Яценко Костянтин Анатолійович. Мультикультуралізм як соціокультурний феномен сучасності: соціально-філософський аналіз

Краткое описание

Яценко Костянтин Анатолійович. Мультикультуралізм як соціокультурний феномен сучасності: соціально-філософський аналіз.- Дис. канд. філос. наук: 09.00.03, Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 2014.- 203 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЯЦЕНКО КОСТЯНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 1:316.75:316.733

МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Козловець Микола Адамович
доктор філософських наук,
професор

Житомир – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ……………………………….……. 11
1.1. Феномен мультикультуралізму як предмет соціально-філософської рефлексії …………………………………………………………….…… 11
1.2. Теоретико-методологічні засади дослідження феномену мультикультуралізму……………………………………………………. 33
Висновки до розділу 1….…………………………………………………… 54
Розділ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРАКТИКИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ………………….. 57
2.1. Зміст та засадничі принципи основних мультикультурних парадигм сучасності…………………………………………………………….… 57
2.2. Мультикультурний дискурс і соціальні практики мультикультуралізму в глобалізованому світі…………….……….… 80
2.3. Формування ідентичності у мультикультурному середовищі…….… 103
Висновки до розділу 2…………….………………………………………… 127
Розділ 3. МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ ТА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ..…………………………………………………….. 130
3.1. Соціальні та етнонаціональні аспекти розвитку мультикультурної ситуації в сучасній Україні……………….………………………………… 130
3.2. Національна ідентичність українців в умовах полікультурності…… 152
Висновки до розділу 3.……………………………………………………… 171
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………………… 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Визначальною характеристикою сучасного світу є культурне розмаїття, значущість якого у подальшому буде лише зростати. Національні суспільства нині розвиваються в умовах глобальної інтеграції, поглиблення взаємодії культур, стрімкого зростання міжкультурних комунікаційних процесів за одночасного посилення факторів, сприяючих диференціації соціумів у ході політичних і соціально-економічних трансформацій.
Суперечливий вплив цих процесів на суспільний розвиток зумовлює необхідність обов’язкового розв’язання багатокультурними суспільствами низки стратегічних завдань, зокрема таких як: збереження й розвиток усіх культурних складових соціуму; підтримка культурного розмаїття як фактора протидії наслідкам глобалізації; вирішення міжкультурних протиріч шляхом реалізації рівноправного діалогу між сторонами конфлікту; консолідація суспільства навколо спільних для усієї нації цінностей. Однією з альтернативних стратегій суспільного розвитку, спрямованих на вирішення зазначених вище проблем є мультикультуралізм. Його фундаментальними засадами проголошено повну рівноправність будь-яких культурних форм, пріоритет "культурного розмаїття" над етнокультурною гомогенністю та максимальна толерантизація міжкультурних відносин. Проте, втілення цих ключових для мультикультуралізму принципів на практиці, крім позитивних наслідків, несе для полікультурних суспільств й певні небезпеки. Це зумовлює необхідність комплексного аналізу феномену мультикультуралізму в контексті перспектив його практичного втілення у суспільні практики національного творення.
Соціально-філософське осмислення мультикультуралізму дозволить виявити закономірності розвитку, умови практичної реалізації, пов’язати його функціонування з тенденціями глобалізації, універсалізації, становленням культурного розмаїття. Дослідження теоретичних засад функціонування цього феномену, вивчення міжнародного досвіду практичної реалізації мультикультурних програм сприятиме виваженій оцінці перспектив їх упровадження в Україні.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Предметом сучасних наукових досліджень є прояви соціокультрного феномену мультикультуралізму в суспільстві, його теорія та практика, суперечливий характер тощо. Серед наукових праць західних авторів, присвячених мультикультурній проблематиці, передусім, слід виділити: соціально-філософські розвідки С. Бенхабіб, Ю. Габермаса, У. Кимліки, Ч. Кукатаса, Б. Парекха, Р. Сеннета, Ч. Тейлора, М. Уолцера та А. Янг, якими були розроблені найбільш впливові в академічному середовищі мультикультурні концепції. Потрібно відзначити й наукові студії К. - О. Апеля, У. Бека, П. Б’юкенена, с. Гантінгтона, Н. Глейзера, Р. Дворкіна, Е. Еріксона, А. Етціоні, с. Жижека, Г. Каллена, Р. ле Коадіка, Ю. Крістевої, Г. Маркузе, Ш. Муфф, Ф.- О. Радтке, Дж. Роулза, Т. Саррацина, Е. Фромма, Б. Фрідан, А. Шлезінгера (мол.), в яких мультикультуралізм був осмислений у всій повноті його практичних утілень у соціальну реальність.
На пострадянському просторі філософські дослідження мультикультурної проблематики проводились Л. Арутюновою, О. Астаф’євою, А. Борисовим, Л. Дробіжевою, Г. Канаршем, І. Козліком, А. Куроп’ятником, Н. Лебедевою, Р. Макаровою, В. Малаховим, Л. Нізамовою, Е. Паїним, Н. Пригодою, І. Семененко, Т. Стефаненко, Т. Суконкіною, В. Тишковим, М. Тлостановою, с. Федюніною та іншими науковцями. У дослідженнях цих авторів здійснюється систематизація та узагальнення різноманітних ідеологічних течій мультикультуралізму, вивчається його теорія і практика, аналізуються загальні закономірності і конкретні прояви політичних мультикультурних стратегій.
Різні аспекти мультикультуралізму: від його онтологічних засад до осмислення перспектив реалізації у суспільстві мультикультурної політики, розглядаються й вітчизняними науковцями. Ця проблематика є предметом досліджень Н. Висоцької, Б. Глотова, Х. Голинської, Л. Губерського, с. Дрожжиної, О. Калакури, Ю. Ковтуна, М. Козловця, А. Колодій, В. Кременя, Т. Кулікової, О. Литвиненка, В. Мандрагелі, І. М’язової, Л. Нагорної, Л. Панасюк, М. Поповича, П. Сауха, Н. Якси та інших вітчизняних дослідників. Зокрема, М. Поповичем досліджуються витоки мультикультуралізму, А. Колодій – перспективи його практичної реалізації. С. Дрожжина вивчає мультикультуралізм як концептуальну модель сучасного соціуму, О. Литвиненко проводить його соціально-філософський аналіз як методологічної філософської концепції і механізму соціальної політики. Соціально-методологічні аспекти мультикультуралізму досліджуються Т. Куліковою, його негативні прояви у різних сферах суспільного життя – І. М’язовою.
Визнаючи теоретичну й практичну значущість попереднього наукового доробку, слід наголосити на недостатній розробленості мультикультурної проблематики у вітчизняних наукових студіях. Зокрема, бракує соціально-філософських розвідок, присвячених вивченню феномену мультикультуралізму як динамічного соціокультурного утворення, аналізу його онтологічних, епістемологічних та аксіологічних аспектів функціонування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка "Випробування людського буття: класичний і посткласичний дискурс", НДР № 0111U000154.
Об’єктом дослідження є мультикультуралізм як соціокультурний феномен.
Предметом – специфіка соціальних практик мультикультуралізму і міжкультурних взаємодій у сучасному суспільстві.
Метою дисертаційної роботи є соціально-філософський аналіз мультикультуралізму як динамічного соціокультурного утворення сучасного полікультурного суспільства.
Відповідно до поставленої мети окреслено такі дослідницькі завдання:
 розкрити соціальну сутність мультикультуралізму як соціокультурного утворення;
 розглянути природу й характер мультикультуралізму в контексті проблем, пов’язаних із реалізацією прав і свобод етнокультурних меншин в умовах полікультурних соціумів;
 дослідити особистісну та групову ідентифікації як онтологічні аспекти феномену мультикультуралізму;
 проаналізувати моделі втілення теоретичних засад мультикультуралізму у соціальну практику;
 осмислити наслідки реалізації мультикультурних програм у стратегіях націє- та державотворення;
 охарактеризувати мультикультурну ситуацію та визначити перспективи реалізації мультикультурних програм у сучасній Україні.
Методи дослідження. У дисертації на підставі взаємодоповнення застосовується комплекс філософських, загальнонаукових та спеціальних методів: діалектичний, системно-аналітичний, інтерпретативний, історичний, порівняльний, критичний та прогностичний, скоординовані у межах соціально-філософського, соціологічного та соціокультурного методологічних підходів.
За допомогою діалектичного методу мультикультуралізм проаналізовано як динамічне соціокультурне утворення із варіативними часовими, просторовими, ситуативними та ціннісно-змістовними характеристиками. Завдяки методу системного аналізу було розглянуто його структуру, що передбачає наявність багатьох підсистем та елементів. Інтерпретативний метод сприяв філософському осмисленню ідентичності як важливого онтологічного аспекту мультикультуралізму. Використання історичного методу дозволило дослідити мультикультуралізм у контексті виникнення та розвитку. Порівняльний метод сприяв філософському осмисленню різних мультикультурних моделей, втілених у національних практиках низки західних країн. Застосування критичного методу сприяло розгляду мультикультурної політичної стратегії як однієї з альтернатив націєбудівництва та оцінці її позитивних та негативних наслідків. Прогностичний метод був задіяний з метою оцінки перспектив практичного втілення принципів мультикультуралізму в соціальну реальність як у межах національних утворень, так і на наддержавному рівні.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненні соціально-філософського аналізу феномену мультикультуралізму, в обґрунтовуванні принципів співіснування культур меншин і більшості, втілених у окремих мультикультурних практиках та стратегіях національного будівництва.
Наукова новизна конкретизується у низці положень, які виносяться на захист:
– вперше здійснено соціально-філософський аналіз феномену мультикультуралізму як динамічного системного соціокультурного утворення з варіативними характеристиками. Запропоновано авторське визначення мультикультуралізму як суспільної ліберальної стратегії розвитку, ідеологічну основу якої становить соціально-філософське обґрунтування примату етнокультурного розмаїття над гомогенністю суспільств, рівноправ’я будь-яких культурних форм та толерантності у відносинах між ними. Визначено загальні принципи функціонування мультикультуралізму та його структурну побудову, яка містить: 1) теоретичні рівні осмислення мультикультуралізму (демографічно-описовий, програмно-політичний, ідеологічно-нормативний, соціально-трансформативний, історичний); 2) моделі практичної реалізації мультикультурних програм у культурології, педагогіці, психології, етнології тощо; 3) конкретні форми мультикультуралізму втілені у соціальну практику ("ліберальна", "радикальна", "комунітаристська" та ін.);
– проведено критичний аналіз суперечностей мультикультуралізму в політиці західних країн, у ході якого визначено основні напрями реалізації мультикультурної політики та здійснено класифікацію її проблемних зон у теоретичних транскрипціях; окреслено дискурсивне поле міжкультурної комунікації і конфліктів у контексті загальнолюдських цінностей;
– поглиблено соціально-філософську базу осмислення онтологічних засад мультикультуралізму. Встановлено, що особистісна та групова ідентифікації є важливими аспектами мультикультуралізму, оскільки останній передбачає вибудовування людиною власної ідентичності через визнання цінності інших культур;
 набуло подальшого розвитку дослідження мультикультуралізму як особливого виду інтегративної ідеології у контексті її втілення у політичні та соціальні практики. Доведено, що він є суперечливим у своїй основі й імпліцитно містить конфліктогенний потенціал;
 з’ясовано, що позитивними наслідками реалізації мультикультурних програм має для суспільств є утвердження культурного розмаїття, громадянський мир, збереження та розвиток культурних традицій меншин тощо. Разом із тим обґрунтовано, що мультикультуралізм становить для полікультурних соціумів й небезпеки "розмивання" національної ідентичності, культурної фрагментації, поширення етноцентристських тенденцій тощо;
 охарактеризовано сутність та проблемне поле реалізації мультикультурних практик в українському соціумі. Зроблено висновок, що за умов несформованості культурного "ядра" нації й нерозвиненості громадянського суспільства в Україні, мультикультурна стратегія націєбудівництва для країни є неприйнятною. Натомість реалізація окремих мультикультурних програм у різних сферах суспільного життя сприятиме формуванню у суспільстві національної ідентичності на засадах толерантності у міжкультурних відносинах та спільних для усієї нації громадянських цінностей.
Теоретичне та практичне значення роботи полягає у комплексному аналізі фундаментальних засад феномену мультикультуралізму, його онтологічних, аксіологічних та епістемологічних аспектів. Фактологічний матеріал дисертації може бути використаний у подальшому формуванні парадигми етнонаціонального розвитку полікультурних суспільств.
Результати дослідження, висновки та рекомендації можуть бути враховані в ході подальшої науково-теоретичної розробки стратегій національного будівництва, етнокультурної політики, модернізації соціальної сфери, освіти, діяльності державних інституцій тощо. Окремі положення дослідження стануть у нагоді для розроблення лекційних курсів з соціальної філософії, історії філософії, філософії культури, політичної філософії, політології, етнології, соціології, при написанні навчальних посібників, курсових та дипломних робіт.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною авторською науковою працею. Висновки, узагальнення та положення новизни одержані здобувачем самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, доповідались на низці наукових конференцій, зокрема: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми, перспективи" (Житомир, 2009); ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності" (Житомир, 2009, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стратегія регіональної молодіжної політики" (Донецьк, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції "Світові війни ХХ століття та історична пам’ять" (Житомир, 2011); Міжнародній науковій конференції "Проблеми культурної ідентичності: співвідношення традиційного і модерного аспектів ідентифікації" (Острог, 2011); Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету – 2012" (Київ, 2012); Міжнародній науковій конференції "Байкальська зустріч" (Улан-Уде, 2012); IV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих науковців "Актуальні проблеми сучасної філософії та науки у глобалізованому світі" (Житомир, 2012); XIV міжвузівській науково-методичній конференції "Система військової освіти України: досвід, сьогодення та перспективи розвитку" (Житомир, 2013); Всеукраїнській науковій конференції "Філософія як культурна політика сучасності" (Острог, 2013); VІ Міжнародній науковій конференції "Культура в горизонті сталих і плинних ідентичностей" (Острог, 2013).
Публікації за темою дисертації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 16 працях. У фахових виданнях України опубліковано 5 статей. У закордонних періодичних виданнях видано 2 статті, 1 з яких є фаховою.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках. Список використаних джерел та літератури містить 246 найменувань на 24 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В ході міждисциплінарного дослідження феномену мультикультуралізму, здійснене у межах цієї соціально-філософської розвідки, системного аналізу наукових праць за темою дисертації було встановлено:
1. Мультикультуралізм є заснованою на принципах лібералізму стратегією розвитку суспільства, ідеологічну основу якої становить соціально-філософське обґрунтування примату "культурного розмаїття" над етнокультурною гомогенністю держав, проголошення культурного плюралізму, толерантності у відносинах та рівноправ’я культурних форм необхідними умовами гармонійного розвитку соціуму.
Зазначений феномен позиціонує себе, насамперед, як особливий вид інтегративної ідеології метою якої є: подолання міжкультурних конфліктів; сприяння формуванню єдиного національного суспільства шляхом толерантизації відносин між носіями різних культурних традицій за умов забезпечення їх паритетного становища у соціумі; утвердження єдиних для представників різних культурних традицій громадянських цінностей та соціальних норм поведінки. Мультикультуралізм є динамічним, варіативним, незавершеним та процесуальним соціокультурним конструктом, що дозволяє розглядати його у системі діалектичних категоріальних координат.
Організація структурної побудови цього динамічного соціокультурного утворення передбачає: 1) рівні його осмислення у межах низки теоретичних концепцій (демографічно-описовий, програмно-політичний, соціально-трансформативний історичний, ідеологічно-нормативний рівні); 2) програми практичного втілення мультикультурних парадигм у соціальну реальність в освітянській, політичній, економічній та інших суспільного життя; 3) різні форми практичної реалізації мультикультуралізму ("ліберальна", "неоліберальна", "комунітаристська", "поліцентрична", "радикальна" та ін.).
2. Теорія мультикультуралізму de facto є сукупністю теоретичних поглядів, сформованих у межах ліворадикальної, ліберальної та комунітаристської ідеологій, низки традиційних та посттрадиційних філософських парадигм, політичних, соціологічних, педагогічних та інших наукових концепцій, репрезентованих у різних сферах соціогуманітарного знання. Зазначена теорія становить ідеологічну основу політики, покликаної забезпечити гармонійний розвиток багатокультурних суспільств на засадах визнання рівноправності домінуючої та маргінальних культур суспільства, толерантності у міжкультурних відносинах, рівноправного діалогу, формування єдиних для усього суспільства громадянських цінностей.
Проте, практична реалізація мультикультурної політики значно ускладнюється суперечливістю самого мультикультуралізму. Адже, сучасний світ характеризується одночасним посиленням культурної гетерогенності суспільств та прагненнями культурних груп зберегти власну самобутність шляхом ізоляції від інших культурних впливів.
Тому спроби вирішити за допомогою мультикультурних програм проблем полікультурної освіти, міграції, захисту прав етнокультурних меншин, забезпечення соціальної стабільності суспільств, часто-густо призводять до протилежних, очікуваним, результатів. Зокрема, негативними наслідками мультикультурної політики є: посилення етнокультурної фрагментації суспільств, інституціалізація відмінностей, подальша маргіналізація мігрантського середовища.
3. Важливий онтологічний аспект феномену мультикультуралізму становить ідентичність, що зумовлено її зведеністю до культури у сучасних умовах етнокультурного плюралізму. В основу будь-яких мультикультурних версій покладений принцип визнання будь-яких культур рівноправними та незалежними складовими загальної культури людства, які разом утворюють усю цінність і багатство останньої. Адже, мультикультуралізм передбачає захист культур та їх носіїв від нав’язування домінуючих у суспільстві норм і традицій, створення для них умов вільного й безперешкодного розвитку. Реалізація цього принципу зумовлює необхідність формування у суспільній думці поваги до культурних переконань представників інших культур.
Мультикультуралізм передбачає спроможність індивідів вийти за межі власної ідентичності та готовність поступитись своїми культурними переконаннями задля спільної національної мети. Тому обґрунтування мультикультуралізмом необхідності компромісу між реалізацією індивідуальних та групових прав стало важливим чинником поширення розмаїття проявів групових та особистісних ідентифікацій у сучасному світі.
Мультикультуралізмом, як системою теоретичних знань, поглиблено теорію толерантності, яка почала розглядатись як готовність культур до конструктивного діалогу. Саме тому, розробка теоретичного підґрунтя нового застосування принципів толерантності у питаннях організації міжкультурної взаємодії, стало безумовним надбанням теорії мультикультуралізму.
4. Першочерговим завданням застосування політичних і соціальних мультикультурних практик є забезпечення толерантного співіснування та розвитку різних культур в умовах їх розмаїття. Проте, кожна із національних моделей мультикультуралізму має свою специфіку. Так у США використовується громадянська політична модель мультикультуралізму, яка передбачає надання державою можливості етнокультурним меншинам брати участь у процесах державного управління та самоуправління при дотриманні нейтралітету щодо їх ідентичностей та культурних особливостей. Канадська модель мультикультуралізму надає індивіду свободу обрання ним власних культурних вподобань, не нав’язуючи при цьому цінностей як домінуючих цінностей, так і культурних традицій власної культурної групи. В Австралії застосовується мультикультурна модель, якою передбачено: однакові права усіх громадян, незалежно від їх етнічного походження та віросповідання, на захист від дискримінації; визнання відповідальності кожного за обрані ним культурні, політичні та релігійні переконання; проголошення безумовної користі для австралійського суспільства реалізації мультикультурної політики, покликаної підтримувати культурне розмаїття в ім’я гармонійного розвитку всієї нації.
На відміну від зазначених вище емігрантських суспільств, у провідних західноєвропейських країнах мультикультуралізм офіційно не проголошений політичною доктриною націєбудівництва. В їх суспільствах він знаходить свого вираження у способах інтеграції іммігрантів. Зокрема, у дослідженні розглянуто три основних моделі такої інтеграції: "етнічну" – властиву для Німеччини, "політичну" – для Франції, та власне "мультикультурну" – для Великобританії.
Позитивна спрямованість мультикультурної політики є очевидною, адже вона має на меті:
 розвиток національної громадянської самосвідомості усіх членів суспільства, незалежно від їх культурних уподобань;
 гармонізацію суспільного життя за умов збереження конкурентної боротьби між соціокультурними спільнотами як ключового фактору подальшого розвитку їх культур;
 протидію проявам націоналізму шляхом контрольованого впливу змішування культур, заради подальшого гармонійного розвитку усього людства на засадах поваги до традиційних норм інших культур;
 формування у членів суспільства свідомого прагнення до порозуміння із представниками інших культур.
Проте, практика виявила проблемні зони реалізації такої політики, що зумовлено конфліктним потенціалом, який міститься у самій онтологічній природі мультикультуралізму. Внутрішній конфлікт, властивий останньому, знайшов свого вираження, передусім: у складностях, пов’язаних із формуванням єдиної загальнонаціональної ідентичності, внаслідок небажання мігрантів інтегруватись у культуру приймаючих їх суспільств, їх прагненні до етнокультурної самоізоляції та домінування у соціокультурному просторі суспільства; у зростанні міжкультурної конфліктогенності та міжцивілізаційних протиріч; у поступовій втраті домінуючою більшістю власної культурної ідентичності, що за умов зниження рівня її чисельності, внаслідок сучасних демографічних процесів, загрожує перетворенню національних культур титульних більшостей в одну з маргінальних.
Авторський аналіз дискурсивного поля міжкультурної комунікації і конфліктів показав, що встановлення порозуміння між культурами є можливим через реалізацію конструктивного діалогу між ними. Можливості реалізації такого діалогу відкриваються за умов його проведення на засадах "дорадчої демократії" та максимальної відкритості для публічного обговорення.
5. Реалізація мультикультурних програм у полікультурних суспільствах, безумовно, має низку позитивних для них наслідків, серед яких громадянський мир, поширення культурного розмаїття, збереження та розвиток культур меншин тощо.
Проте, у ситуації загострення міжкультурних протиріч, поширення ксенофобських тенденцій у соціумі та кризових явищ в економіці, реалізація мультикультурної політики становить для національних суспільств загрозу їх гармонійному розвитку та стабільності. Тому впровадження мультикультурних програм у будь-яких сферах суспільного життя на конкретному національному ґрунті потребує вкрай виваженого підходу.
Разом із тим, доцільним, на наш погляд, є впровадження принципів мультикультуралізму на наднаціональному рівні у практиках розбудови нової архітектоніки глобального мультикультурного суспільства. Реалізація мультикультурних програм, здійснених у межах діяльності ООН та її структурних підрозділів, безперечно, сприятиме гармонізації міжкультурних відносин, розвитку культурного розмаїття та подоланню таких негативних наслідків глобалізації як культурна "вестернізація", комерціалізація, уніфікація тощо.
6. Аналіз мультикультурної ситуації в Україні, здійснений на основі порівняння історичного і сучасного контекстів показав, що за сучасних умов вітчизняний соціум є неготовим до реалізації у його межах повномасштабної мультикультурної стратегії націєбудівництва. Адже, українське національне етнокультурне ядро знаходиться у стадії формування; недостатньо розвинені демократичні інститути вітчизняного суспільства; існуюча нормативно правова база лише частково відповідає потребам мультикультурного націєбудівництва; у соціумі наявні певні ксенофобські настрої щодо представників інших культурних традицій.
Натомість, значні теоретичні потенції мультикультуралізму дозволяють визнати можливість використання його окремих елементів для вирішення певних соціокультурних проблем українського суспільства. Так, пріоритетними напрямами застосування мультикультурних програм можуть бути визначені:
 розв’язання конфліктів, заснованих на культурних та мовних протиріччях, шляхом змішення акцентів міжетнічного протистояння з політичної у культурну площину;
 практична реалізація мультикультурних принципів в освітянській сфері, що сприятиме формуванню в українському соціокультурному просторі толерантності щодо носіїв інших культурних традицій;
 організація діяльності державних органів управління та інституцій громадянського суспільства, призначених здійснювати регулюючий вплив на гармонійний розвиток усіх культурних складових українського соціуму та їх інтеграцію у громадянську націю;
 створення та вдосконалення законодавчої бази, призначеної на правовому рівні задовольняти культурні запити меншин, що компактно мешкають в Україні.
Нажаль, межі даної соціально-філософської розвідки не дозволили дослідити феномен мультикультуралізму більш змістовно. Проте, враховуючи недостатню розробленість цієї проблематики у вітчизняній науці, її актуальність та соціальну значущість, можна наголосити на безумовній перспективності подібних досліджень у майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Артеменко А. Мережеве суспільство і криза мультикультуралізму / А. Артеменко // Наукові записки Національного університету "Острозька академія" – 2011. – Вип. 8. – С. 104 – 111.
2. Астафьева О. Н. Межкультурный диалог в условиях расширения миграционных процессов / О. Н. Астафьева // Формирование устойчивой антитеррористической позиции гражданского общества как основы профилактики терроризма : IV межд. науч. конф. по проблемам безопасности и противодействия терроризму, 30 – 31 октября 2008 г. : матер. конф.. – М., 2009. – Т. 1. – С. 294 – 307.
3. Астафьева О. Н. Время антиманифеста мультикультурализма или конкуренции альтернативных моделей? / О. Н. Астафьева // XII Международные Лихачевские научные чтения, 17 – 18 мая 2012 г. : сборник докладов. – СПб., 2012. – Т. 1. – С. 253 – 255.
4. Балицкая И. В. Современные подходы к реализации идей мультикультурного образования в США / И. В. Балицкая // Ученые записки Сахалинского государственного университетаю. – Южно-Сахалинск : СахГУ, 2005. – Вып. 5. – С. 92 – 94.
5. Балмасов С. Украинская диаспора говорит "за всю Канаду" Електронний ресурс] / С. Балмасов // Pravda.ru. – 2010. – Режим доступу: http://www.pravda.ru/world/northamerica/usacanada/28-03-2010/1024426-canad-0/#.
6. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1979. – 504 с.
7. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / У. Бек; пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника]. – М. : Прогрес-традиция, 2001. – 304 с.
8. Бенхабиб С. Притязания культуры. Равенство и разнообразие в глобальную эру / С. Бенхабиб; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева].– М. : Логос, 2003. – 350 с.
9. Бергер П. Социальное конструирование реальности / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Изд-во Московского философского фонда, 1995. – 322 с.
10. Бережна С. В. Історична компаративістика в теорії та практиці мультикультуризму: філософсько-антропологічний аспект / С. В. Бережна // Гілея. – 2011. – Вип. 51. – С. 311 – 315.
11. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1991. – 413 с.
12. Бичко І. В. Буття як свобода / І. В. Бичко // Еколого-антропологічні читання – 2001. – К. : Стилос, 2001. – С. 62 – 68 .
13. Боммес М. Международная миграция и дерегуляция коллективных форм социальной идентичности в национальных государствах / М. Боммес; пер. с англ. В. Ильина.] // Миграции и национальное государство. – СПб. : Центр независимых социологических исследований, 2004. – С. 147 – 173.
14. Бондарук С. О. Досвід західних демократій та мультикультурний розвиток в Україні // Матер. ІІ міжнар. наук. конф. – Одеса, 24 – 26 травня 2002 р. – К. : Ай Бі, 2003. – 729 с.
15. Борисов A. A. Американские консерваторы и проблемы билингвизма / A. A. Борисов // Актуальные проблемы философии, социологии и политологии, экономики и психологии. – Пермь : Изд-во Пермского университета, 1999. – Вып. 2. – С. 35 – 37.
16. Борисов А. А. Американские консерваторы и мультикультурализм : диссертация ... кандидата истор. наук : 07.00.03 / Борисов Андрей Александрович. – Пермь, 2000. – 290 с.
17. Борисов А. А. Мультикультурализм: американский опыт и Россия / А. А. Борисов // Мультикультуралізм и етнокультурные процессы в меняющемся мире: Исследовательские подходы и интерпретации / под ред. Г. И. Зверевой. – М. : Аспект-Пресс, 2003. – С. 8 – 29.
18. Бубер М. Я и Ты // М. Бубер / Два образа веры. – М. : ACT, 1999. – 592 с.
19. Бьюкенен П. Дж. Смерть Запада / П. Дж. Бьюкенен; [пер. с англ. А. Сергеева]. – М. : Аст, 2003. – 444 с.
20. Висновок Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] : за матеріалами веб-сайту "УКРДІМ. Нова хвиля" (28 вересня 2012 р.) – Режим доступу: http: // vk.com/topic-41153958_27327350?offset=20/udnkofficial.
21. Висоцька Н. О. Дискусійні питання мультикультуралізму в американському соціумі / Н. О. Висоцька // Концепція мультикультуралізму. Збірка наукових праць. – К. : Стилос, 2005. – С. 16 – 29.
22. Владиченко Л. Пріоритети сучасної державної політики в релігійній сфері / Л. Владиченко // Схід. – 2012. – № 5 (119) – С. 119 – 122.
23. Волкова Т. П. Проблема мультикультурализма в философии Ю. Хабермаса / Т. П. Волкова // Вестник МГТУ. – 2006. – Т. 9, № 1. – С. 21 – 26.
24. Володько В. В. Моделі соціокультурної адаптації імміґрантів / В. В. Володько, О. А. Ровенчак // Вісник Львівського університету. – 2008. – Вип. 2. – С. 182 – 210.
25. Гайслер X. Граждане, нация, республика – Европа и мультикультурное общество / X. Гайслер // Неприкосновенный запас. – 2002. – № 5. – С. 5 – 16.
26. Галецкий В. Критическая апология мультикультурализма / В. Галецкий // Дружба народов. – 2006. – № 2. – С. 169 – 189.
27. Галкин А. А. Исламский аспект иммиграционной проблемы / А. А. Галкин // Россия реформирующаяся. Ежегодник отв. ред. М. К. Горшков]. – Вып. 6. – М. : Институт социологии РАН, 2007. – С. 370 – 385.
28. Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку / С. Гантінгтон; пер. с англ. Н. Климчук]. – Львів : Кальварія, 2006. – 474 с.
29. Герасимчук А. А. Курс лекцій з філософії: Навч. посіб [3-е вид.] / А. А. Герасимчук, З. І. Тимошенко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 422 с.
30. Гердер Й. Г. Идеи к философии истории человечества / Й. Г. Гердер; [пер. с нем и примеч. А. М. Михайлова]. – М.: Наука, 1977. – 703 с.
31. Глейзер Н. Мультиэтнические общества: проблемы демографического, религиозного и культурного разнообразия / Н. Глейзер // Етнографическое обозрение. –1998. – № 6. – С. 98 – 103.
32. Глотов Б. Б. Культупно-цивілізаційний вибір українського народу : монографія / Б. Б. Глотов, Д. В. Вітер. – К. : ДАКККіМ, 2009. – 319 с.
33. Гожев К. М. Мультикультурализм, антропология образования и діалог / К. М. Гожев // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена : научный журнал. – СПб., 2005. – № 5 (10) – С. 192 – 201.
34. Голинська Х. О. Концепція громадянства Айріс Маріон Янг/ Х. О. Голинська // Вісник Київського Національного університету імені Т. Шевченка. – 2012. – № 10. – С. 51 – 54.
35. Горшков А. С. Институционализация меньшинств в поле публичной политики : дис. ... кандидата полит. наук : 23.00.02 / Горшков Алексей Сергеевич. – Пермь, 2009. – 181 с.
36. Грушевський М. Твори: у 50 т. / М. Грушевський; [ред. кол. : П. Сохань (голова) та ін.]. – Львів: Світ, 2002 – . – Т. 1 : Суспільно-політичні твори (1894 – 1907). – 2002. – 592 с.
37. Ґібернау М. Ідентичність націй / М. Ґібернау; [пер. з англ. П. Таращук]. – К. : Темпора, 2012. – 304 с.
38. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерки свободы / Р. Дарендорф. – М.: РОССПЭН, 1995. – 288 с.
39. Дейк ван Р. Регионализм, федерализм и права меньшинств в Бельгии / Р. Ван Дейк // Этнические и региональные конфликты в Евразии. – М., 1997. – С. 251 – 268.
40. Джуринский А. Н. Воспитание в России и за рубежом / А. Н. Джуринский. – М. : Просвещение, 2002. – 110 с.
41. Джуринский А. Н. Проблемы поликультурного воспитания в зарубежной педагогике / А. Н. Джуринский // Вопросы философии. – 2007. – № 10. – С. 41 – 52.
42. Доклад о развитии человека – 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире / Human Development Reports (HDR) – United Nations Development Programme (UNDP).– М. : Весь Мир, 2004. – 328 с.
43. Дрожжина С. В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти: [монографія] / С. В. Дрожжина – Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. – 196 с.
44. Дрожжина С. В. Місце мультикультуралізму в сучасному українському соціумі / С. В. Дрожжина // Вісник ДонДУЕТ. – 2006 . – № 2 . – С. 78 – 84.
45. Дрожжина С. Мультикультуралізм: теоретичні і практичні аспекти / С.Дрожжина / Політичний менеджмент. – 2008. – № 3. – С. 96 – 106.
46. Євтух В. Б Етносоціологія: від протоісторії до визнання як науки / В. Б. Євтух // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2009. – № 881. – С.47 – 49.
47. Єленський В. Релігійна свобода: українська реальність і світовий досвід / В. Єленський // Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти. – 2001. – Т. 2 – С. 7 – 23.
48. Жижек С. Западный пацифизм / С. Жижек // Русский журнал. – 2001. – № 3. – С. 13 – 21.
49. Зайка К. В Проблема национальной интеграции в условиях возрастающего етнокультурного многообразия (на примере Канады) : дис. на соиск. уч. степ. канд. полит. наук : 23.00.04 / Зайка Ксения Валерьевна . – М., 2010. – 164 с.
50. Закон України "Про засади державної мовної політики" : від 03.07.2012 // Урядовий кур’єр. 2012. 29 серпня – № 146. – С. 9 – 11.
51. Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" : від 08.09.2005 р. № 2866-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – С. 653 – 654.
52. Закон України "Про політичні партії в Україн" : від 5 квітня 2001 р., № 2365-3 // Урядовий кур’єр. – 28.04.2001. – № 77. – С. 10 – 11.
53. Законотворча діяльність в комітетах Верховної Ради України Електронний ресурс] : інформація станом на 01.11.2012 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40734.
54. Иванов А. Проблема социальной уязвимости в Юго-Восточной Европе: данные регионального исследования Електронний ресурс] / А. Иванов, С. Милхер // Переходный период и развитие (совместний проект Программы Развития ООН в Европе и странах СНГ). – Режим доступу : http://www.developmentandtransition.net/Stati.35+M5eff0d3a445.0.html.
55. Иванов Д. В. Информационное общество / Д. В. Иванов – М. : АСТ, 2004. – 507 с.
56. Ильин И. П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа / И. П. Ильин . – М.: Интрада, 1998. – 256 с.
57. Инглегарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Р. Инглегарт // Новая постиндустриальная волна на Западе : Антология. – М. : Academia, 1999. – С. 245 – 260.
58. Ігнатенко В. В. Проблема етнічної ідентичності: аналіз дискусійних аспектів / В. В. Ігнатенко, О. О. Селіванова // Вісник Черкаського університету. – 2008. – Вип. 133 – 134. – С. 12 – 17.
59. Каграманов Ю. Куда ведет Америку "тихая революция" / Ю. Каграманов // Новый Мир. – 2009. – № 6. – С. 131 – 149.
60. Кайзер М. Транснационализм и транслокальность (комментарии к терминологии) / М. Кайзер, О. Бредникова // Миграция и национальное государство. – СПб. : ЦНСИ, 2004. – С. 133 – 146.
61. Калакура О. Я. Мультикультуралізм: сутність і перспективи для України / О. Я.Калакура // Чорноморський літопис. – 2010. – Вип. 2. – С. 19 – 25.
62. Канарш Г. Ю. Философские теории мультикультурализма / Г. Ю. Канарш // Знание. Понимание. Умение. – 2011. – № 2. – С. 33 – 41.
63. Кант И. Наблюдения над чувством прекрасного и возвышенного / И. Кант // Кант И. : Сочинения : в 6 т. – М. : Мысль, 1964. – . – Т.2. – С. 125 – 224.
64. Капица С. П. Феноменологическая теория роста населения Земли / С. П. Капица // Успехи физических наук. – 1996. – Т. 166, № 1. – С. 63 – 80.
65. Капустин Б. Г. Россия и Запад на пути к миру миров / Б. Г. Капустин. – М. : РАУ, 1993. – 74 с.
66. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захист прав національних меншин в Україні : спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н. І. Карпачова – К.: Омбудсман України, – 2006. – 94 с.
67. Карпачова Н. І. Щорічні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, 2011 рік / Н. І. Карпачова – К. : Омбудсман України, 2011. – 370 с.
68. Кимлика У. Современная политическая философия: Введение / У. Кимлика; пер. с англ. С. Моисеева]. – М. : Высшая школа экономики, 2010. – 592 с. – (Серия "Политическая теория").
69. Кирилюк Ф. М. Філософія політичної ідеології : навч. посібник / Ф. М. Кирилюк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.
70. Кісь Р. "Якщо машина русифікації продовжуватиме працювати..." / Р. Кісь // День. – 21.09.2012. – № 169. – С. 4.
71. Коадик Ле Р. Мультикультурализм / Р. Ле Коадик, Е. И. Филиппова // Диалоги об идентичности и мультикультурализме. – М. : ИАЭРАН, 2005. – С. 78 – 104.
72. Ковач Л. Міжнаціональні відносини в Україні: стан, проблеми та шляхи гармонізації / Л. Ковач // Наукові записки ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України. – 2010. – Вип. 47 – С. 283 – 293.
73. Ковтун Ю. Традиціоналістськи вимір проблеми соціокультурного розвитку України у філософській спадщині Ю. Липи / Ю. Ковтун // Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2010. – № 3 – 4. – С. 48 – 53.
74. Козлик И. В. Мультикультурализм и методологические проблемы литературоведения / И. В. Козлик // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – № 2. – С. 41 – 58.
75. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : монографія / М. А. Козловець. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2009. – 558 с.
76. Козловець М. А. Мультикультуралізм і проблема єдності суспільства / М. А. Козловець, М. О. Михайлова / ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту : Міжн. наук.- практ. конф., 22 – 23 жовтня 2010 р. : збірник наук. праць. − Дніпропетровськ: Інститут "Ткума", 2011. − С. 463 – 472.
77. Козловець М. Мультикультуралізм versus національної ідентичності / М. Козловець // Наукові записки Національного університету "Острозька академія" – 2011. – Вип. 8. – С. 243 – 258.
78. Колодій А. Американська доктрина мультикультуралізму і етнонаціональний розвиток України / А. Колодій // Агора. – 2008. – Вип. 6.– C. 5 – 14.
79. Колодій А. Доктрина мультикультуралізму: перспективи модифікації у нових державах із неконсолідованими націями [Електронний ресурс] / А.Колодій // Демократичне врядування. – 2011. – Вип. 8. – Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/visnik8/fail/Kolodij.pdf.
80. Коломієць Т. В. Роль мовного чинника у процесі конструювання національної ідентичності / Т. В. Коломієць // Гілея. – 2013. – Вип. 68. – С. 781 – 784.
81. Кондратьева Т. С. Иммигранты в Европе: Модели интеграции / Т. С. Кондратьева, И. С. Новоженова // Актуальные проблемы Европы. Иммигранты в Европе: Проблемы социальной и культурной адаптации: сб. науч. трудов – М. : РАН ИНИОН, 2006. – С. 17 – 16.
82. Конституція України, затверджена на п’ятій сесії ВР України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 381 – 417.
83. Конфликты в современной России (проблемы анализа и регулирования) / под ред. Е. И. Степанова]. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 344 с.
84. Концепція мультикультуралізму : збірник наукових праць / відп. ред. О. Є. Гомілко]. – К. : Стилос, 2005. – 144 с.
85. Коробейникова Л. А. Мультикультурализм : открытый дискурс / Л. А. Коробейникова // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – № 326. – С. 61 – 63.
86. Корогодов И. Политика мультикультурализма как политика интеграции иммигрантов в национальное социальное государство / И. Корогодов // Журнал международного права и международных отношений. – 2006 – № 2. – С. 62 – 65.
87. Кортунов С. Глобализация и национальная идентичность / С. Кортунов // Вестник аналитики. – 2007. – № 1. – С. 109 – 123.
88. Котельников В. Мультикультурализм для Европы: вызов иммиграции Електронний ресурс] / В. Котельников // Государство и антропоток. – Режим доступу: http://www.antropotok.archipelag.ru/text/a263.htm.
89. Кремень В. Толерантність як імператив мультикультурного світу / В. Кремень // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнар. наук.-теор. конф., 19 – 20 травня 2011 р. : збірник матер. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. – С. 7 – 10.
90. Кукатас Ч. Теоретические основы мультикультурализма [Електронний ресурс] / Ч. Кукатас // Библиотека свободы "Свободная среда" Режим доступу: http://www.inliberty.ru/library/study/327/.
91. Куропятник А. И. Иммиграция и национальное общество: Франция / А. И. Куропятник // Журнал социологии и социальной антропологии, 2005 – Т. 8, № 4. – С. 137 – 165.
92. Куропятник А. И. Мультикультурализм: идеология и политика социальной стабильности полиэтнических обществ / А. И. Куропятник // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2000. – Т. 3, № 2. – С. 53 – 66.
93. Куропятник А. И. Мультикультурализм: проблемы социальной стабильности полиэтнических обществ / А. И. Куропятник. – СПб. : СПбГУ, 2000. – 320 с.
94. Лалетин Д. А. Культурология : учебное пособие / Д. А. Лалетин. – Воронеж: ВГПУ, 2008. – 264 с.
95. Ларченко М. Л. Етнополітична партія як специфічний суб’єкт міжетнічних взаємин / М. Л. Ларченко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – 2010. – Вип. 19. – С. 56 – 65.
96. Лебедева Н. М. Введение в этническую и кросскультурную психологию : учеб. пособие / Н. М.Лебедева. – М.: Ключ-С, 1999. – 223 с.
97. Литвиненко О. М. Феномен мультикультуралізму у контексті соціально-філософського дискурсу : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. філос. наук : 09.00.03 – "соціальна філософія та філософія історії" / О. М. Литвиненко. – Донецьк, 2010. – 24 [1] с.
98. Лихач Ю. Актуальні проблеми законодавчого забезпечення прав національних меншин в Україні / Ю. Лихач // Наукові записки ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України. – 2010. – Вип. 47 – С. 27 – 37.
99. Локк Дж. Второй трактат о правлении / Дж. Локк пер. с англ. Ю. В. Семенова] – М.: Директ-Медиа, 2010. – 207 с.
100. Луман Н. Общество как социальная система / Н. Луман; пер. с нем. А. Антоновский]. – М: Логос, 2004. – 232 с.
101. Людина у полікультурному суспільстві / [Під ред. О. І. Пометун, Л. Ю. Султанова та ін.]. – К.: Інжиніринг, 2010 – 248 с.
102. Мазука Л. І. Досвід Швейцарії у забезпеченні толерантного співіснування етнічних груп / Л. І. Мазука // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 1 – С. 53 – 58.
103. Макаренко Н. Регіональний вимір національної ідентичності: витоки й модерні виклики (південноукраїнський формат) / Н. Макаренко // Наукові записки ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України. – 2010. – № 3 (47). – С. 14 – 26.
104. Мала енциклопедія етнодержавства / редкол.: Ю. І. Римаренко та ін.]. – К. : Довіра: Ґенеза, 1996. – 942 с.
105. Малахов В. С. Зачем России мультикультурализм? / В. С. Малахов // Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ; под ред. В. С. Малахова и В. А. Тишкова]. – М. : ИЭАРАН, 2002. – 356 с.
106. Малахов В. С. Национализм как политическая ідеологія / В. С. Малахов. – М. : КДУ, 2005. – 320 с.
107. Малиновська О. А. Урізноманітнення складу населення України під впливом міжнародної міграції: виклики та шляхи реагування : аналітична доповідь / О.А.Маліновська. – К. : НІСД, 2012. – 56 с.
108. Малиновська О. А. Міграційна політика України: стан і перспективи розвитку : аналітична доповідь / О. А. Малиновська. – К. : НІСД, 2010. – 32 с.
109. Мальковская И. А. Глобализация и транскультурный вызов незападного мира / И. А. Мальковская // Социологические исследования. – 2005. – № 12. – С. 3 – 13.
110. Мамедова Л. К. Концепция "британства" Гордона Брауна : попытка модернизации политики мультикультурности / Л. К. Мамедова // Свободная мысль. – 2009. – № 3. – С. 49 – 62.
111. Мандрагеля В. А. Удосконалення підготовки фахівців з державного управління у сфері національної безпеки / В.А.Мандрагеля // Командор. – 2002. – № 4 . – С. 53 – 55.
112. Марасюк С. С. Національне самовизначення українського народу: соціально-філософський аналіз : дисертація ... кандидата філос. наук : 09.00.03 / Марасюк Сергій Станіславович. – Житомир, 2011. – 147 с.
113. Милль Дж. Ст. Утилитаризм. О свободе / Дж. Ст. Милль; пер. А. Н. Неведомского]. – СПб. : Издание И. П. Перевозникова, 1900. – 427 с.
114. Михайлишин І. В. Компетенція Державної міграційної служби України щодо реєстрації фізичних осіб за місцем проживання та місцем перебування / І. В. Михайлишин // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2012. – Вип. 636. – С. 94 – 98.
115. Михайлова М. О. Мультикультуралізм і проблеми толерантності у поліетнічному соціокультурному просторі / М. О. Михайлова // Вісник Житомирського державного університету. – 2010. – Вип. 54. – С. 32 – 36.
116. Муфф Ш. К агонистической модели демократии / Ш. Муфф // Логос. – 2004. – № 2 (42). – С. 180 – 197.
117. Нагорна Л. Проблема двомовності в Україні: чи є вихід із глухого кута? / Л. Нагорна // Людина і політика. – № 6. – 2003. – С. 2 – 13.
118. Низамова Л. Р. Российские и западные трактовки мультикультурализма / Л. Р. Низамова // Социологические исследования. – 2009. – № 10. – С. 80 – 89.
119. Никишенко А. А. Изучение истории британской социальной антропологии / А. А. Никишенко // Личность. Культура. Общество. – 2008. – № 2 (41). – С. 139 – 153.
120. Нікішина М. Іммігранти в українському суспільстві: проблема толерантності / М. Нікішина // Міграція і толерантність в Україні: збірник статей. – К. : Стилос, 2007. – С. 154 – 163.
121. Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [Научно-ред. совет В. С. Степин, А. А. Гусейнов и др.]. – М. : Мысль, 2010. – . – Т. 1. – 744 с.
122. Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [Научно-ред. совет В. С. Степин, А. А. Гусейнов и др.].– М. : Мысль, 2010. – . – Т. 2. – 634 с.
123. Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [Научно-ред. совет В. С. Степин, А. А. Гусейнов и др.].– М. : Мысль, 2010. – . – Т. 3. – 744 с.
124. Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [Научно-ред. совет В. С. Степин, А. А. Гусейнов и др.].– М.: Мысль, 2010. – . – Т. 4. – 736 с.
125. Новиков В. Анархо-мультикультурализм Чандрана Кукатаса Електронний ресурс] / В. Новиков // Седьмые чтения памяти Г. В. Лебедева, 21 мая 2011 г. : матер. конф. – М., 2011. – Режим доступу : http://g-l-memorial.ice.ru/8770.
126. Новиков С. Теория поколений [Електронний ресурс] / С. Новиков. – Режим доступу: http://www.svblog.ru/consult/KK-3/5/. – Назва з титул. екрану.
127. Об укреплении организационной структуры местной власти в Луганской области [Електронний ресурс]: решение 16-й сессии Луганского областного совета от 26 ноября 2004 г. / Офіційний сайт Луганської обласної ради. – Режим доступу : http://oblrada.lg.ua.
128. Орел Е. В. Мультикультурализм постмодернизм и свобода культуры / Е. В. Орел // Мультикультуральная современность: Урал – Poссия – Мир: XII Всерос. науч.-практ. кoнф., 2 – 3 апр. 2009 г. : доклады. – Екатеринбург, 2009. – Т. 1. – С. 23 – 26.
129. Паин Э. А. Толерантность как условие етнополитической интеграции (мировой и российский опыт) / Э. А. Паин // Вестник института Кеннана в России. – 2009. – Вып. 16. – С. 7 – 15.
130. Паламарчук М. О. Виклики сепаратизму в Україні. Сучасний стан / М. О. Паламарчук // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 4 (21). – С. 64 – 68.
131. Панасюк Л. До витоків білінгвізму в Україні: зміни мовного середовища під впливом міграційних процесів та міграційної політики / Л. Панасюк // Наукові записки ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України. – 2010. – № 3 (47). – С. 48 – 59.
132. Парамонов Б. М. Конец стиля / Б. М. Парамонов. – М. : Аграф, Алетейя, 1997. – 464 с.
133. Парекх Б. Переосмысливая мультикультурализм: культурное разнообразие и политическая теорія // Хрестоматия по дисциплине "Современная политическая философия: либерализм, коммунитаризм, мультикультурализм" [авт.- сост. М. Б. Хомяков]. – Екатеринбург, 2007. – С. 80 – 92.
134. Парсонс Т. О социальних системах / Т. Парсонс; под ред. В. Ф. Чесноковой]. – М. : Академический Проект, 2002. – 832 с.
135. Пахсарьян Н. Т. "Второй пол" Симоны де Бовуар и судьбы феминизма в современной французской литературе / Н. Т. Пахсарьян // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права. – 2011. – № 1 – С. 11 – 22.
136. Пилинський Я. М. Міграція – толерантність – мультикультуралізм / Я. М. Пилинський // Міграція і толерантність в Україні: Збірник статей. – К.: Стилос, 2007. – С. 164 – 174.
137. Погребинська І. Минуле у сучасному: мультикультурні тенденції у країнах у країнах Східної Європи і Балтії першої чверті ХХ століття / І. Погребінська // Наукові записки ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України. – 2010. – Вип. 47 – С. 141 – 154.
138. Попова Е. В. Проблема этноидентичности в американской антропологии второй половины ХХ века / Е. В. Попова // Інтелект. Особистість. Цивілізація : Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. – Донецьк: ДонДУЕТ. – 2007. – Вип. 5. – С. 196 – 203.
139. Пригода Н. С. Мультикультурализм как социально-философский феномен / Н. С. Пригода // Мультикультуральная современность: Урал –Poссия – Мир : XII Всерос. науч.-практ. кoнф., 2 – 3 апреля. 2009 г : доклады : в 2 т. – Екатеринбург, 2009. – Т. 1. – С. 31 – 34.
140. Прокофьев А. В. Справедливость и ответственность : социально- этические проблемы в философии морали / А. В. Прокофьев. – Тула : Изд-во ТГПУ имени Л. Н. Толстого, 2006. – 277 с.
141. Радтке Ф.- О. Между дерегуляцией и дискриминацией. Дилемма немецкого социального государства в обращении с иммиграцией / Ф.- О. Радтке // Миграция и национальное государство. – СПб. : ЦНСИ, 2004. – С. 197 – 207.
142. Райс С. Хто я? Практична психологія для усіх / С. Райс; пер. с англ. В. Шконди, О. Тулупова]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2000. – 256 с.
143. Реєстр політичних партій Електронний ресурс] : за даними єдиного реєстру громадських формувань станом на 01.11. 2012 р. / Офійійний сайт Міністерства юстиції. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/parties.
144. Рікер П. Інтелектуальна автобіографія. Любов і справедливість / П. Рікер пер. з фр. В. Шовкун та ін.]. – К. : Дух і літера, 2002. – 114 с.
145. Розин В. М. Понятие и современные концепции техники / В. М. Розин. – М. : ИФ РАН, 2006. – 255 с.
146. Ролз Дж. Теорія справедливості / Дж. Ролз; пер. з англ. О. Мокровольський] – К. : Вид-во Соломії Павличко, Основи, 2001. – 882 с.
147. Руткевич А. М. Теория институтов А. Гелена / А. М. Руткевич // История философии. – 2000. – Вып. 5. – С. 35 – 69.
148. Саррацин Т. Германия: самоликвидация / Т. Саррацин; пер. с нем. Т. Набатниковой]. – М. : Рид Групп, 2012. – 400 с. – (Серия: "Political animal").
149. Саух П. Ю. Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності / П. Ю. Саух // Толерантність як соціогуманітарна проблема суспільства: ІІ Міжн. наук.-теор. конф., 17 – 18 грудня 2009 р.: збірн. матер. – Житомир. – 2009. – С. 3 – 5.
150. Семененко И. С. Интеграция инокультурных сообществ в развитых странах / И. С. Семененко // Управление государством: Проблемы и тенденции развития. Политическая наука: Ежегодник 2007 – М.: РОССПЭН, 2008. – С. 448 – 508.
151. Сеннет Р. Падение публичного человека / Р. Сеннет; пер. с англ. О. Исаевой]. – М. : Логос, 2003. – 424 с.
152. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Э. Сепир; [пер. с англ. Е. Н. Перцова; общая ред. Е. А. Кибрик]. – М. : Прогресс, 1993. – 656 с.
153. Скоробогатых Н. С. Австралийский мультикультурализм: путь к гражданскому согласию или ра