические указания по применению расчетного метода обоснования ориентировочно допустимых концентраций (ОДК) пестицидов в почве: ВМУ № 2283-81 // Методические рекомендации по гигиеническому обоснованию ПДК химических веществ в почве. Москва, 1982. С. 5257.
    25. Врочинский К.К., Телитченко М.М., Мережко А.И. Гидробиологическая миграция пестицидов // Под ред. Максимова В.Н. М.: Изд-во МГУ, 1980. 120 с.
    26. Гаркавий С.І., Дема О.В., Коршун М.М. Гігієнічна оцінка професійного ризику при використанні гербіцидів на основі імазетапіру // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 2007. №1. С. 7787.
    27. Гиренко Д.Б., Виповська А.П., Коршун О.М., Гиренко Т.В. Хроматографічний аналіз залишкових кількостей пестицидів: сучасний стан та перспективи розвитку // Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України „Гігієнічна наука та практика на рубежі століть”. Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2004. Т. 1. С.389392.
    28. Гиренко Д.Б., Коршун О.М., Омельчук С.Т., Гиренко Т.В. Хроматографические методы определения замещенных фенилмочевин и триазолов // Тезисы докладов V Всероссийской конференции по анализу объектов окружающей среды „Экоаналитика 2003” с международным участием. Санкт-Петербург, 610 октября 2003 г. Санкт-Петербург, 2003. С. 55.
    29. Гиренко Д.Б., Омельчук С.Т., Коршун О.М., Гиренко Т.В. Идентификация и определение замещенных фенилмочевин хроматографическими методами // Сборник тезисов Всероссийского симпозиума „Хроматография и хроматографические приборы”. Москва, 1519 марта 2004 г. Москва, 2004. С.201.
    30. Гиренко Т.В., Коршун О.М., Гиренко Д.Б. Эффективность пластинок марки „Сорбфил” для анализа микроколичеств пестицидов // Журнал Хроматографічного товариства. Т. ІІ, №4. Київ, 2002. С. 3138.
    31. Голубчиков М.В. Гигиеническая оценка влияния различных уровней внесения пестицидов в почву на здоровье детей: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.00.07 / КМИ им. акад. А.А. Богомольца. К., 1988. 22 с.
    32. Гончарук Е.И. Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами. Киев: Здоров’я, 1977. 158 с.
    33. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство. М.: Медицина, 1986. 320 с.
    34. Гончарук Є.Г. Ґрунт як фактор формування умов життя та здоров'я населення // Журнал АМН України. 1995. Т.1, № 1. С.129139.
    35. Гончарук Е.И. Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами. Киев: Здоров’я, 1977. 158 с.
    36. Гончарук Є.Г. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць // Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. К.: Здоров’я, 2003. С. 327419.
    37. Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І., Прокопов В.О., Удод В.М. Санітарна охорона водних об’єктів // Комунальна гігієна за ред. Є.Г.Гончарука. К.: Здоров’я, 2003. С. 192326.
    38. Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Яворовський О.П. Проблема поєднаної дії на здоров’я населення іонізуючого випромінювання і хімічних чинників навколишнього середовища // Довкілля та здоров’я. 1996. № 1. С. 2629.
    39. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76; Введ. 01.01.89. М.: Изд-во стандартов, 1991. 47 с.
    40. Государственные стандарты Союза ССР. Вода питьевая. Методы анализа: Сборник М.: Изд-во стандартов, 1984. 239 с.
    41. Гродський В.А., Манько О.В., Власова О.Г. Проти шкідників саду. Нові ефективні препарати для регулювання чисельності фітофагів // Захист рослин. 1998. № 8. С. 21.
    42. Гродський В.А., Мельник П.П. Садівництво у степу. Стан і перспективи розвитку за різних форм власності // Захист рослин. 2003. № 5. С. 1415.
    43. Гродський В.А., Неверовська Т.М. Моніторинг садових листокруток у яблуневих садах степової зони України // Захист і карантин рослин. 2004. Вип. 50. С. 308312.
    44. Даванков В.А., Яшин Я.И. Сто лет хроматографии // Вестник Российской Академии наук. 2003. Т. 73, № 7. С. 637646.
    45. Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с.
    46. Долженко В.И. На пути совершенствования ассортимента средств защиты растений // Защита и карантин растений. 2004. № 8. С. 2022.
    47. Доля М.М., Бондарева Л.М., Доля Л.І. До агроекологічного обґрунтування захисту яблуні від плодового пильщика (Hoplocampa testudinea Klug.) в Лісостепу України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. Київ, 2004. С. 289294.
    48. Доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (офіційне видання). Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2007. 248 с.
    49. Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті: ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001: Затв. 20.09.01 / М-во охорони здоров’я України. К., 2001. 245 с.
    50. Еремина О.Ю., Лопатина Ю.В. Перспективы применения неоникотиноидов в сельском хозяйстве России и сопредельных стран // Агрохимия. 2005. № 6. С. 8793.
    51. Ермолова Л.В., Проданчук Н.Г., Жминько П.Г., Лепешкин И.В. Сравнительная токсикологическая характеристика новых неоникотиноидных инсектицидов // Современные проблемы токсикологии. 2004. № 2. С. 47.
    52. Єрмолова Л.В., Лепьошкін І.В, Мудрий І.В. Токсиколого-гігієнічна оцінка асортименту нових неоникотиноїдних інсектицидів (Огляд) // Современные проблемы токсикологии. 2004. № 4. С. 4347.
    53. Жолдакова З.И., Синицына О.О., Егиазарян А.Р. Проблема единого гигиенического нормирования химических загрязнений в окружающей среде на основе допустимой суточной дозы // Гигиена и санитария. 1996. № 6. С. 35.
    54. Закон України про пестициди і агрохімікати / Пестициди та агрохімікати України: Практ. довід. для фахівців сільського господарства. Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. С 266273.
    55. Захаренко В.А., Мельников Н.Н. Пестициды в современном мире // Агрохимия. 1996. № 1. С. 100108.
    56. Иванов А.В., Васильев В.В. Состояние здоровья населения на территориях интенсивного применения пестицидов // Гигиена и санитария. 2005. №2. С. 2427.
    57. Ильницкая А.В., Ракитский В.Н., Липкина Л.И. и др. Соблюдать меры безопасности при работе с пестицидами // Защита и карантин растений. 2002. № 1. С. 3940.
    58. Кавецький В.М. Екотоксикологічне обґрунтування застосування засобів хімізації // Агроекологічний журнал. 2002. № 2. С. 2430.
    59. Кавецький В.М., Макаренко Н.А. Екотоксикологія та критерії якості навколишнього середовища // Агроекологія і біотехнологія. К., 1998. Випуск 2. С. 6569.
    60. Каракоша В.А. Роль біотичних факторів у зниженні чисельності яблуневої молі // Захист і карантин рослин. 1999. Вип. 45. С. 9294.
    61. Качинский А.Б. Антропогенні навантаження та екологічна безпека в системі пестицид навколишнє середовище здоров¢я населення” на основі аналізу ризику // Наукові доповіді Національного інституту стратегічних досліджень. 1994. Вип. 26. 30 с.
    62. Кирсенко В.В., Яструб Т.А., Карпенко В.Н. и др. Оценка риска неблагоприятного воздействия пестицидов на работающих при их применении в условиях „нулевых” значений экспозиционных уровней // Довкілля та здоров’я. 2002. № 2 (21). С. 5861.
    63. Кірсенко В.В. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні пестицидів: можливості альтернативного підходу // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 1. С. 2228.
    64. Клисенко М.А., Александрова Л.Г. Определение остаточных количеств пестицидов. К.: Здоров’я, 1983. 248 с.
    65. Клисенко М.А., Александрова Л.Г., Демченко В.Ф., Макарчук Т.Л. Аналітична хімія залишкових кількостей пестицидів: Навч. посібник. К.: ЕКОГІНТОКС, 1999. 238 с.
    66. Клисенко М.А., Демченко В.Ф., Макарчук Т.Л. Современные подходы к эколого-токсикологической оценке экспозиции пестицидами (По материалам 9-го Международного Конгресса по химии пестицидов ИЮПАК и Международной конференции „Здоровье, окружающая и производственная середа, безопасность труда в сельском хозяйстве на рубеже двух тысячелетий”)//Современные проблемы токсикологии. 1999. № 4. С. 4549.
    67. Кокшарева Н.В., Вековшинина С.В., Шушурина Н.А., Кривенчук В.Е. Синтетические пиретроиды: механизм нейротоксического действия, поиск средств лечения острых отравлений (Обзор) // Современные проблемы токсикологии. 2000. № 3. С. 2125.
    68. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Защита плодоносящих садов яблони и груши // Защита и карантин растений. Приложение. 2005. № 6. С. 49(1)119(71).
    69. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Против парши яблони и груши // Защита и карантин растений. 1997. № 5. С. 1415.
    70. Кондратенко П.В., Лошицький В.П. Сади яблуні. Удосконалення системи захисту від шкідників і хвороб // Захист рослин. 2000. №5. С. 2425.
    71. Коршун М.М. До питання удосконалення розрахункового нормування вмісту пестицидів у ґрунті // Гігієна населених місць. Київ, 2004. Вип. 43. С. 156164.
    72. Коршун О.М. Гігієнічне обґрунтування нормативів новалурону в об’єктах агроценозу яблуневого саду // Український науково-медичний молодіжний журнал (Спеціальний випуск, присвячений 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”). 2007. № 3. С. 79.
    73. Коршун О.М. Гігієнічна оцінка ризику використання нового інсектициду Римон // Тези 56 наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю, присвяченої 160-річчю НМУ імені О.О.Богомольця. Київ, 1720квітня 2001 р. Київ, 2001. С. 146.
    74. Коршун О.М. Гігієнічна оцінка ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів на яблуні в умовах приватних підсобних господарств // Гігієна населених місць. Київ, 2007. Випуск 50. С. 146154.
    75. Коршун О.М. Оцінка екотоксикологічного ризику застосування пестицидів на основі тіаметоксаму та трифлоксистробіну в яблуневих садах // Гігієна населених місць. Київ, 2006. Випуск 48. С.162169.
    76. Коршун О.М. Оцінка професійного ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів на яблуні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 85-річчю заснування кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії „Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля”. Дніпропетровськ, 2930 листопада 2007 р. Дніпропетровськ: МЦ ДДМА, 2007. С. 158160.
    77. Коршун О.М., Бардов В.Г., Коршун М.М., Омельчук С.Т., Сасінович Л.М. Токсиколого-гігієнічна характеристика інсектициду Рімон 10, к.е. та оцінка його небезпечності для працюючих // Український журнал з проблем медицини праці. 2006. № 3(7). С. 4350.
    78. Коршун О.М., Бардов В.Г., Омельчук С.Т. Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів в яблуневих садах // Довкілля та здоров’я. 2007. № 2(41). С. 4047.
    79. Коршун О.М., Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Коршун М.М. Еколого-гігієніч-на оцінка поведінки піретроїдних інсектицидів в об’єктах агроценозу яблуневого саду//Гігієна населених місць. Київ, 2005. Випуск 46. С. 505514.
    80. Коршун О.М., Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Масленко О.О., КоршунМ.М., Омельчук С.А. Наукове обґрунтування гранично допустимої концентрації новалурону у воді водойм // Гігієна населених місць. Київ, 2007. Випуск 49. С. 8897.
    81. Коршун О.М., Омельчук С.Т. Оцінка екотоксикологічного ризику застосування фунгіцидів класу стробілуринів для захисту яблуневих садів // Тези доп. ХІ конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. Полтава, 2830 серпня 2006 р. Полтава-Київ-Чикаго, 2006. С. 629630.
    82. Коршун О.М., Пушков Д.Г., Гиренко Д.Б. Хроматографический анализ новых препаратов из группы фенилмочевин // Тези доповідей Першого Міжнародного симпозіуму „Методи хімічного аналізу”. Севастополь, 13 жовтня 2002р. Київ: ВАТ „УкрНДІСВД”, 2002. С. 2526.
    83. Кретова Л.Г., Лунев М.И. Тонкослойная хроматография: определение остаточных количеств пестицидов и микотоксинов: Методическое пособие. Москва: ГУП Агропрогресс, 2000. 84 с.
    84. Кундієв Ю.І., Кірсенко В.В., Карпенко В.М. та ін. Алгоритм визначення експозиційної дози при крізьшкірному надходженні пестицидів під час їх застосування // Гигиена труда. 2002. Выпуск33. С. 240248.
    85. Лакин Г.Ф. Био
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины