СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Набока Людмила Віталіївна
УДК 352.071

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН
НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ
Спеціальність 25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Мельтюхова Надія Миколаївна,
кандидат економічних наук, доцент

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН

10

1.1 Державно-управлінські відносини як різновид суспільних відносин

10

1.2 Організаційне забезпечення реалізації державно-управлінських відносин

29

1.3. Основні напрями вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин

49

Висновки до першого розділу

71

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

74

2.1. Регламентування діяльності органів державної влади територіального рівня

74

2.2. Аналіз структурної побудови місцевих державних адміністрацій як базової ланки системи органів виконавчої влади

97

2.3. Суперечності реалізації й розвитку державно-управлінських відносин на територіальному рівні

113

Висновки до другого розділу

135

РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

138

3.1. Удосконалення технології реалізації державно-управлінських відносин

138

3.2. Раціоналізація структурно-функціональної побудови та правового забезпечення діяльності органів державної влади

162

3.3. Методичний підхід до організації зворотного зв’язку в діяльності органів державного управління

180

Висновки до третього розділу

195

ВИСНОВКИ

198

ДОДАТКИ

202

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

233

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова незалежної, демократичної правової Української держави супроводжується інтенсивними перетвореннями в соціально-економічній, політичній сферах, трансформацією соціальних відносин, внаслідок чого істотно змінюється роль інститутів держави та їх функції. Це вимагає вдосконалення системи державного управління: впорядкування й розвитку територіального управління, перерозподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, розробки науково обґрунтованого методичного забезпечення їх діяльності.
Важливим елементом системи державного управління є структура, раціональна побудова якої створює умови для ефективного виконання функцій. Однак неврегульованість відносин між державними, територіальними і самоврядними інститутами, безперервна зміна складу і структури органів виконавчої влади в Україні спричиняє відносно невисоку результативність управлінських рішень, неадекватний вплив інститутів держави на суспільний розвиток. Тому дослідження шляхів удосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні є актуальним питанням.
Стан наукової розробки проблеми. Протягом останніх років проблема організації управління на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць привертає увагу багатьох учених. Окремі її аспекти розглядалися В.Авер’яновим, Ю.Битяком, В.Серьогіним, О.Ярмишем та ін.; питанням удосконалення взаємовідносин органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування присвячені наукові праці В.Бакуменка, В.Кампо, О.Крупчана, В.Мамонової, А.Манжули, Н.Нижник, В.Токовенко(Голубь), Н.Фоміцької та ін.; структурно-функціональне забезпечення державно-управлінської діяльності досліджували Г.Атаманчук, А.Бейкун, А.Бобро, В.Бумак, В.Кравченко, Р.Макинтайр, Н.Мельтюхова, Н.Миронова, С.Митько, К.Михайльова, П.Надолішній, Г.Одінцова, Хел Дж.Рейні та ін.; шляхи оптимізації управління в окремих державних установах та методичні підходи до оцінки результатів їх діяльності вивчали І.Артим, А.Балашов, ВДзюндзюк, М.Лесечко, Р.Рудніцька, А.Чемерис, С.Чистов та ін. Але у більшості випадків наукові розробки стосуються реформування органів державної влади вищого та центрального рівнів. Бракує ґрунтовних наукових досліджень основ структурно-функціонального забезпечення діяльності органів регіонального та місцевого рівнів з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів, комплексного і системного підходів до визначення залежності структурної побудови закладів від інтересів і потреб споживачів управлінських послуг. Необхідність узагальнення теоретичних основ розвитку державно-управлінських відносин та розробки науково обґрунтованих методичних підходів до структурно-функціонального забезпечення їх реалізації на територіальному рівні зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту. Дисертацію виконано в межах науково-дослідних робіт Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади” (державний реєстраційний номер 0105U002743) як складової Комплексного наукового проекту НАДУ Державне управління та місцеве самоврядування” і Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин” (державний реєстраційний номер 0106U012323). Особистий внесок автора у виконання НДР полягає в узагальненні практики реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні та обґрунтуванні комплексу заходів щодо забезпечення цілісного реформування системи виконавчої влади, підвищення результативності взаємодії державних установ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методичних підходів до вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні. Її досягнення зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- узагальнити теоретичні напрацювання з питань розвитку державно-управлінських відносин як різновиду суспільних ;
- з’ясувати сутність організаційного забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні;
- визначити особливості структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади, сутність їх перетворень за роки незалежності України;
- проаналізувати виконання основних і конкретних функцій місцевими державними адміністраціями, дослідити законодавче забезпечення їх структурної побудови;
- розкрити зміст і характер протиріч, що виникають при реалізації державно-управлінських відносин;
- обґрунтувати підходи до підвищення результативності структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин.
Об’єктом дослідження визначено процес реалізації державно-управлінських відносин.
Предметом дослідження є основні принципи і форми структурно-функціонального забезпечення діяльності місцевих органів державної влади.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є принципи й методи наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів. Для узагальнення й уточнення понятійного апарату застосовувалися методи системного аналізу і порівняння; для дослідження ефективності державно-управлінських відносин, систематизації зарубіжного досвіду організації місцевого управління - комплексного та структурно-функціонального аналізу. Методи моделювання, індукції та дедукції стали основою при визначенні суперечностей у розвитку державно-управлінських відносин на територіальному рівні.
Нормативну базу дослідження складають Конституція України, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), що регулюють процесуальні питання формування та організації діяльності органів державного управління, їх спільної роботи з органами місцевого самоврядування, підприємствами та інститутами громадянського суспільства, громадянами. Емпіричною основою дослідження є нормативні документи, що регламентують роботу органів державної влади, їх взаємодію з керованими об’єктами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методичних підходів до вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні, що конкретизується у таких положеннях:
уперше
- визначено сутність процесу реалізації державно-управлінських відносин як взаємодії органів державної влади, посадових, юридичних і фізичних осіб при виконанні основних і конкретних управлінських функцій; з’ясовано суттєві ознаки поняття організаційне забезпечення реалізації державно-управлінських відносин”, що характеризує стан системи державного управління, ступінь її упорядкованості, розподіл праці між учасниками управлінського процесу, їх взаємодію;
-теоретично обґрунтовано концептуальний підхід до впорядкування діяльності територіальних органів влади, який базується на раціоналізації державно-управлінських відносин шляхом залучення керованого об’єкта до управління та налагодження зворотного зв’язку; а також на оновленні нормативно-правових актів, що регламентують взаємоузгоджене функціонування суб’єктів і об’єктів управління;
удосконалено
-характеристику властивостей державно-управлінських відносин на підставі уточнення переліку їх загальних (двосторонність, обумовленість, тривалість дії) і специфічних рис (державно-владний характер, правова форма, організаційний зміст, різноманітність видів соціального зв’язку, системність, комплексність) та конкретизації їхнього змісту з урахуванням демократизації суспільства і сучасних тенденцій розвитку управління;
-підхід до функціонального обстеження діяльності місцевих державних адміністрацій (МДА), який відрізняється від існуючого конкретизацією змісту робіт з позицій фактичного виконання основних функцій, визначення їх обсягу, складності, відповідності цілям і завданням установи та орієнтацією на врахування потреб суспільного розвитку;
дістало подальший розвиток
-визначення поняття державно-управлінські відносини” як особливого виду суспільних відносин, що розкриває спосіб існування системи державного управління, характер взаємодії її елементів;
-трактування поняття реординація” як парного поняттю субординація”, що відображає ініційовані об’єктом у внутрішньому середовищі системи органів виконавчої влади відносини, формою вираження яких визначено зворотний зв’язок ;
-періодизація етапів розвитку системи місцевих органів виконавчої влади за роки незалежності України, що відображає зміст основних структурних перетворень.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження дозволили розробити концептуальний підхід до впорядкування структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин та технологію його запровадження, конкретизувати функцію зворотного зв’язку, що дає можливість здійснювати моніторинг розвитку суспільства і врегульовувати суперечності у системі державного управління. Сформульовані у роботі висновки та рекомендації прийняті до впровадження Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (довідка від 17.09.2007р. №01-17/4918) (дод. А) та Дергачівською районною радою Харківської області (довідка від 19.09.2007р. № 366) (дод. А). Крім того, результати дослідження використовуються у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів, викладанні курсу лекцій та проведенні практичних занять з дисциплін Теорія та історія державного управління”, Теорія та практика державного управління”, Організаційно-правові засади державного управління” (довідка від 19.03.2008р. № 01-419/01) (дод. А).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій вирішується конкретне наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування та розробки методичних підходів до вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні. Усі сформульовані висновки та пропозиції ґрунтуються на власних дослідженнях.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднено на V,VI,VII,VIIІ Міжнародних наукових конгресах Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2005-2008рр.) та науково-практичних конференціях Ефективність діяльності місцевих органів влади: проблеми та рішення” (м.Харків, 2004р.), Професійна державна служба та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2005р.), Державне управління: теорія, практика, перспективи” (м.Харків, 2005р.), Україна і Європейський Союз: шляхи і напрями зближення і співпраці” (м.Львів, 2006р.), Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (м.Одеса, 2006р.), Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи” (м.Луцьк, 2007р.), Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин” (м.Харків, 2007р.).

Публікації. Основні положення та отримані результати дослідження викладені у десяти наукових працях, у тому числі в п’яти статтях, опублікованих у виданнях, включених до переліку фахових у галузі науки Державне управління”. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору, 5,12 авт. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження, що розв’язує важливе науково-прикладне завдання з теоретичного обґрунтування й розробки методичних підходів до вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні, дозволяють сформулювати такі положення і висновки:
1. Комплексний підхід до визначення змісту державно-управлінських відносин як особливого виду суспільних відносин розкриває їх складність та подвійну сутність: як частини суспільних відносин, і як регулятора, що системно впливає на розвиток соціуму. Це дозволяє трактувати їх як спосіб існування системи державного управління, характер взаємодії її елементів, сукупність соціальних зв’язків, які реалізуються у конкретних видах державно-управлінського впливу.
2. Визначення поняття реалізація державно-управлінських відносин” як взаємодії органів державної влади, посадових, юридичних і фізичних осіб у процесі виконання законодавчо визначених і структурно оформлених функцій управління підкреслює необхідність нормативного та організаційного упорядкування співпраці учасників відносин, конкретизації змісту їх взаємного впливу.
3. Посилення значущості ролі об’єкта в управлінні зумовлює потребу в удосконаленні видів і форм реалізації державно-управлінських відносин. Тому актуальним є виокремлення реординаційних відносин як таких, що виникають у внутрішньому середовищі системи органів виконавчої влади за ініціативи об’єкта управління. Формою їх вираження є зворотний зв’язок, організація якого потребує чіткої регламентації.
4. Обов’язковою умовою реалізації державно-управлінських відносин є їх організаційне забезпечення, що включає визначення: певного ступеня упорядкованості та організаційної побудови елементів системи; сукупності норм розподілу праці та її кооперування; процедури і правила організації взаємодії учасників управлінського процесу. Структурно-функціональне забезпечення діяльності державних установ доцільно розглядати як складову організаційного забезпечення реалізації державно-управлінських відносин. Його особливості на територіальному рівні обумовлюються метою діяльності органів державної влади та їх місцем в організаційній структурі управління.
5. Формування та розвиток системи місцевих органів виконавчої влади в Україні за часи незалежності можна поділити на такі етапи: пошук моделей територіальної організації державної влади; вирішення законодавчих, організаційних і прикладних проблем становлення і розвитку системи; удосконалення системи, що ґрунтується на визначенні змісту основних структурних перетворень та тенденцій реформування органів управління, якості та ефективності науково-методичного забезпечення їх діяльності.
6. Узагальнення світового досвіду свідчить, що найпоширенішими напрямами удосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин є:
моніторинг діяльності чинної системи органів виконавчої влади територіального рівня щодо відповідності її побудови інтересам громадян, колективів, регіонів, які вони мають задовольняти;
визначення закономірностей і суперечностей розвитку суб’єктів і об’єктів управління, шляхів їх подолання;
узгодження нормативно-правового забезпечення діяльності суб’єктів і об’єктів управління з потребами їх ефективного функціонування та тенденціями розвитку суспільства;
удосконалення технології реалізації державно-управлінських відносин та форм взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і політичних організацій, населення;
формування методичного інструментарію щодо визначення якості структурно-функціонального забезпечення діяльності державних установ;
організація якісного зворотного зв’язку у внутрішньому середовищі системи влади та з елементами зовнішнього середовища.
7. Упорядкування структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин є способом розв’язання суперечностей на територіальному рівні, що потребує розробки технології врахування інтересів усіх учасників взаємодії, опрацювання стратегії динамічного розвитку суспільства, визначення мети держави та її інститутів відповідно до потреб соціуму.
8. Розробка законопроектів Про систему органів виконавчої влади”, Про здійснення територіального управління”, Процедурного кодексу діяльності органів виконавчої влади, внесення змін до чинних законів України Про місцеві державні адміністрації” та Про місцеве самоврядування в Україні” в частині розподілу повноважень, доповнень до регламенту МДА стосовно процедурних питань горизонтальної координації, впорядкування внутрішньоорганізаційних, реординаційних відносин, змістовне наповнення положень про структурні підрозділи дозволяє конкретизувати функції органів виконавчої влади на кожному рівні управління, узгодити співпрацю, визначити єдині підходи до удосконалення роботи та підготувати базу для адаптації вітчизняної системи державного управління до стандартів Європейського Союзу.
9. Сукупність заходів з раціоналізації технології реалізації державно-управлінських відносин, удосконалення форм зворотного зв’язку; оновлення змісту нормативно-правових актів є основою концептуального підходу до упорядкування структурно-функціонального забезпечення діяльності МДА, що створює умови для здійснення випереджаючого управління.
10. Моніторинг змін у системі державного управління свідчить про необхідність утворення у складі організаційного відділу апарату МДА сектора науково-методичного забезпечення, завдання якого полягає у вивченні тенденцій та перспектив розвитку системи управління на територіальному рівні, розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення її діяльності.
Результативність перетворень у системі державного управління залежить від якості організації зворотного зв’язку. Конкретизація змісту і характеру робіт щодо його налагодження дозволяє покращити організаційне забезпечення діяльності органів влади, їх взаємодію, обґрунтованість управлінських рішень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Хозяйственный механизм развития социалистического общества. М., 1973, С.10, 24.
2. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К.: Ін Юре, 1997. С. 14.
3. Авер’янов В.Б. Предмет адміністративного права: управлінська” і публічно-сервісна” складові // Адвокат. Ніжин: ТОВ Видавництво Аспект Поліграф”, 2004. №8(47). С.7-11.
4. Авер’янов В.Б. Фактори централізації та децентралізації у структурно-функціональній організації апарату державного управління / Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. К.: Вид-во УАДУ, 1997.
5. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: [Монографія] / А.О.Черемис, М.Д.Лесечко, А.В.Ліпенцев, А.О.Каляєв, В.М.Цинук, О.Л.Пастух, О.В.Поляк / За заг. ред. А.О.Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. 152 с.
6. Адміністративне право в Україні [Підручник для юридичних вузів і факультетів / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М,Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П.Битяка. Харків: Право, 2001. 528 с.
7. Административное право зарубежных стран. Учебное пособие. М.: Изд-во Спартак”, 1996. 229 с.
8. Азовкин И.А. Местные Советы в системе органов власти. М.: Знание, 1971. 267 с.
9. Англо-український словник / Подвезько М.Л., Балла М.І. Радянська школа”, 1974. 663 с.
10. Андрусенко Г.О., Мостовий Г.І. Державне регулювання макроекономічними процесами: Опорний конспект лекцій. Х.: Вид-во УАДУ Магістр”, 2003. 168 с.
11. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. / Переводы / М.: Мысль. Т. 2. 1978. 687 с.
12. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления. М.: Юрид.лит., 1980. 256 с.
13. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. М., 2004. 577 с.
14. Атаманчук Г.В.Теория государственного управления . Курс лекций. Изд. 2-е дополн. М.:Омега-Л, 2004. 584 с.
15. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. / Опыт системного исследования /. М.: Политиздат, 1973. 390 с.
16. Афанасьев В.Г. Системность и общество. М.: Политиздат, 1980. 368 с.
17. Бабаєв В.М. Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління: Автореф. дис. доктора держ.упр. К., НАДУ, 2004. 24 с.
18. Бабаєв В.М. Управляння міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти. Х.: Вид-во ХарРі НАДУ Магістр”. 2004, 204 с.
19. Барабанев Г.В., Шеремет К.Ф. Советское строительство. М., 1985.
20. Бабенков Є.П. Методи і форми організаційної діяльності органів місцевого самоврядування // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук. практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2-х ч. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. − К.: Вид-во НАДУ, 2004. − Т.2. − С.26-28.
21. Бабенков Є.П. Напрямки розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування. Випуск 1/2001. В 6-ти ч.. Ч ІІ. За заг. ред. Г.І.Мостового. − X.: УАДУ ХФ, 2001. − С.59-60.
22. Бахрах Н.Д. Классификация функций управления и некоторые вопросы системы курса административного права // Государство, право, законность. Пермь: Учен.зап.Пермск.ун-та, 1968. №199. 216 с.
23. Бачило И.Л. Функции органов управления. М., 1976.
24. Бейкун А. Позитивна тенденція розвитку категорії система” як елемента структурно-функціональної побудови органів державного управління // Право України. 2001. № 12. С. 51-54.
25. Бейкун А. Структурні компоненти формування територіальних основ державних регуляторних заходів щодо впливу на соціально-економічні відносини // Право України. 2003. №7. С. 21-23.
26. Белов В.Г. Управление и общественные отношения. М.: Мысль, 1985. 172 с.
27. Белов Г.А. Политические отношения социалистического типа. М., 1976.
28. Бобро А. Формування оптимальної структури органів виконавчої влади в Україні: концептуальні підходи // Командор. 1999. №1. С.8-10.
29. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. Х.: Вид-во НТУ ХПІ”, 2002. 316 с.
30. Бумак В. Структура государственного управления должна быть жесткой, но празрачной // Проблемы теории и практики управления. 1999. №3. С. 8-12.
31. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-ІІІ // Орієнтир. 2001. №131. С.5-12.
32. Ващенко В. Реформування державного управління // Командор. 1998. № 1. С. 9.
33. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах запада: США, Великобритания, Франция, германия: Учеб. Пособ. М.6: Логос, 1998.
34. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов.ред. В.Т.Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2003. 1440 с.
35. Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческого решения. М.: Экономика, 1977.
36. Винер Н. Кібернетика и общество: Пер. с англ. М., 1958.
37. Винер Н. Человек уравляющий: Пер. с англ. Санкт-Петербург: Питер, 2001.
38. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. М.: Гардарика, 1998.
39. Виханский О.С. Стратегическое управление: Ученик. 2-е узд., перераб. и доп. М.: Гардарики, 2000. 296 с.
40. Гаврилов А. И. Региональная экономика и управление: Учеб. Пособие для вузов. М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002.-239 с.
41. Гаращук В. Управлінські послуги новий інститут чи нова політика? // Вісн. Академії прав. наук. 2001. № 3 (26). С. 109-114.
42. Гарнер Д.F. Великобритания: центральное и местное управление. М.: Прогресс, 1984. 367 с.
43. Гегель. Энциклопедия философских наук. Т.1. Наука логики. М., 1974. С. 301.
44. Гоббс Т. Избранные произведения. М., 1964.
45. Годунов А.А. Введение в теорию управления. М., 1967.
46. Государственное управление в СССР в условиях научно-технической революции. Пискотин М.И. и др. М., 1978. С. 32.
47. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. В 2 т. Т.1 / Под ред. В.А.Козбаненко. М.: Статут, 2002. 366 с.
48. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. В 2 т. Т.2 / Под ред. В.А.Козбаненко. М.: Статут, 2002. 592 с.
49. Гошко О.А. Стратегія і тактика планування діяльності органів місцевого самоврядування. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 172 с.
50. Гошко О.А. Формування моделі цільового місцевого самоврядування в Україні: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 180 с.
51. Гриньова В.М., Новикова М.М. Державне регулювання економіки: Навч.посіб. Х.: ІНЖЕК, 2004. 756 с.
52. Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 236 с.
53. Дейнеко О.А. Методологические проблемы науки управления производством. М., 1970.
54. Дерець В. Зміст управлінських відносин у системі органів виконавчої влади України // Юридична Україна, 2005. №11. С.19-22.
55. Дерець В.А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини. Монографія. К.: ТОВ Видавництво Юридична думка”, 2007. 180 с.
56. Дерець В.А. Субодинаційні управлінські відносини між органами виконавчої влади та їх види // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Збірник наукових праць. 2003. Спец. випуск. С.406-409.
57. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб./ Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
58. Державне управління в Україні: Монографія / Відп.ред. Н.Р.Нижник; кол. авт.: В.Б.Авер’янов, І.А.Грицяк, С.Д.Дубенко та ін. К.: вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
59. Державне управління: Навч.посіб./ А.Ф.Мельник, О,Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с.
60. Державне управління і менеджмент: Навч.посібн. у таблицях і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; За заг ред. д-ра екон. наук, проф.Г.С.Одінцової. Харків:ХарРІ НАДУ, 2002. 492 с.
61. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. Авер’янова Б.П. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
62. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. Авт.; Відпов. ред. проф. Н.Р. Нижник. ― К.: УАДУ при Президентові України, 1997. 448 с.
63. Дєгтяр А.О. Моделювання процесу прийняття державноуправлінських рішень // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2003. № 3 (18). С. 9097.
64. Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій: [Монографія]. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ Магістр”, 2003. 236 с.
65. Дмитренко Г.А. Концепція антропосоциального управления обществом // Проблемы теории и практики управления. 1998. №2.
66. Долечек В. Управлінські послуги: сутність, ознаки, види // Вісник НАДУ. 2003. № 5 С. 93-99.
67. Долішній М.І. Організаційне та наукове забезпечення реалізації регіональної політики в Україні // Вісник Акад.екон.наук України. Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд”, 2004. №2 (6). С.3-7.
68. Дроздов А.В. Человек и общественные отношения. Л., 1966. С.23.
69. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник (ISO 9000:2000,IDT) / А. Сухенко (керівник розроб.), О. Герус (пер.і наук.-техн.ред.). Офіц. вид. К.: Держстандарт України, 2001. VI, 27 с. (Державний стандарт України).
70. Дунаев Э.П. Место и роль управления производством в системе общественных отношений // Вестник Московского ун-та. Серия экономики. 1962. № 6.
71. Європейський Союз на пороге ХХІ века: выбор стратегического развития / Под. ред. Ю.А.Борко (отв.ред.), О.В.Буториной. М.:УССР, 2001. 471 с.
72. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Монографія / За заг.ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва; Кол. авт.:В.Д.Бакуменко (кер.автор.кол.), Л.М.Гогіна, І.В.Козюра, С.О.Кравченко, Ю.Г.Кальниш, Л.Г.Штика. К.:Вид-во НАДУ, 2005. 172 с.
73. Європейські принципи державного управління / Пер.з англ.О.Ю.Куленкової. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 252 с.
74. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навч. посіб. / Кер.проекту Г.Шиманськи-Гайер; Наук.ред. В.П’ятницький; Т-во Карла Дуйсберга; М-во екон.України; Ін-т європейської політики, м.Берлін. К., Кельн: Заповіт, Б.р. 369 с.
75. Еремин А.И. Отношения социалистической собственности и экономическое управление. М., 1973.
76. Жевар П. Основные вопросы публичной службы. Лилль, 2004. 164 с.
77. Закон України Про внесення змін до Закону України Про захист прав споживачів” вiд 01.12.2005р. №3161-IV // Офіційний вісник України. 2006. № 1. С. 11.
78. Закон України Про звернення громадян” від 02.10.1996р. №393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 47. С. 256.
79. Закон України Про інформацію” від 2 жовтня 1992р. №2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. С. 650.
80. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” вiд 21.05.1997р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. С. 170.
81. Закон України Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999р. №586-XIV // Офіційний вісник України. 1999. № 18. С. 190.
82. Закон України Про стимулювання розвитку регіонів” від 8 вересня 2005 року вiд 08.09.2005 р. № 2850-IV // Офіційний вісник України. 2005. № 40. С. 2529.
83. Закон України Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 3 лют. 1994 р. № 3917-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 2005. №51. С. 144.
84. Звіт ПРООН. Розширення можливостей громадян. Яку роль може відігравати суспільство у належному управлінні та людському розвитку? МЦПД. К., 2002.
85. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. К.: Ін Юре, 1997. 34 с.
86. Керимов Д.А. Сущность общенародного социалистического государства // Вестник ЛГУ. Серия экономики, философии и права. 1961. № 23. Вып.4. С. 133.
87. Кикоть В.А. О договорных формах управления государственными и общественными делами // Договорные формы управления. М.: Юрид.лит., 1981. С.39-47.
88. Кожурин Ф.Д. Совершентвование регионального управления. М.:Знание, 1990. 64 с.
89. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. М.: Мысль, 1976. 183 с.
90. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством в СРСР. М.: Изд-во Московского университета, 1971. Ч.2. 166 с.
91. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. М.: Изд-во Московского университета, 1986. 246 с.
92. Конституційний договір між верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в україні на період до прийняття нової Конституції україни: Затв. Верховною Радою від 8 червня 1995 р. №1к/95 ВР // Відомості Верховної Ради. 1995. - №18. С. 133.
93. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К.: Пресса України, 1997. 79 с.
94. Концепція адміністративної реформи в Україні. К.: Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи, 1998. 64 с.
95. Коротич О.Б. Державне управління регіональним розвитком України: [Монографія]. Х.: ХарРІ НАДУ Магістр”, 2006. 220 с.
96. Кравченко В. Регіональна політика держави: пріоритети і цілі // Місцеве самоврядування в Україні / За ред. І.Бутко; Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого а регіонального самоврядування України. К., 1994. С. 104 112.
97. Кривуля О. М. Діалектика суспільних відносини і людської діяльності. Харків:Вища школа. Вид-во при ХДУ, 1988. 164 с.
98. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: Моногр. К.:Вид во УАДУ, 2001. 132 с.
99. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. М.: Наука, 1982. С.93-98.
100. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. Том 1, 2. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981.
101. Курашвили Б.П. Очерки теории государственного управления. М.: Наука, 1987. 293 с.
102. Лармин А.В. О структуре общественных отношений // Очерки методологии познания социальных явлений. М., 1970. С. 57.
103. Лашин А.Г. О сущности и системе социалистических общественных отношений // Вестник Московского ун-та. Серия теории научного коммунизма. 1976. №3. С. 76.
104. Лейбниц Г.В. Сочинения. М., 1986.
105. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. М., 1983.
106. Макинтайр Роберт. Роль местных органов власти в условиях рыночных реформ // Проблемы теории и практики управления. 2003. № 6. С.57-62.
107. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. Луцьк: Ред.-вид. відд. Вежа” Вол. держ.ун-ту ім.Лесі Українки, 2000. 558 с.
108. Мамонова В.В.Взаємодія органів місцевої влади та управління як умова соціально-економічного зростання.// Актуальні проблеми державного управління.Збірник наукових праць:У 2 ч.-№2(13). Харків.:Магістр,2003. ч.ІІ. С.151-154.
109. Марков М. Технология и эффективность социального управления: Пер. с болг. М., 1982. С.48.
110. Маркс К., Энгельс Ф