ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК-БАНТОН ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 336.5:364.69

ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ
СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Тарангул Людмила Леонідівна,
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Ірпінь – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 11
1.1. Фінансування сфери охорони здоров’я як складова фінансової системи держави 11
1.2. Правове регулювання фінансування і розвитку сфери охорони здоров’я України 36
1.3. Зарубіжний досвід фінансування охорони здоров’я 53
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 71
2.1. Аналіз стану здоров’я населення та фінансування системи охорони здоров’я 71
2.2. Планування витрат на охорону здоров’я в Україні 86
2.3. Оцінка ефективності фінансування сфери охорони здоров’я України 110
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 131
3.1. Впровадження зарубіжних механізмів фінансування сфери охорони здоров’я в Україні 131
3.2. Зловживання у системі фінансування охорони здоров’я та шляхи їх подолання 149
3.3. Удосконалення фінансування сфери охорони здоров’я в контексті реформування державних фінансів 164
Висновки до розділу 3 190
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 209

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах розгортання сучасних глобалізаційних процесів, зростання частки нематеріальної складової у структурі світового ВВП, посилення ролі людського капіталу в економічному розвитку країни особливого значення набуває стан здоров’я населення. Як свідчить досвід високорозвинених країн, а також країн із трансформаційними економіками, найбільшою проблемою сучасних систем охорони здоров’я залишається дисбаланс у їх ефективності та справедливості. На сьогодні не знайдено „рецепта”, як зробити сферу охорони здоров’я одночасно і прибутковою, і такою, послугами якої буде задоволена більшість споживачів, а також сферою соціально-економічного життя суспільства, до послуг якої користувачі матимуть доступ і не наражатимуться на ризик. Відповідь на ці питання значною мірою залежить від обраної моделі фінансування сфери охорони здоров’я.
Значний внесок у розв’язання проблеми фінансування охорони здоров’я зробили західноєвропейські та американські дослідники, зокрема: В. Ааронсон, Г. Беккер, П. Гаал, Дж. Гендерсон, В. Джіан, Т. Енсорм, К. Ерроу, М. Льюїс, Е. Магуайєр, Д. Мортімер, Г. Муні, С. Пікок, М. Ширмер, Т. Шульц. Питання фінансування сфери охорони здоров’я знайшли своє відображення у працях вітчизняних учених, а саме: В. Бакуменка, О. Бицаня, Я. Буздуган, Ю. Вороненка, З. Гладуна, О. Длугопольського, Н. Карпишин, Т. Камінської, Е. Лібанової, Л. Малік, В. Мортікова, О. Надюк, К. Павлюк, Д. Полозенка, Ю. Пасічника, В. Пашкова, Н. Солоненка, І. Радь, О. Тулай, Н. Фещенка. Проте, незважаючи на численні дослідження та отримані результати, на сьогодні мало уваги приділено вивченню особливостей трансформації механізмів фінансування охорони здоров’я в Україні відповідно до світових тенденцій розвитку галузі та поступу глобалізації. Відсутня комплексна концепція модернізації фінансового механізму галузі, що зумовлює актуальність теми дослідження, її теоретичну та практичну значущість. У дисертаційному дослідженні визначено причини неефективності діючої системи фінансування охорони здоров’я, які полягають у дефіциті бюджетних ресурсів, нерозвиненості системи медичного страхування, поширенні тіньової економіки тощо.
Проблематика фінансування сфери охорони здоров’я в Україні набуває неабиякої актуальності не лише в теоретичних напрацюваннях, а й у національних пріоритетах розвитку держави, що вимагає трансформацї усталеного механізму фінансування у більш сучасні його форми. Так, у Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” передбачено окремий розділ „Реформа медичного обслуговування”, в якому визначені нові форми та стандарти якості надання медичних послуг, їх фінансування та оцінки. Крім того, Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України розроблено національний проект з інноваційним механізмом фінансування „Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства”. Усе це свідчить про актуальність і своєчасність проведеного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри фінансів Національного університету державної податкової служби України (тема „Фінансові важелі соціально-економічного зростання України та її регіонів”, номер державної реєстрації: 0107U004128). Особисто автором розроблено підрозділ „Фінансування сфери охорони здоров’я як складова фінансової системи держави”).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад фінансування сфери охорони здоров’я та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо трансформації його механізмів в умовах глобалізаційних змін.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
– з’ясувати теоретико-методичні та правові аспекти фінансування сфери охорони здоров’я в Україні;
– уточнити і поглибити економічний зміст категорії „фінанси сфери охорони здоров’я” з позиції теорії суспільних і патронатних благ;
– систематизувати та узагальнити світовий досвід фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я в контексті глобалізаційних перетворень;
– проаналізувати функціонування вітчизняного механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я та планування витрат у цій сфері з виявленням наявних проблем;
– оцінити ефективність фінансування сфери охорони здоров’я в Україні з урахуванням чинників негативного і позитивного впливу;
– виявити основні механізми, що перешкоджають ефективному функціонуванню сфери охорони здоров’я, мінімізація впливу яких надалі сприятиме економії бюджетних коштів;
– обґрунтувати напрями трансформації механізмів фінансування сфери охорони здоров’я з метою підвищення ефективності витрачання коштів та пошуку нових джерел фінансування відповідно до світових тенденцій.
Об’єктом дослідження є сукупність відносин, які виникають у процесі акумуляції, розподілу і використання фінансових ресурсів для надання послуг з охорони здоров’я.
Предмет дослідження – механізми фінансування сфери охорони здоров’я в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дисертаційного дослідження слугували класичні теорії, концепції світової економічної та фінансової науки з проблематики охорони здоров’я та її фінансового забезпечення (теорія „провалів ринку”, теорія людського капіталу). Дослідження базувалося на діалектичному методі наукового пізнання, згідно з яким усі явища, що відбуваються у процесі фінансування та функціонування сфери охорони здоров’я України, розглянуто і проаналізовано у взаємозв’язку та розвитку. Понятійний апарат обґрунтовано на основі методу наукових абстракцій і аналогій. Детермінанти розвитку та фінансування системи охорони здоров’я України обґрунтовано за допомогою логічного та історичного методів дослідження, статистичних методів синтезу та аналізу, формалізації, порівняння та узагальнення. У роботі також застосовано методи експертних оцінок.
Інформаційною базою дисертації є законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України, статистичні матеріали Державної служби статистики України, звітні дані управлінь охорони здоров’я у Рівненській області та м. Рівне, звітні дані лікувально-профілактичних закладів м. Рівне, а також монографії та статті вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в конкретизації теоретико-методичних основ створення ефективного механізму фінансування національної сфери охорони здоров’я та практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризуються новизною і виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
– запропоновано концептуальні підходи до фінансування охорони здоров’я у контексті теорії суспільних благ (характеристика медичного обслуговування як суспільного блага), пошуку політичної ренти (тіньові механізми, характерні для системи охорони здоров’я в цілому та вітчизняної медицини зокрема, що сприяють неефективному витрачанню коштів і стримують фінансові реформи галузі), теорії фіскального федералізму („ефект липучки” у процесі розподілу бюджетних коштів), що дозволило на основі системного підходу класифікувати фінансові ресурси системи охорони здоров’я з виокремленням „формальних” і „неформальних” платежів;
уточнено:
– економічний зміст поняття „фінанси сфери охорони здоров’я”, яке запропоновано трактувати як сукупність відносин щодо формування, розподілу та використання грошових фондів для надання послуг з охорони здоров’я з метою забезпечення життєдіяльності, відтворення та розвитку населення;
– перелік чинників, які сприяють ефективному функціонуванню системи охорони здоров’я в Україні (обсяг ВВП на душу населення, масштаби поширення обов’язкового медичного страхування, податкова культура), і тих, що погіршують ефективність її діяльності (оплата праці медичного персоналу, тіньова діяльність, наявність бюрократичних перешкод тощо);
набули подальшого розвитку:
– аналіз механізмів тіньової поведінки суб’єктів сфери охорони здоров’я в Україні з виділенням явних і завуальованих механізмів, що дозволило окреслити шляхи розв’язання проблеми та оцінити реальний обсяг надання медичних послуг;
– оцінка особливостей планування фінансових ресурсів вітчизняної сфери охорони здоров’я з виділенням проблемних аспектів на прикладі окремих медичних закладів України;
– концепція трансформації механізму фінансування сфери охорони здоров’я, зокрема, завдяки впровадженню обов’язкового медичного страхування, розширенню та оптимізації переліку платних медичних послуг, мінімізації негативного впливу тіньових механізмів у медичній галузі, використанню системи маркетингового підходу із запровадженням контрактної моделі охорони здоров’я України;
– пропозиції щодо вдосконалення діючої системи фінансування сфери охорони здоров’я через посилення контролю за витрачанням фінансово-матеріальних ресурсів та відповідальності лікарів і пацієнтів, мотивації лікарів до якісного надання послуг та усвідомлення того, що медична галузь не повинна працювати виключно за ринковими механізмами, а органічно поєднувати в собі також елементи державного управління; упровадження дієвих стандартів в охорону здоров’я, які б захищали права пацієнтів і мінімізували вплив особистого фактора у процесі надання медичної допомоги;
– вектори розвитку та удосконалення продуктивності функціонування приватного сектору сфери охорони здоров’я в контексті мінімізації фіскального навантаження на суспільний сектор економічної системи.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичні та методичні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня конкретних прикладних розробок з проблематики вдосконалення механізмів фінансування сфери охорони здоров’я. Упровадження цих розробок у практику сприятиме раціональному розподілу основних джерел фінансування сфери охорони здоров’я України.
Науково-методичні та прикладні розробки автора з питань фінансування охорони здоров’я та окремі особливості планування фінансових ресурсів сфери охорони здоров’я України знайшли своє відображення у пропозиціях до проекту Закону України „Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні” (реєстраційний № 4744 від 30.06.2009 р.) (довідка № 04-24/11-445 від 23.05.2012 р.).
Основні теоретичні положення, висновки та узагальнення, що містяться в дисертації, використовуються в навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України при викладанні таких дисциплін: „Фінанси”, „Державні фінанси в умовах демократії”, „Актуальні проблеми фінансів України”, які є складовою галузевого стандарту вищої освіти України освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за спеціальностями напряму 0501 – „Економіка і підприємництво”, а також при розробці методичного забезпечення окремих тем названих дисциплін, пов’язаних із відображенням питань механізму фінансування сфери охорони здоров’я (довідка № 3818/01-12 від 30.12.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою роботою, у якій розкрито теоретико-методичні засади фінансування сфери охорони здоров’я; досліджено зарубіжну і вітчизняну практику трансформації її механізмів фінансування. Наукові положення, розробки прикладного характеру, висновки та пропозиції, подані для захисту, отримано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи були апробовані на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і круглих столах, зокрема: науково-практичній конференції „Міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів” (Ірпінь, 23 жовтня 2009 року); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів” (Ірпінь–Краків, 17–21 лютого 2010 року); IV International scientific conference „Theory and practice of financial transformations in the conditions of interdependence strengthening of national economics” (Cologne, 14–18 December 2010); круглому столі „Правові засади розвитку місцевих фінансів в Україні” (Ірпінь,10 червня 2011 року); V Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові та соціально-політичні проекти модернізації суспільства в умовах економічної нестабільності” (Ірпінь–Люблін, 14–18 червня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи” (Ірпінь, 4–7 жовтня 2011 року); науково-методологічному семінарі „Циклічність економіки та фінансова політика” (Ірпінь, 17 жовтня 2012 року); IV науково-практичній конференції „Реформування податкової cистеми України відповідно до європейських стандартів” (Ірпінь, 18 грудня 2012 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 10 наукових працях, у т. ч. 5 публікацій у фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить автору, становить 4,5 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо трансформації механізмів системи фінансування сфери охорони здоров’я в Україні з метою їх удосконалення. Основні наукові результати проведеного дослідження полягають у наступному:
1. Основною метою соціально-економічного розвитку кожної країни є збереження здоров’я людини, попередження розвитку хвороб та інвалідності, оскільки у системі людських цінностей здоров’я має особливе значення – при його втраті або суттєвому погіршенні все інше втрачає свій сенс. Здоров’я громадян суттєво впливає на процеси і результати економічного, соціального, екологічного і культурного розвитку країни, демографічну ситуацію, стан національної безпеки, а також є важливим соціальним критерієм ступеня розвитку суспільства. Здоров’я людини визнається настільки важливим, що цей показник першим входить до індексу людського розвитку – універсального визначення рівня суспільного розвитку будь-якої країни.
2. Обсяг ресурсів, які спрямовуються на охорону здоров’я, а також спосіб фінансування часто визначаються рівнем розвитку країни. Як правило, чим більш розвиненою є країна, тим більше засобів вона витрачає на фінансування медицини. Роль державних фінансів у забезпеченні ефективного розвитку сфери охорони здоров’я складно переоцінити. За рахунок цих джерел формуються бюджети сфери охорони здоров’я в більшості розвинених держав світу (Японія, Італія, Норвегія, Фінляндія, Франція, Німеччина). Водночас вади ринку медичних послуг в поєднанні з цілісними уявленнями про права громадян на отримання медичної допомоги зумовлюють необхідність участі держави у здійсненні діяльності в сфері охорони здоров’я.
3. Визначення адекватної політики і механізмів державного фінансування в сфері охорони здоров’я – надзвичайно складне завдання, яке намагаються вирішити уряди усіх країн. Економічна теорія розглядає здорову робочу силу як каталізатор економічного зростання, однак рівень і структура державного фінансування сфери охорони здоров’я не обов’язково залежать від результатів діяльності із охорони здоров’я населення. Як правило, у більш розвинених країнах ці показники значно вищі, ніж у менш забезпечених. Це є результатом не лише більш масштабного фінансування, адже витрати на охорону здоров’я пов’язані з рівнем ВВП на особу, але й кращого управління медичною сферою і впливом важливих додаткових факторів, таких як: освіта, житлові умови та охорона навколишнього середовища.
4. Розглядаючи охорону здоров’я як суспільне благо та наявність можливостей багатоканального фінансування медицини, фінанси системи охорони здоров’я можна визначити як специфічну ланку фінансової системи держави, яка характеризується сукупністю грошових відносин стосовно формування та використання грошових фондів для надання послуг з охорони здоров’я з метою забезпечення життєдіяльності, відтворення та розвитку населення.
5. На підставі аналізу нормативно-правової бази системи охорони здоров’я України було визначено, що до основних стратегічних завдань ефективного управління ресурсами галузі потрібно віднести впровадження відповідного нормативно-правового забезпечення, створення системи стратегічного планування розвитку охорони здоров’я в Україні, а також обов’язкового медичного страхування, нормативної розробки медичних стандартів, запровадження такої форми фінансування результатів наукових розробок, як венчурний капітал, лізинг та ефективне його використання, а до основних тактичних завдань – оснащення лікувально-профілактичних закладів відповідним обладнанням, оригінальними лікарськими засобами, запровадження нових форм фінансування медичних закладів одночасно з частковою зміною організаційно-правової форми їх діяльності.
6. Основна частина фінансових ресурсів держави (66,8–73,4 %) спрямовується сьогодні на фінансування лікарень і санаторно-курортних закладів; 12,8 % – на поліклініки й амбулаторії, швидку й невідкладну допомогу; на санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи виділяється в середньому 5 %; витрати на дослідження у сфері охорони здоров’я – 9,0–14,2 %. При цьому можна констатувати фактичну відсутність фінансування закладів – виробників медичної продукції та обладнання, адже більшу частину медичного обладнання Україна імпортує (часто по завищених цінах). Проте такий перерозподіл фінансових ресурсів між закладами системи охорони здоров’я потребує удосконалення, оскільки саме поліклініки й амбулаторії, станції швидкої і невідкладної допомоги є основною базою системи охорони здоров’я.
7. Розширення джерел фінансування охорони здоров’я України в умовах ринкових трансформацій вимагає удосконалення кошторисного порядку планування і фінансування установ охорони здоров’я, оскільки сам процес планування, використання норм і нормативів залежить від наявних бюджетних коштів. Завдяки ефективному та погодженому плануванню фінансових ресурсів установ охорони здоров’я України, а також прогнозуванню їх тенденцій на наступні роки забезпечується стабільність медичних закладів, їх стійкість стосовно до зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників, а також раціональне та ефективне використання всіх наявних і доступних фінансових ресурсів.
8. Надання послуг з охорони здоров’я в Україні не відповідає стандартам ВООЗ, оскільки на сьогодні більша їх частина надається не на первинному рівні, а на рівні лікарень. Так, в Україні на 100 тис. осіб наслення припадає 5,74 лікарень, що вдвічі перевищує показник країн ЄС – 10 (2,75), проте кількість установ першої медичної допомоги в Україні є недостатньою і становить 13,8 установ на 100 тис. осіб населення порівняно з 105,8 у ЄС – 10. Кількість лікарів становить 300 на 100 тис. осіб населення, що дещо перевищує аналогічний показник країн ЄС – 10 (278), тоді як кількість терапевтів (дільничних лікарів) становить 28 на 100 тис. осіб населення, що вдвічі менше, ніж у ЄС – 10, де 64 терапевти припадає на 100 тис. населення.
9. Модель фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я в Україні на сьогодні залишається класично бюджетною із залишковим принципом фінансування, який базується на показниках ресурсного забезпечення, не враховує кінцеві результати діяльності названих вище закладів і не має механізмів залучення коштів, які б могли значно покращити їх фінансовий стан. У зв’язку з цим зазначені інституції не зацікавлені в покращанні здоров’я пацієнтів чи зменшенні термінів їх лікування і вдаються до невиправданого затягування строків лікування, госпіталізації хворих без нагальної потреби, реєстрації фіктивних відвідувань у поліклініках. Наприклад, Україна має один із найдовших термінів перебування пацієнтів на стаціонарі (майже 13 днів), тоді як більшість європейських країн – від 5 до 8 днів. Також в Україні висока питома вага тих, хто перебуває на стаціонарному лікуванні (22,5 на 100 осіб), тоді як для багатьох країн ЄС цей показник не перевищує 18 (за винятком Австрії, Фінляндії, Німеччини).
10. Найбільшу питому вагу в структурі видатків закладів охорони здоров’я, які фінансуються з державного бюджету, займають захищені видатки (оплата праці з нарахуваннями, медикаменти та перев’язувальні матеріали, продукти харчування, оплата комунальних послуг і енергоносіїв) – 68,5 %. Питома вага капітальних видатків є незначною. Аналогічна тенденція спостерігається і у структурі видатків закладів охорони здоров’я, які фінансуються з місцевих бюджетів. Питома вага видатків на оплату праці й нарахування на неї у 2007 р. зросла на 6,8 % порівняно з 2000 р. і становила 69,9 %. Зменшилася частка витрат на медикаменти та оплату комунальних послуг і енергоносіїв. Питома вага капітальних видатків залишилася незначною (5,3 %), однак у номінальному вираженні їх обсяг зріс порівняно з попередніми роками.
11. Сучасна система охорони здоров’я в Україні є неефективною та функціонує незадовільно. Основним елементом вітчизняної структури охорони здоров’я залишається надання послуг найдорожчими постачальниками – лікарнями та спеціалістами, а роль первинної ланки охорони здоров’я та терапевтів залишається незначною. Водночас асигнування на галузь розподіляються відповідно до потреб наявної інфраструктури, а не за результатами діяльності та наданими пацієнтам послугами. Відповідно, відсутні стимули для підвищення ефективності та запровадження структурних змін. Необхідним є поступовий перехід від підходу „утримання закладів охорони здоров’я” до підходу „оплата наданих медичних послуг” і запровадження принципу фінансування відповідно до структури наданих послуг. Керівники закладів охорони здоров’я повинні отримати незалежність і фінансові стимули. Перешкоди, що виникли внаслідок розвитку конкуренції між приватними та державними постачальниками послуг з охорони здоров’я, необхідно усунуті. Урядовці повинні встановити критерії оцінки результатів діяльності закладів охорони здоров’я та запровадити конкуренцію на основі порівняння результатів.
12. Законотворці, намагаючись привести у відповідність законодавство України до міжнародних стандартів, закріпили в Законі України „Про засади запобігання та протидії корупції в Україні” основоположні засади світової практики у боротьбі з корупцією, зокрема щодо вручення подарунків. Положення, викладені в Законі, відповідають підходам таких визнаних актів у сфері боротьби з корупцією, як Закон США „Про протидію іноземній корупційній практиці (FCPA)” та Антикорупційний закон Великобританії (UK Anti-Bribery Act). Зокрема, в Законі реалізовано принцип поширення відповідальності за корупційні правопорушення як на осіб, що виконують функції держави, так і на осіб, що прирівнюються до них, які працевлаштовані в державних/комунальних підприємствах, установах, організаціях та отримують заробітну плату за рахунок державного чи комунального бюджету. Закон поширюється не лише на суб’єктів публічного сектору, а й на посадових осіб приватного. Таке нововведення в Україні сприяло б покращанню відносин між приватним і публічним сектором та викоріненню хабарництва (у т.ч. у системі охорони здоров’я).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
2. Ахинов Г. А. Основы экономики общественного сектора : [курс лекцій] / Ахинов Г. А. – М. : ТЕИС, 2003. – 148 с.
3. Государственное регулирование экономики : учебное пособие. Часть 2 / [под ред. Петрова А. Н.]. – СПб., 2000. – 93 с.
4. Хеннеланд Г. Здоровье как международная политика – борьба с инфекционными заболеваниями в регионе Балтийского моря [Электронный ресурс] / Г. Хеннеланд, Л. Рове. – Режим доступа : www.epinorth.org
5. Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора / Дж. Е. Стігліц ; [пер. з англ.]. – К. : Основи, 1998. – 854 с.
6. Ходов Л. Г. Основы государственной экономической политики : [ученик] / Ходов Л. Г. – М. : БЕК, 1997. – 332 с.
7. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті : теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів / Андрущенко В. Л. – Львів : Каменяр, 2000.
8. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії : вступ до фінансової науки / Бланкарт Ш. – К. : Либідь, 2000. – 654 с.
9. Б’юкенен Дж. М. Суспільні фінанси і суспільний вибір : два протилежних бачення держави / Дж. М. Б’юкенен, Р. А. Масгрейв ; [пер. з англ.]. – К. : КМ Академія, 2004. – 175 с.
10. Downs A. An Economic Theory of Democracy / А. Downs. – New York : Harper and Row Publishers, 1957. – 310 p.
11. Длугопольський О. В. Теорія економіки державного сектора : [навчальний посібник] / Длугопольський О. В. – К. : Професіонал, 2007. – 592 с.
12. Длугопольський О. В. Охорона здоров’я як суспільне благо та роль держави в його забезпеченні / Длугопольський О. В. // Галицький вісник. – 2008. – № 1(16). – С. 116–121.
13. Длугопольський О. В. Політекономія публічного сектора : західні орієнтири / Длугопольський О. В. // Економічна теорія. – 2006. – № 2. – С. 3–16.
14. Grossman M. On the Concept of Health Capital and the Demand of Health / M. Grossman // Journal of Political Economy. – 1972. – Vol. 80. – № 2.
15. Lleras-Muney A. The Casual effect of Education on Health / A. Lleras-Muney. – Princeton University, 2001.
16. Crooper M. Health, Investment and Occupation choice / M. Crooper // Journal of Political Economy. – 1977. – Vol. 85. – № 6.
17. Чубарова Т. В. Экономика здравоохранения : теоретические аспекты / Чубарова Т. В. – М. : Институт экономики РАН, 2008. – 68 с.
18. Courant P. N. The Simulative Effect of Intergovernmental Grants : or Why Money Sticks where it Hits / P. N. Courant, E. M. Gramlich, D. L. Rubinfeld // Fiscal Federalism and Grants-in-Aid. – Washington D. C. : Urban Institute, 1979. – p. 5–21.
19. Lotz J. R. Local Government Reforms in the Nordic Countries : Theory and Practice / J. R. Lotz // Fiscal Federalism and State-Local Finance : The Scandinavian Perspective. – Cheltenham, 1998. – p. 19–27.
20. Павлюк К. В. Фінансування охорони здоров’я як складової людського капіталу / Павлюк К. В. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 9(64). – С. 143–148.
21. Государство и отрасли инфраструктуры в современной рыночной экономике. – М. : Наука, 2001.
22. Schieber G. Getting real on health financing / G. Schieber, L. Fleisher, Р. Gottret // Finance & Development. – 2006. – Vol. 43. – № 4.
23. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.experts.in.ua/inform/smi.
24. Barnett S. China : Does Government Health and Education Spending Boost Consumption? / S. Barnett, R. Brooks // IMF Working Paper. – 2010. – № 16.
25. Drouin A. Methods of financing health care: a rational use of financing mechanism to achieve universal coverage / A. Drouin // Technical Commission on Statistics, Actuarial and Financial Studies World Social Security Forum, Moscow, 10–15 September 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.issa.int.
26. Попкова В. Д. Проблеми фінансового забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я в Україні / В. Д. Попкова, М. О. Шипуліна, Г. С. Ковальчук // Економічний простір. – 2009. – № 24. – С. 83–89.
27. Baeza C. Etendre la mutualisation des risques en matière de santé dans les pays en développement : les défs d’une évolution vers un fnancement par le budget de l’Etat” / С. Baeza, T. G. Packard // Revue internationale de sécurité sociale. – 2007. – Vol. 60. – № 2–3. – p. 91–110.
28. Приходько О. Финансовые недуги здравоохранения / О. Приходько // Зеркало недели. – 2004. – № 36(511).
29. Shaw James C. Comperative analyses of health care system in USA and Canada // The American Journal of Medicine. – 2005. – № 118. – p. 1064–1066.
30. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.statistics.gov.uk
31. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.census.gov.
32. Дослідження стану репродуктивного та статевого здоров’я чоловіків в Україні : ситуативний аналіз. – К., 2003. – 32 с.
33. Рудий В. Правовий зміст реформи системи фінансування охорони здоров’я в Україні / В. Рудий // Національна конференція з питань реформування системи охорони здоров’я в Україні : відкрита лекція. – 2008. – 24 квітня [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.healthfin.kiev.uа.
34. Пашков В. Державний сектор надання медичних послуг та забезпечення медичною допомогою / В. Пашков // Морион. – 2006. – № 33(554).
35. Камінська Т. М. Інституційне середовище і практика реформування охорони здоров’я / Т. М. Камінська // Вісник Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого. – 2010. – № 1. – С. 83–94.
36. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ombudsman.kiev.ua
37. Бюджетний кодекс України : від 08.07.2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.uazakon.com.
38. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.uazakon.com.
39. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.csr.co.ua.
40. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України : від 07.10.2010 р. № 2592-VI.
41. Стоун Д. Парадокс політики – мистецтво вироблення політичних рішень / Д. Стоун. – К. : Альтернативи, 2001. – 304 с.
42. Кризина Н. П. Державна політика в галузі охорони здоров’я : генезис та закономірності розвитку : [монографія] / Кризина Н. П. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 365 с.
43. Солоненко І. Державне регулювання реформування галузі охорони здоров’я (із світового досвіду) / І. Солоненко, Н. Солоненко // Охорона здоров’я України. – 2001. – № 3. – С. 34–38.
44. Пашков В. Державна політика щодо соціальних інновацій у галузі охорони здоров’я / В. Пашков // Морион. – 2006. – № 37(558).
45. Public Expenditure. Statistical Analyses 2009. – 205 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.official-documents.gov.uk
46. Мечетная Н. И тебя вылечат / Н. Мечетная // Корреспондент. – 2009. – 20 ноября. – С. 32–34.
47. Лаврик А. „Цеховики” у білих халатах / А. Лаврик // Український тиждень. – 2007. – № 2. – С. 42–44.
48. Meng-Kin Lim. Shifting the Burden of Health Care Finance: a Case Study of Public-Private Partnership in Singapore // Health Policy. – 2004. – № 69. – Р. 83–92.
49. Григораш Г. В. Системи соціального страхування зарубіжних країн : навчальний посібник / [Григораш Г. В., Григораш Т. Ф., Олійник В. Я., Субачов І. Т.] – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 144 с.
50. Коноваленко Я. Lege artis / Я. Коноваленко // „МК” в Украине. – 2009. – 2–8 декабря. – С. 9.
51. Нонко В. Іноземний досвід медичного страхування / В. Нонко // Страхова справа. – 2001. – № 2. – С. 67–70.
52. Лібанова Л. Ринок праці та соціальний захист : навчальний посібник із соціальної політики / Л. Лібанова, О. Палій/ – К. : Основи, 2004.
53. Бараник Л. Экономика Германии на пороге реформы : тенденции и перспективы / Л. Бараник, О. Шевченко // Україна в світовому розвитку науки, культури, суспільства. – Дніпропетровськ : Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”. – 2004. – С. 98–103.
54. Овчарова Л. Н. Новые меры поддержки материнства и детства : рост уровня жизни семей с детьми или рост рождаемости? / Л. Н. Овчарова, А. П. Вишняк, Д. О. Попкова // Анализ мер поддержки материнства и детства, внедренных в 2007 г. в Российской Федерации. – М. : ЮНИСЕФ, 2007. – С. 18–19.
55. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua
56. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zrav.socpol.ru
57. Пода В. На здоров’я кожного українця витрачається по $ 160 щорічно / В. Пода // Коментарі. – 2010. – № 16–17(216). – С. 8.
58. Lewis M. Who is paying for Health care in Europe and Central Asia? / М. Lewis [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lnweb18.worldbank.org
59. Gaal P. Informal payments for Health Care: Definitions, Distinctions and Dilemmas / P. Gaal, P. C. Belli, M. McKee, M. Szocska // Journals of Health Politics, Policy and Low. – 2006. – № 31(2). – P. 251–293.
60. Бесстремянная Г. Е. Доступность медицинской помощи [Электронный ресурс] / Г. Е. Бесстремянная, С. В. Шишкин. – Режим доступа : http://www.socpol.ru/publications
61. Balabanova D. Health Service Utilization in the Former Soviet Union: Evidence from Eight Countries / D. Balabanova, M. McKee, J. Pomerleau, R. Rose, C. Haerpfer // Health Services Research. – 2004. – № 39(6). – Р. ІІ.
62. Чернец В. А. Неформальная оплата медицинских услуг : тенденции институциональных изменений / Чернец В. А., Чирикова А. Е., Шишкин С. В. – М. : Независимый институт социальной политики, 2008.
63. Российское здравоохранение : оплата за наличный счет / [под ред. С. В. Шишкина]. – М. : Независимый институт социальной политики, 2004.
64. Буковинський С. А. Кошториси доходів і видатків бюджетних установ і організацій / С. А. Буковинський // Фінанси України. – 2000. – № 12.
65. Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я : наказ Міністерства охорони здоров’я України : від 23.02.2000 р. № 33. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua.
66. Криштопа Б. Органи управління та керівництво охороною здоров’я в період української державності / Б. Криштопа // Агапіт. – 2000. – № 12.
67. Карамишев Д. Можливості застосування лізингових операцій у вирішенні питань ресурсозабезпечення галузі охорони здоров’я / Д. Карамишев // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2006. – № 2. – С. 188–193.
68. Ковальчук С. В. Фінанси : навчальний посібник / С. В. Ковальчук, І. В. Форкун. – Львів : Новий світ, 2000, 2006. –568 с.
69. Камінська Т. М. Про розвиток квазіринкових відносин в охороні здоров’я / Т. М. Камінська // Економічна теорія. – 2006. – № 6. – С. 17–24.
70. Фінансові звіти Міністерства охорони здоров’я. Стан фінансування галузі 2003–2009 рр.
71. Основи законодавства України про охорону здоров’я : закон України від 19.11.1992 р. № 2801-XII (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 34. – С. 59–83.
72. Кириленко О. Теорія і практика бюджетних інвестицій : монографія / О. Кириленко, Б. Малиняк. – Тернопіль : Економічна думка, 2007. – 288 с.
73. Інформація про стан фінансування галузі охорони здоров’я у 2008 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua.
74. Лободіна З. М. Прагматизм бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я дітей / З. Лободіна // Теорія та практика ринкових перетворень : економічний та соціальний контекст : Всеукр. науково-практ. конф., 20–22 березня 2008 року. – Вінниця : ВІЕ ТНЕУ, 2008. – С. 128–134.
75. Куценко В. І. Сфера охорони здоров’я : соціально-економічні та регіональні аспекти : монографія / В. І. Куценко, Г. І. Трілленберг. – К., 2005. –366 с.
76. Дуганов М. Д. Оценка эффективности расходов на здравоохранение на региональном и муниципальном уровнях / Дуганов М. Д. – М. : ИЭПП, 2007. –112 с.
77. Бутиевская В. Б. Методика анализа эффективности затрат в рамках программы социально-экономического развития здравоохранения региона [Электронный ресурс] / В. Б. Бутиевская, И. Д. Тургель. – Режим доступа : www.chinovnik.uapa.ru
78. Алексеева Л. Платные услуги – под запретом? / Л. Алексеева // Вечерний Новосибирск. – 2006. – 16 февраля.
79. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://siteresources.-worldbank.org/INTUKRAINE/Resources.
80. Шишкин С. Анализ перспектив развития частного финансирования здравоохранения / С. Шишкин, Л. Попович. – М. : ИЭПП, 2009. – С. 32.
81. Концепция долгосрочного социально-экономического развития Российской Федерации до 2020 года // Распоряжение Правительства РФ : от 17 ноября 2008 года № 1662-р.
82. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vejpt/2010_5_2/EEJET_5_2_2010_4245.pdf.
83. Роуз-Екерман С. Корупція та урядування : причини, наслідки та зміни / Роуз-Екерман С. – К. : К.І.С., 2004. – 296 с.
84. Коуз Р. Природа фірми : походження, еволюція і розвиток / Коуз Р. ; [пер. з англ.]. – К. : А.С.К., 2002. – 336 с.
85. Гуцало Д. Карман врача / Д. Гуцало, Т. Приходько // Сегодня. – 2010. – 12 мая. – С. 8–9.
86. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrgazeta.plus.org.ua
87. Тымкив К. Адские машины / К. Тымкив // Корреспондент. – 2010. – № 17(405). – С. 28–30.
88. Солоненко Н. Економіка охорони здоров’я : [навчальний посібник] / Солоненко Н. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 416 с.
89. Рожкова І. Стандартизація надання медичної допомоги як інноваційний аспект у регіональному управлінні охороною здоров’я / І. Рожкова // Вісник Національної академії державного управління. – 2005. – № 3. – С. 271–274.
90. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : у 6 т. / [редкол. : М. Я. Азаров та ін.]. – К. : НДФІ, 2004.
91. Радиш Я. Основи державної політики України в галузі охорони здоров’я / Я. Радиш // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 4.
92. Надюк З. Доцільність впровадження посади менеджера охорони здоров’я в системі управління якістю надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України / З. Надюк // Вісник Національної академії державного управління. – 2005. – № 2. – С. 434–437.
93. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.everybodyshealth.net
94. Тулай О. І. Фінансове забезпечення охорони репродуктивного здоров’я в умовах трансформаційної економічної системи : дис. … кандидата екон. наук : 08.04.01 / Тулай О. І. – Тернопіль, 2005. – 179 с.
95. Тулай О. Раціональне використання фінансових ресурсів у системі охорони репродуктивного здоров’я / О. Тулай // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – Випуск 1.
96. Поляченко Ю. Медичне страхування на тлі українських реалій / Ю. Поляченко, Ю. Павленко // Страхова справа. – 2001. – № 3(3).
97. Придатко Г. Ю. Фінансування охорони здоров’я та становлення медичного страхування в Україні / Г. Ю. Придатко // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. – 2002. – № 1(7).
98. Юрій С. І. Бюджетна система України : навчальний посібник / С. І. Юрій, Й. М. Бескид. – К. : НІОС, 2000.
99. Лободіна З. Передумови формування альтернативних джерел фінансового забезпечення охорони здоров’я / З. Лободіна // Галицький економічний вісник. – 2004. – № 3. – С. 78–82.
100. Лободіна З. М. Фінансове забезпечення охорони здоров’я в Україні / З. М. Лободіна // Розвиток підприємницької діяльності в Україні : історія та сьогодення : матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції, м. Тернопіль, 10–11 червня 2004 року. – Тернопіль, 2004.
101. Лободіна З. М. Сучасні підходи до ціноутворення в галузі охорони здоров’я / З. М. Лободіна // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2004. – № 17. – (Серія „Економіка”).
102. Григорович В.Р. Сучасна модель прийняття управлінських рішень у системі охорони суспільного здоров'я в Україні / В.Р. Григорович // Статистика України. – 2009. – №2.
103. Бойчак М.П. Формування єдиного медичного простору як важливої складової реформування охорони здоров'я України / М.П. Бойчак, Л.А. Голик, Я.Ф. Радиш // Охорона здоров'я України. – 2001. – №3. – С. 39-44.
104. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения: Монография / М.М. Шутов. – Донецк: «ВИК», 2002. – 296 с.
105. Сізова М.В. Виконання державного бюджету України за видатками: процедури попереднього контролю / М.В. Сізова, М.А. Рябчиков // Вісник Донецької державної академії управління “Менеджер”. – 2002. – № 5(21) – С. 160-164.
106. Кризина Н. П. Державна політика України в галузі охорони здоров’я : генезис, тенденції та закономірності розвитку: монографія / Н. П. Кризина. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 368 с.
107. Карпишин Н. Сутність, джерела та форми фінансового забезпечення охорони здоров'я / Н. Карпишин // Світ фінансів. – 2007. – № 2. –С. 63-72.
108. Крюков С.А. Роль місцевої влади в підвищенні якості надання медичних послуг / C.A. Крюков // Управління сучасним містом. – К.: УАДУ, 2000. – С.35-38.
109. Карамишев Д.В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров’я: (державно-управлінські аспекти) / Д.В. Карамишев. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 304 с.
110. Педченко Т. Шляхи реформування системи фінансування охорони здоров’я та його законодавче забезпечення / Т. Педченко // Вісник УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 215-220.
111. Авраменко Н.В. Організаційні аспекти державного управління системою охорони здоров’я в Україні / Н.В. Авраменко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. – № 2. – С. 194–196.
112. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту / О.Є. Губар // Фінанси України. – 2002. – №8. – С. 130-136.
113. Момотюк Л.Є. Роль недержавних пенсійних фондів у системі пенсійного забезпечення / Л.Є. Момотюк // Фінанси України. – 2009. – №5.
114. Робак О.Н. Моделирование системы эффективного управления финансовыми потоками Министерства образования и науки Украины: дис... канд. экон. наук: 08.00.11 / О.Н. Робак; Донецкий национальный ун-т. – Донецк, 2007. – 173 с.
115. Ібатуліна А.В. Автономність місцевого оподаткування України / А.В. Ібатулліна // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 9. – С. 81-82.
116. Олексійчук О.М. Порівняльна характеристика джерел статистичної інформації про виконання державного бюджету України / О.М. Олексійчук // Статистика України : щоквартальний науково-інформаційний журнал. – 2005. –№ 3. – С.42-47.
117. Біницька О.П. Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку в органах місцевого самоврядування / О.П. Біницька, Т.В. Рижа, І.В. Шпак. –К., 2006. – 115 с.
118. Федів Р.Є. Облік і аналіз використання бюджетних коштів на виконання цільових програм : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.09 / Р.Є. Федів / ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – К., 2011.
119. Чередніченко Т.В. Фінансування і перехід на страхову медицину в Україні / Т.В. Чередніченко // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. 6. – С.200-205.
120. Лободіна З.М. Сучасні тенденції фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я в Україні / З.М. Лободіна // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників, 16-17 лютого 2006 р. – Т.1 – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 82-87.
121. Тархов П.В. Принципы реализации гигиенических оценок риска для здоровья в системе социально-экономического менеджмента / П.В. Тархов, М.А. Пинигин, О.М. Царенко // Гигиена и санитария. – 2002. – №6. – С. 82-84.
122. Томчук Н. В. Еволюція наукових поглядів на людський розвиток / Н.В. Томчук // Економічна теорія. – 2005. – №3.
123. Стецюк Т. І. Медичне страхування в Україні: проблеми і перспективи розвитку / Т. І. Стецюк // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». – 2006. – №81-82. – С. 117–118.
124. Малік Є.О. Моделі організації систем фінансування охорони здоров’я, прийнятність їх для України / Є.О.Малік, Д.А. Малік // Ринок цінних паперів. – 2010. – №5-6. – С. 25-30.
125. Оппельд Л.І. Формування складових ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я регіону / Л.I. Оппельд // Економіка і регіон : наук. вісник ПНТУ ім. Ю.Кондратюка. – 2009. – №1. – С.30-34.