Кліментова Олеся Василівна Ключові топоніми-концепти в українській, французькій та англійській мовах

Краткое описание

Кліментова Олеся Василівна, старший лаборант Турецького центру інформації та досліджень кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Ключові топоніми-концепти в українській, французькій та англійській мовах» (10.02.15 - загальне мовознавство). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті іме­ні Тараса Шевченка

Інститут мовознавства імені О. О. Потебні
Національної академії наук України
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КЛІМЕНТОВА ОЛЕСЯ ВАСИЛІВНА
УДК 81’373.21:811.161.2:811.133.1:811.111
ДИСЕРТАЦІЯ
КЛЮЧОВІ ТОПОНІМИ-КОНЦЕПТИ В УКРАЇНСЬКІЙ, ФРАНЦУЗЬКІЙ
ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
10.02.15 – загальне мовознавство
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора філософії)
філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Кліментова О. В.
Науковий керівник (консультант) ПІБ, д. філол. н., проф. Лучик Василь Вікторович
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………... 18
РОЗДІЛ І. Топоніми-концепти як лінгвістичне явище………………….. 24
1.1. Концепт як об’єкт лінгвістичного дослідження……………... 24
1.2 Концепт у художньому тексті………………………………… 40
1.3 Співвідношення термінів «топоніми-концепти» та
«конотативні топоніми»………………………………………. 47
1.4 Історія вивчення топонімів-концептів……………………….. 54
1.5 Методика дослідження топонімів-концептів………………... 61
Висновки до розділу І…………………………………………. 68
РОЗДІЛ ІІ Польова структура топонімів-концептів……………………. 71
2.1 Поняття польової структури топонімів-концептів й картини
світу…………………………………………………………….. 72
2.1.1 Зміст поняття топоніми-концепти в контексті «мовна
картина світу»………………………………………………….. 81
2.1.2 Художня картина світу………………………………………... 88
2.2 Ядерна зона топонімів-концептів….…………………………. 92
2.3 Приядерна зона топонімів-концептів…………....................… 98
2.4 Периферійна зона топонімів-концептів……………….……... 108
2.4.1 Ближня периферія………………………………………..……. 109
2.4.1.1 Асоціативні ряди топонімів-концептів за результатами
психолінгвістичного експерименту........................................... 109
2.4.1.2 Асоціативні ряди топонімів-концептів за матеріалами
словників……………..………………...………………………. 122
2.4.2 Дальня периферія…………………...…………………..……... 123
Висновки до розділу ІІ………..……………..……...….……… 132
РОЗДІЛ ІІІ Особливості функціонування топонімів-концептів Україна,
La France та England у текстах художньої літератури……... 135
3.1 Топоніми-концепти як різновид поетонімів…………..……... 142
17
3.2 Функції та конотативні значення топонімів-концептів у
художніх текстах…………….………………………………… 143
3.3 Топоніми-концепти художньої літератури у контексті
історії народу…………………………………………………... 185
3.4 Картина світу топонімів Україна, la France та England ….. 190
Висновки до розділу ІІІ……………….………………..……... 194
ВИСНОВКИ..…….……………………………………………........................ 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………. 200
ДОДАТОК 1…………………………………………………………………. 226
ДОДАТОК 2…………………………………………………………………. 240

Список литературы

ВИСНОВКИ
Унаслідок проведеного дослідження виявлено, що однозначного трактування
поняття «концепт» у сучасній лінгвістичній науці не існує. Кожен дослідник
визначає його відповідно до сфери своїх наукових інтересів. Оптимальними для
лінгвістичних студій слід уважати визначення, де термін «концепт» трактується
як ментальна сутність, яка об'єднує в собі знання про культуру, традиції, звичаї
та особливості певної нації чи етносу, виражені мовними засобами.
Доцільним є розуміння концепту як інтерлінгвального, або
міждисциплінарного, явища, яке входить до термінологічної системи таких наук,
як філософія, соціо- і психолінгвістика, культурологія та лінгвокультурологія.
Віддалено термін «концепт», який виник у галузі фізики, співвідноситься також
із такими науками, як математика та історія. Проте цей зв'язок простежується не
досить чітко, у зв'язку з чим про нього мало хто з мовознавців згадує. Власне,
саме визначення концепту як об'єкта досліджень багатьох наук формує
сприйняття відповідного поняття як міждисциплінарного. Головну роль у такому
підході відіграє трактування концепту через призму не стільки лінгвістики,
скільки через синтез підходів різних гуманітарних наук.
У лінгвістичній науці існує кілька підходів до вивчення концептів. Головним
із них є філософський, якого дотримуються, в основному, французькі
дослідники. Вітчизняні ж науковці схильні здебільшого трактувати поняття
«концепт» з позиції психології, соціології й таких інтегрованих дисциплін, як
соціолінгвістика та психолінгвістика. На відміну від вітчизняних і французьких
дослідників британські науковці розглядають термін «концепт» з погляду
когнітивної лінгвістики.
Визначаючи особливості топонімів-концептів як соціо- та психолінгвального
явища, отримуємо відомості про вік (як біологічний, так і психологічний),
соціальну належність, рівень освіти респондентів, а також про їхню обізнаність
з історією країни й відчуттям свого місця в ній. Якщо говорити про топонім-
197
концепт як культурологічне й лінгвокультурологічне явище, то варто звернути
увагу на особливості культури певної нації й окремих її представників. У
відповідності до цього суттєвим є сприйняття й усвідомлення особливостей
культурного розвитку країн, наявність культурних реалій, характерних лише для
однієї країни або її частини. Особливістю культурологічного й
лінгвокультурологічного підходів до сприйняття явища є можливість
дослідникам вводити в обіг паралельні до топоніма-концепту терміни, які є
тотожними за змістом.
Філософське трактування терміна «концепт» притаманне здебільшого
західноєвропейським ученим. Наприклад, французькі мовознавці вводять у
тлумачні словники філософське розуміння цього поняття,яке ставлять перед
власне лінгвістичним. Натомістьу власне мовознавчих працях вони схильні
заміняти термін «концепт» такими синонімічними означеннями, як «об'єкт»,
«символ», «значення». На відміну від більшості вітчизняних і російських
дослідників, британські та деякі французькі вчені вводять терміни «фрейм» та
«гештальт» як складові елементи концепту. Відштовхуючись від того, що
додаткові культурологічний та лінгвокультурологічний аспекти аналізу
топонімів-концептів включають у себе позамовний чинник, такі студії
передбачають, крім лінгвальних, знання про культуру та історію певного народу.
До топонімів-концептів як частини художніх текстів додаються також
терміни «художній концепт», «конотативний топонім» і «поетонім». За змістом
вони схожі й у випадку контекстів текстів художньої літератури є синонімічними
і взаємозамінними. Серед основних методів дослідження топонімів-концептів
виділяють такі, як описовий і метод асоціативного експерименту. Суть
останнього методу полягає у формуванні свого роду анкети, у якій реципієнти
вказують вік, місце навчання або роботи й наводять усі асоціації з певним
топонімом-концептом. Сам метод асоціативного експерименту поділяється на
спрямований, ланцюжковий та вільний асоціативний експеримент. У нашому
дослідженні використано метод вільного асоціативного експерименту як такий,
198
що створює максимально повний образ аналізованих топонімів-концептів, а
також виявляє рівень обізнаності реципієнтів з історією, сучасністю та
культурою як своєї країни, так і тих країн, мову яких вони вивчають.
Окрім цього методу, у процесі аналізу топонімів-концептів Україна, la
France та England ефективним є використання такої матриці, як польова
структура, апробована в ономастиці вітчизняною дослідницею
В. А. Ніколаєвою. За її методикою польова структура концептів складається з 4
зон (ядерна, приядерна, ближня й дальня периферія), які в сукупності формують
повну картину змісту кожного з аналізованих топонімів-концептів, включаючи
культурно-історичну інформацію про відповідні об'єкти.
Асоціативні ряди, утворені реципієнтами, набагато ширші, аніж асоціативні
поля, наведені в асоціативних словниках. Це може бути зумовлено тим, що у
словниках асоціативні ряди формуються на основі найчастотніших
загальномовних асоціацій, а в мовленні реципієнтів – на основі
найрізноманітніших ситуативних подій, зокрема пов'язаних з подіями в Україні
2014 – 2016 рр. Загалом при опитуванні студентів було виявлено 6066 асоціацій,
з яких 2318 щодо хороніма Україна, 1890 – щодо хороніма la France і 1848 –
щодо хороніма England.
Особливістю дальньої периферії хоронімів-концептів Україна, la France та
England є те, що всі вони проявляють себе значно ширше в контексті художньої
літератури внаслідок авторського сприйняття, переходячи з розряду концептів у
розряд поетонімів, художніх концептів, або конотативних онімів. Таким чином,
у порівнянні з результатами асоціативного експерименту ці хороніми
розкриваються повніше за рахунок присутності в тексті позиції автора та
використання ним для повнішого розкриття змісту хоронімів-концептів Україна,
la France та England допоміжних топонімів, насамперед ойконімів Київ, Paris,
London і гідронімів Дніпро, Seine, Thames. У художніх текстах топонімиконцепти виконують кілька основних функцій: номінативну, емотивну та
характеризуючу (промовисту).
199
Під час дослідження семантико-функційних особливостей хоронімівконцептів Україна, la France та England було виявлено, що в контексті художніх
творів вони набувають нових конотативних значень або підсилюють значення,
наведені в асоціативних словниках. Набуті додаткові значення відрізняються від
асоціацій, представлених у результаті проведеного асоціативного експерименту.
Виявлені у ході аналізу конотативні значення досліджуваних одиниць
поділяються на спільні та відмінні. У текстах художньої літератури простежено
відображення в розгляданих назвах історії певної нації, що вказує на тісний
зв'язок з ядерною зоною польової структури хоронімів-концептів Україна, la
France та England.
Як на основі художніх творів, так і на основі проведеного асоціативного
експерименту, створюється повний образ країни. На це впливає бачення певної
країни не лише її представниками, а й представниками іншої країни.
Зокрема, картина світу хороніма-концепту Україна формується на основі
таких понять, як Майдан, Київ, революція, АТО, Батьківщина, вишиванка та
ін. Ключовими формантами картини світу хороніма-концепту la France є les
grèves, le président, Charles de Gaulle, la Tour Eiffel, Paris, Louvre, parfumes,
mode та ін. Для хороніма-концепту England основними є football, fish and chips,
rain, London, Islanders та ін.