Черняк Євген Олександрович. Міжнародна трудова міграція у формуванні конкурентоспроможності країн

Краткое описание

Черняк Євген Олександрович. Назва дисертаційної роботи: "Міжнародна трудова міграція у формуванні конкурентоспроможності країн"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ЧЕРНЯК ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 331.556.4
МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ У СИСТЕМІ ФАКТОРІВ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН
Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні
відносини
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
СТАРОСТІНА АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА,
доктор економічних наук, професор
КИЇВ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………….…… 3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ МІЖНАРОДНИХ
МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА
МІЖНАРОДНУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ…………. 14
1.1. Економічна природа міжнародних міграційних процесів......... 14
1.2. Тенденції міграційних процесів в умовах глобалізації............... 25
1.3. Фактори формування міжнародної конкурентоспроможності
країн……………………………………………………………… 37
Висновки до Розділу I………………………………………………………… 43
РОЗДІЛ II. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ МІЖНАРОДНОЇ
ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ................................................................... 46
2.1. Вплив грошових переказів міжнародних трудових мігрантів на
національну економіку……............................................................ 46
2.2. Аналітичні моделі впливу основних макроекономічних показників
на міграційні потоки………………….......................................... 63
2.3. Державне регулювання міжнародної трудової міграції.............. 71
Висновки до Розділу II……………………………………………………….. 93
РОЗДІЛ III. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ
МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ………………………………….…. 96
3.1. Вплив міжнародної трудової міграції на конкурентоспроможність
України..……………………………………………………..…… 96
3.2. Особливості державного регулювання міжнародної трудової
міграції в розвинених країнах світу……..................................... 116
3.3. Інструменти державного регулювання міжнародної трудової
міграції в Україні………………………………………………... 133
Висновки до Розділу III………………………………………………………. 148
ВИСНОВКИ…………………………………….……………………………... 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……………… 154
ДОДАТКИ......……...………………………………………………………….. 173
3
ВСТУП
Актуальність теми. Одним з найпомітніших проявів глобалізації є
посилення міжнародних міграційних процесів. Зазначені явища не обминули
і Україну, участь якої у міграційних потоках дедалі відчутніша. Україна стала
одним з основних суб'єктів євразійських міграційних процесів.
Удосконалення політики з регулювання міжнародної трудової міграції дасть
змогу Україні підвищити якість трудових мігрантів, що приїздять з-за
кордону, а також перешкодити втраті носіїв НТП, які матимуть змогу
працевлаштуватися всередині країни. Водночас завдяки змінам у міграційній
політиці має зменшитися рівень безробіття в Україні.
Із удосконаленням державного регулювання міжнародної трудової
міграції залучені іноземці матимуть порівняно високий рівень професійної
підготовки та завдяки власним знанням сприятимуть покращанню
результатів діяльності підприємств. Це дозволить підвищити конкурентні
показники українських компаній на світових ринках. До того ж формування
ефективної політики щодо міжнародної трудової міграції сприятиме
покращанню міжнародного іміджу нашої країни та стане важливим кроком
на шляху України до ЄС.
Процеси міжнародної трудової міграції на сучасному етапі ринкової
трансформації економіки як відносно нове для нас явище є мало дослідженим
і потребує особливої уваги з боку науковців і державних інституцій. А тим
часом у світових наукових дослідженнях вже існують достатньо змістовні
моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції
населення. Насамперед, це праці М.І. Абели [101, 135], І. Авада [101],
Дж. Біяка [104], А. Бергемана [159], Дж. Борхаса [105, 106], Г. Брукера [109],
С. Дустмана [122], А. Зайцевой [164-166], М. Каханця [132], О. Кирєєва [30],
А. Кіма [133], Е. Коллет [120], К. Макконела [136], П. Мартіна [135],
Д.Г. Пападемеріу [137, 143], Д. Рата [147-151], М. Фікса [137], К.
Циммермана [159, 164, 166-168] та інших.
4
Вагомий внесок у процес дослідження теорії і практики міжнародної
трудової міграції, удосконалення організаційних, економічних та правових
важелів її регулювання зробили провідні вітчизняні вчені: В.Д. Базилевич
[26, 39], В.М. Геєць [79], А.П. Гайдуцький [10-12], І.М. Грабинський [15],
О.М Кушнірчук-Ставнича [38], Е.М. Лібанова [24], О.А. Малиновська [41,
57], С.А. Мельник [43], І.П. Ольшевська [54], С.І. Пирожков [57], О.В. Позняк
[24, 46, 58], Т.І. Ромащенко [63-65], А.П.Румянцев [48], А.О. Старостіна [71,
72], М.О. Стасюк [73], О.І.Ступницький [74], В.І. Федосова [78], А.С.
Філіпенко [79], О.У. Хомра [57, 81], М. Хоффман та Д. Рейхель [82], С.Б.
Чехович [100] та інші. Досить детальний аналіз міграції в Україні щорічно
робить Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні [47].
Незважаючи на те, що ряд важливих аспектів міжнародної трудової
міграції знайшли відображення у працях зарубіжних та вітчизняних
дослідників, окремі важливі проблеми, зокрема методики оцінки впливу
міграційних потоків на основні макроекономічні показники розвитку та
рівень конкурентоспроможності країн, питання імплементації зарубіжного
досвіду в практику державного регулювання цих процесів, дослідження
проблемних ситуацій, що утворюються в регіонах внаслідок міграції,
взаємовплив стану економіки, соціальної сфери та міжнародної трудової
міграції на їх розвиток, удосконалення системи інформаційного і
статистичного забезпечення ще певною мірою залишаються поза увагою
вчених і практиків.
Міжнародна трудова міграція дозволяє отримати низку переваг для
національної економіки. Це, насамперед, валютні перекази, які надходять
всередину країни від громадян, що працюють за кордоном; використання
іноземного досвіду вітчизняними компаніями через залучення
кваліфікованих іноземних робітників; підвищення кваліфікації іммігрантів,
які повертаються в країну після роботи за кордоном. Основними ж
проблемами, які створює міжнародна трудова міграція, є використання
компаніями дешевої робочої сили з-за кордону, що призводить до збільшення
5
безробіття всередині країни; «відтік інтелекту», що є проблемою у контексті
перспектив НТП, тощо.
Актуальність даної тематики дослідження зумовлена необхідністю
розробки дієвих механізмів державного регулювання міжнародної трудової
міграції у контексті використання мігаційного потенціалу для підвищення
конкурентоспроможності країни. Зростаючі обсяги міжнародних міграційних
потоків здійснюють відчутний вплив на основні економічні показники і, як
наслідок, на конкурентоспроможність національної економіки. Таким чином,
регулювання міжнародної трудової міграції відіграє значну роль у виконанні
такого стратегічного завдання будь-якої держави, як підвищення
конкурентоспроможності національної економіки.
Проблемі міжнародної конкурентоспроможності національної
економіки присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних науковців. До них
можна віднести праці Л.Л. Антонюк [4], Я.Б. Базилюк [5], Я.А. Жаліла [32],
І.В.Крючкової [35], М. Портера [59], Х. М. Дрзенік [20, 153], Х. Сала-іМартіна [153] та інших.
Актуальність зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційної
роботи, її мету, завдання, а також логіку викладення матеріалу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи
кафедри міжнародної економіки та маркетингу економічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах
комплексної держбюджетної теми № 11БФ040-01 «Модернізація економіки
України на засадах сталого соціально-економічного розвитку:
закономірності, протиріччя, ризики» (номер державної реєстрації
0111U006456). Особистий внесок автора полягає в розробці комплексу
рекомендацій із вдосконалення процесу регулювання міжнародної трудової
міграції в Україні, які дозволяють підвищити міжнародну
конкурентоспроможність національної економіки та покращити імідж країни
в цілому.
6
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
узагальнення теоретичних підходів і розробка рекомендацій щодо
державного регулювання міжнародної трудової міграції для посилення
міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.
Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено та вирішено такі
основні завдання:
- систематизувати теоретичні підходи до сутності сучасних
міжнародних міграційних процесів;
- визначити основні переваги та недоліки міжнародної трудової
міграції для економіки країни;
- виявити закономірності сучасних міжнародних міграційних процесів;
- визначити глобальні чинники впливу міжнародних міграційних
процесів на політику держави;
- виявити вплив міжнародної трудової міграції на
конкурентоспроможність країн;
- узагальнити досвід провідних країн світу в галузі регулювання
міжнародної трудової міграції;
- запропонувати інструменти державного регулювання міжнародної
трудової міграції в України.
Вирішення поставлених завдань дозволить дослідити сучасні тенденції
міжнародних міграційних процесів та на основі цього розробити комплекс
рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання міжнародної
трудової міграції в Україні.
Об’єктом дослідження є процеси міжнародної трудової міграції.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади
державного регулювання міжнародної трудової міграції для посилення
міжнародної конкурентоспроможності країн.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертаційній
роботі завдань були використані загальнонаукові та спеціальні методи
дослідження. Для розробки і обґрунтування основних положень дослідження
7
використано діалектичний метод пізнання – при дослідженні
закономірностей та особливостей розвитку сучасних процесів міжнародної
міграції, при визначенні специфіки та принципів регулювання міжнародних
міграційних процесів в провідних європейських країнах, при обґрунтуванні
методологічних та методичних положень щодо вдосконалення державної
політики України в сфері регулювання міжнародної трудової міграції;
методи аналізу та синтезу, компаративний метод – при вивченні позитивних
та негативних впливів міжнародної міграції на економіку країни, їх оцінці;
метод системного аналізу – при розробці комплексу інструментів державного
регулювання міжнародної міграції; економетричний метод – при дослідженні
соціально-економічних факторів, що впливають на міжнародну трудову
міграцію та при розробці моделей прогнозування міжнародного міграційного
руху в Україні. Також було використано певною мірою широке коло інших
методів загальнонаукового, економіко-статистичного аналізу та дослідження
міжнародних економічних відносин.
Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних
вчених щодо проблем державного регулювання міжнародної трудової
міграції, грошових переказів мігрантів, міжнародної
конкурентоспроможності національної економіки, офіційні видання
вітчизняних та зарубіжних організацій, дані інформаційних та статистичних
бюлетенів, статистичні дані Державної служби статистики України,
Державної служби зайнятості України, Національного банку України,
Міністерства закордонних справ України, Закони України та нормативноправові акти Кабінету Міністрів України, статистичні дані Міжнародної
організації з міграції, Міжнародної організації праці, періодичні видання,
наукові збірники, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні
посібники, монографії, ресурси мережі Інтернет та власні розрахунки автора.
Дисертаційна робота виконана з використанням комп’ютерних технологій,
зокрема програмних пакетів EViews та MS Excel.
8
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та
обґрунтуванні методологічних підходів щодо державного регулювання
міжнародної трудової міграції та її впливу на міжнародну
конкурентоспроможність країн.
Основні результати, що були одержані у дисертаційній роботі та
становлять наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
- розроблено комплекс рекомендацій із вдосконалення регулювання
міжнародної трудової міграції в Україні на основі досвіду розвинених країн.
Сформульовано поняття «сертифікат трудового мігранта» як документ, що
містить низку відомостей про міжнародного мігранта, його освіту,
професійні навички та соціальний статус, дозволяючи спростити процедуру
якісного відбору серед мігрантів, які приїздять до країни; введено та
обґрунтовано поняття «золотий мігрант» як особа, чия еміграція або
імміграція призведе до максимізації позитивного впливу на ринок праці
країни його походження та дозволить підвищити ефективність діяльності
підприємства, яке працевлаштовує його в приймаючій країні;
удосконалено:
- теоретичні підходи щодо аналізу впливу міжнародної трудової
міграції на економіку країн та охарактеризовано його позитивні та негативні
аспекти. Це дозволило довести наявність впливу міжнародних міграційних
процесів на міжнародну конкурентоспроможність національної економіки в
цілому та на кожну з 12 основних її складових відповідно до Глобального
індексу конкурентоспроможності;
- теоретичні засади оцінювання впливу грошових переказів мігрантів на
основні економічні показники та врахування динаміки їх обсягів при
здійсненні державного регулювання міжнародної трудової міграції.
Встановлено, що обсяг грошових переказів залежить від кваліфікації
працівників; з метою вивчення впливу цієї залежності на обсяг грошових
переказів було розроблено економіко-математичну модель. Дана модель
9
показує, що обсяг переказуваних грошей міжнародним трудовим мігрантом у
країну походження перебуває у прямій залежності від його кваліфікації та
професійних навичок;
набули подальшого розвитку:
- концепція дауншифтінгу як добровільної відмови від повного
використання власних знань та навичок, переходу із більш високо
оплачуваної роботи на менш оплачувану. Запропоновано поняття
«примусовий дуншифтінг» - вимушене працевлаштування внутрішніх
мігрантів на гірших умовах гірших, ніж вони мали до міграції. Це явище
дозволяє виробникам знизити видатки та не погіршити якість виробничого
процесу за допомогою залучення на роботу внутрішніх мігрантів;
- методи оцінювання ймовірності виїзду висококваліфікованих
працівників за кордон («відтік мізків») з використанням нормального
наближення, які дозволяють оцінити рівень еміграції для визначеного рівня
професійних навичок мігранта. Показано залежність ймовірної еміграції від
середнього рівня заробітної плати у країні, що приймає мігранта та у країні
його походження, а також – від рівнів середніх індивідуально-специфічних та
фіксованих міграційних витрат.
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні
методологічних підходів щодо формування державної політики з
регулювання міжнародної трудової міграції та впровадженні нових методів
відбору й контролю міжнародних трудових мігрантів. Застосування
рекомендацій дозволить домогтися покращання основних економічних
показників держави, підвищення рівню добробуту населення та подолання
соціальних суперечностей, що надзвичайно важливо в умовах невизначеності
зовнішнього середовища та глобалізації економічних процесів.
Методологічні підходи щодо державного регулювання міжнародної
трудової міграції, оцінки впливу грошових переказів трудових мігрантів на
основні макроекономічні показники та врахування динаміки їх обсягів при
формуванні міжнародної міграційної політики України, проведенні
10
індексного аналізу конкурентоспроможності національної економіки,
викладені у дисертації, були використані при виконанні НДР № 3.1.7.69
«Макроекономічна збалансованість в системі моделей розвитку економіки
України» (державний реєстраційний номер 0111U003974) ДУ «Інститут
економіки та прогнозування НАН України» (довідка № 135-16/198 від
14.03.2014 р.).
Методологічні підходи щодо оцінки взаємозв’язків між міграцією та
показниками конкурентоспроможності національної економіки, оцінки
впливу державного регулювання міжнародної трудової міграції на розвиток
національного ринку праці, викладені у дисертації, були використані при
виконанні НДР «Довгострокові наслідки зовнішніх трудових міграцій
населення України: методологія та практика оцінювання» (державний
реєстраційний номер 0112U006753) Інституту демографії та соціальних
досліджень ім. М.В.Птухи НАН України (довідка № 181-6/245 від 14.07.2014
р.). Впровадження поняття «золотий мігрант» як одного з інструментів
державного регулювання міжнародної трудової міграції дозволяє
максимізувати ефективність окремих галузей економіки та, відповідно,
покращити національну конкурентоспроможність в цілому.
Основні положення дисертаційної роботи щодо розробки комплексу
рекомендацій з вдосконалення регулювання міжнародної трудової міграції в
Україні на основі досвіду розвинених країн, нові методи відбору та контролю
міжнародних трудових мігрантів, а також методологічні підходи щодо
оцінки взаємозв’язків між міграцією та показниками
конкурентоспроможності національної економіки були впроваджені у
навчальний процес на економічному факультеті Київського національного
університету імені Тараса Шевченка при проведенні лекцій та семінарських
занять з курсів «Міжнародна економіка» та «Глобалізація економіки та
регіоналізм» для студентів напряму підготовки “Міжнародна економіка”
(довідка № 013/61 від 13.03.2015 р.).
11
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною, самостійною
науковою працею, в якій висвітлені власні ідеї і розробки автора, що
дозволили вирішити поставлені у роботі завдання. Аналіз закономірностей
міжнародної трудової міграції та її впливу на міжнародну
конкурентоспроможність країн, розроблений комплекс рекомендацій із
вдосконалення регулювання міжнародної трудової міграції в Україні
належать автору. Використані в дисертації положення та гіпотези інших
авторів мають відповідні посилання. З наукових праць, опублікованих у
співавторстві, в дисертаційній роботі були використані лише ті ідеї,
положення та висновки, які одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та
результати дисертаційної роботи обговорювались на наукових семінарах
кафедри міжнародної економіки та маркетингу Київського національного
університету імені Тараса Шевченка та знайшли відображення в доповідях
автора на 24 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях:
VIІI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих вчених “Шевченківська весна: Економіка” (22-26 березня 2010 р.,
м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Прогнозування
соціально-економічних процесів” (ПСЕП-2010) (3-5 червня 2010 р.,
м.Бердянськ); IX Міжнародній науково-практичній конференції студентів,
аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна: Економіка” (21-25
березня 2011 р., м.Київ); III Міжнародній конференції “The Economies of
Balkan and Eastern Europe Countries in the changed word” (EBEEC 2011) (3-5
травня 2011 р., м. Пітешті, Румунія); V Міжнародній конференції
“International Conference On Information Technologies in Agriculture, Food and
Environment” (HAICTA-2011) (8-11 вересня 2011 р., м. Скіатос, Греція);
Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та
студентів “Формування сучасної теорії та практики маркетингу в умовах
глобалізації” (15-16 березня 2012 р., м.Київ); X Міжнародній науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
12
“Шевченківська весна: Економіка” (19-23 березня 2012 р., м.Київ); ІV
Міжнародній конференції “The Economies of Balkan and Eastern Europe
Countries in the changed word” (EBEEC 2012) (11-13 травня 2012 р., м. Софія,
Болгарія); Міжнародній науково-практичній конференції “Прогнозування
соціально-економічних процесів” (ПСЕП-2012) (7-8 червня 2012 р.,
м.Бердянськ); Міжнародній науково-практичній конференції “The Global
Challenges for Economic Theory and Practice in CEE Countries” (11-12 жовтня
2012 р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальноекологічні аспекти формування стратегічного потенціалу сталого розвитку
України та її регіонів” (18 грудня 2012 р., м.Київ); XIII Міжнародній
науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної
економіки” (19 квітня 2013 р., м.Київ); V Міжнародній конференції “The
Economies of Balkan and Eastern Europe Countries in the changed word”
(EBEEC 2013) (9-12 травня 2013 р., м. Стамбул, Туреччина); VІ Міжнародній
конференції “International Conference On Information Technologies in
Agriculture, Food and Environment” (HAICTA-2013) (19-23 вересня 2013 р., м.
Корфу, Греція); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні
механізми стимулювання соціально-економічного розвитку” (22-23
листопада, 2013 р., м.Ужгород); Міжнародній науково-практичній
конференції “Соціально-демографічні зрушення: чинники та перспективи”
(17-18 грудня 2013 р., м.Київ); VІІІ Міжнародній конференції “International
Conference of Political Science, International Relations and Security Studies” (23-
25 травня 2014 р., м. Сібіу, Румунія); Міжнародній науково-практичній
конференції “Механізми, стратегії, моделі та технології управління
економічними системами за умов інтеграційних процесів: теорія,
методологія, практика” (2-4 жовтня 2014 р., м.Хмельницький);
II Міжнародній конференції “Глобальні виклики для навколишнього
середовища і ресурсної економіки в країнах Центральної та Східної Європи:
безпека та сталий розвиток” (GCERECEEC’2014) (9-11 жовтня 2014 р.,
м.Київ); VІI Міжнародній конференції “The Economies of Balkan and Eastern
13
Europe Countries in the changed word” (EBEEC 2015) (8-10 травня 2015 р., м.
Кавала, Греція); II Міжнародній науково-практичній конференції
“Механізми, стратегії, моделі та технології управління економічними
системами за умов інтеграційних процесів: теорія, методологія, практика”
(8-9 жовтня 2015 р., Хмельницький-Яремче); Міжнародній конференції
“Sustainable Spatial Development Nowadays: Challenges and Perspectives” ( 25-
26 листопада 2015 р., Париж, Франція); VІII Міжнародній конференції “The
Economies of Balkan and Eastern Europe Countries in the changed word”
(EBEEC 2016) (5-8 травня 2016 р., м. Спліт, Хорватія); XXVIII Міжнародній
конференції “Problems of Decision Making under Uncertainties (PDMU-2016)”
(25-30 серпня 2016, м.Брно, Чеська Республіка).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи
викладено у 25 наукових працях, загальним обсягом 9,25 д.а., з них 2 розділи
у колективних монографіях (0,85 д.а.); 6 статей – в наукових фахових
виданнях (4 входять до міжнародних наукометричних баз даних) (3,24 д.а.); 3
статті – в іноземних наукових виданнях, які входить до міжнародних
наукометричних баз даних (2,00 д.а.), 14 публікацій – за матеріалами
конференцій (1 входить до міжнародних наукометричних баз даних) (3,16
д.а.). Обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації і
належать особисто авторові, становить 7,02 д. а.
Структура та обсяг. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації
становить 180 сторінок. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на
153 сторінках, що містять 15 таблиць, 15 рисунків. Список використаних
джерел налічує 168 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано
рекомендації щодо державного регулювання міжнародної трудової міграції
для посилення міжнародної конкурентоспроможності національної
економіки. Здійснене дослідження дозволило зробити такі загальні висновки
теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення
завдань відповідно до поставленої мети:
1. Сьогодні до міжнародної міграції залучено найбільш широке
розмаїття етнічних та культурних груп, ніж будь-коли раніше. Мігрує значно
більше жінок (поодинці чи на чолі сімей); число людей, що живуть і
працюють за кордоном, не маючи законного статусу, невпинно зростає;
спостерігається суттєвий приріст тимчасової міграції. Найбільшу частку
учасників міжнародної трудової міграції становлять представники робочих
спеціальностей, але в ній беруть участь і службовці. Поряд з цим існує і
міграція в пошуках більш високої заробітної плати, більш комфортабельних
умов праці та життя. Ці обставини зумовлені нерівномірним економічним
розвитком країн. Такий вид міграції пов'язаний, перш за все, з виїздом
кваліфікованих фахівців, учених.
2. Головною проблемою сучасних міжнародних міграційних процесів
залишається нерівність попиту та пропозиції на ринку праці. Така ситуація
створює тиск як на країни-імпортери, так і на країни-експортери праці.
Встановлення зв’язку між пропозицією та попитом – важливий аспект
міграційної політики, який справляє вплив на конкурентоспроможність
країни.
3. Відповіддю на виклики міграції повинна бути активна міграційна
політика. У центрі уваги держави має бути скорочення еміграції та сприяння
поверненню мігрантів на батьківщину. Одним із засобів досягнення цієї мети
може стати спрямування заробітків мігрантів, які ті щорічно переказують в
країну походження, на розвиток малого і середнього бізнесу, поліпшення
інфраструктури, створення нових робочих місць.
4. Основними напрямами вдосконалення державної демографічної
політики у сфері регулювання трудової міграції повинні стати заходи,
спрямовані, в першу чергу, на досягнення безпеки країни, нарощування
153
демографічного та економічного потенціалу, створення умов для зростання
добробуту населення. Стосовно основного об’єкту трудової міграції – ринку
праці – основним призначенням демографічної політики є його захист,
покращання професійно-кваліфікаційного забезпечення ринку праці, як
важливого фактора підвищення конкурентоздатності країни.
5. Важливим напрямом вдосконалення демографічної політики
стосовно внутрішніх міграційних переміщень є забезпечення свободи
пересування громадян країни та оптимізація міжрегіонального перерозподілу
працівників із урахуванням рівня конкурентоспроможності регіонів України
як у національному, так і в георегіональному та глобальному вимірах.
6. У дисертаційному дослідженні сформовано та визначено основні
аспекти, на які впливають процеси міжнародної трудової міграції. Це рівень
безробіття всередині країни, образ країни у міжнародному сприйнятті, якість
трудових і керівних кадрів держави. Істотним є вплив грошових переказів
міжнародних трудових мігрантів на економіку країни, які справляють
мультиплікаційний ефект на рівень конкурентоздатності країни.
7. За допомогою економіко-математичної моделі встановлено, що обсяг
грошових переказів міжнародних трудових мігрантів залежить від
кваліфікації працівників. Побудовані в роботі економетричні моделі
прогнозування потоків трудової еміграції та імміграції в Україні показують
що безпосередній вплив на їхні обсяги чинять показники середньої заробітної
плати, рівня безробіття, капітальні інвестиції.
8. Зв’язок між державним регулюванням міжнародної трудової
міграції та рівнем конкурентоздатності національної економіки
проаналізовано із використанням Глобального індексу
конкурентоспроможності. В ході дослідження 12 його компонетів було
виявлено, що регламентування та обмеження обсягів потоків мігрантів
призводить до зменшення безробіття всередині країни та підвищення
конкурентоспроможності національних підприємств.
9. В Україні необхідно вносити зміни у державне регулювання
міжнародної трудової міграції та стимулювати власні підприємства, які
використовують працю місцевих працівників замість дешевої робочої сили зза кордону. Крім цього, необхідно мінімізувати негативні ефекти
міжнародної трудової міграції, перешкоджати «відтоку мізків» та впровадити
сертифікат трудового мігранта.