Завгородня Світлана Павлівна. Система державного управління у сфері економічної безпеки України теоретичний аспект

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЗАВГОРОДНЯ СВІТЛАНА ПАВЛІВНА

УДК 35-027.21/.22:351.863:338.2](477)

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Науковий керівник

Ситник Григорій Петрович,

доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України

КИЇВ − 2016

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.................... 3

ВСТУП.................................................................................................................. 5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО

УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ...................................... 15

1.1 Системний аналіз понятійно-категорійного апарату дослідження

державного управління у сфері економічної безпеки................................... 15

1.2 Глобалізаційні тенденції сучасності у контексті їх впливу на державне

управління у сфері економічної безпеки....................................................... 27

1.3 Досвід провідних країн щодо державного управління у сфері економічної

безпеки............................................................................................................ 40

Висновки до розділу 1....................................................................................... 56

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ

БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.......................................................................................... 59

2.1 Система державного управління у сфері економічної безпеки, як об’єкт

самостійних наукових досліджень................................................................. 59

2.2 Генезис організаційно-правових засад системи державного управління у

сфері економічної безпеки України в 1990-х 2016-х роках...................... 80

2.3 Національні інтереси в економічній сфері: сутність та побудова їх

ієрархії.......................................................................................................... 100

2.4 Система моніторингу загроз економічній безпеці................................ 111

2.5 Концептуальні засади розробки моделі системи державного управління у

сфері економічної безпеки............................................................................ 127

Висновки до розділу 2..................................................................................... 142

РОЗДІЛ 3 ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ

БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ........................................................................................ 148

3.1 Удосконалення системи оцінювання ефективності державно-

управлінських рішень з питань забезпечення економічної безпеки........... 148

3.2 Пропозиції щодо структури керівних документів у сфері економічної

безпеки України у контексті врахування зарубіжного досвіду.................. 158

3.3 Оптимізація організаційно-функціональної структури системи державного

управління у сфері економічної безпеки України....................................... 164

Висновки до розділу 3..................................................................................... 172

ВИСНОВКИ...................................................................................................... 175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................... 180

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних засад формування і функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки України та пріоритетних напрямів підвищення ефективності її функціонування в сучасних умовах державотворення та з урахуванням зарубіжного досвіду, що в сукупності може слугувати основою для вироблення ефективної державної політики у цій сфері.

Результати, отримані в процесі дослідження, дають підстави сформулювати такі висновки та пропозиції.

1. Системний аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених дав змогу виявити, що недостатньо дослідженою залишається низка проблемних

питань, пов

функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки на

основі комплексного врахування основних положень науки державного

управління, економічної теорії та теорії національної безпеки. Систему

державного управління у сфері економічної безпеки визначено як об’єкт

самостійних наукових досліджень та практичної діяльності з обґрунтуванням

таких елементів: принципів (принципи загальносистемного характеру

дотримання балансу економічних інтересів особи, соціальної групи, суспільства,

урахування основних тенденцій економічної глобалізації та особливостей їх

прояву в розвитку національної економіки; принципи, що відображають

специфіку побудови організаційно-функціональної структури системи ДУЕБ,

зокрема формування ієрархічних рівнів управління з чітко визначеними

функціями та відповідальністю суб’єктів системи; принципи, які забезпечують

належну ефективність функціонування й розвитку системи ДУЕБ, зокрема

дотримання раціональної межі державного впливу на економічну систему при

визначенні та взаємоузгодженні цілей управління); її головної мети (полягає в

забезпеченні реалізації національних економічних інтересів, оперативному та

адекватному реагуванні на загрози їх реалізації); функцій і завдань (планування

ʼязани

176

‒ зокрема, визначення НЕІ, напрямів удосконалення системи ДУЕБ, формування національних цілей, вибір інструментів і засобів впливу на об’єкти економічної безпеки); організації (організація взаємодії між різними підсистемами, а також організація комплексного (кадрового, фінансового та ін.) забезпечення їх діяльності); координації дій (ідентифікація та кількісно-якісне оцінювання загроз реалізації національних інтересів в економічній сфері, оцінювання ефективності державно-управлінських рішень щодо їх реалізації); контролю (здійснення стратегічного та оперативного контролю за виконанням

визначених завдань); об ,ʼєктівзадопомогоюуправлінняких(НЕІ, ел вони можуть бути реалізовані, є об’єкти економічної безпеки (зокрема національне багатство країни, процеси виробництва, розподілу, обміну й споживання товарів і послуг); суб’єктів управління (органи державної влади та місцевого самоврядування, представники громадянського суспільства).

2. З’ясовано особливості впливу об’єктивної та суб’єктивної глобалізації на реалізацію національних економічних інтересів і систему державного

управління у сфері економічної безпеки України та встановлено, що об

ʼєктив

глобалізація сприяє зосередженню великої кількості ресурсів, які необхідні для

розв’язання економічних проблем, зростання обсягів міжнародної торгівлі тощо.

Чинники суб

ʼєктив

світу, глобальних транснаціональних корпорацій і міжнародних фінансових

організацій) справляють деструктивний вплив на економічний суверенітет

держави та реалізацію НЕІ, сприяють трансферу кризових ситуацій до країн, що

розвиваються.

3. Визначено основні етапи формування системи державного управління у сфері економічної безпеки України з використанням комплексного критерію

оцінки зміни основних функцій та завдань суб

ʼєктів

безпеки і кінцевих результатів їх діяльності, що дає змогу більш чітко визначати

переломні етапи її розвитку від адміністративно-командної до ринкової

економіки в контексті запровадження європейських стандартів, а саме: І етап

(липень 1990 травень 1996 р.) період формування основ

національної

177

нормативно-правової бази щодо забезпечення економічної безпеки; ІІ етап (червень 1996 серпень 2014 р.)

‒ ко

забезпечення економічної безпеки; ІІІ етап (вересень 2014 р. ‒ по нинішній час)

‒ уточнення функцій і формування відповідних завдань органів державної влади, місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства, спрямованих на адаптацію законодавства України до норм права ЄС щодо забезпечення економічної безпеки.

4. Уточнено розуміння сутності національних економічних інтересів, основою яких є визначальні потреби збереження та примноження національних цінностей, забезпечення економічного суверенітету та стійкого соціально-економічного розвитку. З огляду на це запропоновано розглядати національні економічні інтереси як системну, динамічну, збалансовану та затверджену встановленим порядком на законодавчому рівні сукупність економічних потреб, які об’єктивно виникають у той чи інший історичний період життєдіяльності особи, суспільства та держави і є основою для формування національних цілей, досягнення яких гарантує збереження та примноження національних цінностей, забезпечення економічного суверенітету та стійкого соціально-економічного розвитку. Визначено, що умовою формування НЕІ є пошук взаємоприйнятного балансу інтересів особи (індивіда), соціальних груп, суспільства і держави та подолання протиріч між безмежними потребами суб’єктів економічної діяльності та обмеженими ресурсами. Для оцінювання небезпек реалізації НЕІ необхідно здійснювати кількісно-якісну оцінку загроз економічній безпеці, побудову їх ієрархії з використанням методу парних порівнянь і експертних оцінок, а також прогнозування їх розвитку та використання паспортів загроз економічній безпеці.

5. Обґрунтовано концептуальні засади розробки моделі системи державного управління у сфері економічної безпеки України, що дає змогу забезпечити логічну послідовність та підвищити якість оцінювання ефективності вказаних рішень як у цілому, так і на різних етапах їх підготовки. Зазначена

модель містить такі елементи: об ʼєкти

178

норми; підсистему моніторингу загроз економічній безпеці; підсистему пошуку

оптимального управлінського рішення суб’єктів, які реалізуються за допомогою

інструментів, наявних ресурсів, нормативно-правового забезпечення,

справляючи вплив на об

взаємозумовленість, взаємодію цих елементів, процес регулювання

інформаційного обміну між суб’єктами системи ДУЕБ та об’єктами управління

при прийнятті управлінських рішень щодо реалізації НЕІ.

ʼєкти

6. Напрацьовано пропозиції щодо удосконалення системи критеріїв оцінювання ефективності функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки за рахунок доповнення її такими критеріями, як: адекватність визначеної ієрархії загроз національним економічним інтересам умовам їх реалізації; достовірність прогнозу розвитку загроз; обґрунтованості стратегічного планування у сфері економічної безпеки: уточнення національних цілей, необхідних інструментів та ресурсів щодо їх досягнення, визначення граничних значень недопустимих та допустимих збитків для економічної безпеки, урахування комплексного впливу показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів, розвитку економічного потенціалу з метою створення додаткових можливостей для захисту об’єктів критичної інфраструктури.

7. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності системи державного управління у сфері економічної безпеки України з урахуванням зарубіжного досвіду, серед яких: структуризація керівних документів у сфері економічної безпеки (з урахуванням досвіду Сполучених Штатів Америки та Польщі); оптимізація організаційно-функціональної структури системи ДУЕБ України щодо оцінювання ефективності державно-управлінських рішень щодо забезпечення економічної безпеки та проведення масштабного моніторингу загроз економічній безпеці (з урахуванням досвіду Великобританії та Японії). На підставі одержаних результатів дисертаційного дослідження запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо підвищення ефективності функціонування системи ДУЕБ України:

179