ПОЛОНІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ 20 – 40-х рр. ХХ ст.

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

На правах рукопису

ПІДДУБНА Вікторія Вікторівна

УДК 811.161.2’373.45

ПОЛОНІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ 20 40-х рр. ХХст.

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття вченого ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доц. Вакуленко С.В.,
кандидат філологічних наук,
доцент

Харків 2009

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МІЖМОВНИХ
ЗВ’ЯЗКІВ..................................................................................................... 9
1.1. Наукове підґрунтя теорії мовних контактів................................ 9
1.2. Висвітлення питання українсько-польського мовного
контактування у науковій літературі.................................................. 16
1.3. Питання варіантності української літературної мови................ 26
1.4. Лексикографічні джерела дослідження....................................... 34
1.4.1. «Малоруско-німецький словар» Євгена Желехівського
й СофронаНедільського та «Словарь української мови» БорисаГрінченка 35
1.4.2. «Словник українсько-російський» Андрія Ніковського.. 37
1.4.3. «Правописний словник» ГригоріяГолоскевича.............. 39
1.4.4. «Правописний словник» Овсія Ізюмова та
«Правописний словник» за редакцією Олександра Панейка.... 41
1.4.5. «Українсько-італійський словник» Євгена Онацького..... 43
1.4.6. «Українсько-німецький словник» Зенона Кузелі
й Ярослава Рудницького............................................................. 44
1.4.7. «Український стилістичний словник» та «Словник
місцевих слів у літературній мові не вживаних» Івана Огієнка. 46
1.5. Критерії визначення полонізмів в українській мові.................. 48
1.6. Висновки ..................................................................................... 57
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ............................................................................. 59
2.1. Граматичні класи запозичень з польської мови
з погляду етимології ........................................................................... 59
2.2. Лексико-семантична класифікація польських запозичень вукраїнській мові 71
2.3. Регіональна приналежність польських запозичень..................... 126
2.4. Висновки ...................................................................................... 132
РОЗДІЛ 3. АДАПТАЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
ВУКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ................................................. 134
3.1. Графічна й фонетична адаптації полонізмів в українській мові 136
3.2. Поморфемна адаптація запозичень на українському ґрунті...... 142
3.3. Морфологічна адаптація запозичених слів з польської мови.... 153
3.4. Семантична адаптація полонізмів в українській мові................. 157
3.5. Висновки....................................................................................... 167
ВИСНОВКИ................................................................................................ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 172

ВСТУП

Територіальна суміжність українського й польського народів, економічні, політичні та культурні зв’язки не могли не позначитися на розвитку мов. Протягом багатьох століть українська й польська мови впливали одна на одну, зокрема у галузі лексики, що віддзеркалилося у наявності значної кількості запозичень.
Тема запозичень широко розроблена у сучасному мовознавстві. Теоретичні основи мовних контактів розробляли Н.Ашиток, Л.А.Булаховський, Ю.О.Жлуктенко, Ю.В.Малахова, О.А.Медведєва, О.Г.Муромцева, І.Огієнко, В.М.Русанівський, В.В.Скачкова, О.Б.Шахрай, серед зарубіжних мовознавців Л.І.Баранникова, Т.А.Бертагаєв, Н.Н.Биховець, У.Вайнрайх, А.Н.Гаркавець, Е.Гауґен, І.Т.Дерканбаєва, Е.Е.Біржакова, Л.П. Крисін, Ґ.Риттер, В.Розенцвейг тощо.
Польсько-українські мовні зв’язки були предметом наукових розвідок І.К.Білодіда, Й.О.Дзендзелівського, І.Зілинського, Д.Костюка, І.Г.Ліпкевича, І.Огієнка, О.А.Сербенської, Ю.Шевельова, а також польських дослідників Д.Будняк, В.Вітковського, А. Заремби, С.Кохмана, М.Лесева, Т.Лєр-Сплавінського, С.Урбаньчика, А.Фаловського та ін. Значна кількість мовознавчих праць присвячена дослідженню запозичень з польської мови у староукраїнських пам’ятках, а також мовної ситуації ХІХ початку ХХ століття, проте пізніший період в українському мовознавстві залишається маловивченим.
Актуальність обраної теми зумовлюється тим, що українсько-польські мовні контакти в галузі лексики, які традиційно були особливо інтенсивними на західноукраїнських землях, мають власну, цілком окреслену специфіку в 20 30‑хрр. ХХст., зумовлену, з одного боку, окремішністю процесів, що відбувалися на Сході та на Заході України, а з другого,прагненням до уніфікації мовних норм, призначених для всього українського народу. Дотепер дослідження української мови, як її вживано в міжвоєнний період на західно- та східноукраїнських землях, не була предметом докладного аналізу в українському мовознавстві. Польський вплив на українську лексику був сильнішим у західних регіонах (хоча й не обмежувався тільки ними), однак справжній обсяг цього впливу на сьогодні потребує з’ясування. Це вимагає використання матеріалів тогочасних мовних джерел, а також мовознавчих досліджень, що відбивають ситуацію на Західній та Східній Україні.
Актуальність роботи також зумовлюється тим, що сьогодні спостерігається тенденція до часткової активізації мовних прикмет західноукраїнського варіанта та правописних норм 1920-хрр.
Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблематиці кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди: Закономірності розвитку і функціонування української мови”, що передбачає вивчення запозиченої лексики, яка впливає на формування норм української літературної мови.
Мета дослідження виявлення польських запозичень, їх засвоєння у західному та наддніпрянському варіантах літературної мови.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
аналіз лексикографічних джерел 2030-хрр. ХХст. з погляду наявності в них запозичень із польської мови;
з’ясування критеріїв визначення полонізмів в українській мові;
розгляд полонізмів на основі семантичної типології, морфологічних особливостей, а також приналежності до варіантів української літературної мови;
визначення способів адаптації запозичень на українському ґрунті.
Об’єктом дослідження є лексикографічна фіксація запозичень із польської мови, що вже самим своїм фактом засвідчує певну поширеність відповідних одиниць у тогочасному мововжитку. Для дослідження взято маловивчені словники, які віддзеркалюють стан української літературної мови аналізованого періоду, містять багатий мовний матеріал з погляду наявності лексичних запозичень із польської мови: «Український стилістичний словник» І.Огієнка (Львів, 1924), Російсько-український словник за редакцією акад. А.Е.Кримського (Київ, 1924), «Словник українсько-російський» А.Ніковського (Київ, 1926), «Правописний словник» Г.Голоскевича (Харків, 1930), «Правописний словник» О.Ізюмова, (Харків, 1931), «Українсько-польський словник» та «Польсько-український словник» Є.Грицака й К.Кисілевського (Варшава, 1931), «Словник місцевих слів, у літературній мові не вживаних» І.Огієнка (Жовква 1934), «Правописний словник» за редакцією О.Панейка (Львів, 1941), «Українсько-італійський словник» Є.Онацького (Рим, 1941), «Українсько-німецький словник» З.Кузелі й Я.Рудницького (Ляйпціґ, 1943). Останні три словники, видані вже по закінченні досліджуваного періоду, все ж віддзеркалюють українську лексику саме 20 30-хрр. ХХст.
Предметом дослідження є лексичні запозичення з польської мови в українській літературній мові 2030-хрр.ХХст. в аспекті їх походження, семантичної типології, морфологічних і фонетичних особливостей. Запозиченнями з польської мови у цій роботі вважаються ті слова, які прийшли до української мови безпосередньо з польської, а також за її посередництвом із інших мов, зокрема англійської, грецької, ідиш, латинської, німецької, турецької, угорської, французької, чеської тощо.
Методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел було виділено слова, що можуть бути визнані за полонізми. Їхня загальна кількість без урахування варіантних форм та похідних слів становить 1747 одиниць, причому понад 100 з них не мають лексикографічної фіксації поза корпусом досліджуваних джерел.
У дисертаційному дослідженні використовувалися такі методи лінгвістичного аналізу:
порівняльно-історичний та зіставний методи, що застосовувалися для зіставлення української й польської мови з метою виявлення корпусу запозичень із польської мови;
описовий метод, який використано у ході класифікаційного аналізу при визначенні лексико-семантичних груп;
опозитивний семантичний аналіз, яким послуговувалися при з’ясуванні значень досліджуваних лексем.
Крім того, використовувалися загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та елементи статистичного методу.
Наукова новизна отриманих результатів.
1. Уперше на матеріалі словників зроблено систематичне виділення й опис лексичних запозичень із польської мови 20 30-хрр. ХХст..
2. Розроблено критерії визначення полонізмів в українській літературній мові.
3. Здійснено лексико-семантичну класифікацію полонізмів.
4. Виділено граматичні класи залежно від джерела запозичень.
5. Визначено регіональну приналежність польських запозичень.
Розкрито основні способи адаптації полонізмів на українському ґрунті.
Теоретичне значення дослідження полягає в збагаченні уявлення про шляхи поповнення лексики української мови, про особливості адаптаційних процесів при запозиченні зі споріднених мов.
Практичне значення роботи визначається тим, що отримані результати можна використовувати у подальших дослідженнях з лексикології. Матеріали можуть знайти застосування у викладанні курсів сучасної української літературної мови, історії української мови, у лексикографії при складанні словників, а також при написанні курсових та дипломних робіт.
Окремі положення дисертаційного дослідження у вигляді доповідей обговорювалися на заняттях спецсемінару аспірантів, засіданнях Харківського історико-філологічного товариства, на наукових конференціях:
Мовне контактування польської мови на східному прикордонні” (м.Варшава, Польща, 4 6 листопада 1999р.), Мови у Великому князівстві Литовському та в країнах сучасної центральної та східної Європи: міграція слів, виразів та ідей” (м. Будапешт, Угорщина, 5 7 квітня 2000р.), Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (м.Луганськ, 27 28 березня 2003р.), Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (м.Харків, 29 листопада 1 грудня 2005р.), Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов)” (м.Харків, 9 10 жовтня 2007р.), Галичина простір, люди, мови” (м.Львів, 28 29 березня 2008р.), IV Оломоуцький симпозіум україністів Сучасна україністика: проблеми мови, літератури та культури” (м.Оломоуц, Чехія, 28 30 серпня 2008р.).
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 11 публікаціях, чотири з яких вийшли у співавторстві з к.ф.н., доц.С.В.Вакуленком.

Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 204 позиції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основним чинником наявності полонізмів в українській літературній мові є споконвічне сусідство й постійне контактування обох народів у різних сферах.
Значна кількість запозичень із польської мови потрапила через її західноукраїнський варіант, що стало можливим не в останню чергу внаслідок ухвали правописних норм 1928р., метою яких було унормування української літературної мови, об’єднання західної та східної мовних традицій.
Методом суцільної вибірки з лексикографічних праць міжвоєнного двадцятиліття, більша частина з яких ґрунтувалися на Харківському правописі, було виділено (без урахування варіантних форм та похідних слів) 1760 одиниць, які можуть бути визнані за полонізми.
Полонізми виділяються на підставі формального та семантичного критеріїв. Формальний критерій ґрунтується на виявленні: фонетичних особливостей, зумовлених різними історичними фонологічними процесами вукраїнській і польській мовах; наголошування передостаннього складу; відмінних правил словотвору, що виражаються у різній активності афіксів та різному значенні; розбіжностей у морфологічних показниках. Важливим аспектом у виявленні полонізмів є наявність розбіжностей на семантичному рівні.
Питомі польські слова представлені як службовими, так і самостійними частинами мови зі значною перевагою іменників, тоді як за посередництва польської мови запозичуються лише іменники, прикметники та дієслова.
Аналіз польських запозичень в українській літературній мові показав, що вони представлені у чотирьох частинах мовного універсуму, кожна з якої має розгалужену систему груп і підгруп. У класифікаціях власне полонізмів та одиниць, запозичених за посередництвом польської мови наявні відмінності: власне полонізми не представлені у 8 групах, а запозиченні за посередництвом польської мови у 15. Найбільшу кількість становлять полонізми, пов’язані з людиною та її роллю у суспільстві, що зумовлюється відкритістю цієї сфери для входження нових понять, динамічністю змін та активністю контактів між народами. Унаслідок полісемантичності ті самі лексеми можуть потрапляти до різних груп, а різні джерела запозичення зумовлюють наявність синонімів у межах однієї підгрупи.
Значна кількість полонізмів у словниках пов’язується ззахідноукраїнським мововжитком, про що свідчать спеціальні позначки, семантичні пояснення в правописних словниках або відсилачі до інших (загальноукраїнських) лексем. Проте внаслідок суб’єктивності в оцінках укладачів одиниць західного варіанта послідовності у такому віднесенні немає. На сучасному етапі розвитку української літературної мови більшість західноукраїнських полонізмів належить до загальновживаної літературної лексики, хоча частина з них і надалі вважаються регіональними або взагалі вийшли з ужитку.
Адаптація полонізмів на українському ґрунті відбувається відповідно до джерела запозичення. У випадку посередництва польської мови результати її збігаються з описаними у науковій літературі, присвяченій загальним засадам запозичення, тоді як при запозиченні власне польських слів спостерігається цілком своєрідна ієрархія рівнів адаптації.
Графічна адаптація полягає у передачі латинської абетки кириличною, причому можливі переоформлення, при яких з’являються розбіжності укількості літер мови-джерела й мови-позичальниці. Про різні шляхи входження полонізмів можуть свідчити наявні варіативні форми слів.
Сталий польський наголос в українській мові може змінювати своє розташування, що зумовлюється пристосуванням до української системи наголошення.
Фонетична адаптація спостерігається у незначній кількості прикладів увипадку посередництва польської мови і зводиться до заміни непритаманних українській мові звуків іншими, властивими їй.
Поморфемна адаптація реалізується переважно в морфонологічному варіанті, сутність якого зводиться до того, що кожна польська морфема заступається українською відповідно до звукових кореляцій. Це відбувається лише у випадку запозичення питомих польських слів.
Унаслідок морфологічної адаптації польські граматичні категорії переходять у відповідні українські. Різне посередництво при запозиченні ззахідноєвропейських мов зумовлює випадки паралелізму між лексемами, що потрапили до західноукраїнського мововжитку, орієнтованого на польську мову, та східноукраїнськими лексемами, запозиченими за посередництвом російської мови. Наявні розбіжності у граматичних категоріях зумовлені аналогією або бажанням усунути непритаманні українській мові звукосполуки (що може призводити, наприклад, до зміни роду).
Семантична адаптація питомих польських слів і слів, запозичених за її посередництвом, проходить за однаковими закономірностями. Значна кількість полонізмів увійшла до української мови без зміни значення, але трапляються й випадки значеннєвого зсуву або звуження. Виявлено йприклади збільшення кількості значень українського слова під впливом подібного до нього польського, а також породження омонімії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології / В.В.Акуленко. // Мовознавство. 1997. №1. С.1219.
2. Аркушин Г.Нове дослідження полонізмів в українській мові / Г.Аркушин. // Збірник ХІФТ. 1995. Т.4. С.196199.
3. Аркушин Г. Польсько-українське порубіжжя у світлі суфіксальної деривації / Г.Аркушин. // Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim / [red. F.Czyżewski]. Lublin: Istytut Europy Środkowo-Wschodniej, 2001. C.105 113.
4. АшитокН.Слов’янські та неслов’янські запозичення в українських діалектах і шляхи їхнього засвоєння / Н.Ашиток. // Проблеми слов’янознавства, 1996. Вип. 49. С.159 163.
5. АшитокН. Лексичні запозичення як фактор інтеграції і дезінтеграції слов'янських мов / Н.Ашиток. // Slavica Tarnopolensia. 1997. № 4. С.5 8.
6. Баскаков Н.А. Двуязычие и проблема взаимопроникновения различных уровней при взаимодействии языков (на материале тюрских языков) / Н.А.Баскаков. // Проблемы двуязычия и многоязычия. М.: Наука, 1972. С.76 82.
7. БаранниковаЛ.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления / Л.И.Баранникова. // Проблемы двуязычия и многоязычия. М.: Наука, 1972. С.88 98.
8. БертагаевТ.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления / Т.А.Бертагаев. // Проблемы двуязычия и многоязычия. М.: Наука, 1972. С.82 88.
9. БілодідІ.К., ЇжакевичГ.П., ФранкоЗ.Т. Взаємозв'язки між українською та іншими слов'янськими мовами XVI початку XVIIIст. / БілодідІ.К., ЇжакевичГ.П., ФранкоЗ.Т. // Зв'язки української мови з російською та іншими слов'янськими мовами в XVI ХІХст. К.: Радянська школа, 1962. С.3 23.
10. БілодідІ.К. Контакти української мови з іншими слов'янськими і уніфікація її усної літературної форми: Доповіді Радянської делегації на VI Міжнородному з’їзді славістів (Прага, серпень 1968р.) / І.К.Білодід. К.: Наукова думка, 1968. 34с.
11. БиржаковаЕ.Э. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования / БиржаковаЕ.Э., ВойноваЛ.А., КутинаЛ.Л.. Л.: Наука, 1972. 430с.
12. Будняк Д. Полонизмы в лексической системе украинского языка / Д.Будняк. // Слово. Фраза. Текст. Сборник научных статей к 60-летию проф. М.А.Алексеенка. М.: Азбуковник, 2002. С.365 374.
13. БуднякД.В. Полонизмы в современном украинском литературном языке: автореф. дисс. на соискание ученной степени доктора филол. наук: спец. 10. 02. 02 Языки народов СССР (украинский язык)” / Д.В.Будняк. К., 1991. 55с.
14. Булаховський Л.А. Соціальна природа мови. Лекція 2. / Л.А.Булаховський. // Булаховський Л.А. Основи мовознавства. Харків, 1928. С.26 30.
15. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства / Л.А.Булаховський. К.: Радянська школа, 1959 307с.
16. Булаховський Л.А. Вибрані праці: В 5т. / Л.А.Булаховський. К.: Наукова думка, 1975.
Т. 1. 1975. 495с.
17. Вайнрайх У. Языковые контакты / У.Вайнрайх. К.: Изд-во при Киев. гос. ун-те Вища школа”, 1979. 263с.
18. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728с.
19. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Д.І.Ганич, І.С.Олійник. К.: Вища школа, 1985. 360с.
20. Герасимович А. Німецькі запозичення в українській мові / А.Герасимович. // Вісник державного університету Львівська політехніка”. 1998. № 336: Проблеми української термінології. Матеріали 5-ї Міжнародної наукової конференції СловоСвіт’98. С.123 125.
21. Гладкий М. [Рец.] Андрій Ніковський. «Словник українсько-російський». В-во Горно”. Київ. 1926р. стор. 864. Ціна 6 карб. / М. Гладкий. // Пролетарська правда. 1927. № 6. С.5.
22. Голоскевич Г. Правописний словник. Вид. 12. /Г.Голоскевич. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто; Львів, 1994. 461с.
23. Гонтарук Л.Характер запозичень із польської мови в українську ХVІ першої половини ХVІІст. / Л.Гонтарук. // Проблеми слов’янознавства. 2004. Вип. 54. С.78 103.
24. ГрабскаМ.Специфика адаптации русских заимствованных слов и их опознавание поляками (фонетико-графический и морфологический уровни / М.Грабска. // Współzależność języków słowiańskich [red. J.Bartoszewskiej i M.Grabskiej]. Gdańsk: W-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 1988. S.218 232.
25. Гринченко Б.Предисловіе / Б.Гринченко. // Словарь української мови: в 4т. / [упоряд. з додатком власного матеріалу Б.Гринченко]. К.: Наукова думка, 1997.
Т. 4. 1997. С.І ХХV.
26. ГрицакЕ. Українська літературна мова в Галичині в половині ХІХ сторіччя / Е.Грицак. // Грицак Є. Вибрані українознавчі праці /[вступ та ред. М.Лесів]. Перемишль: Перемиський відділ ОУП, 2002. С.3171.
27. ГумецькаЛ.Л. Фонетичні субституції в староукраїнських запозиченнях з польської мови / Л.Л.Гумецька. // Дослідження і матеріали з української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. Т. 5. С.53 61.
28. ГумецькаЛ.Л. К истории украинско-польских языковых связей / Л.Л.Гумецька. // Исследования по польскому языку. М.: Наука, 1969. С.219 228.
29. ГумецькаЛ.Л. Способи адаптації запозиченої лексики в староукраїнській мові / Л.Л.Гумецька. // Мовознавство. 1976. № 4. С.7173.
30. ГумецькаЛ.Л. З історії лексикології української мови / Л.Л.Гумецька. // Мовознавство. 1981. № 1. С.38 44.
31. ДаниленкоА., ВакуленкоС. В обороні здорового глузду (Shevelov George Y. In and around Kiev. Twenty-two Studies and Essays in Eastern Slavic and Polish Linguistics and Philolody) / А.Даниленко, С.Вакуленко. // Збірник ХІФТ. 1993. Т.1. С.167 183.
32. Данилюк Н. До проблеми єдиної української літературної мови і її варіантів / Н.Данилюк. // Другий міжнародний конгрес україністів. Львів, 22 28 серпня 1993р. Мовознавство: доповіді і повідомлення. Львів, 1993. С.12 16.
33. ДзендзелівськийЙ.О. Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі / Й.О.Дзендзелівський. К.: Наукова думка. 1969. 211с.
34. ДзендзелівськийЙ.І. Українсько-польські лексичні паралелі / Й.Дзендзелівський. // Rozprawy Komicji Językowej. 1970. T XV. С.119 168.
35. ДзендзелівськийЙ. І.Вагилевич перший дослідник іншомовних запозичень в українській мові (Переймання зі слов’янських мов) / Й.Дзендзелівський. // Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. 2000. № 36. С. 157 177.
36. Домбровський В. Фільольоґічні факти чи фікції? (З приводу появи книжки проф. І.Огієнка: Український стилістичний словник. Підручна книжка для вивчення української літературної мови. Львів, 1924. Ст. 496, мал. 8о) / В.Домбровський. // Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. Українська поетика. Перемишль, 1923, 1924. / [Фотопередрук зі статтею Є.Пшеничного та післясловом О. Горбача]. Мюнхен, 1993. С. 112 157.
37. Етимологічний словник української мови: в 7 т. К.: Наукова думка, 1982. . (Словники України)
Т. 1. 1982. 634с.
Т. 2. 1985. 573с.
Т. 3. 1989. 552с.
Т. 4. 2003. 656с.
Т. 5. 2006. 704с.
38. ЕфремовЛ.П. О заимствованных словах / Л.П.Ефремов. // Прогрессивное влияние русского языка на казахский. Алма-Ата: Наука, 1965. С.190 209.
39. Євграфова А.О. Маловідомі сторінки лексикографічної спадщини Івана Огієнка / А.О. Євграфова // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: Наук. зб. / Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, 2005. Вип. 2. С. 146 151. (Серія історична та філологічна).
40. Желеховський Є.Малоруско-німецький словар / Є.Желеховський. Львів: З друкарні тов. им. Шевченка, 1886. 1117c.
41. ЖлуктенкоЮ.А.Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Ю.А.Жлуктенко. К.: Вид-во Київського Ун-ту, 1966. 135с.
42. ЖлуктенкоЮ.А. Лингвистические аспекты двуязычия / Ю.А.Жлуктенко. К.: Вища школа, 1974. 176с.
43. Жовтобрюх М. А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918 1941) / М.А.Жовтобрюх; [відп. ред. В.М.Русаніський]. К.: Наукова думка, 1991. 260с.
44. ЖовтобрюхМ.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Частина 1 / М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик. К.: Вища школа, 1972. 402с. (4-те видання).
45. ЗілинськийІ. Взаємовідносини між українською та польською мовою / І.Зілинський. // Записки Наукового Товариства імені Шевченка / [ред. В. Симовича]. Львів: Друкарня Наукового Товариства імені Шевченка, 1937. Том СLV: Праці філологічної секції. С.203 216.
46. Ізюмов О. Правописний словник / О.Ізюмов. Харків: Радянська школа, 1931. 580с.
47. Караулов.Ю.Н. Общая и русская идеография / Ю.Н.Караулов; [отв. ред. член-корр. АНСССР С.Г.Бархударов]. М.: Наука, 1976. 356с.
48. КобилянськийБ.В. До вивчення германізмів і полонізмів в українській мові / Б.В.Кобилянський. // Мовознавство 1974. № 6. С.31 35.
49. КовалівП. Роля запозичень та методологічні засади їх дослідження / П.Ковалів. // Записки Наукового Товариства ім.Шевченка. 1962. Т.CLXXVII: Збірник на пошану сімдесятиріччя народин Романа Смаль-Стоцького / [ред. В.Лев і М.Стахів]. С.103 107.
50. КовалівП. Вступ до історії східнослов’янських мов / П.Ковалів. Нью-Йорк: Наукове Товариство імени Шевченка, 1070. 160с.
51. Ковтюк И.Украинские заимствования в ужанском венгерском говоре / И.Ковтюк; [ред. и предисловие А.Золтана]. Ньиредьхаза, 2007. 340с.
52. Космеда Т.А. Польско-русское взаимодействие: лексические заимствования / Т.А.Космеда. // Kontakty polsko-wschodniosłowiańskie / [pod red. M.Bobrana]. Rzeszów: Wyd-wo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1995. S.131 138.
53. Костюк Д. Польська мова посередник германізмів в українській мові XVIIст. / Д.Костюк. // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами: Тези доповідей. Ужгорож, 1982. С. 131 132.
54. Крысин Л.П. К определению терминов «заимствование» и «заимствованное слово» / Л.П.Крысин. // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С.104 116.
55. Крысин Л.П. О причинах лексического заимствования / Л.П.Крысин. // Русский язык в школе. 1965. № 3. С.11 15.
56. Крысин Л.П. Иноязычная лексика в русской литературной речи 20-х годов / Л.П.Крысин. // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С.117 134.
57. Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке / Л.П.Крысин. М.: Наука, 1968 207с.
58. Кузеля З. Історичний розвиток і сучасний стан українського словництва / З.Кузеля. // Записки Наукового Товариства ім.Шевченка. 1962. Т.CLXIX: Збірник на пошану Зенона Кузелі / [ред. В.Янева]. С.217 235. (Праці філологічної та історично-філософічної секції).
59. Кузеля З., Рудницький Я. Українсько-німецький словник / З.Кузеля, Я.Рудницький. Ляйпціґ: Отто Гаррассовіц, 1943. 1494с.
60. Кузнецова А.И.Понятие семантической системы языка и методы ее исследования / А.И.Кузнецова. М.: Изд-во МГУ, 1963. 59с.
61. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови / О.Курило. К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2004. 303с.
62. Курс сучасної літературної мови / [ред. Л.А.Булаховського]. К.: Радянська школа, 1951.
Т.1: 1.Вступ, 2.Лексика, 3.Фонетика, 4.Морфологія, 5.Наголос. 519с.
63. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови / Л.А.Лисиченко. Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2006. 150 с.
64. Ліпкевич І.Г. Полонізми у творах Івана Франка / І.Г.Ліпкевич. // Вісник Запорізького державного університету: філологічні науки. 2001. №1. С.55 58.
65. Малахова Ю.В. Японські запозичення в контексті міжкультурної комунікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан. філол. наук: 10. 02. 13 Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії” / Ю.В.Малахова. К., 2007. 19с.
66. Матвіяс І. Варіанти української літературної мови / І.Матвіяс. К., 1998. 162с.
67. Медведєва О. А. Запозичення іншомовних слів як мовотворчість (У світлі ідей Д.Овсянико-Куликовського та О. Потебні про творчий характер мови) / О.А.Медведєва. // Вісник Харківського університету. Х., 1998. №411: Спадщина Д.М.Овсянико-Куликовського та сучасна філологія. С.305308.
68. Мозер М. Фонетичні полонізми у Граматиці Лаврентія Зизанія / М.Мозер. // Українська історична та діалектна лексика: Збірник наук. праць. Львів, 2007. Вип. 5. С. 111143.
69. Мозер М.Причинки до історії української мови / М.Мозер; [заг. ред. С.Вакуленка]. Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2008. ХVІ, 832с.
70. Москаленко А. А. Історія українського правопису. Радянський період. Одеса: Одеський державний університет ім.І.І.Мечникова, 1968. 61с.
71. МуромцеваО.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ на початку ХХ ст. / О.Г.Муромцева. Х.: Вища школа, 1985. 152с.
72. Ніковський А. Розвиток літературної мови / А.Ніковський. // Життя й Революція. 1925. № 8. С.26 29.
73. Ніковський А.Словник українсько-російський / А.Ніковський. К.: Горно, 1926. 864с.
74. Німчук В. В. Проблеми українського правопису ХХ початку ХХІст.ст. / В.В.Німчук. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2002 116с.
75. НовиковЛ.А. О семантическом переоформлении заимствованных слов в русском языке / Л.А.Новиков. // Русский язык в школе. 1963. №3. С. 5 10.
76. Огіенко И. И. Иноземные элементы въ русскомъ языке. Исторія проникновенія заимствованныхъ словъ въ русскій языкъ / И.И.Огіенко. Кіевъ: Тип. В.П.Бондаренко и П.Ф. Гнездовскаго, 1915. 136с.
77. Огієнко І. Український стилістичний словник. Підручна книжка для вивчення літературної мови / І.Огієнко. Львів: Видання укр. книгарні і антикварні. 1924. 496с.
78. Огієнко І. Чистота й правильність української мови. Підручник для вивчення української літературної мови. Львів: Видання книгарні Арнольда Бардаха, 215с.
79. Огієнко І. Нариси з історії української мови. Система українського правопису / І.Огієнко. Варшава, 1927. 216с.
80. Огієнко І.Чужі впливи на українську мову / І.Огієнко. // рідна мова. 1933. Ч. 4. С.113 118.
81. ОгієнкоІ. Для одного народу один правопис! Наші правописні непорозуміння / І.Огієнко. // Рідна мова. 1933. Число 5. С. 161 170.
82. Огієнко І.Рідне писання / І.Огієнко. Жовква: Василіян, 1933. Ч.1: Український правопис і основи літературної мови. 145с.
83. Огієнко І. Наддніпрянська еміграція й рідна мова / І.Огієнко. // Рідна мова. 1934. Ч. 5(17). С. 177 182.
84. Огієнко І. Кукіль у житі. Терапія літературної мови / І.Огієнко. // Рідна мова. 1934. Ч. 8 (20). С.357 362.
85. Огієнко І.Рідне писання / І.Огієнко. Жовква: Василіян, 1934. Ч.ІІ: Словник місцевих слів, у літературній мові не вживаних. 155с.
86. Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові / І.Огієнко. // Рідна мова. 1936. Ч. 1 (37). С.13 18.
87. Огієнко І. І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / І.І.Огієнко (Митрополит Іларіон): [упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та прим. М.С.Тимошик]. К.: Либідь, 1995. 296с.
88. Олійник А.Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / А.Д.Олійник. К. 2002. 20с.
89. Онацький Є. Українсько-італійський словник / Є.Онацький. Рим: Італо-Східна друкарня абатства св.Нила Ґроттаферратского, 1977. 1741 (2)с.
90. Онышкевич М. О. Польские элементы в диалекте бойков / М.О.Онышкевич. // Исследования по польскому языку. М.: Наука, 1969. С.229 253.
91. Павлушенко О.А. Запозичення і засвоєння одиниць екзотичної лексики / О.А.Павлушенко. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. 1999. № 1. С.6 10. (Серія: Філологія).
92. Паламарчук Л. С. Лексико-семантичний розвиток мови / Л.С.Паламарчук. // Мовознавство. 1982. № 4. С.3 7.
93. Полюга Л. М. Українська абстактна лексика XIV першої половини XVIIст. / Л.М.Полюга. К.: Наукова думка, 1991. 240с.
94. Попова Н.О. Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну систему української мови кінця ХХ та початку ХХІстоліття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Н.О.Попова. Харків, 2002. 18с.
95. Попович Н.Г. Семантико-стилістичні групи іменників у науковому мовознавчому тексті / Н.Г.Попович. // Культура Причерноморья. 1997. № 2. С.301 303.
96. Потебня А. А. Язык и народность / А.А.Потебня. // ПотебняА. А. Мысль и язык. К.: Синто, 1993. С. 158185.
97. Правописний словник / [ред. О.Панейка]. Львів: Українське видавництво, 1941. 784с.
98. Процик І. Чужомовні запозичення в українській фізичній термінології на зламі ХІХ ХХ століть / І.Процик. // Вісник Львівського Університету. 2003. Вип. 30. С. 242 247. (Серія філологічна).
99. Романова Н.П. Словообразование и языковые связи. Русско-украинско-польские языковые связи ХVI XVII вв. и вопросы словообразования / Н.П.Романова. К.: Наукова думка, 1985. 189с.
100. Романчук Ю. Яків Головацкий / Ю.Романчук. // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. (З додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури). Львів: Накладом товариства «Просьвіта», 1913.С.145148.
101. Російсько-український словник / [гол. ред акад. А.Е.Кримський]. К.: Червоний шлях, 1924.
Т. 1. 1924. 290[15] с.
102. Російсько-український словник / [гол. ред акад. А.Е.Кримський]. К.: Державне видавництво України, 1929.
Т. 2. 1929. 290[15] с.
103. Російсько-український словник / [гол. Ред акад. С.Єфремов]. К.: Державне видавництво України, 1927.
Т. 3. 1927. 336 с.
104. Рудницький Я. Г.Голоскевич: Правописний словник / Я.Рудницький. // Свобода. 1952. № 173 (6 липня). С. 6.
105. Рудницький Я. Зенон Кузеля як лексикограф / Я.Рудницький. // Записки Наукового Товариства ім.Шевченка. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962. Т. CLXIX: Збірник на пошану Зенона Кузелі / [ред. В.Янева]. С.84 88. (Праці філологічної та історично-філософічної секції).
106. Русанівський В.М., Цілуйко К. К. Типи мовних контактів і методи їх вивчення / В.М.Русанівський, К.К.Цілуйко. // Методологічні питання мовознавства. К.: Наукова думка, 1966. С.134 145.
107. Русанівський В.М. Співвідношення літературної мови і діалектів етнічних слов'янських груп / В.М. Русанівський. // Функціонування та розвиток сучасних слов'янських мов. К.: Наукова думка, 1991. С.24 32.
108. Сабадош І. Українсько-польська взаємодія в ботанічній лексиці / І.Сабадош. // Badania dialektów i onomastyki na pograniczu polsko-wschodnio-słowiańskim / [pod red. M.Kondratiuka]. Białystok: UW. Filia, 1995. С.87 97.
109. Свашенко А.Семантичні зміни польських запозичень в українській мові (на матеріалі пам’яток XVI XVIII ст. та сучасної мови) / А.Свашенко. // Język ukraiński: współczesność historia. Українська мова: сучасність історія / [red. F.Czyżewski, P.Hrycenko]. Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej, 2003. S.203 214.
110. Сербенська О. А. Взаємини української та польської мов у процесі формування адміністративно-юридичної лексики ІІп. ХІХст. / О.А.Сербенська. // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами: Тези доповідей. Ужгород, 1982. С. 141 142.
111. Синявський О. Коротка історія Українського правопису” / О.Синявський. // Культура українського слова. Харків Київ: Держ. вид-во Література і мистецтво”, 1931. Збірник І. С.93 112.
112. Сімович В. Передмова / В.Сімович. // Правописний словник / [ред. О.Панейка]. Львів: Українське видавництво, 1941. С.3