ПРИНЦИПИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГУДИМА Наталія Валеріївна

УДК 328.36

ПРИНЦИПИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Нижник Н.Р.,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових
наук України, заслужений юрист України

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОСТІ І ПРОЗОРОСТІ
В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ...13
1.1. Стан наукової розробки проблеми............................................................13
1.2. Поняття та сутність принципів відкритості і прозорості в
діяльності органів державного управління......................................................39
Висновки до першого розділу...........................................................................60
РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИНЦИПІВ
ВІДКРИТОСТІ І ПРОЗОРОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ..................................................62
2.1. Формування принципів відкритості і прозорості в діяльності
органів державного управління в Україні.......................................................62
2.2. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів
державного управління в Україні в системі принципів
державного управління.....................................................................................90
2.3. Функціонування принципів відкритості і прозорості в
діяльності органів державного управління в Україні...................................101
Висновки до другого розділу..........................................................................114
РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОСТІ І ПРОЗОРОСТІ В
ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ В УКРАЇНІ................................................118
3.1. Участь громадян у розвитку принципів відкритості і прозорості
в діяльності органів державного управління в Україні................................118
3.2. Реалізація принципів відкритості і прозорості органів
державного управління в Україні та її процедурні проблеми.....................137
3.3. Зарубіжний досвід реалізації принципів відкритості і
прозорості державного управління та його адаптація до умов України.....155
Висновки до третього розділу.........................................................................171
ВИСНОВКИ......................................................................................................174
ДОДАТКИ.181
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................183

ВСТУП

Актуальність теми. У процесах державотворення, що відбуваються в Україні на сучасному історичному етапі, особливого значення набувають проблеми формування загальної системи державного управління, її окремих інституцій та діяльності державних службовців. Якщо у західних країнах розвиненої демократії ці інститути створювалися і еволюціонували протягом століть, в Україні з певних історичних причин такого практичного досвіду бракує. Тому особливо важливим є усвідомлення відкритості та прозорості саме як правил, на яких має базуватися діяльність органів державного управління, або як принципів, дотримання яких сприятиме побудові такої системи органів державного управління, яка забезпечить упровадження загальносуспільних цінностей реальної демократії, що на сьогодні є практично малодослідженими.
Актуальність проблеми недостатнього стану реалізації відкритості і прозорості діяльності органів державного управління зумовлена необхідністю удосконалення існуючої системи державного управління в Україні, на чому неодноразово наголошували як зарубіжні так і вітчизняні аналітики, а нагальна потреба в її реформуванні пояснюється нестачею відповідних актів нормативно-правового характеру.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки, практичні рекомендації та методологія дослідження ґрунтується на працях українських і зарубіжних учених таких, як: В.Аверьянов [1], Г.Атаманчук [8], В.Бакуменко [9], С.Біла [11], В.Глиняний [29], М.Говлет [30], Т.Гожинська [229], В.Голубь [209], Я.Гонціяж [31], А.Гришковець [33], Е.Гроховська [15, 120, 192], В.Гурковський [54], А.Заєць [87], І.Ібрагімова [90, 91], Е.Кац [227], В.Князєв [4, 60, 61, 65], Л.Кормич [106, 107], Т.Кондратюк [98], О.Копиленко [104], В.Котюк [108], В.Куйбіда [109], В.Олуйко [126], В.Майборода [111], С.Майборода [112], О.Машков [124], К.Мей [116], Т.Мотренко [123], Н.Нижник [24, 34, 58, 59, 93, 124, 127], В.Мельниченко [59, 118], Я.Радиш [189], А.Рачинський [190], Й.Регульська [192], В.Рижих [193], С.Серьогін [197], О.Скрипник [198], К.Сорока [200], С.Стеценко [205], О.Турчинов [210], Д.Фентон [214], Ю.Хоффман [215], В.Шамрай [219], В.Шаповал [220], Ю.Шаров [221], В.Шевчук [222], та ін.
Водночас, вирішення проблеми забезпечення необхідного рівня відкритості органів державного управління та прозорості діяльності його структур шляхом урахування відповідних принципів у нормативно-правових актах, що визначають основні засади діяльності цих органів, є одним з визначальних чинників забезпечення ефективного функціонування відповідних управлінських систем. Особливої актуальності тема дослідження набуває у зв’язку з необхідністю розбудови системи державного управління в Україні відповідно до обраного та конституційно закріпленого напряму будівництва демократичного устрою держави.
Відкритість і прозорість полягають в основі функції контролю за діяльністю органів державного управління з боку суспільства. Їх гарантування та реалізація забезпечують зворотний зв’язок у системі управління державою на етапах: суспільство - органи державного управління - суспільство.
Таким чином, стан реалізації принципів відкритості і прозорості є одним з показників ефективності системи державного управління, а вироблення об’єктивних критеріїв його оцінки має реальне практичне значення.
Згадані вище принципи є також факторами обмежувального характеру щодо запобігання негативним явищам у державному управлінні, таким як свавілля та суб’єктивність у вирішенні різних питань, неправомірні та злочинні дії окремих посадових осіб, прояви корупції тощо. Разом з тим упровадження цих принципів сприяє соціальній стабільності та усуненню соціального напруження, позитивно впливає на підвищення темпів соціально-економічного розвитку, оскільки вони гарантують дотримання правових засад здійснення відповідних повноважень органами державного управління та їх посадовими особами, невідворотність усунення можливих порушень законодавства, прав і свобод громадян та недоліків у роботі посадовців, а також притягнення винних до відповідальності.
Потребують обсяги і межі визначення управлінських рішень та інформації, яка за своїм характером та специфікою не може бути широко відкритою. Це, зокрема, стосується питань, конфіденційність яких передбачена чинним законодавством і пов’язаних з нерозголошенням інформації щодо конкретних осіб, суб’єктів господарської та іншої діяльності, а також питань, що мають характер державної таємниці.
Таким чином, актуальність дослідження проблем застосування принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування системи органів державного управління, а також розробки теоретичної бази для підготовки відповідних пропозицій щодо можливого удосконалення їх структури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України і безпосередньо пов’язане з науково-дослідною роботою за темою „Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні” згідно з Комплексним науковим проектом Національної академії „Державне управління та місцеве самоврядування” (державна реєстрація № 0103U006819), у розробці якого дисертант взяла безпосередню участь.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є виявлення і науково-теоретичне обгрунтування особливостей функціонування та розвитку принципів відкритості і прозорості у діяльності органів державного управління, їх впливу на стан реалізації цими органами державної політики у взаємовідносинах із суспільством.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
- охарактеризувати ступінь розробленості проблеми відкритості та прозорості в державному управлінні у вітчизняній та зарубіжній літературі;
- уточнити зміст понять „відкритість” та „прозорість” щодо державного управління в контексті його взаємовідносин з громадянським суспільством;
- виявити основні засади реалізації принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління на основі аналізу досвіду інших країн розвиненої демократії;
- розкрити правовий зміст понять „принцип відкритості” і „принцип прозорості” у системі державного управління, визначити критерії їх оцінки;
- дослідити в історичному аспекті становлення правових та інституціональних засад реалізації принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління;
- проаналізувати тенденції формування принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління;
- визначити і теоретично обґрунтувати суспільно-управлінські умови підвищення ефективності управлінської діяльності на основі результатів дослідження основних форм і методів упровадження регуляторних норм щодо принципів відкритості та прозорості в системі державного управління.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що виникають у процесі розвитку принципів відкритості і прозорості у діяльності органів державного управління.
Предмет дослідження принципи відкритості та прозорості в діяльності органів державного управлінні України, умови їх застосування для підвищення ефективності державного управління.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що застосування принципів відкритості та прозорості у державному управлінні є необхідним чинником забезпечення умов підвищення його ефективності. Зазначені принципи є суспільно-управлінськими за змістом, їх прояви супроводжують процес державного управління на всіх його етапах, а тому застосування цих принципів певною мірою детермінує рівень його ефективності.
Методи дослідження. У дослідженні було використано системний комплекс загальнонаукових і спеціальних підходів та методів.
Вивчення стану досліджуваної проблеми здійснено на основі теоретичних методів: теоретичного історико-ретроспективного, еволюційного, порівняльного та функціонального аналізу. У процесі визначення об’єкта і предмета дослідження, з’ясування сутності правового регулювання формування і практичної реалізації принципів відкритості та прозорості в державному управлінні використовували методи системного аналізу, критичного аналізу, синтезу та обгрунтування. Зазначені методи дали змогу встановити основні шляхи підвищення ефективності правового регулювання державного управління, приведення управлінської діяльності у відповідність з потребами суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є науковою роботою, в якій здійснено історико-теоретичне обгрунтування інституціональних та правових засад формування та функціонування принципів відкритості і прозорості у діяльності органів державного управління в Україні. Наукові положення, що найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що в дисертаційній роботі
вперше:
- сформульовано визначення поняття «принципу відкритості» органів державного управління як необхідного для забезпечення їх демократизації та розвитку правила діяльності, що полягає в обов’язку цих органів забезпечити можливість вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами шляхом як безпосереднього волевиявлення, роботи на посадах державних службовців, так і опосередковано шляхом вибору конкретних кандидатур у депутати або політичних партій, які будуть представляти інтереси громадян у парламенті та в органах місцевого самоврядування;
- визначено зміст «принципу прозорості» діяльності органів державного управління, який полягає у встановленні цими органами засад, що забезпечують залучення громадян та інших об’єктів управління до прийняття управлінських рішень за рахунок створення і гарантування високого рівня їх обізнаності щодо змістовного та процедурного аспектів державно-управлінської діяльності;
- установлено пріоритетність ролі і місця принципів відкритості та прозорості діяльності органів державного управління в контексті їх взаємовідносин з іншими принципами державного управління, їх застосування як основи підвищення ефективності управлінської діяльності;
- досліджено соціальні основи принципів відкритості і прозорості органів державного управління, які полягають в тому, що саме їх прояви забезпечують реальний, об’єктивний та дієвий вплив суспільства на ці органи через громадські об’єднання та організації, забезпечують участь громадян через політичні партії, громадські об’єднання та організації, інші недержавні громадські установи не тільки у виборі керівництва держави та представництва в органах законодавчої влади, а і в самому процесі державного управління;
- визначено адміністративно-організаційні засади регулювання принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління, які полягають у їх закріпленні відповідними нормами у правових актах, що регламентують діяльність цих органів;
- розкрито зміст організаційно-адміністративних умов упровадження принципів відкритості та прозорості в діяльність органів державного управління, який полягає в тому, що на етапі розробки та прийняття відповідних законів щодо регламентації діяльності державних органів як вищого, так і інших рівнів управління є необхідним відображення у зазначених актах законодавства принципів відкритості та прозорості відповідних органів державного управління як одних з основних засад демократичного здійснення державної влади;
удосконалено:
- змістове наповнення результативності діяльності органів державного управління через принципи відкритості і прозорості;
- нормотворчі функції органів державного управління: мотивування, планування, організації, контролю в аспекті реалізації принципів відкритості і прозорості у їх діяльності.
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні засади державного управління в контексті соціальних взаємозв’язків принципів відкритості і прозорості органів державного управління із суспільством у цілому та його окремими елементами;
- наукові підходи щодо досліджень еволюції державного управління як процесу взаємодії держави і суспільства крізь призму принципів відкритості і прозорості;
- перелік та зміст специфічних компонентів державного управління, якими є принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління;
- основні характеристики принципів відкритості і прозорості та оцінки впливу їх реалізації на ефективність управлінської діяльності в цілому.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані теоретичні результати можуть бути використані в подальших дослідженнях з питань розвитку правового регулювання державного управління як елемента управлінської діяльності, при визначенні закономірностей його функціонування, шляхів та напрямів удосконалення та підвищення ефективності з метою забезпечення підвищення результативності управлінської діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися в навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління України, написанні монографій, підручників, навчальних посібників з теорії державного управління. Запропоновані науково-теоретичні основи дослідження проблеми та методологічні засади розробки відповідних управлінських рішень можуть бути використані в роботі органів державної влади, установ та організацій під час структурної перебудови в рамках адміністративного реформування.
Висновки дисертаційного дослідження враховано, зокрема, при проведенні реструктуризації апарату та визначенні функціональних обов’язків структурних підрозділів Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у 2005 році (довідка № 02-587/420 від 16 серпня 2006 р.), при підготовці плану підвищення кваліфікації кадрів Державної служби автомобільних доріг України (довідка № 5/15-17-973/04 від 10 серпня 2006 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Основні положення та результати дисертаційного дослідження використані у наукових доповідях, повідомленнях на науково-практичних конференціях за міжнародною участю, зокрема „Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2002), „Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003), „Актуальні теоретико- методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), „Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), пленарному засіданні та матеріалах науково-практичної конференції „Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (Одеса, 2006), матеріалах ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції „Іноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти” (Полтава, 2007).

Публікації. Основні положення, що увійшли в дисертаційне дослідження, відображено автором у 13 публікаціях, серед яких 1 монографія (колективна), 3 - у наукових фахових виданнях за спеціальністю „Державне управління”, затверджених ВАК України, 7 у матеріалах науково-практичних конференцій, 2 - в збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, з яких 180 сторінок основного тексту. Список використаних джерел складається з 232 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження й узагальнення його результатів підтверджують, що поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, отримані наукові результати, які характеризуються науковою новизною, мають практичне значення і підтверджують гіпотезу дослідження.
За результатами дослідження сформульовані такі положення, висновки та рекомендації.
1. На основі аналізу наукових літературних вітчизняних та зарубіжних джерел з проблематики дисертаційної роботи встановлено, що хоча окремі аспекти проявів відкритості і прозорості, зокрема їх використання як характеристик процесу державного управління і показників результатів діяльності органів державного управління, привертали увагу провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, до цього часу питання реалізації відкритості і прозорості як принципів діяльності органів державного управління системно і комплексно не досліджувалися. На сьогодні в науковій літературі при розгляді питань відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління превалює підхід щодо висвітлення цих понять у якості результативних проявів інших принципів державного управління, зокрема принципу гласності, що не сприяє визначенню загальнотеоретичних засад функціонування органів державного управління та дозволяє окреслити шляхи удосконалення розвитку їх діяльності.
2. Відкритість і прозорість органів державного управління є невід’ємними характеристиками здійснення державної влади на засадах реальної демократії. Наявність та динамічне підвищення рівнів відкритості та прозорості державної влади перед громадськістю є якісними ознаками демократичних перетворень суспільства на шляху його еволюційного розвитку.
У той же час, відкритість і прозорість органів державного управління виступають важливими чинниками демократичного устрою держави, оскільки саме їх прояви забезпечують реальний, об’єктивний та дієвий вплив суспільства на органи державного управління через громадські об’єднання та організації. Можна стверджувати, що відкритість і прозорість в діяльності органів державної влади забезпечує участь громадян через політичні партії, громадські об’єднання та організації, інші недержавні громадські установи не тільки у виборі керівництва держави та представництва в органах законодавчої влади, але і в самому процесі державного управління. Забезпечення сталого функціонування та розвитку цих принципів за умови їх закріплення у нормах права надає можливість громадянам об’єктивно оцінювати діяльність державницько-владних органів та вживати передбачених законодавством заходів для коригування цих дій з метою максимально ефективного виконання цими органами обов’язків та повноважень щодо соціально-економічного розвитку та захисту суспільних інтересів.
В умовах здійснення державної влади на демократичних засадах, що передбачає періодичність та змінюваність її реалізації громадськими об’єднаннями з різними політичними програмами, підходами до механізмів їх виконання, принципи відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління є достатніми гарантіями сталого розвитку демократизації та забезпечують підвищення ефективності функціонування державної влади, наближення її інститутів до інтересів та потреб суспільства.
Підвищення рівня відкритості та прозорості в діяльності органів державної влади та управління, сприяє забезпеченню достовірності, оперативності та повноти інформації щодо управлінських рішень, які зачіпають права та інтереси об’єктів державного управління. Крім того, відкритість і прозорість у діяльності органів державного управління здатна не тільки нівелювати напругу у суспільстві, пов’язану з неадекватними діями влади, найбільш повно та якісно ураховувати потреби різних соціальних груп, структурованих у громадські угрупування, але й суттєво підвищити ефективність влади та управління за рахунок залучення громадськості до опрацювання управлінських рішень на різних стадіях їх підготовки й прийняття.
3. Досвід зарубіжних країн розвиненої демократії свідчить, що процес формування принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління є історично тривалим і безпосередньо пов’язаний із соціально-економічним розвитком держави на основі демократичних прагнень суспільства. В свою чергу, демократичні перетворення суспільства та відповідні зміни у менталітеті його громадян значною мірою залежать від діяльності державницько-владних органів, що визначається відповідними правовими нормами.
Забезпечення реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності цих органів та їх посадових осіб є загальновизнаним заходом боротьби з такими негативними явищами в державному управлінні, як бюрократизм і корупція. Отже, питання формування та розвитку принципів відкритості та прозорості можна віднести до головних завдань органів державного управління. У той же час, практика правового регулювання в кожній країні має свої особливості в залежності від історії розвитку суспільства, культурних і ментальних традицій тощо, і враховуючи це, не може бути автоматично розповсюджена на управлінські норми у вітчизняному законодавстві.
4. Виходячи з визначення державного управління як процесу, цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на об’єкта управлінської дії, є необхідним визначити поняття відкритості і прозорості у діяльності органів державного управління як принципів їх функціонування, тобто правил, якими мають керуватися ці органи у своїй діяльності, і які полягають у функціональному забезпеченні органами державної влади відповідних характеристик управлінських дій.
Принцип відкритості державної влади є її обов’язком із забезпечення можливості вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами шляхом безпосереднього волевиявлення, служби на посадах державних службовців, а також і опосередковано через вибір конкретних кандидатур у депутати, або політичних партій, які будуть представляти інтереси громадян в парламенті та в органах місцевого самоврядування. Принцип прозорості органів державного управління полягає у встановленні органами державного управління умов, що забезпечують залучення громадян та інших об’єктів управління до прийняття управлінських рішень за рахунок створення і гарантування високого рівня їх обізнаності щодо змістовної та процедурної сторони державноуправлінської діяльності.
Впровадження в інтересах держави принципів відкритості і прозорості в діяльність органів державного управління потребує свого врегулювання через визначені державою норми права. Питання правового регулювання принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління можна розглядати крізь призму змістовного навантаження норм права, що визначають їх визначення і функціонування, і в першу чергу, через реальний зміст правових стимулів вказаних норм права.
5. Принципи відкритості та прозорості, як одні з найважливіших ознак функціонування та розвитку демократичних засад у державно-владних відносинах, є притаманними і властивими для системи державного управління України та окремих її органів. Формування цих принципів та їх динамічне удосконалення безпосередньо пов’язане з розвитком самої вітчизняної системи державного управління виходячи з обраного суспільством напрямку демократизації суспільного розвитку.
Додатковим фактором гарантування впровадження принципів відкритості та прозорості в діяльність органів державного управління в Україні є необхідність їх урахування, зважаючи на євроінтеграційні орієнтири нашої держави, приєднання до цілої низки міжнародних угод та інших регуляторних актів та заходи з адаптації вітчизняного законодавства до міжнародних норм.
Водночас, на сучасному етапі розвитку державотворення і реформування системи та структури органів державного управління в Україні стан законодавчої та нормативно-правової бази щодо урахування цих принципів не забезпечує належної їх реалізації і не задовольняє у достатній мірі інтересів громадських об’єднань та організацій щодо можливості отримання необхідної їм інформації про діяльність цих органів. Недоліки чинного вітчизняного законодавства щодо урахування принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління обумовлені, в першу чергу, недостатньою якістю нормативно-правових актів з цих питань, що потребує подальшого вдосконалення і впорядкування.
6. На сучасному етапі розбудови вітчизняної системи органів державного управління впровадження принципів відкритості та прозорості у діяльність цих органів відбувається переважно інтуїтивно на емпіричному рівні, за відсутності системності та комплексності, а також при недостатності заходів з боку державної влади та органів державного управління в частині забезпечення реалізації цих принципів у своїй діяльності.
Поряд з об’єктивною потребою у здійсненні відповідних заходів, вони носять періодичний, хаотичний та розрізнений характер. Рішення вищих органів державного управління, які можна віднести до питань реалізації принципів відкритості та прозорості, як правило є неконкретними, досі не мають нормативно-правового підґрунтя, і залишаються неефективними. Як наслідок, стан реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління на сьогоднішньому етапі державного розвитку можна характеризувати як недостатній, з невизначеними напрямками та механізмами, а також з практично відсутньою інституційною базою забезпечення.
Зазначене обумовлено відсутністю загальної нормативної основи, правовою невизначеністю понятійного змісту, відповідних дефініцій, організаційно-структурних засад та методології застосування принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління. В чинній системі законодавчих актів України досі відсутнє понятійне визначення цих принципів, що також перешкоджає як їх застосуванню на практиці, так і науково-аналітичному опрацюванню.
7. Виходячи з проголошеного Конституцією України положення про те, що Україна є правовою державою, підставою реалізації принципів відкритості та прозорості виступають норми права, а зміст самої реалізації полягає у визначенні засад та напрямків діяльності органів державного управління по відношенню до суб’єкта управлінського процесу. Відповідно, першоосновою реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління повинно стати врегулювання питань, що стосуються впровадження цих принципів у законодавчій та нормативно-правовій базі.
На етапі розробки та прийняття відповідних законів щодо регламентації діяльності державних органів як вищого, так і інших рівнів управління є необхідним урахування у зазначених актах законодавства принципів відкритості та прозорості відповідних органів державного управління як одних з основних чинників демократичного здійснення державної влади.
Таким чином, питання реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління повинні бути врегульовані саме на законодавчому рівні. Як можливий варіант вбачається можливим розробка та прийняття відповідного закону з подальшим впровадженням його норм і окремих положень в інші закони та підзаконні акти, що регламентують цю діяльність. Такий закон повинен містити понятійно-термінологічні визначення, основні механізми та інструменти впровадження принципів відкритості та прозорості в діяльність системи державних органів в цілому та щодо окремих органів державного управління зокрема. Також повинні бути встановлені критерії оцінки та механізми контролю за цією сферою діяльності органів влади з чітким визначенням обов’язків та відповідальності як державних установ, так і окремих уповноважених посадових осіб.
Виходячи з викладеного, забезпечення розвитку процесів реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління та з урахуванням специфіки нормотворчого процесу є доцільним здійснювати шляхом розробки, прийняття і впровадження загальнодержавної програми. Така програма має враховувати визначення напрямків реалізації цих принципів, розподіл та розмежування виконавців за функціональними обов’язками та повноваженнями, комплексність та системність здійснюваних заходів, джерела їх фінансування, періоди виконання конкретних заходів, а також перехідних у зв’язку з тривалістю певних специфічних дій, що потребують відповідних довготривалих термінів реалізації зокрема, в освітній галузі. Практика показує, що саме на рівні загальнодержавної програми є можливість як для удосконалення законодавства, його узгодження, особливо з урахуванням необхідності адаптації до вимог ЄС, так і для системного й комплексного вирішення питань впровадження відповідних механізмів в кожній конкретній функціональній галузі державного управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. К., 1990. 148 с.
2. Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії та Албанії // Публікації SIGMA: № 17, Київ, видавництво УАДУ, 1999. 234 с.
3. Адміністративне право України // Підручник. За заг. ред. академіка С.В.Ківалова. Одеса, „Юридична література”. 2003. 893 с.
4. Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління // Матеріали наук.-практ. конф. За міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т./ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Т. 1. 460 с.
5. Алексєєв В.М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно-теоретичні засади. Чернівці, Технодрук, 2005. 216 с.
6. Аналіз українського законодавства, що впливає на розвиток третього сектору // Доп. підготовл. Для Світового Банку Між нар. Центром Некомерц. Права./Наталя Борделі, Анатолій Ткачук. К.: „Леста”, 2002. 116 с.
7. Андрійчук О. Роль загальних правових принципів у процесі застосування європейського права // Аналітика # 3(57)’2007
8. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - 4-е изд.,стер. - М.: Омега-Л, 2006. - 584 с.
9. Бакуменко В.Д. Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень. Автореферат док. дисертації з держ. упр. /В.Д.Бакуменко; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К.., 2001. 36 с.
10. БандуркаО.М. Теорія і практика управління органами Внутрішніх Справ. Харків: Видавництво Національного Університету Внутрішніх Справ, 2004. 780с.
11. Біла С. Роль держави у формуванні конкурентного середовища як передумови структурних перетворень економіки України // Вісн. УАДУ. - 2001. - №1.- С. 81-91.
12. Бобровник С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку.К.: Наукова думка,1994.123 с.
13. Большой энциклопедический словарь // 2 е изд., перераб. И доп. М.: „Большая Российская энциклопедия”; СПб.: „Норинт”, 1998, - 1456 с.
14. Большой энциклопедический словарь русского языка/ Сост. и гл. ред. С.А. Кузнєцов.- СПб.: „Норинт”, 1998.- 1536 с.
15. Вальковська А. Приймальний пункт в адміністрації гміни джерело інформації для громадян. Місцеві громади змінюють свою сутність. Порадник для громадян // під заг.ред. Е.Гроховська /Пер. з польської. - Warszawa.: Zaklad Poligraficzno Wydawniczy „PLIK”, - 87 с.
16. Веб-сайт Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ. [Електронний ресурс] Режим доступу: http: // http: //www.liga.net.
17. Веб-сайт Міжнародного фонду „EUROPE XXI”. [Електронний ресурс] Режим доступу: http: // www.old.europexxi.kiev.ua/ukrainian/ analitika/06/009.
18. Веб-сайт Національної спілки журналістів України. [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.nsju.org/arhiv04 /speechIFJ.
19. Ведяхин В.М. Правовые стимулы: понятие, виды. // Правоведение. - 1992. - №1. С. 53-59.
20. Вербицький К. Права людини в Україні: механізм гарантування їх реалізації та захисту. Права людини в поліетнічному суспільстві//Упоряд. Санченко А.К.:Інститут законодавства Верховної Ради України, 2004.200 с.
21. Веретенник Н. „Цифрова ера” //Урядовий кур’єр, 7 листопада 2006 року № 209.
22. Відкритість української влади: проблеми і перспективи: Матеріали „круглому столі” // К.: „Альтпрес”, 2002. 56 с.
23. Вісник центру: Електрон. інформ. бюл. Міжнародного центру перспективних досліджень 2006 № 38 (342). [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.icps.com.ua.
24. Виконавча влада в Україні: Навч. посіб. // За заг. ред. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 128 с.
25. Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль у державному управлінні: Навч.-метод. посіб. // К.: Вид-во НАДУ, 2003. 192 с.
26. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство (перекл. З німецької А.Онишко) // Л.: Літопис, 2000. 317 с.
27. Гербеда С. Шляхи формування європейської моделі соціального діалогу в Україні // Командор, № 1, 2005. с.81-85.
28. Глазырин В.В. Хозрасчет. Труд. Стимулы // - М.: Юридическая литература, 1989. 119 с.
29. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн : Навч. посіб. // 5-те вид., перероб. і допов. К.: Істина, 2005. 768 с.
30. Говлет Міхаель, Рамен Магадеван. Дослідження державної політики // Перекл. з англійської Олександра Рядова. Львів: Кальварія, 2004. 264 с.
31. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми. Інституції. Процедури // Київ: Міленіум, 2002.-240 с.
32. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе // М.: Юридическая литература, 1982. 256 с.
33. Гришковец А.А. Государственная служба и гражданское общество: правовые проблемы взаимодействия (практика России) // Государство и право, 2004, № 1, с. 24-36
34. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин // Монографія. За заг. ред. Н.Р. Нижник та В.М. Олуйка Хмельницький: Вид-во ХУУП, - 2007. 236 с. Авторські С. 56-78.
35. Громадянське суспільство в Україні. Аналітичний звіт Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку // Світовий Банк. ДП „Видавничий дім „Козаки”. Київ. 64 с.
36. Грушевський М. Ілюстрована історія України // Репринтне відтворення видання 1913 року: Київ-Львів 1913, Київ 1990. 524 с.
37. Гудима Н.В. Громадський контроль в Україні за діяльністю органів державного управління (правове регулювання)//Держава і право/Збірник наукових праць/юридичні і політичні науки. 2007.Випуск 36. С. 282 289.
38. Гудима Н.В. Громадські об’єднання та організації як фактор забезпечення відкритості та прозорості державного управління // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. Т. 1. 464 с.
39. Гудима Н.В. Громадські об’єднання та організації як фактор забезпечення прозорості державного управління//Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.2006.-№ 3.С.31 37.
40. Гудима Н.В. Норми-стимули у функціонуванні та розвитку принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління // Часопис Хмельницького університету управління та права. 2007. - № 4. С. 445 452.
41. Гудима Н.В. Правове забезпечення участі громадян у функціонуванні системи державного управління: принципи відкритості і прозорості // Юридична Україна. 2007. - № 5. С. 27 32.
42. Гудима Н.В. Принцип відкритості та його реалізація в державному управлінні в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. Т. 1. 460 с.
43. Гудима Н.В. Принцип прозорості основа розвитку демократизації у діяльності судів//Модельні господарські суди: критерії організації діяльності, фінансове, кадрове, організаційно-технічне та інформаційне забезпечення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. К.: USAID. 2007. С. 90 93.
44. Гудима Н.В. Принципи відкритості і прозорості та їх реалізація в державному управлінні України // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2005. - № 3. С. 78 84.
45. Гудима Н.В. Принципи відкритості і прозорості та їх реалізація в положеннях про центральні органи виконавчої влади в Україні // Регіональна науково-практична конференція „Актуальні проблеми права” Полтава: ПІЕП, 2007 172 с.
46. Гудима Н.В. Проблеми нормативної реалізації принципів відкритості та прозорості діяльності органів державного управління в Україні // Статистика України. 2007. - № 3. С. 57 61.
47. Гудима Н.В. Проблеми правової реалізації принципів відкритості і прозорості в державному управління України зарубіжний досвід та вітчизняна практика // Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція „Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти” Полтава: ПІЕП, 2007 120 с.
48. Гудима Н.В. Проблеми реалізації принципів відкритості, прозорості та гласності в державному управлінні на шляху інтеграції України до європейської співдружності // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 360 с.
49. Гудима Н.В. Реалізація органами державного управління принципів відкритості, прозорості та гласності як критерій ефективності їх діяльності (на прикладі Державної інспекції з контролю за цінами) // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т. 1. 536 с.
50. Гудима Н.В. Розвиток принципів відкритості та прозорості діяльності органів державного управління в нормативних актах України // Командор. 2005. - № 1. С. 100 104.
51. Гудима Н.В. Теоретичні підходи до змісту принципу відкритості як засобу подолання бюрократизму в державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005 р. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т. 1.
52. Гудима Н.В. Участь громадян у функціонуванні державного управління: принципи відкритості й прозорості // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: У 4 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2007. Т. 1. 280 с.
53. Гудима Н.В. Функціональний зміст принципів відкритості та прозорості у системному підході до організації державного управління // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: Пленарне засідання, рекомендації та матеріали щорічної загальноінститутської науково-практичної конференції 31 жовтня 2006 року. Одеса.: Вид-во ОРІДУ, 2006. С. 274 276.
54. Гурковський В. І. Принципи міжнародного права у сфері суспільних відносин стосовно інформаційної безпеки//Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) 2001. - № 4. С. 187-193.
55. Декларація про економічне співробітництво між Україною і Канадою від 07.07.1992, [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.liga.net/zakon.ua.
56. День: Електрон. інформ. бюл. Українського незалежного інформаційного агентства новин (УНІАН). [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.unian.net.
57. Державна національна програма „Освіта” („Україна XXI століття”), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1993 № 896.
58. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія // Кол. авт.; Відпов. Ред.-проф. Н.Р.Нижник. К.: УАДУ при Президентові України, 1997. - 448 с.
59. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб.// Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
60. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф.// За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 360 с.
61. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногр.// Кол. авт.; За ред. Д-ра філос.н., проф.. Князєва. К.: Вид-во НАДУ. Міленіум, 2003. 319 с.
62. Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 № 1378, Урядовий кур’єр, 2004, 11, 03.11.2004 № 209.
63. Директива Ради ЄЕС від 10.05.1993 „Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів” № 93/22/ЄЕС, [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.liga.net/zakon.ua.
64. Доступ к информации государственных органов Украины через Интернет. Анализ // INTERNEWS, Киев 2000, - 15 с.
65. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф.// За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т. 1. 536 с.
66. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3./Редкол.: ...С.В.Мочерний (відп.ред) та ін.К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. 952 с.
67. Закон України про Антимонопольний комітет України // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 50 (14.12.93), ст. 472.
68. Закон України про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 8 (22.02.94), ст. 38.
69. Закон України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів//Відомості Верховної Ради України, 1998, № 3-4, ст.15.
70. Закон України про вибори народних депутатів України // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 48 (30.11.93), ст. 455.
71. Закон України про вибори народних депутатів України // Відомості Верховної Ради України, 1997, № 43, ст. 280.
72. Закон України про вибори Президента України // Голос України, 1991, 07, 27.07.91 № 144.
73. Закон України про вибори Президента України //Урядовий кур’єр, 1999, 03, 25.03.99 № 55-56.
74. Закон України про внесення змін до Конституції України // Урядовий кур’єр. 2004. №236.
75. Закон України про державну службу // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52 (28.12.93), ст. 490.
76. Закон України про доступ до судових рішень // Голос України, 2006, 01, 14.01.06 № 7(3757).
77. Закон України про електронний цифровий підпис // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 36 (05.09.2003), ст. 276.
78. Закон України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти // Офіційний вісник України, 2000, № 13 (14.04.2000), ст. 500.
79.