ПОНЯТТЯ СИТУАЦІЇ У ФІЛОСОФСЬКІЙ АНТРОПОЛОГІЇ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

АЛЄКСЄЄВА КАТЕРИНА ІВАНІВНА
УДК 130.2

ПОНЯТТЯ СИТУАЦІЇ У ФІЛОСОФСЬКІЙ АНТРОПОЛОГІЇ

09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник
ГАТАЛЬСЬКА СТЕЛЛА МИКОЛАЇВНА
кандидат філософських наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН СИТУАЦІЙНОСТІ ЛЮДСЬКОГО
ІСНУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ............................................................................................9

1.1. Джерельна база та методологічні засади дослідження............................9

1.2. Формування уявлень про фаталістичний вплив ситуацій на
людське існування.................................................................................................18

1.3. Розвиток концепцій волюнтаризму та самовизначення
особистості «у- ситуації»......................................................................................39

РОЗДІЛ 2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ СИТУАЦІЇ У
ПРОЕКТІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ.........................................69

2.1. Ситуаційне покладання смислової дійсності......................................69

2.2. Ситуація як синтез свободи і фактичності..........................................95

РОЗДІЛ 3. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ СИТУАЦІЇ ЯК УМОВИ ДОСВІДУ
У СУЧАСНОМУ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНОМУ
ДИСКУРСІ...........................................................................................................128

3.1. Визначення та освоєння ситуації на рівні
повсякденності.....................................................................................................128

3.2. Ситуаційний контекст особистісного досвіду......................................140

3.3. Визначальні чинники ситуацій для «становища людини»..................155

3.4. Наративне вираження життєвих ситуацій як умова
людського досвіду...............................................................................................165

ВИСНОВКИ.........................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................178

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена поліваріативним тлумаченням головного предмета філософської антропології, а саме: людського буття через спосіб його конституювання та значення для людської діяльності загалом. Оскільки, як вже хрестоматійно зазначив Г. Плеснер [83], людина є водночас екзистенційно вкоріненою і ексцентрично позиціональною істотою, то усі її життєві проекти плануються у тутешньому контексті повсякденного життєсвіту з метою подолання наявного стану справ. Таку практику скеровує певний чинник, який змушує застосовувати наші практичні навички і мислення певним чином, без втрати соціальної складової. Адже людське мислення не вичерпується практично-інструментальним застосуванням розсудку, а завжди формується «в-ситуаціях», які розкривають перед людиною необмежений горизонт її свободного вибору. Так відбувається провадження нашого існування у категоріях життя як специфічного буття у власному світі.
Натомість наукове та позитивістично-філософське світосприйняття редукує людину до суб’єкта пізнання або сприйняття, нехтуючи ситуаційністю індивідуального існування. Як наслідок, втрачається можливість адекватного опису ситуації і людини, і світу загалом. Абсолютизація знання, заснованого на дихотоміях духу і тіла, суб’єкта і об’єкта тощо вказує на філософське безсилля щодо розуміння конкретності досвіду. Тому раціоналізм або емпіризм не спроможні повноцінно дослідити ситуацію людського буття: раціоналізм ігнорує ситуаційність розуму, зосереджуючи увагу на іманентних властивостях свідомості; емпіризм нівелює культурний світ особистості, оскільки не вбачає внутрішніх зв’язків між об’єктом та інтенцією свідомості.
Саме тому слід долучитися до сучасного філософсько-антропологічного дискурсу, котрий відмовляється від суто об’єктивістської настанови у тлумаченні поняття світу. Світ не існує, а постає перед людиною під впливом мови, соціальних конвенцій та культурних схем. Так створюється звичний та обжитий життєсвіт, у горизонті якого особа віднаходить і здобуває свою ідентичність. Людина протягом свого свідомого життя діє у певних ситуаціях, контекстом яких виступає її місцезнаходження, минулий седиментований запас знання, внутрішня часова свідомість та співіснування з Іншими. Сам факт породження ситуації відбувається у момент співвіднесення безпосередньо задіяного фраґмента життєсвіту з конкретним суб’єктом через надання цьому фраґменту особливої вагомості для суб’єкта. Наша дійсність конструюється із життєвих ситуацій на підставі особистісного досвіду. Цей процес визначається як осмислення життєвої ситуації і сприйняття її на особистісному рівні. Він завжди внутрішній, і об’єктивується через певні культурно задані наративи. При цьому слід наголосити, що поняття ситуації тематизує саме екзистенційна філософія, яка абсолютизує власний вибір і проект людини у подоланні або прийнятті ситуацій. Отже, лише конкретний індивід здатний виокремити ситуацію із потоку зовнішніх обставин і вмістити її у певну структуру свого життєсвіту.
Тому нагальним та актуальним стає філософсько-антропологічний аналіз поняття ситуації та ситуацій різної типіки, які вирішальним чином впливають на конституювання людського буття в умовах повсякденного життєсвіту.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Осмислення феномена ситуативності людського існування ведеться ще від Платона, Аристотеля, стоїків та Августина. Рушієм для подальшого тлумачення цього феномена стали твори Н. Мак’явеллі, Г. Ляйбніца, А. Шопенгавера та Ф. Ніцше. Екзистенціальна філософія К. Ясперса та Ж.-П. Сартра ознаменувала новий етап для концептуалізації поняття ситуації на тлі філософсько-антропологічних теорій Г. Плеснера та А. Гелена. Соціологи феноменологічного спрямування А.Шюц та Г. Ґарфінкел конкретизували поняття ситуації у її соціально-феноменологічному вимірі, а у теоретичних працях Г. Арендт та П. Рикера ситуація постає як життєвий контекст особистісної ідентичності.
У межах зазначеної проблематики актуальними також є наукові розвідки М. Гайдеґера, О.Ф. Больнова, П. Тіллиха, В. Набокова, Ж. Женетта, Г. Блюменберґа, Ж-Л. Лабарр’єра, В. Броґана, Е. Белера, Р. Рорті, В. Шміда, А. Маслоу, М. Лінча, Дж. Замміто, Ч. Кортні, Б. Бабіч, Дж. Роуза, В. Аутвайта, Л. Філіпова, А. Грицанова, В. Ашимової, П. Гайденко та ін.
На вітчизняних теренах цією або суміжною тематикою позначені дослідження А. Лоя, В. Єрмоленка, А. Богачова, В. Приходька, М. Мінакова, І. Голубович, Л. Газнюк, В. Роменця, І. Манохи, Н. Чепелєвої та ін.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є експлікація поняття ситуації у його філософсько-антропологічному контексті та обґрунтування принципової значущості поняття ситуації для філософської антропології.
Реалізація зазначеної мети передбачає такі конкретні завдання дослідження:
- розкрити зміст уявлень про феномен ситуативності людського існування у межах «протоантропологічних» філософських традицій;
- виявити специфіку переходу від інструментально-атрибутивного стану розуміння поняття ситуації, коли воно слугує для опису інших сутностей, до сутнісного стану, який створює нові поняттєво-термінологічні ряди, що утворюють для цього поняття можливості рефлексії з власного приводу;
- дослідити концептуалізацію ситуативного покладання смислової дійсності в екзистенційній філософії;
- проаналізувати типіку ситуацій у контексті повсякденного життєсвіту;
- обґрунтувати евристичне значення для сучасного філософсько-антропологічного дискурсу проблеми наративного вираження життєвих ситуацій як умови людського досвіду.
Об’єктом дослідження виступає філософсько-антропологічна теорія конституювання людського буття.
Предметом дослідження є поняття ситуації у його філософсько-антропологічному вимірі.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження ґрунтується на таких методах: порівняльно-типологічному, системного підходу, герменевтичному, феноменологічному, методологічних принципах наратології, а також методі контекстуального аналізу понять. За допомогою порівняльно-типологічнго методу проаналізовано історію розвитку та становлення феномена ситуативності людського існування у контексті протоантропологічних філософських традицій. Системний підхід дозволив синхронізувати концепт ситуації, виявивши його основні складові. Герменевтичний метод сприяв виявленню контекстуальної взаємозумовленості поняття ситуації та її наративного вираження у розгортанні філософсько-антропологічного дискурсу. Окрім того, при дослідженні застосовувався також феноменологічний метод, який через конкретизацію та аналіз одиничних феноменів сприяв сутнісному визначенню поняття ситуації. За допомогою методу контекстуального аналізу понять виявлено різноманітне значення філософських понять, залежно від контексту їхнього вживання. Методологічні принципи наратології сприяли дослідженню специфіки і форми функціонування оповіді у формуванні подієвості нашого досвіду.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні експлікації поняття ситуації у філософській антропології та обґрунтуванні його принципової значущості для філософської антропології і розкривається у таких теоретичних положеннях:
Виявлено:
- змістове становлення уявлень про феномен ситуаційності людського існування. Було встановлено, що ці уявлення імпліцитно містяться у світоглядних настановах фаталізму та волюнтаризму. У такий спосіб оприявлювалася самовизначальна еволюція особистості «в-ситуації», яка досягає свого піку у верховенстві вчинково-вольового аспекта практичної дії у філософських теоріях Артура Шопенґавера, Фридриха Ніцше та Михайла Бахтіна;
- особливості концептуалізації екзистенційною філософією ситуаційного конституювання смислової дійсності із «особистісної точки відліку». Арґументовано, що осмислення ситуації безумовної людської дії як «особистісної точки відліку» надає дійсності смислової єдності. Ця єдність реалізується через синтез свободи і фактичності. У цьому синтезі формується проект нашої свободи, який зазнає реалізації лише у ситуації;
Вперше в Україні:
- здійснено комплексний аналіз типіки граничних, рутинних і проблематичних ситуацій у філософських проектах Карла Ясперса та Альфреда Шюца;
- у вітчизняному філософсько-антропологічному дискурсі запропоновано сутнісне визначення поняття ситуації як безпосереднього фраґмента життєсвіту, який переживається і зазнається у досвіді у просторово-часовому модусі тутешності;
Обґрунтовано:
- евристичне значення усвідомлення необхідності оповідувальної фіксації життєвих ситуацій як умови конституювання людського досвіду у філософсько-антропологічному дискурсі, що розгортається із взаємодії Людина - Світ. У цій взаємодії світ не існує сам по собі, а постає для людини із її словом та ділом. Такий взаємовплив породжує подієвість нашого життя. Саме подія є маркером ситуації та її центром. Значення та сенси подій фіксуються в текстах, котрі виникають на основі переживання та осмислення життєвих ситуацій. Тому до розуміння особистості як суб’єкта самооповідування нас підводить практична категорія наративної ідентичності, запропонована Полем Рикером, що тематизує, актуалізує, та авторизує наративне вираження життєвих ситуацій.

Наукове та практичне значення роботи поширюється на сфери філософської антропології, філософії культури, герменевтики, феноменології, літературної теорії, психології, соціології, політології; результати роботи можуть бути використані в навчальному курсі з філософської антропології та у відповідних спецкурсах, а також для підготовки підручників і методичних посібників за фахом «Філософська антропологія».

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті дослідження було здійснено експлікацію і конкретизацію поняття ситуації у філософській антропології; виявлено евристичний потенціал феномена ситуаційності людського існування у рамцях протоантропоцентричних філософських проектів Ґ. Ляйбніца, Ф. Ніцше, М. Бахтіна та ін. Для конкретного і багатовимірного дослідження такого феномена необхідним стало широке залучення філософсько-антропологічного контексту. Аристотель, який здійснив рішучий розрив із інтелектуалістичною традицією Платона, тематизувавши поняття фронесису як практичної розсудливості у «суто людських» справах, окреслює межі розрахунку і випадку в людському житті, що можуть варіюватися в залежності від людського вибору і звички. Тому із впевненістю можна сказати, що фронесис діє у ситуаціях і зумовлений ситуаціями. Але при цьому у античному світосприйнятті ситуаційність існування ще не є універсальною характеристикою або конституентою людського буття, вона постає тільки контекстуальним тлом і проміжним етапом на шляху наближення до царства вічних і незмінних сутностей. Цей процес радикалізується у середньовічному світосприйнятті. Іудейсько-християнський теїзм кидає виклик культу долі; світовий процес постає як відкритий діалог Творця і творіння, в якому немає місця долі. Все істотне в житті людини християнської культури відбувається по той бік долі, яка із сфери міфу і філософських рефлексій переміщується в сферу буденних понять і народних забобонів, залишаючи більше місця особистісному елементу, передбачаючи погляд на все життя людини як на єдине ціле. Усе це створило колізійну ситуацію людського становища, яка вже у антропоцентричній філософії спричинить посилення інтересу до персональної мотивації людських вчинків.
Поруч із цим розкрито змістове становлення особистісного самовизначення людини у ситуаціях. Якісно по-новому фаталістичний вплив ситуацій долає антропоцентрична філософія, яка бере свій початок від епохи Відродження і триває дотепер. Тому можна виснувати, що на перший план у цій філософській традиції виходить ситуаційне самопокладання та самовизначення особистості. Відштовхуючись від опрацьованого філософського матеріалу, було виявлено, що становлення феномена ситуаційності людського існування імпліцитно збігається із передумовами розвитку філософської антропології та екзистенціальної філософії.
На тлі актуалізації та тематизації поняття ситуації у екзистенціальній філософії обґрунтовано покладання смислової єдності дійсності із конкретно-індивідуальної ситуації. Ясперс лапідарно визначив ситуацію безумовної людської дії як «особистісну точку відліку», яка надає дійсності смислової єдності. Тому для заданої у дослідженні філософсько-антропологічної методології, яка спрямована на експлікацію людського існування у його взаємовідносинах зі Світом, арґументовано необхідність дескрипції буття «із особистісної точки» на противагу суб’єкт-об’єктним бінарним опозиціям. Ясперсове поняття граничної ситуації, яке розглядалося в антропоцентричному ключі щодо способу конституювання людського буття самою ж людиною, виявило не лише вже традиційну розгубленість і екзистенційний жах перед комплексом проблем духовного самовираження у критично-межових ситуаціях, але й зорієнтувало індивіда на особистісне самовизначення. При цьому таке самовизначення має залежати лише від конкретної людини в індивідуальних обставинах її життєсвіту, які вимагають від неї вибору і реалізації цінностей «тут-і-тепер». Подальшу радикалізацію «тутешнього» виміру поняття ситуації було конкретизовано на прикладі Сартрового синтезу свободи і фактичності, який реалізується у ситуаціях життя кожної людини. Фактичність навколишньої дійсності і наша свобода, яка у своєму проекті завжди спрямована на подолання, корекцію або уникання цієї фактичності, постійно перебувають у тутешньому горизонті нашого життєсвіту. Так специфічно і посутньо виглядає ситуація людини, яка відповідальна за свої дії у межах їхнього вчинкового осередку. Перебуваючи у тісному зв’язку із людиною, навколишній простір не залишає за нею привілею на пасивність, а потребує постійної активності, яка реалізується через орієнтацію у світі. Ми зумовлені ситуацією внаслідок її фактичності, але та чи інша ситуація завжди зумовлюється нами як наслідок нашої свободи.
На основі філософських проектів К. Ясперса та А. Шюца було здійснено комплексний аналіз ситуацій різної типіки: граничних, повсякденних, проблематичних. У результаті цього аналізу, з урахуванням опрацьованої джерельної бази, запропоновано сутнісне визначення поняття ситуації як безпосереднього фраґменту життєсвіту, який переживається і зазнається у досвіді у просторово-часовому модусі тутешності.
У ході інтерпретації поняття ситуації на рівні сучасного філософсько-антропологічного дискурсу було доведено непересічну роль ситуацій у седиментації нашого досвіду. Внаслідок теоретизування з приводу повсякденності і ставлення до життя як до тексту, ситуації експліковано як контексти життя, на тлі яких відбувається карбування досвіду у біографії через процедуру самооповідування. Тому у цьому сенсі на перший план виходить поняття ситуації, яке визначається як незмінний, нав’язаний елемент Тут-буття у повсякденному життєсвіті. Проте освоєння ситуації відбувається у безпосередній обмеженості власною історичною та біографічною ситуацією. Так формується універсальний ситуаційний контекст особистісного досвіду, який є рефлексивним застосуванням нашого «Я» до плинних переживань.
Обґрунтовано евристичне значення усвідомлення необхідності оповідувальної фіксації життєвих ситуацій. Як наслідок, формуючись у взаємодії людини зі світом, особистісний досвід являє собою організовану структуру, вихідний матеріал для якого надають реальні життєві події. Світ не існує сам по собі, а постає для людини із її словом та ділом. Життя без мовлення та дії, як довела Г. Арендт, перестає адекватно відображати ситуацію людини, оскільки не відбувається серед людей. Подія є маркером ситуації і її центром. На підтвердження цього моменту варто залучити ідеї П. Рикера про те, що значення та сенси подій фіксуються в текстах, які, виникаючи на основі переживання та осмислення життєвих ситуацій, звільняють нас від обмежень ситуацій спілкування. Це підштовхує нас до наративного розуміння особистості як суб’єкта самооповідування, який конституюється практичною категорією наративної ідентичності. З’ясувавши її суть, можна виснувати, що вона збігається із особистісною ідентичністю людини, яка твориться під впливом наративів та інтерпретаційних схем у процесі самооповідування. Воно є результатом упорядкування та організації життєвих подій відповідно до контексту нашої життєвої історії, «суперечливо-несамотожньої, суб’єктно-ситуаційної цілісності смислів» (П. Рикер). При цьому слід наголосити на тому, що наративна ідентичність носить суто практичний характер. Встановити ідентичність – значить, кажучи словами М.Пруста, стати читачем себе самого. Тому ідентичність може бути лише наративною ідентичністю, яка здобувається у наративному вираженні життєвих ситуацій як умови перезображення реального, в подвійному смислі – відкриття прихованих вимірів людського досвіду і перетворення нашого бачення світу.

СПИСОК ВИКОРСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Августин. De libero arbitrio. О свободе воли [Електронний ресурс] / Августин. - Режим доступу:
http://aleteia.narod.ru/august/arbitrio.html
2. Апель К.-О. Ситуація людини як етична проблема / К.-О. Апель // Комунікативна практична філософія: підручник. – К. : Лібра, 1999. – С. 231- 234.
3. Арендт Х. Карл Ясперс. Laudatio / Х. Арендт ; пер. з англ. Н. Рогачевська // Люди за темних часів. – К. : Дух і Літера, 2008. – С. 98-108.
4. Арендт Х. Карл Ясперс: Громадянин світу? / Х. Арендт ; пер. з англ. Н. Рогачевська // Люди за темних часів. – К. : Дух і Літера, 2008. – С. 109-123.
5. Арендт Г. Становище людини / Г. Арендт ; пер. з англ. М. Зубрицька. – Львів: Літопис, 1999. – 254с.
6. Аристотель. Поэтика // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля. – М. : Издательство Аст; Харьков: Фолио, 2003. - (Классическая мысль). - С. 700-736.
7. Аристотель. Физика // Сочинения: в 4 т. – М. : Мысль, 1981. – Т. 3.
8. Аристотель. Никомахова этика [Електронний ресурс] / Аристотель. – http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/nikomah/txt
9. Ашимова В. Ситуативное определение человеческого бытия: классическая и неклассическая парадигмы: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09. 00. 03 «Історія філософії» / Виктория Ашимова. – Екатеринбург, 2000. – 18 с.
10. Балібар Е. Sujet суб’єкт; підмет; сюжет / Е. Балібар, Б. Касссен, А. де Лібера ; пер. з франц. О. Панича // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К. : Дух і Літера, 2009. – С. 148-173.
11. Бахтин М. К философии поступка [Електронний ресурс] / М. Бахтин. – Режим доступу: (http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/Baht_FilPost.php).
12. Белер Е. Фридрих Ніцше / Е. Белер ; пер. з нім. І. Іващенка // Класики філософії мови. Від Платона до Ноама Хомського. – К. : Курс, 2008. – С. 305-320.
13. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 19995. – 324 с.
14. Бинсвангер Л. Экстравагантность / Л. Бинсвангер ; пер. с нем. В. Хомик // Бытие-в-мире. – К. : Ваклер, 1999. – С. 211-219.
15. Бинсвангер Л. Экзистенциально-аналитическая школа мысли [Електронний ресурс] / Л. Бинсвангер. – Режим доступу:
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Article/bins_ekz.php
16. Блюменберґ Г. Світ як книга / Г. Блюменберґ ; пер. з нім. В. Єрмоленко. – К. : Лібра, 2005. – 544с.
17. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – 406 с.
18. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма: Философия существования / Отто Фридрих Больнов. - СПб. : Лань, 1999. - 222 с.
19. Борисов Е. Диалог как судьба. Со-бытие с Другим в экзистенциальной аналитике М.Хайдеггера [Електронний ресурс] / Е. Борисов. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/iphras/library/i_ph_1.html#7
20. Броган У. Хайдеггер и Аристотель: Dasein и вопрос практической жизни / У. Броган // Топос. – Минск: ЕГУ, 2000. - №1. – С. 22-30.
21. Брюнинг В. Философская антропология. Исторические предпосылки и современное состояние [Електронний ресурс] / В. Брюнинг. – Режим доступу: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000841/index.shtm.
22. Васильченко А. Самість / А. Васильченко // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том другий. – К. : Дух і Літера, 2011. – С. 429-434.
23. Водолагин А. Психопатология и метафизика воли (к 125-летию Карла Ясперса) / А. Водолагин // Вопросы философии, 2008. - №5. – С. 140-148.
24. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / Ю. Габермас. – К. : Четверта хвиля, 2001. – 424с.
25. Газнюк Л. Філософські етюди екзистенціально-соматичного буття. Монографія / Л. Газнюк. – К. : ПАРАПАН, 2008. – 368 с.
26. Гайденко П. Прорыв к трансцендентному. Новая онтология ХХ века / П. Гайденко. – М. : Республика, 1997. – 495с.
27. Гартман Н. Этика / Н. Гартман ; пер. с нем. А. Глаголева. – Спб. : Владимир Даль, 2002. – 708 с.
28. Гелен А. О систематике антропологии / А. Гелен // Проблема человека в западной философии: М. : Прогресс, 1988. С.151-201.
29. Генрих Д. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики / Г. Дитер. – К. : КУРС, 2006. – 188с.
30. Голубович И. Философия истории Карла Ясперса в свете ситуационного похода / И. Голубович – Одесса : Полис, 1997. – 23 с.
31. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / О. Гомілко. - К. : Наук. думка, 2001. - 340 с.
32. Грицанов А. Арендт / А. Грицанов // Новейший философский словарь. Постмодернизм. – Мн. : Современный литератор, 2007. – С. 10-12.
33. Грицанов А. Наратив / А. Грицанов // Новейший философский словарь. Постмодернизм. – Мн. : Современный литератор, 2007. – С. 326-329.
34. Грицанов А. Событие / А. Грицанов // Новейший философский словарь. Постмодернизм. – Мн. : Современный литератор, 2007. – С. 622-625.
35. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі / В. Гьосле ; пер. з нім. А. Єрмоленко. – К. : Лібра, 2003. – 248 с.
36. Ґаґнебен Ж.-М. Jetztzeit теперішність, тепер-час / Ж.-М. Ґаґнебен ; пер. з франц. В. Артюх // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том другий. – К. : Дух і Літера, 2011. – С. 276-277.
37. Ґадамер Г.-Ґ. Філософія і література / Г.-Ґ. Ґадамер ; пер. з нім. Г. Петросаняк // Герменевтика і поетика. – К. : Юніверс, 2001. – С. 127-144.
38. Ґарфінкел Г. Дослідження з етнометодології / Г. Ґарфінкел ; пер. з англ. В. Шовкун. – К.: КУРС, 2005. – 340 с.
39. Ґелнер Е. Розум і культура / Е. Ґелнер ; пер. з англ. С. Савченко. – Харків : Акта, 2004. – 295 с.
40. Ґрезер А. Аристотель / А. Ґрезер ; пер. з нім. А. Богачов // Класики філософії мови. Від Платона до Ноама Хомського. – К. : Курс, 2008. – С. 34-48.
41. Давід П. Dasein/Existenz існування, тут-буття; час; екзистенція / П. Давід ; пер. з франц. В. Єрмоленко // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том другий. – К. : Дух і Літера, 2011. – С. 13-22.
42. Доброносова Ю. Філософія вчинку як перспектива розуміння практичної філософії повсякденності / Ю. Доброносова // Практична філософія. – 2010. - №3. – С. 43-52.
43. Єрмоленко В. Оповідач і філософ. Вальтер Беньямін та його час / Володимир Єрмоленко. – К. : Критика, 2011. – 279 с.
44. Жане П. Страх действия как существенный элемент меланхолии / П. Жане // Психология эмоций. Тексты. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 192-202.
45. Женетт Ж. Повествовательный дискурс / Ж. Женетт // Фигуры: в 2 т.: т. 2. - М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. - С. 60-280.
46. Зарубин А. Философия экзистенциализма (проблема времени) [Електронний ресурс] / А. Зарубин. – Режим доступу:
http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/zarubin_philos_eczisten.htm
47. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения [Електронний документ] / И. Кант. - Режим доступу:
http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000507/st000.shtml
48. Кант И. Основоположения метафизики нравов / И. Кант // Собрание сочинений: в 8 т. – М. : Чоро, 1994. – Т. 4. – С. 153-246.
49. Кант И. К вечному миру / И. Кант // Собрание сочинений: в 8 т. – М. : Чоро, 1994. – Т. 7. – С. 5-56.
50. Карпенко З. Картографія інтегральної суб’єктності: пост-модерністський проект / З. Карпенко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. – К. : Либідь, 2006. – С. 157-175.
51. Ковалів Ю. Екзистенціалізм / Юрій Ковалів // Абетка дисертанта. Методологічні принципи написання дисертації. – К. : Твім інтер. – С. 250-258.
52. Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії / Р.Дж. Колінгвуд ; пер. з англ. О. Мокро вольський. – К. : Основи, 1996. – 615 с.
53. Корет Э. Основы метафизики / Э. Корет ; пер. с нем. В. Терлецкий. – К. : Тандем, 1998. – 248 с.
54. Кошарний С. Феноменологічна концепція філософії Е. Гусерля: критичний аналіз / С. Кошарний. – К. : УЦДХ, 2005. – 372 с.
55. Краус М. Платон / М. Краус ; пер. з нім. А. Богачов // Класики філософії мови. Від Платона до Ноама Хомського. – К. : Курс, 2008. – С. 15-33.
56. Куртин Ж.-Ф. Реальність / Ж.-Ф. Куртин ; пер. з франц. О. Панич // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том другий. – К. : Дух і Літера, 2011. – С. 30-46.
57. Куртин Ж.-Ф. Sein/Sosein/Aussersein буття/так-буття/поза-буття / Ж.-Ф. Куртин; пер. з франц. Д. Каратєєв // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том другий. – К. : Дух і Літера, 2011. - С. 46-53.
58. Кушаков Ю. В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.
59. Лабарр’єр Ж.-Л. Фронесис / Ж.-Л. Лабарр’єр ; пер. з франц. В. Артюх // Європейський словник філософій: Лексикон пеперекладностей. Том перший. – К. : Дух і Літера, 2009. – C. 527 – 534.
60. Лейбниц Г.В. Монадология / Г.В. Лейбниц // Сочинения: в 4 т. – М. : Мысль, 1982. – Т. 1.
61. Лейбниц Г.В. Опыты теодицеи о благости божией, свободе человека и начале зла / Г.В. Лейбниц // Сочинения: в 4 т. М. : Мысль, 1989. – Т. 4.
62. Лой А. Ситуація розуму та “ситуйований розум” / А. Лой // Філософська думка. – 2006. - № 3. – С. 27-45.
63. Лотман Ю. Структура художественного текста / Ю. Лотман // Об искусстве. – СПб. : Искусство-СПб, 1998. – С. 14-285.
64. Люббе Г. Историческая идентичность [Електронний ресурс] / Г. Люббе. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/library/vopros/36.html
65. Мак’явеллі Н. Державець. Флорентійські хроніки / Н. Мак’явеллі. – Харків : Фоліо, 2007. – 511с.
66. Малахов В. Етика спілкування / В. Малахов. – К. : Либідь, 2006. – 400с.
67. Малахов В. Уязвимость любви / В. Малахов. – К. : Дух і Літера, 2005. – 560 с.
68. Мамардашвили М. Категория социального бытия и метод его анализа в экзистенциализме Сартра / М. Мамардашвили // Современный экзистенциализм: Крит. очерки. - М., 1966. - Разд. 2: Французский экзистенциализм. - С. 149-204.
69. Маноха І. Психологія потаємного «Я» / І. Маноха. – К. : Поліграф книга, 2001. – 448 с.
70. Маслоу А. Экзистенциальная психология – что в ней есть для нас? [Електронний ресурс] / А. Маслоу. – Режим доступу:
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/masl/ekz_psih.php
71. Мінаков М. Історія поняття досвіду / М. Мінаков – К. : Парапан, 2007. – 380 с.
72. Монтень М. Опыты / М. Монтень. – М. : Мир книги; Литература, 2010. – 464 с.
73. Набоков В. Лекции по зарубежной литературе / Владимир Набоков. – Спб. : «Азбука-классика», 2010. – 512 с.
74. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла [Електронний ресурс] / Ф. Ницше. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/library/nietzsche/gutundbose/index.html
75. Ницше Ф. Сумерки идолов, или Как философствуют молотом / Ф. Ницше ; пер. с нем. К. Свасьян // Так говорил Заратустра. – М. : Мир книги, Литература, 2009. – С. 349-440.
76. Ницше Ф. Человеческое, слишком Человеческое [Електронний ресурс] / Ф. Ницше. – Режим доступу:
77. Ницше Ф. Ecce Homo [Електронний ресурс] / Ф. Ницше. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/library/nietzsche/eccehome/index.
78. Нудельман Ф. Сартр – автор своего времени? / Ф. Нудельман // «НЛО». – 2005. - №76. - С. 71-79.
79. Оржеховський С. Методологічне тлумачення концепції життєсвіту / С. Оржеховський // Практична філософія. – 2010. - №3. – С. 188-195.
80. Павлов А., Галкин В. Современная первобытность / А. Павлов, В. Галкин. – Тюмень : ТОГИРРО, 1999. – 133с.
81. Платон. Теэтет / Платон // Собрание сочинений: в 4 т. – М. : Мысль, 1993. – Т. 2. – С. 192-275.
82. Платон. Государство / Платон // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля. – М. : Издательство Аст; Харьков: Фолио, 2003. - (Классическая мысль). - С. 91-438.
83. Плеснер Х. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологию / Х. Плеснер. – М. : РОССПЕН, 2004. – 368с.
84. Приходько В. Пошук нових методологічних перспектив розмежування розсудку і розуму (на матеріалах філософсько-історичної концепції Р. Дж. Колінґвуда): поняття прикладного розуму і аплікативного методу // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2008. – Вип. №90. – С. 101-104.
85. Пуччі П. Доля / П. Пуччі ; пер. Д. Морозова // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К. : Дух і Літера, 2009. – С. 362-369.
86. Рікер П. Історія і істина / П. Рікер. – К. : КМ Академія, 2001.
87. Рікер П. Сам як інший / П. Рікер. – К. : Дух і Літера, 2002.
88. Рикер П. Время и рассказ / П. Рикер. – Т. 1. – Интрига и исторический рассказ. – М. ; СПб. : Университетская книга, 1998.
89. Рикер П. Время и рассказ / П. Рикер. - Т.2. – Конфигурации в вымышленном рассказе. – М. ; СПб. : Университетская книга, 2000.
90. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / П. Рикер. – М. : Медиум, 1995.
91. Рикер П. Повествовательная идентичность [Електронний ресурс] / П. Рикер. – Режим доступу:
http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Rik/pov_ident.php
92. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс. – М. : Прогресс, Универс, 1994. – 480 с.
93. Роджерс К. Эмпатия / К. Роджерс // Психология эмоций. Тексты. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 235-237.
94. Роменець В., Маноха І. Історія психології ХХ століття / В. Роменець, І. Маноха. – К. : Либідь, 2003. – 989с.
95. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность / Р. Рорти. – М. : Русское феноменологическое общество, 1996. – 280с.
96. Руткевич А. “Понимающая психология” К.Ясперса [Електронний ресурс] / А. Руткевич. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/iphras/library/i_ph_1.html#7
97. Рьод В. Шлях філософії: ХІХ-ХХ століття / В. Рьод ; пер. з нім. М. Култаєва, В. Кебуладзе, В. Терлецький. – К. : Дух і Літера, 2010. – 368 с. – (Серія «Сучасна гуманітарна бібліотека»).
98. Рягузова Е. Ситуация: горизонты психологической интерпретации / Е. Рягузова // Известия Саратовского университета. Новая серия, Сер.: Философия. Психология. Педагогика. - 2006. - Вып. 1/2. - С. 81-86.
99. Рягузова Е. Психологическая ситуация как предмет теоретической рефлексии [Електронний ресурс] / Е. Рягузова. – Режим доступу: http://psyjournals.ru/sgu_socialpsy/issue/30270_full.shtml
100. Сартр Ж.-П. Картезианская свобода [Електронний ресурс] / Ж.-П. Сартр. – Режим доступу: http://anthropology.rinet.ru/old/8/sartr.htm
101. Сартр Ж.-П. К театру ситуаций [Електронний ресурс] / Ж.-П. Сартр. – Режим доступу: http://www.proza.ru/2009/03/18/895
102. Сартр Ж.-П. Очерк теории эмоций / Ж.-П. Сартр // Психология эмоций. Тексты. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 120-137.
103. Сартр Ж.-П. Ситуации / Ж.-П. Сартр ; пер. с франц. М.-С. Брахман, С. Великовский. – М. : Ладомир, 1997.
104. Сартр Ж.-П. Трансцендентность Эго. Набросок феноменологического описания / Ж.-П. Сартр // Логос. – М. : Гносис, 2003. - №2 (37). – С. 86-121.
105. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм / Ж.-П. Сартр. - М. : Изд-во иностр. лит., 1953.
106. Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. Нарис феноменологічної онтології / Ж.-П. Сартр. - К. : Основи, 2001. – 854с.
107. Сенека Луций Анней. Философские трактаты / Луций Анней Сенека. - СПб. : Алетейя, 2001.
108. Скуратівський В. Авторка Ханна Арендт і «околиці» / Вадим Скуратівський // Х. Арендт. Люди за темних часів. – К. : Дух і Літера, 2008. – С. 11-24.
109. Слотердайк П. Критика цинічного розуму / П. Слотердайк ; пер. з нім. А. Богачов. – К. : Тандем, 2002. – 544с.
110. Соловьев Э. Личность и ситуация в социально-политическом анализе Маркса / Э. Соловьев // Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). – М. : Политиздат, 1991. – С. 185-208.
111. Соловьев Э. Экзистенциализм (историко-критический очерк) / Э. Соловьев // Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). – М. : Политиздат, 1991. – С. 286-345.
112. Соловьев Э. Судьбическая историософия М. Хайдеггера / Э. Соловьев // Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). – М. : Политиздат, 1991. – С. 346-388.
113. Стейнбок Э. Пограничные феномены и пограничность опыта / Э. Стейнбок // Топос. – Минск : ЕГУ. – 2009. - №2-3(22). – С. 192-213.
114. Татенко В. Суб’єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології / В. Татенко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. – К. : Либідь, 2006. – С. 316-358.
115. Тиллих П. Мужество быть [Електронний ресурс] / П. Тиллих. – Режим доступу: http://psylib.org.ua/books/tillp01/index.htm.
116. Титаренко Т. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с.
117. Титаренко Т. Вчинок у приватному житті. Погляд психотерапевта / Т. Титаренко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. – К. : Либідь, 2006. – С. 258-279.
118. Ткаченко А.К. Ясперс и феноменологический поворот в психиатрии / А.К. Ткаченко // Логос. – 1992. - №3. – С. 136-145.
119. Филиппов Л.И. Философская антропология Жан-Поля Сартра / Л.И. Филлипов. – М. : Наука, 1977. – 287с.
120. Фурс В. Философия незавершенного модерна Юргена Хабермаса / В. Фурс. – Мн. : ЗАО Экономпресс, 2000. – 224 с.
121. Хайдеггер М. Ницше / М. Хайдеггер // Сочинения: в 2 т. – М. : Владимир Даль, 2007. - Т. 2. – 464 с.
122. Хёсле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности [Електронний ресурс] / В. Хёсле. - Режим доступу:
http://www.philosophy.ru/library/vopros/65.html
123. Чепелєва Н. Особистий досвід суб’єкта у контексті психологічної герменевтики / Н. Чепелєва // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. – К. : Либідь, 2006. – С. 280-302.
124. Чернієнко В. Метод історії у проектуванні нових ідентичностей // Наукові записки. Серія «Філософія». – 2009. – Вип. №5. – С. 101-111.
125. Шелер М. Ресентимент в структуре моралей / М. Шелер. – СПб. : Наука, 1999. – 231с.
126. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // М. Шелер. Избранные произведения. – М. : Гнозис, 1994. – С. 196-258.
127. Шмид В. Нарратологоя / В. Шмид. - М. : Языки славянской культуры, 2008. – 304с.
128. Шопенгауер А. Мир как воля и представление [Електронний ресурс] / А. Шопенгауер - Режим доступу:
(http://psylib.org.ua/books/shope01/txt10.htm).
129. Шульц П. Философская антропология [Електронний ресурс] / П. Шульц. - Режим доступу:
http://www.psylib.ukrweb.net/books/shult01/index.htm
130. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / А. Шютц. – М. : Институт фонда “Общественное мнение”, 2003. – 336 с.
131. Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом / А. Шюц. – М. : РООСПЭН, 2004. – 1054 с.
132. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту / А. Шюц, Т. Лукман ; пер. з нім. В. Кебуладзе. - К. : Український Центр духовної культури, 2004. – 560с.
133. Эпикур. Письма и фрагменты / Эпикур // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля. – М. : Издательство Аст; Харьков: Фолио, 2003. - (Классическая мысль). - С. 737-795.
134. Яковенко Н. Вступ до історії / Н. Яковенко. – К. : Критика, 2007. – 375 с.
135. Ясперс К. Введение в философию [Електронний ресурс] / К. Ясперс. – Режим доступу: http://elenakosilova.narod.ru/studia/einfeuhrung.htm
136. Ясперс К. Духовная ситуация времени // К. Ясперс. Смисл и назначение истории. – М. : Республика, 1994. – С. 287-418.
137. Ясперс К. Общая психопатология / К. Ясперс. – М. : Практика, 1997. - 1056 с.
138. Ясперс К. Психологія світоглядів / К. Ясперс ; пер. з нім. О. Кислюк, Р. Осадчук. - К. : Юніверс, 2009. – 464с.
139. Babich, B. Jaspers, Heidegger, and Arendt On Politics, Science, and Communication [Електронний ресурс] / B. Babich // Existenz. – 2009. - Vol. 4, No 1. – Режим доступу:
http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.4-1Babich.html
140. Courtney C. Reading Ciphers With Jaspers and Ricoeur [Електронний ресурс]: стаття / Сh. Courtney // Existenz. – 2006. – Vol.1(№1-2). – Режим доступу: http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.1Courtney.html
141. Diehl, U. Human Suffering as a Challenge for the Meaning of Life [Електронний ресурс] / U. Diehl // Existenz. – 2009. - Vol. 4, No 2. – Режим доступу: http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.4-2Diehl.html
142. Ehrlich L. Jaspers’ Methodology of Verstehen: Its basis for History, Psychology, Translation [Електронний ресурс] / L. Ehrlich // Existenz. – 2008. - Vol. 3, No 1. – Режим доступу: http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.3-2Essl.html
143. Essl, B., Wautischer, H. The Healing Dimension of Grenzerfahrung in Trauma Recovery [Електронний ресурс] / B. Essl, H. Wautischer // Existenz. – 2008. - Vol. 3, No 2. – Режим доступу:
http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.3-html
144. Feld A. Karl Jaspers and Alain Badiu on the Destiny of Philosophy [Електронний ресурс] / A. Feld // Existenz. – 2009. - Vol. 4, No 1. – Режим доступу:
http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.4-1Feld.html
145. Jarvie, I. Relativism and Historicism / I. Jarvie // Philosophy of Anthropology and Sociology. – North-Holland: ELSEVIER, 2007. - P. 553-590.
146. Langley R. The Possibility of an Existential Philosophy of History in Jaspers and Sartre [Електронний ресурс] / R. Langley // Existenz. – 2010. - 5, – http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.5-1Langley.html
147. Lukes S. The problem of Apparently Irrational Beliefs / S. Lukes // Philosophy of Anthropology and Sociology. - North-Holland: ELSEVIER, 2007. - P. 591-606.
148. Lynch M. The origins of Ethnomethodology // Philosophy of Anthropology and Sociology. - North-Holland: ELSEVIER, 2007. - P. 485-517.
149. Miyang Cho, J. The Global History of Humankind in Karl Jaspers [Електронний ресурс] / J. Cho Miyang // Existenz. – 2009. - Vol. 4, No 1. – Режим доступу:
http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.4-1Cho.html
150. Outhwaite, W. Hermeneutic and Phenomenological Approaches / W. Outhwaite // Philosophy of Anthropology and Sociology. – North-Holland: ELSEVIER, 2007. - P. 459-484.
151. Rouse, J. Practice Theory / J. Rouse // Philosophy of Anthropology and Sociology. – North-Holland: ELSEVIER, 2007. – P 639-682.
152. Salamun, K. Karl Jaspers′ Conceptions of the Meaning of Life [Електронний ресурс] / K. Salamun // Existenz. – 2006. - Vol. 1, No 1-2. - Режим доступу:
http://www.bu.edu/paideia/existenz/volumes/Vol.1Salamun.html
153. Zammito, J. What’s ‘New’ in the Sociology of Knowledge? / J. Zammito // Philosophy of Anthropology and Sociology. – North-Holland: ELSEVIER, 2007. – P 791-859.