Музхер Марван Музхер Хуссеін Механізми реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору

Краткое описание

Музхер Марван Музхер Хуссеін, тимчасово не працює. Назва дисертації: «Механізми реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору». Шифр та назва спеціальності 25.00.02 механізми державного управління. Спецрада К 26.142.06 Міжрегіональна академія управління персоналом

Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису
МУЗХЕР Марван Хуссейн Музхер
УДК 351:336.71.02(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ
25.00.02 - механізми державного управління
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
М.М.Х Музхер
Науковий керівник: РОМАНЕНКО Євген Олександрович, доктор наук з державного управління, професор
КИЇВ - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ 21
1.1. Теоретичні положення механізмів реалізації партнерських відносин
держави та банківського сектору 21
1.2. Зарубіжні підходи до формування та розвитку механізмів реалізації
державно-банківського партнерства 40
1.3 Основні тенденції розвитку партнерських державно-банківських відносин та особливості формування державних механізмів їх
регулювання 59
Висновки до розділу 1 80
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ 89
2.1 Особливості нормативно-правового механізму регулювання
розвитку державно-банківського партнерства в сучасних умовах 89
2.2 Аналіз інституційно-організаційного забезпечення механізмів
реалізації партнерської взаємодії держави та банківського сектору 103
2.3 Сучасний стан розвитку механізму державно-банківської підтримки
малого та середнього підприємництва 119
Висновки до розділу 2 133
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ 143
3.1. Модернізація процесу банківського проектного фінансування на
143 
3.2. Раціоналізація державно-банківської взаємодії у процесі
фінансового забезпечення високотехнологічних інноваційних проектів 154
3.3. Шляхи підвищення ефективності та дієвості механізмів реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору в контексті
європейської інтеграції 165
Висновки до розділу 3 175
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ДОДАТКИ 214

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання наукового обґрунтування теоретичних засад та практичних пропозицій з удосконалення механізмів реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору.
1. Введено в науковий обіг державного управління дефініцію «механізми реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору», що являють собою комплексну систему принципово нових підходів, форм, методів, прийомів, інструментів та засобів організації управлінських процесів, за допомогою яких, на основі паритету інтересів держави, банківського сектору та споживачів банківських послуг, здійснюється цілеспрямований вплив на розвиток державно-банківського партнерства.
2. Узагальнено зарубіжні підходи до формування та розвитку механізмів державно-банківського партнерства. Встановлено, що загальними тенденціями у процесі реалізації механізмів партнерських відносин держави та банківського сектору багатьох зарубіжних країн є: послідовна, продумана та цілеспрямована політика держави у вибраному напрямі: дотримання норм єдиного нормативного документа у цій сфері: формування нових підходів до стратегії реалізації державно-банківського партнерства як на державному, так і на регіональному рівнях: розгалужена система державних інституцій, пов'язаних із розвитком державно-банківського партнерства.
Виявлено, що цінним досвідом з точки зору його імплементації у національне законодавство України є механізм відбору проектів партнерської взаємодії держави та банків, шо ґрунтується на загальній системі критеріїв, котра складається з трьох гручі: технологічна реалізованість; соціально- економічна ефективність; ефективність державно-банківського партнерства. Крім цих q:>yn критеріїв рекомендовано аналізувати такі елементи: економія, результативність, ефективність та обов’язки партнерів.
3. Визначено основні тенденції розвитку партнерських державно- банківських відносин та досліджено особливості формування державних механізмів їх регулювання. З'ясовано, шо ефективність дії сучасних механізмів реалізації партнерських відносин держави та банківського сектора стримується внаслідок: політичної нестабільності; фінансово-економічної кризи; неузгодженості нормативно-правової бази, яка регулює питання державно-банківського партнерства; відсутності належних механізмів координації; невідповідності фінансових і економічних можливостей цілям розвитку; відсутності фактичного стратегічного планування в Україні; нераціональної побудови системи адміністративно-територіального устрою; неадекватності існуючої територіальної організації влади; недостатнього застосування інструментів державного регулювання, спрямованих на стимулювання розвитку державно-банківського партнерства, аналізу та моніторинг}' його ефективності; непопулярності механізму державно- банківського партнерства, складності процедури укладення договору щодо партнерства; нестабільності регуляторного середовища, в якому реалізовується державно-банківське партнерство.
4. Оцінено нормативно-правовий механізм регулювання розвитку державно-банківського партнерства в сучасних умовах. Доведено необхідність законодавчого закріплення: норм цільового спрямування проектів на досягнення національних пріоритетів та інших проектів регіонального (місцевого) значення; основних положень середньострокового, річного та оперативного (квартального і місячного) фінансового планування кожного проекту в рамках державно-банківського партнерства; норм здійснення контролю над реалізацією проекту та дотриманням умов відповідного договору, формування єдиного реєстру проектів та укладених договорів, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності у розрізі проектів.
5. Здійснено аналіз інституційно-організаційного забезпечення механізмів реалізації партнерської взаємодії держави та банківського сектору.
На основі аналізу функціональних повноважень відповідних органів державної влади, запропоновано структурно-функціональну модель інституційного забезпечення механізму партнерських відносин держави та банківського сектору, що відображає зв'язки управління інфраструктури з іншими організаційними структурами, зокрема на загальнодержавному рівні.
Наголошено на тому, шо ефективне інституційне забезпечення державно-банківського партнерства повинно ґрунтуватися на принципах ефективності, систематичності, оперативності, економічності, стійкості, гнучкості, надійності інституційної структури.
6. Окреслено сучасний стан розвитку механізму державно-банківської
підтримки малого та середнього підприємництва. Визначено підходи до перспектив розвитку форм кредитування малого і середнього бізнесу: підвищення доступності кредитів на основі стандартизації форм та спрощення процедур надання кредитів, зокрема в рамках використання програм Фонду підтримки малого і середнього підприємництва; клієнтоорієнтований підхід, котрий спрямований на формування
партнерських відносин із позичальником, посилення індивідуалізації та комплексності банківського обслуговування.
7. Запропоновано комплекс заходів із модернізації процесу банківського проектного фінансування на сучасному етапі державотворення. З метою стимулювання розвитку проектного фінансування в Україні запропоновано: забезпечити доступність довгострокових інвестиційних кредитів для позичальників шляхом зниження їхньої вартості; запровадити державне відшкодування (часткове) процентних ставок за довгостроковими інвестиційними кредитами, що спрямовуються у пріоритетні галузі економіки, і передбачити ці обсяги відшкодування в державному бюджеті: створити розвинуту мережу фінансових інститутів: законодавчо оформити всі види зобов’язань та гарантій, розподіл ризиків та прибутків, політичні та страхові ризики.
8. Визначено шляхи раціоналізації державно-банківської взаємодії у процесі фінансового забезпечення високотехнологічних інноваційних проектів. З метою підвищення обсягів венчурного інвестування доведено необхідність здійснення наступних заходів: покращення інвестиційного клімату; спрощення процедури венчурного інвестування; підвищення рівня захисту прав інвесторів; підвищення фінансової грамотності населення: підвищення ефективності моніторингу та контролю за діяльністю венчурних інститутів спільного інвестування для забезпечення їх стійкого функціонування; розроблення державних програм підтримки наукового розвитку; на рівні великих підприємств створення підрозділів науково- технічних досліджень; спрощення проходження процедури створення та реєстрації start-up.
9. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності та дієвості
механізмів реалізації партнерських відносин держави та банківського сектору в контексті європейської інтеграції. Зазначено, що подолати існуючі проблеми, які стримують розвиток венчурної індустрії в Україні, і в такий спосіб забезпечити зростання ролі венчурних фондів у формуванні інноваційного потенціалу економіки України можна реалізувавши наступне: формування інноваційної інфраструктури; створення та функціонування інститутів професійної комплексної науково-технічної та комерційної експертизи інноваційних проектів: проведення техніко-фінансової
експертизи проектів, що забезпечує відповідність витрат на реалізацію проекту' фінансовим можливостям банку і готовності держави надати гарантії; стимулювання взаємодії наукових організацій із підприємствами та потенційними інвесторами.