Рачинська Олена Анатоліївна Механізми реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління




  • скачать файл:
  • Название:
  • Рачинська Олена Анатоліївна Механізми реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління
  • Альтернативное название:
  • Рачинский Елена Анатольевна Механизмы реализации коммуникативного взаимодействия в сфере публичного управления
  • Кол-во страниц:
  • 236
  • ВУЗ:
  • в Інституті підготовки кадрів державної служ­би зайнятості України Мінсоцполітики України
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Рачинська Олена Анатоліївна, завідувач сектору координації ТАІЕХ відділу управління проектами Цен­тру адаптації державної служби до стандартів Європей­ського Союзу: «Механізми реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління» (25.00.02 - механізми державного управління). Спецрада Д
    в Інституті підготовки кадрів державної служ­би зайнятості України Мінсоцполітики України



    ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    РАЧИНСЬКА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
    УДК 351:659.3/.4:004
    ДИСЕРТАЦІЯ
    МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
    25.00.02 - механізми державного управління галузь науки “державне управління”
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. О.А. Рачинська
    Науковий керівник - Войтович Радмила Василівна, доктор наук з державного управління, професор
    КИЇВ - 2019



    ЗМІСТ
    ВСТУП 13
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛІГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 25
    1.1. Комунікація у сучасному суспільстві: артикуляція проблеми 25
    1.2. Комунікативна взаємодія як предмет наукового аналізу 45
    1.3. Особливості реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління 63
    Висновки до розділу 1 83
    РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
    КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 85
    2.1. Комунікативна взаємодія у сфері публічного управління: структура, функції, моделі 85
    2.2. Комунікативна взаємодія як функціональний засіб побудови комунікативного простору у сфері публічного управління 100
    2.3. Комунікативний діалог у сфері публічного управління та його структурні елементи 115
    2.4. Соціальна реклама як структурна складова реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління 130
    Висновки до розділу 2 144
    РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ОПТИМІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 146
    3.1. Механізми комунікативного впливу громадської думки на оптимізацію комунікативної взаємодії у сфері публічного управління 146

    12
    3.2. Оптимізаційний вплив мас-медіа на комунікативну взаємодію у сфері публічного управління 167
    3.3. Комунікативне партнерство як механізм оптимізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління 185
    Висновки до розділу 3 204
    ВИСНОВКИ 206
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211
    ДОДАТКИ 233
    ДОДАТОК А 233
    Довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження, участь у науково-дослідних роботах 233
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    206
    У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретико-практичному обґрунтуванні особливостей застосування механізмів реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління України та розробці практичних рекомендацій для органів публічної влади щодо вдосконалення їх діяльності у даній сфері. Результати, отримані в процесі дослідження, підтверджують досягнення поставленої мети й вирішення завдань, дають підстави сформулювати наступні висновки і практичні рекомендації.
    1. На основі аналізу артикуляції проблеми комунікацій у сучасному суспільстві запропоновано авторське бачення сутності даного явища, а саме “комунікації” варто розуміти як системний процес пізнання і дії, який пов’язує засобами спілкування та обміном інформацією всі структури суспільства з метою відтворення життєдіяльності людей, управління соціальним порядком, ретрансляції соціокультурного досвіду, підтримки і розвитку гуманістичних начал співпраці, партнерства, широкого громадського та цивільного діалогу. Комунікації - складний процес, який включає ряд взаємозв’язаних кроків, кожен з яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і сприйняття інформації іншою особою. Найчастіше причиною низької ефективності комунікації є ігнорування факту, що комунікація - це обмін, в якому кожному належить активна роль. У процесі комунікації відправник складає повідомлення і передає його адресату (отримувачу).
    2. У ході дослідження комунікативної взаємодії як предмету наукового аналізу з’ясовано, що термін “комунікативна взаємодія” характеризується, насамперед, спілкуванням між людьми як на соціальному, так і на професійному рівні. Даний аспект дуже важливий у зв’язку з тим, що після завершення навчання держслужбовець перебуває в постійній взаємодії з людьми, посадовцями різних рангів, підлеглими, громадськістю.

    207
    Комунікативна взаємодія вимагає не тільки дотримання правил, етики, ввічливості, дипломатичності, а й здатності вирішити конфліктні ситуації, які необхідно формувати і розвивати при організації управлінського процесу.
    3. На підставі аналізу особливостей реалізації комунікативної взаємодії у сфері публічного управління виявлено, що обмін інформацією пронизує всі управлінські функції, тому комунікації розглядаються як сполучний процес у публічному управлінні. Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть бути помилковими, нижчі за ієрархією владні структури можуть неправильно розуміти завдання, міжособистісні стосунки можуть деформуватися. Для ефективного функціонування будь-якої організації необхідно забезпечити належні комунікації. Однак управлінська практика дає можливість констатувати, що створення ефективної, надійної системи обміну інформацією, яка б відповідала вимогам повноти, достатності, оперативності, гнучкості - це одна із найскладніших проблем. Тому цілком зрозуміло, що ефективно працюючий держслужбовець - це держслужбовець, ефективний у комунікаціях.
    4. У ході дослідження структури, функцій та моделей комунікативної взаємодії у сфері публічного управління виявлено, що комунікативна взаємодія у контексті державного управління реалізує низку внутрішніх і зовнішніх функцій, які в сукупності відображають властивості цієї підсистеми, її реакції на зміни внутрішнього стану й зовнішнього середовища та співвідносяться з функціями системи державного управління. Модель формування комунікативної взаємодії включає цільовий (вимоги змагальної діяльності), змістовний (інформаційний, діяльнісний та емоційно - перцептивний) компоненти. Змістовну основу моделі складають три рівня (етапи) спільної діяльності, що виникають у процесі комунікації: суб’єкт як продукт для іншого учасника (не має характеру спільної діяльності) - спільна комунікація (у формі співпраці, кооперації на основі взаємної відповідальності між учасниками) - спільна діяльність (діяльність колективна, свідомо громадська).
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)