НЕПОВНОЗНАЧНІ ЛЕКСИЧНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ)

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
На правах рукопису

БУТКО ЛАРИСА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 811.161.2’367.633

НЕПОВНОЗНАЧНІ ЛЕКСИЧНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ
І ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ)

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Лучик Алла Анатоліївна,
доктор філологічних наук,
професор

Кіровоград2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень........6
Вступ.7
Розділ 1. Лексичні комплекси як одиниці перехідних рівнів мовної системи...................12
1.1. Статус нарізнооформлених сполук у мовознавстві...12
1.2. Прийменникові і партикулярні лексичні комплекси в системі нарізнооформлених одиниць.20
Висновки...32
Розділ 2. Структурно-семантичні і функціонально-стилістичні особливості прийменникових лексичних комплексів ........35
2.1. Властивості форми вираження прийменникових лексичних комплексів.35
2.2. Семантичні і функціонально-стилістичні особливості лексичних комплексів прийменникового типу50
2.2.1. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів часової семантики..50
2.2.2. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів просторової семантики...55
2.2.3. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів причинної семантики...60
2.2.4. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням мети65
2.2.5. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням умови і допустового значення...72
2.2.6. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням відповідності.74
2.2.7. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням підстави..80
2.2.8. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням зіставлення-протиставлення, порівняння та включення-виключення82
2.2.9. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів зі значенням обмеження, уточнення, супровідних обставин...87
2.2.10. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості прийменникових лексичних комплексів із соціативним значенням...99
Висновки.100
Розділ 3. Структурно-семантичні і функціонально-стилістичні властивості партикулярних лексичних комплексів..105
3.1. Особливості форми вираження партикулярних лексичних комплексів...105
3.2. Партикулярні лексичні комплекси в аспекті семантичних і функціонально-стилістичних властивостей.124
3.2.1. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із питальними частками...124
3.2.2. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних з оклично-підсилювальними і власне модальними частками.133
3.2.3. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних зі стверджувальними частками...139
3.2.4. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із заперечними частками...142
3.2.5. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із вказівними частками...145
3.2.6. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних з означальними частками...151
3.2.7. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із кількісними частками...............................................................................154
3.2.8. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних зі спонукальними частками...157
3.2.9. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із видільними частками...159
3.2.10. Семантичні і функціонально-стилістичні властивості лексичних комплексів, співвідносних із приєднувальними частками.......173
Висновки.174
Розділ 4. Порівняльний аналіз прийменникових і партикулярних лексичних комплексів177
4.1. Властивості форми вираження прийменникових і партикулярних лексичних комплексів177
4.2. Семантичні і функціонально-стилістичні особливості НЛК, співвідносних із прийменниками і частками...188
Висновки..................................193
Висновки..196
Додатки.201
Список використаних джерел219
Джерела ілюстративного матеріалу...238

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні мовні системи характеризуються поширенням структурно, семантично і стилістично різнопланових лексичних одиниць. До них належать і словоформи, які за своїми лексико-граматичними властивостями мають ознаки слова, а нарізнооформлене написання зближує їх із фразеологічними одиницями. Дослідженню таких зв’язаних сполучень присвячені роботи представників різних мовознавчих шкіл і напрямків: В.В.Виноградова, В.В.Бабайцевої, І.Р.Вихованця, М.М.Пещак, Р.П.Рогожникової, К.Г.Городенської, А.А.Лучик, А.П.Загнітка та ін. Ці теоретичні пошуки віднайшли відбиття у лексикографічній діяльності: останнім часом укладено словники лише з реєстровими нарізнооформленими одиницями і словники, в яких таким комплексам належить вагоме місце. Особливої уваги заслуговують лексикографічні праці Р.П.Рогожникової «Словарь эквивалентов слова: наречные, служебные, модальные единства» [150] і «Толковый словарь сочетаний, эквивалентных слову» [151], А.А.Лучик «Російсько-український та українсько-російський словник еквівалентів слова» [120] і «Словник еквівалентів слова української мови» [122], К.Г.Городенської «Граматичний словник української мови: сполучники» [48], А.П.Загнітка, І.Г.Данилюка, Г.В.Ситар, І.А.Щукіної «Словник українських прийменників. Сучасна українська мова» [161].
Нарізнооформлені структури характеризуються певними морфологічними ознаками і можуть співвідноситися з різними лексико-граматичними розрядами слів. Серед них виокремлюються прислівникові, прийменникові, сполучникові, партикулярні, вигукові конструкції, а також одиниці з функцією присудка, вставного слова, стійкі мовленнєві звороти та скорочення. У колі таких структур значним є корпус службових слів, що у пропонованій праці кваліфікуються як неповнозначні лексичні комплекси.
Зв’язані сполучення лінгвісти вважають елементами перехідних рівнів у системі мови. Тому важливо з’ясувати, внаслідок чого постають такі одиниці, а для цього треба здійснити комплексний аналіз властивостей кожного класу зв’язаних сполучень і порівняльне дослідження їхньої форми вираження, семантики та стилістичних властивостей. Лише тоді стане можливим створення загальної картини особливостей творення і функціонування нарізнооформлених структур.
Для системного представлення лексичних комплексів усіх лексико-граматичних класів необхідним і корисним є і порівняльне вивчення форми вираження, внутрішньої організації та функціонально-стилістичних властивостей нарізнооформлених службових слів неповнозначних лексичних комплексів. Це і зумовлює актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає темі «Актуальні проблеми лексики і граматики української мови» (№ 0204V000690), що розробляється кафедрою української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тему дисертації затверджено фаховою координаційною радою Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 засідання бюро Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» від 15 червня 2006 року).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні закономірностей формування неповнозначних лексичних комплексів, співвідносних із прийменниками і частками; здійсненні комплексного й різнобічного аналізу властивостей форми вираження, внутрішньої організації та функціонально-стилістичних особливостей зазначених елементів; виявленні спільних і відмінних рис досліджуваних одиниць на рівні форми вираження, семантичних та функціонально-стилістичних властивостей.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) проаналізувати особливості форми вираження неповнозначних лексичних комплексів прийменникового типу;
2) виявити властивості форми вираження партикулярних лексичних комплексів;
3) з’ясувати семантичні особливості прийменникових лексичних комплексів;
4) описати властивості семантики неповнозначних лексичних комплексів, співвідносних із частками;
5) встановити функціонально-стилістичні особливості неповнозначних лексичних комплексів прийменникового типу;
6) визначити функціонально-стилістичну своєрідність партикулярних лексичних комплексів;
7) здійснити порівняльний аналіз властивостей форми вираження прийменникових і партикулярних лексичних комплексів;
8) з’ясувати семантичні характеристики прийменникових і партикулярних лексичних комплексів у порівняльному аспекті;
9) встановити спільне й відмінне у функціонально-стилістичних особливостях неповнозначних лексичних комплексів, співвідносних із прийменниками та частками.
Об’єктом пропонованої роботи є неповнозначні лексичні комплекси, які характеризуються ознаками прийменникових і партикулярних слів. Виокремлення прийменникових і партикулярних лексичних комплексів як об’єкта дослідження зумовлене особливостями їхнього формування та функціонування. Здебільшого вони є неподільними лексичними одиницями, що послідовно розгортаються на синтагматичній осі.
Предметом дослідження є форма вираження, семантичні особливості та функціонально-стилістичні властивості неповнозначних лексичних комплексів, співвідносних із прийменниками і частками.
Джерелом фактичного матеріалу обрано тексти художнього, публіцистичного, наукового й офіційно-ділового стилів української мови; Словник української мови: в 11 т. / [редкол.: І.К.Білодід (гол. ред.) та ін.]. К.: Наукова думка, 19701980; Фразеологічний словник української мови / [уклад. В.М.Білоноженко та ін.; ред. кол. Л.С.Паламарчук та ін.]; НАН України, Інститут української мови. [2-е вид.]. К.: Наукова думка, 1999; ЛучикА.А. Російсько-український та українсько-російський словник еквівалентів слова. К.: Довіра, 2004; ЛучикА.А. Словник еквівалентів слова української мови. Katowice: US, 2006. Досліджуваний фактичний матеріал становить 135 прийменникових лексичних комплексів і 215 партикулярних.
Методи і прийоми дослідження. Добір фактичного матеріалу проводився за допомогою дистрибутивного аналізу та кількісного методу. У встановленні особливостей форми вираження неповнозначних лексичних комплексів використовувався метод моделювання. Для з’ясування форми вираження цих структур обрана методика опису, розроблена А.А.Лучик для вивчення прислівникових еквівалентів слова. Семантичний аспект дослідження здійснювався із застосуванням компонентного аналізу та опозиційного методу. Для вивчення функціонально-стилістичних особливостей одиниць, що аналізувалися, залучався метод контекстного аналізу. У процесі викладу основних положень роботи використовувався описовий метод. Відбір методів і прийомів дослідження, їх застосування зумовлені необхідністю повного і різнобічного аналізу матеріалу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше виявлено закономірності форми вираження і функціонально-стилістичних властивостей неповнозначних лексичних комплексів, співвідносних із прийменниками і частками, у межах функціонально-семантичних груп; здійснено порівняльний аналіз особливостей форми вираження, внутрішнього наповнення та функціонально-стилістичної своєрідності нарізнооформлених структур, що належать різним лексико-граматичним класам слів.
Теоретичне значення дослідження. Запропонована методика й опис результатів дослідження можуть бути використані в аналізі інших типів нарізнооформлених лексичних одиниць. Результати роботи сприятимуть зіставленню досліджуваних комплексів з іншими структурами зазначеного типу з метою узагальнення тенденцій їхньої появи і формування як в українській мові, так і в інших мовах, де існують подібні зв’язані сполучення.
Результати дослідження розширюють пізнання мовної системи, сприяють розвитку теорії визначення меж слова.
Практичне значення роботи. Одержані результати можуть бути корисними у вивченні морфології, синтаксису та стилістики сучасної української мови; у висвітленні особливостей функціонування аналізованих одиниць у сучасному професійному мовленні. Дослідження має практичну користь при проведенні семінарів та спецкурсів, написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Доцільним є використання ілюстративного матеріалу як джерельної бази у лексикографічних працях, що містять нарізнооформлені структури.
Особистий внесок здобувача. Дослідження виконане автором самостійно. Автор здійснив збір матеріалу, опрацював літературу з теми, виконав систематизацію та інтерпретацію одержаних результатів і описав їх у пропонованій дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (20042008 рр.). Результати дослідження викладено у доповідях на Міжнародній науковій конференції «Етнокультурні цінності та сучасна філологія» (Рівне, 2006), Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2006), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження І.К.Білодіда (Київ, 2006), Міжнародній науковій конференції «Лінгвістичні читання пам’яті професора О.М.Соколова» (Сімферополь, 2006).
Публікації. Зміст дисертації висвітлено в шістьох статтях, які надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сучасна українська мова має значну кількість структурно, семантично і стилістично різнопланових одиниць. Серед них виокремлюється численний корпус об’єднань неповнозначного слова з повнозначним або сполучень двох чи кількох неповнозначних слів. Такі словоформи не належать до жодної зі структурних категорій мови і вважаються у лінгвістиці елементами перехідних рівнів мовної системи. Нарізнооформлені структури не є простим поєднанням різних компонентів і не можуть вивчатися як формальне сполучення мінімальних одиниць: об’єднуючись, компоненти утворюють нову одиницю з притаманними їй граматичними, семантичними і функціонально-стилістичними властивостями.
Виникнення нарізнооформлених лексичних одиниць спричинене взаємодією і взаємозв’язком синтаксичної та лексичної семантики у мовленнєвій діяльності. Класи зазначених зв’язаних сполучень відкриті, проте вже містить більшу кількість одиниць порівняно з однокомпонентними представниками цих лексико-граматичних груп. Нарізнооформлені комплекси регулярно поповнюються іншими словоформами, репрезентуючи певні особливості семантики і стилістичного функціонування.
У лінгвістичних дослідженнях подібні структури теоретично не визначені, питання щодо їхнього статусу є спірним. Подекуди їх відносять до фразеологізмів з огляду на нарізноофрмленість компонентів і єдність значення. Хоча за цими ознаками аналізовані одиниці подібні до фразеологізмів, проте за семантикою і структурою вони ближчі до слів з огляду на те, що вживаються в мовленні як семантична цілісність, зазвичай мають незмінну форму, один словесний наголос, творяться за певними моделями, здатні утворювати інші слова.
Лексичні комплекси за своїми лексико-граматичними властивостями співвідносяться з різними класами слів: прислівниками, прийменниками, сполучниками, частками, вигуками. До них належать і структури з функцією присудка, вставного слова, стійкі мовленнєві звороти та цетери. Найуживаніші й найменш досліджені з-поміж них одиниці, що співвідносяться зі службовими частинами мови, якими є і нарізнооформлені прийменники і частки.
Дослідження структурно-семантичних і функціонально-стилістичних властивостей системи неповнозначних лексичних комплексів дає змогу описати основні шляхи поповнення, тенденції розвитку й особливості функціонування зазначеного класу одиниць у системі української мови.
У роботі першочергово здійснене дослідження форми вираження НЛК, що дозволяє простежити алгоритм їх утворення. В аналізі прийменникових і партикулярних ЛК української мови встановлено, що зазначені одиниці виявляють певні закономірності щодо свого творення на рівні форми вираження.
У процесі дослідження форми вираження прийменникових і партикулярних ЛК встановлено, що вони творяться об’єднанням двох і більше компонентів. Причому найактивніше до складу цих одиниць здатні переходити поєднання двох нарізнооформлених елементів. Досліджуваний матеріал виявив і трикомпонентні НЛК, співвідносні з прийменниками і частками. Причому нарізнооформлені частки активно утворюються поєднанням трьох компонентів, серед прийменникових комплексів подібні утворення є поодинокими. До подальшого ускладнення структури нарізнооформлені прийменники не схильні. У класі партикулярних ЛК спостерігаються одиниці, сформовані об’єднанням чотирьох і п’яти компонентів, проте комплексів складнішої форми вираження не виявлено.
До складу нарізнооформлених прийменникових і партикулярних одиниць здатні переходити об’єднання певних граматичних класів, виявляючи закономірності щодо способу поєднання з представниками інших лексико-граматичних груп. Так, у клас НЛК, співвідносних із прийменниками, можуть трансформуватися лише прийменниково-іменникові, прислівниково-прийменникові, прийменниково-іменниково-прийменникові, дієприслівниково-прийменникові, дієприслівниково-прийменниково-прийменникові та партикулярно-дієприслівниково-прийменникові сполучення зі значною перевагою об’єднань прийменникового й іменникового компонентів. Первинний прийменник як компонент структури є обов’язковим у складі прийменникових ЛК. Щодо двокомпонентних утворень, то він завжди об’єднується з іменниковим компонентом у препозиції, а з прислівниковим та дієприслівниковим у постпозиції.
Зі спостережень над формою вираження неповнозначних ЛК, співвідносних із частками, встановлено, що ці одиниці формують переважно частки. Проте їх здатні утворювати й об’єднання часток з прислівниками, займенниками, присудковими словами. Непоширеними є вигуково-партикулярні, іменниково-партикулярні, партикулярно-дієслівні, партикулярно-сполучникові і партикулярно-числівникові об’єднання. Партикулярний компонент здебільшого є обов’язковим у структурі НЛК, співвідносних із частками. Проте дослідження граматичної належності елементів партикулярних ЛК виявило НЛК, співвідносні з частками, до складу яких партикули не входять: вони сформовані об’єднаннями вигука і займенника, прийменника і займенника, прийменника і займенника з іменником.
Спільність на рівні форми вираження прийменникових і партикулярних лексичних комплексів дозволила упорядковувати їх у моделі різних типів: базові, з ланцюговим нанизуванням компонентів, із віялоподібним розщепленням відкритої структури, з віялоподібним згортанням закритої структури та з різними типами зв’язку. Таке структурування одиниць дало змогу простежити способи творення нарізнооформлених прийменників та партикул і виявити лексико-граматичні класи, що здатні формувати НЛК, співвідносні з прийменниками і частками.
Загалом прийменникові ЛК української мови характеризуються більшою застиглістю форми порівняно з нарізнооформленими частками і мають чітко виражений, більш відшліфований алгоритм трансформації об’єднань одиниць певних граматичних класів і категорій у свій лексико-граматичний клас.
Дослідження форми вираження аналізованих одиниць дозволяє дійти висновку, що прийменникові і партикулярні ЛК виявлять здатність формувати одиниці складнішої структури в межах своїх лексико-граматичних класів, проте різними способами і з різною активністю. НЛК, співвідносні з прийменниками, переважно не схильні утворювати прийменникові одиниці складнішої структури. Поодиноке ускладнення форми вираження відбувається лише постпозиційним приєднанням компонентів. НЛК, співвідносні з частками, виявляють активність у цьому процесі, ускладнюючи свою структуру не лише шляхом пре- і постпозиційного інкорпорування, але й інфіксуванням компонента. Формувати складніші за формою вираження одиниці здебільшого здатні комплекси лише певних функціонально-семантичних груп прийменників. Аналізовані прийменникові одиниці складнішої форми вираження утворюються в межах семантичних груп часу, простору та обмеження, уточнення, супровідних обставин, причому подібне ускладнення не змінює функціонально-стилістичної характеристики сформованої одиниці. НЛК, співвідносні з частками, виявляють активність шляхом ускладнення форми вираження утворювати інші одиниці в межах переважно усіх функціонально-семантичних груп. Подібне ускладнення форми вираження здебільшого не впливає на функціонально-стилістичні особливості утвореної одиниці, підсилюючи її семантичні властивості.
Подібність прийменникових і партикулярних комплексів до лексичних одиниць виявляється в тому, що вони шляхом синтагматичного розгортання структури здатні утворювати не лише нарізнооформлені одиниці у своїх граматичних класах, але й нарізнооформлені структури іншого лексико-граматичного типу. Якщо на базі прийменникових ЛК формуються тільки сполучникові елементи, то партикулярні ЛК виявляють здатність слугувати основою ще й для інтер’єктивів.
Прийменниковим комплексам притаманна полісемічність, можливість вступати в синонімічні, антонімічні й омонімічні відношення, взаємодіяти із запереченням. Досліджуваний матеріал так само виявив багатозначні партикулярні ЛК і нарізнооформлені одиниці цього лексико-граматичного класу, що активно утворюють синонімічні ряди, вступають в омонімічні відношення та взаємодіють із запереченням.
Як серед прийменникових ЛК, так і серед партикулярних одиниць виявлено комплекси, що здатні семантично модифікуватися залежно від контексту. Серед прийменникових ЛК подібну спорідненість особливо мають часові і просторові одиниці. Найактивніше партикулярні комплекси різних функціонально-граматичних груп функціонують як питальні частки.
Аналіз функціонально-стилістичних властивостей прийменникових і партикулярних ЛК дозволяє з’ясувати, що вони є активними стилістичними засобами. НЛК, співвідносні з прийменниками, є або стилістично нейтральними, або книжними елементами. Очевидно, це пов’язане з тим, що здебільшого вони однозначні і функціонують лише в одному зі значень відповідного первинного прийменника. Досліджуваний матеріал ілюструє тенденцію до нейтралізації книжних прийменникових ЛК з огляду на їх поширення у публіцистичному і розмовному мовленні. Нарізнооформлені частки, як і однокомпонентні одиниці цього лексико-граматичного класу, здебільшого вживаються у розмовному мовленні, але можуть надавати додаткових семантичних відтінків словам або реченням у книжних стилях. Досліджуваний матеріал виявив нарізнооформлені частки не лише у текстах публіцистичного, але й наукового та офіційно-ділового стилів. Очевидно, це спричинене тенденцією до підвищення рівня експресивності останніх.

Отже, пропонований аналіз структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей НЛК, співвідносних із прийменниками і частками, дає підстави для висновків про можливість творення і особливості функціонування нарізнооформлених одиниць інших лексико-граматичних класів, фундаментальне вивчення яких поповнить теорію перехідних явищ у мовних системах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АвксентьєвЛ.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія : [навч. посіб. для студ. філол. факул. ун-тів] / АвксентьєвЛ.Г. Харків : Вид-во при ХДУ видавничого об’єднання «Вища школа», 1983. 136 с.
2. АдмониВ.Г. О многоаспектном доминантном подходе к грамматическому строю / В.Г.Адмони // Вопросы языкознания. 1961. № 2. С. 4252.
3. АлефіренкоМ.Ф. Теоретичні питання фразеології / АлефіренкоМ.Ф. Харків : Вид-во при ХДУ видавничого об’єднання «Вища школа», 1987. 135 с.
4. Антоненко-ДавидовичБ. Як ми говоримо / Борис Антоненко-Давидович ; [уклад. Я.Б.Тимошенко]. К. : Либідь, 1991. 256 с.
5. АполлонскаяТ.А. Устранение омонимии при АПТ / Т.А.Аполлонская, Е.Ф.Маршалец, А.Н.Попескул // Инженерная лингвистика и оптимизация преподавания иностранных языков в вузе : межвуз. сб. науч. трудов. Л. : ЛГПИ, 1983. С. 82102.
6. АпресянЮ.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (Краткий очерк) / АпресянЮ.Д. М. : Просвещение, 1966. 302 с.
7. АфанасьевВ.Г. Общество: системность, познание и управление / АфанасьевВ.Г. М. : Политиздат, 1981. 432 с.
8. БабайцеваВ.В. Гибридные слова в системе частей речи современного русского языка / В.В.Бабайцева // Русский язык в школе. 1971. № 3. С.8184.
9. БабайцеваВ.В. Классификация частей речи с учетом существования гибридных слов / В.В.Бабайцева // Филол. науки : Вопр. синтаксиса рус. яз. Тамбов, 1973. С. 102112.
10. БабайцеваВ.В. Явления переходности в грамматике русского языка / Бабайцева В.В. М. : Изд. дом «Дрофа», 2000. 640 с.
11. БабайцеваВ.В. Явления переходности в грамматическом строе русского языка / В.В.Бабайцева // Материалы по русско-славянскому языкознанию, ІІІ : сбор. статей. Воронеж : Изд-во воронежского университета, 1967. № 3. С.1323.
12. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли; [пер. с франц. изд. Е.В.Вентцель и Т.В.Вентцель]. М. : Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
13. БарановА.Н. Грамматическая фразеология: возможности компьютерного анализа / А.Н.Баранов // Фразеология в Машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 118135.
14. БацевичФ.С. Мовленнєвий жанр у дискурсі: проблеми виділення і комунікативного аналізу / Ф.С.Бацевич // Мовознавство. 2005. № 2. С.4140.
15. БацевичФ.С. Очерки по функциональной лексикологи / Ф.С.Бацевич, Т.А.Космеда. Львов : Світ, 1997. 392 с.
16. БевзенкоС.П. Історична морфологія української мови. (Нариси із словозміни та словотвору) / БевзенкоС.П. Ужгород : Закарпатське обласне вид-во, 1960. 416 с.
17. БезпояскоО.К. Граматика української мови. Морфологія : [підруч. для студ. філол. факул. вузів] / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська, В.М.Русанівський. К. : Либідь, 1993. 336 с.
18. БелокриницкаяС.С. Различные типы омонимии и способы их различия при машинном переводе / С.С.Белокриницкая // Вопросы языкознания. 1960. №2. С. 97102.
19. БлумфилдЛ. Язык / Леонард Блумфилд ; [пер. с англ. Е.С.Кубрякова и В.П.Мурат]. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
20. БожкоЮ.О. Варіанти фразеологічних одиниць прийменниково-відмінкової моделі / Ю.О.Божко // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. Х. : ХДПУ, 2004. Вип. 13. С. 5457.
21. БожкоЮ.О. Прийменниково-відмінкова модель українських фразеологізмів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Ю.О.Божко. Х., 2002. 17 с.
22. Бондаренко Л. Функції вторинних часток у питальних реченнях / Людмила Бондаренко // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Вип. 67. Кіровоград : РВЦ КДПУ, 1999. С. 1520.
23. БондаренкоЛ.В. Склад та комунікативні функції вторинних часток : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.В.Бондаренко. Кіровоград, 2005. 20 с.
24. БондаркоА.В. Темпоральность / А.В.Бондарко // Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. Л. : Наука, 1990. С. 558.
25. БондаркоА.В. Функциональная граматика / Бондарко А. В. Л. : Наука, 1984. 133 с.
26. БотвинаН.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : навч. посіб. / БотвинаН.В. К. : АртЕк, 1999. 264 с.
27. БугаковО.В. Аналіз граматичної омонімії прийменників у мові й у тексті / О.В.Бугаков // Мовознавство. 2004. № 56. С. 8798.
28. БугаковО.В. Зони прийменникових зв’язків у синтаксичній структурі українського речення / О.В.Бугаков // Мовознавство. 2005. № 5. С. 7587.
29. БукатевичН.И. Опыт исторического изучения предлогов и предложных сочетаний в русском литературном языке : в 2 ч. / БукатевичН.И. Одеса : ОГУ, 19571958.
Ч. 2. 1958. 218 с.
30. БулаховськийЛ.А. Вибрані праці : в 5 т. / БулаховськийЛ.А. К. : Наук. думка, 19751983.
Т. 2. : Українська мова. 632 с.
31. БулыгинаТ.В. О границах между сложной единицей и сочетанием единиц / Т.В.Булыгина // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М. : Наука, 1969. С. 223230.
32. БулыгинаТ.В. Проблемы теории морфологических моделей / БулыгинаТ.В. М. : Наука, 1977. 228 с.
33. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / [ПилинськийМ.М., Дзюбишина-МельникН.Я., ЛенецьК.В. та ін.]. К. : Наук. думка, 1990. 216 с.
34. ВиноградовВ.В. Лексикология и лексикография : избр. труды / ВиноградовВ.В. М. : Наука, 1977. 312 с.
35. Виноградов В. В. О грамматической омонимии в современном русском языке / В. В. Виноградов // Исследования по русской грамматике ; ред. Н.Ю.Шведова ; сост. М.В.Ляпон, Н.Ю.Шведова. М. : Наука, 1975. С. 1332.
36. ВиноградовВ.В. О некоторых вопросах теории русской лексикографии / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1956. № 5. С. 8095.
37. ВиноградовВ.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) : учеб. пособ. для вузов / ВиноградовВ.В. ; отв. ред. Г.А.Золотова. [3-е изд., испр.]. М. : Высшая шк., 1986. 640 с.
38. ВихованецьІ.Р. Дві версії про місцевий відмінок / І.Р.Вихованець // Мовознавство. 1994. № 1. С. 2530.
39. ВихованецьІ.Р. Прийменникова система української мови / ВихованецьІ.Р. К. : Наук. думка, 1980. 286 с.
40. ВихованецьІ.Р. Система відмінків української мови / ВихованецьІ.Р. К. : Наук. думка, 1987. 231 с.
41. Вихованець І. Студії про частини мови : Термінологічний аспект / Іван Вихованець // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. Вип. VІ. К. : Вид-во Київ. нац. економ. ун-ту, 2005. С. 37.
42. Вихованець .І. Теоретична морфологія української мови / І. .Вихованець, К. .Городенська ; за ред. І. .Вихованця. К. : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с. (Академічна граматика української мови).
43. ВихованецьІ.Р. Семантико-синтаксична структура речення / ВихованецьІ.Р., ГороденськаК.Г., РусанівськийВ.М. К. : Наук. думка, 1983. 119 с.
44. ВихованецьІ.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / ВихованецьІ.Р. К. : Наук. думка, 1988. 256 с.
45. ВолкотрубГ.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови : навч. посіб. / ВолкотрубГ.Й. К.: ТОВ «ЛДЛ», 1998. 176 с.
46. ГакВ.Г. Языковые преобразования / ГакВ.Г. М. : Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с. (Studia philologica).
47. ГоловащукС.І. Російсько-український словник сталих словосполучень / ГоловащукС.І. К. : Наук. думка, 2001. 640 с.
48. ГороденськаК. Граматичний словник української мови : сполучники / Катерина Городенська. К. ; Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. 340 с.
49. ГороденськаК.Г. Деривація синтаксичних одиниць / ГороденськаК.Г. ; відп. ред. І.Р.Вихованець / АН України, Ін-т мовознавства. К. : Наук. думка, 1991. 192 с. (Мовознавство).
50. ГорпиничВ.О. Морфологія української мови : підруч. [для студ. вищих навч. закл.] / ГорпиничВ.О. К. : ВЦ «Академія», 2004. 336 с. (Альма-матер).
51. ГоттВ.С. О понятийном аппарате современной науки / В.С.Готт // Вопросы философии. 1982. № 8. С. 8087.
52. ГрязнухінаТ.О. Шляхи усунення граматичної омонімії в системі автоматичного морфологічного аналізу наукового тексту / [ГрязнухінаТ.О., БратищенкоЛ.Г., ДарчукН.П. та ін.]. // Мовознавство. 1989. № 5. С. 312.
53. ГуйванюкН.В. Формально-семантичні співвідношення синтаксичних одиниць як наслідок комунікативно-інтелектуальної діяльності мовців / ГуйванюкН.В. // Проблемні питання синтаксису : зб. статей. Чернівці : ЧДУ, 1997. С. 7—11.
54. Гумбольдт фон Вильгельм. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт ; [пер. с нем. под ред. Г.В.Рамишвили]. М. : Прогресс, 1984. 397 с.
55. ГумецькаЛ.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIVXV ст. / ГумецькаЛ.Л. К. : Вид-во АН УРСР, 1958. 298 с.
56. ГуревичА.Я. Категория средневековой культуры / ГуревичА.Я. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. 147 с.
57. ДемськаО.М. Словник омонімів української мови / О.М.Демська, І.М.Кульчицький. Львів : Фенікс, 1996. 223 с. (Міжнар. фонд «Відродження»).
58. ДенисовП.Н. Принципы моделирования язика. (На материале вспомогательных языков для автоматического поиска и перевода) / ДенисовП.Н. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1965. 205 с.
59. ДиброваЕ.И. Параметризация фразеологических единиц-словоформ / Е.И.Диброва // Фразеология в Машинном фонде русского языка. М. : Наука, 1990. С. 152160.
60. ДорошенкоІ.С. Вступ до мовознавства : навч. посіб. [для студ. філол. спец. ун-тів і пед. ін-тів] / І.С.Дорошенко, П.С.Дудик. К. : Вища школа. 1974. 295 с.
61. ДорошенкоС. І. Граматична стилістика української мови : посіб. для учнів / ДорошенкоС.І. К. : Рад. шк., 1985. 200 с.
62. ДорошенкоС.І. Основи культури і техніки усного мовлення : навч. посіб. / ДорошенкоС.І. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. [2-е вид., перероб. і доп.]. Х. : ОВС, 2002. 144 с.
63. ДорошенкоС.І. Практикум з курсу стилістики української мови : посіб. [для студ.-заочн. пед. ін-тів з спец. «Українська мова і література»] / ДорошенкоС.І. К. : Рад. шк., 1967. 62 с.
64. ДубоваО.А. Типологічна еволюція морфологічних систем української і російської мов / ДубоваО.А. К. : Видав. центр КНЛУ, 2002. 302 с.
65. ДудикП.С. Стилістика української мови : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / ДудикП.С. К. : Видав. центр «Академія», 2005. 368 с. (Альма-матер).
66. ЕвгеньеваА.П. Основные вопросы лексической синонимии / А.П.Евгеньева // Очерки по синонимике современного русского литературного языка : сб. статей. М. ; Л. : Наука, ЛО, 1966. С. 4375.
67. ЄрмоленкоС.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / ЄрмоленкоС.Я. К. : Довіра, 1999. 430 с.
68. ЄрмоленкоС.Я. Синтаксис і стилістична семантика / ЄрмоленкоС.Я. К. : Наук. думка, 1982. 209 с.
69. ЖовтобрюхМ.А. Курс сучасної української літературної мови : підручник : в 2 ч. / М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик К. : Рад. шк., 1961.
Ч. 1. 401 с.
70. Загнітко А. Типи і різновиди синтаксичного синкретизму / Анатолій Загнітко // Ритми сучасної філології. До 50-річчя професора Т.А.Космеди : зб. наук. статей. Львів : Паіс, 2007. С. 312322.
71. ЗагніткоА.П. Морфологічні категорії іменника в синтагматиці і парадигматиці : навч. посіб. [для студ. спец. «Українська мова і література»] / ЗагніткоА.П. К. : УМК ВО, 1989. 63 с.
72. ЗагніткоА.П. Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (проблеми теорії) : навч. посіб. / ЗагніткоА.П. К. : ІСДО, 1993. 343 с.
73. ЗагніткоА.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія : [монографія] / ЗагніткоА.П. Донецьк : ДонДУ, 1996. 437 с.
74. ЗагніткоА.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : [монографія] / ЗагніткоА.П. Донецьк : ДонНУ, 2001. 662 с.
75. ЗагніткоА.П. Теорія сучасного синтаксису : [монографія] / ЗагніткоА.П. Донецьк : ДонНУ, 2006. 378 с.
76. ЗализнякА.А. Русское именное словоизменение / ЗализнякА.А. М. : Наука, 1967. 372 с.
77. ЗасоринаЛ.Н. Введение в структурную лингвистику [для филол. спец. ун-тов] / ЗасоринаЛ.Н. М. : Высшая шк., 1974. 319 с.
78. ЗемскаяЕ.А. Русская разговорная речь: лингвистический анализ и проблемы обучения / ЗемскаяЕ.А. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Рус. язык, 1987. 237 с.
79. ИцковичВ.А. Очерки синтаксической нормы / В.А.Ицкович // Грамматика и норма. М. : Наука, 1977. С. 216234.
80. ІваненкоЗ.І. Прийменникові конструкції часу і сучасній українській мові : у 2 ч. : [посіб. для студ.-філологів] / ІваненкоЗ.І. Чернівці, 19671969. Ч. 12.
81. ІваненкоЗ.І. Семантична структура прийменникових конструкцій / З.І.Іваненко // Мовознавство. 1978. № 3. С. 1322.
82. ІваненкоЗ.І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення / ІваненкоЗ.І. К. Одеса : Вища шк., 1981. 143 с.
83. КарпіловськаЄ.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики / КарпіловськаЄ.А. / Донецький національний університет. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003. 184 с.
84. КарпіловськаЄ.А. Вступ до прикладної лінгвістики: комп’ютерна лінгвістика : підруч. / КарпіловськаЄ.А. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. 188 с.
85. КарпіловськаЄ.А. Конструювання складних словотворчих одиниць (на матеріалі української мови) / КарпіловськаЄ.А. К. : Наук. думка, 1990. 156с.
86. КарцевскийС.И. Об ассиметрическом дуализме язикового знака // История языкознания ХІХ и ХХ вв. в очерках и извлечениях: в 2 ч. / КарцевскийС.О. М. : Наука, 1965.
Ч. 2. С. 8395.
87. КимО.М. Транспозиция на уровне частей речи и явление омонимии в современном русском языке / КимО.М. Ташкент : Фан, 1978. 227 с.
88. КимО.М. Словарь грамматических и лексических омонимов русского языка / О.М.Ким, И.Е.Островкина. М. : Прогресс, 2004. 847 с.
89. КиселевИ.А. Частицы в современных восточнославянских языках / КиселевИ.А. Минск : Изд. БГУ им. В. И. Ленина, 1976. 160 с.
90. КислухінаМ.В. Функціонально-семантичний аспект субстантивних термінів (на матеріалі сільськогосподарської та ґрунтової мікробіології англійської мови) / М.В.Кислухіна // Мовознавство. 2003. № 5. С. 7781.
91. КлименкоН.Ф., КарпіловськаЄ.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови : посіб. / Н.Ф.Клименко, Є.А.Карпіловська. К. : УкрНДІПСК, 1998. 161 с.
92. КовальА.П. Культура ділового мовлення: писемне та усне ділове спілкування / КовальА.П. [2-е вид., перероб. і доп.]. К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1982. 287 с.
93. КожинаМ.Н. Стилистика русского языка : [учеб. для студ. пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. и лит-ра»] / КожинаМ.Н. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Просвещение, 1983. 223 с.
94. КолодяжнийА.С. Прийменник : Матеріали до лекцій з курсу сучасної української мови / КолодяжнийА.С. Х. : Вид-во ХДУ, 1960. 165 с.
95. Компьютерная фразеология и её концептуальные оппозиции / В.Н.Телия, А.Н.Баранов, Е.Г.Борисова, Д.О.Добровольский // Фразеология в Машинном фонде русского языка. М. : Наука, 1990. С. 1032.
96. КосмедаТ.А. Комунікативна компетенція Івана Франка: конфлікті ситуації та гумор / Т.А.Космеда // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. Х. : ХДПУ, 2006. Вип. 20. С. 126133.
97. Костусяк Н. Семантико-синтаксичні ознаки місцевого відмінка / Наталія Костусяк // Граматика слова і граматика мови: зб. наук. праць. Донецьк : ДонНУ, 2005. С. 6682.
98. КочерганМ.П. Слово і контекст : Лексична сполучуваність і значення слова / КочерганМ.П. Львів : Вища шк. Вид-во при Львівському університеті, 1980. 184 с.
99. КубряковаЕ.С. Категоризация мира: пространство и время / Е.С.Кубрякова // Категоризация мира. М. : Наука, 1997. С. 115119.
100. КудрявцеваЛ.А. Моделирование динамики словарного состава языка / Л.А.Кудрявцева / Ин-т системных исследований образования. К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1993. 280 с.
101. Культура української мови: довідник / [С.Я.Єрмоленко, Н.Я.Дзюбишина-Мельник, К.В.Ленець та ін.] ; за ред. В. М. Русанівського. К. : Либідь, 1990. 304 с.
102. Курилович Е. Очерки по лингвистике / Ежи Курилович // Сб. статей [пер. с польс., франц., англ.., нем.] М. : Изд-во иностр. лит., 1962. 456 с.
103. Курс сучасної української літературної мови : [посіб. для філол. фак. ун-тів і фак. мови і літ-ри пед. ін-тів УРСР] / [ред. Л.А.Булаховський] : у 2 т. К. : Рад. шк., 1951.
Т. 2: Синтаксис. 407 с.
104. КучеренкоІ.К. Лексичне значення прийменника / І.К.Кучеренко // Мовознавство. 1973. № 3. С. 1223.
105. КучеренкоІ.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія : в 2 ч. / І.К.Кучеренко. К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту, 19611964.
Ч. 2. 1964. 159 с.
106. КушликО.Б. Омонімія незмінних класів слів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова»/ О.Б.Кушлик. Л., 2000. 20 с.
107. ЛевицкийА.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского язика / ЛевицкийА.Э. К., 1998. 362 с.
108. ЛеденёвЮ.И., ХворостухинаЭ.П. Пропедевтическое изучение служебных слов / Ю.И.Леденёв, Э.П.Хворостухина // Русский язык в школе. 1971. № 3. С. 1720.
109. ЛисиченкоЛ.А. Бес