СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ МАРГІНАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ : Социокультурное измерение маргинальности в УКРАИНЕ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

БАРШАЦЬКА ГАЛИНА ЮРІЇВНА
УДК 316.023.4

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ МАРГІНАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник:
Катаєв Станіслав Львович
доктор соціологічних наук, професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ СОЦІУМУ 11
1.1. Аналіз проблематики з маргіналістики в науковій літературі 11
1.2. Маргінальність сучасного соціуму: проблемне поле
дослідження 21
1.3 Соцієтальна та часткова маргінальність українського соціуму 30
1.4 Соціокультурна маргінальність кризового суспільства 41
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2 СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ МАРГІНАЛЬНОСТІ 53
2.1.Недевіантна маргінальність у сучасному суспільстві 53
2.2 Соціокультурні та соціальні контексти становища маргіналів 69
2.3. Соціальна ексклюзія і маргінальність 83
2.4. Маргінальність і відчуження: взаємовплив понять та явищ 94
Висновки до розділу 2 104
РОЗДІЛ 3 СОЦІОКУЛЬТУРНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ В СОЦІОПРОСТОРОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: ЕМПІРИЧНИЙ АСПЕКТ 108
3.1. Маргінальність в контексті соціологічної концепції “соціального простору” 108
3.2 Поселенські маргінали у соціокультурному вимірі 142
3.3 Безробітні як маргінали: соціокультурний аспект 160
Висновки до розділу 3 171
ВИСНОВКИ 174
ДОДАТКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП

Соціальні перетворення загострюють існуючі проблеми й породжують нові. Однією з проблем сучасного суспільства є явище маргінальності, яку здавна розглядали як невід’ємну рису людського співтовариства.
Явище маргінальності багатоаспектне й багатозначне. Це зумовлює широке коло проблем, які обговорюються у зв’язку з нею. Через багатозначність явища маргінальності велике значення для розуміння її сутності та особливостей має типологія. Маргінальність як пограниччя, межа може виступати як периферія певної соціальної спільноти (периферійні маргінали), або її розглядають як властивість індивідів, груп, що перебувають на стику етнічних спільнот, класів та інших соціальних груп (граничні маргінали). Сутність маргінальності задається характеристикою тих сфер, межею яких є ця маргінальна група. Соціальне та соціокультурне пограниччя може бути предметом соціокультурного аналізу, коли дослідника цікавлять риси ментальності та соціально-психологічні характеристики маргінальності. Саме такий підхід був характерний для перших досліджень маргіналів у рамках Чиказької соціологічної школи, здійснених Р. Парком і Е. Стоунквістом. У цій роботі теж обрано соціокультурний підхід.
Типологія маргіналів охоплює широке коло різних соціальних спільнот. Певну їх частину становлять девіантні, периферійні маргінали, тобто бомжі, бродяги, жебраки тощо. У цій роботі девіантна маргінальність не розглядається, а основна увага зосереджена на соціокультурних аспектах недевіантної маргінальності безробітних, мігрантів, біетнорів, міських жителів сільського походження та ін.
Проблемам маргінальності присвячено багато праць зарубіжних науковців, таких як: Г. Дікі-Кларка, Р. Мертона, Т. Х’юза, Т. Шибутані. Серед європейських маргіналістів можна назвати праці Ж. Леві-Стренже, Д. Манчіні, К. Рабана, А. Фарж, Ч. Велена, Д. Гелі, Д. Маршалла, Р. Мінсі.
У радянський період тематиці маргінальності були присвячені праці Н. Навджавонова, М. Полякова, М. Семірягі, Е. Старикова, М. Тьомкіна, В. Шапінського і Є. Шапінської, Б. Шапталова та ін.
Серед сучасних українських авторів, які прямо чи опосередковано розглядали проблему маргінальності, можна назвати В. Андрущенко, Л. Бевзенко, Ю. Бродецьку, С. Витрищака, Є. Головаху, В. Коробчанского, А. Лантух, С. Макєєва, В. Мандібургу, І. Попову, І. Прибиткову, І. Пєтрову, А. Свящук, М. Шульгу та ін.
Соціокультурні аспекти життєдіяльності суспільства вивчають українські соціологи: О. Злобіна, Н. Костенко, А. Нагорний, А. Ручка, Н. Соболєва, Л. Скокова та ін.
Аналіз стану наукової розробленості теми свідчить про необхідність більш докладно дослідити соціокультурні аспекти маргінальності в сучасному суспільстві, яка поширена серед безробітних, поселенських та етнічних маргіналів.
До соціокультурних вимірів маргінальності ми відносимо культурні відмінності маргіналів, відчуження, ексклюзію, етнічне походження, ментальність.
Розуміння особливостей ментальності маргінальних груп населення дасть змогу більш усвідомлено здійснювати соціальне управління. Тож є всі підстави стверджувати, що дослідження є актуальним, своєчасним, оскільки спрямоване на визначення сутності, характеру, змісту соціокультурних вимірів маргінальності в сучасному соціумі.
Наукове завдання – виявлення соціокультурних особливостей маргінальності в сучасному українському соціумі, зокрема у міських поселеннях. Своєчасне вивчення, у тому числі в рамках соціологічної науки, різних аспектів маргінальності в сучасних умовах сприятиме підвищенню наукового рівня внутрішньої політики, запобігатиме соціальному напруженню та дасть змогу краще зрозуміти соціальні наслідки системних трансформацій у суспільстві.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми «Соціальні дисфункції в сучасному українському суспільстві» (номер державної реєстрації 0110U003967) Класичного приватного університету. Внесок здобувача полягає в підготовці підрозділу «Соціокультурні аспекти маргінальності в українському соціумі» (довідка Класичного приватного університету № 1792 від 11.08.2011 р.).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування соціокультурних особливостей маргінальності в сучасному українському соціумі, зокрема в міських поселеннях.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
 дослідити теоретико-методологічні засади вивчення маргінальності;
 проаналізувати соціокультурну маргінальність кризового суспільства;
 розглянути явище недевіантної маргінальності в сучасному суспільстві;
 охарактеризувати соціокультурні та соціальні контексти становища маргіналів;
 надати теоретичний аналіз маргінальності в соціопросторовій перспективі;
 здійснити емпіричне дослідження соціокультурних вимірів маргінальності.
Об’єкт дослідження – маргінальність як соціальне явище.
Предмет дослідження – соціокультурні особливості маргінальності в сучасному українському соціумі.
Методи дослідження. У ході дослідження використано методологію соціального конструктивізму – для вивчення процесу соціального конструювання маргінальності; конкретно-історичний підхід – для розгляду особливостей генези маргінальності в сучасному суспільстві; соціокультурний підхід – для виявлення специфіки ментальності маргіналів; соціопросторовий підхід – для виявлення особливостей поселенських маргіналів; системний підхід – для визначення типів, класифікації різновидів маргінальності; методи аналізу та синтезу – для виявлення сутності маргінальності; міждисциплінарний підхід – для всебічного розгляду явища маргінальності з боку філософії, соціології, соціальної психології, демографії; метод аналогії та порівняння – для зіставлення рис ментальності маргіналів та домінуючого соціуму; методи експертного опитування та інтерв’ю, методи математичної статистики – при проведенні конкретно-соціологічних досліджень.
При проведенні конкретно-соціологічних досліджень застосовано методи експертного опитування та інтерв’ю, а також методи математичної статистики. Риси ментальності городян на емпіричному рівні було досліджено на матеріалах опитувань мешканців міста.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять соціологічні дослідження, проведені у м. Запоріжжі, під керівництвом автора, а також всеукраїнські дослідження, проведені ІС НАН України.
Опитування в м. Запоріжжя проводилося в березні – травні 2010 р. за місцем проживання. Вибірка репрезентує доросле населення міста від 18 років по основних демографічних показниках і становить 1100 респондентів. Частково використано дані дослідження проблем міста 2008 р. (Опитано 551 особу за репрезентативною для дорослого населення вибіркою). Здійснено вторинний аналіз результатів національного моніторингового опитування “Українське суспільство – 1992-2010 р.” та даних “Європейського соціального дослідження 2005–2007–2009 р”.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації обґрунтовано соціокультурні особливості маргінальності в сучасному українському соціумі, зокрема в міських поселеннях. Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних засад аналізу маргінальності в соціокультурному вимірі й може бути конкретизована такими положеннями:
вперше:
 у вітчизняній соціології досліджено маргінальність за поселенським критерієм як одну з гострих соціальних проблем; зокрема, надано її соціокультурну та соціально-психологічну характеристику; охарактеризовано ментальний профіль міських жителів сільського походження та мешканців міських слобідок, які поєднують сільські й міські риси побуту та способу життя;
удосконалено:
 характеристику недевіантних різновидів маргіналів, до яких належать інваліди, біетнори, безробітні, міські жителі сільського походження, мігранти, культурні маргінали, зокрема, визначено, що сучасне суспільство стимулює культурну маргінальність, яка є важливим засобом підвищення динаміки суспільних процесів, а для інших типів маргінальності намагається створювати умови для компенсації їх неповноправного стану;
 уявлення щодо взаємозв’язків маргінальності з низкою якостей людини та суспільства, зокрема, відзначено, що депресивна маргінальність є наслідком та джерелом самітності, несправедливості, соціальної нерівності, соціального аутизму, посилення самоізоляції від соціуму, байдужості до соціального оточення, послаблення соціальних комунікацій;
 концепцію активної адаптації культурних маргіналів та мігрантів у соціумі завдяки створенню контрсистем, під якими розуміються форми об’єднання маргіналів у спільноти, які намагаються протиставити свої цінності домінуючим у соціумі, породжувати свій соціокультурний месидж, продукувати альтернативні моделі способу життя та концепції самопрезентації;
дістало подальшого розвитку:
 соціокультурна характеристика безробітних як недевіантних маргіналів, які імовірніше, ніж інші жителі міста, мають такі якості, як: відчуженість від міста, відносна соціальна ізоляція, соціокультурна аутоексклюзія, відчуття дефіциту захисту своїх прав, знижений соціальний капітал та зменшена життєва активність;
 розуміння особливостей ставлення населення міста до периферійних маргіналів – міських бомжів та виявлено, що майже половина жителів міста займає патерналістську позицію стосовно них, тобто вважає, що маргіналами повинна опікуватися держава, третина населення схильна до авторитаризму і вважає, що периферійних маргіналів необхідно примушувати працювати, менша частина людей має пасивно-споглядальну позицію, або ліберальні погляди, вважаючи, що маргінали можуть самі визначати свою долю.
Практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки роботи конкретизують загальнотеоретичні засади аналізу маргінальності як соціального явища та розширюють можливості соціологічного пояснення процесів маргіналізації у контексті повсякденності сучасного українського суспільства. Дисертаційна робота сприяє поглибленню внутрішньодисциплінарних зв’язків соціології особистості та соціології міста та міждисциплінарних зв’язків соціології й соціальної психології.
Представлені в роботі матеріали, висновки й рекомендації можуть бути використані для подальшої розробки соціологічної теорії, орієнтованої на аналіз явищ і процесів маргінальності, що відбуваються в суспільстві в цілому та в місті зокрема. Результати дослідження можуть сприяти вдосконаленню соціальної роботи з безробітними, маргіналами, мігрантами, особами з девіантною поведінкою.
Представлені в роботі матеріали, висновки й рекомендації використано в навчальному процесі Класичного приватного університету зокрема при викладанні курсів «Галузеві соціології», «Соціальна політика України» (довідка Класичного приватного університету № 1792 від 11.08.2011 р.).
Матеріали теоретичної складової дослідження використано при розробці анкети для проведення емпіричного соціологічного дослідження в рамках виконання п. 3 Заходів обласної програми підтримки науково-просвітницької діяльності громадських організацій в Запорізькій області на 2010–2014 рр., затвердженої рішенням сесії обласної ради від 25.12.2011 р. № 10 (довідка Запорізької обласної державної адміністрації від 19.09.2011 р. № 01-25-13/747). Результати теоретичної та емпіричної частин дослідження можуть бути використані як рекомендації для дослідження та вдосконалення внутрішньої політики в регіоні, для розробки навчальних посібників і матеріалів з дисциплін галузевої соціології, зокрема соціології особистості, етносоціології, соціології міста, соціології культури.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. Висновки та результати, зокрема, ті, що розкривають наукову новизну, отримані та сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів. Основні положення дисертації обговорювались на наукових конференціях: ХV Міжнародній науковій конференції молодих науковців «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, травень 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки в ГУ »ЗІДМУ»» (м. Запоріжжя, жовтень 2007 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (м. Житомир, травень 2008 р.), XVI Міжнародній науковій конференції молодих науковців «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, квітень 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки – 2008» (м. Запоріжжя, жовтень 2008 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (м. Житомир, березень 2009 р.), ХVІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, квітень 2009 р.), Молодіжній міжнародній науковій конференції «Гражданское общество в эпоху глобальной информатизации» (м. Москва, жовтень 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми підготовки фахівців до роботи з соціально дезадаптованими і маргінальними групами населення» (м. Херсон, грудень 2010 р.).
Публікації. Основні положення, висновки й пропозиції дослідження викладено в 14 працях, з яких 5 – статті в наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові з соціології, 9 – тез доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети та завдань у дисертації розв’язано наукове завдання - виявленні особливості маргінальних явищ в українському соціумі, досліджено теоретико-методологічні засади вивчення маргінальності, проаналізовано соціокультурну маргінальність кризового суспільства, розглянуто явище недевіантної маргінальності в сучасному суспільстві, визначено соціокультурні та соціальні контексти становища маргіналів, вивчено взаємозв’язок соціальної ексклюзії, безробіття, відчуження та маргінальності, досліджено на теоретичному та емпіричному рівнях соціокультурну маргінальність у соціопросторовій перспективі.
1. Досліджено теоретико-методологічні засади вивчення маргінальності. Поняття маргінальності багатозначне. Його значеннєве поле охоплює моральні, юридичні, соціальні, міжособистісні та філософські контексти. Існує велика література за всіма аспектами соціальної маргіналістики. Різні аспекти проблеми маргінальності висвітлювалось у працях класиків соціологічної думки: Р. Парка, Г. Зіммеля, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Р. Мертона та ін. Приділяють увагу маргіналістиці й українські вчені. В Луганську вийшла ґрунтовна колективна монографія з проблем маргналістики, захищено декілька дисертацій.
Згідно із соціокультурним підходом, маргінальність відрізняє людину або групу за ментальними та соціотиповими ознаками, що включають тип відносин із соціальним оточенням, наявність соціокультурної дистанції в соціальному середовищі, міру включеності в соціальні мережі, рівень відчуження.
У соціопросторовій перспективі виокремлюються міські маргінали за поселенським критерієм: вихідці з сіл, жителі міських окраїн, недавні переселенці. Існує певна міра маргінальності, яка визначає, якою мірою маргіналізована людина чи спільнота відходить від нормативних уявлень і фонових очікувань.
Оцінка явища як маргінального залежить від критеріїв оцінювання, прийнятих у групі норм. Тому слід задавати критерії оцінювання маргінальності, прийнятих в тому чи іншому випадку.
2. Проаналізовано соціокультурну маргінальність кризового суспільства. Є певні підстави характеризувати Україну як маргінальний соціум за критерієм депресивності, якщо за взірець брати країни Західної Європи. Але, якщо враховувати, що Україна неоднорідна за рівнем свого розвитку, що є досить численні групи, які відповідають багатьом критеріям європейського розвитку, то не можна абсолютизувати соцієтальну маргінальність нашої країни. Отже, Україна не є суцільно маргінальною за типом периферійності відносно Європи.
Люди з маргінального соціального середовища можуть мімікрувати під персонажів соціуму, що домінує. Мімікрія дає змогу приховати, закамуфлювати свою маргінальність.
У кризовому суспільстві через статусну неконсистентність маргінальність набуває парадоксального вигляду: маргінальними постають такі статуси (вчителя, лікаря, діяча культури), які не можуть бути маргінальними за загальнолюдськими уявленнями. Це породжує невизначеність соціальної ідентифікації, внутрішню моральну напругу та зниження мотивації для отримання корисних для суспільства професійних ролей. Через кризу та нерозвиненість соціуму можна говорити про повсякденну маргінальність чи маргінальність повсякденності.
3. Розглянуто явище недевіантної маргінальності в сучасному суспільстві, яке притаманне біетнорами, інвалідам, сакральним маргіналам, мігрантам, безробітним та іншим групам, соціальні практики яких не є девіантними. Маргіналізація послаблює соціальні позиції людини, позбавляє її включеності в соціум, робить чужою, а отже, уразливою до ненормативної поведінки. Недевіанта культурна маргінальність збагачує творчий потенціал людини та групи, сприяє розвитку суспільства. Інваліди як недевіантні маргінали потребують уваги з боку соціального оточення з метою їх соціокультурної інклюзії.
Статус маргінала в постмодерному суспільстві змінюється. Через намагання людини самореалізуватися, вона прагне бути несхожою на інших. Це може створити маргінальні риси в способу життя, поведінці, одязі та інших компонентах життєвого світу. У постмодерні маргінал посів гідне місце в ієрархії гідних особистостей, яким можна наслідувати.
4. Визначено соціокультурні та соціальні контексти становища маргіналів. Існує взаємозв’язок депресивної маргінальності з низкою якостей людини та суспільства: маргінальність є наслідком та причиною самітності, несправедливості, соціальної нерівності, соціального аутизму та страху. Виникає самоізоляція від соціуму, байдужість до соціального оточення, небажання пов'язувати соціальні контакти та зв’язки.
Способом самозахисту маргінального соціуму може бути створення контрсистеми. Маргінальний соціум як контрсистема виступає з пасивною або активною формою протидії системі. За допомогою мистецтва, літератури, політичної активності та інших засобів маргінали знаходять спосіб самовираження й висловлення своєї позиції крізь призму своїх інтересів. Самореалізація особистості в контексті контрсистем здійснюється альтернативними шляхами й відповідно до альтернативних критеріїв конституювання ідеальних образів.
Існує взаємозв’язок соціальної ексклюзії, безробіття, відчуження та маргінальності. Випадання з інституційного простору робить маргіналів непередбачуваними, а тому вони відторгаються соціумом. Реакція страху може супроводжуватися іншими негативними емоціями, гидливістю, презирливістю, недовірливістю. Стан маргінальності породжує зниження соціального статусу.
Маргінальність знижує соціальний капітал соціуму. Відчуження породжує негативну установку стосовно всього кола соціальних проблем. Люди, що заражені відчуженням, схильні інтерпретувати все в негативному світлі й упереджено. Діючи в логіці егоїстичного індивідуалізму, носії відчуження послаблюють базу для інституціоналізації громади як колективістського співтовариства жителів міста.
5. Надано теоретичний аналіз маргінальності у соціопросторовій перспективі. Сукупність соціальних зв’язків на певній території утворює соціальний простір. Соціальний простір маргінальності – це своєрідна сукупність соціальних статусів, відносин, взаємозв’язків, що конституюють маргінальний стан. Маргінали породжують свій, особливий соціальний простір маргінальності, який у певному значенні самодостатній. Маргінальність розуміється як перехідна або погранична зона соціального простору. Маргінал мешкає в цій зоні. Якості соціального простору маргінальності представляють собою поєднання якостей простору, з якими маргінали межують, а також нові утворення, що є результатом поєднання якостей різних соціокультурних просторів. Соціальні позиції маргінала в соціальному просторі знаходяться в деякій зоні, яка є для соціуму, що домінує, неприйнятною. Як далеко маргінал знаходиться в цій зоні або від цієї зони, визначає міра його “знедоленості” або прийнятності. Міра маргінальності задає її рівень: від слабкого до високого.
6. Здійснено емпіричне дослідження соціокультурних вимірів маргінальності. Це дослідження на емпіричному рівні показало, що безробітні, колишні селяни, переселенці, жителі слободи, біетнори відрізняються за своєю ментальністю від решти жителів. Поселенська маргінальність у місті, що досліджується, існує на латентній її формі і відчутно не виявляється.
Таким чином, соціокультурними вимірами маргінальності виступає відчуження, ексклюзія, недевіанта маргінальність творчих людей, мімікрія, імперсонація, соціокультурні контрсистеми маргіналів, ментальні ознаки маргінальних груп, соціокультурні дистанції між групами маргіналів та соціумом, що домінує, компенсаторна ідентичність маргіналів, які шукають посилення свого статусу в альтернативних джерелах соціокультурного походження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова М.А. Маргинальность как социокультурный феномен / М.А. Абрамова // Вестник Новосибирского государственного университета. Серия: Философия. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. гос. ун-та, 2006. – Т. 4. – № 1. – С. 86–91.
2. Абрахамсон П. Социальная эксклюзия и бедность / П. Абрахамсон // Общественные науки и современность. – 2001. – № 2. – С. 158–166.
3. Акопян Н. Маргинальность как одна из основных характеристик трансформирующегося общества / Н. Акопян // 21-й век. – 2005. – № 1. – С. 150–165.
4. Анурин В.Ф. Динамическая социология : учебное пособие / В.Ф. Анурин. – М. : Академический проект, 2003. – 560 с.
5. Ануфрієва Р.А. Маргінальна особистість: проблеми соціокультурного відчуження / Р.А. Ануфрієва // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. – С. 101–105.
6. Арбеніна В.Л. Етносоціологія / В.Л. Арбеніна. – 2-ге вид. – Х., ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 231 с.
7. Арсеенко А. Социопространственный мир личности в условиях глобализации мирового сообщества / А. Арсеенко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 11.
8. Астоянц М.С. Социальное сиротство: условия, механизмы и динамика эксклюзии (социокультурная интерпретация) [Электронный ресурс] / М.С. Астоянц. – Режим доступа: http://www.famous-scientists.ru/list/7157.
9. Атоян А.И. Социальная маргиналистика. О предпосылках нового междисциплинарного и культурно-исторического синтеза / А.И. Атоян // Полис. – 1993. – № 6. – С. 23.
10. Балла О. Живущие на краю [Электронный ресурс] / О. Балла. – Режим доступа: http://www.sunhome.ru/psychology/15238/p2.
11. Банникова Л.М. Маргинальность как социально-патологическая форма адаптации населения к меняющимся условиям жизни (к постановке проблемы) [Электронный ресурс] / Л.М. Банникова. – Режим доступа. http://elib.altstu.ru:8080/Books/Files/2000-02/19/pap_19.html.
12. Баньковская С. Чужаки и границы: к понятию социальной маргинальности [Электронный ресурс] / С. Баньковская. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/oz/2002/6/2002_06_44.htm.
13. Баршацька Г.Ю. Маргінальність сучасного соціуму: проблемне поле дослідження // Нова парадигма: [журнал наукових праць] / голов. ред. В. П. Бех.; Нац. пед. ун-т М. П. Драгоманова ; творче об'єднання «Нова парадигма» – Вип. 100. – К. : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011 . – С. 282–289.
14. Баршацька Г.Ю. Основные научные парадигмы объяснения девиантного поведения // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – № 44. – С. 17–21.
15. Баршацька Г.Ю. Соціальні контексти становища маргіналів // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – Дніпропетровськ, 2011. – №2 (76). – С. 75–78.
16. Баршацька Г.Ю. Соцієтальна та часткова маргінальність українського соціуму // Соціальні технології : актуальні проблеми теорії та практики. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – Вип. 49. – С. 23–29
17. Бауман З. Рассказанные жизни и прожитые истории / З. Бауман // Социологические исследования. – 2004. – № 1. – С. 5-14.
18. Бауман З. Мыслить социологически : учебное пособие / З. Бауман. – М., 1996. – 255 с.
19. Бачилин В.А. Социология : энциклопедический словарь / В.А. Бачилин. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 288 с.
20. Бевзенко Л. Маргіналізація в перехідному суспільстві. Зв’язок з соціальним успіхом / Л. Бевзенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 3. – С. 170–172.
21. Белик А.А. Культурология: Антропологические теории культур. –М. : РГГУ, 1999.
22. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия) / главн. науч. ред. и сост. С.Ю. Солодовников. – Мн. : МФЦП, 2002. – С. 1008.
23. Бродецька Ю.Ю. Феномен маргінальності в сучасному українському суспільстві: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук / Ю.Ю. Бродецька. – Х., 2003. – 18 с.
24. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / П. Бурдье // Бурдье П. Начала / П. Бурдье ; пер. с франц. Н.А. Шматко. – М. : Socio-Logos, 1994. – 288 с.
25. Вагин В.В. Городская социология : учебное пособие для муниципальных управляющих [Электронный ресурс] / В.В. Вагин. – Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru/mu/stat_rab/books/mpsf/index-5.html.
26. Вахштайн В.С. Резидентность как фактор социальной стратификации / В.С. Вахштайн // Экономическая социология [Электронный журнал]. – 2003. – Т. 4. – № 3. – Май. – Режим доступа: www.ecsoc.msses.ru.
27. Вебер М. Избранное. Образ общества : пер. с нем. / М. Вебер. – М. : Юрист, 1994. – 704 с.
28. Вебер М. Основные понятия стратификации / М. Вебер // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 147–156.
29. Вишневский А.Г. Серп и рубль: Консервативная модернизация в СССР / А.Г. Вишневский. – М. : ОГИ, 1998. – 432 с.
30. Глазычев В. Слободизация страны гардарики / В. Глазычев // Иное : хрестоматия нового российского самосознания. – М., 1995. – С. 87.
31. Головаха Є. Динаміка соціального самопочуття населення України: 1995–2006 / Є. Головаха, Н. Паніна // Українське суспільство 1992–2006 (соціологічний моніторинг). – К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. – С. 201–210.
32. Головаха Є. Соціальні зміни в Україні: пострадянська деінституціоналізація і особливості становлення нових соціальних інститутів / Є. Головаха, Н. Паніна // Політична думка. – 2001. – № 4. – С. 3–24.
33. Головаха Є. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005–2007–2009 / Є. Головаха, А. Горбачик. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – 118 с.
34. Головаха Е.И. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах / Е.И. Головаха, Н.В. Панина. – К. : ИС НАНУ, 1997. – 64 с.
35. Головаха Е.И. Социальное безумие. История, теория и современная практика / Е.И. Головаха, Н.В. Панина. – Киев : Абрис, 1994. – 168 с.
36. Городяненко В.Г. Соціологія міста: історіографічний аналіз знання / В.Г. Городяненко // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології : збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. – С. 6–12.
37. Гутнов А. Мир архитектуры. Лицо города / А. Гутнов, В. Глазычев. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 350 с.
38. Давиденко В.О. Трансформація маргінальних спільнот в умовах глобалізації: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук / В.О. Давиденко. – К., 2010. – 20 c.
39. Дахин В. Государство и маргинализация / В. Дахин // Свободная мысль. – 1997. – № 4. – С. 46–57.
40. Делез Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Ж. Делез, Ф. Гваттари ; пер. с франц. и послесл. Д. Кралечкина. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 672 с.
41. Делез Ж. Национальная социологическая энциклопедия [Электронный ресурс] / Ж. Делез. – Режим доступа: http://voluntary.ru/dictionary/568/word.
42. Дікова-Фаворська О.М. Соціальне самопочуття людей з особливими потребам як соціальна проблема / О.М. Дікова-Фаворська // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи : вісник ХНУ ім. В.Н. Карабіна. – Х., 2009. – Вип. 23. – С. 274–276.
43. Дікова-Фаворська О.М. Специфічні групи осіб з обмеженими можливостями здоров’я у фокусі соціології : монографія / О.М. Дікова-Фаворська. – Житомир : Полісся, 2009. – 488 с.
44. Добреньков В.И. Социология : в 3 т. / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко. – М. : ИНФРА-М, 2000. – Т. 3: Социальные институты и процессы. – 520 с.
45. Доклад Freedom House [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.tsn.ua/svit/ukraina-uhudshila-pozicii-v-reytinge-demokratii.html.
46. Донкан И.М. Социальная эксклюзия детей-инвалидов в обществе: феномен инвалидности / И.М. Донкан // Весник ТОГУ. – 2009. – № 2. – С. 92–97.
47. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм. – М., 1991. – 405 с.
48. Елейко М. Депривационный подход к социальному самочувствию населения / М. Елейко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2011. – № 1. – С. 127–147.
49. Зайцев И.В. Маргинальность как социально-философская проблема : дис. на соискание уч. степени канд. филос. наук : 09.00.11 / И.В. Зайцев. – Омск, 2002. – 151 с.
50. Зиммель Г. Экскурс о чужаке / Г. Зиммель // Социологическая теория: История, современность, перспективы : альманах журнала «Социологическое обозрение». – СПб., 2008. – С. 7–13.
51. Злобіна О. Суб’єктна складова суспільних трансформацій: від теорії до практики емпіричного дослідження / О. Злобіна // Соціальні виміри суспільства : зб. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 5. – С. 3–17.
52. Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы / В.Н. Иванов // Социально-политический журнал. – 1995. – № 2. – С. 47–51.
53. Инглегарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Р. Инглегарт // Новая постиндустриальная волна на Западе. – М., 1999. – С. 249–260.
54. Инглехарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Р. Инглегарт // Полис (Политические исследования). – 1997. – № 4. – С. 6–32.
55. Ионин Л.Г. Диффузные формы социальности (к антропологии культуры) / Л.Г. Ионин // Социологические чтения. – М., 1997. – Вып. 2. – С. 50–89.
56. История теоретической социологии : в 4 т. / ред. Ю. Давыдов. – М. : Канон+, 1997. – Т. 1. – 496 с.
57. Каганов Г.З. Среда обитания и образы истории / Г.З. Каганов // Человек. – 1997. – № 1, 2. – С. 38–56.
58. Каганский В. Вопросы о пространстве маргинальности [Электронный ресурс] / В. Каганский. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nlo/1999/37/kagan.html.
59. Каганский В. Граница как позиция и предмет понимания [Электронный ресурс] / В. Каганский. – Режим доступа: http://www.inme.ru/previous/Kagansky/Gr-refl.
60. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М. : ГУ – Высшая школа экономики, 2000. – 608 с.
61. Катаев С.Л. Социальные проблемы города / С.Л. Катаев // Гуманітарний вісник ЗДІА : збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2001. – № 5. – С. 19.
62. Катаєв С.Л. Національні відносини в суспільстві, що трансформується / С.Л. Катаєв // Загальна соціологія. Соціологія / уклад.: д-р іст. наук, проф. В.Г. Городяненко, канд. іст. наук С.В. Легеза ; за ред. проф. В.Г. Городяненка. – Д. : Вид-во ДНУ, 2006. – 516 с.
63. Качанов Ю. Производство политического поля современной России / Ю. Качанов // Социологические исследования. – 1997. – № 11. – С. 9.
64. Кемалова Л.І. Маргінальність в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : 09.00.03 / Л.І. Кемалова ; Таврійський нац. ун-т ім. В.І. Вернадського. – Сімф., 2006. – 20 с.
65. Кравченко И. Маргинализм как социальное явление и идеологическое течение в современном буржуазном обществе / И. Кравченко // Панорама буржуазной социологии ХХ века. – М. : Изд-во АН СССР, 1980. – С. 122–150.
66. Краснодемская С.А. Социально-экономический анализ маргинальности в сфере труда : дис. на соискание уч. степени канд. соц. наук / С.А. Краснодемская. – М., 1995. – 20 с.
67. Лабиринты одиночества : пер. с англ. / сост., общ ред. и предисл. Н.Е. Покровского. – М. : Прогресс, 1989. – 624 с.
68. Лазор О. Основи місцевого самоврядування : навчальний посібник / О. Лазор. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 432 с.
69. Ланцова Л.А. Социологическая теория девиантного поведения / Л.А. Ланцова, М.Ф. Шурупова // Социально-политический журнал. – 1993. – № 4. – С. 45.
70. Літвінов С. В. Мегаметафора "простір" в системі соціологічного знання : дис. канд. соціол. наук: 22.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 203с.
71. Лобанова А.С. Феномен соціальної мімікрії / А.С. Лобанова. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 300 с.
72. Макеев С. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению / С. Макеев // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2003. – № 4. – С. 5–20.
73. Мамбет [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Мамбет.
74. Мамбетова А. Кто такие мамбеты? [Электронный ресурс] / А. Мамбетова. – Режим доступа: http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1075872840.
75. Мандибурга В. Особливості процесів маргіналізації населення України / В. Мандибурга // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 6. – С. 27–34.
76. Маргинальное искусство / [Яковлев Е.Г., Хренов Н.А., Оганов А.А. и др. ; под ред. А.С. Мигунова]. – М. : МГУ, 1999. – 160 с.
77. Маргинальность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pro-test.org.ua/index.php?id=5005&show=news&newsid=60260.
78. Маргинальность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://socnauka.ru/?p=177.
79. Маргинальность в современной России. – М. : Московский общественный научный фонд, 2000. – 110 с.
80. Маргіналізація населення України / за ред. В.В. Онікієнка. – К. : НЦ ЗРП НАН і Мінпраці України, 1997. – 191 с.
81. Методичні вказівки з курсу «Етносоціологія». – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 25 с.
82. Мимикрия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/
83. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : навчальний посібник / [Біленчук П.Д. та ін.]. – К. : Атіка, 2000. – 304 с.
84. Мостовая И.В. Социальное пространство: эвристика математического моделирования / И.В. Мостовая, Г.А. Угольницкий // Социологические исследования. – 1999. – № 3. – С. 21–27.
85. Наваджанов Н. Проблема маргинальной личности: постановка задачи и определение подходов / Н. Наваджанов // Социальная философия в конце XX века. – М. : Политиздат, 1991. – С. 149–155.
86. Нагорний А.І. Особистість як об’єкт та суб’єкт суспільних змін / А.І. Нагорний // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості : наук. доп. та повідомл. Міжнародної наук.-практ. конф. / редкол.: А.С. Лобанова (наук. ред.) та ін. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2006. – Вип. 1. – С. 84–90.
87. Нагорний А.І. Позитиви та небезпеки особистісного життєздійснення у трансформаційному соціумі / А.І. Нагорний // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості : збірник наук. праць / відп. ред. А.С. Лобанова. – Кривий Ріг ; Забже : Видавничий дім, 2009. – Вип. 4. – С. 166–171.
88. Нагорний А.І. Специфіка особистісної кризи в умовах суспільних трансформацій / А.І. Нагорний // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наук. праць. – X. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – С. 126–131.
89. Оксамитная С. Социальная эксклюзия в Украине на начальной стадии реставрации капитализма / С. Оксамитная, В. Хмелько // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 66–77.
90. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. М., 1993. С. 497.
91. Павлов Ю.М. Социальное пространство мира на рубеже третьего тысячелетия / Ю.М. Павлов, А.И. Смирнов. – Режим доступа: www.humanities.edu.ru/db/msg/51003.
92. Парк Р. Человеческая миграция и маргинальный человек / Р. Парк // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11.Социология. – М. : ИНИОН, 1998. – № 3. – С. 167–176.
93. Парцвания В.В. Генеалогия отчуждения: от человека абстрактного к человеку конкретному. CПб.: Университетская книга, 2003 с. 56.
94. Писарєв В.Г. Маргінальна поведінка особи: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / В.Г. Писарєв. – Л., 2010. – 21 с.
95. Попова И.П. Маргинальность. Социологический анализ : учебное пособие / И.П. Попова. – М. : Союз, 1996. – 77 с.
96. Попова И.П. Новые маргинальные группы в российском обществе / И.П. Попова // Социс. – 1999. – № 4. – С. 62–71.
97. Прибыткова И. Мы – не маргиналы, маргиналы – не мы? / И. Прибыткова // Философская и социологическая мысль. – 1995. – № 11–12. – С. 70–86.
98. Протодьяконова Я. Мамбеты [Электронный ресурс] / Я. Протодьяконова. – Режим доступа: http://onaplus.ykt.ru/article.asp?n=434&rid=29.
99. Рашковский Е. Маргиналы / Е. Рашковский // 50/50. Опыт словаря нового мышления / под общ. ред. Ю. Афанасьева и М. Ферро. – М., 1989. – С. 146–149.
100. Рогуль [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Рогуль.
101. Рожанский М. Маргинальная Россия / М. Рожанский // Дружба народов. – 1998. – № 2. – С. 130–139.
102. Рудницька Т. Історичні корені, чинники і тенденції етнокультурної маргінальності в Україні / Т. Рудницька // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 3. – С. 173.
103. Ручка А. Медіа. Демократія. Культура / А. Ручка ; за ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – 356 с.
104. Ручка А. Субкультурна варіативність українського соціуму / А. Ручка ; за ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – 288 c.
105. Свящук А.Л. Феномен маргінальності у ґенезі сітьового суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук / А.Л. Свящук. – Х., 2006. – 15 с.
106. Семашко О.М. Соціологія міста. Місто як соціокультурний феномен / О.М. Семашко // Соціологія культури : навчальний посібник / О.М. Семашко та ін.; за ред. О.М. Семашко, В.М. Пічі. – К. : Каравелла ; Л. : Новий світ – 2000, 2002. – 334 с.
107. Систер В.Г. Информационные технологии на службе города / В.Г. Систер // Информационное общество. – 2003. – Вып. 1. – С. 22–24.
108. Смирнов С.А. Антропология города... или о судьбах философии урбанизма в России [Электронный ресурс] / С.А. Смирнов. – Режим доступа: lib.rin.ru/doc/i/51957p.html.
109. Соболєва Н.І. Соціологія суб’єктивної реальності / Н.І. Соболєва. – К. : ІС НАНУ, 2002. – 296 с.
110. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 544 с.
111. Сорока Ю.Г. Социальное восприятие и взаимодействие: к социокультурной концепции восприятия //Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2 –хт. Т.1. – Харків: Видавничій центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. – 448с.
112. Соціокультурні ідентичності та практики / під ред. А. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – 315 с.
113. Соціологічна теорія: традиції та сучасність : навчальний посібник / А. Ручка (ред. і співавт.). – К. : Інститут соціології НАНУ, 2007. – 363 с.
114. Социальный (доклинический) аутизм «тихий убийца наций». [Электронный ресурс] / А. Леонидов (Филиппов). – Режим доступа: http://венед.рф/information/3637-2010-05-31-16-56-53.html.
115. Соціологія: терміни, поняття, персоналії : навч. словник-довідник / [уклад.: В.М. Піча, Ю.В. Піча, Н.М. Хома та ін.] ; за заг. ред. В.М. Пічі. – К. : Каравела ; Л. : Новий світ – 2000, 2002. – 480 с.
116. Стариков Е. Маргиналы / Е. Стариков // В человеческом измерении. – М., 1989. – С. 180–203.
117. Cтариков Е.Н. Маргинал и маргинальность в советском обществе / Е.Н. Cтариков // Рабочий класс и современный мир. – 1989. – № 4. – С. 142–155.
118. Стариков Е. Социальная структура переходного общества (опыт инвентаризации) / Е. Стариков // Полис. – 1994. – № 4. – С. 87–96.
119. Статистичний щорічник України / за ред. О. Осауленка. –К. : Техніка, 2001. – 340 с.
120. Стрельникова А.В. Специфика социального исключения в городском пространстве (на примере г. Москвы) // Социальний простiр мiста: управлiнський потенциал. Збирник наукових праць ДонДУУ. Т.IX. Вип.4 (94). Донецьк: ДонДУУ, 2008. С. 285-293.
121. Теннис Ф. Общность и общество=Gemeinschaft und Gesellschaft: Основные понятия чистой социологии / Ф. Теннис ; пер. с нем. Д.В. Скляднева ; Фонд «Университет». – СПб. : Владимир Даль, 2002. – 452 с.
122. Тихонова Н.Е. Феномен социальной эксклюзии в условиях России / Н.Е. Тихонова // Мир России. – 2003. – Т. XII. – № 1. – С. 36–84.
123. Тоічкіна Т. Проблема маргінальної особистості:етнокультурний аспект / Т. Тоічкіна // Соціальні виміри суспільства. – К. : Інст-т соціології НАНУ, 1999. – С. 339–342.
124. Тощенко Ж.Т. Про понятійний апарат соціології / Ж.Т. Тощенко // Социологические исследования. – 2002. – № 9. – С. 5–15.
125. Тощенко Ж.Т. Социология / Ж.Т. Тощенко. – М. : Юрайт-М, 2001. – 511 с.
126. Українське суспільство 1992–2010. Соціологічний моніторинг / [за ред. д. е. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – 656 с.
127. Фарж А. Маргиналы / А. Фарж, Е. Рашковский // 50/50: Опыт словаря нового мышления. – М., 1989. – С. 143–146.
128. Феномен маргинальности в современном украинском обществе / [Коробчанский В.А, Лантух А.П., Витрищак С.В., Бродецкая Ю.Ю.]. – Луганск : Изд. Луганского гос. мед ун-та, 2008. – 312 с.
129. Феофанов К.А. Социальная аномия: обзор подходов в американской социологии / К.А. Феофанов // Социологические исследования. – 1992. – № 5. – С. 88–92.
130. Хмелько В.Є. Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності [Електронний ресурс] / В.Є. Хмелько. – Режим доступу: http://www.kiis.com.ua/txt/pdf/ing-ethn.pdf.
131. Черныш А.М. Понятие маргинальной группы и его теоретическое обоснование / А.М. Черныш, М.А. Черныш // Практична філософія. – 2004. – № 3. – С. 144–151.
132. Что такое маргинальность? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.onlinedics.ru/slovar/soc/m/marginalnost.html.
133. Шапинский В.А. К вопросу о маргинальных источниках развития культуры / В.А. Шапинский // Альтернативность общественного развития. – М., 1992. – С. 14–19.
134. Шапинский В.А. Культурная маргинальность как социально-философская проблема : дис. на соискание уч. степени канд. филос наук / В.А. Шапинский. – М., 1990. – 22 с.
135. Шкурко Ю.С. Эвристические возможности понятия «контрсистема» в исследовании социальных изменений / Ю.С. Шкурко // Социологический журнал. – 2009. – № 1. – С. 5–19.
136. Штомпка П. Социология социальных изменений / П. Штомпка. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 416 с.
137. Шульга М. Маргінальність як криза ідентичності / М. Шульга // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 3. – С. 166–170.
138. Шульга М. Національна і політична маргіналізація за умов системної кризи / М. Шульга // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1. – С. 5–21.
139. Яницкий О.Н. Урбанизация и социальные противоречия капитализма / О.Н. Яницкий. – М. : Наука, 1975. – 333 с.
140. Andersen J., Larsen J.E. The Underclass Débat: A Spreading Disease? // Social Integration and Marginalization. – Frederiksberg, 1995.
141. Culture Shock. Avader in modern cultural anthropology / еd. by Ph. K. Bock. – New York, 1970. – 371 p.
142. Park R.E. Human migration and the marginal man / R.E. Park // American Journal of Sociology. – Chicago, 1928. – Vol. 33. – № 6. – P. 881–893.
143. Park R.E. Culture Conflict and the Marginal Man / R.E. Park // Theories of Society. – N. Y., 1965.
144. Mancini B.J. No owner of soil: The concept of marginality revisited on its sixtieth birthday / B.J. Mancini // Intern, rev. of mod. sociology. – New Delhi, 1988. – Vol. 18. – № 2. – P. 183.
145. Sjoberg G. Countersystem analysis and the construction of alternative futures / G. Sjoberg, E. Gill, L. Cain // Sociological Theory. – 2003. – September. – Vol. 21. – № 3. – P. 210–235.
146. Stonequist E. The Marginal Man / Е. Stonequist // A study in Personality and Culture Conflict. – N. Y., 1961.
147. Sjoberg G. Countersystem Analysis and the Construction of Alternative Futures / G. Sjoberg, Е. Gill, L. Cain // Sociological Theory, 21:3, September. – 2003. – Р. 210–235.