Фіданян Олена Григорівна Механізми державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти

Краткое описание

Фіданян Олена Григорівна, директор Департаменту освіти і науки, виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації. Назва дисертації: «Механізми державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти». Шифр та назва спеціальності 25.00.02 механізми державного управління. Спецрада Д26.142.04 ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Фідаинн Олена Григорівна
УДК 351.851:352:37.014
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДИСТАНЦІЙНИМ
НАВЧАННЯМ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
25.00.02 - механізми державного управління
Полається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О.Г. Фіданян
Науковий керівник: Яровой Тихон Сергійович, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного адміністрування ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»
Київ 2021

3.3. Удосконалення кадрового механізму державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність теми. Конституція України надає всім громадянам право на освіту, зазначаючи, що загальна середня освіта є обов’язковою, а Закон України «Про освіту» вказує на рівність форм, у яких вона здобувається. Реформування освіти, яке відбувається в останні роки, спрямовано на забезпечення рівного доступу до якісної освіти та створення міцного фундаменту для формування людського капіталу. Ефективні механізми державного управління в системі загальної середньої освіти (ЗСО) є ключовою передумовою самореапізації особистості, її власного добробуту та економічного зростання держави, сталого розвитку суспільства.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій та дистанційного навчання, які охопили вищу освіту, суттєво вплинули й на заклади 'загальної середньої освіти (ЗЗСО), набувши особливої ваги під час пандемії COVID-19. Більшість ЗЗСО навесні 2020 року були не підготовлені до дистанційного навчання як технічно, так і кваліфікаційно. Несформованість дієвих механізмів державного управління в контексті організації освітнього процесу під час національного карантину, відсутність прозорої взаємодії між ключовими учасниками, загроза дотримання принципів академічної доброчесності при впровадженні масового дистанційного навчання в системі загальної середньої освіти тощо, призвели до труднощів у взаємодії між оріднамн державного регулювання, адміністрацією ЗЗСО, учителями, учнями та їх батьками. Екстрене запровадження дистанційного навчання стало поштовхом для переоцінки засобів і інструментів цифрових технологій, що запроваджувались у закладах освіти раніше, актуалізувало питання державного управління системою загальної середньої освіти.
Дослідженню теоретичних аспектів державного управління, в тому числі й освітою, присвячені праці таких провідних вітчизняних та закордонних учених: О. Акімов, М. Андріснко, В. Бакуменко, О.М. Бандурка,
М. Білинська, К. Ващенко, П. Гаман, Д. Дзвінчук, М. Джафарова,
О. Євтушенко, О. Ігнатенко, М. їжа, В. Загорський, Г. Ляхович, С. Майстро, В. Малиновський, А. Мельник, Н. Мельтюхова, Г. Одінцова, Л. Паратенко, О. Пархоменко-Куцевіл, Н. Перинська В Пнлипишин, С). Радченко, О. Рафальський, С. Романенко, В. Рубцов, I. Ссменець-Орлова, С. Серьогін, О. Сидорчук, Ю. Сурмін, Т. Шестаковеька, Т. Яровой та інші.
Дослідженню проблем державного управління загальною середньою освітою присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних учених: А. Врік (А.Вгік), А. Гасвська, Д. Дзвінчук, Р. Елмор (R. Elmor), Л.Калініна, В. Кремень, С. Крисюк, Т. Куренна, І. Луговий, П. Лопушинський, Т. Лукіна,
B. Лунячек, Ю. Молчанова, Л. Паращенко, Н. Протасова, А. Роррер (A.Rorrer), Н. Синицина, О. Слюсаренко, Дж. Спіллейн (G. Spillein), Ж. Таланова, та ін.
Загальним питанням історичного генезу, організації та моделювання дистанційної освіти присвячена низка праць зарубіжних науковців: У. Андерсон (W. Anderson), М. Андерсон (М. Anderson), М. Аспіллера (М. Aspillera), Б. Бірнбаум (В. Birnbaum), Д. Хансон (D. Hanson), С. Холлістер (С. Hollister), II. Маушак (N. Maushak), Л. МкГахей (L. McGahey), К. Мейер (К. Meyer), С. Мехротра (C. Mehrotra), Дж. Міллер (G. Miller), P. Новак (R Novak), M. Мур (M. Moore), Ф. Саба (F. Saba), A. Illeppi (A. Sherry),
C. Щоссер (C. Schlosser), M. Сімонсон (M. Simonson), С. Соренсон (C. Sorenson), Б. Уілліс (B. Willis), C. Рітерс (S. Writers).
Теоретичні, практичні і соціальні аспекти дистанційної освіти в Україні вивчали українські науковці: Н. Дмітренко, Л. Васильченко, В. Биков, В. Кухаренко, А. Кузьмінськнн, Г. Яценко, II. Федорук та ін., однак здебільшого вони присвячені питанням організації дистанційної освіти у вищій школі.
Віддаючи належне науковим доробкам знаних науковців, питання державного управління дистанційним навчання у ЗЗСО залишається вирішеним недостатнього глибоко, що свідчить про актуальність обраної теми дисертації, її теоретичну та практичну значущість.
Наукове завдання дисертації полягає в удосконаленні механізмів державного управління дистанційним навчання у закладах загальної середньої освіти на підставі розроблення концептуальних, методичних і прикладних компонентів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано відповідно до науково-дослідницької теми Міжрегіональної академії управління персоналом: «Теоретико-методологічні основи становлення української державності і соціальна практика: політичні, юридичні, економічні й психологічні проблеми» (номер державної реєстрації 0113U007698), в межах якої надано пропозиції щодо удосконалення механізмів державного управління дистанційним навчання у ЗЗСО.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методичних і організаційних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного управління дистанційним навчання у закладах загальної середньої освіти.
Для досягнення зазначеної мети окреслено такі задачі:
-вивчити сутність, види та завдання державного управління загазьною середньою освітою;
-систематизувати основні етапи становлення та розвитку дистанційного навчання: світовий і вітчизняний досвід;
-дослідити механізми державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти;
-проаналізувати сучасний стан державного управління діяльністю закладів загальної середньої освіти;
- вивчити стан технічного забезпечення та готовності закладів загальної середньої освіти до дистанційного навчання;
- обгрунтувати концептуальні засади комплексного механізму державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти;
-- запропонувати напрями вдосконалення змісту та практики використання механізмів державного управління для забезпечення розвитку дистанційного навчання в системі ЗЗСС).
Об'єктом дослідження с процес державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти.
Предмет дослідження: механізми державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети н виконання завдань у дисертації використано низку загальнонаукових і спеціальних методів, а саме: методи індукції та дедукції - під час дослідження понять, «державне управління», «механізм державного управління», «механізм державного управління ЗЗСО», «дистанційне навчання» (п. 1.1-1.3); спостереження й узагальнення - для авторського формулювання понять «механізм державного управління ЗЗСО» (п. 1.3), «готовність ЗЗСО до дистанційного навчання» (п.2.2), «механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО» та «організаційний механізм» (п. 3.1), «етичний механізм» (п.3.2), «кадровий механізм», «готовність вчителя ЗЗСО до дистанційного навчання» та «профіль вчителя ЗЗСО» (п. 3.3), оцінювання стану технічного забезпечення та готовності ЗЗСО до дистанційного навчання (п. 2.2); причинно-наслідковий метод - для встановлення основних напрямів державного управління діяльністю ЗЗСО (п. 2.1), виявлення недоліків у технічному забезпеченні ЗЗСО (гі.2.2), порівняльного аналізу результатів опитування щодо впровадження дистанційного навчання у ЗЗСО (п. 2.3), упорядкування - під час систематизації критеріїв оцінювання готовності вчителя ЗЗСО до дистанційного навчання та дія виокремлення складових профілю вчителю ЗЗСО (п. 3.3); порівняння - дія встановлення динаміки сприйняття дистанційної освіти учасниками освітнього процесу (п. 2.3); графічні методи - для представлення результатів аналізу державного управління діяльністю ЗЗСО (п. 2.1) та результатів опитування щодо впровадження дистанційного навчання у ЗЗСО (п. 2.3); методи системно- структурного аналізу - для надання пропозицій щодо розробки концептуального підходу до удосконалення механізмів державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО (п. 3.1), удосконалення етичного механізму державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО (п. 3.2) та кадрового механізму державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО (п. 3.3); метод наукового узагальнення - для формулювання висновків.
Інформаційною базою дослідження е праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державної служби забезпечення якості освіти, Державної служби статистики України, довідки та інформаційні видання, Інтернет-ресурси.
Пачкова новизна одержаних результатів полягає у науковому обгрунтуванні комплексного підходу до вдосконалення механізмів державного управління дистанційним навчанням у закладах ЗСО та розробці практичних рекомендацій щодо реалізації цих механізмів. До найбільш вагомих наукових результатів, які визначають новизну дисертації, належать такі:
вперше:
- розроблено технічне завдання до запровадження електронного «профілю вчителя ЗЗСО» як інструменту реалізації кадрового механізму державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО, який включатиме, зокрема інформацію про професійну діяльність та її результати, дані про підвищення кваліфікації та володіння інформаційними технологіями тощо, та може бути використаний під час обов’язкової атестації та/чи добровільної сертифікації педагогічних працівників;
удосконалено:
-комплексний механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО та вдосконалено такі його складові, як організаційний.
кадровий та етичний механізми, що сприятиме розробці дієвих заходів державного впливу щодо організації такого навчання в системі загальної середньої освіти;
-організаційний механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО шляхом запровадження оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти за критерієм «готовність ЗЗСО до дистанційного навчання» (інформаційне освітнє середовище, забезпечення інформаційними технологіями робочого місця вчителя; використання педагогами інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі; методична підготовка вчителя до дистанційного навчання), що дозволить органам управління освітою відслідковувати реальний стан справ у закладах загальної середньої освіти та здійснювати оперативні управлінські дії, зокрема перерозподіляти кошти на фінансування необхідних напрямків забезпечення дистанційного навчання у наступних бюджетних періодах;
- кадровий механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО шляхом доповнення критеріїв, за якими здійснюється атестація педагогічних працівників, таким критерієм як «готовність педагогічного працівника до проведення дистанційного навчання», що передбачає наявність у вчителів спеціальних знань і сформованих компетентностей щодо використання засобів педагогічного впливу, інструментів організації дистанційного навчання, досвіду використання та створення цифрових засобів навчання;
-етичний механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО шляхом доповнення переліку критеріїв, за якими оцінюється дотримання академічної доброчесності в освітньому процесі (вимоги до он¬лайн занять; вимоги до академічних та наукових робіт учнів; вимоги до методичного забезпечення роботи вчителя), що дасть можливість підвищити якість освітніх послуг ЗЗСО;
дістали подальшого розвитку:
-доопрацьовано змістову складову основних категорій, таких як: «механізм державного управління ЗЗСО», «механізм державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО», «етичний механізм», «кадровий механізм», «готовність ЗЗСО до дистанційного навчання», «готовність педагогічного працівника ЗЗСО до дистанційного навчання» та «профіль вчителя ЗЗСО», що забезпечило системний підхід до вдосконалення механізмів державного управління ЗЗСО;
-напрями впровадження дистанційного навчання у ЗЗСО України в умовах пандемії COVID-19 шляхом розроблення алгоритмів дій і розподілу обов’язків органів державного управління та місцевого самоврядування в галузі освіти, всіх суб’єктів освіти (керівники ЗЗСО, вчителі, батьки, учні), які грунтуються на вивченні зарубіжного досвіду та дозволяють окреслити напрями подальшого розвитку дистанційної освіти в Україні;
-вивчення технічного забезпечення ЗЗСО шляхом аналізу стану підготовки фахівців, стану комп’ютерного обладнання, а також розробки та впровадження в роботу електронних засобів навчання, яке дало змогу встановити основні чинники, що вплинули на готовність шкіл, вчителів та учнів до дистанційного навчання;
-дослідження стану системи ЗСО як об’єкта державного управління за такими напрямами: розподіл ЗЗСО за видами, ступенями та формами навчання, контингент учнів, фінансування діяльності, кадрове забезпечення, що дозволило виявити тенденції розвитку шкільної освіти в Україні га перспективи впровадження дистанційного навчання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові положення, висновки та методичні рекомендації дисертаційної роботи доведено до рівня практичних методик і пропозицій, які можуть бути використані у сфері державного управління дистанційним навчання у закладах загальної середньої освіти.
Головне управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України засвідчує, що теоретичні та практичні положення дисертації знайшли відображення і практичне застосування в діяльності МОН при підготовці проектів нормативно-правових актів для державного управління в сфері загальної середньої освіти (довідка від 4.5-69- 21 №04.02.2021 р.)
Департамент освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації засвідчує, що наукові та практичні результати були використані в діяльності департаменту та відділів (управлінь) освіти міських рад, райдержад.міністрацій, об’єднаних територіальних громад, при розробці нормативно-правового регулювання впровадження дистанційного навчання у ЗЗСО регіону в період пандемії COVID-19. Концептуальні підходи дослідження були застосовані для укладення регламентів відновлення освітнього процесу в ЗЗСО Миколаївської області та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень (довідка про впровадження від 19.02.2021 р. №739/10-01-01.17).
Результати дисертаційного дослідження щодо алгоритму дій і розподілу обов язків органів державного управління і місцевого самоврядування, всіх суб’єктів освіти щодо забезпечення умов для відновлення освітнього процесу після зняття карантинних обмежень були використані громадською організацією «Асоціація керівників шкіл України» (довідка про впровадження від 15.10.2020 р. №295). Методичні рекомендації щодо механізмів управління дистанційним навчанням у закладі загальної середньої освіти використані при плануванні освітнього процесу в Спеціалізованій школа 1-І 11 ступенів №234 м. Києва з поглибленим вивченням економіки і права на 2019-2020 н.р., а також були застосовані для методичного та організаційного супроводу впровадження моделей змішаного навчання в умовах карантинних обмежень (довідка від 10.09.2019 р. № 232).
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» засвідчує, що основні теоретико-методичні та практичні положення, зокрема щодо розвитку інформаційно-освітнього середовища для реалізації різних форм навчання у ЗЗСО були використані в освітньому процесі Академії під час підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти та установ усіх форм власності упродовж 2019- 2020 н.р. Концептуальні підходи до управління дистанційним навчанням та аналіз зарубіжного досвіду частково використані при розробці освітніх програм для підготовки магістрів освітніх педагогічних наук за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки», (довідка від 20.01.2021 р. № 32).
Матеріали дисертації були використані в навчальному процесі Міжрегіональної академії управління персоналом при підготовці лекцій та практичних навчальних програм таких дисциплін як: «Сучасне публічне адміністрування», «Управління якістю публічних послуг» та «Аналітична діяльність», та для вдосконаленню методики викладання співробітниками кафедри публічного адміністрування відповідних дисциплін (довідка від 16.12.2020 р. №5461).
Особистії внесок здобувана. Дисертація е одноосібно виконаною науковою працею. Наукові положення, результати, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані автором особисто та викладені в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження, викладені в дисертації, обговорено і схвалено на засіданнях кафедр, під час роботи круглих столів, семінарів і конференцій різного рівня: міжнародний семінар щодо управління муніципальними закладами дошкільної освіти (4-5 червня 2018 р., м. Київ, Україна), міжнародна конференція «Academic Integrity in Public Administration and Educational Institutions» (26 березня 2020 p., м. Талліп, Естонія), міжнародна конференція «Economics, Accounting and Finance» (02-04 липня 2020 p., M. Прага, Чехія), міжнародна науково-практична конференція «Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально- економічні аспекти розвитку» (26 листопада 2020 р., м. Київ, Україна),
Серпнева педагогічна онлайн конференція м. Києва (20 серпня 2020 р., м. Київ, Україна).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 11 наукових працях, серед яких чотири статті в фахових виданнях України, які включені до наукометричних баз, сім - в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,04 др. арк., з них 4,04 др. арк. належить особисто автору.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань на 21 сторінці), 5 додатків на 55 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 270 сторінок, з них основний текст - 180 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження було виконано наукове завдання, яке полягало в удосконаленні механізмів державного управління дистанційним навчання у закладах загальної середньої освіти на підставі розроблення концептуальних, методичних і прикладних компонентів. За результатами дослідження в роботі сформульовано висновки й пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. На основі дослідження вітчизняних та зарубіжних праць наукової галузі «державне управління» з’ясовано відсутність єдиного підходу до тлумачення понять «державне управління освітою» та «державне управління закладами середньої освіти», що дало змогу встановити дуальний зміст, який характеризує: державне управління системою загальної середньої освіти шляхом регламентації освітніх і управлінських процесів закладу освіти; державне управління системою ЗСО шляхом нагляду органів виконавчої влади за реалізацією державної політики в системі ЗСО. До основних завдань державного управління ЗСО крім уже існуючих (забезпечення реалізації державної політики в галузі загальної середньої освіти; визначення перспектив і напрямів її перспективного розвитку; розробка нормативно- правової бази щодо функціонування і розвитку загальної середньої освіти; визначення державних стандартів загальної середньої освіти; здійснення постійного моніторингу за діяльністю ЗЗСО в контексті дотримання вимог чинного законодавства; визначення нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності ЗЗСО; координація діяльності органів управління загальною середньою освітою) додано такі: технічне забезпечення діяльності ЗЗСО; регламентація оплати праці педагогічних працівників за різних форм організації освітнього процесу; створення електронної бази даних про педагогічних працівників ЗЗСО.
2. На основі праць зарубіжних науковців виявлено основні етапи розвитку дистанційного навчання в світовому освітньому просторі,
починаючи з XVIII ст. до цього часу: від організації дистанційного (заочного) навчання через листування з окремих курсів, радіолекцій та телевізійних курсів в університетах до використання інтернет-навчання для здобуття освіти у дистанційній формі та створення онлайн закладів освіти як структурних підрозділів або як окремих суб’єктів господарювання для надання лише дистанційної освіти. Як окремий етап виділено впровадження дистанційного навчання у загальній середній освіті та створення онлайн ЗЗСО, що актуалізує питання перегляду механізмів державного управління в системі ЗСО.
3. Грунтуючись на результатах проведених досліджень щодо категорій «механізм державного управління» та «механізм державного управління ЗЗСО» обгрунтовано сутність феномену «механізм державного управління ЗЗСО», що, грунтується на дуальному підході та передбачає вивчення з позицій структурно-організаційного (як сукупність основних складових елементів) та структурно-функціонального (як сукупність функціональних складових) підходів. З’ясовано, що як функціональна освітня інституція, заклад загальної середньої освіти має об’єктивні та обов’язкові взаємозв’язки з державними органами управління, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регламентують організацію дистанційного навчання в ЗЗСО, що надало підстави для вироблення пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання через узгодження в нормативних актах розвитку дистанційної освіти в Україні.
4. З’ясовано, що в системі ЗСО як об’єкті державного управління впродовж 2015-2020 рр. створено передумови для успішного впровадження центральної реформи “Нова українська школа”, зокрема нормативно-правові, інституційні, навчально-методичні, фінансові та кадрового забезпечення. Це довготермінова реформа, успішність якої залежить водночас від реформи децентралізації та модернізації державного управління. Виявлено, що основними проблемами для державного управління ЗСО все ще залишається незбалансована мережа ЗЗСО, що спричиняє додаткове навантаження на бюджет, та значна нерівність між якістю освіти в сільських і міських ЗЗСО. Обґрунтовано, що для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та вирішення визначених проблем органи державного управління та місцевого самоврядування мають продовжити подальшу оптимізацію мережі ЗЗСО, посилити цифровізацію освіти та створити умови для дієвого запровадження дистанційного навчання в ЗЗСО.
5. Вивчення стану технічного забезпечення та готовності закладів ЗСО до дистанційного навчання показало, що переважна більшість ЗЗСО мають проблеми щодо підключення до швидкісного Інтернет, що призводить до проблем технічного характеру при проведенні занять. Надано пропозиції щодо покращення стану цифровізації закладів ЗСО та запропоновано авторське поняття «готовність ЗЗСО до дистанційного навчання», яке може бути використано як один із критеріїв оцінювання готовності закладу освіти до початку нового навчального року та під час проведення інституційного аудиту.
Як інструмент моніторингу державного управління для оцінювання результативності прийняття управлінських рішень щодо регулювання діяльності системи ЗСО та забезпечення освітнього процесу під час дистанційного навчання в ЗЗСО було застосовано опитування учасників освітнього процесу. На підставі отриманих результатів запропоновано авторське трактування поняття «готовність педагогічного працівника ЗЗСО до дистанційного навчання», яке може бути використано як один із критеріїв оцінювання педагогічного працівника при проходженні обов’язкової атестації та/чи добровільної сертифікації.
6. Обґрунтовано концептуальні засади комплексного механізму державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти, що ґрунтуються на дуальному підході при трактуванні поняття «механізм державного управління ЗЗСО», та встановлено, що його структура являє собою сукупність організаційного, економічного, технічного, етичного, кадрового та іншого інструментарію, з допомогою якого органи державної влади та управління впливають на організацію дистанційного навчання у ЗЗСО.
7. Запропоновано напрями вдосконалення змісту та методів використання комплексного механізму державного управління для забезпечення розвитку дистанційного навчання в системі ЗСО через удосконалення організаційного, етичного і кадрового механізмів державного управління дистанційним навчанням у ЗСО.
Для реалізації організаційного механізму запропоновано напрями впровадження дистанційного навчання у ЗЗСО України в умовах пандемії COVID-19 шляхом розроблення алгоритмів дій і розподілу обов’язків органів державного управління та місцевого самоврядування в галузі освіти, а також всіх суб’єктів освіти (керівники ЗЗСО, вчителі, батьки, учні).
Визначено, що впровадження етичного механізму державного управління дистанційним навчанням у ЗЗСО уможливлює його трансформацію відповідно до вимог академічної доброчесності як стандарту якості освіти. Для вирішення даного питання було розроблено алгоритм забезпечення академічної доброчесності в ЗЗСО під час дистанційного навчання, який передбачає регламентацію дій щодо дотримання вимог до онлайн занять; до академічних та наукових робіт учнів; методичного забезпечення роботи вчителя тощо.
Обгрунтовано зміни до використання кадрового механізму, в основу якого покладено вимоги до підготовки документів педагогічними працівниками для проходження обов’язкової атестації та/чи добровільної сертифікації. З метою реалізації даного механізму розроблено технічне завдання до запровадження електронного «профілю педагогічного працівника ЗЗСО», який включатиме таку інформацію: особисті данні; освіта; місця роботи; нагороди; підвищення кваліфікації щодо навчальних предметів, які викладаються; підвищення кваліфікації у сфері використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі;
методичні матеріали уроків; учні-переможці конкурсів та олімпіад, підготовлені вчителем; наукові роботи (статті, конференції); інша інформація.
Підкреслено, що розвиток дистанційного навчання в ЗЗСО передбачає цілеспрямоване впровадження інформаційних технологій і нових методик навчання, створення національних освітніх онлайн платформ; удосконалення умов навчання і навчального обладнання закладів освіти; відповідна фахова підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, формування системи стратегічних індикаторів для моніторингу якості дистанційної освіти.
Представлені в роботі напрацювання є науково-методичним інструментарієм, що може бути використаний під час розробки нормативно- правових документів з питань державного управління дистанційним навчанням у закладах загальної середньої освіти та застосований в практиці роботи органів державного управління та місцевого самоврядування для управління ЗЗСО.