Любимова Юлія Сергіївна Функціонально-семантичне поле модальності в сучасній ки­тайській мові

Краткое описание

Любимова Юлія Сергіївна, аспірант кафедри східної фі­лології Київського національного лінгвістичного університету: «Функціонально-семантичне поле модальності в сучасній ки­тайській мові» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, абори­генних народів Америки та Австралії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

Любимова Юлія Сергіївна, аспірант кафедри східної фі­лології Київського національного лінгвістичного університету: «Функціонально-семантичне поле модальності в сучасній ки­тайській мові» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, абори­генних народів Америки та Австралії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ЛЮБИМОВА ЮЛІЯ СЕРГІЇВНА
УДК 81-116.3 : 811.581.11+367.7
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ
КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії
Дисертація
на здобуття ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Сорокін Сергій Володимирович,
кандидат філологічних наук,
доцент
КИЇВ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.................................................4
ВСТУП .............................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ
МОВІ ..............................................................................................................................14
1.1. Проблематика досліджень граматичної системи китайської мови...........14
1.2. Аналіз граматичної системи китайської мови у світлі
лінгвістичного функціоналізму ...................................................................19
1.2.1. Поняття "функція" і "функціональний" ............................................20
1.2.2. Роль функціонального підходу в дослідженні граматичної системи
китайської мови...................................................................................23
1.3. Категорія модальності в сучасній китайській мові як об'єкт
функціоналістичних розвідок ......................................................................31
1.4. Теорія польових структур і поняття функціонально-семантичного поля
у контексті вивчення категорії модальності в сучасній китайській мові 41
1.5 Поняття категорійної ситуації та її типи ......................................................45
Висновки до розділу 1 ..................................................................................................50
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ
МОВІ ..............................................................................................................................52
2.1. Критерії відбору матеріалу дослідження.....................................................53
2.2. "Антропоцентричний чинник" як семантична основа ФСП модальності
(суб'єктивної) у сучасній китайській мові..................................................56
2.3. Основні етапи моделювання ФСП ...............................................................58
2.4. Методика аналізу категорійних ситуацій у складі ФСП модальності
в сучасній китайській мові ............................................................................64
Висновки до розділу 2 ..................................................................................................66
3
РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРА ФСП МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ
МОВІ ..............................................................................................................................69
3.1. Функціонально-семантичне субполе модальності можливості.................70
3.2. Функціонально-семантичне субполе модальності необхідності...............86
3.3. Функціонально-семантичне субполе модальності достовірності ...........100
3.4. Функціонально-семантичне субполе модальності оптативності ............116
3.5. Функціонально-семантичне субполе модальності імперативності.........128
Висновки до розділу 3 ................................................................................................144
РОЗДІЛ 4 ТИПОЛОГІЯ КАТЕГОРІЙНИХ СИТУАЦІЙ У СКЛАДІ ФСП
МОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ..........................................147
4.1 Категорійні ситуації субполя можливості ..................................................147
4.2 Категорійні ситуації субполя необхідності ................................................153
4.3 Категорійні ситуації субполя достовірності...............................................159
4.4 Категорійні ситуації субполя оптативності................................................167
4.5 Категорійні ситуації субполя імперативності ............................................172
Висновки до розділу 4 ................................................................................................178
ВИСНОВКИ.................................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................................185
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОГО ХАРАКТЕРУ...............................................202
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ......................................203
4
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ФСП – функціонально-семантичне поле
КС – категорійна ситуація
ä – поступове збільшення сили звуку
æ – поступове зменшення сили звуку
5
ВСТУП
Проблема взаємозв'язку мови і мислення протягом тривалого часу
привертала до себе увагу багатьох учених. Над цим питанням у різні часи
замислювалося багато науковців, і думка кожного знайшла своє відображення
у численних наукових працях: від "Граматики Пор-Рояля" з її тотожністю
мислення і судження до поглядів В. Гумбольдта про те, що мова і мислення
нерозривно пов'язані між собою і утворюють унікальну єдність. Насправді,
мислення – унікальна духовна діяльність розуму, яка знаходить своє вираження
в мові – знарядді мислення кожної людини [53, c. 71].
Через призму мультикультурності сучасного світу, через різні мови
ми можемо побачити глибину людського мислення, а також те, якою мірою воно
віддзеркалює характер кожної людини й нації загалом. Як сказав В. Гумбольдт,
"різні мови – це зовсім не різні позначення для одної й тієї самої речі, це різні
бачення її" [43, с. 312].
Виходячи з розуміння того, що мовне значення етноцентричне [117, с. 7],
ми можемо казати про те, що воно орієнтоване на певний етнос, і в мовній
свідомості носія мови зафіксований свій спосіб мислення. Китайська історія
налічує тисячі років і має автентичну традицію ієрогліфічного письма,
і як результат, світосприйняття. Дослідження мови як системного явища
не завжди панувало в лінгвістичних розвідках у Китаї. Через унікальність
культури, певну ізольованість держави протягом століть граматична будова мови
не цікавила тогочасних учених. Лише з кінця ХІХ століття питання дослідження
будови мови набуло важливості. Особливу складність становила й наявність двох
форм китайської мови: мови веньянь і мови байхуа. Китайська мова належить
до ізолюючих мов з елементами аглютинативної морфології, і перед нами постає
питання розуміння слова в контексті речення і того, що хотів сказати наш
співрозмовник. Це пов'язано з орієнтацією на порядок слів у реченні за браком
конкретно виражених категорій роду, числа, відмінка, дієслівного способу тощо,
6
а також багатозначністю слів і їхнім значенням у контексті, й наявністю значної
кількості службових слів.
Численні праці, пов'язані з вивченням китайської мови й присвячені
теоретичним засадам будови китайської мови (Ван Ляоі [180; 181; 182],
Лі Цзіньсі [173], Лу Чживей [178], В. М. Солнцев [111], Н. В. Солнцева [112]),
різним підходам до вивчення граматичної системи (Лю Шижу [70], Люй Шусян
[80; 81], Фу Цзидун [122], М. А. К. Халлідей [149; 150], Чжао Юаньжень [169;
170]), укладанню граматик з китайської мови (В. І. Горєлов [38], В. А. Курдюмов
[67], Ч. Лі [152], Ма Цзяньчжун [184], Є. Д. Поліванов [59], С. Томпсон [163],
Чжао Юаньжень [169] тощо), історичного розвитку мови (І. Т. Зограф [55],
Н. В. Конрад [64], М. В. Софронов [114]), а також дослідженню частин мови
в китайській мові (О. О. Драгунов [48; 49], Гао Мінкай [171], Тань Аошуан [116],
С. Є. Яхонтов [144] тощо), дослідженню фонетичного аспекту мови (Є. В. Гобова
[35; 36], Н. А. Кірносова [63], О. О. Хамрай [123]) указують на те, що всіх
науковців так чи інакше цікавило й продовжує цікавити питання граматичної
будови китайської мови та особливості реалізації її елементів у мовленні.
Вітчизняні китаєзнавці в своїх лінгвістичних розвідках також не приділяли
достатньої уваги цьому питанню. Модальність як поняттєва і як семантична
категорія в китайській мові заслуговує на окрему увагу й потребує ґрунтовного
дослідження.
Категорія модальності належить до основних, центральних мовних
категорій, що знаходять своє відображення в різних мовах. Натрапляємо на цілу
низку аспектів, на яких було зосереджено увагу науковців: проблематика
трактування модальності як семантичної категорії (П. Адамець [1; 2],
Е. Бенвеніст [9], С. С. Вауліна [22], О. М. Вольф [29], В. Г. Гак [32], М. Грепл [40],
Г. О. Золотова [58], О. М. Пєшковський [95], Дж. Лайонз [159], Ф. Р. Палмер
[160]), проблеми виокремлення модальних значень (Т. Б. Алісова [5], Ф. Брюно
[66], В. В. Виноградов [25], І. І. Мєщанінов [87]), дослідження категорії
модальності як ФСП (Є. І. Бєляєва [120], Л. О. Бірюлін [120], О. В. Бондарко
[120], Є. В. Гулига [42], Є. О. Корді [120], В. З. Панфілов, С. В. Сорокін [108],
7
В. С. Храковський [120], С. Н. Цейтлін [120], М. О. Шелякін [120], Є. І. Шендельс
[42] тощо), фрагментарні дослідження окремих засобів реалізації цієї
семантичної категорії в мовленні, зокрема в китайському (Ван Ляоі [20],
О. О. Драгунов [48; 49], В. А. Курдюмов [67], Люй Шусян [81], Тань Аошуан
[116], Чжао Юаньжень [169], С. Є. Яхонтов [143]) тощо. У китайському
мовознавстві модальність як комплексна семантична категорія досі не була
повноцінно досліджена.
Ми розуміємо модальність як семантичну категорію, що позначає ставлення
мовця до предмета висловлення, його інтерпретацію явищ і фактів навколишньої
дійсності й вибір відповідних формальних засобів для вербалізації певних
фрагментів екстралінгвальної дійсності відповідно до закріплених у його
когнітивному просторі понять [108, с. 32]. Таким чином, модальність визначаємо
як власне суб'єктивну (епістемічну) модальність, яка містить "антропоцентричний
чинник" і вказує на прямий зв'язок мови і мислення через вибір мовцем певного
засобу або способу для реалізації в мовленні своїх думок, суджень, оцінки, наміру
тощо.
Пріоритетним напрямом аналізу такої складної системи є функціональний
підхід, зокрема в зіставному й етнолінгвістичному аспектах (лінгвокультурні
концепти у мовній картині світу (І. О. Голубовська [37]), поняття мовної
особистості (Н. В. Петлюченко [94])), що зумовлює вивчення об'єкта з погляду
його функцій, закономірностей функціонування, зв'язків із навколишнім
середовищем, а також того, як структура об'єкта слугує функції. Різним етапам
розвитку цієї теорії були присвячені праці таких учених, як І. О. Бодуен
де Куртене [10], О. В. Бондарко [11; 12; 13; 14], Л. Г. Вєдєніна [23; 24],
І. Р. Вихованець [27], А. П. Загнітко [52], Г. О. Золотова [56; 57; 58], А. Мартіне
[83], В. Матезіус [84], С. В. Сорокін [108], О. О. Потебня [97], М. А. К. Халлідей
[149; 150] Л. В. Щерба [132] тощо.
Актуальність дослідження визначається комунікативною спрямованістю
сучасних функціоналістичних студій до вивчення семантичної категорії
модальності й міри її представленості в національній картині світу, а також
8
необхідністю опису засобів і способів її реалізації в мовленні, субкатегоризації
модальних значень у межах ФСП модальності в сучасній китайській мові,
що зумовлюється загальною тенденцією сучасної лінгвістики до аналізу мови
з точки зору її зв’язку з мисленням. Актуальною на сьогоднішній день є проблема
інтегрування класифікацій виявів модальних відношень у китайському мовленні
для чіткого й конкретного розуміння категорії модальності. Цей комплекс
наукових проблем донині не знайшов достатнього розв’язання в працях
лінгвістів-синологів.
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Київського
національного лінгвістичного університету в рамках держбюджетної наукової
теми "Мови світу: генезис, таксономія, функціонування у синхронії і діахронії"
(номер держреєстрації 0115U002513, наказ № 1243 МОН України від
31.10.2014 р., протокол № 105 від 09 лютого 2015 року). Дослідження проведено
в межах колективної теми кафедри східної філології Київського національного
лінгвістичного університету "Взаємодія мов і культур в сучасному
глобалізованому світі" (тему затверджено на засіданні кафедри, протокол № 1 від
04 лютого 2013 року).
Мета роботи полягає у визначенні особливостей мовної і мовленнєвої
реалізації семантичної категорії модальності в сучасній китайській мові.
Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:
– обґрунтувати доцільність функціонального підходу до вивчення категорії
модальності в сучасній китайській мові;
– уточнити сутність семантичної категорії модальності як загальномовної
категорії і закономірності її відображення в сучасній китайській мові;
– визначити структуру ФСП модальності в китайській мові;
– дослідити та схарактеризувати субполя у межах ФСП модальності
в сучасній китайській мові на основі виявлених модальних значень;
9
– визначити, проаналізувати засоби і способи реалізації модальності
в межах кожного із субполів, здійснити їхній розподіл за принципом "центрпериферія";
– виявити, схарактеризувати категорійні ситуації у межах ФСП модальності
на основі результату аналізу встановлених центральних і периферійних
конституентів;
– вивести типологію категорійних ситуацій у межах ФСП модальності
в сучасній китайській мові.
Об’єктом дослідження є семантична категорія модальності в сучасній
китайській мові.
Предмет дослідження – функціонально-семантичне поле модальності
в сучасній китайській мові як сукупність засобів мовної і мовленнєвої реалізації
семантичної категорії модальності.
Матеріалом дослідження слугують відібрані шляхом суцільної вибірки 35
текстів різних стильових жанрів китайською мовою, а також зразки живого
мовлення, словарні одиниці з китайських лексичних та фразеологічних словників.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і завдань
дослідження в роботі застосовано загальнонаукові методи (індукція, дедукція,
аналіз, синтез, описовий метод) для визначення теоретичних засад дослідження
семантичної категорії модальності в сучасній китайській мові та низку
спеціальних лінгвістичних методів, що включають: метод функціонального
аналізу, який дав змогу дослідити об’єкти в їхньому відношенні до оточення,
відношенні між об’єктом, що є субстратом і носієм функції, та навколишнім
середовищем; метод моделювання функціонально-семантичного поля – для
дослідження явища взаємодії елементів різних мовних рівнів під час їхнього
функціонування в мові; метод компонентного аналізу, який передбачає
розкладання значення на найменші базові компоненти (семи); опозиційний метод,
який дав змогу виявити опозиційні значення у складі категорійних ситуації;
контекстуальний метод, який застосовувався для встановлення особливостей
10
функціонування засобів реалізації модальності в текстах різних функціональних
стилів і жанрів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому,
що в дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняному сходознавстві здійснено
комплексний аналіз категорії модальності як функціонально-семантичного поля
в сучасній китайській мові.
У дисертації вперше обґрунтовано актуальність і доцільність залучення
функціонального аналізу для дослідження категорії модальності в сучасній
китайській мові й уточнено специфіку модальності як семантичної категорії
і закономірностей її відображення в китайській мові.
У роботі вперше досліджено й схарактеризовано структуру ФСП
модальності, а також субполів у межах ФСП модальності в сучасній китайській
мові на основі виявлених модальних значень. Новизною відзначено аналіз засобів
і способів реалізації категорії модальності в межах кожного із субполів у складі
ФСП модальності.
Вперше в українській китаїстиці виявлено, схарактеризовано категорійні
ситуації у межах ФСП модальності на основі результату аналізу встановлених
центральних і периферійних конституентів. У цьому зв’язку новою є типологія
категорійних ситуацій у межах ФСП модальності в сучасній китайській мові.
З'ясовано, що ФСП модальності в сучасній китайській мові носить
поліцентричний характер у зв'язку з варіативністю граматичних і лексикограматичних засобів, що реалізують семантику модальності.
Доведено, що ФСП модальності в сучасній китайській мові – це складна
сегментарна структура, семантичною основою якої є низка категорійних ситуацій,
що ґрунтуються на субполях можливості, необхідності, достовірності,
оптативності, імперативності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
застосування наукових положень і висновків дослідження семантичної категорії
модальності в сучасній китайській мові: 1) у практиці викладання китайської
11
мови як іноземної; 2) у практиці викладання теоретичної граматики китайської
мови; 3) у теорії і практиці перекладу з китайської мови.
Результати дослідження можуть бути використані у викладанні таких
навчальних дисциплін: "Китайська мова" (розділи "Граматика", "Лексикологія",
"Морфологія"), "Практичний курс перекладу з китайської мови" (розділ
"Перекладацькі трансформації"), "Теоретична граматика китайської мови"
(розділи "Місце китайської мови в генеалогічній і типологічній класифікаціях
мов", "Категорія дієслова", "Категорія прислівника", "Службові частини мови"),
у розробці спецкурсу з перекладознавства. Опрацьований фактичний матеріал
може слугувати для укладання навчального посібника з граматики китайської
мови. Він дозволить доповнити репрезентативні джерела з теорії граматики
новими статтями, які можуть бути врахованими при підготовці навчальних
посібників та словників.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Через особливість будови китайської мови як мови ізолюючого типу
з аглютинативною морфологією раціональним є дослідження її граматики на рівні
висловлення з урахуванням контексту та залученням функціонального аналізу
як такого, що зумовлює вивчення об’єкта з погляду його функцій
та закономірностей його функціонування.
2. Семантична категорія модальності, що знаходить своє відображення
в мисленні носіїв китайської мови, як ФСП модальності, представлена в мовленні
низкою лексичних, граматичних і лексико-граматичних засобів. Модальність –
це епістемічна, суб’єктивна категорія, в основі якої лежить "людський чинник",
і яка реалізується у висловленні за допомогою сукупності граматичних,
лексичних та лексико-граматичних засобів.
3. У сучасній китайській мові ФСП модальності є складним
сегментарним утворенням, яке варто розглядати як зумовлену певними
модальними значеннями (можливість, необхідність, достовірність, оптативність,
імперативність) систему субполів у межах ФСП.
12
4. Враховуючи те, що модальність у китайській мові реалізується
на рівні висловлення і є важливим елементом предикативності в реченні, ФСП
модальності в китайській мові є полем з предикативним центром.
5. З огляду на специфіку будови китайської мови і результати аналізу
центральних і периферійних конституентів кожного з субполів ФСП модальності
та субполя у його складі є поліцентричними без чітко виражених центрів,
з "розмитою периферією".
6. Виявлення і характеристика категорійних ситуацій у складі кожного
із субполів зумовлені низкою диференційних ознак (критеріїв), що ґрунтуються
на встановлених центральних і периферійних конституентах ФСП модальності
в сучасній китайській мові, а типологія категорійних ситуацій зумовлена певними
денотативним ситуаціями, а також урахуванням інтерпретаційного компонента
висловлення.
Апробація основних положень і результатів роботи здійснено на трьох
міжнародних конференціях: на Міжнародній науково-практичній конференції
"Людина як суб’єкт міжкультурної комунікації: сучасні тенденції у філології,
перекладі та навчанні іноземних мов" (Львів, 2014), на Міжнародній науковопрактичній конференції "Україна і світ: діалог мов та культур" (Київ, 2015),
на Міжнародній науково-практичній конференції "Україна і світ: діалог мов
та культур" (Київ, 2016). Роботу також було апробовано в доповідях
на Міжнародних курсах з підвищення кваліфікації для директорів Інститутів
Конфуція (КНР, Шанхай, 11–23 червня 2015 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено у восьми авторських
публікаціях, виконаних одноосібно (3,02 ум. др. арк.), у чотирьох наукових
статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України (2,14 ум. др. арк.),
в одній статті в зарубіжному фаховому виданні (0,35 ум. др. арк.) та трьох тезах
доповідей на науково-практичних конференціях (0,53 ум. др. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних
скорочень, вступу, чотирьох розділів і висновків до кожного з них, загальних
висновків, списку використаної літератури.
13
У вступі обґрунтовано вибір теми, розкрито її актуальність, визначено мету,
завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну дослідження,
теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення,
що виносяться на захист, подано дані про апробацію результатів дослідження.
Перший розділ присвячено аналізу теоретичних засад функціонального
підходу та проблемі визначення статусу модальності як універсальної категорії,
так і категорії у межах сучасної китайської мови.
Другий розділ присвячено методологічним розробкам у сфері
функціональної граматики і, зокрема, категорії модальності.
Третій розділ присвячено визначенню структури ФСП епістемічної
модальності, виокремленню субполів у його межах та аналізі конституентів
у складі кожного субполя.
Четвертий розділ присвячено загальній характеристиці й типології
категорійних ситуацій у межах ФСП модальності.
У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження
функціонально-семантичного поля модальності в сучасній китайській мові,
окреслено перспективи подальших наукових розвідок, пов'язаних з обраною
тематикою.
Список використаних джерел складається з 224 позицій, у тому числі 79
іноземними мовами, на які зроблено посилання в основній частині дисертації.
Повний обсяг дисертації – 205 сторінок, основний зміст викладено на 180
сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Функціональнийпідхіддовивченняграматичноїбудовисучасної
китайськоїмовиікатегоріїмодальностівціймовізокрема–цеможливість
дослідитиякграматичнілексичнітакілексикограматичнізасобиякітією
чиіншоюміроюреалізуютьсемантикумодальностіувисловленні
Проблематикадослідженькатегоріїмодальностіповязананасамперед
ізчималоюкількістютрактуваньцієїсемантичноїкатегоріїіхарактеристик
модальнихзначеньщовходятьдоїїскладуваріативністюмовнихзасобів
щоїїреалізуютьатакожпевноюрозмитістюмежцієїкатегоріїаджедеякі
науковціототожнюютькатегоріюмодальностізісфероюемоційностіоцінності
Укитайськомумовознавствібільшістьдослідженькатегоріїмодальності
присвяченілишеокремимїїспособамреалізації–модальнимдієсловам
прислівникаматакожмодальнимчасткамДлякитайськоїмовирелевантним
єтлумаченнямодальностіяксемантичноїкатегоріїпредставленоїумовленні
різнорівневимизасобамищоберутьучастьупередачізмістувисловлення
ПріорітетнимєвивченнясубєктивноїепістемічноїмодальностіВона
відбиваєувисловленнііндивідуальнупозиціюмовцярозкриваєкомунікативний
наміртомунеперебуваєвопозиціїздеонтичноюмодальністюповязаної
зявищамиобєктивноїдійсностіУмежахцієїсемантичноїкатегорії
укитайськіймовібуловиокремленотакімодальнізначенняякможливість
необхідністьдостовірністьоптативністьімперативністьРозподілзначеньбуло
здійсненонаосновівивченняосновнихформальнихзасобівреалізаціїмодальності
–модальнихмодифікаторівдієслівприслівниківчасток
ФСПмодальностіскладаєтьсязтакихсубполівяксубполеможливості
обєктивноїнеобхідностіобєктивноїдостовірностідоскладувходять
епістемічніможливістьінеобхідністьоптативностійімперативностіФСП
модальностівкитайськіймовієскладноюсегментарноюструктурою
зпредикативнимядром

Основусубполяможливостіскладаєобєктивнаможливістьзумовлена
знанняммовцяпродетермінуючіфакториОсновоюсубполянеобхідності
єобєктивнанеобхідністьзумовленапевнимиоб’єктивнимичисуб’єктивними
факторамиякінадумкумовцяможутьперетворитипотенційнуситуацію
наактуальнуОсновасубполядостовірності–епістемічніможливість
танеобхідністьзумовленінедостовірністюзнаньмовцяпроситуаціюСубполе
оптативностіґрунтуєтьсянаактіволевиявленнявякомуреалізуєтьсябажання
мовцязівказівкоюнавиконаннядіїяказазначенавреченнііцядіямаєознаку
неадресованостіСубполеімперативностіґрунтуєтьсянавираженніадресованого
слухачуволевиявленнямовцянаправленогонавиконаннядіїзумовленої
спонуканням
ФСПмодальностівкитайськіймовістановитьскладнусегментарну
структуруполіцентричногохарактерубезчітковираженихвизначенихцентрів
Асиметріяструктурисубполівповязаназнерівномірнимрозташуванням
периферійнихелементівстосовноцентруПевніелементизнаходятьсянаперетині
декількохсубполівчерезїхнюздатністьвиконуватидекількафункційвзалежності
відконтекстуальнихумов
Центральнимиконституентамисубполяможливостівизначенопотенційний
спосібдієсловатамодальнідієсловаможливості
Ядросубполянеобхідностіскладаютьмодальнідієслованеобхідності
зобовязанняатакожмодальніприслівникизаналогічноюсемантикою
Ядромсубполядостовірностіємодальніприслівникизізначенням
субєктивноїможливостіінеобхідностімодальнідієсловаможливості
інеобхідностіуїхнійвториннійфункціїпотенційнийспосібдієсловамодальні
фразищоімпліцитнойекспліцитновказуютьнапевнийступіньдостовірності
атакожаналогічнірамковіконструкціїнапозначеннядумкимовцязвороти
щовикористовуютьсямовцемдляпевногосудженнячиоцінки
Ядросубполяоптативностістановлятьмодальнілексеми
ізсемантикоюбажанняатакожспеціальнісинтаксичніумовнійпорівняльні
конструкції

Ядромсубполяімперативностієспонукальнідієсловасинтаксична
конструкціязприйменником把ǎ将заперечнийприслівник别
заперечнийприслівник不усполуцізнизкоюмодальнихдієслівможливості
низказаперечнихприслівниківусполуцізмодальнимимодифікаторами
необхідностіатакожмодальначастка吧罢
Напериферіїкожногозсубполівперебуваютьзасобидляякихрелевантним
євиконанняфункційпритаманнихдляелементіврізнихсубполівускладіФСП
модальностісаметомудляпериферійноїзоницьогоФСПхарактерніпевна
розмитість
Наосновіаналізуцентральнихіпериферійнихконституентівбуло
зясованощовмежахФСПмодальностівиокремлюєтьсяпятьгрупкатегорійних
ситуаційякістановлятьсемантичнепідґрунтякожногозсубполівДлявилучення
КСсубполяможливостібуловрахованотакікритеріїяквнутрішняізовнішня
можливостіаджевонивказуютьназвязоксубєктайознакивзалежностівід
внутрішніхчизовнішніхфакторівщонанихвпливаютьДляхарактеристики
КСсубполянеобхідностібуловрахованохарактердетермінаціїступінь
облігаторностіхарактерставленнясубєктадодіїВосновутлумачення
КСсубполядостовірностібулопокладенокритеріїякдостатністьнедостатність
інформаціїнаявністьоднозначноготрактуванняцієїінформаціїКСсубполя
оптативностіґрунтуютьсянакритеріїнаявностібажаннямовцязівказівкою
навиконаннядіїяканоситьхарактернеадресованостіДляописуКСсубполя
імперативностібулопроаналізовановідтінкиспонуканняякіреалізуютьсячерез
мовнізасобивактіволевиявленнязознакоюадресованості
Умежахсубполяможливостіобєктивноїбуловиокремленотакі
категорійніситуаціїяквнутрішняненабутаможливістьвнутрішнянабута
можливістьзовнішнядеонтичнаможливістьзовнішнянедеонтична
можливість
Умежахсубполянеобхідностібулосубкатегоризованотакізначення
якнеобхідністьзумовленазовнішнімифактораминеобхідністьзумовлена
субєктивнимифакторамизобовязаннявимушенанеобхідність

Субкатегорізаціясубполядостовірностіпредставленадвомамікрополями
мікрополемімовірностіімікрополемістинностіУмежахкожногомікрополябуло
субкатегоризованотакізначеннямікрополеймовірності–ситуаціїзвисоким
рівнемімовірностізсереднімзнизькимзбракомімовірностізаоцінкоюмовця
мікрополеістинності–ситуаціїзкатегоричноюдостовірністю
зпроблематичноюдостовірністю
Субполеоптативностіпредставленетакимикатегорійнимиситуаціями
власнебажаннябажанняповязанезнереалізованимиподіямиуминулому
бажанняповязанезіспонуканнямпобажаннябажанняповязане
зіншимикатегоріальнимизначеннями
Субкатегоризаціясубполяімперативностівиявилатакікатегорійніситуації
якнаказпорадапроханняпропозиціязаборонадозвіл
УпредставленійтипологіїКСбуловрахованотаківажливіфактори
якінтерпретаційнийкомпонентмовцяатакожконтекстВкомунікативному
виборімовцявкитайськіймовіістотнурольвідіграєреалізаціямовцемрізних
одиницьумовленніможливостейїхньоговиборудляпередачірізнихвідтінків
смислуможливостейрозподілусмисловогонавантаженняміжзначеннямимовних
засобівконтекстуальноїситуативноїінформаціїзурахуваннямточкизорумовця
ПерспективиподальшихдослідженьФСПмодальностіукитайськіймові
полягаютьувстановленнійвивченнівзаємозвязківцьогоФСПзіншимиФСП
наприкладзФСПтемпоральностіатакожвуточненнійвисвітленністатусу
всистемідеякихзасобівіспособівреалізаціїмодальностіщозаразперебувають
позамежамиФСПалетаксамовиконуютьцюфункцію