САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ОЛЕКСАНДРОВ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 159.923:17.023.34-057.875

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ЧИННИК
ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
канд. психол. наук, доц.,
Павленко Валентина
Миколаївна

Харків 2010

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.............................................................................................

4

Вступ..............................................................................................................................

5

Розділ 1. Теоретичні основи підходів до психологічного благополуччя та системи саморегуляції.....................................................................................................................

11

1.1. Теоретичні підходи до психологічного благополуччя.....................................

11

1.2. Теоретичні підходи до вивчення саморегуляції. Інтегративно-особистісна модель саморегуляції..................................................................................................

30

1.2.1. Підходи до розуміння саморегуляції...........................................................

31

1.2.2. Інтегративно-особистісна модель саморегуляції........................................

37

Висновки до першого розділу.........................................................................................

47

Розділ 2. Процедура та методи дослідження.................................................................

50

2.1. Загальноприйняті методики.............................................................................
2.2. Модифіковані або спеціально розроблені нами методики...........................
2.3. Розробка опитувальника «Особистісний потенціал і задоволеність життям».....................................................................................................................
Висновки до другого розділу......................................................................................
Розділ 3. Результати дослідження саморегуляції та психологічного благополуччя.................................................................................................

51
54

67
83

85

3.1. Структура саморегуляції та психологічного благополуччя.....
3.1.1. Перше рішення щодо структури саморегуляції та психологічного благополуччя........................................................................................................
3.1.2. Друге рішення щодо структури саморегуляції і психологічного благополуччя........................................................................................................
3.2. Кореляції шкал опитувальника «Особистісний потенціал і задоволеність життям» і показників інших методик................................................................
3.3. Кореляції шкал психологічного благополуччя особистості.....................
3.4. Порівняння груп, які виокремлені на основі виразності ключових показників психологічного благополуччя, профілю саморегуляції...................
3.4.1. Задоволеність життям................................................................................
3.4.2. Особистісний потенціал............................................................................
3.4.3. Психологічне благополуччя особистості.................................................
3.4.4. Порівняння груп з різним профілем саморегуляції
3.5. Рівняння лінійної регресії та канонічний аналіз............................................
3.6. Практичні рекомендації виокремлення типів саморегуляції........................
3.7 Критерії психологічного благополуччя та чинники його підвищення.....
3.7.1. Критерії психологічного благополуччя...................................................
3.7.2. Чинники підвищення рівня психологічного благополуччя...................
Висновки до третього розділу.........................................................................................

85

85

97

101
115

126
127
130
134
139
149
155
157
157
158
166

Висновки ...........................................................................................................................

172

Література..........................................................................................................................

175

Додатки..............................................................................................................................

200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПБ

психологічне благополуччя

СР

саморегуляція

ВСТУП

Актуальність дослідження. На межі тисячоліть у психології виник новий напрямок позитивна психологія. Завданням позитивної психології є вивчення сутності, механізмів і детермінант сильних сторін людини та її благополуччя [232, 241].
Важливими, якщо не найважливішими, темами позитивної психології є happiness (щастя) та/або well-being (благополуччя). З огляду на те, що благополуччя може бути й соціальним, і матеріальним тощо, цей термін зазвичай уточнюється як психологічне або суб’єктивне, гедоністичне або евдемоністичне [7, 25, 205, 213, 215, 224, 227, 234, 235, 237, 238, 254]. П.П.Фесенко [171] відзначає, що існують різноманітні підходи спрямовані на різні складові й параметри позитивного функціонування особистості, тому стає актуальним введення поняття, що могло б їх узагальнити. Щоб охопити всі аспекти благополуччя у психологічному сенсі, ми звернулися до поняття психологічне благополуччя. Цей термін був введений N.M.Bradburn [205] для позначення результату взаємодії негативного та позитивного афектів, тобто звертався до гедоністичного, суб’єктивного благополуччя у сучасному розумінні. У інших авторів конструкт «психологічне благополуччя» набував іншого значення: для позначення більш евдемоністичних аспектів благополуччя, позитивних наслідків відповідей на екзистенціальні виклики або внутрішньої злагоди, комфорту [25, 79, 171, 237 та ін.]. Ми будемо використовувати поняття психологічне благополуччя як узагальнюючий конструкт, який дозволяє всебічно розглядати позитивне функціонування людини у психологічній царині та залучати напрацювання різних теорій, які звертаються до повноцінного й щасливого буття людини. На наш погляд, психологічне благополуччя можна й доцільно пояснити за допомогою декількох вже достатньо розроблених у психології понять: самоактуалізації, особистісної зрілості, концепції психологічного благополуччя особистості К. Ріфф, суб’єктивного благополуччя та гармонії особистості.
Незважаючи на зростаючий інтерес до позитивної психології й позитивних сторін функціонування людини, ця проблематика залишається ще недостатньо розробленою, особливо у порівнянні з цариною вивчення негативних аспектів людського буття. У той же час з’ясовано, що позитивні сторони буття, благополуччя, щастя не зводяться до відсутності негативних сторін, депресії, негативних емоцій, хвороб, неблагополуччя в цілому тощо, а мають власну природу й специфіку, що потребує свого вивчення [205, 232, 241].
Недостатньо проробленою є проблема кількості й змісту найважливіших чинників психологічного благополуччя: у різних дослідженнях виокремлюють різну кількість чинників і різні чинники за змістовним наповненням [79, 207, 230, 243, 253]. Відповідно, важливим є вивчення структури певної сукупності якостей, які розглядаються як складові або умови чи прояви психологічного благополуччя на вітчизняній виборці. Рішення цього питання дозволить, з одного боку, більш економно описувати психологічне благополуччя, а з іншого краще розуміти його структуру, що, в свою чергу, дозволить більш предметно говорити про критерії психологічного благополуччя і засоби його підвищення.
Враховуючи те, що психологічне благополуччя тісно пов’язано з успішним досягненням власних цілей і реалізацією себе у різних сферах, ми вважаємо, що система саморегуляції є вагомим чинником цього феномену. Відповідно, плідним є вивчення компонентів і якостей системи саморегуляції як можливих детермінант психологічного благополуччя.
Доцільним є дослідження цієї проблематики саме на прикладі студентської молоді, тому що студентський вік характеризується входженням або підготовкою людини до більшості сфер соціального життя. Це пов’язане з необхідністю робити важливі для всього життя вибори, становленням незалежності, світогляду, самовизначенням, розбудовою власного особистого та громадянського життя [5, 12, 52, 110, 126, 145, 148, 162]. У той же час студенти далеко не завжди готові до цього, тому що такі зміни у житті, потужно впливаючи на благополуччя людини, потребують низки властивостей і ресурсів особистості, не останнє місце з яких, на наш погляд, посідає система саморегуляції. Розвиток провідної для цього віку учбово-професійної діяльності, становлення таких новоутворень як самосвідомість, професійна компетентність, моральна зрілість, вміння створювати та реалізовувати життєві плани також відбувається у взаємозв’язку з розбудовою системи саморегуляції, значно впливаючи і на психологічне благополуччя. Відповідно, важливим є вивчення системи саморегуляції, взаємозв’язків саморегуляції та психологічного благополуччя студентів для сприяння як адекватному входженню людини у нові життєві сфери, так і її психологічному благополуччю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить у коло наукових досліджень кафедри прикладної психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, присвячених вивченню феноменів масової та індивідуальної свідомості, в рамках НДР «Сучасні психологічні феномени масової та індивідуальної свідомості в українському суспільстві (№ держреєстрації 0104U002361).
Об’єкт дослідження психологічне благополуччя.
Предмет дослідження саморегуляція в системі психологічного благополуччя.
Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному визначенні саморегуляції як чинника психологічного благополуччя у студентської молоді.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати й узагальнити теоретичні підходи до психологічного благополуччя.
2. Розробити модель саморегуляції.
3. Визначити комплекс методик для дослідження психологічного благополуччя і саморегуляції.
4. Виявити особливості структури психологічного благополуччя у студентської молоді.
5. Виокремити типи саморегуляції і проаналізувати особливості психологічного благополуччя, характерні для кожного з них.
6. Виявити характер взаємозв’язків психологічного благополуччя з системою саморегуляції.
7. Розробити критерії психологічного благополуччя й визначити чинники підвищення його рівня.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є положення позитивної та гуманістичної психології [11, 18, 28, 37, 76, 104, 119, 144, 149, 191, 232, 239, 241], евдемоністична й гедоністична парадигми у розумінні психологічного благополуччя [7, 79, 182, 205, 215, 235, 237, 254], принципи детермінізму, системності, розвитку й активності, суб’єктно-діяльнісний підхід у психології [1, 5, 9, 15, 33, 34, 36, 83, 91, 97, 116, 132, 146, 155, 156, 163, 165], сукупність підходів до розуміння саморегуляції [56, 57, 59, 63, 64, 74, 84, 94, 107, 125, 129, 168, 192, 203, 206, 210, 211, 216, 217, 226, 236] тощо.
Для виконання поставлених завдань був використаний комплекс теоретичних й емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз літератури за проблематикою, що вивчалася, систематизація й узагальнення концепцій і досліджень у царині психологічного благополуччя та саморегуляції, метод моделювання для розбудови моделей психологічного благополуччя та саморегуляції, психодіагностичні методи, кореляційний і квазіекспериментальний плани дослідження, методи дескриптивного, кореляційного, кластерного, факторного, дисперсійного аналізу, аналіз надійності та ін.
Психодіагностичний комплекс склали як традиційні, стандартизовані психодіагностичні методики, так і спеціально розроблені для розв’язання завдань дисертації: методика «Всесвіт мого Я», опитувальник «Діагностика особливостей самоорганізації-39 (ДОС-39)» О.Д. Ішкова, методика А.А. Файзуллаєва «Мотиваційна саморегуляція», тест-опитувальник А.В. Звєркова й Є.В. Ейдмана «Вольова саморегуляція», шкали психологічного благополуччя особистості К. Ріфф в адаптації Т.Д.Шевеленкової і П.П. Фесенка, методика «Оцінка потреби в схваленні» Д. Марлоу й Д. Крауна, власні методики «10 цінностей», «Ситуації», «Окремі показники психологічного благополуччя і саморегуляції», опитувальник «Особистісний потенціал і задоволеність життям» (до складу якого входять як адаптовані нами шкали, так і оригінальні), методика експрес-діагностики загальної самооцінки й рівня домагань (наша модифікація методики Дембо-Рубінштейн із урахуванням модифікації А.М.Прихожан). Статистична обробка проводилася за допомогою SPSS 15.0, SPSS Statistics 17.0.1.3 й Statistica 8.0.
Експериментальна база дослідження. На різних етапах нашого дослідження взяли участь 708 студентів харківських вищих навчальних закладів: Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківського національного університету внутрішніх справ, національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «ХАІ», Харківської державної академії фізичної культури.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: 1) уперше запропоновано інтегративно-особистісну модель саморегуляції, відмітною рисою якої є введення блоку інтеграції й прийняття рішення; 2) поглиблено теоретичні уявлення щодо змісту поняття, структури й механізмів психологічного благополуччя, насамперед, завдяки виокремленню п’яти його аспектів (ресурсного, процесуального, результативного, структурного, оціночного); 3) дістали подальшого розвитку теоретичні уявлення про зміст поняття та структуру особистісного потенціалу, насамперед, завдяки визначенню ролі розуміння у блоці самовизначення; 4) уточнено взаємозв'язки системи саморегуляції й психологічного благополуччя: виявлено, що система саморегуляції найбільше взаємопов’язана з ресурсним і результативним аспектами психологічного благополуччя; 5) розширено уявлення про чинники та прояви різних рівнів головних складових психологічного благополуччя: виявлено характеристики, що найбільш розрізняють суб’єктів з високим, середнім або низьким рівнем задоволеності життям, психологічного благополуччя особистості, особистісного потенціалу.
Теоретична значущість результатів дослідження полягає в:
1) розкритті головних аспектів психологічного благополуччя (ресурсного, процесуального, результативного, структурного, оціночного), уточненні співвідношення та взаємозв’язків конструктів, що є проявами цих аспектів; 2)узагальненні різних підходів до саморегуляції в інтегративно-особистісній моделі саморегуляції; 3) розвитку суб’єктно-діяльнісного підходу через описи характеристик суб’єктів, які характеризуються різним ступенем сформованості системи саморегуляції.
Практична значущість дослідження полягає у можливості використання у практичній психології запропонованої моделі й критеріїв психологічного благополуччя, процедури визначення типу системи саморегуляції, даних про чинники підвищення рівня психологічного благополуччя. Розробка методики «Особистісний потенціал і задоволеність життям» дозволяє розширити інструментарій емпіричних досліджень психологічного благополуччя і саморегуляції. Результати роботи можуть бути впроваджені в курси лекцій для підготовки психологів за дисциплінами «Загальна психологія», «Патопсихологія», «Психодіагностика», «Вікова психологія» тощо.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дослідження були висвітлені на 3-й Міжнародній науково-практичній конференції пам’яті О.Р. Лурія (Бєлгород, 2007), 8-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2008), 5-ій Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Психологія здоров’я людини» (Луцьк, 2009), молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології -2009» (Харків, 2009), 11-й Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009), засіданнях кафедри прикладної психології факультету психології ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Публікації. Основні результати дисертації було опубліковано у п’яти статтях (дві з них у співавторстві) у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК, та п’яти працях, що належать до матеріалів і тез конференцій.

Структура і обсяг дисертації: робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, в якому вказано 256 найменувань, і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 296 сторінок, основна частина 174 сторінки. Дисертація містить 52 таблиці, один рисунок і 6 дендрограм.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання проблеми саморегуляції як чинника психологічного благополуччя студентської молоді. На підставі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки.
1. Теоретичний аналіз й узагальнення літератури дозволяє визначити психологічне благополуччя як системну єдність оптимальних психологічних якостей і станів людини: особистісної зрілості, самоактуалізації, психологічного благополуччя особистості, гармонії особистості, суб'єктивного благополуччя. Тобто психологічне благополуччя можна розглядати як складну сукупність п’яти аспектів, а саме: 1) ресурсного особистісної зрілості; 2) процесуального самоактуалізації; 3) результативного психологічного благополуччя особистості; 4) структурного гармонії особистості як внутрішньої, так і гармонії між нею та її довкіллям; 5) оціночного задоволеності життям і позитивних емоцій.
2. Сформульовано власне визначення й розроблено інтегративно-особистісну модель саморегуляції. Під саморегуляцією ми розуміємо системний процес інтеграції мотиваційної сфери особистості відповідно до цілісного «Я» і наявних можливостей, а також сукупність засобів ініціації, побудови програми та контролю дій щодо втілення цих продуктів мотиваційної інтеграції у життя. Складовими інтегративно-особистісної моделі саморегуляції є рівні самовизначення та виконавчий, а також блок інтеграції і прийняття рішення центр моделі, який інтегрує впливи й організує взаємодію окремих елементів обох рівнів. Виявлені структура та взаємозв’язки складових системи саморегуляції дозволяють говорити, що емпіричні дані узгоджуються з нашою моделлю цього конструкта.
3. Визначено комплекс методик для дослідження психологічного благополуччя і саморегуляції. Доведено внутрішню узгодженість, ретестову надійність і конструктну валідність розробленого опитувальника «Особистісний потенціал і задоволеність життям».
4. Виявлено, що центральною рисою психологічного благополуччя особистості студентської молоді є самоприйняття, позитивна оцінка себе й свого життя. Наші результати показують, що у психологічному благополуччі студентів гедоністичний аспект є більш виражений, ніж евдемоністичний. Тобто психологічне благополуччя студентів більше пов’язано із задоволеністю життям і позитивними емоціями, ніж з «належним», осмисленим і доброчесним буттям.
5. Виокремлено п’ять характерних типів профілю саморегуляції за ступенем її сформованості: 1) оптимальний; 2) помірно успішний; 3) знижений; 4)амотивований і некритичний; 5) з несформованою системою саморегуляції. Доведено, що кожний тип характеризується власними особливостями психологічного благополуччя. При цьому виявлено лінійний зв’язок виразності психологічного благополуччя з типом саморегуляції: чим краще сформована система саморегуляції, тим вище рівень психологічного благополуччя.
6. Доведена наявність значущих взаємозв’язків якостей і характеристик системи саморегуляції з складовими психологічного благополуччя. З’ясовано, що система саморегуляції найбільше взаємопов’язана з ресурсним та результативним аспектами психологічного благополуччя. Однією з головних поєднуючих ланок психологічного благополуччя та саморегуляції є особистісний потенціал. Показано, що особистісний потенціал входить як до ресурсного аспекту психологічного благополуччя (будучи складовою особистісної зрілості), так і до системи саморегуляції, утворюючи її вищий, інтегральний, особистісний рівень. Визначено структуру особистісного потенціалу як сукупність таких блоків: 1) самовизначення; 2) позитивні характеристики виконання діяльності; 3) негативне відбиття особистісного потенціалу безпомічність. Зроблено важливе уточнення моделі особистісного потенціалу завдяки введенню розробленої нами шкали «розуміння», що надає всьому блоку самовизначення дещо інший зміст не лише як етапу перед виконанням діяльності, а як постійного моніторингу ситуації і усвідомлення, куди краще прямувати.
7. Сформульовано критерії психологічного благополуччя: особистісна зрілість і розвиток особистісного потенціалу, задоволеність життям, психологічне благополуччя особистості, оптимістичне й позитивне ставлення до життя і світу, вміння проходити складні життєві ситуації, легкість реалізації та дотримування власних цінностей і смислів, оптимальність характеристик ціннісно-смислової сфери. Виявлено, що сприяння оптимальній системі саморегуляції, розвиток особистісного потенціалу є важливими чинниками підвищення рівня психологічного благополуччя.
Перспективами подальших досліджень є вивчення взаємозв’язків психологічного благополуччя і саморегуляції у інших вікових і професійних груп (крім студентської молоді), а також у динаміці, тобто у процесі становлення й розвитку цих феноменів, введення до аналізу не тільки структурно-динамічних, але й змістовних характеристик ціннісно-смислової сфери.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды / К.А. Абульханова. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж. НПО «МОДЭК», 1999. 224 с.
2. Агафонов А.Ю. Смысловая природа психического: основоположения и обоснования / А.Ю. Агафонов // Пролегомены к психологической теории смысла / А.Ю. Агафонов. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2000. С. 70 130.
3. Алексеева Л.В. Субъектно-объектная сущность личности и возможности психического самоуправления [Электронный ресурс] / Л.В. Алексеева. Режим доступа к статье: http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=17&c=331
4. Алешина Ю.Е. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений: [Спецпрактикум по социальной психологии] / Ю.Е.Алешина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская. М.: МГУ, 1987. 120 c.
5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. СПб.: Питер, 2001. 282 с. (Мастера психологии).
6. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности / Петр Кузьмич Анохин. М.: Наука, 1979. 454 с.
7. Аргайл М. Психология счастья / Майкл Аргайл; перевод с англ. А. Лисицына. [2-е изд.]. СПб.: Питер, 2003. 271 c. (Мастера психологии).
8. Асеев В.Г. Особенности структурного строения смысловой системы личности / В.Г. Асеев // Смысл жизни и акме: 10 лет поиска: В 2 ч. / Под ред. А.А. Бодалева, Г.А. Вайзер, Н.А. Карповой, В.Э. Чудновского. Часть 1 М.: Смысл, 2004. С. 36 42.
9. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов. М.: Смысл, 2001. 416 с.
10. Бадмаева Д.Г. Саморегуляция активности личности в стрессовых ситуациях: На примере экзаменационного стресса: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Дарима Гындынжаповна Бадмаева. Красноярск, 2004. 157 с.
11. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие / Г.А. Балл // Психологический журнал. 1997. Т. 18, № 5. С. 7 19.
12. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності: [навч. посібник] / І.Д. Бех. К. :Академвидав, 2009. 246 c.
13. Битюцкая Е.В. Когнитивное оценивание и стратегии совладания в трудных жизненных ситуациях: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Екатерина Владиславовна Битюцкая. М., 2007. 209 с.
14. Богоявленская Д.Б. «Субъект деятельности» в проблематике творчества / Д.Б.Богоявленская // Вопросы психологии. 1999. № 2. С.35 41.
15. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды / Л.И. Божович; под ред. и вступ. ст. Д.И. Фельдштейн. [3‑е изд.]. М.: Московский психолого-социального ин-т; Воронеж: МОДЭК, 2001. 352 с.
16. Боришевський М.Й. Соціально-психологічна сутність та ґенеза духовності особистості / М.Й. Боришевський // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. І-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. XI, Ч. 5. К., 2009. С. 50 59.
17. Братусь Б.С. Аномалии личности / Б.С. Братусь. М.: Мысль,1988. 301 с.
18. Братусь Б.С. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологии / Б.С. Братусь // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 67 91.
19. Братченко С.Л. Личностный рост и его критерии / С.Л. Братченко, М.Р.Миронова // Психологические проблемы самореализации личности. СПб., 1997. С.38 46.
20. Бубенко В.Ю. Саморегуляция: виды и содержание [Электронный ресурс] / В.Ю. Бубенко, В.В. Козлов. Режим доступа к статье: //http://drupal.psychosfera.ru/?q=node/607.
21. Бурлачук Л.Ф. К психологической теории ситуации / Л.Ф. Бурлачук, Н.Б.Михайлова // Психологический журнал. 2002. Т. 23, № 1. С. 5 17.
22. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: [учебник для вузов] / Леонид Фокич Бурлачук. СПб.: Питер, 2002. 352 с.
23. Бурлачук Л.Ф. Психология жизненных ситуаций: [учеб. пособие] / Л.Ф.Бурлачук, Е.Ю. Коржова. М.: Российское педагогическое агентство, 1998. 263 с.
24. Вiрна Ж.П. Мотивацiйно-смислова регуляція у професіоналізації психолога / Жанна Петрівна Вiрна. Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського унiверситету iм. Лесi Українки, 2003. 319 с.
25. Варiй М.Й. Загальна психологiя: [пiдручник для вузів] / Мирон Йосипович Варiй. [2-е вид., випр. i доп.]. К. : Центр учбової лiтератури, 2007. 967 с.
26. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций / Василюк Ф.Е. // Психологический журнал. 1995. Т. 16, № 3. С. 90 101.
27. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Василюк. М.: МГУ. 1984. 200 с.
28. Вахромов Е.Е. О динамике концептуальных подходов к феномену самоактуализации / Е.Е. Вахромов // Мир психологии. 2005. № 3. С. 40 51.
29. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации [Электронный ресурс] / Е.Е. Вахромов. М.: Международная педагогическая академия, 2001. 162с. Режим доступа к книге: http://vakhromov.narod.ru/publ/docs/005.rar
30. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Л.М. Веккер. М.: Смысл, 1998 . 685 с.
31. Вознюк Н.М. Саморегуляція моральної діяльності [Електронне джерело] / Н.М.Вознюк // Наукові доповіді НАУ. 2006. № 2 (3). Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2006-2/06vnmoma.pdf
32. Волочков А.А. Активность субъекта как фактор психического развития (гипотезы, модели, факты) / А.А. Волочков // Психологический журнал. 2003. Т.24, № 3. С. 22 31.
33. Волянюк Н. Феноменологія суб’єктної активності / Н. Волянюк // Соціальна психологія. 2004. № 3. C.97 109.
34. Выготский Л.С. Психология / Лев Семенович Выготский. М.: Апрель-Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2000. 1007 с.
35. Галажинский Э.В. Детерминация самореализации личности: направления исследований [Электронный ресурс] / Э.В. Галажинский // Ежегодник Российского психологического общества: Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов 25-28 июня 2003 года: В 8 т. — СПб.: С.-Петерб. ун-т, 2003. Режим доступа к статье: http://selfmoney.narod.ru/rpo_sa.htm
36. Галажинский Э.В. Системная детерминация самореализации личности: дис. ... доктора психол. наук: 19.00.01 / Эдуард Владимирович Галажинский. Томск, 2002. 320 с.
37. Галецька І. Критерії психологічного здоров’я / Інна Галецька// Вісник Львівського університету. Філософські науки. . 2007. Вип. 10. С. 317328.
38. Галецька І. Психологічні властивості компонентів відчуття когеренції / Інна Галецька // Вісник Львівського університету. Філософські науки. 2005. Вип. 8. С. 282 292.
39. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М.Р. Гинзбург // Вопросы психологии. 1988. № 2. С.19 27.
40. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения / М.Р. Гинзбург // Вопросы психологии. 1994. № 3. С. 43 52.
41. Гиппенрейтер Ю.Б. О природе человеческой воли / Ю.Б. Гиппенрейтер // Психологический журнал. 2005. Т. 26, № 3. С. 15 27.
42. Горностай П.П. Готовность личности к самореализации как психологическая проблема [Электронный ресурс] / П.П. Горностай// Режим доступа к статье: http://hpsy.ru/public/x1359.htm
43. Городилова Е.Н. Самоактуализация и ее связь с интегральной индивидуальностью: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Елена Николаевна Городилова. Пермь, 2002. 244 с.
44. Гребенщикова Т.А. Счастье [Электронный ресурс] / Т.А. Гребенщикова, И.А.Джидарьян, А.З. Шапиро. Режим доступа к статье: http://www.krugosvet.ru/ enc/gumanitarnye_nauki/psihologiya_i_pedagogika/ SCHASTE.html
45. Гупаловська В. Динаміка самореалізації особистості / В. Гупаловська // Вісник Львівського університету. Філософські науки. 2003. Вип. 5. С. 515 522.
46. Джидарьян И.А. Счастье в представлениях обыденного сознания / И.А.Джидарьян // Психологический журнал. 2000. № 2. С. 40 48.
47. Дикая Л.Г. Психология саморегуляции функционального состояния субъекта в экстремальных условиях деятельности: дис. ... доктора психол. наук: 19.00.03 / Лариса Григорьевна Дикая. М., 2002. 342 с.
48. Дормашев Ю.Б. Психология внимания / Ю.Б. Дормашев, В.Я. Романов. М.:Тривола, 1995. 347 с.
49. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / Владимир Николаевич Дружинин. [2-е изд., расш., доп.] СПб.: Питер, 2002. 368 с. (Мастера психологии).
50. Егорычева И.Д. Самореализация как деятельность (к постановке проблемы) / И.Д. Егорычева // Мир психологии. 2005. № 3. С. 11 32.
51. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. [2-е изд., испр. и перераб.]. СПб., 2003. С.413 417.
52. Євдокімова О. О. Соціально-психологічні особливості студентського віку та їх урахування в системі психологічного супроводу / О. О. Євдокімова // Наука і освіта. 2009. № 1/2. С. 52 57.
53. Завалова Н.Д. Образ в системе психической регуляции деятельности / Н.Д.Завалова, Б.Ф. Ломов, В.А. Пономаренко. М.: Наука, 1986. 174 с.
54. Завгородня О. Проблема психологічного здоров'я: теоретичні та прикладні аспекти/ О. Завгородня // Психологія і суспільство. 2007. № 3. С. 124 137.
55. Зейгарник Б.В. Патопсихология: [учеб. пособие для вузов] / Блюма Вульфовна Зейгарник. [2-е изд., стереотип.]. К.: ACADEMIA, 2002. 207 с.
56. Зейгарник Б.В. Саморегуляция поведения в норме и патологии / Б.В.Зейгарник, А.Б. Холмогорова, Е.С. Мазур // Психологический журнал. 1989. Т.10, №2. С. 122 132.
57. Злоказов К.В. Многомерно-функциональный анализ саморегуляции личности: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / К.В. Злоказов. Екатеринбург, 2005. 139 с.
58. Иванников В.А. Потребности как жизненные задачи / В.А. Иванников // Вестник МГУ. Сер.14.: психология. 1997. № 1. С. 14 20.
59. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции / Вячеслав Андреевич Иванников. М.: МГУ, 1991. 142 с.
60. Ильин Е.П. Психология воли / Евгений Павлович Ильин. СПб: Питер, 2000. 280 с.
61. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Евгений Павлович Ильин. СПб.: Питер, 2001. 752 с. (Серия «Мастера психологии»).
62. Исаков М.В. Показатели и структура субъектности: на материале становления профессиональной субъектности у студентов вузов: автореферат дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «общая психология, история психологии» / Максим Владимирович Исаков. М., 2008. 28 с.
63. Ишков А.Д. Связь компонентов самоорганизации и личностных качеств студентов с успешностью в учебной деятельности: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.07 / А.Д. Ишков. Москва, 2004. 202 с.
64. Капрара Д. Мотивация и саморегуляция / Д. Капрара, Д. Сервон // Капрара Д. Психология личности / Д. Капрара, Д. Сервон. СПб.: Питер, 2003. С. 451 512.
65. Карпенко З. Предмет і метод аксіопсихології особистості /З. Карпенко // Психологія і суспільство. 2008. №1. С. 35 62.
66. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал. 2003. Т. 24, № 5. С. 45 57.
67. Кебина Н.А. Смыслообразующие основы формирования и самореализации личности: дис. ... доктора филос. наук: 09.00.11 / Н.А. Кебина. Москва, 2004. С. 4 109.
68. Киреева О.В. Субъектность личности в ситуации выбора: на примере выбора старшеклассниками высшего учебного заведения: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Оксана Васильевна Киреева. Краснодар, 2007. 186 с.
69. Клочко В.Е. Психосинергетика: настоящее и будущее психологии [Электронный ресурс] / В.Е.Клочко // Режим доступа к статье: http://flogiston.ru/articles/general/klochko
70. Коваленко А. Психологія розуміння творчих задач / Алла Коваленко // Психологія і суспільство. 2004. №4. С. 110 127.
71. Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «загальна психологія, історія психології» / Є.П. Колесніков. Одеса, 2003. 20 с.
72. Колісник О. Духовний саморозвиток особистості / О. Колісник // Соціальна психологія. 2006. № 1. C.62 77.
73. Конопкин О.А. Осознанная саморегуляция как критерий субъектности / О.А.Конопкин // Вопросы психологии. 2008. № 3. С. 22 34.
74. Конопкин О.А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) / О.А. Конопкин // Вопросы психологии. 1995. № 1. С. 5 12.
75. Корнилова Т.В. Психология риска и принятия решения: [учеб. пособие для вузов] / Т.В. Корнилова. М.: Аспект Пресс, 2003. 286 с.
76. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере / Л.А. Коростылева. СПб.: «Речь», 2005. 222 с.
77. Кудинов С. Самореализация как системное психологическое образование [Электронный ресурс] / С. Кудинов // RELGA. 2007. № 16 [161]. Режим доступа к статье: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid =2092&level1=main&level2=articles.
78. Кузікова С.Б. Духовна культура як спонука та орієнтир саморозвитку особистості / С.Б. Кузікова // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. І-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. XI, Ч. 5. К., 2009. С. 166 175.
79. Куликов Л.В. Детерминанты удовлетворенности жизнью / Л.В.Куликов // Общество и политика / Ред. В.Ю. Большаков. СПб., С.-Петербургский ун-т, 2000. С. 476 510.
80. Куликов Л.В. Психогигиена личности: Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: [учеб. пособие] / Л.В. Куликов. СПб.: Питер, 2004. С. 62 115.
81. Куценко Г.В. Образ і картина світу як чинники самодетермінації особистості/ Г.В. Куценко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/ [редкол. : С. Д. Максименко (відп. ред.) та ін.]. Вип. 3. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. С. 212 222.
82. Леонтъев Д.А. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования / Д.А. Леонтъев, Н.В Пилипко // Вопросы психологии. 1995. № 1. С. 97 110.
83. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
84. Леонтьев Д. Духовность, саморегуляция и ценности / Дмитрий Леонтьев // Гуманитарные проблемы современной психологии (Известия Таганрогского государственного радиотехнического университета. 2005. № 7. С. 16 21.
85. Леонтьев Д. Новые горизонты проблемы смысла в психологии / Д. Леонтьев // Проблема смысла в науках о человеке (к 100-летию Виктора Франкла): материалы международной конференции / под ред. Д.А.Леонтьева. М.: Смысл, 2005. С. 36 49.
86. Леонтьев Д. Психология наука о нарушениях? [Электронный ресурс] / Д.Леонтьев // Режим доступа к статье: http://positivepsychology.ru/ history/leontiev_article.htm#more.
87. Леонтьев Д. Феномен ответственности: между недержанием и гиперконтролем / Д. Леонтьев // Экзистенциальное измерение в консультировании и психотерапии. Т. 2. Бирштонас; Вильнюс: ВЕАЭТ, 2005. С. 7 22.
88. Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации /Д.А. Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова. Вып. 1 / Под ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева. М.: Смысл, 2002. С. 56 65.
89. Леонтьев Д.А. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего / Д.А. Леонтьев, Е.В. Шелобанова // Вопросы психологии. 2001. № 1. С. 57 65.
90. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. 2000. Т. 21, № 1. С. 15 25.
91. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, структура и динамика смысловой реальности / Д.А Леонтьев. [3-е изд., доп.]. М.: Смысл, 2007. 512 с.
92. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу / Д.А.Леонтьев // Вопросы психологии. 1987. № 3. С.150 158.
93. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) / Д.А. Леонтьев. М.: Смысл, 2006. 18 с.
94. Личностные и когнитивные аспекты саморегуляции деятельности человека / [В.И. Моросанова, И.В. Плахотникова, Е.А. Аронова и др.]; под ред. В.И.Моросановой. М.: Психологический ин-т РАО, 2006. 320 с.
95. Луковицкая Е.Г. Социально-психологическое значение толерантности к неопределенности: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.05 / Елена Геннадиевна Луковицкая. СПб, 1998. 173 с.
96. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии: [учеб. пособие для вузов] / Александр Романович Лурия. СПб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2004. 320 с.
97. Лурия А.Р. Психологическое наследие: Избранные труды по общей психологии / Александр Романович Лурия. М.: Смысл, 2003. 431 с.
98. Лэнгле А. Жизнь, наполненная смыслом: прикладная логотерапия [Электронный ресурс] / А Лэнгле; пер. с нем. А. Боковиков, С. Хальбруннер и А.Локтионова. М.: Генезис, 2004. Режим доступа к книге: http://psylib.ukrweb.net/books/lenge01/index.htm
99. Мадди С.Р. Смыслообразование в процессе принятия решений / С.Р. Мадди // Психологический журнал. 2005. № 5. С. 87 101.
100. Максименко С.Д. Експериментальна психологiя (дидактичний тезаурус): [навч. посібник] / С.Д. Максименко, Е.Л. Носенко. К.: МАУП, 2002. 127 с.
101. Максименко С.Д. Проектування механізмів функціонування і розвитку особистості / С.Д. Максименко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/ [редкол.: С. Д. Максименко (відп. ред.) та ін.]. Вип. 4. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. С. 3 10.
102. Максименко С.Д.