ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ МОТОРНИХ УСТАНОВОК ЛЮДИНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА

На правах рукопису

ЛАЗУРЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 159.91 : 159.946

ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ МОТОРНИХ УСТАНОВОК ЛЮДИНИ

19.00.02 – психофізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант –
Клименко Віктор Васильович
доктор психологічних наук,
доцент, лауреат
Державної премії України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………. 5
ВСТУП …................................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОТОРНИХ УСТАНОВОК …………………………………………………………………..... 16
1.1. Системний підхід і моторні установки ......................................................... 17
1.2. Концепції в психології і психофізіології моторних установок................... 19
1.3. Установка як складне психофізіологічне утворення……………………… 31 1.3.1. Смислові установки в умовах рухової активності..................................... 31 1.3.2. Моторні установки в умовах рухової активності...................................... 34
1.3.3. Установка – елемент дії в умовах рухової активності людини………… 42
1.4. Види і структура рухової активності.............................................................. 46
1.4.1. Локомоції та рухи балістичного типу......................................................... 49
1.5. Психологічна та психофізіологічна основа рухової активності................. 50
1.6. Фактори, що зумовлюють ефективність рухової активності....................... 50
1.6.1. Регулятори рухової активності.................................................................... 51
1.7. Адаптація та адаптаційні можливості людини.............................................. 64
1.7.1. Види адаптації …………………………………………….......................... 72
1.7.2. Загальні закономірності адаптації…..……………………………………. 75
1.7.3. Психофізіологічні механізми стресу…………………………………........ 78
Висновки до першого розділу……………………………………………………. 88
РОЗДІЛ 2. МОТОРНІ УСТАНОВКИ ЛЮДИНИ І МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………………………………… 92
2.1. Принципи вибору і застосування методів дослідження та їх класифікація............................................................................................................ 92
2.2. Методи реєстрації впливу моторних установок........................................... 93
2.3. Методики експрес-діагностики психофізіологічного стану....................... 102
2.4. Самооцінка психофізіологічного стану........................................................ 106
2.5. Визначення індивідуального профілю функціональної асиметрії
студентів………………………………………………………………………..... 107
2.6. Процедури діагностики станів студентів..................................................... 115
2.6.1. Методи дослідження фізичного стану...................................................... 116
2.6.2. Методи оцінки психомоторного стану..................................................... 128
2.6.3. Способи визначення психофізіологічного стану.................................... 134
2.7. Ayтогeнне відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу людини…..……………………………….………………………………........... 142
2.8. Загальна характеристика етапів, обсягу та методів досліджень……….. 184
Висновки до другого розділу…………………………………………….......... 185
РОЗДІЛ 3. СТВОРЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОТОРНИХ УСТАНОВОК…………………………….... 188
3.1. Обґрунтування методу квантово-механічного впливу хвилями резонансних коливань.......................................................................................... 188
3.2. Організація експериментальних досліджень ґенези моторних
установок ……………………………………………………………………….. 202
3.3. Зміни психофізіологічного і психомоторного стану квантово- механічним впливом............................................................................................ 204
3.3.1. Зміни рухових і психомоторних функцій................................................ 204
3.3.2. Зміни психологічних і психофізіологічних функцій.............................. 207
3.3.3. Зміни фізіологічних функцій.................................................................... 210
3.4. Способи відновлення психофізіологічного стану людини методом активізації сенсорних систем.............................................................................. 219
3.5. Зміни сенсорних і сенсомоторних проявів з урахуванням функціональної асиметрії………………………………………………………………………… 228
Висновки до третього розділу............................................................................ 237
РОЗДІЛ 4. ЗМІННІСТЬ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ У ВІДНОВЛЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ.... 241
4.1. Основні механізми психофізіологічної адаптації студентів……………. 241
4.1.1. «Ціна» адаптації та дезадаптації……………………………………….. 245
4.1.2. Основні види напруженості у навчальній діяльності............................ 247
4.1.3. Психофізіологічні особливості адаптації та стресу…………………... 249
4.2. Особливості навчання та змінність станів студентів................................ 256
4.3. Відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу студентів
у період екзаменаційної сесії.............................................................................. 262
4.4. Відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу студентів
у післяканікулярний період.............................................................................. 271
4.5. Відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу аyтогeнним тренуванням......................................................................................................... 281
4.6. Аутогенне формування моторних установок студентів........................... 293
Висновки до четвертого розділу…………………………….………………... 296
РОЗДІЛ 5. МОТОРНІ УСТАНОВКИ ЯК РЕГУЛЯТОРИ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ…………………………………………………….. 301
5.1. Образ як основний регулятор рухів............................................................ 303
5.1.1. Послідовний зоровий образ..................................................................… 329
5.2. Взаємозв’язок психологічної і моторної підготовки................................ 331
5.3. Тонічні реакції м’язової системи людини.................................................. 337
5.4. Рухова дія як система рухів......................................................................... 341
5.5. Системність установок в руховій активності............................................ 342
5.5.1. Функції моторних установок…………………………………………… 343
5.5.2. Функції моторних установок у перехідній фазі рухових дій………… 343
5.6. Функції домінант в регуляції поведінки людини...................................... 352
5.7. Функціональні асиметрії як генетичний регулятор психомоторних дій.......................................................................................................................... 354
Висновки до п'ятого розділу…………………………….…………………….. 360
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 363
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….....……………............................... 369
ДОДАТКИ............................................................................................................ 422

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

А – активність (складова самооцінки стану – САН)
АМЗ – активні м’язові зусилля
АТ – аутогенне тренування
АрТ – артеріальний тиск
БАТ – біологічно активні точки
ВНЗ – вищі навчальні заклади
ГГц – гігагерци
ЕЕГ – електроенцефалографія
ЕКГ – електрокардіографія
ЕМВ – електромагнітне випромінювання
ЕМП – електромагнітне поле
ЕМВ ВВЧ НІ – електромагнітні випромінювання вкрай високої
частоти низької інтенсивності
ЕГМ – експериментально-генетичний метод
ЗБЗ – зворотний біологічний зв'язок
ЗЕП – запам'ятований еталон простору
ЗЦМТ – загальний центр мас тіла
ІЕП – інформаційно-енергетичний потенціал
ІПФА – індивідуальний профіль функціональної асиметрії
КД – кистьова динамометрія
КМВ – квантово-механічний вплив
МЖЄЛ – максимальна життєва ємність легень
Н – настрій (складова самооцінки стану – САН)
ОВРД – образ виконання рухової дiяльностi
ОРА – опорно-руховий апарат
ПАНО – поріг анаеробного обміну
ПЗО – послідовний зоровий образ
ПФС – психофізіологічний стан
РРП – реакція на рухомий предмет
С – самопочуття (складова самооцінки стану – САН)
САН – самопочуття, активність, настрій - шкалована самооцінка
психофізіологічного стану
СВЧ – суб’єктивне відчуття часу
ССС – серцево-судинна система
ТАМС – тонічна активність м'язової системи
ЧСС – частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність дослідження. Установка в широкому розумінні є феноменом, дослідження якого являє одну з масштабних сучасних проблем психологічної науки. Психологія установки – це складне утворення, яке віднесено до явищ неусвідомленого і яке завжди було і буде привабливим для пізнання і практичного використання її функцій у діяльності особистості.
Поняття «установка» (Attitude – англ.; Einstellung – нім.; უსთანოვკა – груз.) введено німецькими психологами Г. Мюллером і Ф. Шуманом під час опису ілюзії ваги. Л. Ланге довів, що час реакції залежить від схильності досліджуваного до цієї реакції. Тому установку можна розглядати як стан готовності до активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Загальнопсихологічну теорію установки розробив Д. М. Узнадзе, який визначив, що установка, акумулюючи минулий досвід, опосередковує стимулюючу дію зовнішніх умов і врівноважує відношення суб’єкта до середовища.
У психології описуються різні вияви установки як стану готовності до реагування: установка очікування, сенсорна установка, акцептор дії, цільова установка, результат первинного чуттєво-інтуїтивного вирішення психомоторного завдання, соціальна установка тощо (О. Г. Асмолов, Й. Т. Бжалава, О. В. Запорожець, В. В. Клименко, Л. Ланге, О. М. Леонтьєв, Г. Мюллер, В. Г. Норакідзе, О. С. Прангішвілі, Д. М. Узнадзе, Ф. Шуман та ін.).
У теорії рухової діяльності установка розглядається як готовність людини до психомоторної дії, здатність регулювати динаміку її відображення на етапі підготовки діяти так, а не інакше. Установка утворюється при зіткненні двох чинників – потреб людини та ситуації (В. В. Клименко, О. М. Кокун, О. Р. Малхазов, А. І. Шинкарюк ).
Однак, досі залишається відкритим питання, що таке готовність людини виконувати якусь складову рухової діяльності. На наш погляд, актульними є дослідження саме цілісної готовності, що може і повинна забезпечуватися одночасно: психічним рівнем (у тому числі інформаційним - визначенням способу вирішення завдання); фізичним рівнем (готовністю опорно-рухового апарату забезпечити виконання вибраного способу); фізіологічним рівнем (здатністю органів і систем організму на енергетичному рівні забезпечити реалізацію наміру). Не менш цікавим вважаємо дослідження такої досить делікатної сфери, як рівень електромагнітних коливань клітин і органів організму, а також можливість створювати резонанс з відповідною частотою. Рішення цієї наукової проблеми і є основним змістом нашої роботи. На наш погляд, така робота буде затребуваною і з позицій суспільного запиту – занадто багато людей з вадами саме опорно-рухового апарату, які потребують допомоги. Отже, темою нашого дисертаційного дослідження було обрано таку: «Психофізіологія моторних установок людини».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження пов'язана з виконанням Державної програми «Здоров'я нації» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 10 січня 2002 р. № 14); виконана в межах планової НДР лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Психофізіологічне забезпечення учбової діяльності: системні принципи діагностики, корекції та розвитку» (реєстраційний номер 0196 U006952), а також в рамках теми «Корекція психофізіологічного стану студентів методом МРТ» і «Психофізіологічні особливості впливу електромагнітного поля з урахуванням функціональної асиметрії», виконаної спільно з тимчасовим науковим колективом «Відгук».
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 5 липня 2010 р.) і узгоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 жовтня 2010 р.).
Об’єкт дослідження – моторні установки людини.
Предмет дослідження – психофізіологія моторних установок людини, її психофізіологічні механізми, змінюваність та взаємозв’язок з регуляцією рухової активності людини.
Мета роботи - визначити особливості функціонування психофізіологічних механізмів моторних установок, їх цілісного впливу на регуляцію рухової активності та продуктивність дій людини.
Основні завдання дослідження.
1. Здійснити аналіз проявів моторних установок як елементу загальної системи психологічних установок – готовності і можливості людини діяти певним чином.
2. Визначити механізми пластичності моторних установок, що можуть виявлятися у спроможності підсилюватися, послаблюватися і тривалий час перебувати у «стані очікування».
3. Вивчити можливе підсилення функцій моторних установок людини зовнішніми чинниками: квантово-механічними впливами, що утворюють електромагнітний резонанс з відповідною частотою коливань її м'язової системи.
4. Виявити можливості підсилення функцій моторних установок внутрішніми чинниками, що відновлюють інформаційно-енергетичний потенціал (ІЕП ) студента.
5. Дослідити закономірності формування психофізіологічного стану студентів як основи моторних установок підібраними формами і методами рухової активності, самонавіянням на основі адаптаційних процесів організму.
6. Розкрити функції моторних установок, що виявляються у координації рухів, впливають на їх точність, просторово-часові характеристики та продуктивність рухової дії у цілому.
7. Вивчити взаємозвʼязок індивідуального профілю функціональної асиметрії людини з її регуляторними можливостями психомоторних дій.
Гіпотези дослідження полягають у тому, що:
1) моторні установки є психофізіологічним явищем, елементом загальнопсихологічної установки, що забезпечує готовність людини діяти певним чином;
2) пластичність моторних установок виявляється у спроможності підсилюватися, послаблюватися і тривалий час перебувати у «стані очікування»;
3) моторні установки здатні до підсилення зовнішніми чинниками – квантово-механічними (електромагнітними) впливами і внутрішніми чинниками – природним відновленням інформаційно-енергетичного потенціалу, що може підвищувати продуктивність дій людини;
4) психофізіологічний стан студентів формується підібраними формами і методами рухової активності на основі закономірностей адаптаційних процесів організму, у тому числі самонавіянням.
5) функції психофізіологічних моторних установок виявляються у точності рухів, а продуктивність рухової дії визначається ще і індивідуальним профілем функціональної асиметрії людини.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали:
1) принципи психологічної теорії діяльності (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Л. Ф. Бурлачук, Л. М. Карамушка, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. А. Семиченко, Н. В. Чепелєва та ін.);
2) системний підхід в психології та психофізіології (П. К. Анохін, Л. М. Балабанова, Б. Ф. Ломов, М. В. Макаренко, С. Д. Максименко, Н. Ю. Максимова, М. Л. Смульсон, Ю. М. Швалб та ін.);
3) психологiчнi механізми зародження, становлення та здійснення особистості (C. Д. Максименко, В. В. Клименко, А. В. Толстоухов);
4) концепції рухової діяльності (М. О. Бернштейн, О. В. Запорожець, В. В. Клименко, О. М. Кокун, Г. В. Ложкін, О. Р. Малхазов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський, Л. В. Чхаїдзе, А. І. Шинкарюк та ін.);
5) теорії установки (О. Г. Асмолов, Й. Т. Бжалава, В. В. Клименко, О. С. Прангішвілі, Д. М. Узнадзе та ін.);
6) концепції психічної та психофізіологічної адаптації (М. О. Агаджанян, Л. М. Балабанова, Г. О. Балл, В. І. Берзінь, В. П. Казначеєв, О. М. Кокун, М. В. Макаренко, Г. Сельє, В. Г. Ткачук та ін.).
Методи та організація дослідження.
Для досягнення та вирішення завдань дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи:
теоретичні: теоретико-методологічний аналіз та узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація;
емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз продуктів діяльності, експериментальний метод, методики діагностики психофізіологічної та психомоторної сфери (Накатані-тест), визначення АМЗ (активних м’язових зусиль), АрТ (артеріального тиску), ЗЕП (запам'ятований еталон простору), ІПФА (індивідуальний профіль функціональної асиметрії), КД (кистьова динамометрія), МЖЄЛ (максимальна життєва ємність легень), ПЗО (послідовний зоровий образ), САН (самопочуття, активність, настрій - шкалована самооцінка психофізіологічного стану), СВЧ (суб’єктивне відчуття часу), ТАМС (тонічна активність м'язової системи), ЧСС (частота серцевих скорочень). Методи впливу: психічної саморегуляції (самонавіяння), КМВ (квантово-механічний вплив);
статистичні: методи середніх величин, процентільна статистика, порівняння середніх значень за t-критерієм Стьюдента, кореляційний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів заключається в тому, що вперше:
• доведено, що моторна установка є психофізіологічним явищем, елементом загальнопсихологічної установки як цілісної готовності людини діяти певним чином;
• цілісно досліджено функції моторних установок за допомогою комплексу оригінальних методів реєстрації їх психофізіологічних властивостей;
• виявлено пластичність моторних установок, що виявляється в здатності підсилюватися, послаблюватися і тривалий час перебувати у «стані очікування»;
• розроблено спосіб підсилення функцій моторних установок зовнішніми чинниками – квантово-механічними впливами – резонансом м’язової системи з індивідуальною частотою коливань людини;
• удосконалено загальнопсихологічну теорію моторних установок, що виявляється в забезпеченні цілісної готовності здійснювати продуктивну регуляцію рухів і дій людини;
• доповнено наявні наукові дані щодо будови і функції моторної установки, можливості вимірювати її точністю відтворення рухів;
• дістало подальшого розвитку методичне забезпечення способів відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу моторних установок з урахуванням закономірностей адаптаційних процесів.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у створенні цілісної концепції психофізіології моторних установок. Розкрито процес утворення моторних установок за допомогою рухового завдання, що забезпечується відповідною регуляцією рухів, дій; визначено функції моторних установок, що позначаються у координації системи дій, яка вимірюється за показниками точності відтворення рухів.
Виокремлено новий предмет дослідження – психофізіологічні механізми моторних установок, будова, змінюваність та взаємозв’язок з регуляцією рухів – є достатньо самостійним і новим науковим напрямом, частиною психофізіології рухової активності молодої людини.
Доведено пластичність моторних установок, що виражається у здатності підсилюватися, послаблюватися і тривалий час перебувати у «стані очікування». Підсилення функцій моторних установок здійснюється зовнішньо – електромагнітними впливами приладу на м’язову систему людини і внутрішньо – відновленням інформаційно-енергетичного потенціалу нормалізацією її психофізіологічної активності.
Практичне значення результатів дослідження полягає у широкій можливості урахування та використання у практиці психологічної роботи в професійній сфері:
● визначених закономірностей цілісної готовності людини діяти певним чином;
● оригінальних методик відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу квантово-механічними впливами резонансних коливань на м’язову систему людини;
● загального алгоритму психофізіологічного забезпечення навчальної діяль¬ності у період екзаменаційної сесії, а також у післяканікулярний період;
● під час занять різними формами рухової активності зі студентами та спортсменами; у процесі реабілітації людини з вадами у стані здоров’я, зокрема – опорно-рухового апарату.
Результати дослідження впроваджені в навчальний та науково-дослідницький процес Академії муніципального управління (м. Київ, довідка про впровадження від 02.12.10 р.), Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка про впровадження від 06.04.12 р.), Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка про впровадження № 983 від 19.04.12 р.), Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (довідка про впровадження від 02.04.12 р.), Національного університету «Києво–Могилянська Академія» (довідка про впровадження № 03/1022 від 26.06.12 р.), спеціалізованої школи № 265 (м. Київ, довідка про впровадження від 30.03.12 р.). Впроваджено у практику підготовки членів збірних команд України зі спортивної ходьби і важкої атлетики (довідка № 6/14732 від 26.11.10 р. ).
Особистий внесок здобувача. У навчально-методичному посібнику, навчально-методичних рекомендаціях, наукових статтях, що написані у співавторстві, внесок здобувача полягає у теоретичному аналізі проблеми, розробці гіпотез, мети, завдань дослідження, проведенні самого дослідження, формулюванні висновків. Особистий внесок автора складає не менше ніж 80% обʼєму робіт. Розробки, ідеї та результати яких відображені в публікаціях, проводилися в Київському міжнародному університеті цивільної авіації (зараз Національний авіаційний університет), Міжрегіональній академії управління персоналом, Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна».
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень апробовано на 23 наукових конференціях різних рів¬нів: на Всесоюзних науково-практичних конференціях працівників цивільної авіації (Кіровоград, 1987–1991 рр.); на I Всесоюзному симпозіумі з міжнародною участю «Фундаментальные и прикладные аспекты применения миллиметрового электромагнитного излучения в медицине» (Київ, 10-13 травня 1989 р.); на Всесоюзній нараді практичних психологів цивільної авіації (Київ, 1990); на ХVI–ХIХ звітних науково-технічних конференціях Київського міжнародного університету цивільної авіації (Київ, 1995–1998 рр.); на науково-практичних конференціях «Сучасна освіта – актуальні проблеми навчання та виховання» (Київ, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», 2003–2006 рр.); на Міжнародній українсько-російській науковій конференції «Асимметрия мозга и поведение человека» (Київ, Міжрегіональна академія управління персоналом, 2005); на VIII – ХІ Міжнародних науково–практичних конференціях «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі» (Київ, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 2007–2012 рр.); II Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110-й річниці від дня народження Г. С. Костюка (19–20 квітня 2010 року); Міжнародній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2010 р.) тощо.
Публікації. Зміст та результати роботи відображені у 36 друкованих працях: 2 одноосібних монографіях, 1 навчально-методичному посібнику з грифом МОН України (колективному), 1 навчально-методичних рекомендаціях (колективних), 22 статтях у виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України як фахові із психології. Додатково відображають наукові результати дисертаційного дослідження 10 статей та тез у збірниках семінарів, конференцій, конгресу, у тому числі міжнародного рівня.
Кандидатська дисертація на тему «Формирование двигательного навыка с учетом программирующей роли смысловых и моторных установок» по специальности 19.00.01 – общая психология – була захищена у 1983 р. Захищені положення кандидатської дисертації в докторській дисертації не використовуються.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (524 найменування) та додатків. Повний обсяг дисертації складає 443 сторінки. Обсяг основного змісту – 368 сторінок. Вона містить 8 рисунків (на 7 сторінках), 28 таблиць (на 26 сторінках) та 17 додатків (на 16 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Після проведеного теоретико-експериментального дослідження можна сформулювати основні висновки, які засвідчують вирішення поставлених завдань.
1. Моторні установки є психофізіологічним явищем, елементом загальнопсихологічної установки як готовності людини діяти певним чином. Цілісна готовність одночасно забезпечується психічним рівнем (у тому числі інформаційним - визначенням способу вирішення завдання); фізичним рівнем (готовністю опорно-рухового апарату забезпечити виконання вибраного способу); фізіологічним рівнем (здатністю органів і систем організму на енергетичному рівні забезпечити реалізацію наміру). Результативними були дослідження рівня електромагнітних коливань клітин і органів організму. Вирішення цієї наукової проблеми і було основним змістом нашої роботи. Результати роботи затребувані і з позицій суспільного запиту, а саме – для людей з вадами опорно-рухового апарату, які потребують допомоги.
2. Моторні установки мають регуляторну функцію під час виконання рухових дій. Ця функція моторних установок виявляється у координації рухів і дій, що впливають на їх точність. Успішність регуляції рухів залежить від наявного або додаткового інформаційного і енергетичного потенціалу, на базі яких моторні установки можуть забезпечити психофізіологічний стан готовності людини діяти певним чином в певних умовах для досягнення запрограмованого результату.
Стан готовності людини до певної дії забезпечується чинниками її регуляції. Тому функцією моторних установок є пластичність. Як динамічне утворення вони здатні за потребою досить тривалий час підсилюватися, послаблятися або перебувати в «стані очікування». Підсилення інформаційної складової моторних установок можливе відповідною трансформацією образу майбутньої рухової дії додатковою інформацією.
3. При визначенні квантово-механічного впливу (КМВ) на рівень тонічної активності м'язової системи (ТАМС) встановлена загальна тенденція до зростання показника. Це виразилося у збільшенні швидкості піднесення рук. Зафіксовано суттєве збільшення за об'ємом опрацьованої інформації. Зареєстровано зменшення кількості помилкових дій. Отримані результати свідчать про позитивну зміну інформаційного потенціалу. Значно збільшилася тривалість збереження послідовного зорового образу (ПЗО). Враховуючи ці зміни можна вважати, що квантово-механічний вплив може викликати в організмі зміни, аналогічні до тих, що несе рухова діяльність.
Показано збільшення електропровідності в правих парних меридіанах: печінки, підшлункової залози, селезінки, нирок, жовчного та сечового міхура. Особливо слід відмітити позитивний квантово-механічний вплив на відновлення функції підшлункової залози, тому що цей орган у практично здорових людей першим відгукується на підвищення психофізіологічної напруги навчальної діяльності.
4. Результати досліджень щодо відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу хвилями резонансних коливань дають підставу стверджувати, що квантово-механічний вплив є ефективним способом корекції психофізіологічного стану, утворення установки на відновлення працездатності практично здорових людей. Таким чином, підсилення інформаційної та енергетичної функції моторних установок можна ефективно здійснювати зовнішньо, за допомогою штучно створюваного відповідним генератором квантово-механічного впливу. Частота електромагнітних коливань через БАТ утворює резонанс з відповідною частотою коливань м’язової системи людини. Створена резонансна частота двох систем – психофізіологічної і механічної – є основою рухових дій і дає можливість якісно і продуктивно їх виконувати.
5. Доведено, що відновлювати інформаційно-енергетичний потенціал студентів в період адаптації до умов екзаменаційної сесії можна руховою активністю. Її програма повинна відповідати особливостям адаптації і складати оптимальні співвідношення різних видів напруженості. Руховою активністю доцільно забезпечити рівномірність видів напруженості діяльності студентів для того, щоб активність відповідала специфіці психофізіологічного стану студентів саме в екзаменаційний період. В експериментальній групі деяке поліпшення ТАМС за амплітудою і погіршення часового показника. У контрольній групі зміни істотні у зменшенні амплітуди і погіршенням часового показника. У зимовий час спостерігається природне зниження рівня ТАМС, звідси невисокі результати у групах. Запропонований режим рухової активності підтримав наявний рівень тонічної активності.
6. Цікаві результати самооцінки обстежуваних у післяканікулярний період. На тлі малоінформативних показників «самопочуття» і «настрою» виділяються показники «активності» в експериментальній групі. Більш інформативні, ніж в сесійний період, показники часової, просторової і динамічної перцепції. Помітним є погіршення спеціалізованого сприйняття в початковий період адаптації і поліпшення при повторному обстеженні. Тенденція спостерігається в обох групах (в експериментальній вона більш виражена). Помітний взаємозв'язок збільшення об'єму оперативної пам'яті і поліпшення часової перцепції. Зафіксовано поліпшення сприйняття часових інтервалів у експериментальній групі після приїзду з канікул.
За рівнем ТАМС в експериментальній групі зафіксовано збільшення кута піднімання і часу утримання. Показники покращились і у студентів контрольної групи, але значно менше. Поліпшення результатів в експериментальній групі дає можливість стверджувати, що рухова програма ефективно відновлює інформаційно-енергетичний потенціал студентів.
У здатності відтворювати еталон простору (3ЕП) привертає увагу збільшення показників точності у студентів експериментальної групи. У обстежуваних, які відпочивали під час канікул на Далекому Сході, виявлені дуже значні коливання. Вони досягали 70-80 сантиметрів як в один, так і в інший бік. В цих же випадках спостерігались відхилення від прямолінійного руху (ліворуч-праворуч) до 40-50 см. Ці факти говорять про те, що в перші дні адаптації механізми психічної регуляції рухів «загрубляються». Відновлюється точність внесенням пропорційності просторових, часових і динамічних характеристик в рухову активність.
7. Під час адаптації студентів суттєво змінюється резонансна частота електромагнітного поля (ЕМП). У одних вона знижується від іспиту до іспиту, у інших – навпаки. Стан головних генераторів електромагнітного випромінювання корою головного мозку і визначає резонансну частоту. Чим краще збалансована робота між ними, чим краще і повніше вони забезпечені різної форми енергією – тим нижче резонансна частота. Навпаки, чим більше стомлені, менш енергійні, тим більше частоти потрібно для резонансу. Тонус вегетативної нервової системи (діагностика «Накатані-тест») студентів-киян однозначно вищий, ніж у студентів з Далекого Сходу, Сибіру, Кавказу. Це видно по меридіанах, що пов'язані з органами виділення (печінка, нирки, жовчний міхур). Ці відмінності у місцевих жителів і тих, які приїжджають з інших регіонів зберігалися навіть через місяць після переїзду до місця навчання.
8. Дієвим чинником підсилення функції моторних установок, відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу молодої людини є самонавіяння, яке здійснюється під час адаптації до умов життєдіяльності. Після аутогенного тренування у період екзаменаційної сесії рівень ТАМС у експериментальній групі і контрольній групі суттєво відрізняється. В експериментальній групі кут піднесення рук у період сесії практично зберігся. У контрольній групі – суттєво знизився. Аналогічна картина спостерігається з часом утримання рук. За методикою САН відзначається ознака «самопочуття». У післяканікулярний період рівень ТАМС також суттєво змінився. За методикою САН зміни також помітні, виділяється показник «активність».
9. Функції моторних установок виявляються у координації рухів, впливають на точність їх просторово-часових характеристик та продуктивність рухової дії у цілому. Об’єктивні показники, що зареєстровані точними методиками електротензодинамографії і електротензоакселерометрії, засвідчують зменшення часу виконання рухової дії при збільшенні її середньої швидкості. Також суттєві зміни інших просторово-часових характеристик рухової дії. Моторні установки формують і спрямовують систему рухів відповідно інформаційному та енергетичному стану людини. Поєднання інформаційної та енергетичної готовності вносить системність у механізми моторних установок. У створених умовах у людини проявляються потенційні психофізіологічні функції моторних установок, стан цілісної готовності, що дає змогу підвищити продуктивність рухової дії.
10. Психофізіологічною особливістю моторних установок людини є функціональна асиметрія парних органів, яка визначає її індивідуальний профіль. Результати тепінг-тесту розглянуті з урахуванням цих особливостей. Показники частоти поодиноких рухів знизилися. Особи з провідною правою кистю проявили істотно більше максимальне зусилля як правою, так і лівою кистю. Після квантово-механічного впливу показники максимального зусилля у осіб з провідною правою кистю не змінилися, тоді як у осіб з провідною лівою рукою спостерігається збільшення сили правої кисті, але зменшення сили лівої. Отже, виявлено взаємозв'язок ІПФА людини та його сенсомоторними проявами.
Так, у досліджуваних з ІПФА ППП у більшості випадках сильнішою була права кисть. У досліджуваних з ІПФА ЛЛЛ також сильнішою виявилась права кисть, однак цей показник складає вже набагато більше випадків. Правобічні (ППП) сприймали еталонний 10-секундний інтервал часу «прискорено», а особи з лівобічною (ЛЛЛ) організацією – «уповільнено». Також цікавим є те, що у людей з правобічною організацією спостерігаються випадки упіймання предмета з однаковим результатом правою та лівою рукою (за методикою РРП – реакція на рухомий предмет), що не спостерігається у людей з лівобічною організацією. Врахування функціональної асиметрії людини дає можливість продуктивніше здійснювати рухові дії за підтримки сформованих моторних установок.
Таким чином, всі висунуті у нашому дослідженні гіпотези, а саме те, що: моторні установки є психофізіологічним явищем, елементом загальнопсихологічної установки; моторні установки можуть бути пластичними; здатними до підсилення зовнішніми чинниками – квантово-механічними впливами і внутрішніми чинниками – природним відновленням інформаційно-енергетичного потенціалу; психо-фізіологічний стан студентів формується руховою активністю на основі закономірностей адаптаційних процесів організму; функції моторних установок виявляються ще і індивідуальним профілем функціональної асиметрії людини підтвердилися. Подальші перспективи досліджень проблеми психофізіології моторних установок полягають у вивченні психофізіологічних механізмів взаємозв'язку індивідуального комплексу фенотипних ознак людини з особливостями її адаптації та можливостями формування моторної установки; у дослідженні одночасного квантово-механічного впливу на симетричні БАТ, який може усунути асиметрію моторних установок, яку ми простежували при розподілі енергії в дослідженнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова–Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А.
Абульханова-Славская. – М., 1980 – 336 с.
2. Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма / Н. А. Агаджанян. – М. :
Физкультура и спорт, 1982. – 176 с.
3. Агаджанян Н. А., Красиков Н. П. Оценка функционального состояния орга-
низма спортсмена в условиях измененной газовой среды / Н. А. Агаджанян,
Н. П. Красиков // Теория и практика физической культуры. – 1986. – № 3. –
С. 9–21.
4. Агаджанян Н. А. Основы физиологии человека. 2-е изд. [Учебник для био-
логических и медицинских ВУЗов] / Н. А. Агаджанян. – М. : Наука, 2001.
– 408 с.
5. Акимов И. О природе таланта / И. Акимов, В. Клименко // Студенческий меридиан – 1994. – №№ 10–12. – 225 с.
6. Александров Ю. И. Системная психофизиология / Ю. И. Александров // Основы психофизиологии . – М. : Инфра-М, 1997. – С. 266–313.
7. Александров Ю. И., Дружинин В. Н. Теория функциональных систем в психологии / В. Н. Дружинин // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19. – № 6. – С. 5–19.
8. Александровский Ю. А. Состояния психической дезадаптации и их компен-сация / Ю. А. Александровский. – М. : Наука, 1976. – 272 с.
9. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Борис Герасимович Ананьев. – М., Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 86 с.
10. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды / Борис Герасимович Ананьев. – М. : Педагогика, Т. 1. – 1980. – 232 с.
11. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.
12. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Борис Гераси-мович Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с.
13. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази. – М. : Педа-
гогика, Т. II. – 1982.
14. Андреев Е. А., Ситько С. П., Свешникова Л. В. – Об эффективности науч-
ных исследований при их организации в форме временного коллектива /
Е.А. Андреев, С. П. Ситько, Л. В. Свешникова. – Фундаментальные и
прикладные аспекты применения миллиметрового электромагнитного
излучения в медицине. – Киев, 1989, – С. 11–12.
15. Аникеева С. П., Мелихова М. А., Пивин Г. Д. О влиянии психологической установки спортсменов на некоторые показатели энергетического обмена крови / С. П. Аникеева, М. А. Мелихова, Г. Д. Пивин. В сб.: Психология и современный спорт. – М. : Физкультура и спорт, 1982. – С. 191–197.
16. Анохин П. К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса / П. К. Ано-
хин. – М., 1968 – 547 с.
17. Анохин П. К. Очерки по психофизиологии функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – 447 с.
18. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональной системы / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 399 с.
19. Анциферова Л. И. Психологическое учение о человеке: теория Б. Г. Ананье- ва, зарубежные концепции, актуальные проблемы / Л. И. Анциферова // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19. – № 1. – С. 3–15.
20. Апчел В. Я., Цыган В. Н. Стресс и стрессустойчивость человека / В. Я. Ап- чел, В. Н. Цыган. – СПб. : 1999. – 86 с.
21. Аракелов Г. Г. Стресс и его механизмы / Г. Г. Аракелов // Вестник Московск.
ун-та. – Сер. 14. Психология. – 1995. – № 4. – С. 45–54.
22. Аракелов Г. Г., Лысенко Н. Е., Шотт Е. К. Психофизиологический метод оценки тревожности / Г. Аракелов. Н. Е. Лысенко, Е. К. Шотт // Психологи- ческий журнал. – 1997. – Т. 18, № 2. – С. 102–113.
23. Артемьева Т. И. Методологические проблемы способностей / Т. И. Артемь- ева. – М. – 1977. – 184 с.
24. Аршавский И. А. Физиологические механизмы и закономерности индиви-дуального развития / И. А. Аршавский. – М. : Наука, 1982. – 272 с.
25. Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Междунар. укр.-рос.
науч. конф. – К. : МАУП, 2005. – 136 с.
26. Асмолов А. Г. Деятельность и уровни установок / А. Г. Асмолов // Вест.
Моск. Ун-та. Сер. Психология, 1977. – № 1. – С. 3 –12.
27. Асмолов А. Г. Деятельность и установка / А. Г. Асмолов. – М., Изд-во МГУ, 1979. – 150 с.
28. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического ана-
лиза / А. Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2001. – 416 с.
29. Аткитсон Р. Человеческая память и процессы обучения / Р. Аткитсон. – М.,
1980 – 528 с.
30. Аутогенная тренировка / Под ред. А. Т. Филатова. – 2–е изд., пер. и доп. –
Киев : Здоров'я, 1988. – 128 с.
31. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афа-
насьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
32. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1979. – 297 с.
33. Баевский Р. М. Анaлиз вариабельности сердечного ритма в космической медицине / Р. М. Баевский // Физиология человека. – 2002. – Т. 28, № 2. – С. 70–82.
34. Балабанова Л. М. Категорія норми у дослідженні та регулюванні функціо- нальних станів людини: автореф. дис. … докт. психол. наук: 19.00.02 / Балабанова Любов Матвіївна; Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка. – К., 2001. – 32 с.
35. Балабанова Л. М. Когнитивные модели и их использование в оптимизации процесса обучения / Л. М. Балабанова, Н. Ф. Бобровникова // Право і без-пека – 2009. – № 3. – С. 137–140.
36. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г. А. Балл // Вопросы психологии. – 1989. – № 1. – С. 92–100.
37. Балл Г. О. Засади запровадження здорового способу життя української мо- лоді (психогігієнічний аспект) / Н. А. Бастун, О. В. Завгородня, В. Л. Злив- ков, С. О. Копилов, О. В. Чуйко // Практична психологія та соціальна робо- та. – 2010. – № 12. – С. 70–73.
38. Барабанщиков В. А. Принцип системности в психологической концепции Б. Ф. Ломова / В. А. Барабанщиков // Психологический журнал. – 1997. – Т.
18. – № 1. – С. 3–9.
39. Барабанщиков В. А., Ломов Б. Ф. : Системный подход к исследованию пси-
хики / В. А. Барабанщиков, Б. Ф. Ломов // Психологический журнал. – 2002. – Т. 23. – № 4. – С. 27–38.
40. Бардашова З. И. Динамика повышения резистентности организма и адап-тивных реакций на тканевом уровне в процессе адаптации и гипоксии / З. И. Бардашова // Успехи физиологических наук, 1970 – № 3. – С. 70–76.
41. Бардин К. В. Проблема порогов чувствительности и психофизиологические
методы / К. В. Бардин. – М., 1976 – 395 с.
42. Бардин К. В. Инструкция в психофизическом эксперименте / К. В. Бардин. – В кн.: Психофизика сенсорных систем. – М. : Наука, 1978. – С. 106–121.
43. Бардин К. В., Забродин Ю. М. Характеристика припорогой зоны при работе
с субъективными эталонами "Сенсорные и сенсомоторные процессы" / К. В. Бардин, Ю. М. Забродин. – М., – С. 60–64.
44. Береговой Г. Т., Завалова Н. Д., Ломов Б. Ф., Пономаренко В. А. Экспери- ментально-психологические исследования в авиации и космонавтике / Г. Т. Береговой, Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. А. Пономаренко. – М. : Наука, 1978. – 304 с.
45. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин. – Л. : Наука, 1988. – 270 с.
46. Берзінь В. І. Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей
та учнівської молоді // Практика управління закладом освіти. К., 2008. –
№ 11. – С. 48–61 (у співавт.).
47. Берзінь В. І. Науковий внесок кафедр гігієни дітей та підлітків в розвиток шкільної гігієни в Україні // Збірник наукових праць Івано-Франківського медичного університету. – Ів.-Фр., 2009. – № 2. – С. 92–98.
48. Бернштейн Н. А. О построении движений / Н. А. Бернштейн. – М., 1947 – 255 с.
49. Бернштейн Н. А. Биомеханика и физиология движений / Н. А. Бернштейн // Избранные психологические труды. – М. : Изд-во Институт практической психологии, Воронеж : НПО "МОДЭК", 1997. – 608 с.
50. Бецкий О. В., Казаринов К. Д., Пугвинский А. В., Шаров В. С. – В сб. : Эффекты нетеплового воздействия миллиметрового излучения на биологические объекты. – М. : ИРЭ АН СССР, 1983. – С. 97–114.
51. Бецкий О. В., Девятков Н. Д., Кислов В. В. Миллиметровые волны низкой
интенсивности в медицине и биологии / О. В. Бецкий, Н. Д. Девятков, В.
В. Кислов // Биомедицинская радиоэлектроника. – 1998. – № 4. – С. 13–29.
52. Бжалава И. Т. Восприятие и установка. / И. Т. Бжалава. – Тбилиси, Мецние-
реба, 1965. – 228 с.
53. Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика / И. Т. Бжалава. – М.,
1966. – 250 с.
54. Бжалава И. Т. Установка и поведение / И. Т. Бжалава. – М. : Знание, 1968. –
48 с.
55. Биологически активные точки в задачах диагностики и коррекции психо-
Физиологического состояния и эффективности деятельности человека: /
указатель литературы / составители А. М. Карпухина, С. Н. Антосяк, М. А.
Миропольская]. – К. : НИИ психологии МНО УССР, 1990. – 60 с.
56. Бияшева З. М. Об отражении психофизиологического состояния человека в электрофизиологических параметрах БАТ / З. М. Бияшева, С. П. Кабанов // Психофизиологическое состояние человека и информативность біологи- чески активных точек кожи (тез.докл.всесоюзн.конф.). – К., 1979. – С. 13– 15.
57. Блауберг И. В. Программа целостности и системный подход / И. В. Блауберг.
– М. : Эдиториал УРСС, 1997. – 448 с.
58. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
59. Блинов С. М. Функциональная асимметрия больших полушарий в свете цитоархитектоники коры / С. М. Блинов // Функциональная асимметрия и адаптация человека. Труды МНИИП МЗ РСФСР. – М., 1976. Т. 78. – С. 38– 39.
60. Богучарова О. І. Здоров'я в структурі життєвих перспектив студентської мо- лоді / О. І. Богучарова // Психологія : зб. наук. пр. – К. : НПУ ім. М. П. Драго- манова, 2002. – Вип. 17. – С. 210–213.
61. Бодров В. А., Федорук А. Г. Исследование функциональной асимметрии парных органов у лиц летного состива / В. А. Бодров, А. Г. Федорук // Военно-медицинский журн. 1985, № 7. – С. 50–52.
62. Бодров В. А., Федорук А. Т. Оценка функционального состояния летчиков по показателям межполушарной асимметрии / В. А. Бодров, А. Т. Федорук // Космическая биология и авиамедицина. – 1986. – № 6. – С. 18–21.
63. Бойко І. І. Соціально-психологічна адаптація підлітка до нових умов навчан- ня: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Бойко Ірина Іванівна; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2001. – 19 с.
64. Болтiвець С. І. Аппаратурне вимірювання психофізіологічних станів го- товності до переживання ризиків і небезпек / С. І. Болтівець // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – №№ 11–12.
65. Большая энциклопедия психологических тестов. – М. : Изд-во ЄКСМО, 2005. – 416 с.
66. Боришевський М. Й. Развитие саморегуляции поведения школьников: ав- тореф. дис. … докт. психол. наук: 19.00.07 / Боришевський Мирослав
Йосипович; Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка. – К., 1992. – 41 с.
67. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності учнів у виховному про-цесі / С. Т. Музичук, В. В. Антоненко, Л. П. Удодова, Л. І. Пилипенко // Навч.-метод. посіб. Ін-т змісту і методів навчання; Ін-т психології ім. Г. С. Кос-тюка АПН України. — К., 1999. — 190 с.
68. Бочелюк В. Й., Черепєхіна О. А. Соціально-психологічні чинники форму-вання особистості студента під час занять спортом та фізичною культурою / В. Й. Бочелюк, О. А. Черепєхіна // Проблеми загальної та педагогічної пси- хології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ГНОЗІС, 2003. – Т. V, ч. 3. – 568 с. – С. 43–52.
69. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. П. Функциональная асимметрия человека / Н. Н. Брагина, Т. П. Доброхотова. – М. : Наука, 1981. – 288 с.
70. Бреслав И. С., Исаев Г. Г., Миняев В. И. О механизмах регyляции дыхания при мышечной деятельности / И. С. Бреслав, Г. Г. Исаев, В. И. Миняев // Успехи физиологических наук. – 1979. – Т. 10. № 3. – С. 87–103.
71. Булич Э. Г. Как повысить умственнную работоспособность студента / Э. Г. Булич. – К. : Вища школа. – 1989. – 56 с.
72. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика личности / Л. Ф. Бурлачук. – К. : Здоров’я, 1989. – 168 с.
73. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 517 с.
74. Бурлачук Л. Ф. Словарь–справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук. – С.Пб. : Питер, 2007. – 688 с.
75. Быстрова А. Г., Ряполов И. В., Сатановская И. Н. Некоторые аспекты ин-
формативности методик профессионального психологического отбора в гражданской авиации / А. Г. Быстрова, И. В. Ряполов, И. Н. Сатановская // В сб. : ХІV Научные гагаринские чтения по авиации и космонавтике. – М. : 1985. – С. 175–177.
76. Вакарєв Є. С. Особливості міжпівкульної регуляції психомоторних дій лю- дини: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Євген Семенович Вакарев; Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка. – К., 2009. – 216 с.
77. Валлон А. От действия к мысли / А. Валлон. – М., ИЛ, 1956. – 240 с.
78. Валовая И. К. Психологические особенности формирования умственных операций в сенсомоторном навыке: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Валовая Ирина Константиновна; Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка. – К., 1988. – 18 с.
79. Василевский Н. Н. – Действие микроволн на фунциональное состояние мо-зга и физическую работоспособность / Н. Н. Василевский // В сб. : Механизмы биологического действия электромагнитных излучений. – Пущино, 1987. – С. 101–102.
80. Васильева О. С., Филатов Ф. Р. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О. С. Васильева, Ф. Р. Филатов // Учебн. посо-
бие для студентов высших учебных заведений. – М. : Издательский центр Академия, 2001. – 352 с.
81. Верещагин Д. С. Система дальнейшего энергоинформационного развития. Освобождение, I ступень / Д. С. Верещагин. – СПб. : Невский проспект, 2000. – 186 с.
82. Вержбицкая Н. И. Электропунктура биологически активных точек как
стрессовый фактор / Н. И. Вержбицкая, А. А. Кромин, Л. А. Всеволожский // Стресс и адаптация. – Кишинев: Штиинца, 1978. – С. 10–15.
83. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К. : Рад. школа, 1976. – 220 с.
84. Вікова та педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. До¬линська, З. В. Огороднійчук, І. С. Булах та ін. // Навч. посіб. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
85. Виногpадов В. Е. Стимуляция работоспособности и восстановительных процессов в тренировочной и соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов [Монография] / В. Е. Виногpадов. – К. : НПФ Славутич- Дельфин, 2009. – 367 с.
86. Виногpадов В. Є. Стимуляція працездатності і відновлювальних реакцій в
системі тренувальних впливів в підготовці кваліфікованих спортсменів:
автореф. дис. … докт. наук з фізич. вих. і спорту: 24.00.01 / Виногpадов Валерій Євгенович; Нац. ун-т фізич. вих. і спорту України. – К., 2010. – 49 с.
87. Виру А. А. Гормональные механизмы адаптации и тренировки / А. А. Ви-
ру. – Л. : Наука, 1981. – 155 с.
88. Волков А. М., Микадзе Ю. В., Солнцева Г. Н. Деятельность: структура и регуляция / А. М. Волков, Ю. В. Микадзе, Г. Н. Солнцева. – М. : Изд–во Моск. ун-та, 1987. – 215 с.
89. Волков В. М. Физиологические механизмы восстановления работоспособ- ности в спорте / В. М. Волков // Средства восстановления в спорте. – Смоленск : Смядыш 1994. – С. 5–24.
90. Волков Н. И., Дардури У., Сметанин В. Я. Интервальная гипоксическая тренировка – новый метод повышения работоспособности спортсменов / Н. И. Волков, У. Дардури, В. Я. Сметанин. – М. : ВНИИФК, РГАФК, 1997. – С. 124–132.
91. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6-ти т. – Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1982. – 504 с.
92. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6–ти т. – Т. 3. Проблемы развития психики / Под ред. А. М. Матюшкина. – М. : Педагогика, 1983. – 367 с.
93. Ганзен В. А. Системные описания в психологии / В. А. Ганзен. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 176 с.
94. Гарби Рашед Мохаммед. – Психодиагностика состояний утомления при на-
пряженной мышечной деятельности в учении: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01 / Рашед Мохаммед Гарби; Ін-т психол. – Киев, 1977. – 212 с.
95. Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б. О методике подбора "дозы" ЭМП с учетом
принципа периодичности реакций организма / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина // В кн. : Применение магнитных полей в клинике . – Куйбышев, 1976. – С. 101–103.
96. Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б., Шихлярова А. И., Тарасьянц Ф. М. Количест-
венно-качественная закономерность биологического влияния магнитных
полей: полинейный характер действия ПоМП на уровне организма и ткани
/ Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, А. И. Шихлярова, Ф. М. Тарасьянц // В сб. : Биологическое действие электромагнитных полей . – Пущино, ОНТИ НЦБИ АН СССР, 1982. – С. 60–61.
97. Генкин А. А., Медведев В. И. Прогнозирование психофизиологических сос-
тояний / А. А. Генкин, В. И. Медведев // Вопросы методологии и алгорит-мизации. – Л. : Наука, 1973. – 144 с.
98. Гиссен Л. Д. Время стрессов / Л. Д. Гиссен. – М. : Физкультура и спорт, 1990. – 192 с.
99. Гойденко В. С. Использование аппарата без внешних источников энергии для биоэлектропунктурной диагностики / В. С. Гойденко // Медико-технические аспекты рефлек¬со¬диагностики и рефлексотерапии: Тез. докл. обл. науч. конф. – Харьков, 1990. – С. 30–33.
100. Голиков Ю. Я. Теоретические исследования проблем взаимодействия чело- века и техники / Ю. А. Голиков // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – № 4. – С. 5–15.
101. Голиков Ю. Я., Костин А. Н. Проблемы методологических оснований ана-
лиза межсистемных взаимодействий в психологических и сследованиях
/ Ю. А. Голиков, А. Н. Костиков // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16.
– № 4. – С. 11–24.
102. Голиков Ю. Я., Дикая Л. Г., Костин А. Н. Проблемы исследования психи-¬
ческой регуляции в триаде "деятельность, личность, состояние" / Ю. Я. Го- ликов, Л. Г. Дикая, А. Н. Костин // Проб¬лемность в профессиональной дея- тельности: теория и методы психоло¬гического анализа . – М. : Изд-во "Ин- тут психологии РАН", 1999. – С. 3–5.
103. Горбачев О. М., Иванов В. Г., Чеглоков А. В. Использование способа опре-
де¬ления функционального состояния человека по электрофизиоло¬гическим
па¬ра¬метрам БАТ кожи у спортсменов высокой квалификации / О. М. Гор-
бачев, В. Г. Иванов, А. В. Чеглоков // Информатив¬ность биологически ак-
тивных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-
технических исследований: Тез. докл. обл. науч.-пр. конф. – Харьков, 1981.
– С. 88–90.
104. Горбунов В. В. Психофізіологічне забезпечення надійності операторської
діяль¬ності : автореф. дис. … д-ра біол. наук: 14.00.07 / Віктор Васильович Горбунов; АМН; Інститут медицини праці. - К., 1994. - 46 с.
105. Горго Ю. П. Оценка и управление функциональным рабочим состоянием
операторов следящих систем по вегетативным параметрам человека: Авто¬-
реф. дис. ... д-ра биол. наук: 05.13.09 / Горго Юрий Петрович; Ин-т киберне-
тики им. В. М. Глушкова АН УССР. – К., 1989. – 32 с.
106. Горго Ю. П. Психофізіологія (прикладні аспекти) / Ю. П. Горго // Навч.
посіб. . – К. : МАУП, 1999. – 128 с.
107. Гордон Н. Хроническое yтомление и двигательная активность / Н. Гордон.
– К. : Олим. литература, 1999. – 128 с.
108. Горкин М. Я., Ткачук В. Г., Клименко В. В. Структурно-системный подход
к изучению двигательной активности / М. Я. Горкин, В. Г. Ткачук, В. В.
Клименко // Диалектико-материалистический анализ основных методов ис-
следований в области биологии и медицины . – К. : Вища школа, 1972. – С.
181–189.
109. Гримак Л. П. Неотложная аутопсихотерапия / Л. П. Гримак // Прикладная
психология. – 1999. – № 6. – С. 85–91.
110. Гpимaк Л. П. Резервы человеческой психики / Гримак Л. П. – М., 1989. –
216 с.
111. Гришко Н. Т. Совершенствование системы движений с учетом особеннос-
тей интерференций, возникающих в процессе выполнения двигательных
действий: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Гришко Николай Ти-
мофеевич; Киев. гос. ин-т физич. культ. – К., 1978. – 23 с.
112. Гуменюк Н. П., Клименко В. В. Психология физического воспитания и
спорта / Н. П. Гуменюк, В. В. Клименко. – К. : Вища школа, 1985. – 312 с.
113. Давыдов В. В., Зинченко В. П. Принцип развития в психологи / В. В. Давы-
дов, В. П. Зинченко // Вопросы философии. – 1980. – № 12. – С. 47–60.
114. Давыдов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания дея-¬
тельности / В. В. Давыдов // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19. – №
6. – С. 20–27.
115. Данилова Н. Н. – Функциональные состояния: механизмы и прогностика /
Н. Н. Данилова. – М. : МГУ, 1985. – 288 с.
116. Данилова Н. Н. Психофизиологическая диагностика функциональных сос-¬
тояний / Н. Н. Данилова // Учеб. пособие для биол., психол. и мед. спец. ву-
зов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1992. – 191 с.
117. Данько Ю. И. Очерки физиологии физических упражнений / Ю. И. Данько.
– М. : Медицина, 1974. – 255 с.
118. Девятков Н. Д., Бецкий О. В., Завизион В. А., Кудряшова В. А., Хургин
Ю. И. – В сб. : Эффекты нетеплового воздействия миллиметрового излу-
чения на биологические объекты / Н. Д. Девятков, О. В. Бецкий, В. А. Зави-
зион, В. А. Кудряшова, Ю. И. Хургин. – М. : ИРЭ АН СССР, 1 983. – С.
146–162.
119. Девятков Н. Д., Голант М. Б., Бецкий О. В. Миллиметровые волны и их
роль в процессах жизнедеятельности / Н. Д. Девятков, М. Б. Голант, О. В.
Бецкий. – М. : Радио и связь, 1991.
120. Джемс У. Научные основы психологи / У. Джемс. – Минск : Харвест, 2003.
– 528 с.
121. Дикая Л. Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора
в процессе адаптации к особым условиям / Л. Г. Дикая // Психологические
проблемы деятельности в особых условиях. – М. : Наука, 1985. – С. 63–90.
122. Дикая Л. Г., Гримак Л. П. Теоретические и экспериментальные проблемы
управления психическим состоянием человека // Хрестоматия по инженер-¬
ной психологии / Сост. Б. А. Душков, Б. Ф. Ломов, Б. А. Смирнов / Под ред.
Б. А. Душкова: Учеб. пособ. – М. : Высшая школа, 1991. – С. 280–287.
123. Дикая Л. Г. Системная детерминация проблемностей в деятельности и функ¬-
циональное состояние человека / Л. Г. Дикая // Проблемность в професио-
нальной дея¬тельности: теория и методы психологического анализа. – М. :
Изд-во Ин-та психологии РАН, 1999. – С. 80–105.
124. Дикая Л. Г., Щедров В. И. Методы анализа системных детерминант в дея-
тельности и состоянии / Л. Г. Дикая, В. И. Щедров // Проблемность в про-
фессиональной деятель¬ности: теория и методы психологического анализа. –
М. : Изд-во Института психологии РАН, 1999. – С. 106–131.
125. Динамика психофизиологических функций при действии экстремальных фа-кторов, связанных с рабочей деятельностью / [Аверьянов В. С., Уткина Н. С., Капустин К. Г., Виноградова О. В. ]. : Под ред. В. И. Медведева. – Л. : Наука, 1984. – С. 32–55.
126. Динейка К. В. 10 уроков психофизической тренировки / К. В. Динейка. – М. : Физкультура и спорт, 1987. – 63 с.
127. Дінейка К. В. Рух. Дихання. Психофізичне тренування / К. В. Дінейка. – К. : Здоров'я, 1988. – 176 с.
128. Дичев Т. Г., Тарасов К. Е. Проблемы адаптации и здоровье человека (мето-дологические и социальные аспекты) / Т. Г. Дичев, К. Е. Тарасов. – М. : Медицина, 1976. – 184 с.
129. Дубенко Е. Г., Панков Е. Я., Пахомов В. И. Состояние проблемы биоло-гически активных точек (БАТ) и основные направления ее изучения / Е. Г. Дубенко, Е. Я. Панков, В. И. Пахомов // Информа¬тивность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований: Тез. докл. обл. науч.-пр. конф. – Харьков, 1981. – С. 3–6.
130. Душков Б. А. Функциональные состояния оператора / Б. А. Душков // Осно-вы инженерной психологии: Учеб. пособ. – М. : Высшая школа, 1977. – С. 124–136.
131. Душков Б. А. Некоторые психологические проблемы системного подхода при анализе деятельности человека / Б. А. Душков // Психологический журнал – 1983. – Т. 4. – № 6. – С. 23–32.
132. Душков Б. А. Структурно-психологический анализ трудовой деятельности / Под ред. Б. А. Душкова // Хрестоматия по инженерной психологии: Учебное пособие . – М. : Высшая школа, 1991. – С. 197–208.
133. Евдокимов В. Ф. Специализированное вычислительное устройство автома-тической непрерывной оценки ПФС по уровню биопотенциалов БАТ / В. Ф. Евдокимов, А. М. Карпухина // Психофизиологическое состояние человека и информативность биологически активных точек кожи: (тез.докл. всесоюзн.конф.). – К. : 1979. – С. 142–144.
134. Евдокимов В. И. Рефлексопрофилактика утомления и профессионального стресса / В. И. Евдокимов. – Кировоград : Кировоградская правда, 1990. – 104 с.
135. Евдокимова Г. А. Влияние лазерной стимуляции БАТ на показатели внима-ния и психомоторику / Г. А. Евдо¬кимова, Т. В. Кружевая // Психофизиологическое со¬стояние человека и информативность биологически активных точек кожи: (тез.докл.всесоюзн.конф.). – ¬К., 1979. – С. 102–103.
136. Ерасов П. И. Прибор для фоторегистрации эффекта Кирлиан БАТ в высо-ко-частотном поле / П. И. Ерасов // Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований: (тез.обл.научн.-практич.конф.). – Харьков, 1984. – С. 104–105.
137. Ермолаев О. Ю., Жоров П. А. Функциональные состояния спортсменов и показатели асимметрии БАТК / О. Ю. Ермолаев, П. А. Жоров // Электропунктура и проблемы информацион¬но-энергетической регуляции деятельности человека . – М., 1976. – С. 127–142.
138. Жуковский В. Д., Биняшевский Э. В. – Микроволновая резонансная тера-пия (МРТ) – принципиально новый подход к восстановлению функций организма / В. Д. Жуковский, Э. В. Биняшевский // Фундаментальные и прикладные аспекты применения миллиметрового излучения в медицине. – Киев, 1989. – С. 178–180.
139. Жуков Б. Н. Научное обоснование применения магнитных полей в меди-цине / Б. Н. Жуков // В сб. : Биологические эффекты электромагнитных полей. Вопросы их использования и нормирования. – Пущино, 1985. – С. 108–112.
140. Забродин Ю. М., Зазыки