Пойнар Любов Михайлівна. Вербалізація ключових морально-етичних концептів конфуціанства у китайських фразеологізмах ЧЕН'ЮЙ

Краткое описание

Пойнар Любов Михайлівна. Вербалізація ключових морально-етичних концептів конфуціанства у китайських фразеологізмах ЧЕН'ЮЙ.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.13, НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського. - Київ, 2014.- 394 с.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Інститут філології

На правах рукопису

ПОЙНАР ЛЮБОВ МИХАЙЛІВНА

811.581.11

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КЛЮЧОВИХ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ КОНФУЦІАНСТВА У КИТАЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ ЧЕН’ЮЙ

10.02.13 – мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки та Австралії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Алієва Заміна Керім кизи,
кандидат філологічних наук, доцент

Київ – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………….…..5
РОЗДІЛ 1. КОГНІТИВНА ПАРАДИГМА ДОСЛІДЖЕНЬ ОСОБЛИВИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ ЧЕН’ЮЙ.................................10
1.1. Зародження та становлення когнітивної лінгвістики як результат зміни парадигми наукового знання……………………………………………………...…10
1.2. Лінгвокультурологічний підхід як окремий вектор дослідження когнітивної лінгвістики…………………………………………………………………….....…...14
1.3. Концепт як ментальна одиниця свідомості. Поняття концептосфери………...….20
1.4. Пріорітетність методу семантико-аксіологічного поля для дослідження концептів у площині фразеології. Алгоритм моделювання ієрархії концептосфери…….....28
1.5. Лінгвоаксіологічний аспект дослідження морально-етичних концептів………...32
1.6. Семантичний простір фразеології як джерело інтерпретації ключових морально-етичних концептів у наївній свідомості китайського етносу……………….….....36
1.6.1 Структурно-семантичні та стилістичні особливості фразеологізмів китайської мови чен’юй……………………………………………………………..38
1.6.2 Фразеологізми чен’юй на позначення ключових морально-етичних концептів як експлікатури культурно-специфічних феноменів менталітету китайського етносу…………………………………………………………………..43
Висновки до першого розділу……………………………………………………………..48

РОЗДІЛ 2. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КЛЮЧОВИХ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ КОНФУЦІАНСТВА В НАЦІОНАЛЬНІЙ КАРТИНІ СВІТУ КИТАЙСЬКОГО ЕТНОСУ.................................................................................................................................50
2.1. Картина світу як дзеркало етнічної ментальності…..……….……….……………50
2.2. Рефлексія інтегративного характеру ключових морально-етичних концептів конфуціанства у просторі філософсько-релігійних текстів китайського етносу………57
2.3. Маніфестація ключових морально-етичних концептів конфуціанства у площині художніх текстів китайського етносу………………………………………..……………74
Висновки до другого розділу…………………………...………………………………….93

РОЗДІЛ 3. РЕКОНСТРУКЦІЯ ФРАГМЕНТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КОНЦЕПТОСФЕРИ КОНФУЦІАНСТВА НА МАТЕРІАЛІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦ ЧЕН’ЮЙ……………………………………………………..…………………..95
3.1. Семантична структура ключових морально-етичних концептів конфуціанства………………………………………………….……………………………97
3.1.1 Концепт «істинний шлях» (道)…………………………..……………… 101
3.1.2 Концепт «синівська шанобливість» (孝)………………………….……..115
3.1.3 Концепт «гуманність» (仁)……………………………………………….134
3.1.4 Концепт «обов’язок/справедливість» (义)………………………………145
3.1.5 Концепт «ритуал» (礼)……………………………………………………162
3.1.6 Концепт «мудрість» (智)………………………………………….………175
3.1.7 Концепт «довіра» (信)…………………………………………………….190
3.2. Рефлексія ключових морально-етичних концептів конфуціанства у свідомості сучасних китайців (на матеріалі психолінгвістичного експерименту)........................196
3.3. Діахронічний аспект дослідження………………………………………………..…201
3.4. Моделювання ієрархії фрагмента морально-етичної концептосфери конфуціанства у площині чен’юй……………………………………………………………………..…..204
Висновки до третього розділу………………………..…………………………………..208
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….……209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………....214
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...…….240
Додаток 1 – 7. Словник фразеологізмів на позначення ключових морально-етичних концептів конфуціанства………………………………………………………………....240
Додаток 8 - 14. Частотний словник чен`юй на позначення ключових морально-етичних концептів конфуціанства……………………………………………………….314
Додаток 15 – 21. Результати психолінгвістичного експерименту (у таблицях)….353
Додаток 22 – 28. Схеми семантичної структури ключових морально-етичних концептів конфуціанства……………………………………………………………………………..374
Додаток 29. Модель ієрархії фрагмента морально-етичної концептосфери конфуціанства у фразеологічному фонді китайської мови………..……………...……392

ВСТУП

Одним з провідних напрямів досліджень сучасного мовознавства є когнітивна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика – галузь мовознавства, яка вивчає мову як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань, спрямована на дослідження способів концептуалізації й категоризації певною мірою світу дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду [167, c. 365]. У межах когнітивної лінгвістики відбулося становлення нового дослідницького напряму – лінгвокультурологічного. На відміну від лінгвокультурології, об’єктом якої є дихотомія «мова – культура», дослідницьке поле лінгвокультурної концептології формується трихотомією «мова – культура – свідомість» [175]. Основним поняттям цього напряму є лінгвокультурний концепт. У межах лінгвокультурологічного концепту емфатизується цінність, зважаючи на те, що об’єкт оцінки неодмінно має володіти цінністю. Сукупність концептів утворює національну концептосферу.
Дисертаційне дослідження присвячене дослідженню об’єктивації ключових морально-етичних концептів конфуціанства у фразеологічних висловах китайської мови чен’юй, які розглядаються нами з точки зору їх спроможності відображати морально-етичні уявлення. Адже фразеологічний фонд є складовою частиною наївної картини світу етносу й механізмом об’єктивізації національної специфіки ключових морально-етичних концептів.
Морально-етичні концепти – це певні категорії, які відображають певний вид суспільного знання (моральні стосунки) й які утворюють одну з форм суспільної свідомості – мораль. Морально-етична концептосфера унікальна тим, що її референтною сферою є ідеальний світ [93, с. 7].
Багаторічне домінування конфуціанства у правлячих верхах, у сфері культури сприяло глибокому вкоріненню конфуціанських принципів у світосприйнятті й умонастрої китайського етносу. Морально-етичні концепти конфуціанства пронизують свідомість етносу й знаходять своє вербальне вираження в лексичному й фразеологічному фонді китайської мови, зокрема в особливих фразеологічних одиницях чен’юй.
Моделювання морально-етичних концептів, наявних у лінгвальному просторі й об’єктивованих у фразеології, виявляє їх образну природу. Вивченню морально-етичних концептів присвячені мовознавчі студії А.В. Аммер, О.С. Алексійчука, Н.Д. Арутюнової, Л.Р. Лавреньєвої, О.В. Кряхтунової, І.В. Кононової, Ю.О. Соколової, В.О. Тимченко, О.В. Янової та ін.
У контексті вищезазначеного актуальність теми дослідження зумовлена спрямуванням фокусу уваги сучасної лінгвістики до вивчення когнітивного потенціалу концептів як конституантів мовної картини світу й визначається вибором у якості об’єкту дослідження ключових морально-етичних концептів конфуціанства – базових концептів картини світу китайського етносу. Вони помітно вплинули на формування китайської ментальності, входять до ядра національної свідомості етносу, однак комплексно не описані у фразеології. Актуальною є також потреба дослідити ключові морально-етичні концепти конфуціанства у площині художніх і філософських текстів китайського етносу.
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедрі китайської, корейської та японської філології «Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (ТЗ НДР № 11БФ044-01).
Мета роботи полягає у простеженні вербалізації сформованих на базі конфуціанського етико-філософського вчення ключових морально-етичних концептів у фразеологічних одиницях китайської мови чен’юй, розкритті їх змістового наповнення та реконструкції фрагмента ієрархії морально-етичної концептосфери конфуціанства.
Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:
1) виділити ключові морально-етичні концепти сформовані під впливом конфуціанства;
2) здійснити аналіз ключових морально-етичних концептів конфуціанства у науковому (філософському), художньому та наївному просторі їх функціонування;
3) виявити фразеологізми китайської мови чен’юй, які вербалізують основні семантичні ознаки ключових морально-етичних концептів конфуціанства у наївній мовній свідомості;
4) здійснити психолінгвістичне дослідження ключових морально-етичних концептів конфуціанства з метою порівняння відповідності уявлень про згадані концепти реальних носіїв мови на синхронічному рівні та уявлень, що актуалізуються у фразеологізмах чен’юй;
5) розглянути діахронічний аспект репрезентації ключових морально-етичних концептів у чен’юй;
6) дослідити польову структуру ключових морально-етичних концептів конфуціанства;
7) здійснити спробу реконструкції фрагмента ієрархії морально-етичної концептосфери конфуціанства у площині чен’юй.
Об’єкт дослідження складають вербалізовані у фразеологізмах китайської мови чен’юй ключові морально-етичні концепти конфуціанства та концептуальна інформація, що закладена у вербалізованих засобах їх вираження.
Предметом дослідження виступають семантичні ознаки ключових концептів конфуціанства, що вербалізовані у ключових морально-етичних концептах конфуціанства.
Матеріал дослідження складають 868 фразеологізми китайської мови чен’юй, що вербалізують ключові морально-етичні концепти конфуціанства. Фраземи були відібрані шляхом суцільної вибірки зі словника «中国成语大辞典» («Великий словник чен'юй»), до складу якого входять вісімнадцять тисяч фразеологізмів чен’юй [247].
Теоретико-методологічна основа. У дослідженні використовується метод вільного та спрямованого асоціативного експерименту (психолінгвістичний експеримент), метод інтерпретації (дослідження різних площин функціонування концепту) та метод концептуального аналізу (дослідження концету у фразеологізмах чен’юй), що уможливлює дослідження вербалізації концептів на різних рівнях рефлексії, і базується на залученні словникового матеріалу, врахуванні етимології імені концепту, забезпечуючи в такий спосіб вихід у світоглядні, культурологічні та етичні оцінки.
Теоретичну базу дослідження склали фундаментальні праці з лінгвокультурології (В.В. Воробйов, В.І. Жельвис, В.В. Кабакчі, O.A. Леонтович, В.А. Маслова, Ю.О. Сорокін, В.Н. Телія, С.Г. Тер-Минасова); концептологічних досліджень у лінгвокультурології (С.Г. Воркачьов, Т.П. Вільчинська, І.О. Голубовська, В.І. Карасик, З.Д. Попова, Г.Г. Слишкін, Й.А. Стернін, Ю.С. Степанов), когнітивістики (Н.Д. Арутюнова, А.П. Бабушкін, H.H Болдирев, А. Вежбицька, В.З. Дем’янков, О.С. Кубрякова, М.Н. Лапшина), філософії і філософії мови (С.О. Аскольдов, Д.С. Ліхачев, С.Х. Ляпин); психолінгвістики (A.A. Залевська, P.M. Фрумкіна);
Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні комплексного підходу у дослідженні вербалізації ключових морально-етичних концептів конфуціанства фразеологізмами китайської мови чен’юй. Здійснено аналіз фразеологізмів чен’юй, які об’єктивують ключові морально-етичні концепти конфуціанства, запропоновано їх класифікацію на основі семантичних ознак для кожного з концептів, що реалізуються у цих фразеологізмах, описано лінгвокультурологічну специфіку вербалізації ключових морально-етичних концептів конфуціанства у просторі філософських та художніх текстів. Здійснено спробу реконструкції фрагмента ієрархії морально-етичної концептосфери конфуціанства.
Теоретичне значення дослідження полягає в комплексному аналізі низки вкорінених на рівні архетипів морально-етичних концептів конфуціанства, виявлені специфіки міжконцептуальних зв’язків на рівні фразеології, методологічному обґрунтуванні проекції методу реконструкції фрагмента ієрархії морально-етичної концептосфери конфуціанства у просторі фразеології.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали та результати цього дослідження можуть бути використані в курсах китайської мови як іноземної, у лекційних курсах загального мовознавства, лексикології китайської мови, спецкурсах лінгвокраїнознавства, лінгвоаксіології, когнітивної лінгвістики й когнітивної фразеології.
Особистий внесок здобувача. Результати дослідження є наслідком самостійної роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації відбувалася під час участі у таких конференціях: Міжнародна наукова конференція «Творчий спадок А.О. Білецького в новітніх парадигмах наукового знання: до 100-річчя від дня народження» (Київ, 2011), Всеукраїнська наукова конференція (за участю молодих учених) «Людина і соціум у контексті проблем сучасної філологічної науки» (Київ, 2012), ХХІ Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» імені Сергія Бураго (Київ, 2012), ХХІІ Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» імені Сергія Бураго (Київ, 2013).
Публікації: 8 статей у фахових виданнях України та Китаю.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 29 додатків. Основний текст складає 215 сторінок, список використаної літератури налічує 292 позицію.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз об’єктивізації головних конфуціанських морально-етичних концептів китайського етносу у складі фразеологічних одиниць чен’юй, а саме: «істинний шлях» 道, «синівська шанобливість» 孝та п’яти чеснот五常, зокрема: «гуманність» 仁 , «ритуал» 礼, «мудрість» 智, «обов’язок/справедливість» 义 , «довіра» 信.
2. Здійснено огляд експлікації відповідних концептів на всіх рівнях рефлексії, зокрема у площинах філософських і художніх текстів, але насамперед – у складі фразеологічних одиниць чен’юй, оскільки, аналізовані концепти виступають складними ментальними утвореннями, що втілюються у неподільному синтезі образного, понятійного й ціннісного компонентів, вони охоплюють як наукові (філософсько-релігійні), так і наївно-мовні уявлення як окремого індивіда, так і етносу в цілому про відповідну етичну поведінку, правила моралі тощо. Результати огляду інтерпретації ключових морально-етичних концептів конфуціанства у площині філософських текстів дають підстави стверджувати, що розглянуті концепти є окремими багатогранними філософськими категоріями інте-гративного характеру, понятійна складова яких детально розкрита у фундаменталь-ному трактаті «Бесіди й судження» «论语». Оглядовий аналіз надбань художньої літератури (XI ст. до н. е. до середини ХХ ст.) дозволяє констатувати, що індивідуально-авторські ставлення до конфуціанських морально-етичних категорій є різнополюсними. В одних творах оспівуються чесноти та принципи конфуціанства, а в інших вони заперечуються і протиставляються «природності» даосизму або буддистській аскезі. Зазнавши не тільки періодів панування, але й часів активного гноблення та різкої критики, конфуціанство залишається незламним стрижнем автентичної духовної культури й національного менталітету китайського етносу, який протягом усього періоду генези літературної думки Китаю знаходив своє вираження в художній картині світу. Рефлексія ключових морально-етичних концептів конфуціанства у площині художньої літератури доводить їх інтегративний характер функціонування. Таким чином, можна впевнено констатувати потужну аксіологічну маркованість досліджуванних концептів.
3. Зважаючи на специфіку лінгвальної концептуалізації моральних цінностей у світогляді китайського етносу, детерміновану насамперед його етичними атрибутами та функціональними характеристиками, а також враховуючи такі характеристики концептів як аксіологічна маркованість, результати вільного асоціативного експерименту та частотність уживання, було визначено основні семантичні компоненти концептів. Основними когнітивними ознаками ядра концепту «істинний шлях» 道є: 1)道路 – «дорога»; 2) 法则，规律 – «стандарт, закон»; 3) 宇宙万物万物的本原 – «першопочаткове джерело всього сущого на землі»; 4) 一定的人生观，世界观，政治主张或思想体系 – «єдина система світосприйняття, світогляду, політичних позицій або переконань»; 5) 封建伦理纲常 – «один із ключових принципів феодальної етики»; 6) 方法 – «метод»; 7) 古代出外时事先祭路神 – «жертвоприношення духам дороги під час збирання в подорож»; 8) 治理 – «керувати»; 9) 通 «导» – «вказування шляху»; 10) 说 – «говорити». Аналіз низки лексичних репрезентацій концепту «істинний шлях» 道 (99 чен’юй) дозволив розробити класифікацію семантичних ознак його приядерної зони, що об`єктивуються чен’юй: 1) блок морального імперативу – «етична норма», «моральні принципи», «моральність», «справедливість»; 2) антагоністичний блок, що охоплює семи: «хибний шлях», «аморальність», «несправедливість»; 3) сакральний блок, що охоплює семи: «воля неба», «святість», «доктрина».
4. Словникові дефініції утворюють ядерну зону концепту «синівська шанобливість» 孝: 孝顺 «синівська доброчесність», 守孝 «жалоба», 丧服 «жалобне вбрання». Аналіз фразеологічних одиниць чен’юй з вербалізованим концептом «синівська шанобливість» 孝(120 чен’юй) дозволяє зробити висновок, що приядерну зону складають семи: «шанобливе ставлення до батьків», «турбота», «синівський обов’язок», «жертовність», «шанобливі стосунки між братами», «гідне виховання», «гідні нащадки», «ритуал», «моральний ідеал», «повага до старших», «культ предків».
5. Ядро концепту «гуманність» 仁складають наступні дефініційні ознаки поняття: 1) 古代儒家的一种含义极广的道德范畴 – «найширша за змістом етична категорія стародавнього конфуціанства»; 2) 旧指具有仁德的人 – «для позначення гуманних і доброчесних людей (арх.)»; 3)仁政 – «зразок справедливого правління»; 4) 假借为 «人» – «вживається для позначення людини»; 5) 犹 «存» – «існувати»; 6) 果棵里 – «кісточка плоду». Здійснивши аналіз чен’юй (104 одиниці), ми можемо виокремити наступні семантичні компоненти його приядерної зони: «благодіяння», «помірність», «рівність», «відсутність гуманності – показник аморальності», «вищий ідеал для прагнення», «іманентність», «моральний еталон», «право вибору», «втілення в культурі», «основа правління», «інтеграція обов’язку», «жертовність».
6. Концепт «обов’язок/справедливість» 义 у свідомості китайського етносу виражає необхідність підкорення особистого внутрішнього світу обов’язку. Ядро концепту «обов’язок/справедливість» 义виражене його словниковими дефініціями: 1) 事之宜：正义。指思想行为符合一定的标准 – «відповідність фактам: істина, відповідність думок і вчинків усталеній нормі»; 2) 情谊：恩谊。– «дружба: доброзичливі почуття між друзями»; 3) 字义：文义 – «значення ієрогліфа: значення слова»; 4) 指不取报酬的。– «відмова від грошової винагороди»; 5)假的 – «несправжній»; 6) 仪 – «церемонії». Концепт «обов’язок/справедливість» 义об’єктивується в 186 чен’юй і містить такі семантичні ознаки, що складають його приядерну зону, як: «жертовність», «наслідковість (консеквативність)», «еталон поведінки», «обов’язок», «благодіяння», «пріоритетність», «шлях справедливості», «істина», «духовна деградація», «несправедливість», «невдячність», «безкорисливість», «основа виховання», «основа гармонійних стосунків», «принциповість», «основа правління», «імперативність».
7. Концепт «ритуал» 礼 виступає гарантом встановлення порядку в соціумі і гармонії міжособистісних стосунків між людьми. Ядро концепту складають понятійні ознаки: 1) 精神，表示敬意的通称，如敬礼，礼貌– «поклоніння божествам», «вираження поваги; 2) 为表敬意或表隆重而举行的仪式，如婚礼丧失 – «проведення церемоній, що спрямовані на засвідчення поваги і величі»; 3)社会规范和道德规范 – «соціальна та моральна норма»; 4) 礼物 – «подарунок»; 5) 古书名。即“仪礼” – «назва стародавньої літературної пам’ятки «І-лі» Здійснивши аналіз відповідних чен’юй (105 одиниць) було виокремлені два блоки сем приядерної зони концепту: «посейбіччя» («благопристойна поведінка», «шанобливість», «гідне виховання», «основа правління», «стриманість», «гармонія», «справедливе ставлення до людей», «ґречність», «гостинність», «церемонність») та «потойбіччя» («культ предків», «обряд»).
8. Польова модель концепту «мудрість» 智 виглядає наступним чином: ядерну зону концепту «мудрість» 智утворюють значення 聪明 «розумний», 智慧 «розум», «інтелект»，智谋 «тямущість». Приядерна зона вербалізованого концепту виражена субблоком «психоментальні здібності» (семи: «далекоглядність», «кмітливість», «хитрість», «розсудливість», «посередність») і семантичними компонентами «інтелiгібельність», «рівень ментальних здібностей», «емпіричність», «антиномія гуманності», «колективність», «вичерпність потенціалу», «втілення в слові», «моральна досконалість», «основа правління», «прагнення до визнання», «дивакуватість», «елітарність», «матеріальне», «мудрець».
9. Ядерну зону концепту «довіра» 信складають смисли, що представлені його лексикографічними дефініціями. Лексема信є полісемантичною, коло її визначень охоплює: 1) 诚实；不欺。中国古代道德规范。儒家着重提倡的道德规范之一«правдивий; незрадливий; моральна норма стародавнього Китаю; 2) 确实 «вірогідний»; 3) 信用 «довіряти»; 4) 相信 «вірити»; 5)信奉 «вірувати»; 6) 听凭； 随意 «надавати свободу дій», «довільно»; 7) 使者 «посильний»; 8) 凭据 «доказ»; 9) 信息 «інформація»; 10) 书信 «лист»; 11) 再宿 «зупинитися на ніч на два дні»; 12) 明示 «демонструвати», «давати чіткі вказівки». Приядерну зону складають актуалізовані у площині чен’юй концептуальні смисли: «запорука гармонійних стосунків», «наївність», «довіра», «справедливість», «запорука гармонії в суспільстві», «вірність власним переконанням», «вірність слову», «істинність», «нечуваність», «основа правління», «моральний ідеал», «статеві стосунки», «авторитет», «неблагонадійній».
10. Згідно з результатами здійсненого психолінгвістичного експерименту було зроблено висновок, що для сучасної китайської молоді на вершині ієрархії конфуціанських цінностей перебуває концепт «синівська шанобливість» 孝. Другу позицію обіймає концепт «довіра» 信, який усвідомлюється як основа міжособистісних стосунків. На третій позиції – концепт «ритуал» 礼, на четвертій – «справедливість/обов’язок» 义, на п’ятій – «гуманність» 仁, на шостій – «мудрість»智, на сьомій – «істинний шлях» 道.
11. Застосування статистичного методу на базі Пекінського національного корпусу дозволило встановити частотність вживання фразеологічних одиниць на позначення ключових морально-етичних концептів конфуціанства, порівняти частотність вживання чен’юй у сучасній китайській мові (现代中文) та веньяні (文言).
12. Здійснено експериментальну реконструкцію фрагмента ієрархії концептосфери конфуціанства у площині чен’юй й отримано наступні показники: 1) «довіра» 信 (51,3); 2) «гуманність» 仁 (43,7); 3) «мудрість» 智 (36,3); 4) «обов’язок/справедливість» 义 (36,1); 5) «ритуал» 礼 (34,8); 6) «істинний шлях» 道 (28,8); 7) «синівська шанобливість» 孝 (16,6). Результати дослідження виявили, що концепт «довіра» 信 єдомінантним у всіх площинах, адже саме він посідає перше місце в ієрархії концептосфери і, згідно з результатами психолінгвістичного експерименту, перебуває на другій позиції в ієрархії конфуціанських цінностей у свідомості сучасних китайців.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Україномовні та російськомовні джерела
1. Абрамова Н.А. Традиционная культура Китая и межкультурное взаимодействие: (Социально-философский аспект) / Н.А. Абрамова. – Чита: ЧитГТУ,1998. – 303 с.
2. Абушенко В.Л. Оценка // Новейший философский словарь / В.Л. Абушенко. – Мн., 1998. – 323 с.
3. Алексеев В.М. Труды по китайской литературе. В 2 кн. Кн. 1 / В.М. Алексеев; [Сост. М.В. Баньковская; Отв. ред. Б.Л. Рифтин]. – М.: Вост. Лит., 2002. – 574 с.
4. Алексеев В.М. Труды по китайской литературе. В 2 кн. Кн. 2 / В.М. Алексеев; [Сост. М.В. Баньковская; Отв. ред. Б.Л. Рифтин]. – М.: Вост. Лит., 2003. – 511 с.
5. Алексейчук И.С. Особенности формирования смысла понятий «мораль» и «добро» / И.С. Алексийчук // Науковий вісник «Гілея». – К., 2010. – Вип. 3. – 540 с.
6. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и Культуры / Н.Ф. Алефиренко. – М.: Academia, 2002. – 544 с.
7. Алефиренко Н.Ф. Проблемы вербализации концепта: Теоретическое исследование / Н.Ф. Алефиренко – Волгоград: Перемена, 2003. – 96 с.
8. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учеб. пособие. – М.: Флинта: Наука, 2005. − 416 с.
9. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм: монография / Н. Ф. Алефиренко. – М.: Элпис, 2008. – 271 с.
10. Алимов И.А., Ермаков М.С., Мартынов А.С. Срединное государство // Введение в традиционную культуру Китая / И.А. Алимов, М.Е. Ермаков, А.С. Мартынов. - М.: ИД «Муравей», 1998. – 288 с.