Литовченко Данііл Сергійович Стереотипізація мусульман в англомовному медіадис- курсі

Краткое описание

Литовченко Данііл Сергійович, тимчасово не працює: «Стереотипізація мусульман в англомовному медіадис- курсі» (10.02.04 - германські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЛИТОВЧЕНКО ДАНІІЛ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 811.111'42:316:77:28(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ МУСУЛЬМАН
В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ
Спеціальність 10.02.04 – Германські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________
Науковий керівник (консультант) Бєлова Алла Дмитрівна, Доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………..2
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА……………………………………….14
ВСТУП…………………………………………………………………………...15
РОЗДІЛ І. КОГНІТИВНІ І ДИСКУРСИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ ............................................................................................26
1.1. Вивчення стереотипізації у сучасних дисциплінах ...................................26
1.2. Феномен стереотипізації в межах когнітивного підходу...........................37
1.2.1. Когнітивний аспект вивчення стереотипів.....................................37
1.2.2. Стереотипи як результат категоризації інформації про
світ..........................................................................................................................45
1.3. Дискурсивний аспект дослідження стереотипів……………………..…...50
1.3.1. Проблема об’єктивності стереотипів……………………….….....55
1.4. Типологія стереотипів…………………………………………………..….58
1.4.1. Вербалізація етнічних стереотипів……………………………......63
1.4.2. Стереотипи у мапуванні націй………………………………..…...68
1.4.3 Мусульманські стереотипи як комплекс етнічних, релігійних та
національних ознак…………………………………………………………..….73
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ………………………………….........76
РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ЕТНОРЕЛІГІЙНИХ СТЕРЕОТИПІВ
МУСУЛЬМАН У МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ……...............................…….....80
2.1. Історичний, соціокультурний і політичний контекст стереотипного
зображення мусульман у мас-медіа…………………………………………....80
2.2. Вербалізація відмінних якостей мусульман за допомогою
стереотипів…………………………………………………………….................91
2.2.1. Сполучуваність вербальних одиниць: стереотипні номінації
мусульман……............................................................................................94
2.2.2. Лексичні одиниці у вербалізації мусульман: негативні
13
імплікації…………………………………………………………………100
2.2.3. Позитивні висловлювання у стереотипізації
мусульман……………………………………………………………......106
2.3. Етнорелігійні стереотипи у маніпулятивних технологіях……………...115
2.3.1. Ефект «паршивої вівці»…………………………………….…….124
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…………………………............…….130
РОЗДІЛ ІІІ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОСОБІВ СТЕРЕОТИПНОГО
ЗОБРАЖЕННЯ МУСУЛЬМАН У МЕДІАДЖЕРЕЛАХ АНГЛОМОВНИХ
КРАЇН………………………………………………………………………..….134
3.1. Особливості стереотипної репрезентації мусульман у мас-медіа
англомовних країн……………………………..……………………………....134
3.1.1. Репрезентація мусульман у соціальному просторі США….…..135
3.1.2. Стереотипне сприйняття мусульман у Канаді………………….143
3.1.3. Мусульманські стереотипи Австралії та Нової Зеландії……....149
3.1.4. Стереотипні уявлення стосовно мусульман у Великій
Британії…………………………………………………………………..153
3.2. Негативізація образу мусульман: порівняння тенденцій використання
мусульманських стереотипів у медіаджерелах англомовних
країн……………………………………………………………………….…….157
3.3. Способи позитивної репрезентації мусульман у медіапросторі
англомовних країн: утворення позитивних мусульманських стереотипів...171
3.4. Креолізація мусульманських стереотипів у мас-медіа англомовних
країн……………………………………………………………………………..177
3.4.1. Стереотипізація мусульман у карикатурах медіаджерел США,
Великої Британії та Канади…………………………………………….180
3.4.2. Особливості мусульманських стереотипів у демотиваторах
англомовних країн………………………………………………………188
3.4.3. Способи стереотипної репрезентації мусульман у газетних
плакатах та коміксах…………………………………………………….193
14
3.4.4. Гендерні особливості стереотипної репрезентації мусульман у
креолізованих текстах англомовних країн…………………………….200
3.4.5 Креолізовані тексти з позитивними мусульманськими
стереотипами у виданнях англомовних країн…………………………206
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ……………………………………...214
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………...….219
БІБЛІОГРАФІЯ………………………..……………………………………….227
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………….250
ДОДАТКИ………………………………………………………………..…….255

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дослідження стереотипізації мусульман в англомовних медіаджерелах
США, Канади, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії проводилось на
основі положень когнітивного, лінгвокультурологічного та дискурсивного
підходу. Отримані результати дозволили дійти таких висновків.
Процес стереотипізації досліджується не відокремлено, а комплексно, у
межах лінгвістики, філософії, соціології, психології, соціальної психології,
культурології та інших напрямків на тлі його ролі у конструюванні
індивідуальної та колективної свідомості, взаємодії з культурним
середовищем та функціонування в соціумі. Стереотипи розглядаються як
фрагменти мовної та концептуальної картини світу, що репрезентують стійкі,
типізовані уявлення про об’єкт, предмет або ситуацію, обумовлені певною
етнічною, релігійною та культурною специфікою. Приналежність до
конкретної культури визначається саме наявністю базового стереотипного
ядра знань, яке повторюється в процесі соціалізації особистості в певному
суспільстві, тому стереотипи вважаються прецедентними феноменами в
культурі.
Стереотипізація як один із способів пізнання вивчається за допомогою
використання когнітивного підходу і розглядається як процес спрощеної
переробки інформації, який приписує певному класу осіб певні установки та
властивості. Когнітивна основа стереотипізації – це селекція, обмеження,
категоризація величезної маси соціальної інформації для формування
спрощених уявлень про певні об’єкти чи феномени. У межах когнітивного
підходу стереотип розглядається як елемент суспільної психіки, що має
здатність до відбору інформації та утворення певних спрощених шаблонів
сприйняття, а також до категоризації та схематизації соціального оточення
людини. Мовний стереотип – це комплексне лінгво-ментальне утворення, яке
акумулює соціальний, психологічний, історичний досвід людини, корелює з
220
поняттям «картина світу», має форму судження і складається з ментального
образу та його вербальної оболонки.
Процес стереотипізації досліджується також у межах дискурсивного
підходу. Дискурс як комунікативно-когнітивний процес реалізується за
допомогою тематично виражених семіотичних утворень (текстів у широкому
сенсі) в єдності їх лінгвістичного, ментального і предметного аспектів (плану
вираження і плану змісту). Стереотипи як ментальні одиниці, які
відповідають досвіду соціалізації етнічних та релігійних груп, повторюються
в дискурсі та є його базовими елементами для формування суспільних
уявлень. Таким чином, мовне втілення стереотипів у дискурсі реалізується у
різноманітних текстах, проте утворення та модифікації значення стереотипів
відбуваються у надтекстовому середовищі дискурсу – в культурному,
політичному, медійному контексті тощо. Кожен тип дискурсу у особливий
спосіб та за допомогою особливих засобів впливає на формування
стереотипів. Найпомітніше цей процес відбувається у медійному дискурсі,
оскільки за допомогою поєднання стандартизованих схем та смислообразів,
їхнього багаторазового повторення, утворюються медійні стереотипи, які
використовуються для впливу на громадську думку та маніпулювання нею.
Характерним для медіадискурсу є використання етнорелігійних
стереотипів, які є груповими спрощеними уявленнями про типовість ознак та
рис характеру, властивих кожному представнику своєї або іншої етнічної та
релігійної спільноти, а також образом представників певної етнорелігійної
групи, що характеризується значною емоційною забарвленістю (частіше –
негативного характеру) та високим рівнем стійкості в мові. Мовні структури,
що містять етнорелігійні стереотипи, здатні передавати як базову семантичну
інформацію, так і прагматичну (оцінну, емоційну, конотативну,
контекстуальну). У змісті етнорелігійних стереотипів зафіксовані пріоритетні
оцінні думки про психологічні особливості та поведінку людей іншої
етнічної чи релігійної групи, їх моральні, розумові, фізичні якості, судження
про зазначені якості. На мовному рівні стереотипи втілюються у
221
медіадискурсі за допомогою типових колокацій, вкраплень у структуру
наративу, засобів виразності, іронії.
Етнорелігійні стереотипи вживаються у медіадискурсі для зображення
мусульман. Мусульмани у західному світі сприймаються за такими ознаками,
як зовнішній вигляд, релігійна та етнічна приналежність, національність, а
також традиції, яких вони притримуються. При конструюванні
стереотипного образу мусульман вищезгадані ознаки взаємодоповнюють
одна одну й у такий спосіб утворюють етнорелігійні стереотипи мусульман.
Таким чином, мусульманські етнорелігійні стереотипи можуть
реалізовуватись як уявлення щодо релігійної приналежності представників
групи «Чужі» (мусульмани, ісламісти), утворюватись на основі їх
національності (афганці, пакистанці, іранці, сомалійці) або містити ознаки
етнічної приналежності (курди, араби).
Оскільки явище стереотипізації мусульман в англомовних
медіаджерелах досліджувалось комплексно, з урахуванням культурноспецифічних, соціальних та політичних чинників певних суспільств, у яких
мусульмани є етнічною та релігійною меншиною, матеріалом дослідження
стали публікації з джерел п’яти англомовних країн – США, Канади, Великої
Британії, Австралії та Нової Зеландії. Ми порівняли наявні тенденції
зображення мусульман у пресі цих країн за допомогою етнорелігійних
стереотипів та виокремили як спільні, так і відмінні риси цих тенденцій, що
залежать від історичного і культурного контексту, економічного стану,
геополітичного курсу країни та її внутрішніх соціальних процесів у цілому.
У мас-медіа англомовних країн превалює тенденція до негативного
зображення мусульман та упередженого висвітлення питань, пов’язаних з
ісламом. Стереотипні уявлення про мусульман зображують їх як «Чужих»; як
відмінні, незрілі, етнічні чи релігійні групи, які є небажаними у країні
«Своїх». У медіаджерелах таких країн, як США, Канада, Велика Британія,
Австралія та Нова Зеландія для зображення мусульман використовуються
ключові стереотипні номінації, що мають ефект «спускового гачку» та
222
викликають негативні асоціації у соціальному контексті (Muslim, Islam, jihad,
Quran, arab, hijab та ін.). Вони поєднуються з іншими лексичними
одиницями, які є стереотипами, що асоціюються з мусульманами (terror
attack, terrorist, extremist, militant, suicide bomber, liar, murderer, villain, queuejumper, attacker, jihadist, fundamentalist).
Основною тематикою етнорелігійних стереотипів мусульман є
тероризм. Такі мусульманські стереотипи як Muslim militants, Islamic fanatics,
Islamist extremists, Islamic / Muslim terrorists, radicalized Muslims, radical
Islamists становлять ядро лексико-семантичного поля Muslim stereotypes та
інтенсивно використовуються в медіа, особливо при зображенні подій за
участю радикальних мусульман. Зазвичай, у серйозних виданнях вони
подаються у нейтральний спосіб, тоді як у «жовтій» пресі доповнюються
лексичними одиницями з різко негативною семантикою, які
використовуються для підсилення ефекту використаних стереотипів та
впливу на аудиторію. Це стосується, у першу чергу, епітетів violent, suicide,
deadly, threatening, shocking, brutal, bloody, а також таких негативних
номінацій як bombing, massacre, arson, hostages, killings, shootings, hijacking,
rape, attack, backlash, які у поєднанні з ядром лексико-семантичного поля
Muslim stereotypes починають асоціюватись з тематикою мусульманського
тероризму та самі стають стереотипами. Поширеними стереотипами в межах
цієї тематики, які викликають різко негативні асоціації, є назви
терористичних організацій (Islamic State, Taliban, Al Qaeda, Lashkar-eTayyiba, Hezbollah та ін.), назви подій, що асоціюються з терористами (9/11,
World Trade Center, Charlie Hebdo, War on Terror, Paris attacks, London
bombings), емоційно насичена лексика (live burnings, mass executions,
kidnapping, shooting), що сприяє негативізації образу мусульман в цілому,
ототожненню їх з терористами. Цей образ підкріплюється синонімічними
лексичними одиницями (muslim – terrorist – jihadist – rasist – radicalist),
десакралізацією релігійних лексичних одиниць за допомогою негативних
епітетів (threatful Ramadan, terrifying Shariah Law, pagan Sunni customs,
223
barbarian religion (Islam)). Негативний аспект медійного образу мусульман
підсилюється за допомогою емоційно навантажених та образних лексичних
одиниць (wage jihad, intolerant tenets of Islamic law and practices, bloodshed in
the French capital, violent and demented young men, the acts of violence
condemned as "barbaric" and "beyond humanity")
Вербалізація мусульманських стереотипів у мас-медіа також
відбувається за допомогою протиставлення авто- і гетеростереотипів, що
виражається у поділі представників західного суспільства та мусульман на
«Своїх» (we, West, Western civilization, modern state, Western cultures, our
religion, We let them feel what we felt on 9/11) і «Чужих» (our enemy, radicals,
Islamists, Muslims are those kinds of people, They’re the problem, people you
don't want in the US, Let`s hope they won`t do it for America again).
Стереотипізація медіамовлення поширюється як у якісних виданнях, так і у
виданнях «жовтої» преси.
Позитивні стереотипи мусульман в англомовних мас-медіа
зустрічаються лише у 28% випадків (згідно з даними проаналізованого
матеріалу). Для позитивної стереотипізації використовуються ідеї
благодійності, помірності, миролюбності ісламу, притримання традицій,
поважного ставлення до літніх людей та жінок, відокремленні помірних
мусульман від радикалів. Відтак, для творення позитивних стереотипів
використовується мова, насичена образами (unblock the window of intolerance,
light of love to flow through, break down barriers), розрізняються радикальні та
помірні мусульмани (Ahmadiyya Muslims are taking a stand against extremism,
Muslims fighting extremism,), використовується концепція «справжнього»
ісламу, що вербалізується за допомогою лексичних одиниць з позитивною
емотивною складовою (true Islam, peace and loyalty to your country, being
integrated and looking after each other, peace be upon you).
Спільною рисою в процесі стереотипізації мусульман у західних медіа
є розмежування етнічних та релігійних груп на «Своїх» і «Чужих»;
стандартним поділом є «Свої» представники західного суспільства і «Чужі»
224
мусульмани (така концепція вербалізується за допомогою опозицій West-vsEast, Christian-vs-Muslim, а також вживання займенників: we don't support
their hijacking of our laws and our system, their God). Проте в деяких
медіаджерелах (Канада, Велика Британія) мусульмани не ототожнюються з
терористами, а поділ на «Своїх» і «Чужих» відбувається всередині
мусульманської спільноти: «Ми» – мирні західні мусульмани, що
інтегруються в суспільство країни, в якій вони мешкають, і «Вони» –
радикальні мусульмани-терористи (опозиції We – Muslim Brotherhood,
Taliban gunmen - military spokesman; they – our kids), а також протиставлення
позитивних стереотипів Muslims, UK, U.S., Canadian Muslims (We) таким
стереотипам як al-Qaida militants, Muslim Brotherhood terrorists, ISIS jihadists,
Islamic State fighters, Islamist extremist, militants, Muslim fanatics (They)).
Відмінною темою у європейських англомовних виданнях є негативне
висвітлення міграційної кризи, а саме – стереотипне зображення мусульман,
що прагнуть жити в Європі; вербалізація їх негативних якостей та небажання
асимілюватись та інтегруватись у європейське суспільство. У британському
газетному матеріалі спостерігається велика кількість образних елементів
(wage jihad, open door policy, intolerant tenets of Islamic law and practices), які
надають йому патетичності й маніпулюють свідомістю читача.
Відмінною рисою канадських видань є увага до подій за участю
мусульман у Франції, а відтак – більший відсоток негативних
мусульманських стереотипів, утворених на тлі терористичної активності
мусульман в Європі. Такий феномен пояснюється великою кількістю
етнічних французів у Канаді, тому подібні події сприймаються особливо
гостро. Мусульмани зображуються за допомогою таких лексичних одиниць з
негативною семантикою, як violent and demented, їх дії також вербалізуються
у негативному ключі, з наявністю чіткого поділу на «Своїх» і «Чужих»
(wreaked their revenge, they were engaged in such unholy work, they were
chanting in praise of their god).
225
На противагу негативним мусульманським стереотипам у західних
медіа існує тенденція до позитивізації образу мусульман в медіа. Найменше
такий процес властивий США, найбільше – серйозним виданням Канади
(завдяки необхідності слідувати принципам прийнятої доктрини
мультикультуралізму) та Великої Британії (через політику етнічної
толерантності, що проводить британський уряд). Популярним позитивним
мусульманським стереотипом, який активно просувається в толерантних
медіа, є слоган Islam is a religion of peace, який може використовуватись як
пряма цитата, а також опис з використанням ключових слів (Islam, peace,
peacefully, innocent, true, peaceful teachings of Islam). Оскільки існує тенденція
до інтенсифікації стереотипного ставлення до мусульманської спільноти
після терористичних атак, мусульмани намагаються утворити позитивні
соціальні стереотипи (true, peaceful teachings of Islam, commitment of British
Muslims to peace and harmony, Muslims for humanity), використовуючи
лексику з позитивним підтекстом. Подібні поєднання слів (peaceful + Islam,
Muslims + peace, Muslims + harmony, Muslims + humanity) покликані
розірвати існуючі шаблони негативного соціального сприйняття мусульман.
Стереотипи щодо мусульман наявні й у креолізованих текстах
англомовних ЗМІ – семіотично ускладнених текстах, утворених за
допомогою комбінації природної мови з елементами інших знакових систем,
наприклад, із зображенням. Серед жанрів креолізованих текстів, у яких
відображаються мусульманські стереотипи, можна виділити карикатури,
комікси, демотиватори, постери і плакати. Провідними темами
стереотипізації, спільними для англомовних видань вищезазначених країн, є
тероризм, мусульманський радикалізм, утиски прав жінок, загроза
мусульманської військової, релігійної та культурної експансії. Зображення
взаємопов’язані з вербальною частиною креолізованого тексту, обидві
системи справляють подвійний вплив на аудиторію. Використовуються
номінації, що викликають стереотипні асоціації стосовно мусульман і наочно
зображені у графічному наповненні стереотипних креолізованих текстів. У
226
креолізованих текстах-карикатурах мусульмани, як правило, зображуються
агресивними нетолерантними расистами, які з нетерпимістю та ворожістю
ставляться до представників як інших релігій, так і інших націй.
Проте в англомовних креолізованих публікаціях США, Канади та
Великої Британії наявні також і позитивні мусульманські стереотипи. Вони
містять, у першу чергу, стереотипи зовнішнього вигляду мусульман, що
позитивізуються за допомогою вербального компоненту, який супроводжує
зображення. Також використовується тематика подвійних стандартів, щоб
дистанціюватись від концепції «Свій» – «Чужий» та наголосити на
необхідності сприймати мирних мусульман як частину західного суспільства.
Як правило, позитивне зображення жінок-мусульманок превалює над
зображенням чоловіків, оскільки в мас-медіа аж надто вкорінився негативний
стереотипний візуальний образ ісламського терориста-підривника. Такий
феномен властивий серйозним виданням Великобританії та США.
Перспективи дослідження вбачаються в подальшому порівнянні
вербальної та вербально-візуальної репрезентації мусульманських
стереотипів у медіаджерелах країн, у яких англійська мова є офіційною
(Ірландія, Кенія, Південно-Африканська Республіка, Сінгапур) та які мають
розвинену англомовну пресу (Німеччина, Бельгія, Австрія, Швейцарія, Данія,
Індія та ін.)