ПРОЗА САВИ БОЖКА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ, ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Лапушкіна Наталія Павлівна

УДК [821.161.2 3.09 +
929 Божко] (043)

ПРОЗА САВИ БОЖКА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ
20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ:
ІСТОРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ, ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник Галич Олександр Андрійович
доктор філологічних наук, професор

Луганськ 2007

ЗМІСТ
Вступ3
Розділ 1. Творчість Сави Божка в літературознавчому дискурсі
1.1. Життєвий і творчий шлях Сави Божка в оцінці
літературознавства та критики8
1.2. Методологія дослідження22
1.3. Теоретичні проблеми історичної прози..25
Розділ 2. Формування світоглядних позицій С. З. Божка в контексті
доби
2.1. Провідні тенденції розвитку літератури 20-30-х років.38
2.2. Місце С. Божка в літературно-публіцистичному житті
України 20-30-х років ХХ ст..47
2.3. Історична концепція Сави Божка: світоглядний аспект...............60
Розділ 3. Творчі пошуки С. Божка в малій прозі та публіцистиці
3.1. Рання історико-публіцистична проза: становлення
індивідуального творчого стилю митця71
3.2. Провідні мотиви публіцистики Сави Божка..90
Розділ 4. Поетика історичного роману В степах”
4.1. Жанрова природа роману С. Божка В степах”98
4.2. Історична концепція автора, її художня інтерпретація .....115
4.3. Система образів та особливості характеротворення в романі...129
4.4. Міфологема степу в художньому просторі твору...148
4.5. Поетика вираження національної свідомості в романі
В степах”...159
Висновки.172
Список використаних джерел.177

ВСТУП

Актуальність дослідження. Історія літератури не повинна мати інформаційних прогалин, бо в такому випадку предмет її вивчення буде частковим, неповним, навіть уривчастим, а відтак ці чинники можуть спричинити необ’єктивні судження чи оцінки. Повернення до літературного процесу значної кількості письменників, чия творчість замовчувалась або негативно оцінювалась упродовж десятиліть, ставить перед сучасними дослідниками надзвичайно складні завдання концептуального переосмислення творчого доробку митців з позиції об’єктивного історизму. Тому особливої актуальності набула нині потреба сучасного прочитання та ґрунтовного кваліфікованого аналізу художніх творів письменників, які працювали за умов тоталітарної системи.
Ретельного переосмислення, неупередженого аналізу з урахуванням глибоких суперечностей епохи потребує і творчість Сави Захаровича Божка письменника не першорядного, проте досить помітного в українській літературі 20-30-х рр. ХХ ст. Він з тієї когорти митців, завдяки яким визрівало й формувалось явище, що його було визнано „національним художнім відродженням”, і яким на собі довелося відчути страшні прояви конфлікту „митець і влада”, потрапивши до числа репресованих письменників. Дослідження творчого доробку Сави Божка покликане не лише поповнити картину літературного процесу 20-30-х рр. Воно сприятиме створенню правдивого образу письменника, розширить уявлення про своєрідність прози (зокрема на історичну тему) означеної доби, закономірності поступу епічного світовідбиття, специфіку інших процесів, що відбувались у тогочасному українському суспільстві та впливали на розвиток літератури.
Особливості доробку митця були об’єктом дослідження ще в 20-30-ті роки (А. Клоччя, А. Ковтуненко, Ів. Багмут, Г. Овчаров, Т.Масенко та ін.), проте його твори оцінювалися більше з ідеологічних, а не з мистецько-літературних позицій; факти біографії спотворювались. Тривалий час творчість С.З.Божка замовчувалась, а отже, залишалася поза межами літературної рецепції, що не могло сприяти її об’єктивному аналізу та дослідженню. Із сучасних літературознавців до творчості письменника звертались І. Костиря, Я. Голобородько, О. Винниченко, В.Оліфіренко тощо; у своїх художніх та мемуарних творах згадували В. Заремба, Г.Костюк, В.Минко, Т. Масенко, О. Кундзіч. Кожен із них зробив свій внесок у вивчення біографічного та творчого доробку митця. Між тим повного синтетичного дослідження на сьогодні ще немає, особливо в ширшому контексті літературного процесу в Україні.
Ключове місце в дослідженні посідає твір Сави Божка В степах”, який вважається першим історичним романом в українській літературі радянської доби та одночасно першою спробою роману-епопеї. До цього часу, як слушно зазначив Я. Голобородько, цей твір не мав адекватної оцінки Уйого трактуванні продовжували превалювати соціальні та історіографічні моменти, що притлумлювало вагу й значення філософських, культурологічних, оригінальних концептуальних та композиційно-структурних особливостей твору” [93, 56].
Аналіз творів Сави Божка здійснюється з урахуванням загальнотеоретичних аспектів жанрової природи історичної прози. Відповідно до визначених принципів історизму здійснено спробу з’ясувати особливості історичної концепції письменника, визначити жанрову специфіку його творів.
Потреба цілісного вивчення життя, прозового й публіцистичного доробку письменника визначається такими чинниками, як розуміння своєрідності літературного процесу 20-х початку 30-х років, необхідність в інтерпретації текстів на основі традиційних і новітніх літературознавчих підходів, відсутність аналітико-синтетичного дослідження творчості Сави Захаровича Божка. Зазначені вище проблеми, тривала обмеженість уявлення про життя та творчий доробок письменника зумовили вибір теми та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з проблематикою наукового напрямку кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Слобожанщина: літературний вимір” (№ 0103U003608 від 7.04.03).
Мета дисертаційної роботи здійснити системний аналіз прози Сави Божка з урахуванням оригінальності його епічного таланту та в контексті національно-світоглядних і стильових особливостей сучасної йому конкретно-історичної доби; на підставі літературного доробку митця та загальнотеоретичних досліджень з’ясувати самобутність його творчого стилю; висвітлити основні риси естетичної реалізації концепції історизму митця.
Розкриття поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- простежити основні віхи життєвого шляху, генезис та естетичну природу художнього мислення Сави Божка;
- осмислити проблематику прози письменника на історичну тему у зв’язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями літературного процесу України;
- з’ясувати жанрову своєрідність прози митця;
- здійснити контекстуальний та інтертекстуальний аналіз прози письменника в єдності змісту й форми, а також еволюції творчого стилю;
- визначити специфічні риси історіософських поглядів С. Божка, авторську концепцію художньо-історичного твору;
- обґрунтувати місце та роль історичних творів митця в жанровому збагаченні української літератури.
Об’єктом роботи є художня проза Сави Божка на історичну тематику. Крім літературних творів, у дослідженні використано матеріали періодики 20-30-х рр. XX ст. публіцистичні та літературно-критичні статті митця, архівні документи.
Предметом дисертації є художня концепція історії Сави Божка та особливості її реалізації в його історичній прозі та публіцистиці, текстовий аналіз прози письменника, розгляд її жанрової своєрідності.
Методи дослідження. У роботі поєднуються системний, культурно-історичний, біографічний, герменевтичний та порівняльно-історичний методи наукового аналізу текстів. Використано прийоми проблемно-тематичного аналізу.
Наукова новизна дослідження. Дисертація є першою в українському літературознавстві спробою цілісного аналізу прозової спадщини Сави Божка в контексті літературного процесу 20-30-х років ХХ століття. У зв’язку з цим у ній розглядається багато проблем, які або взагалі не входили в коло інтересів літературознавців, або були висвітлені недостатньо.
У роботі простежено формування світоглядних позицій митця, виявлено літературні впливи, що позначилися на індивідуальній творчій манері письменника, комплексно розглянуто розвиток його історичних поглядів, аналітично осмислено своєрідність історичної прози Сави Божка, художні пошуки та їх художні втілення, зв’язки між окремими творами. Глибоко й аналітично досліджено особливості історизму прози письменника, жанрову своєрідність його творів, специфіку образотворення, моделі характеротворення, виявлено співвіднесеність між документальною достовірністю та домислом в художній інтерпретації прозаїка, ознаки трансформації історичної правди в художню. Уперше у зв’язку з аналізом проблематики з’ясовуються історіософські погляди С. Божка. З позиції сучасної науки переосмислено оцінки ранньої прози письменника, здійснено літературознавчий аналіз маловідомих нині творів.
Теоретичне і практичне значення. Результати здійсненого в дисертації аналізу мають наукове та практичне значення для осмислення літературного процесу 20-30-х років ХХст. Її матеріали можуть бути використані в процесі викладання курсу історії української літератури XXстоліття, при написанні підручників та посібників з української літератури (у тому числі літератури рідного краю кількох регіонів) для вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів; також для підготовки спецкурсів, спецсемінарів, присвячених питанням літературного процесу 20-30-х років ХХ ст. і розвитку жанру історичного роману.
Апробація результатів дисертації. Основні положення реферованого дослідження було викладено в доповідях на щорічних наукових конференціях Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Слобожанщина: літературний вимір” упродовж 2005-2007 років, на Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнська науково-теоретична конференція Українська література: духовність і ментальність” (2005, 2006), Всеукраїнська наукова конференція Фольклор, література та мистецтво сходу України в системі етнокультурних вимірів” (20 жовтня 2006), ІХ Міжнародна наукова конференція молодих учених (Київ, 19-21 червня 2007), Всеукраїнська наукова конференція Поетика художнього тексту” (Дніпропетровськ, 2007), ІУ Всеукраїнська наукова конференція Документалістика початку ХХІ століття: проблеми теорії та історії” (Луганськ, 19 жовтня 2007). Дисертаційна робота обговорена на засіданні кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 публікаціях, 3з яких у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та бібліографії (259 найменувань на 19 сторінках). Повний обсяг основного тексту роботи складає 176 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Постать Сави Божка органічно вплітається в суперечливий літературний процес 20-30-х рр. ХХ століття. Його проза відбиває особливості доби, але й містить свої новаторські акценти.
Пік творчої діяльності Сави Божка прийшовся на надзвичайно складний, трагічний і одночасно дуже плідний період, що називають Українським Відродженням у літературі та культурі. Письменнику довелося працювати в умовах трагічного переходу до тоталітарної доби соцреалізму. За цей короткий період (десять років) він сформувався, розкрився та відбувся як письменник, увійшовши до літератури в першу чергу своїм самобутнім романом В степах”.
Творчу особистість Сави Божка характеризує історичний погляд на дійсність, незалежність, непересічність та сміливість у поглядах, активна життєва та громадсько-літературна позиція, дух пошуковості. Сава Божко, як і більшість тогочасних українських письменників, прийшов у літературу через журналістику. Він не залишився осторонь від ідейно-художніх змагань, виявив активну громадську позицію, був одним з організаторів літературно-мистецького життя України, підтримуючи позиції наймасштабнішого угрупування Плуг”. На формування його літературно-естетичних поглядів мали вплив культурні та політичні події доби, знайомство та спілкування з Остапом Вишнею, В. Сосюрою, Т. Масенком, Г. Епіком, С. Пилипенком, любов до історії та фольклору України. Дослідження життєвого та творчого шляху письменника, виявлення його світоглядних уявлень і насамперед соціальної, національно-державної та естетичної складових його світогляду дає можливість зробити висновок, що Сава Божко не був пасивним послідовником віянь епохи, а виробив свій оригінальний стиль, зумів зайняти належне місце в історії української літератури 20-30-х років.
Варто зазначити, що Сава Божко один з перших у 20-х роках ХХстоліття звернувся до художнього осмислення минулого. Історична проза письменника стала помітним явищем в українському літературному розвої тих літ, привернула увагу до особистості письменника, швидко принісши йому популярність.
У дисертаційному дослідженні ми подали аналіз як конкретної історичної концепції письменника в її розвитку через реалізацію в творчості, так і більш узагальнено через характеристику світогляду, життєвого кредо прозаїка. Аналіз художніх текстів дозволяє зробити висновки: історична концепція Сави Божка формувалася й увиразнювалася в динамічному процесі творчого становлення письменника, залежала від його світоглядних та естетичних настанов, з одного боку, і певною мірою відтворювала дух національного піднесення 20-х років ХХ століття, з іншого. Особливості історичного мислення письменника виявляємо в контексті проблематики, характерології, ментальних рис, історіософської складової, естетичних особливостей національного світогляду.
Аналіз ранньої історичної прози показав, що С. Божко враховував попередній творчий досвід, внаслідок чого простежуємо провідні мотиви в проблематиці та стильовому вирішенні, тяжіння до історичної тематики та фольклорних джерел; виявив ключові пріоритети Сави Божка; дав уявлення про основи індивідуального стилю письменника: поєднання реалістичного й романтичного світобачення, тяжіння до публіцистичного стилю, надання переваги зображенню епохи, а не конкретних історичних постатей, яскраве виявлення позиції, відчутний діалог з читачем, осмислення сучасного життя через історію з позиції змін, що відбулися у свідомості людей.
Проте найповніше історичні, історіософські та суспільно-політичні позиції автора знайшли своє відображення в романі В степах”, який є не тільки головним твором життя письменника, кульмінацією його творчої діяльності, але й вагомим здобутком української історичної прози помежів’я 20-30-х рр. ХХ ст. Визначаючи місце цього твору в українському літературному процесі, його внесок у літературну скарбницю, говоримо про першість Божка, у певному розумінні, адже В степах” критики називали першим історичним романом в українській літературі радянського періоду. Відносимо його до зразків художньо-історичної прози, адже в ньому переважають вигадка та домисел, але надзвичайно важливе місце посідає історична фактографія документ та власні авторські пошуки. Слід також зазначити, що засоби художньо-історичного осмислення життєвого матеріалу у творі подекуди переплітаються з ознаками, характерними для художньо-документальної прози. У романі гармонійно співвідносяться правда історична і правда художня, історичний факт і вимисел, автобіографічні елементи. Він спирається на ґрунтовно вивчені автором документальні матеріали та історичні праці. У художній інтерпретації документальних фактів при відтворенні історичних подій у Донбасі Сава Божко виступає одним з першовідкривачів.
Експериментальність письменника в змістовому й жанрово-стильовому плані виявилася в умінні поєднати в одному творі елементи соціального, побутового, інтимного, етнографічного, політичного, виробничого та полемічного романів, що дало можливість широко та багатогранно відтворити епоху. У складній структурі роману відбилися риси етнографічної та етнокультурної розвідки, історичного дослідження, родинної оповіді, культурологічної студії, ліричної драми, психологічної новели, дискусійного діалогу, документальної історії, економічного огляду, гротескної сатири, художньо-публіцистичного нарису. Стильовою особливістю роману є також поєднання ліричного та епічного способів зображення, реалізму як провідного методу з елементами інших стилів. Усе це підтверджує жанрово-стильову синкретичність та самобутність творчої манери письменника.
Роман має складну, досить своєрідну новелістичну структуру, де невеличкі життєві історії, новели, оповідання, картини та епізоди з життя села та міста в результаті складаються в панораму життєвих мікросюжетів і перипетій. Така оригінальна побудова роману давала підстави критикам проводити паралелі до твору О. Гончара Тронка”. Властиві роману Встепах” проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості, прагнення відобразити долю народу в переломний історичний час дозволяють шукати спільні мотиви з романами Діти Чумацького Шляху” Д.Гуменної, Селяни” П.Рєзникова, народницьким циклом” О.Соколовського та Таврією” О.Гончара.
Розгалужена історична парадигма твору вимагає від автора осмислення широкого кола тем і проблем, об’єднаних у національній, соціальній, морально-етичній площинах. Слід також наголосити, що проблемна сітка роману Сави Божка побудована на художньому осмисленні переломного моменту в українській історії, пов’язаного з руйнацією традиційного укладу життя, способу мислення, що врешті-решт вело до кардинальних змін у свідомості народу. Через проблемну сферу роману виявляється й історіософізм мислення прозаїка.
Однією з характерних ознак твору є поліперсонажність. Герої роману Божка передусім суспільні особистості, представники певних суспільних прошарків, поставлені в умови складних закономірностей переломного часу межі століть. Письменник тяжіє до класичних для української літератури характерологічних типів. Проте, незважаючи на цілком позитивне ставлення до ролі простого люду в історії України, С. Божко не ідеалізує його. Відтворюючи долю окремих представників народу в тісному зв’язку з історичним процесом, прозаїк тим самим відображає долю всього народу, розкриває його національний характер, збагачений новими рисами під впливом історичних перетворень.
Особливе місце в романі відводиться образу степу, що виступає своєрідною дійовою особою, на розвитку якої побудована дія твору, складає основу духовної та естетичної сутності письменницького світовідчуття. Степ у романі С. Божка „В степах” виходить за межі простого фону подій чи звичайного пейзажу, сягаючи символіко-національного та міфологічного виміру, геоетнічної та геофілософської реальності.
Домінантою прози Сави Божка є історизм. Звертаючись до недалекого (передреволюційні часи) та більш віддаленого (козаччина) минулого, прозаїк прагнув привернути увагу читача до історії, подати адекватний погляд на історико-духовні та етнокультурні питання, акцентуючи на повчальності історичного досвіду. Аналізуючи історичну концепцію прози С. Божка, виділяємо такі її характерні ознаки: інформаційна насиченість, тематична розгалуженість, панорамність, поліпроблемність, історично й художньо правдиве осмислення минулого, наявність елементів історіософії, проекція минулого на сучасність, увага до духовних запитів зображуваної епохи тощо.
У прозі та публіцистиці С. Божка і на проблемному, і на жанровому рівнях відбилися ключові тенденції українського літературного процесу 20-30-х рр. ХХ століття. Проте письменник у силу своєї неординарності та творчої індивідуальності зумів виробити свій власний стиль, утвердити історичну концепцію та відійти від ідеологічних канонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акказієва Т. Документи свідки трагічної долі українського письменника Сави Божка // З Україною в серці: Збірник статей. Херсон: ХОБГ, 1996. С. 107110.
2. Александрова Л.П. Советский исторический роман: типология и поэтика. К.: Вища школа, 1987. 158 с.
3. Андреев Ю.А. Как стрелка компаса: (О социальной направленности критических исследований) // Современная литературно-художественная критика. Актуальные проблемы. Л.: Наука, 1975. С.4051.
4. Андрусів С. Вогонь нашої пам’яті. Історична проза в контексті сьогодення // Київ. 1990. № 1. С. 125127.
5. Андрусів С. Мости між часами (Про типологію історичної прози) // Українська мова і література в школі. 1987. № 8. С. 1420.
6. Архіви СБУ в Херсонській області, ФПС, спр. 14047, арк. 84.
7. Архівні документи Херсонського обласного краєзнавчого музею.
8. Бабишкін О. Олесь Гончар. Нарис творчості. К.: Дніпро, 1968. 258 с.
9. Багмут І. Сава Божко Чабанський вік” // Молодняк. 1927. № 9. С.130131.
10. Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну. Пер. з англ. Л.Шарінової: Літературно-критичний нарис. К.: Ред. журн. Всесвіт”, 1993. 296 с.
11. Баканов А.Г. Современный зарубежный исторический роман. К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1989. 184 с.
12. Бала Юр. Божко С. Чабанський вік” // Вапліте. 1927. № 4. С. 230232.
13. Барабаш Ю. Історіософія Тараса Шевченка // Слово і час. 2004. №3. С. 1537.
14. Басюк В.М. Видавнича діяльність спілки селянських письменників Плуг” // Бібліотекознавство та бібліографія. 1971. Випуск 11. С.95101.
15. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе: Очерки по истории поэтики // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет / М. Бахтин. М.: Худож. лит., 1975. С. 234407.
16. Бернадська Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція: Монографія. К.: Академвидав, 2004. 366 с. Бібліогр.: с.345366.
17. Безуглий М. Овіяний подихом степів // Вітчизна. 1984. № 7. С.202205.
18. Білецький О.І. Українська література післяжовтневої доби // Літературно-критичні статті. К.: Дніпро, 1990. 254 с.
19. Білецький Ф.М., Гуменний М.Х. Стильові течії в літературі соціалістичного реалізму і жанрово-стильові тенденції в сучасному романі: Учбовий посібник. Дніпропетровськ: ДДУ, 1986. 52 с.
20. Білий Д. На честь С. Божка // Ефір. 1996, 6-12 травня. С. 2.
21. Божко С. Біля джерел жовтневої літератури (спогади) // Культура і побут. 1928, 6 листопада. С. 46.
22. Божко С. Блокнот агітатора // Плуг. 1929. № 1. С. 3642.
23. Божко С. В степах: Роман. К.: Дніпро, 1986. 575 с.
24. Божко С. В степах: Роман. Х.: ДВУ, 1930. 547 с.
25. Божко С. Василь Блакитний, як організатор пролетарської літератури на Україні // Вісті ВУЦВК. 1925, 6 грудня. С. 89, 9 грудня. С. 34.
26. Божко С. Весна, весна полоняночка // Пролетарська правда. 1936, 12вересня. С. 3.
27. Божко С. Вступне слово. До літературних судів над моїм романом Встепах” // Плуг. 1930. № 3. С. 7882.
28. Божко С. Гадзінський В. На безкровному фронті” // Плужанин. 1926. № 67. С. 29.
29. Божко С. Гетьманщина. Книга третя. Полтава: Центр. та Полтавський губ. ком. КСМУ, 1923. 95 с.
30. Божко С. Голота П. Сходило сонце” // Червоний шлях. 1930. №78. С. 208210.
31. Божко С. До моря (В лябораторії письменника). Літературна газета. 1936, 24 липня. С. 3.
32. Божко С. Дорогий моєму серцю край // Фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею, Д 15351 КП 59351.
33. Божко С. З села. // Вісті ВУЦВК. 1925, 18 жовтня. С. 4.
34. Божко С. З села. // Вісті ВУЦВК. 1925, 29 жовтня. С. 4.
35. Божко С. З села. До кращого господарювання // Вісті ВУЦВК. 1925, 26 листопада. С. 3.
36. Божко С. З села. Жовтневі деталі // Вісті ВУЦВК. 1925, 12 листопада. С. 4.
37. Божко С. З села. На культурному стикові // Вісті ВУЦВК. 1925, 24жовтня. С. 4.
38. Божко С. З села. Та й живуче ж оте село // Вісті ВУЦВК. 1925, 6листопада. С. 4.
39. Божко С. З села. Темрява осені // Вісті ВУЦВК. 1925, 14 листопада. С. 4.
40. Божко С. З села. Трохи господарського // Вісті ВУЦВК. 1925, 28жовтня. С. 4.
41. Божко С. З села. Що нового // Вісті ВУЦВК. 1925, 22 жовтня. С. 3.
42. Божко С. За виробничо-соціалістичну тематику // Культура і мистецтво. 1930, 8 червня. С. 2.
43. Божко С. Козаччина (Розмова з селянами). Х.: ЦК КСМУ, 1922. 38 с.
44. Божко С. Література сонгородів // Культура і побут. 1926, 23 травня. С. 67.
45. Божко С. Листи з степів (Про дівочо-парубоцький побут) // Культура і побут. 1926, 18 липня. С. 45.
46. Божко С. Листи з степів // Культура і побут. 1926, 25 липня. С. 46.
47. Божко С. Микола Горбань Козак і воєвода” історична повість // Плуг. 1930. № 2. С. 8991.
48. Божко С. Над колискою Запоріжжя. Історична повість. К.: Червоний шлях, 1925. 60 с.
49. Божко С. На європейському смітникові // Студент революції. 1924. № 12. С. 1822.
50. Божко С. На новому етапі // Література й мистецтво. 1930, 11травня. С. 1.
51. Божко С. Нариси-вірші За бавовну”// Колгоспник Каховщини. 1931, 18 листопада. С. 3.
52. Божко С. Наше застереження // Наддніпрянська правда. 1929, 17жовтня. С. 6.
53. Божко С. Ол. Громів // Плужанин. 1925. № 5. С. 4647.
54. Божко С. Революційна сторінка з найдавніших часів історії України // Знаття. 1923. № 3. С. 1418.
55. Божко С. Репетиція (Уривок з роману До моря”) // Літературна газета. 1936. № 42. С. 3.
56. Божко С. Стара й нова газета // Селянська правда. 1923, 6 травня. С.3.
57. Божко С. Студентська еміграція // Студент революції. 1925. № 7. С. 4041.
58. Божко С. Татарщина // Знаття. 1923. № 4. С. 711.
59. Божко С. Тези опозиції в художній літературі // Молодняк. 1927. №9. С. 109115.
60. Божко С. Українська Шампань. Х.: ДВУ, 1930. 49 с.
61. Божко С. Хмельниччина Ч. 2. Х.: ЦК КСМУ, 1922. 58 с.
62. Божко С. Хто ж такі плужани // Плужанин. 1926. № 10. С. 45.
63. Божко С. Худяк В. У полі боротьби” // Плужанин. 1926. № 67. С. 30.
64. Божко С. З. Чабанський вік. Одеса: ДВУ, 1927. 184 с.
65. Божко С. Шматочки хліба чорного // Культура і побут. 1925, 20грудня. С.1.
66. Божко С. Як я працюю над романом В степах” // Молодой рабочий. 1928, 13 октября. С. 3.
67. С. Б. Зустріч українських письменників з викладачами і студентами // Культура і побут. 1928. 17 жовтня. С. 7.
68. Божко Сава // Азбуковник. Енциклопедія української літератури: У 3 т. К.: Філадельфія, 1969. Т. 1. С. 395.
69. Божко Савва Захарович // УСЭС. В 3-х т. / Редкол. : А. В. Кудрицкий и др. К.: Глав. ред. УСЭ, 1988. Т.1. 756 с.
70. Божко Сава Захарович український радянський письменник // УРЕ.: У 12 т. /Гол. ред. Бажан М. П. К.: Наукова думка,1977. Т.1. 507 с.
71. Буханенко О.Д. Відродження епопеї в радянській літературі 20-30-х років: причини і наслідки // Слов’янський збірник: східнослов’янські літератури / Ред. кол.: Шляхова Н.М., Мишанич О.В. та ін. Одеса: Маяк, 1997. 256 с.
72. Буханенко О.Д. Розквіт роману в українській літературі 30-х рр. ХХ ст.: закономірності чи парадокс? // Проблеми сучасного літературознавства. Одеса: Маяк, 1999. Вип. 3. С. 6169.
73. Винниченко О. Доля письменника // Донеччина. 1999, 2 вересня. С.2.
74. Винниченко О. Житєйські історії Сави Божка // Донеччина. 2003, 13лютого. С. 3.
75. Винниченко О. Читати треба Божка, читати // Донеччина. 2006, 7грудня. С. 3.
76. Вінник О. Прилучений до вічності // Червона зірка. 1991, 23 квітня. С. 5.
77. Вінник О. Хто чинить по правді йде до світла // Червона зірка. 2001, 25 квітня. С. 4.
78. Воробьева Н.Н. Принцип историзма в изображении характера. М.: Наука, 1978. 259 с.
79. Гадамер Г.-Г. Що таке є істина. К.: Юніверс, 1998. 589 с.
80. Гайворонський П. На кого скаржився С. Божко? // Донеччина. 2005, 7квітня. С. 34.
81. Г. А. С. Божко Чабанський вік” // Плужанин. 1927. № 8. С. 6567.
82. Галич В.М. Олесь Гончар журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: Монографія. К.: Наук. думка, 2004. 816 с. Бібліогр.: в кінці розд.
83. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. К.: Либідь, 2001. 488 с. Бібліогр.: с.460.
84. Гаррі. Божко С. Над колискою Запоріжжя” // Більшовик. 1925, 12лютого. С. 6.
85. Гасанова В.Т. Ідейно-естетичні пошуки в українській літературі 20-х р. ХХ ст. // Культура народов Причерноморья. 1997. № 1. С. 4448.
86. Геник-Березовська З. Історичний елемент в українській романтичній літературі. К.: Гелікон, 2000. 167 с.
87. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. Москва: Наука, 1977. 684 с.
88. Голобородько О. Заново народжуваний [Про письменника С.З. Божка, життя якого тісно пов’язане з Херсонщиною] // Наддніпрянська правда. 1989, 24 листопада. С. 4.
89. Голобородько О. Сава Божко. Сторінки біографії // Наддніпрянська правда. 1990, 22 липня. С. 2.
90. Голобородько О. Співець української теми [Сьогодні 90-річчя Сави Божка] // Наддніпрянська правда. 1991. 24 квітня. С. 2.
91. Голобородько Я.Ю. Божко Сава Захарович // Енциклопедія сучасної України. К.: ВАТ Політгракнига”, 2004. Т. 3. 696 с.
92. Голобородько Я.Ю. Епічність прози Сави Божка // Голобородько Я.Ю. Хронологія слова: Письменники українського півдня: Навчальний посібник. Херсон: Олді-плюс, 2001. С. 106130.
93. Голобородько Я.Ю. Силуети великої реформації: [Про творчий шлях українського письменника С. Божка] // Вісник НАН України. 2005. № 8. С. 5262.
94. Голобородько Я.Ю. Творчість Сави Божка // Дивослово. 2004. № 4. С. 813.
95. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. К.: Вища шк., 1994. 539 с.
96. Головко А. Твори в двох томах. К.: Держ. вид-во худ. літ., 1957. Т. 1. 497 с.
97. Голуб Н. Судьбы человеческие [Встреча с украинским писателем Саввой Захаровичем Божко] // Херсонський вісник. 2005. № 16. С.16.
98. Голубєва З.С. Двадцяті роки ХХ ст.: Конспект лекцій для студентів-філологів. Зошит 1: Літературне життя доби як об’єкт наукових досліджень. Х.: Вид. група РА-Каравела”, 2000. 120 с.
99. Голубєва З.С. Пошуки форми роману // Українське літературознавство. 1966. № 2. С. 914.
100. Голубєва З.С. Український радянський роман 20-х рр. Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1967. 215 с.
101. Гончар Олесь. Таврія // Твори: У 6 т. К.: Дніпро, 1978. Т. 2. С. 263535.
102. Горбань М. Сава Божко Над колискою Запоріжжя” // Червоний шлях. 1925. № 12. С. 362363.
103. Грабовська І. Проблеми засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. 1998. № 5. С. 5870.
104. Гречанюк Ю.А., Нямцу А.Є. До джерел української історичної прози // Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ ХХ ст. Чернівці: Рута, 1997. С. 2134.
105. Грушевський М. Історія України-Руси: У 12 т. К.: Наукова думка, 1995. Т. VII: Козацькі часи до року 1625. 628 с.
106. Гуляк А.Б. Становлення українського історичного роману. К.: ТОВ Міжнар. фін. агенція”, 1997. 293 с.
107. Гуменний М. Хронотоп у романах Олеся Гончара // Слово і час. 1993. № 8. С. 2227.
108. Давид К[опиця] С. Божко В степах” // Червоний шлях. 1930. № 7. С. 199202.
109. 22 июня 9 мая: Писатели Украины в ВОВ: Биобиблиографический справочник. К.: Рад. письменник, 1985. С. 44.
110. Двадцяті роки: літературні дискусії, полеміки. Літературно-критичні статті. / Упор. В.Г. Дончик. К.: Дніпро, 1991. 366 с.
111. Державін В. Сучасна історична белетристика // Критика. 1929. ч.12. С. 3151.
112. Дзюба І. Література соціалістичного абсурду // Сучасність. 2003. №1. С. 88112.
113. Дзюба Ів. Метод це насамперед розуміння // Слово і час. 2001. №7. С. 410.
114. Дзюба И. Пятьдесят лет спустя: Украинская литература 30-х гг. глазами 80-х // Дружба народов. 1989. № 4. С. 230.
115. Диспут з приводу роману С. Божка В степах” в Інституті марксизму та ленінізму // За культурну революцію. 1931, 1 січня. С. 3.
116. Договір № 178 з Державним видавничим обєднанням УРСР від 31 жовтня 1936 р. Про видання роману До моря” // Фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею, Д 59284 Д 1382.
117. Добжанська Г.М. Байда з Крутого яру // Червона зірка. 2001, 19квітня. С. 3.
118. Довгалюк П.М. С.З. Божко // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. / Ред. кол.: І.О. Дзеверін та ін. К.: Голов. ред. УРЕ ім.М.П.Бажана, 1988. Т. 1: А Г. С. 25.
119. Дончик В.Г. Український радянський роман: Рух і форма. К.: Дніпро, 1987. 429 с.
120. Досвітня Н. Правда пробивається на світ // Червона зірка. 2006, 18листопада. С. 4.
121. Досвітня Н. Я степу син, я українець!” // Червона зірка. 2006, 8листопада. С. 2.
122. Доценко Ю. Божа іскра Сави Божка // Донеччина. 1997, 24 липня. С.2.; 10 липня. С. 3.; 31 липня. С. 3.
123. Дукин М. Плужанський нарис сьогодні // Плуг. 1931. № 7. С. 8494.
124. Єрмоленко С. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. Київ: Либідь, 2001. 224 с.
125. Живий Олексій Кундзіч. Записи в щоденнику, листи, спогади письменника. К.: Радянський письменник, 1977. 311 с.
126. Жулинський М. Про вивчення і видання української радянської літератури 20-30-х років // Радянське літературознавство. 1988. №5. С. 312.
127. З порога смерті: Письменники України жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л.С. та ін. К.: Рад. письменник, 1991. Вип. І / Упор. О.Г. Муник. 494 с.
128. Забужко О. В поисках утраченного времени // Литературная учеба. 1989. № 4. С. 116119.
129. Забужко О. Українство як філософська проблема на сучас