Скачкова Дар’я Олексіївна Інтерпретація тибетського епосу про царя Гесара в сучасній китайській літературі (на матеріалі роману Алая «Цар Гесар»)

Краткое описание

Скачкова Дар’я Олексіївна, вчитель англійської мови як іноземної, Джумейра Бакалавриат Скул (м.Дубай, Об’єднанi Арабськi Емiрати). Назва дисертації: «Інтерпретація тибетського епосу про царя Гесара в сучасній китайській літературі (на матеріалі роману Алая «Цар Гесар»)». Шифр та назва спеціальності 10.01.04 література зарубіжних країн. Спецрада Д26.001.39 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СКАЧКОВА ДАР’Я ОЛЕКСІЇВНА
УДК 821.581-31.09’06:323.15(515)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТИБЕТСЬКОГО ЕПОСУ ПРО ЦАРЯ ГЕСАРА В
СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АЛАЯ
«ЦАР ГЕСАР»)
10.01.04 – література зарубіжних країн
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________________ Скачкова Д. О.
Науковий керівник: Кірносова Надія Анатоліївна, к. філол. н., доцент
Київ - 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ……………………………………………………………….…………....2
ЗМІСТ………………………………………………………………………………....12
ВСТУП……………………………………………………………..……………….....15
РОЗДІЛ 1. ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРИРОДА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В
ДОСЛІДЖЕННЯХ СВІТОВИХ НАУКОВИХ ТРАДИЦІЙ….....………..………..21
1.1. Характеристика теоретичних засад інтерпретації на базі герменевтики…...25
1.2. Джерело походження сучасної герменевтики (Hermeneutica Sacra)……......27
1.3. Еволюція інтерпретації в науковому здобутку різних світових традицій….31
1.3.1. Вплив ідеології Маркса, Ніцше та Фройда на сучасну
герменевтику………………………………………………………………………….….31
1.3.2. Ефект досліджень Фрідріха Шлейєрмахера на формування
герменевтики……………………………………………………………………….…….34
1.3.3. Роль Вільгельма Дільтея для розвитку теорії інтерпретації……..………….36
1.3.4. Інтерпретація як розуміння буття Мартіна Гайдеггера………………….…..39
1.3.5. Відкритість інтерпретації на матеріалі досліджень Ганса-Георга Гадамера та
Джона Пека……………………………………………………………………….…...…42
1.3.6. Прояви часу в інтерпретації та деміфологізація тексту на матеріалі
досліджень Поля Рікера……………………….………………….……………………..46
1.3.7. Роль діалогічності слова в інтерпретації та поняття хронотопу в романі за
М. М. Бахтіним……………………………………………….………………….……....49
1.3.8. Проблема занепаду смислу в радикальній герменевтиці Джона
Капуто………………………………………………………………………….………....53
1.3.9. Проблема перекладу як інтерпретації в дослідженнях Джорджа
Стейнера………………………………………………………………………………….55
1.3.10. Особливості тлумачення інтерпретації в дослідженнях українських
науковців……………………………………………………………………………..…..58
1.3.11. Роль коментаторської традиції для становлення та розвитку
інтерпретації в Китаї…………………………………………….………………….......63
13
1.3.12. Особливості осмислення герменевтики сучасними вченими
Китаю………………………………………………………………….…………….…...78
Висновки до першого розділу…………….……………………….….……….…...91
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЄВА ПРИРОДА ЕПОСУ ТА ЕПОС ПРО ГЕСАРА ЯК
ДУХОВНИЙ ЗДОБУТОК ТИБЕТЦІВ…………………………………….…….….96
2.1. Проблема жанрової приналежності епосу в європейському та китайському
літературознавстві…………………………………………………….……………..….96
2.2. Особливості національних традицій, культури та менталітету тибетців…111
2.3. Значення епосу про царя Гесара для тибетців, монголів і народів
Центральної Азії………………………………………………………………..……...116
2.4. Місце епосу про Гесара в роботах світових дослідників……………….…124
2.5. Роль ключових образів епосу про царя Гесара……………………………..133
2.5.1. Специфіка образу Гесара як народного героя в епосі…...............................133
2.5.2. Роль дружини Гесара Другмо в епосі……………….....................................137
2.5.3. Характеристика образів небесної та земної матерів Гесара в епосі……….143
2.5.4. Особливості зображення образу дядька Тротунга як антагоніста
Гесара в епосі…………………………………………………………………....……...146
2.5.5. Образ Г’яце Г’ялкара як благородного героя та його роль для
епосу……………………………………………………………………………………..154
Висновки до другого розділу…………………………………………….……......157
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
ТИБЕТСЬКОГО ЕПОСУ ПРО ГЕСАРА В РОМАНІ АЛАЯ «ЦАР
ГЕСАР»…………………………………………………………………………………160
3.1. Роль елементів тибетського фольклору у творчості Алая……………………160
3.2. Місце тибетського епосу в романі Алая «Цар Гесар»………………………..172
3.2.1. Особливості зображення часу в романі Алая «Цар Гесар»………………...173
3.3. Традиції та новаторство в зображенні образів роману «Цар Гесар» ……......177
3.3.1. Авторські характеристики зображення царя Гесара в романі Алая……….177
3.3.2. Традиційність у зображенні ключових образів епосу в романі «Цар Гесар»
(Гонгмо, Другмо, Тротунг і Г’яце Г’ялкар)…………………..……………..………204
14
3.3.3. Особливості інтерпретації образу бодгісаттви Ґуаньїнь (Авалокітешвари) у
романі «Цар Гесар»……………………………………………………..……………214
3.3.4. Авторські цілі введення в роман образу пастуха Джікмеда…………..…219
Висновки до третього розділу…………………………………………………..230
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………….…………..235
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….…………….…..237
ДОДАТКИ………………………………………………………………….……...254
ДОДАТОК А………………………………………………………………………254
ДОДАТОК Б………………………………………………………………………256

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Використавши тибетський епос про царя Гесара в основі роману «Цар Гесар»,
Алай піддав авторській інтерпретації сюжет та образи.
1. Інтерпретація бере початок з екзегетики, роз’яснення та тлумачення
релігійних текстів для встановлення їх істинного смислу. Інструментом
інтерпретації є свідомість особистості, яка здійснює інтерпретацію, тобто при
непрямій взаємодії читач-автор читач грає активну роль, накладаючи на інтенції
автора особистий досвід, життєві цінності та моральні переконання. Немає єдино
вірної інтерпретації, і вона завжди залишається відкритою. Інтерпретація твору
літератури читачем може суттєво відрізнятися він посилання, закладеного
автором при написанні твору.
2. Інтерпретації може нести декілька цілей:
 Пошук істинного смислу написаного.
 Більш детальне розуміння твору і, як наслідок, глибше саморозуміння
читача.
 Наближення до автора чи твору в часі та просторі.
 Деміфологізація сакрального тексту та його об’рунтування.
3. Жанрова класифікація творів китайської літератури дуже
різноманітна. Критерії та стандарти, які виступають вирішальними у визначенні
приналежності твору до того чи іншого жанру відрізняються в західній та
китайській літературних традиціях. Китайська класифікація керується власною
термінологією та володіє потенціалом видозміни жанрів. Термін «епос» китайські
літературознавці зазвичай використовують для позначення давньогрецьких епосів,
зокрема гомерівських, чи шумерського епосу про Гільгамеша. У китайській
літературі відсутні традиційні для західного літературознавства епоси, що
зумовлює таке використання терміну.
4. Тибетський епос про царя Гесара формує стрижень національної
свідомості та основу менталітету тибетців. Колосальний за обсягом епос
функціонує в декількох версіях у культурній традиції різних народів, які
відрізняються величезною кількістю додаткових епізодів, другорядних сюжетів,
236
мотивів і цілих оповідей. До основного сюжету додаються нові повороти, які
поступово могли витісняти основні елементи оригінальної фабули епосу. Разом з
існуванням великої кількості регіональних версій, фрагменти епосу зазнають
інтерпретації під час усного виконання бардами, які додають чи змінюють окремі
елементи сюжету чи образи.
5. У житті Алая сполучилися різні традиції, мови, народності, що
знайшло вираження в його творчості. Багато часу Алай приділяє дослідженню
тибетських літературних пам’яток, фольклору, культури та традицій, а також
експедиціям-подорожам невеличкими містами, в яких він записував свої
враження від місцевості та її жителів, а також їх народну творчість. У своїх творах
Алай описує персональний міжкультурний досвід, що своєю унікальністю
викликає надзвичайний інтерес у читачів, дослідників-літературознавців чи
культурологів як вираження прикордонної свідомості.
6. Алай обирає тибетський епос про царя Гесара для сюжетної основи
свого роману «Цар Гесар», однак подає епос крізь призму унікальної авторської
інтерпретації, додаючи нових тлумачень до традиційних образів, вводячи
додаткову сюжетну лінію до оригінальної фабули. Проаналізувавши природу та
завдання інтерпретації, ми прийшли до наступних висновків щодо цілей
інтерпретації епосу Алаєм:
 Інтерпретуючи епос, Алай прагне до глибшого розуміння та тлумачення
самого епосу.
 У романі «Цар Гесар» Алай фіксує явище усної передачі епосу від
оповідача до публіки, мистецтво якої може бути втрачене.
 Алай пожвавлює інтерес світової спільноти та науковців до тибетського
епосу, а також культури та традицій тибетців.