Локальні корпоративні норми у цивільно-правовому регулюванні : Локальные корпоративные нормы в гражданско-правовом регулировании



  • Название:
  • Локальні корпоративні норми у цивільно-правовому регулюванні
  • Альтернативное название:
  • Локальные корпоративные нормы в гражданско-правовом регулировании
  • Кол-во страниц:
  • 228
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
    імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

    На правах рукопису

    Тичкова Олена Юріївна


    УДК 347.23

    Локальні корпоративні норми
    у цивільно-правовому регулюванні


    Спеціальність 12.00.03 — цивільне право
    і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук


    Науковий керівник
    Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна,
    доктор юридичних наук,професор
    член-кореспондент Академії правових наук України


    Харків — 2009










    ЗМІСТ

    Умовні скорочення 3

    Вступ 4
    Розділ 1. Місце локальних корпоративних норм у регулюванні корпоративних відносин 11
    1.1. Корпоративні відносини як предмет цивільно-правового
    регулювання 11
    1.2. Розуміння корпоративних норм 31
    1.3. Локальні корпоративні акти як джерела корпоративного права 53

    Розділ 2. Характеристика окремих видів локальних корпоративних актів 92

    2.1 Види локальних корпоративних актів 92
    2.2. Юридична природа установчих документів 106
    2.3. Зміст установчих документів 130
    2.4. Регулювання локальними корпоративними актами компетенції та діяльності органів корпорацій 153

    Висновки ……………………………………………………………………...183
    Список використаних джерел 190






    УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

    ЦК — Цивільний кодекс України
    ЦПК — Цивільний процесуальний кодекс
    ГК — Господарський кодекс України
    ГПК — Господарський процесуальний кодекс України
    ВРУ — Верховна Рада України
    КМУ — Кабінет Міністрів України
    ДКЦПФР — Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
    ЦК РФ — Цивільний кодекс Російської Федерації
    ВВРУ — Відомості Верховної Ради України
    ОВУ — Офіційний вісник України









    ВСТУП
    Актуальність теми. Ринкові відносини та їх приватноправові засади зумовлюють принципово інший підхід до регулювання діяльності юридичних осіб із корпоративним устроєм і тих прав, які мають їх учасники — корпоративних прав. Основна увага має бути переміщена на локальне регулювання відповідних відносин, що тим більш важливе у відсутність в Україні гармонійного корпоративного законодавства.
    Між тим належне локальне регулювання корпоративних відносин неможливе без з’ясування самої сутності і підвалин такого регулювання, потреби в ньому та його особливостей, місця локальних корпоративних норм і локальних корпоративних актів серед інших норм та джерел права. Дослідження в українській науці цивільного права з цього приводу відсутні. Про локальне регулювання лише згадується в підручниках та курсах із загальної теорії держави і права, а на рівні дисертаційного дослідження воно аналізувалося в роботі М. О. Томашевської, захищеної в 2005 р. за спеціальністю 12.00.01. Утім, робота із загальної теорії держави і права не може містити всі аспекти цивілістичного підходу до локальних корпоративних актів. Тому поза межами дослідження опинилися такі вагомі та насущні проблеми, як конкретні напрямки врегулювання в локальних корпоративних актах питань корпоративного управління, порядку здійснення учасниками своїх корпоративних прав зі встановленням відповідного механізму правореалізації. Тобто, крім того, що численні проблеми локального корпоративного регулювання залишилися спірними із загальнотеоретичної точки зору, вони потребують також дослідження з позицій галузевої науки, без чого їх прикладне значення зводиться нанівець.
    Теоретичну основу для висновків, зроблених у дисертації, становлять праці таких видатних правознавців, як А. І. Камінка, І. Т. Тарасов,
    Г. Ф. Шершеневич, С. М. Братусь, О. С. Йоффе, О. А. Красавчиков,
    Ю. К. Толстой, В. А. Бєлов, О. М. Вінник, Я. М. Гританс, В. В. Долинська,
    О. Р. Кібенко, І. Ю. Красько, І. М. Кучеренко, В. В. Луць, Р. А. Майданик,
    Н. Н. Пахомова, І. В. Спасибо-Фатєєва, І. С. Шиткіна, В. С. Щербина,
    О. В. Щербина та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 0106u002288). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 11 від 29.06.2004 р.). Дисертація становить певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження в рамках цієї проблеми.
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичної бази, необхідної для розуміння правової природи локальних корпоративних норм та актів як джерел корпоративного права та розробленні науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання корпоративних відносин на локальному рівні.
    Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
    – встановити вихідні положення, що визначають сутність локальної корпоративної правотворчості та її цивілістичні засади;
    – довести значущість локального регулювання корпоративних відносин та його здатність забезпечити належний рівень їх регулювання;
    – розглянути види та зміст локальних корпоративних актів;
    – сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України та регулювання корпоративних відносин на локальному рівні.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є регулювання корпоративних відносин на локальному рівні.
    Предмет дисертаційного дослідження — теоретичні та практичні проблеми локального регулювання корпоративних відносин як складової цивільно-правового регулювання прав учасників підприємницьких товариств, що виявляються в наукових позиціях, теоріях, пропозиціях, нормативно-правових актах України та при їх застосуванні, зіставленні з Принципами корпоративного управління ОЕСР та досвідом зарубіжних країн в їх вирішенні.
    Методи дослідження, що використовувалися в процесі написання дисертаційної роботи: порівняльний, за допомогою якого простежено послідовність становлення локального (внутрішнькорпоративного) регулювання в світі, тенденції такого регулювання, що складалися при цьому, та ті положення, які виявляються важливими і мають бути покладені в підґрунтя вітчизняного локального регулювання корпоративних прав; структурно-функціональний, який надав можливість побудувати доцільну структуру локальних актів при системному баченні їх сукупності; логіко-догматичний та герменевтичний методи сприяли аналізу і тлумаченню норм цивільного права та зіставленню різнопланового законодавчого регулювання корпоративних прав; метод прогнозування застосовувався для виявлення шляхів удосконалення нормативно-правового регулювання корпоративних прав. Шляхом проведення аналізу та синтезу з’ясовувалися істотні засади залежності рівня реалізації та захисту корпоративних прав учасників від рівня їх регулювання. У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного теоретичного дослідження правової природи локальних норм та їх місця у регулюванні корпоративних відносин, розробленні науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання корпоративних відносин на локальному рівні та формуванні таких висновків, що виносяться на захист.
    1. За допомогою нових умовиводів доведено, що корпоративні норми можливі двох рівнів — ті, що містяться в законодавстві та локальних корпоративних актах. Локальні корпоративні норми є нормами правовими. Зіставлення понять корпоративних та локальних норм дозволяє стверджувати про їх нетотожність: локальними є ті, що мають обмежену сферу дії за колом осіб, а корпоративними — ті, що регулюють корпоративні відносини (причому на різних рівнях — загальному і локальному).
    2. Надано нові аргументи на користь юридичної природи корпоративних відносин як цивільно-правових, що дає змогу перемістити центр уваги їх регулювання з державного рівня на локальний із формуванням власних правил поведінки суб’єктів цих відносин.
    3. Уперше визначено особливий механізм набуття рекомендаційними корпоративними нормами обов’язковості, що може запроваджуватися шляхом:
    – їх уведення до внутрішніх корпоративних актів;
    – установлення в правилах біржової торгівлі вимоги про розкриття кожною корпорацією, акції якої котуються на біржі, додержання нею принципів корпоративного управління;
    – необхідності для корпорацій повідомляти про застосування зазначених принципів у своїх річних звітах Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
    4. Набули подальшого розвитку визначення цивілістичних засад для саморегулювання, які зумовлюються трьома показниками — автономністю, диспозитивністю і дозвільністю. Автономність пов’язана з саморегуляцією, що здійснюється корпорацією в особі її органів і спрямована на забезпечення її власного оптимального функціонування. Диспозитивність як основоположна засада цивілістичного регулювання надає суб’єктам корпоративних відносин можливість самостійно виробляти для себе правила поведінки, а іноді і спонукає їх це робити внаслідок відсилання законодавства до локального регулювання. Дозвільність проявляється у тому, що межі локального правового регулювання можуть встановлюватися не тільки шляхом прямого закріплення в загальнодержавних актах прав (а іноді й обов’язків) корпорацій приймати відповідні локальні норми, а й побічно, за допомогою визначення кола питань, які не підлягають локальному регулюванню.
    5. Уперше концентровано подаються підстави та потреби в локальних корпоративних нормах або доцільність їх прийняття: (1) для уточнення і конкретизації норм законів, установлення механізмів їх реалізації, (2) для запровадження інших моделей регулювання корпоративних відносин порівняно з передбаченими в законі, наскільки це припускається законом, або в них фіксується обрання однієї із альтернативних моделей; (3) для заповнення прогалин у законодавстві; (4) унаслідок спеціальних приписів законодавства про передання тих чи інших питань до компетенції недержавних організацій — для їх належного здійснення, що потребує відповідного регулювання.
    6. Надано нову характеристику функцій локальних корпоративних актів, які полягають у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих корпораціям державою повноважень, заповнення прогалин, забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.
    7. Запропоновано нову диференціацію корпоративних актів на:
    – дві основоположні групи — нормативно-правові та індивідуальні (акти застосування права). Нормативно-правові корпоративні акти закріплюють корпоративні норми, дія яких поширюється на визначене коло осіб і якими регламентуються ті чи інші аспекти корпоративних відносин. Індивідуальні акти через застосування нормативно-правових актів є підставою виникнення конкретних прав і обов’язків у учасників корпоративних відносин;
    – об’єктивно необхідні, без яких корпорація не може здійснювати свою діяльність (правила фондової біржі); які приймаються в саморегулівній корпорації на виконання нею функцій, делегованих їй державою (правила і стандарти професійної діяльності на фондовому ринку); які приймаються саме тому, задля чого певні особи об’єдналися в організацію (наприклад, акти, прийняті в банківських корпораціях на забезпечення централізації виконання деяких функцій, зокрема правил та процедур виконання операцій та внутрішньої звітності);
    – правоутворюючі (установчі документи корпорації, положення про її філії, представництва та органи), правореалізуючі (положення про виплату дивідендів, порядок укладення правочинів, викупу акцій, проведення виплат учасникам, інформацію тощо) та праворегламентуючі, в яких міститься регламентація відносин в окремих корпораціях.
    8. Наведено нові аргументи на користь бачення статуту як локального акта, завдяки якому здійснюється локальне правове регулювання у конкретній корпорації з урахуванням можливостей, що надаються диспозитивними нормами законодавства чи деталізації останнього. Статут являє собою основний нормативний акт локальної системи правового регулювання діяльності корпорації, що створює правову базу для її інших внутрішніх документів.
    9. Висловлено нові доводи для висновку щодо змісту установчих документів, які мають містити, крім загальноприйнятих відомостей про найменування, місцезнаходження корпорації та її припинення, ще такі інформативні та регулюючі блоки: (а) що стосуються управління (види органів, порядок їх формування, компетенція, порядок прийняття рішень тощо); (б) порядок формування майна корпорації (статутного або складеного капіталу, його збільшення або зменшення); (в) порядок реалізації учасниками своїх прав (майнових та немайнових).
    10. Уперше запропоновано врегулювати у статуті товариства з обмеженою відповідальністю такі негативні наслідки для учасників товариства, які не внесли своєчасно вкладів до статутного капіталу: стягнення неустойки; вибуття їх з товариства при тривалому невнесенні вкладу зі встановленням порядку та відповідних строків проведення розрахунків, подальших дій товариства щодо розподілу їх часток між іншими його учасниками: реалізація зазначених часток іншим особам або зменшення статутного капіталу.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження містить матеріали, придатні для використання:
    1) при викладанні навчального курсу «Цивільне право України» і спецкурсу «Корпоративне право»; 2) при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів; 3) у законотворчій діяльності — для внесення змін до Цивільного кодексу України та окремих законів України;
    4) у правозастосовній діяльності — судами під час розгляду справ по захисту корпоративних прав, а також при розв’язанні проблеми співвідношення регулювання цих питань ЦК і ГК та іншими кодексами і законами;
    5) в науково-дослідницьких цілях — для подальших досліджень у сфері юридичних осіб та корпоративних правовідносин.
    Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і обговорена на засіданнях кафедри цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (м. Хмельницький, 11–12 березня 2005 р.); науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна (м. Харків, 21 травня 2005 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Приватне право: стан та перспективи розвитку» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 25–26 листопада 2005 р.).
    Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано три статті у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису становить 228 сторінок друкованого тексту, у тому числі 39 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 389 найменувань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, сутність якого полягає у формуванні теоретичної бази, необхідної для розуміння правової природи локальних корпоративних норм та локальних корпоративних актів як джерел корпоративного права. Надано науково – практичні рекомендації щодо вдосконалення регулювання корпоративних відносин на локальному рівні. На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
    1. Корпоративні акти включаються до складу джерел корпоративного права і мають нормативну природу. Оскільки вони приймаються в кожній корпорації окремо, то мають локальний характер.
    2. Корпоративні акти можна поділити на дві основоположні групи: нормативно-правові та індивідуальні (акти застосування права).
    Нормативно-правові корпоративні акти закріплюють корпоративні норми, дія яких поширюється на певне коло осіб і якими регламентуються ті чи інші аспекти корпоративних відносин.
    Індивідуальні акти не регулюють відносини у корпорації, а через застосування норм закону та корпоративних нормативно-правових актів вони є підставою виникнення прав і обов’язків в учасників корпоративних відносин.
    3. Є акти, без яких організація не може здійснювати свою діяльність, тобто які об’єктивно необхідні. Є ті, які приймаються в організації для підсилення її рангу як саморегульованої і такої, що може виконувати функції, делеговані їй державою. А є ті, які приймаються саме тому, задля чого певні особи стали учасниками тієї чи іншої організації.
    Прикладом перших є правила фондової біржі; других — правила і стандарти професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов’язковими для виконання всіма членами саморегульованої організації; третіх — акти, прийняті у банківських корпораціях на забезпечення централізації виконання окремих функцій, зокрема правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності.
    4. Локальні корпоративні акти можна поділити на:
    – ті, що приймаються як суто внутрішня потреба, і ті, прийняття яких викликане діяльністю, яку корпорація здійснює;
    – ті, що приймаються корпорацією на власний розсуд, і ті, які їй делеговані державою.
    5. Нормативно-правові корпоративні акти можна поділити на такі три групи: правоутворюючі, правореалізуючі та праворегламентуючі.
    Правоутворюючими є установчі документи юридичної особи, положення про її філії, представництва та органи. Правореалізуючими можна назвати положення, якими регулюється те чи інше коло питань, наприклад, про виплату дивідендів, порядок укладення правочинів, викупу акцій, проведення виплат учасникам, інформацію тощо. Праворегламентуючі — це такі акти, в яких міститься регламентація відносин в окремих корпораціях. Основна відмінність цих актів від правореалізуючих полягає у тому, що вони встановлюють власну регламентацію, якої немає в законі та підзаконних нормативно-правових актах.
    6. Існують різні корпоративні нормативно-правові акти залежно від надання можливості їх видання законом: (а) унаслідок прогалин закону;
    (б) унаслідок прямого припису закону; (в) унаслідок того, що в законі міститься загальна норма, яка потребує деталізації.
    7. Установчими документами товариств є статути та засновницькі договори. Щодо розуміння правової природи статуту склалися такі позиції: (1) статут як спеціальний закон; (2) статут як локальний нормативний акт;
    (3) статут як договір (або безпосередньо, або як правовий феномен, заснований на договорі, або такий, що містить у собі договір чи елемент договору).
    8. Наявність або відсутність договірних відносин між засновниками товариства не є показником наявності або відсутності договірного характеру статуту. Договір як підстава виникнення правовідносин хоча й існує, але не завжди. Правовідносини між учасником та товариством є не договірними, а корпоративними. Відповідно статут не може розглядатися як форма таких правовідносин.
    9. Найприйнятнішим є бачення статуту як локального акта, оскільки завдяки цьому здійснюється локальне правове регулювання у конкретній корпорації з урахуванням можливостей, що надаються диспозитивними нормами законодавства чи деталізації останнього.
    Статут являє собою основний нормативний акт локальної системи правового регулювання діяльності корпорації, що створює правову базу для інших її внутрішніх документів.
    10. Примірні статути являють собою рекомендаційні акти, які містять в основному диспозитивні норми, що залишають значну свободу у виборі варіанту локального регулювання.
    11. Засновницький договір та статут як установчі документи не мають різнитися, оскільки кожен із них покликаний фіксувати основні положення, що стосуються певної юридичної особи і є безпосередньою підставою її діяльності.
    12. Сучасне законодавство містить нормативно-явочний порядок створення юридичних осіб, який становить заздалегідь наданий державою дозвіл для цього і припускає широкі можливості корпорацій, в тому числі для локальної нормотворчості, одночасно з практично відсутністю жодних механізмів перевірки локальних нормативних актів на їх відповідність закону.
    13. Установчі документи мають містити, крім загальноприйнятих відомостей про найменування, місцезнаходження корпорації та її припинення, ще такі інформативні та регулюючі блоки: (а) що стосуються управління (види органів, порядок їх формування, компетенція, прийняття рішень тощо); (б) порядок формування майна корпорації (статутного або складеного капіталу, його збільшення або зменшення); (в) порядок реалізації учасниками своїх прав (майнових та немайнових). Розкриття цих питань являє собою науковий та фаховий інтерес поряд із питанням про те, на кого поширюється дія установчих документів (г).
    14. Прийняття рішень загальними зборами буде ефективнішим із запровадженням опитування акціонерів. Така можливість надається законодавством і мусить деталізуватися на рівні локального регулювання. Порядок опитування має поширюватися не тільки на АТ з невеликим складом акціонерів, а навпаки, в такому є потреба саме в АТ з великою кількістю акціонерів.
    15. Істотні особливості управління в господарських товариствах з одним учасником вимагають окремого регулювання. Пропонується внести зміни до ст. 97 ЦК, встановивши, що питання формування органів товариств можуть врегульовуватися й у статуті. Тому норми про органи господарських товариств, порядок їх створення та здійснення ними своєї діяльності на органи компанії однієї особи не поширюватимуться.
    Пропонується 1) доповнити ст. 97 ЦК ч. 3 такого змісту:
    «3. Особливості управління товариством з одним учасником встановлюється його статутом та законом»;
    2) частину 2 ст. 159 ЦК викласти в такій редакції:
    «2. В акціонерному товаристві з одним акціонером загальні збори не скликаються. Функції вищого органу виконує акціонер, який приймає рішення відповідно до статуту товариства та закону».
    Частину 2 вважати часиною 3;
    3) частину 1 ст. 145 ЦК доповнити таким реченням:
    «Якщо в товаристві з обмеженою відповідальністю лише один учасник, він виконує функції вищого органу та приймає рішення відповідно до статуту товариства та закону»;
    4) статтю 49 Закону «Про акціонерні товариства» перейменувати наступним чином:
    «Особливості управління товариством з одним акціонером».
    Зміст ст. 49 викласти в такій редакції:
    «1. В товаристві з одним акціонером вищого органу у вигляді загальних зборів не існує і до такого товариства не застосовуються положення статей 33-48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів.
    2. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноособово в порядку, врегульованому в цих документах або статуті товариства.
    Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально. Порядок доведення рішень акціонера до органів товариства передбачається в статуті або внутрішніх документах товариства.
    3. Персональний склад наглядової ради, ревізійної комісії (в разі їх створення) обирається без застосування кумулятивного голосування.
    4. Обрання виконавчого органу товариства, відсторонення його членів або одноособового органу здійснюються в порядку, передбаченому в статуті або внутрішніх документах товариства».
    16. Відмова від мінімального розміру статутного капіталу ТОВ та АТ є несвоєчасною.
    17. Учасники ТОВ, які не внесли своєчасно вкладів до статутного капіталу, мають нести негативні наслідки не тільки шляхом стягнення з них неустойки, а й встановлення інших негативних наслідків, які мають бути чітко врегульовані у статуті, зокрема:
    - порядок вибуття з товариства при тривалому невнесенні вкладу із встановленням відповідних строків;
    - порядок проведення розрахунків з особою, яка не внесла повністю вартість своєї частки;
    - подальші дії товариства — чи розподіл такої частки між іншими учасниками товариства, чи її реалізація іншим особам, чи зменшення статутного капіталу.
    18. Не виправданими є розбіжності між регулюванням переважних прав акціонерів ЗАТ (а нині — приватних АТ) та учасників ТОВ. Наявність в акціонерів цінного паперу — акції, власниками якої вони є, і відсутність окремого уречевленого об’єкта права власності в учасників ТОВ не слугують підставою для розбіжності їх корпоративних прав. Тому ні в статутах ТОВ, ні в статутах ЗАТ неприпустимо закріплювати обмеження права власності будь-яких учасників корпоративних відносин.
    19. Пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 147 ЦК, виклавши перший абзац в такій редакції:
    «Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається лише в порядку та на умовах, встановлених статутом товариства».
    20. Не можна передбачати в статуті інший правовий режим майна АТ, 100% акцій якого належить державі, ніж право власності. Таке АТ не може мати майно на праві повного господарського відання або оперативного управління, і якщо саме так позначається в статуті, то він у цій частині має вважатися таким, що суперечить закону.
    21. В статуті корпорації слід врегульовувати момент набуття особою прав учасника, яким має бути оформлення договору купівлі-продажу частки і зобов’язування включення питань внесення відповідних змін до статуту на перших же загальних зборах, або встановлення строку для їх скликання в такому разі. Подальші внесення змін до статуту мають фіксувати цей факт і не впливають на здійснення учасником корпоративних прав.
    22. У статуті корпорації також має врегульовуватися порядок зміни складу учасників унаслідок смерті учасника, зокрема, порядок, строки, форма одержання згоди учасників на прийняття до їх складу спадкоємця. Бажано було б встановити, що згода виражається кожним учасником або окремо в письмовій формі, або на загальних зборах, які для цього скликаються, і встановити строк, протягом якого учасники мають зібратися для вирішення цього питання. Останній варіант є пріоритетнішим, адже дозволяє одночасно вирішити питання й про внесення змін до статуту ТОВ.
    23. Вихід учасника з ТОВ має пов’язуватися зі спливом тримісячного (або іншого, вказаного в статуті) строку. Розрахунки з ним провадяться, виходячи із сум, які підлягають сплаті за станом на день подання заяви (попередження). Протягом цього строку учасник не зв’язаний ніякими обов’язками, зокрема щодо неможливості продажу своєї частки, оскільки його заява про вихід із ТОВ є одностороннім правочином.
    24. У статуті корпорації мають чітко позначатися всі підстави для виключення учасника. Неприйняття участі в загальних зборах учасників не може розглядатися з формальних підстав як порушення обов’язків учасників товариства, бо участь у загальних зборах таким обов’язком не є.
    25. Договором між акціонерами не може встановлюватися їх обов’язок брати участь у загальних зборах із негативними наслідками у разі його невиконання.
    26. У статуті слід вказувати про те, що у виключній компетенції загальних зборів знаходиться вирішення питання про припинення корпорації.
    27. Пропонується внести зміни до ст. 159 ЦК, вказавши, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать питання визначення сфери діяльності. В статуті корпорації можна вказувати сферу, якою обмежується її діяльність.
    28. Доводиться необхідність врегулювати в локальних корпоративних актах порядок внесення додаткових внесків учасниками ТОВ, виплати дивідендів, прийняття положення про наглядову раду та виконавчий орган.
    29. В статуті корпорації слід передбачати: розподіл повноважень представництва членів колегіального органу, що має також заноситися до Державного реєстру юридичних осіб. У локальних корпоративних актах доцільно врегулювати порядок підготовки до скликання загальних зборів, у тому числі за участю реєстратора та/або спеціалізованої юридичної компанії; порядок здійснення акціонерами права на самостійне скликання загальних зборів; питання організації діяльності виконавчого органу; можливість передання здійснення його функцій спеціалізованій компанії та порядок перевірки її діяльності.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авилов Г. Е. Юридические лица в современном российском гражданском праве / Г. Е. Авилов, Е. А. Суханов // Вестн. гражд. права. – 2006. – № 1. – С. 14 – 25.
    2. Авилов Г. Юридические лица в современном российском гражданском праве / Г. Е. Авилов, Е. А. Суханов // Проблемы частн. (гражд.) права – 2006. – № 1. – Т. 6. – С. 10 – 23.
    3. Агарков М. М. Предмет и система советского гражданского права / М. М. Агарков // Совет. государство и право. – 1940. – № 8-9. – С. 52 – 73.
    4. Агарков М. М. Основы банкового права : курс лекций / М. М. Агарков. – 2-е изд. – М. : БЕК, 1994. – 350 с.
    5. Азімов Ч. Н. Про предмет і метод цивільного права / Ч. Н. Азімов // Вісн. Акад. правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 143-151.
    6. Актуальные проблемы науки и практики коммерческого права : сб. науч. ст. – М. : Волтерс клувер, 2007. – 456 с.
    7. Акционерные общества в России : словарь-справочник от А до Я. Руководителю. Бухгалтеру. Юристу. Акционеру / сост. В. Р. Захарьин. – М. : Дело и сервис, 1998. – 400 с.
    8. Александров Н.Г. К вопросу о роли договора в правовом регулировании общественных отношений / Н. Г. Александров // Ученые записки Всесоюзного юридического института Минюста СССР. – Вып. 6. – М., 1946. – С. 60 - 83.
    9. Алексеев С.С. Предмет советского социалистического гражданского права / С. С. Алексеев // Свердловский юридический институт. Ученые труды. – Свердловск, 1959. – Т. 1. Сер. : Гражд. право. – 333 с.
    10. Алексеев С. С. Собственность в акционерном обществе / С. С. Алексеев // Проблемы теории гражданского права. – М., 2003. – С. 49 – 76.
    11. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2. т. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Юрид. ин-т, 1973. – Т. 2. Нормативные юридические акты применения права. Юридическая наука (правоведение). – 401 с.
    12. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права : курс лекций : учеб. пособие / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1964. – Вып. 2. – 226 с.
    13. Алексеев С. С. Структура советского права : монография / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
    14. Алексеев С. С. Частное право / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 160 с.
    15. Антонова Л. И. Локальное правовое регулирование (теоретическое исследование) / Л. И. Антонова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1985. – 152 с.
    16. Ануфриева Л.Н. Международное частное право. Особенная часть: учебник / Л. Н. Ануфриева. – М., 2000.- Т. 2 – 656 с.
    17. Апт Л. Ф. Об элементах структуры нормативного акта / Л. Ф. Апт // Изв. вузов. Правоведение. – 1973. – № 2. – С. 27-32.
    18. Архипов С. И. Понятие и юридическая природа локальных норм права / С. И. Архипов // Изв. вузов. Правоведение. – 1987. – № 1. – С. 29-33.
    19. Асосков А. В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте / А. В. Асосков. – М. : Статут, 2003. – с. 349.
    20. Асосков А. В. Проблемы правового регулирования транснациональных компаний / А. В. Асосков // Юрид. мир. – 2000. – № 8. – С. 42-54.
    21. Атаманова Ю. Є. Права промислової власності як форма участі в господарських товариствах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ю. Є. Атаманова. – Х. : [б. в.], 2003. – 20 с.
    22. Баймаханов М. Т. Нормотворческая деятельность общественных организаций в процессе выполнения переданных им государственных функций / М. Т. Баймаханов // Совет. государство и право. – 1963. – № 9. – С. 94-101.
    23. Барщевский М. Ю. Наследственное право : учеб. пособие / М. Ю. Барщевский. – . 3-е изд, испр. и доп. – М. : Белые Альвы, 1995. – 132 с.
    24. Баталер У. Є. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США : учеб. пособие / У. Є. Баталер, М. Е. Гаши-Батлер ; Ин-т П. Виноградова ; Университ. колледж Лондон. – М. : Зерцало, 1997. – 128 с.
    25. Бейцун І. До питання про концепцію об’єднання юридичних осіб в праві України та європейських країн / І. Бейцун // Підприємництво, госп-во і право. – 2003. – № 11. – С. 104-107.
    26. Бекленищева И. В. Понятие договора : основные подходы в современном правоведении / И. В. Бекленищева // Цивилистические записки : межвуз. сб. науч. тр. – М., 2002. – Вып. 2. – С. 297-313.
    27. Белов В. А. Гражданское право : Общая часть : учебник / В. А. Белов. – М. : АО “Центр ЮрИнфорР” МГУ, 2003. – 960 с.
    28. Белявский А. В. Защита чести и достоинства в советском гражданском праве : автореф. дис. … канд. юрид. наук / А.В. Белявский.– М., 1966. – 210c.
    29. Беляев К. П. О делении юридических лиц на корммерческие и некоммерческие в гражданском законодательстве / К. П. Беляев // Актуальные проблемы гражданского права / под ред. С. С. Алексеева. – М., 2000. – с. 35 – 48.
    30. Бєгова Т. І. Поняття “ноу-хау” та договір про його передачу : автореф. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. / Т. І. Бєгова. – Х., 2008. – 20 с.
    31. Блэк Б. Комментарий Федерального Закона об акционерных обществах / Б. Блэк, Р. Крекман, А. Тарасова. – М., 1998. – 133 с.
    32. Блюмгардт А. Модели корпоративного управления / А. Блюмгардт. – К. : Наук. думка, 2003. – 160 с.
    33. Богуславский М.М. Международное частное право : учебник / М. М. Богуславский. – 3-е изд. – М. : Юрист, 1998. – 408 с.
    34. Борисова В. И. Корпорация – организационно-правовая форма корпоративных отношений / В. И. Борисова // Альманах цивилистики : сб. ст. – К: Правова єдність, 2008. – С. 249 – 269.
    35. Борисова В. І. До чинників, що характеризують цивільне право України як галузь приватного права / В. І. Борисова // Вісн. Акад. правових наук України. – 2005. – № 2. – С.105-116.
    36. Борисова В. І. Теорії юридичної особи: історія та сучасність / В. І. Борисова // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – № 4. – С. 17-130.
    37. Борисова В. И. Понятие и признаки юридического лица / В. И. Борисова // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. – Х. : [б. в.], 2000. – № 45. – С. 48 - 57.
    38. Брагинский М. И. Договорное право: Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 1998. – 682 с.
    39. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1963. – 197 с.
    40. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Юстицинформ, 2005. – 208 с.
    41. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве (понятие, виды, государственные юридические лица) / С. Н. Братусь. – М.: Юрид. изд-во М-ва юстиции СССР, 1947. – 364 с.
    42. Бублик В. А. Публично-и частноправовые начала в гражданско-правовом регулировании внешнеэкономической деятельности : автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук / В. А. Бублик. – Екатеринбург, 2000. – 53 с.
    43. Быков А. Г. План и хозяйственный договор / А. Г. Быков. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 158 с.
    44. Ваке А. Свобода договора и оговорки о профессиональных ограничениях в римском и современном праве / А. Ваке // Цивилистические исследования. – М., 2006. – С. 522 - 549.
    45. Васильєва В. А. Корпоративні правовідносини як вид суспільних відносин / В. А. Васильєва // Методологія приватного права : зб. наук. пр. (за матеріалами наук.-теорет. конф., Київ, 30 трав. 2003 р.) – К., 2003. – С. 282-286.
    46. Венгеров А. Б. Теория государства и права / А. Б. Венгеров. – М., 1996. – Ч. 2. Теория права. Т. 1. – 166 с.
    47. Венгеров А.Б. Теория государства и права : учебник / А. Б. Венгеров. – 2-е изд. – М. : Омега-Л, 2005. – 608 с. – (Высшее юридическое образование).
    48. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины : учеб. пособие / В. С. Венедиктов. – Х. : Консул, 2004. – 304 с.
    49. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М.Изд – во иностр. Лит - ры, 1958. – 196 с.
    50. Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення : монографія / О. М. Вінник. – К. : Атіка, 2003. – 352 с.
    51. Вінник О. М. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.04 / О. М. Вінник. – К., 2004. – 32 с.
    52. Вінник О. Право акціонера на незгоду / О. Вінник // Юрид. вісн. України. – 1997. – № 5. – С. 6.
    53. Вольф В. Ю. Основы учения о товариществах и акционерных обществах : монография / В. Ю. Вольф. – М. : Финанс. изд-во НКФ СССР, 1927. – 169 с.
    54. Габов А. В. Сделки с заинтересованностью в практике акционернных обществ: проблемы правового регулирования / А. В. Габов. – М. : Статут, 2005. – 412 с.
    55. Герваген Л. Л. Развитие учения о юридическом лице / Л. Л. Герваген. // Журнал гражд. и угол. права. Декабрь. Издание С. – Петербургского юрид. общетва. Кн. 10 – С Пб.: Тип. Правительствующего Сената, СПб., 1888., С. 68 – 93.
    56. Гонгало Б. М. Предмет гражданского права / Б. М. Гонгало // Проблемы теории и гражданского права. – М. : Статут, 2003. - С. 3 - 23.
    57. Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Е. Годэмэ. – М. : Юрид. изд-во Минюста СССР, 1948. – 511 с.
    58. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 256 с.
    59. Горшенев В. М. Санкционирование как вид нормотворческой деятельности органов советского государства / В. М. Горшенев // Изв. вузов. Правоведение. – 1959. – № 1. – С. 11-18.
    60. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Корпоративні правовідносини / упоряд. І. Б. Шицький (кер.) та ін. ; відп. ред. В. Т. Маляренко. – К. : Видавничій дім ІнЮре. 2004. – с. 439.
    61. Глибко С. В. Сущностные признаки акционерного общества : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.В. Глибко – Х., 1995. – 186 с.
    62. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту : автореф. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Н. С. Глусь. – К., 2000. – 23 с.
    63. Гражданское и торговое право капиталистических государств / отв. ред. Е. А. Васильев. – Москва. Изд - во междунар. отношений, 1993 г., 560 с.
    64. Гражданское право : в 2 т. / под ред. Е. А. Суханова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Т. 1. – М. : БЕК, 2000. – 816 с.
    65. Гражданско-правовая охрана интересов личности / О. С. Иоффе, Б. Б. Черепахин, Ю. К. Толстой и др. – М., 1969. – 255 с.
    66. Гревцов Ю. И. Правове отношения и осуществление права / Ю. И. Гревцов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. – 128 с.
    67. Грибанов В. П. О возрастании социальной ценности гражданского права / В. П. Грибанов, Е. А. Суханов // Совет. государство и право. – 1989. – № 9. – С. 83-91.
    68. Гританс Я. М. Корпоративные отношения (правовое регулирование организационных форм) / Я. М. Гританс. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 160 с.
    69. Гук А. Органи господарських товариств з одним учасником / А. Гук // Юрид. журн. – 2006. – № 8 – С. 98-103.
    70. Гуревич И. Честь и другие неимущественные права граждан и их охрана в социалистическом гражданском праве / И. Гуревич // Совет. юстиция. – 1939. – № 3. – С. 13-19.
    71. Гуреев В. А. Проблемы защиты прав и интересов акционеров в Российской Федерации / В. А. Гуреев. – М. : Волтер Клувер, 2007. – 208 с.
    72. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінкомінтер, 1998. – 432 с.
    73. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян України / О. В. Дзера. – К. : Вентурі, 1997. – 271 с.
    74. Діденко Н. Г. Свобода як визначальний елемент механізму правового регулювання / Н. Г. Діденко // Приватне право і підприємництво. Вип. 2.- Київ, 2000-2002. – С. 55 - 62.
    75. Dine J., Полковников Г.В. Корпоративное право в странах Западной Европы и России: CD-ROM / Европейская комиссия ЕС (Tacis); Под рук. И. Амана. - М., 2001.
    76. Долинская В. В. Акционерное право: основные положения и тенденции: монография /В. В. Долинская. – М.: Волтерс Клувер, 2006.– 720 с.
    77. Долинская В. В. Акционерное право : учебник / В. В. Долинская. – М. : Юрид. лит., 1997. – 352 с.
    78. Долинская В. В. Основные положения и тенденции акционерного права : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / В. В. Долинская – М., 2006. – 62 с.
    79. Дубовицкая Е. Европейское корпоративное право: Свобода перемещения компаний в Европейском сообществе / Е. Дубовицкая. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 224 с.
    80. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация / Н. Д. Егоров. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1988. – 176 с.
    81. Єфименко А. П. Чи потрібен Україні закон “Про акціонерні товариства” / А. П. Єфименко // « Інвестиційна газета». – 1999. - 22 черв.
    82. Єфименко А. П. Американське корпоративне управління очима українця / А. П. Єфименко // Дзеркало тижня. – 2007. – 13 - 19 січ.( № 1) 13.
    83. Єфименко А. П. Американське корпоративне управління (базові правові концепції та нові виклики) / А. П. Єфименко // Юридичний журнал. – 2007.- № 2. – С. 34 – 36.
    84. Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции / Жюллио де ла Морандьер Л. – М. : Изд-во иностр. лит, 1960. – Т. 2. – 392 с.
    85. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петрішина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
    86. Закон об акционерных обществах, абзацы 2, 3 § 78 // Торговое уложение Германии. Закон об акционерных общесвах. Закон об обществах с ограниченной ответственностью. Закон о производственных и хозяйственных кооперативах = Deutsches Handlsgesetzbuch, Aktiengesetz, GmbHGesetz, Genossenschaftsgesetz: пер. с нем. / [ сост. В. Бергман; пер. с нем. : Е. Дубовицкая]. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 624 с.
    87. Захаров В. А. Создание юридических лиц: правовые вопросы : монография / В. А. Захаров. – М. : Норма, 2002. – 208 с.
    88. Захарченко В. І. Інтеграція промислового комплексу України у світову промислову систему / В. І. Захарченко // Стратег. панорама. – 2004. – № 3. – С. 124 – 127.
    89. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правовий аспект) : монографія / за заг. ред. В. В. Луця. – Тернопіль. : Підручники і посібники, 2007. – 320 с.
    90. Здоронок Г. Дивидентные права акционеров / Г. Здоронок // Юрид. практ. – 2004. – 9 берез. (№ 10).
    91. Зивс С. Л. Источники права : монография / С. Л. Зивс. – М. : Наука, 1981. – 239 с.
    92. Зинченко С. Спорные вопросы правового статуса органов управления общества с ограниченной ответственностью / С. Зинченко, С. Казачинский, О. Зинченко // Хоз-во и право. – 1999. – № 7. – С. 42-44.
    93. Знаменський Г. Хиби і вади статті 1 Цивільного кодексу України / Г. Знаменський // Право України. – 2006. – № 6 – С. 89-91.
    94. Иванов В. В. Общие вопросы теории договора / В. В. Иванов. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 160 с.
    95. Иванов С. А. Советское трудовое право: Вопросы теории / С. А. Иванов., Р. 3. Лившиц, Ю. П. Орловский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
    96. Илларионова Т. И. О содержании метода гражданско-правового регулирования / Т. И. Илларионова // Актуальные проблемы гражданского права. – Свердловск, 1986. – С. 33 - 41.
    97. Інструкція про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України : затв. наказом Міністерства юстиції України від 03. 03. 2004 р. № 2005 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
    98. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах : затв. постановою Правління Нац. банку України від 12.11.2003 р. N 492 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51. (Ч. 1). – Ст. 2707.
    99. Ионцев М. Г. Акционерные общества. Правовые основы. Имущественные отношения. Управление и контроль. Защита прав акционеров / М. Г. Ионцев. – М., 1999. – 416 с.
    100. Иоффе О. С. Общее учение об обязательствах / О. С. Иоффе // Избранные труды / О. С. Иоффе. – СПб., 2004. – Т. 3. – 837 с.
    101. Иоффе О. С. Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права / О. С. Иоффе // Совет. государство и право. – 1966. – № 7. – С. 51-59.
    102. Казей Б. Маллиган, А. Шлеифер. Университет Чикаго и NBER, Университет Гарварда и NBER. Июнь 2004 // MA 02138, ashleifer@harvard.edu.1
    103. Каминка А. И. Очерки торгового права / А. И. Каминка. – М. : АО “Центр ЮрИнфоР”, 2002. – 560 с.
    104. Каминка А. И. Основы предпринимательского права / А. И. Каминка. – Петроградъ, 1917. – 347 с.
    105. Карабельников Б. Р. Трудовые отношения в акционерных обществах / Б. Р. Карабельников. – М. : Статут, 2001. – 143 с.
    106. Кашанина Т. В. Корпоративное право. (Право хозяйственных товариществ и обществ) : учеб. для вузов / Т. В. Кашанина. – М. : НОРМА-ИНФРА•М, 1999. – 815 с.
    107. Кашанина Т. В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности : учеб. для вузов / Т. В. Кашанина. – М. : ИНФРА•М-КОДЕКС, 1995. – 554 с.
    108. Кашанина Т. В. Акционерное право. Практический курс. Полный пакет образцов корпоративных документов. Основные законодательные акты. Комментарий / Т. В. Кашанина, Е. А. Сударькова. – М., 1997. – 350 с.
    109. Керимова Т. В. Социальный прогресс и управление / Т. В. Керимова. – М., 1980. – 174 с.
    110. Кибенко Е. Р. Корпоративное право : учеб. пособие / Е. Р. Кибенко. – Х. : Эспада, 1999. – 480 с.
    111. Кибенко Е. Наблюдательный совет акционерного общества; функции, порядок формирования, компетенция / Е. Кибенко. Т. Доля // Підприємство, госп-во і право. – 2001. – № 10. – С. 25-28.
    112. Кибенко Е. Проведение общего собрания акционеров без содействия правления акционерного общества – миф или реальность? / Е. Кибенко, Т. Доля // Підприємство, госп-во і право. – 2001. – № 8 – С. 12-14.
    113. Кібенко О. Чи потрібна українським товариствам наглядова рада? Аналіз окремих положень проекту Закону «Про акціонерні товариства» на предмет відповідності європейським стандартам / О. Кібенко // Підприємство, госп-во і право. – 2005. – № 11 – С. 37 - 40.
    114. Кібенко О. Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України / О. Р. Кібенко. – Х. : Страйд, 2005. – 432с.
    115. Кібенко О. Р. Інститут загальних зборів у корпоративному праві Великобританії і України: новий підхід / О.Р. Кібенко // Юрид. Україна. – 2005. – № 6. – С. 43-48.
    116. Кібенко О. Р. Інститут загальних зборів у корпоративному праві Великобританії: новий підхід / О. Р. Кібенко // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора : сб. науч. тр. / НАН Украины ; Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк, 2005. – С. 115 – 120.
    117. Кібенко О. Р. Концепція розвитку корпоративного законодавства України / О. Р. Кібенко // Фонд. панорама. – 2006. – № 26.
    118. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Великобритании / Е. Р. Кибенко. – К. : Юстиниан, 2003. – 386 с.
    119. Кодекс судейской этики: Утвержден VI Всероссийским съездом судей 2 декабря 2004 года // Вест. ВАС РФ. – 2005. – № 2. [Электронний ресурс] официальный сайт Высшей квалификационной коллегии судей Российской Федерации, Режим доступа:http://www.vkks.ru/ss_detale.php?id=22 Загл. с экрана.
    120. Кодекс профессиональной этики адвоката Принят Первым Всероссийским съездом адвокатов 31 января 2003 года // [Электронний ресурс] «АДВОКАТУРА В РОССИИ», Режим доступа: http://www.advokatrus.ru/doc/92 Загл. с экрана.
    121. Козлова Н. В. Гражданско-правовой статус органов юридического лица / Н. В. Козлова // Хоз-во и право. – 2004. – № 8. – С. 53 - 55.
    122. Козлова Н. В. Понятие и сущность юридического лица. Очерк истории и теории : учеб. пособие / Н. В. Козлова. – М. : Статут, 2003. – 318 с.
    123. Козлова Н. В. Юридическое лицо с точки зрения закона и правовой науки / Н. В. Козлова // Вестн. Моск. ун-та. Сер.11. Право. – 2002. – № 5. – С. 32-57.
    124. Козлова Н. В. Из истории института учредительного договора в гражданском праве / Н. В. Козлова // Вестн. МГУ. Сер.11. Право. – 1994. – № 1. – С. 16-24.
    125. Козырь О. Права акционеров в Российской Федерации: законодательство и судебная практика // По материалам “Круглого стола” ОЕСР и Всемирного банка по вопросам корпоративного управления для России. – М., 2000. – С. 17 – 21.
    126. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник. / С. А. Комаров. – 3-е изд. перераб. и доп. – М. : Юрайт, 1997. – 416 с.
    127. Кондратьев Р. И. Локальные нормы трудового права и материальное стимулирование / Р. И. Кондратьев. – Львов : Вища шк., 1973. – 160 с.
    128. Кондратьев Р. Локальні норми і прогалини в праві / Р. Кондратьев // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіонал. управління та права : наук. часопис. – 2002. – № 1. – С. 17 – 21.
    129. Кононов В. С. Корпоративные правоотношения: понятие, признаки, сущность // Актуальные проблемы гражданского права : сб ст. / под ред. О. Ю. Шилохвоста. – М., 2005. – Вып. 9. – С. 50 – 102.
    130. Корбань В. Правове регулювання спонукання до укладення договору / В. Корбань // Право України. – 2001. – №1. – С. 43-44.
    131. Корельский В.М. Теория государства и права : учебник / под ред. В. М. Корельского, М. О. Перепалова. — М., 1998. — 570 с.
    132. Корельский В. М. О характере норм, создаваемых общественными организациями / В. М. Корельский // Совет. государство и право. – 1963. – № 9. – С. 101-104.
    133. Коренюк Е. Корпоративный дух: Правовые аспекты корпоративных отношений / Е. Коренюк // Юрид. практика. – 2001 – 15 февр. (№ 7). – С. 12.
    134. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые учения о договоре / А. Д. Корецкий. – СПб. : Юрид. центр «Пресс», 2001. – 211 с.
    135. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Юрид. центр “Пресс”, 2003. – 430 с.
    136. Коробцова Н. В. Цивільно–правова охорона таємниць особистого життя людини / Н. В. Коробцова. – Х. : ХДЕУ, 2004. – 120 с.
    137. Корпоративне управління : монографія / І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова ; за ред. І. Спасибо-Фатєєвої. – Х. : Право, 2007. – 500 с.
    138. Костицький В. Економіко-правові проблеми концентрації капіталу від промислово-фінансових груп до транснаціональних компаній / В. Костицький // Право України. – 2002. – № 3. – С. 70-75.
    139. Кочергина Е. А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских общество: интересы, функции, правове средства : монография / Е. А. Кочергина. – Х. : Основа, 2005. – 236 с.
    140. Кошелєва Н. Роль спостережної ради, особливості її діяльності та створення в Україні / Н. Кошелєва // Бюл. з корпорат. управління. – 2000. – № 9. – С. 22 – 25.
    141. Кравченко Р. С. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционера на информацию (российский и англо-американский опыт). – М. Изд – во « Спарк», 2002. – 112 с.
    142. Кравченко С. С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств / С. С. Кравченко // Право України. – 2007. – № 2. – С. 66 – 69.
    143. Кравченко С. С. Юридична природа прав учасників господарських товариств. – дис… канд. юрид. наук.: 12.00.03/ С.С. Кравченко; Нац. акад.. наук Укр.. Ін-т. держави і права ім. В.М. Корецького; наук. кер. І.В. Спасибо – Фатєєва – К., 2007. – 205 с.
    144. Кравчук В. М. Корпоративне право: Науково-практичний коментар законодавства та судової практики/ В.М. Кравчук- К: Істина, 2005. – 720 с.
    145. Красавчиков О. А. Гражданские организационно-правовые отношения / О. А. Красавчиков // Антология уральской цивилистики. 1925-1989: сб. ст. – М., 2001. – С. 156 – 165.
    146. Красавчиков О. А. Гражданские организационно-правовые отношения / О. А. Красавчиков // Совет. государство и право. – 1966. – № 10. – С. 50-57.
    147. Красавчиков О. А. Гражданско-правовое регулирование личных неимущественных отношений и Свод законов Советского государства / О. А. Красавчиков // Проблемы гарантий осуществления и защиты прав граждан : материалы науч.-практ. конф., посвящ. 175-летию возобновления Тартуск. ун-та. – 1977 г., 437 с.
    148. Красько И. Юридические проблемы компании одного лица / И. Красько // Предпринимательство, хоз-во и право. – 1998. – № 11. – С. 3-4.
    149. Красько И. Е. Некоторые проблемы теории юридических лиц и их прикладное значение (классификация, корпоративные права, ответственность участников) / И. Е. Красько // Предпринимательство, хоз-во и право. – 1998. – №10. – С. 3-5.
    150. Крат В. Переважне право купівлі акцій закритих акціонерних товариств / В. Крат // Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи : зб. наук. пр. (за матеріалами наук.-практ. конф., Київ, 24 листоп. 2005 р.) / редкол. О. Д. Крупчан (голова) та ін. – К., 2006. – С. 239-241.
    151. Крат В. І. Переважне паво акціонера на купівлю акцій додаткового випуску: порівняльно-правовий аналіз / В. І. Крат // Актуальні проблеми правознавства : тези доп. і наук. повідомл. учасн. наук. конф. молодих вчен. та здобувачів. – Х., 2006. – С. 81-83.
    152. Крат В. І. Переважні права учасників товариств з обмеженою відповідальністю / В. І. Крат // Приватноправовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку : зб. тез міжнар. наук. конф. студ. та аспірантів, 25-26 листоп. 2005 р. – К. ; Хмельницький, 2005. – С. 245-247.
    153. Круглова Н. Ю. Хозяйственное право / Н. Ю. Круглова. – М. : Русская деловая литература, 1997. – 608 с.
    154. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 328 с.
    155. Кузьменко А. Транснаціональні корпорації як суб’єкти розвідувальної діяльності. Юридичний журнал #2/2007 [Электронний ресурс] офіційний сайт видавничої організації ЮСТІНІАН, Режим доступу: http://www. justinian. com. ua/article. php?id=2556.
  • Стоимость доставки:
  • 230.00 руб


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины