ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису
ВАСИЛІВ ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ

УДК 351:338.48 (477.86)

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
(НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Спеціальність 25.00.01 - теорія та історія державного управління

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Малик Ярослав Йосипович
доктор історичних наук, професор

Львів 2007

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень .3
ВСТУП ..4
Розділ 1. Теоретико-методологічні та організаційно-правові
засади державного управління розвитком туристичної галузі..12

1.1 Поняття і зміст туристичної політики та державного управління туристичною сферою ...12

1.2 Туризм як галузь державного управління в сучасній літературі
і джерелах .30

1.3 Організаційно-правове забезпечення туристичної діяльності в Україні...49

Розділ 2. Формування та реалізація державної туристичної
політики в регіоні ...71

2.1 Особливості становлення та розвитку інституційно-організаційної системи туристично-рекреаційного комплексу регіону ..71

2.2 Діяльність органів державного управління освоєнням туристично-рекреаційного потенціалу області . 90

2.3. Державне управління розвитком основних напрямів рекреаційного туризму в регіоні 112

Розділ 3. Державне управління процесом модернізації туристично-рекреаційної галузі в області ...135

3.1. Розробка стратегії інноваційного розвитку туристично- рекреаційної сфери регіону ..135

3.2. Діяльність органів державного управління по запровадженню організаційно-економічних та правових засад інноваційного розвитку ТРК ...151

3.3 Державне управління інформаційним забезпеченням інноваційного
розвитку туристично-рекреаційної галузі ...170

Висновки .193
Список використаних джерел та літератури ..199
Додатки ...231
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АРР - Агенства регіонального розвитку
АТУ - Академія туризму України
ВНЗ - Вищі навчальні заклади.
ВТО - Всесвітня Туристична Організація
ВРУ - Верховна Рада України
Держкомтуризму Державний комітет України з туризму
Держтурадміністрація Державна туристична адміністрація
ЄС - Європейський союз
КМУ - Кабінет міністрів України.
КУТЕП -Київський університет туризму, економіки і права
МКТУ - Міністерство культури і туризму України
МОН - Міністерство освіти і науки
НТП - Науково-технічний прогрес
НЦРТ - Науковий центр розвитку туризму
ПІАР - Прикарпатська Інформаційна Агенція і Реклама
РТІЦ - Регіональний туристично-інформаційний центр
СНД - Співдружність Незалежних Держав
СОТ - Світова організація торгівлі
ТАІФ - Туристична асоціація Івано-Франківщини
ТРК - Туристично-рекреаційний комплекс
УкрСоюзТур -Всеукраїнський союз працівників асоціацій, підприємств і організацій туристичної сфери
ЦРТЕ - Центральна рада з туризму і екскурсій
ЧЕС - Організації Чорноморського економічного співробітництва
AST - Американське товариство туристських агентів
ICTA - Міжнародна Рада турагентів
WATA - Всесвітня ассоціація турагентів і туроператорів
UFTAA - Універсальна Федерація асоціацій турагентств

ВСТУП

Актуальність теми. Перспективи розвитку туризму в Україні визначаються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних, політичних чинників, які мають чітко окреслену регіональну специфіку. Крім того, особливість сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що формування високорозвинутої національної індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин. У контексті сказаного туризм сьогодні розглядається як національне явище сфери реалізації прав і потреб людини, як сфера технології реалізації потреб і попиту в ринкових умовах, як особливий сектор сучасної національної і регіональної економіки, як невід’ємна складова соціально-економічної політики держави. Такий підхід до туристичної сфери вимагає всебічних та фундаментальних досліджень різноманітних аспектів державного управління її розвитком, особливо на регіональному рівні.
Зросла актуальність теми пов’язана також з тим, що принципи й цілі туристичної політики в умовах незалежності України стали вирізнятися значною динамічністю. Їх зміна, як правило, є наслідком коригування економічного курсу країни. Відповідно дії органів державного управління щодо розвитку туристичної галузі в досягненні декларованих цілей повинні також змінюватися достатньо динамічно, адекватно реагуючи на різні чинники. Тому характеризуючи туристичну політику, важливо не тільки, і навіть не стільки вивчати декларовані цілі, скільки аналізувати реальні дії та конкретні результати цієї політики.
Набутий у роки незалежності досвід здійснення туристичної політики в Україні переконливо свідчить про неможливість модернізації галузі без належного наукового обґрунтування, прогностичних передбачень, розробки новітніх методологій та теорій. Тому будь-яким практичним крокам щодо реформування туристичної сфери повинні передувати серйозні комплексні наукові дослідження, виконані саме в межах науки державного управління із застосуванням міждисциплінарних підходів. Відсутність таких досліджень стримує розвиток правової та інституційної бази регулювання розвитком рекреаційно-туристичної галузі, не дозволяє визначити й реалізувати пріоритетні напрями впливу держави на ситуацію в регіонах
Чинником, який підтверджує актуальність досліджуваної теми, є також наявність значного й корисного досвіду державного управління розвитком туризму у зарубіжних країнах, зокрема, в Польщі, використання якого здійснювалась головним управлінням туризму і культури Івано-Франківської облдержадміністрації. Проблема державного управління туристично-рекреаційною галуззю є комплексною і потребує для свого розв’язання серйозних теоретичних напрацювань, формування правової та інституційної бази, визначення першочергових напрямів її розв’язання, що дасть змогу реалізувати системний принцип ефективного державного впливу на її розвиток в регіонах.
Актуальність виконаної роботи обумовлюється необхідністю визначення наукових підходів до реформування сучасної системи державного управління туристичною галуззю в країні, розробки на цих засадах її адаптаційної моделі, у якій зроблено акцент на гармонійне співвідношення і взаємодію гілок державної влади та місцевого самоврядування і вдосконалення управлінських механізмів, що адекватно відбивають специфіку туристичної галузі та забезпечують гнучке реагування на зміни в національній економіці, світових глобальних процесах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження Державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в Україні ( на прикладі Івано-Франківської області) ” виконано в рамках наукової проблематики Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і є складовим компонентом планового комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації наукового проекту ДР-ОК 0200И004103).
Об’єкт дослідження туристична сфера України. Предмет дослідження державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в регіоні (на прикладі Івано-Франківської області).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертації науково-теоретичне обгрунтування організаційно-правових засад державного управління розвитком і модернізацією туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні, обгрунтування методів підвищення ефективності її функціонування в ринкових умовах на інноваційних засадах.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішити такі завдання:
- розкрити роль і значення туризму як об’ єкта державної політики на основі існуючих у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі концепцій;
- уточнити понятійно-категоріальний апарат дослідження;
- проаналізувати стан та тенденції розвитку організаційно-правової бази діяльності органів державного управління з керівництва туристичною сферою;
- визначити особливості державного управління рекреаційно-туристичною галуззю в умовах суспільно-економічної трансформації на засадах ринкової економіки ;
- оцінити результативність чинної системи державного управління галуззю;
- на основі виявлених проблем, пов’язаних з державним управлінням рекреаційно-туристичною галуззю, сформувати основні напрямки її модернізації;
- з’ясувати місце туризму в стратегії соціально-економічного розвитку регіону та розкрити основні напрями реалізації адаптованої до реальних умов туристичної політики;
- охарактеризувати роль державного управління з інформаційного забезпечення інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі.
Методи дослідження. Методологічною основою даної роботи є комплексне використання сукупності загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. При визначенні методології дисертаційної роботи автор виходив із складності й міждисциплінарності предмета дослідження. Тому основу методології становить системний підхід, якого вимагає комплексний характер дисертаційного дослідження і завдяки якому дисертант розглядав проблему як аналіз цілісної системи та її складових елементів.
Дослідження проблеми державного управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в регіоні стало можливим завдяки використанню низки інших наукових методів. Зокрема, конкретно-пошукового для виявлення, відбору та класифікації джерел з питань управління туристичною сферою в Україні. Історико-дискретного, логічного і компаративістського, які надали можливість проаналізувати різні підходи до визначення категорій і розвитку понять туризм” , туристична політика” ,державне управління розвитком туризму”, регіон” і регіональна політика”, туристична індустрія” , туристичний продукт” та інші у наукових працях з державного управління, політекономії, філософії, менеджменту, історії туризму. Методи економіко-статистичного аналізу слугували для визначення тенденцій розвитку туристичної сфери країни і регіону та вивчення її сучасного стану на місцевому рівні, аналізу і синтезу - для з’ясування сутності адаптаційної моделі державного управління інноваційним розвитком туристично-рекреаційної галузі; соціологічного дослідження - для отримання результатів щодо визначення потреб інформаційного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу на Івано-Франківщині.
Структурно-функціональний підхід був застосований для аналізу функцій державного управління туристичною сферою з погляду його організаційної будови, функціональної реалізації та динаміки змін. Також використовувався порівняльний метод, ефективність якого залежить, зокрема, від вдалого вибору об’єктів порівняння. Так, на думку автора, найбільш прийнятним для розвитку туристичної галузі в Прикарпатті був запозичений досвід оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу, який використовувався в Польші.
Виконуючи дисертаційне дослідження, автор намагався поєднувати науково-теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Тому, віддаючи належне теоретичному аналізу проблеми, дисертант доповнював його емпіричними даними.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження . Дисертація є першим комплексним дослідженням у вітчизняній регіоналістиці питань державного управління розвитком туристично-рекреаційних територій, як відкритих систем, які розвиваються та трансформуються під впливом дії чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Це дозволило обґрунтувати нові наукові положення про можливості удосконалення системи державного управління розвитком туристичної галузі та шляхи підвищення ефективності діяльності туристично-рекреаційних комплексів (на прикладі Івано-Франківської області) в умовах регіональної економіки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному: вперше:
- здійснено комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази, віт­чизняних та зарубіжних наукових джерел за темою дослідження;
- визначено зміст понять державне управління туристично-рекреаційною сферою”, стратегія інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону”та регіональний туристично-рекреаційний комплекс”;
- обгрунтовано пропозиції з оптимізації структури інститутів державного управління в туристичній сфері;
- визначено пріоритетні напрями модернізації туристично-рекреаційної галузі в регіоні.
одержали подальший розвиток:
- концептуальні засади стратегії інноваційного розвитку туристично-
рекреаційної галузі;
- пропозиції щодо вдосконалення правових засад та інституційного
забезпечення державного управління розвитком туризму в регіоні;

- питання створення динамічної інформаційної системи забезпечення
інноваційного розвитку галузі;
- пропозиції щодо організації підготовки і підвищення кваліфікації
державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на
яких покладено обов’язки державного регулювання в сфері туризму;
удосконалено:
- методичні підходи щодо оцінки туристично-рекреаційних ресурсів регіону;
- шляхи вивчення ефективності основних видів та форм туристично-
рекреаційної діяльності, які дають можливість визначити рекреаційну
галузь як провідну в регіоні, локомотив економічного зростання;
- підходи щодо налагодження взаємовідносин органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг.
Практичне значення отриманих результатів. Практичні рекомендації й висновки дисертаційного дослідження були впроваджені Головним управлінням з питань євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації при розробці програм діяльності області в рамках Міжнародної Асоціації Карпатський Єврорегіон”, яка об’єднає прикордонні території 5 країн: Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Угорська Республіка, Україна (довідка про впровадження №441/07-39/49 від 12.09.2007 р.). Висновки і рекомендації, а також матеріали дослі­дження були подані в Туристичну асоціацію Івано-Франківщини і знайшли практичне застосування при створенні структури та наповненні інформацією туристичної геоінформаційної системи області (довідка про впровадження №07-09/7 від 10.09.2007 р.). Пропозиції, що містяться у дисертації і стосуються рекомендацій щодо розробки Програми розвитку туризму в області на 2002-2010 роки, впроваджено у роботі Головного управління туризму Івано-Франківської облдержадміністрації (довідка про впровадження№47/01-6/09 від 10.09.2007р.).
Теоретичні положення, висновки й рекомендації, зпропоновані в дисертації, є важливими для подальшого наукового дослі­дження окремих аспектів проблеми державного управління розвитком туристичної галузі, для вдосконалення нормативно-правової бази в Україні щодо законодавчого забезпечення її діяльності, вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні, а також для процесу підготовки фахівців з державного й регіонального управління.
Матеріали дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці лекційних курсів і семінарських занять з відповідних питань державного управління, як дидактичний матеріал при викладанні дисциплін з підготовки фахівців у галузі державного управління, державної служби, менеджменту організацій і в практичній діяльності державних службовців і посадовців місцевого самоврядування.
Апробація результатів. Матеріали і результати дослідження багаторазово обговорювалися на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національній академії державного управління при Президентові України та в Інституті туризму Івано-Франківського національного університету ім. В.Стефаника.
Основні положення, висновки та практичні рекомендації були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях Глобалізація та управління проектами у XXI столітті (Львів, 2003), Сільський зелений туризм: шлях до сталого розвитку (Яремче, Івано-франківська область, 2003), Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції ” (Львів, 2004 ), Внутрішня політика держави : сутність , принципи, методологія” (Львів, 2005), Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія і практика” (Львів, 2007), Inwestycje turystyczne Ukraine Zachodniej” (Краков,2003), Potencial turystyczny Ukrainy Zachodnie” (Варшава, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації відображено в 14 друкованих працях, з них 5 у фахових виданнях. Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків (198 сторінок), списку використаних джерел та літератури (379 позицій), додатків. Загальний обсяг дисертації 244 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному і практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо обґрунтування необхідності застосування удосконалених організаційно-правових засад державного управління туристично-рекреаційною галуззю. Отримані в процесі дослідження наукові результати в сукупності дали можливість зробити відповідні висновки й внести певні пропозиції.
1. Усебічний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, присвячених проблемам державного управління і регулювання туристичної сфери, свідчить, що вони належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, які на сьогодні характеризуються недостатнім рівнем вивчення і розв’язання, що зумов­лює необхідність ґрунтовних та комплексних досліджень.
2. Сучасний етап розвитку туристично-рекреаційної галузі в Україні характеризується постійними динамічними змінами, в тому числі і в правовому полі, що призводить до того, що ряд положень із законодавства не відповідає вимогам і потребам туристичної галузі і потребує вдосконалення і уточнення окремих правових норм і положень. Не зважаючи на велику кількість нормативно-правових документів, деякі сфери діяльності підприємств туристично-рекреаційної галузі і далі залишаються неврегульованими. Законодавче поле потребує, насамперед, значних доопрацювань у сфері ліцензування, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, інформаційного, фінансового та матеріального забезпечення туристичної галузі. Як ми відзначали, назрілою необхідністю є прийняття Туристського кодексу”, який має прийняти Верховна Рада, і він буде мати вищу юридичну силу.
3. Для підприємств та підприємців туристичної індустрії Прикарпаття основними проблемами, як і для більшості регіонів країни, є недостатнє інформаційне забезпечення діяльності бізнесу, низький рівень розвитку інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів, відсутність співпраці між туристичними підприємствами, недостатнє сприяння органів місцевої влади. Положення ускладнюється тим, що компетенція місцевої влади у сфері використання рекреаційно-туристичних ресурсів визначена чинним законодавством лише частково. Місцева влада практично позбавлена можливості впливати на ефективність та раціональне використання всього рекреаційного потенціалу, здійснювати координацію розвитку рекреаційно-туристичних підприємств різної підпорядкованості на своїй території, що призводить до неефективного використання місцевих рекреаційно-туристичних ресурсів, насамперед, через недосконалу, нераціональну організаційну структуру територіально-рекреаційних комплексів.
4. Для ефективного розвитку рекреаційного туризму в регіоні, насамперед необхідно формування оптимальної структури управління, яка б забезпечувала раціональне використання природних та культурних ресурсів, їх відновлення, а також залучення необхідних коштів для розвитку галузі та забезпечення необхідним кваліфікованим персоналом. На наш погляд, більш досконалою формою територіальної організації рекреаційного господарства на рівні регіонів слід вважати рекреаційні центри, що мають представляти собою окремі населені пункти (такі, наприклад, як Яремче, Косів, Верховина, Коломия) з набором рекреаційних закладів або окремих об’єктів, що виступають центрами формування туристично-рекреаційного комплексу. А ТРК постане сукупністю цих центрів рекреаційно-туристичного обслуговування на компактній території, де будуть зосереджені не окремо взяті, а взаємодоповнюючі і поєднані рекреаційно-туристичні заклади і підприємства.
5. На сучасному етапі розвитку туристично-рекреаційної діяльності для організаційних структур управління на регіональному рівні, однією із важливих проблем є те, що розміщені в регіоні рекреаційні об’єкти підпорядковані різним міністерствам, відомствам, установам, що ускладнює процес управління рекреаційно-туристичною сферою як єдиною галуззю у межах окремого ТРК. Тому з метою підвищення ефективності діяльності туристично-рекреаційного комплексу як цілісної територіальної системи, слід удосконалити систему управління на основі об’єднання туристичної та оздоровчої сфери в рамках одного відомства, про що засвідчує позитивний досвід багатьох зарубіжних країн. В організаційній структурі управління туристично-рекреаційним комплексом доцільно передбачити виділення окремого департаменту туризму і рекреації у системі місцевих органів влади, а також агенції з розвитку туризму та рекреації і комерційні агенції з маркетингу та залучення інвестицій.
6. Загальновідомо, що існуючі потенційні можливості і туристично-рекреаційні ресурси регіонів України використовуються не у повній мірі. Оскільки, подальший розвиток сфери рекреації та туризму гальмується через не вирішеність багатьох проблем правового, організаційно-економічного регулювання, методичного забезпечення функціонування підприємств рекреаційно-курортної та туристичної сфери. Вважаємо, що з метою підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного та туристичного потенціалу регіону необхідно створити об’єднане рекреаційно-туристичне господарство, що представлятиме собою комплекс взаємодіючих між собою підприємств, установ і організацій, що забезпечують функціонування і розвиток рекреаційно-туристичної інфраструктури, ефективну експлуатацію територіально-ресурсного потенціалу для задоволення потреб населення в організації відпочинку, санаторно-курортного лікування та туристичного обслуговування. Це буде сприяти проведенню єдиної рекреаційно-туристичної політики в регіоні зі сторони органів місцевого самоврядування і забезпеченню конституційного права громадян на якісний відпочинок та охорону здоров’я.
7. Установлено, що органам державного управління для подальшого розвитку туристично-рекреаційної галузі в регіоні потрібно спрямувати роботу на: створення розгалуженої інфраструктури туризму, яка б задовольняла всі потреби осіб, що подорожують; проведення диверсифікації асортименту туристичних послуг та підвищення якості обслуговування туристів; визначення пріоритетних видів національного туризму з урахуванням існуючих ресурсів та традицій населення області.
8. Щодо розробки планів стратегії і тактики розвитку рекреаційно-туристичної галузі, то необхідно, насамперед, передбачати визначення її місця та ролі в структурі економіки регіону. Слід добре усвідомити, що специфікою їх альтернативного вибору є легітимність представлених варіантів, адже досить часто привабливі варіанти альтернатив потребують суспільної легітимності (додаткові дослідження, консультації, опитування чи звернення до громадськості), що на практиці сприяє зменшенню діапазону варіантів та полегшенню остаточного вибору (обрахування наявних ресурсів, повноваження, юрисдикція, законність, контрольованість тощо). Одночасно можуть бути запропоновані нові варіанти планів альтернативних стратегій чи нове формулювання проблеми з точки зору суспільно-економічної значущості.
9. Дуже важливо створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але і для своїх власних, бо вітчизняному приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і сваволі влади, дійова система страхування від некомерційних ризиків, що дозволить створити стабільні умови роботи при здійсненні довготривалих капіталовкладень. Окреслені проблеми посилюють актуальність значення державного управління інвестиційним процесом в галузі туризму і рекреації. Обґрунтована та виважена державна політика щодо сприяння його активізації, підкріплена реальною програмою дій, підвищить впевненість потенційних інвесторів у тому, що запропоновані для реалізації конкретні інвестиційні проекти знаходяться у повній відповідності з урядовою стратегією розвитку і отримають необхідну підтримку на державному рівні.
10. В діяльності регіональних туристично-інформаційних центрів слід забезпечити системність і оперативність , а саме: надання інформації та консультативних послуг про туристично-екскурсійні заходи, новинки туристичного бізнесу, надання інформації про їхні підприємства щодо можливостей комплексного обслуговування у закладах розміщення, створення повної інформаційної бази даних, надання допомоги у налагодженні контактів, співпраці та обміні інформацією з туристичними організаціями, надання інформації про нові види туризму, включно і дельтапланеризм, парашутний спорт, туристичні маршрути вищої категорії складності. Вся інформація, яка має надаватись центрами повинна бути повною, точною та правдивою. Завдяки новому рівневі інформаційного забезпечення, впровадженню моніторингових технологій стане можливим прийняття таких управлінських рішень, які будуть сприяти: удосконаленню форм і методів туристичної діяльності; підвищенню якості та оперативності вирішення планово-економічних, методичних та інших завдань; формуванню загального інформаційного простору для ефективного функціонування системи туризму та її суб’єктів.
11. Органам державного управління слід більш активно дбати про створення умов для якісної підготовки і стажування кадрів для туризму, розробку туристичних маршрутів та проведення конкурсів на кращий туристичний продукт, сприяння розвиткові сільського зеленого туризму, співпраці відділів культури із туристичними закладами щодо проведення культурних заходів, характерних для Прикарпаття звичаїв, народних традицій та обрядів, проведення сертифікації готелів, організації співпраці між різними секторами виробництва туристичного продукту, покращення рівня інфраструктури в регіоні, сприяння в реалізації проектів щодо створення та діяльності туристично-інформаційних центрів у всіх районах області, сприяння, насамперед, розвиткові популярних і перспективних зимових видів спорту і відпочинку в Карпатах.
12. На наше глибоке переконання , про що свідчить зроблений нами науково-практичний аналіз, ефективну державну політику дозволить проводити запозичення зарубіжного досвіду у сфері управління та розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Це переконливо доводить плідна співпраця з польською стороною. Така політика має загальнонаціональний характер і є стратегічно важливою для подальшого прискореного соціального та економічного розвитку регіонів і всієї країни, її входження у європейське та світове співтовариство, зокрема.
Туризм в Україні на державному рівні визнано сферою розвитку, яка може бути суттєвим джерелом валютних надходжень і призвести до економічної активізації регіонів, успішно протистояти безробіттю та дозволить брати активну участь у багатофункціональному розвитку села. Саме тому численні завдання, які сьогодні стоять перед туристичною індустрією України мусять знайти відображення у протуристичній політиці держави, яка б включала в себе створення єдиної системи економічних, правових і організаційних інструментів, котрі би служили реалізації цілей, поставлених перед вітчизняним туризмом, і враховували надання зовнішньоекономічної допомоги, в тому числі і країн ЄС. Так, зокрема, реформуванню туристичного господарства України сприятиме вступ до COT, що забезпечить інтенсифікацію економічних реформ і на цій основі політична перспектива приєднання України до ЄС стане більш реальною. Отже, можна зробити висновок, що запровадження запропонованих нами пропозицій дасть змогу виявити тенденції, спрогнозувати їх варіанти розвитку, запобігти негативним наслідкам у сфері туризму. Це сприятиме розв’язанню назрілих проблем підвищення ефективності в діяльності органів державного управління і функціонування в цілому туристично-рекреаційної галузі країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Глобальний етичний кодекс туризму // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. - С. 89-97.

2. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583. -Офіційний веб-сайт Верховної Ради України -http: // www.rada.gov.ua .

3. Довідка Про стан дотримання вимог законодавства щодо cтворення конкуренто-спроможного туристичного продукту (на прикладі Івано-Франківської області)” на розгляд V сесії Верховної Ради України. -12 с. /Івано-Франківська облдержадміністрація -http:// www. if.gov.ua.

4. Доповідна записка управління туризму Івано-Франківської ОДА на виконання розпорядження від 22.01.2001 року № 33 Про регіональну програму розвитку малого підприємництва в області на 2001-2002 роки”- http:// frtt.if.gov.ua

5. Доповідь на колегії Головного управління про виконання програми розвитку туризму в області 2002-2010 рр. Василіва О.Б. / Головне управління зовнішніх зв’язків і туризму Івано-Франківської облдержадміністрації - http: // frtt.if.gov.ua

6. Доповідь про стан законодавчої роботи за результатами діяльності Верховної Ради України четвертого скликання (2002-2006 роки).- К.: Парламентське видавництво, 2006.- 123 с.

7. Закон України "Про внесення змін до Закону України Про туризм” // Новости турбизнеса.- 2004.- №1. - С. 19-32.

8. Закон України "Про інвестиційну діяльність” / Сторінка Законодавство України” сайту Верховної Ради України -http: // www. rada. gov. ua

9. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. № 40 // Урядовий кур’єр.- 2002. - № 143. С. 5-11.

10. Закон України Про інформацію” / Сторінка Законодавство України” сайту Верховної Ради України -http: // www. rada. gov. ua

11. Закон України Про курорти” від 5.10 2000 р. № 2026 / Сторінка

Законодавство України” сайту Верховної Ради України -http: // www.
rada. gov. ua

12. Закон України Про туризм”, прийнятий Верховною Радою 15 вересня 1995 p. № 24/95 // Голос України.- 1995.- 14 лист.

13. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - С. 190.

14. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: Збірник законодавчих актів / Упоряд. Андрощук Г.О., Гаман М.В..-К.: Парламентське вид., 2005.- 133 с.

15. Заходи щодо розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Інформаційно-аналітична довідка за 2006 р. / Івано-Франківська облдержадміністрація -http:// www. if.gov.ua.

16. Заходи щодо розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Інформаційно-аналітична довідка за 2006 р. / Івано-Франківська облдержадміністрація -http:// /www. if.gov.ua.

17. Комплексний прогноз соціально-економічного і науково-технічного розвитку України на період до 2015 р. Розділ Науково-технічний прогрес у західному регіоні України”.- Львів. Західний науковий центр АН України, ЛВ ІЕ АН України, 1994. - 79 с.

18. Материалы парламентских слушаний. О состоянии и перспективах развития туризма в Украине.- К., 2000. -250 с.

19. Обращение от имени Всемирной туристской организации Франжиалли Ф. к участникам Второй международной научно-практической конференции Туризм в XXI веке: глобальные тенденции и региональные особенности” // Туризм у XXI столітті. Матеріали ІІ-ої Міжнародної науково-практичний конференції (10-11 жовтня, 2001 р.) / Редкол.: Цибух В.І. (голова) та ін. - К.: Знання України, 2002. C. 15.

20. Основи податкового законодавства: Зб. основних законодавчих актів / Уклад. Іванов Ю.Б., Карпов Л.Н.- Харків: ІНЖЕК, 2006.- 451 с.

21. Основні чинні кодекси і закони України / Уклад. Єлісовенко Ю.- 2-е вид. -К.: Махаол, 2003.- 976 с.

22. Підготовка фахівців для туристичної галузі України: стан, проблеми розвитку та відповіді на виклики часу. Виступ Кафарського В. на виїзному засіданні Комітету з питань науки і освіти ВР України щодо підготовки фахівців для туристичнолї галузі та виконання законодавства в цій сфері 14 грудня 2005 -http: // www. rada. gov. ua.

23. Положення про Державну службу туризму і курортів. Затверджено постановою КМУ від 13 лютого 2006 р. № 132 / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України -http: // www.rada.gov.ua.

24. Положення про Державну службу туризму і курортів. Постанова КМУ від 13 лютого 2006 р. № 132 -http: // www.tourism.gov. ua.

25. Положення про Державну туристичну адміністрацію України. Указ Президента України від 11 квітня 2002 року № 331/2002 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. — К.: Юрінком Інтер, 2002.- С. 192-196.

26. Положення про Міністерство культури і туризму України. Затверджено постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1566. / Інформація з офіційного веб-сайту Верховної Ради України http: // www.rada.gov.ua.

27. Положення про Національну Раду по туризму. Затверджено постановою КМУ від 13.03.1996 - № 322 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С.187-189.

28. Положення про формування та використання коштів Фонду розвитку туризму України. Наказ Держкомтуризму України від 27 березня 1996 року // www.tourism.gov. ua.

29. Положення про форми фінансової звітності. Затверджено постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С.448 - 450.

30. Послание Генерального секретаря ВТО по случаю всемирного дня туризма в 2003 г.- Мадрид, июнь 2003 г.- 2 с.

31. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Зб. нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка. - К.: Юрінком Інтер, 2002.- 640 c.

32. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні. Указ Президента України від 21 лютого 2007 року N 136/2007 / Доступний з httр: // www.гаdа.gоу.uа.

33. Про затвердження Державної програми забезпечення позитивного іміджу України на 2003-2006 роки. Указ Президента України №1609 від 15.10.2003 р. / Сторінка Законодавство України” сайту Верховної Ради України -http: // www. rada. gov. ua.

34. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова КМУ від 29 квітня 2002 р. № 583 // Офіційний вісник України.- 2002.- № 18.- С. 143-154.

35. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму. Розпорядження КМУ від 27 червня 2003 р. № 390-р. / Сторінка Законодавство України” сайту Веоховної Ради http: // www. rada. gov. ua.

36. Про затвердження переліку органів ліцензування. Постанова КМУ від 14.11.2000 р. № 1698, п. 13. // Доступний з httр: // www.гаdа.gоу.uа.

37. Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки розвитку туризму. Постанова КМУ від 21 березня 2007 р № 537./ Сторінка Законодавство України” сайту Верховної Ради України -http: // www. rada. gov. ua

38. Про затвердження типових положень про управління (відділ) з питань туризму і курортів обласних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації та про відділ з питань туризму і курортів районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації. Постанова КМУ від 15 травня 2003 року № 727 // Стан та перспективи розвитку туризму в України. Щорічна доповідь (2003 р.) / Цибух В.І., Матвієнко А.Т., Самарцев Є.В., Баєва Н.П., Федорченко В.К. та ін.- К.: ДП Національна туристична організація”, 2004. С. 28.

39. Про заходи подальшого розвитку туризму. Постанова КМУ від 29 квітня 1999 року № 728 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. - К.: Юрінком Інтер, 2002.-С. 626-627.

40. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму. Указ президента України від 14 грудня 2001 р. № 1213/2001 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С.31.

41. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні. Указ Президента України від 21 лютого 2007 року N 136/2007. / Доступний з -httр: // www.гаdа.gоу.uа.

42. Про концепцію Державної програми розвитку освіти на 2006—2010 роки. Розпорядження КМУ від 12 липня 2006 р. № 396-р // Освіта і управління.-2006.- Т.9.- №3-4.- С.19-23.

43. Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради .- 2000.- № 36.- С. 299.

44. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року. Указ Президента України від 10.08.1999 за №973/99 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С. 26-29.

45. Про план заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки. Постанова КМУ від 3 липня 2006 р. N 373-р. -httр: // www.tourism.gov.ua.

46. Про реорганізацію державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України. Указ Президента України від 22 листопада 2001 р. № 1132 / 2001 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під. заг. ред. проф. В.К. Федорченка; - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С. 30-31.

47. Про стан і перспективи розвитку туризму в Україні. Матеріали Парламентських слухань.- К.: Парламентське видавництво, 2000.- 250 с.

48. Про утворення Координаційної ради з формування мережі регіональних агентств розвитку. Постанова КМУ від 30.07.1999 № 1394. / Доступний з httр: // www.гаdа.gоу.uа

49. Програма розвитку туризму в Івано-Франківській області на 20022010 роки. Затверджено рішенням обласної ради від 22.11.2002. № 85-4/2002 // Галичина, 2002. - № 9.

50. Програма розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської області 2006-2016 рр. К., Консалтингове об’єднання Навігатор”, 2006.- 144 с.

51. Пропозиції до врахування у протокольних рішеннях спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму та чергової колегії Держтурадміністрації України 11 березня 2004р., м.Яремче Івано-Франківської області /Головне управління зовнішніх зв’язків і туризму Івано-Франківської облдержадміністрації -http:// frtt.if.gov.ua.

52. Стан та перспективи розвитку туризму в України. Щорічна доповідь (2003 р.) / Цибух В.І., Матвієнко А.Т., Самарцев Є.В., Баєва Н.П., Федорченко В.К. та ін.- К.: ДП Національна туристичиа.організація”, 2004. -182 с.

53. Стратегіяекономічного та соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року .- Івано-Франківськ, ОДА.- 2007.- 53 с.

54. Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року.- Івано-Франківськ, 2007. 265 с.

55. Типове положення про управління з питань туризму обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Постанова КМУ від 25 листопада 1999 року. -http: // www.rada.gov.ua.

56. Туристичний потенціал Західної України. Напрями та можливості інвестування туристичного сектору з урахуванням польського досвіду.// Витяг з Проекту РАUСІ № 00-0195-056 Польсько-американо-українська ініціатива про співпрацю.- К.-. Ун-т туризму, економіки і права, Ін-т туризму (м. Варшава).- К., 2004.- 10 с.

57. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 рр.: Послання Президента України до Верховної Ради України. 2000 р.// Урядовий кур’єр. -2000.-23 лют.

58. Устав Всемирной туристской организации (ВТО). - Мехико, 1970.- 32 с.

Монографії, статті, тези

59. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посібник.- К.: Знання України, 2002.- 358 с.

60. Азар В.И. Введение в экономику иностранного туризма. - М.: ВК Главн. упр. по иностранному туризму при Совмине СССР, 1975.- 121 с.

61. Алейникова Г.М. Системы технологий: общие положения, технология туристической деятельности.- Донецк: Донецкий ин-т турист. бизнеса, 2005.- 173 с.

62. Александрова А.Ю. Международный туризм. К.: Аспект-Пресс, 2004.- 148 с.

63. Аналіз перспектив та проблем розвитку туризму в Україні.-К., Держтур. Адміністрація України, Туристична спілка Золоте перевесло ”, 2004.-
24 с.

64. Андрощук Г. Стимулювання інноваційної діяльності // Стратегія економічного розвитку України.- 2001.-Вип. 1-3.- С. 177-182.

65. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації.- К.: КНЕУ, 2003.- С. 79-180.

66. Апілат О.В. Проблеми розвитку туризму в умовах глобалізації // Туризм і ресторанний бізнес: сучасні тенденції та перспективи розвитку: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7-9 лютого 2007 р.): К.: КНТЕУ, 2007. С. 24-26 .

67. Апілат О.В. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні // Економіка України.- 2002.- № 137.- С.55-59.

68. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: Навч. Посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. 288 с.

69. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 173 с.

70. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. - СПб.: Питер, 2000.
208 с.

71. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учебн. Пособ.- М.: Финансы и статистика, 2000.- 527 с.

72. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма.-М.: Междунар. Отношения, 1986.- 176 с.

73. Безносюк В.Д. Регіональна політика освоєння рекреаційного потенціалу: принципи формування та механізми реалізації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск ХVІІІ. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. С.541-549.

74. Безносюк В.Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України // Регіональна економіка.- 2000.- №1.- с.23-26.

75.