Солодовнікова Христина Кшиштофівна. Соціально-психологічні основи аналізу історичного розвитку тероризму

Краткое описание

Солодовнікова Христина Кшиштофівна. Соціально-психологічні основи аналізу історичного розвитку тероризму.- Дисертація канд. психол. наук: 19.00.05, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. - Київ, 2015.- 237 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

На правах рукопису

СОЛОДОВНІКОВА Христина Кшиштофівна

УДК 316.6:001.53:323.283/.285

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРОРИЗМУ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
д.психол. наук, професор
Ложкін Георгій Володимирович

Київ - 2015

ЗМІСТ

ЗМІСТ………………………………………………………………………
ВСТУП………………………………………………………………..3-12
РОЗДІЛ І. ТЕРОРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Соціально-психологічні чинники виникнення та становлення тероризму (історико-психологічний аспект)……………………..13-36
1.2. Феномен тероризму у працях вітчизняних дослідників ХІХ - ХХ ст……………………………………………………………………...37-53
1.3. Досвід вивчення тероризму у працях зарубіжних авторів ХІХ - ХХ ст………………………………………………………………..54-72

Висновки до першого розділу……………………………………73-75
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТЕРОРИЗМУ У ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ
2.1. Сучасний тероризм як предмет аналізу зарубіжних вчених..76-99
2.2. Дослідження тероризму у працях вітчизняних психологів.100-156
2.3. Соціально-психологічний портрет сучасного терориста ……………………………………………………………………..157-182
Висновки до другого розділу……………………………………183-186
ВИСНОВКИ………………………………………………………187-191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Вступ
Актуальність теми дослідження. Тероризм як соціально-психологічний феномен перетворився на одну з найгостріших та злободенних проблем глобалізованої дійсності. Наразі його загроза для України стала безпосередньою.
Відомо, що тероризм як радикальна форма суспільної діяльності є наслідком антагоністичних конфліктів різного типу: внутрішньоособистісних, міжособистісних, міжгрупових, міжнаціональних, які, у свою чергу, можуть мати політичні, економічні, соціальні, психологічні джерела і при цьому реалізуватись на різних рівнях суспільної діяльності. Дослідження тероризму постають як актуальні, особливо на новому етапі трансформації українського суспільства, що зумовлено наявністю значної кількості джерел соціальних конфліктів, які можуть спричинити поширення даного явища також в Україні; тому виникає нагальна потреба розкрити явище тероризму крізь призму соціально-психологічних механізмів.
У цьому аспекті необхідною є інтеграція різних наукових підходів до дослідження феномена тероризму, розробка соціально-психологічної моделі сучасного терориста, вивчення факторів, здатних попередити розвиток і загострення конфліктних ситуацій, які можуть призвести до активізації терористичної діяльності.
В останні роки все більше з’являється досліджень, предметом вивчення яких є проявлення чинників тероризму в суспільcтві, зокрема Н. А. Агаєв, Ю. М. Антонян, А. Бернгард, В. В. Вітюк, С. П. Волобаєв, М. І. Дзлієв, У. Лакер, В. А. Мєдведєв, Д. В. Ольшанський, С. А. Ефіров, О. Брасс, О. Колпакіді тощо.
Західні дослідники Т. Денікер, А. Бернгард, Р. Сале, П. Уїлкінсон та українські дослідники В. Ф. Антипенко, Л. Н. Моджорян, Т. С. Бояр-Сазонович присвячували свої роботи розробленню класифікації видів тероризму. У наступних наукових дослідженнях тероризм розглядають як причину міжнаціональних, релігійних, соціальних конфліктів. У роботах А. В. Дмітрієва, Р. де ла Грассері, К. Коукера, І. Беккер, Е. Ангел, Г. Раушнінга, Д. В. Ольшанського та багатьох інших авторів акцент зроблено на дослідженні психології особистості терориста.
У психіатричній науці вважається, що до тероризму вдаються особистості з деструктивною психікою. Деструктивну поведінку особистості, яка схильна до застосування насильства у суспільній взаємодії, розглядали К. Бассіюні, Г. В. Гребеньков, М. І. Буянов, Ч. Ломброзо, Е. Фромм тощо.
У даній роботі тероризм досліджується за допомогою механізму конфлікту. В. О. Соснін, М. Амстутц, В. І. Ілійчук, І. В. Ващенко, Є. В. Єгорова стверджують, що тероризм виникає не залежно від соціальних умов, а через те, що конфліктна особистість постійно зумовлює виникнення гострих відкритих соціальних суперечностей. Протилежною є думка багатьох дослідників, таких як Дж. Доллард, Н. Міллер, Л. Берковіц; А. Бандура, М. Дойч, М. Шериф тощо, щодо примату зовнішніх ситуативних детермінант над внутрішньоособистісною зумовленістю.
Особливий науковий резонанс проблема тероризму має у психології,
що пояснюється розумінням сутності людини як носія суспільної свідомості;
її терористична активність є специфічною формою прояву суспільної свідомості у свідомості та діяльності людей в умовах антагоністичного соціального конфлікту.
У роботі уточнюються накопичені емпіричні дані Ч. Ломброзо, У. Лакера, Д. Ольшанського тощо, які конструювали психологічний портрет терористів, ґрунтуючись на таких характеристиках, як будова тіла (Ч. Ломброзо) і соціальне походження (У. Лакер, Д. Ольшанський), оскільки зазначені праці не містять аналіз співвідношення вже згаданих факторів із актуальною ситуацією, в умовах якої особа здійснює тероризм.
Вищезгадані наукові розробки проблеми тероризму спрямовані на дослідження й осягнення причин, мотивів, механізмів і психології здійснення терористичних актів, але вказані дослідження не дають цілісного уявлення про соціально-психологічну сутність тероризму, а також про соціально-психологічні механізми виникнення та становлення цього явища в соціумі. Отже, дослідження проблеми розвитку соціально-психологічних поглядів на теорію та практику тероризму виявляються особливо перспективними.
Нагальність дослідження проблеми тероризму пов’язана також з нестабільною соціально-економічною ситуацією в українському суспільстві, яка породжує у різних верств населення України відчуття страху, тривожності та невизначеності через можливу втрату наявного соціального статусу й перспектив зростання. Розв’язання цієї наукової проблеми сприятиме розумінню соціально-психологічних механізмів формування суб’єкта терористичної діяльності та обґрунтуванню заходів практичного запобігання терористичній загрозі. Недостатнє вивчення окресленої проблеми, наукове та практичне її значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи та її структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в межах комплексної науково-дослідницької теми лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка «Соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді» (номер державної реєстрації 0112U000305) та лабораторії психології навчання ім. І. О. Синиці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі» (номер державної реєстрації 0109U000558).
Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН (протокол № 25 від 3 жовтня 2013 року) та узгоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2014 року).
Мета та завдання дослідження – дослідження феномена тероризму, з’ясування суспільно-історичних джерел його становлення й розвитку, а також установлення та обґрунтування соціально-психологічних механізмів терористичної діяльності й розробка на їх основі соціально-психологічного портрету сучасного терориста для попередження терористичної загрози й застосування практичних засобів безпеки.
Для досягнення зазначеної мети були сформульовані та розв’язані такі завдання:
1. Проаналізувати особливості еволюції психологічних поглядів на тероризм у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників.
2. Визначити суспільно-історичні передумови виникнення тероризму.
3. Виявити характерні соціально-психологічні ознаки сучасного тероризму.
4. Емпірично з’ясувати соціально-психологічні уявлення студентської молоді про тероризм.
5. На основі теоретичного та емпіричного аналізу отриманих даних розробити підходи до побудови соціально-психологічної моделі сучасного терориста.
Об’єкт дослідження – основи аналізу тероризму як сучасного соціально-психологічного явища.
Предмет дослідження – соціально-психологічні чинники та механізми виникнення тероризму в сучасних умовах.
Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи становлять: принципи історизму, системності, об’єктивності, діалектизму; принципи детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розуміння особистості як активного суб’єкта діяльності та відносин зі світом (К. О. Абульханова-Славська, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); теоретичний підхід до конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих тенденцій (М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко, М. І. Пірен); теорії проявів людської свідомості в конфліктних соціальних ситуаціях (Т. Адорно, М. Бердяєв,
Ж.–П. Сартр, В. Франкл, Е. Фромм).
При дослідженні сутності та структури мотиваційної сфери терориста було використано концепцію потягу до смерті З. Фрейда, етологічну теорію К. Лоренца, теорію соціального научіння А. Бандури, криміналістичний підхід Є. П. Ільїна, роботи сучасних вітчизняних та російських дослідників, зокрема В. С. Медведєва, Ю. М. Антоняна, а також закордонних дослідників І. Беккер, Е. Ангел, Г. Раушнінга, Д. Ольшанського, у яких акцент зроблено на дослідженні психології особистості терориста.
У дисертації використано етологічну концепцію К. Лоренца, а також психологічні підходи Ч. Ломброзо, Е. Фромма, К. Бассіюні, Г. В. Гребенькова, М. І. Буянова тощо, які розглядали насильство як спосіб деструктивної самореалізації особистості.
З метою розкриття сутності та причин морального маргіналізму молоді, а також факторів радикалізації свідомості й діяльності студентської молоді було застосовано: концепції розвитку психіки та особистості (Г. С. Костюк, І. С. Кон, О. М. Леонтьєв, Г. В. Ложкін, С. Д. Максименко); регулятивно-детерміналістичну теорію особистості, яка ґрунтується на принципі єдності індивіда та соціального середовища (Л. С. Виготський, В. Т. Циба), і теорії, що підкреслюють соціокультурну зумовленість концепції поведінкових стереотипів (Дж. Джетен, Г. Маркус, Н. І. Сарджвеладзе, Г. У. Солдатова).
Для розв’язання поставлених задач у роботі були використані такі методи дослідження:
теоретичні: теоретичний аналіз, систематизація, узагальнення, моделювання, що застосовувалися для визначення теоретико-методологічних засад установлення уявлень студентської молоді про тероризм;
емпіричні методи: метод вивчення документів, зокрема науково-історичних джерел, психодіагностичні методи (анкетування, метод експертного оцінювання тощо), які використовувалися для виявлення особливостей уявлень студентської молоді про тероризм як соціально-психологічний феномен, зокрема: а) когнітивного компонента: анкета «Актуальність проблеми тероризму в Україні» (авторська розробка); б) емоційного компонента: методика семантичного диференціала Ч. Осгуда;
методи математичного опрацювання даних (кореляційний і факторний аналізи) з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням за допомогою методики OSA та пакету SPSS (версії 13.0 та 17.0).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загальний обсяг вибірки становив 129 осіб – студентів чотирьох факультетів університету – психологічного, філософського, економічного та юридичного.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в: комплексному дослідженні феномена тероризму, його соціально-психологічних механізмів; розробці на цій основі теоретичних рекомендацій встановлення соціально-психологічних факторів, які зумовлюють тероризм; удосконаленні засобів профілактики терористичної діяльності. Основні результати, що були отримані в дисертаційній роботі, полягають у такому: уперше виконано комплексний еволюційний аналіз соціально-психологічних джерел тероризму й запропоновано авторський підхід до виявлення факторів легітимізації тероризму в суспільній свідомості та діяльності. Удосконалено: підхід до побудови соціально-психологічної моделі сучасного терориста на основі виокремлених соціальних (особливості походження, типу світогляду, освіти) та особистісних (основні особистісні якості терориста, психологічний тип, особливості взаємодії в соціальній групі, емоційна сфера, логіка мислення) характеристик; рекомендації щодо використання соціально-психологічної моделі сучасного терориста, які дають змогу здійснювати профілактику терористичної діяльності в суспільстві, виявляти терористів, запобігати скоєнню терактів, зменшувати економічні та соціальні наслідки тероризму. Набуло подальшого розвитку: уявлення про соціально-психологічні механізми й передумови виникнення та становлення тероризму, еволюцію поглядів на тероризм у працях сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців; теоретичні положення взаємозв’язку між соціальними уявленнями, настановами, стереотипами та участю суб’єктів у ситуаціях конфліктів, а також між ціннісними орієнтаціями особистості та її схильністю до радикальних способів досягання цілей в умовах соціального конфлікту; дослідження, оцінка соціальних передумов виникнення й розповсюдження тероризму, які полягають у політичній, економічній нестабільності, відсутності «середнього класу» та різкому полярному розшаруванні суспільства; теоретичні знання щодо мотиваційної сфери суб’єктів, залучених до терористичної діяльності.
Тeoрeтичнe знaчeння дисертаційної рoбoти пoлягaє в тoму, що виявлено й обґрунтовано підходи до побудови соціально-психологічної моделі сучасного терориста на основі виокремлених соціальних рис (особливості походження, типу світогляду, освіти) та особистісних (основні особистісні якості терориста, психологічний тип, особливості взаємодії в соціальній групі, емоційна характеристика, логіка мислення) характеристик, які сприяють нaйпoвнішoму oпису терориста; визнaчeнo, конкретизовано та обґрунтовано соціально-психологічні чинники виникнення та становлення тероризму, що допомагають розкрити психологічні особливості сучасного тероризму.
Результати дослідження еволюції психологічних поглядів на тероризм у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників до XIX–ХХ ст. розширюють наукове уявлення про сутність соціально-психологічного портрету сучасного терориста.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розроблені й запропоновані в даній роботі наукові положення та практичні рекомендації розкривають і поглиблюють розуміння сутності тероризму як особливого виду соціальної діяльності. Теоретичні положення та результати дослідження можуть бути використані: для розробки відповідних розділів курсів лекцій у практиці викладацької діяльності; науковцями, що досліджують процеси виникнення й формування політичного екстремізму та тероризму за певних соціальних умов; для прогнозування формування екстремістських поглядів і становлення терористичної активності в українському суспільстві у відповідних установах СБУ, МВС тощо.
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у процесі підготовки фахівців за спеціальностями «Психологія» та «Соціальний робітник» під час викладання курсів (навчальних дисциплін): «Психологія екстремізму та терористичної діяльності», «Тероризм як предмет дослідження соціальної психології» та «Екстремальна психологія».
Результати дисертації впроваджено у навчально-виховний процес Національного університету оборони України імені Івана Черняховського зі спеціальності «Військово-соціальне управління». Отримані наукові результати були застосовані при вивченні навчальних дисциплін «Прикладна психологія військової діяльності» та «Теорія і практика відбору персоналу» (Довідка № 851/120 від 15 липня 2014 р.); у навчально-виховному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів спеціальності «Психологія», що знайшли відображення при вивченні навчальних дисциплін «Соціальна психологія», «Психологія масової поведінки», «Психологія конфлікту», «Політична психологія» та «Психологія праці в екстремальних умовах», а також при написанні курсових і кваліфікаційних робіт (довідка № 016/191 від 21 липня 2014 р.); у навчальному процесі Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій при викладанні студентам другого курсу спеціальності «Психологія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» навчальних дисциплін «Соціальна психологія», «Психологія релігії», «Психологія конфлікту». У рамках семінарських занять були використані теоретичні положення, що стосуються особливостей становлення психологічних поглядів на теорію та практику тероризму в контексті соціалізації особистості (довідка № 687/1 від 17.09.2014 р.).
Результати дисертаційної роботи також викладено в навчальному посібнику «Соціально-психологічні аспекти тероризму» : навч. посіб. – К. : ВПЦ Київський університет, 2003. – 71 с.
Наукові висновки та пропозиції дисертаційної роботи використано дисертантом у навчальному процесі для лекційних занять зі спецкурсу «Психологічні особливості тероризму» із магістрами денної форми навчання спеціальностей «психолог» та «соціальний педагог» факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися й були схвалені на: розширених засіданнях лабораторії психології навчання імені І. О. Синиці та лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; національних, міжнародних та закордонних наукових і науково-практичних конференціях і форумах в Україні: Міжнародній науково-практичній конференції «Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль» (2003, Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (2004, Київ); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2005» (2005, Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (до 110-річчя започаткування Г. І. Челпановим Психологічного семінарію у Київському Університеті св. Володимира) (2008, Київ); Міжнародному науково-практичному форумі «Современные проблемы и пути решения в науке, транспорте, производстве и образовании» (2012, Одеса ); Науково-практичній конференції «Соціально-гуманітарні та правові проблеми діяльності Збройних Сил України» (2014, Київ), а також
за кордоном: Международном молодёжном научном форуме «Ломоносов»,
ХХ Международная конференция студентов, аспирантов и молодых учёных «Ломоносов» 2013 (2013, Москва).
Публікації. Основний зміст дослідження відображено в 1 навчальному посібнику, 17 наукових публікаціях, з них 7 надруковано у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого МОН України, серед яких зареєстровані: в міжнародній наукометричній базі РИНЦ – 2; в іноземних наукових виданнях – 2; з яких входить до наукометричної бази Copernicus – 1. Тези доповідей: опубліковано – 8, з них – 3 входять до наукометричної бази даних РИНЦ, іноземних – 1.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 200 найменувань, з них 25 – іноземними мовами, і додатків. Основний обсяг дисертації – 189 сторінок. Повний обсяг дисертації – 229 сторінок. Робота містить 27 рисунків (на 30 сторінках), 1 таблицю (на 4 сторінках), 3 додатки (на 40 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ:

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення основних теоретичних підходів до проблем тероризму як соціально-політичного явища і запропоновано нове розв’язання наукової задачі визначення змісту та особливостей соціально-психологічних механізмів тероризму та на їх основі розроблено підхід до побудови соціально-психологічної моделі сучасного терориста.
Результати авторського дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру.
1. Установлено, що проблема тероризму з’являється з виникненням держави та права. В історичній ретроспективі відбувається зміна його назви, умов і способів здійснення, але незмінними залишаються способи дій. Суспільно-історичними передумовами виникнення та становлення тероризму є соціальні негаразди та боротьба за владу. Одним з основних чинників, що провокує людей на терористичну діяльність, постає перманентний антагоністичний конфлікт, який виникає в контексті взаємодії особи та будь-якої форми влади. Розкрито, що у середні віки набув поширення релігійний тероризм, який, окрім боротьби за владу, мав характерну рису – погрозу насильством, яка стосувалася всіх.
2. На основі аналізу наукових джерел установлено, що в сучасному світі тероризм перетворився на одну з найгостріших проблем, тому його дослідження тероризму стають особливо актуальними на сучасному етапі трансформації українського суспільства, що зумовлено наявністю значної кількості соціальних конфліктів, які можуть спричинити поширення тероризму й на теренах нашої держави.
Як соціально-політичне явище тероризм є сукупністю актів, скоєння яких відбувається з використанням насилля окремими особами, спеціально організованими групами та спільнотами. Основними соціально-психологічними механізмами активізації тероризму є перманентний антагоністичний конфлікт і легітимація насильства, що формується, засвоюється та привласнюється індивідами в межах соціальних уявлень. Основна мета тероризму полягає в досягненні психічного стану людей, при якому забезпечується їх повне підпорядкування, а сформовані реакції страху стають відносно стійкими та зберігаються в умовах життєдіяльності людини тривалий період, забезпечуючи прояв певних стереотипів поведінки в суспільстві. Відмінність між терором і тероризмом полягає в тому, що терор – це насильницький примус політичними силами, які перебувають при владі, спираються на владні структури та репресивний апарат (об’єктивно сильна сторона в конфлікті); тероризмом є насильницький примус (погроза його застосування), який використовується опозиційними силами (об’єктивно слабкіша сторона); терор здійснюється відкрито й легально, тероризм реалізується конспіративно та нелегально.
3. Аргументовано, що вивчення соціально-психологічних умов активізації тероризму в Російській імперії дозволяє поглибити наукові знання про механізми поширення тероризму. Зокрема встановлено, що істотну роль у цьому відіграють соціальні уявлення та ставлення до мети й засобів, які обираються терористами.
У роботі досліджено вплив соціально-економічних негараздів і жорсткого диктату держави щодо громадян, який виражається у кримінальному переслідуванні за висловлення незгоди. Така основа викликає зміну домінуючих у суспільстві цінностей, що виявляється, зокрема, у появі співчуття до ідеї насильницького примусу державного апарату до виконання поставлених вимог.
Для ґрунтовного розуміння природи соціальних протиріч і передумов виникнення тероризму в роботі було досліджено такі проблеми: насильство як основа соціального й політичного устрою, значення насильства для збереження всіх форм суспільства, теорія «суспільного договору» як основи легітимності надзвичайних заходів, репресивних законів, конфлікт між природою людини та суспільством, психологічні механізми та ідеологічні підвалини анархістських рухів, роль випадкових людей у злочинному середовищі, систематизація причинно-наслідкових зв’язків між спадковістю, фізичними вадами людини та її злочинним характером, роль пристрасті (звички, потреби) у вчиненні злочину, зв’язок між фізичною конституцією людини, психічним складом і типом поведінки, ідея ендокринної схильності людини до злодіяння.
4. Аналіз сучасних соціально-психологічних тенденцій вивчення тероризму показав, що зарубіжні вчені досліджували феномен тероризму шляхом вивчення зовнішньоситуативних детермінант поведінки, зокрема: психопатологічних зрушень у психіці людини, вивчення біографічних даних і спадкування сімейних стереотипів поведінки; у межах психоаналітичного підходу (через причини деструктивної, радикальної поведінки, деструктивну особистість – у контексті її суспільних зв’язків), біхевіористичного напряму (через проблему конфлікту як соціальної «хвороби», необхідного чинника соціальних процесів і зрушень), успадкування агресивних інстинктів від тварин, ситуативних зовнішніх детермінант, активності суб’єкта в теорії соціального научіння. Їх дослідження дозволили зрозуміти передумови щодо розв’язання суспільних проблем радикальними способами, виявити мотиви терористичної діяльності, роль агресії, конфліктності, референтної групи у формуванні майбутнього суб’єкта терористичної діяльності.
Вітчизняні психологи досліджували соціально-психологічні механізми тероризму через вивчення когнітивної сфери особистості: суспільної свідомості, утворення соціальних стереотипів, концепції соціальних уявлень, неусвідомлюваних, афективно заряджених стимулів, установок, відношення (ставлення) людини, проблем мотивації та мотиваційної сфери, тероризму як каналу скидання деструктивної енергії тощо. Були виокремлені такі мотиви терористичної діяльності: самоствердження, захисні, заміщуючі та мотиви самовиправдання. Зазначені утворення дають можливість робити прогноз із приводу джерел активізації терористичної діяльності, який ґрунтується на аналізі особливостей соціальної ситуації, диспозиційної структури суб’єкта терористичної діяльності, які виражаються в соціально-психологічній позиції, соціальній домінанті та обранні стратегії досягнення цілей терористичної діяльності.
5. Показано, що молодь є «групою ризику», оскільки вона є найбільш мобільна та активна в період соціальних зрушень. Крім того, молоді в сучасному трансформаційному соціальному (політичному) житті є властивий моральний маргіналізм, а отже, вона є найбільш сенситивною до застосування імпульсивних радикальних дій, і, на відміну від старших людей, може стихійно, під дією раптового чинника, вдатися до застосувань радикальних мір. Одна з головних причин цієї сенситивності криється в такій особливості молодого віку, як сильна потреба в позиціонуванні себе в соціумі, включеності, приналежності групі й посиленні почуття самоідентичності.
6. Дані, отримані в ході емпіричного дослідження уявлень студентської молоді про тероризм, дають підстави стверджувати, що на когнітивному рівні психіки респонденти усвідомлюють проблему тероризму; стосовно ж афективного рівня ситуація є невизначеною. Респонденти достатньо орієнтуються в проблемі тероризму, розуміють, чим є даний феномен, значною мірою усвідомлюють небезпеку сучасного тероризму як для всього світу в цілому, так і для власної родини. Психологічний ефект амбівалентного ставлення до екстремізму у студентів можна пояснити тим, що, на відміну від тероризму та насильства, суспільні установки та стереотипи не є такими однозначно негативними.
Виявлено, що ставлення студентів до тероризму в цілому негативне, але вони допускають існування виправдовуючих мотивів. Якщо терористичні дії реалізує стороння людина, то опитувані це зовсім не підтримують, для себе ж студенти допускають утілення таких дій, але лише у виняткових ситуаціях.
7. Розроблено підходи до побудови соціально-психологічної моделі сучасного терориста, які базуються на виділених соціальних (особливості походження, типу світогляду, освіти) і особистісних (основні особистісні якості терориста, психологічний тип, особливості взаємин у соціальній групі, емоційна характеристика, логіка мислення) характеристиках; це дозволяє застосовувати отримані в дослідженні результати у профілактичних заходах загрози тероризму.