НЕРОДА-БЕРЕЗКА КАТЕРИНА ІГОРІВНА. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ТРАНСФЕРТУ ЗНАНЬ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО ВИРОБНИЦТВА ТНК

Краткое описание

НЕРОДА-БЕРЕЗКА КАТЕРИНА ІГОРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ТРАНСФЕРТУ ЗНАНЬ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО ВИРОБНИЦТВА ТНК"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Нерода-Березка Катерина Ігорівна
УДК 339.942
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ТРАНСФЕРТУ
ЗНАНЬ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО ВИРОБНИЦТВА ТНК
Спеціальність – 08.00.02. – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Рогач Олександр Ігорович
КИЇВ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЛІ ЗНАНЬ ТА ІННОВАЦІЙ В ПРОЦЕСІ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ 15
1.1. Розвиток наукових поглядів на проблему інноваційної діяльності
транснаціональних корпорацій 15
1.2. Створення знань, як ключова категорія сучасних теорій
транснаціоналізації 26
1.3. Сучасна парадигма інтернаціоналізації створення знань ТНК 45
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ 68
2.1. Динаміка інвестицій ТНК в науково-дослідну діяльність 68
2.2. Масштаби та детермінанти інтернаціоналізації науково-дослідної
діяльності транснаціональних фірм 86
2.3. Інтернальні та екстернальні форми інтернаціоналізації науково -
дослідної діяльності ТНК 104
2.4. Функціональна гетерогенність науково-дослідницьких підрозділів
ТНК та фактори їх міжнародної локалізації 122
Висновки до розділу 2 139
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ
В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ТНК 143
3.1. Механізм «ефекту переливу» знань ТНК в економіку країн, що
приймають 143
3.2. Економетричний тест взаємозв’язку інвестицій ТНК та
інноваційного потенціалу країни, що приймає 161
3.3. Місце України в глобальних мережах науково-дослідної діяльності
ТНК 171
Висновки до розділу 3 189
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 229
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ТНК транснаціональна корпорація
НДДКР науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи
НДДКЦ науково-дослідні і дослідно-конструкторські центри
ОЕСР Організація економічного співробітніцтва та розвитку
ЮНКТАД Конференція ООН з торгівлі та розвитку (від англ. UNCTAD 
United Nations Conference on Trade and Development)
ЮНЕСКО
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культри
(від англ. UNESCO  United Nations Educational, Scientific and
Cultural Organization)
ЄС Європейський Союз
ПІІ прямі іноземні інвестиції
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перетворення
транснаціональних корпорацій в одну з провідних сил сучасного
світового економічного розвитку закономірно привернуло значну увагу
дослідників до їх міжнародних операцій. Особливої актуальності при
цьому набуває вивчення науково-дослідної діяльності ТНК, стратегії їх
інноваційної політики та процесу створення знань. Це обумовлено як
надзвичайно великим впливом ТНК на розвиток сучасної інформаційної
та технологічної революції, так і поглибленням процесу
інтернаціоналізації науково-дослідних і дослідницько-конструкторських
робіт, формуванням транснаціональними корпораціями глобальних
ланцюгів створення знань.
Сучасна парадигма інтернаціоналізації створення знань ТНК,
формування транснаціональних мереж НДДКР примушує дослідників
переосмислити теоретичні основи сутності транснаціональних
корпорацій, по-новому оцінити роль інтернальних та екстернальних
механізмів науково-дослідницької діяльності ТНК та значення
субконтрактних неакціонерних форм операцій у здійсненні інновацій.
Теоретичне та практичне значення має дослідження як детермінантів
інтернаціоналізації НДДКР, так і факторів міжнародної локалізації
науково-дослідницьких філіалів ТНК, їх прямого та непрямого впливу
на розвиток інноваційного потенціалу країни та механізму передачі
знань транснаціональних фірм національним компаніям країни, що
приймає.
Актуальність дослідження інтернаціоналізації процесу створення
знань транснаціональних корпорацій обумовлена не тільки динамікою і
величезними масштабами такої діяльності, але й потребами сучасного
економічного розвитку економіки України. Модель інноваційного
розвитку України розглядається політиками, вченими-економістами та
5
громадськістю як єдиний, практично безальтернативний шлях
прискорення економічної та соціальної модернізації країни. Залучення
наукомістких прямих іноземних інвестицій, стимулювання розміщення в
країні науково-дослідницьких центрів ТНК та включення України в
глобальні мережі ТНК по створенню знань сприятимуть реалізації такої
інноваційної моделі розвитку.
Теоретичному дослідженню характерних рис сучасної
транснаціоналізації світової економіки, сутності ТНК присвячені праці
зарубіжних вчених П. Баклі, Р. Вернона, С. Гаймера, Дж. Даннінга,
Р. Кейвза, М. Кессона, Р. Коаза, К. Коджіми, П. Макдугал, Е. Мак,
Б. Овіат, Т. Озави, М. Портера, А. Ругмана, Е. Транос.
Широке коло теоретичних і практичних питань діяльності ТНК
охоплюють роботи вітчизняних дослідників Р. Заблоцької,
В. Левківського, В. Македона, Ю. Макогона, Т. Орєхової, А. Поручника,
О. Рогача, С. Сіденко, Я. Столярчук, А. Філіпенка, О. Шниркова,
С. Якубовського.
Різноманітні аспекти глобалізації створення знань та науководослідницької діяльності транснаціональних фірм висвітлено в працях
У. Андерссона, Л. Арзуманяна, К. Барлета, Дж. Біркіншоу, І. Бйоркмана,
А. Гальчинського, В. Гейця, С. Гошала, П. Гудерхема, У. Зандера,
Д. Ільницького, Б. Когута, Г. Лоофа, Д. Лук’яненка, Д. Мінбаєвої,
Т. Педерсена, В. Сіденка, С. Сіденко, М. Сінсери, А. Тюбке,
М. Форсгрена, Н. Фосса, С. Хенеманна, У. Хольма.
Незважаючи на велику кількість таких публікацій, багато питань
цієї проблематики потребують подальшої наукової розробки. Зокрема,
це стосується аналізу інноваційних детермінантів процесу
транснаціоналізації, вивчення сучасних тенденцій інтернаціоналізації
НДДКР ТНК, механізмів створення та передачі знань, основних
напрямів впливу науково-дослідницької діяльності транснаціональних
6
фірм на економіку країн, що приймають, особливостей включення
України в глобальні мережі створення знань ТНК.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з плановими темами наукових
робіт кафедри міжнародних фінансів: «Інтеграційна стратегія України в
європейський економічний простір» і «Стратегія інтеграції України у
світову економіку», які є частиною загальної наукової теми Інституту
міжнародних відносин «Інтеграція України у європейські правові,
політичні та економічні системи» № 06БФ048-01 і «Україна у
міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01 на 2011-2015 роки
та комплексної наукової програми Київського національного
університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного
розвитку України в умовах світових процесів глобалізації» (2011-2015
рр.), у рамках яких автором досліджено сучасні тенденції
інтернаціоналізації науково-дослідної діяльності ТНК, основні фактори
формування глобальних транснаціональних мереж створення знань,
визначені детермінанти перенесення за кордон науково-дослідницької
діяльності фірм та особливості цього процесу для компаній США, ЄС та
Японії, розкрита інституційна система глобальних ланцюгів створення
знань ТНК, роль аутсорсингових коопераційних угод в їх
функціонуванні, проаналізований вплив інтернаціоналізації НДДКР
ТНК на розвиток інноваційного потенціалу країн, особливості
включення України в глобальні мережі створення знань ТНК.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного
дослідження є аналіз сучасних тенденцій інтернаціоналізації науководослідної діяльності транснаціональних корпорацій і вивчення
масштабів, форм, механізму цього процесу, а також його впливу на
економіку країн, що залучають інвестиції ТНК.
Досягнення поставленої мети обумовило розв’язання таких
наукових завдань:
7
 дослідити еволюцію теорій транснаціональних корпорацій і
показати роль знань як ключової категорії сучасної концепції ТНК;
 проаналізувати новий етап інтернаціоналізації НДДКР
транснаціональних фірм, його основні риси, інституційну основу та
детермінанти;
 розкрити науково-дослідницький потенціал
транснаціональних фірм та динаміку інвестицій ТНК США, ЄС та
Японії в сфері НДДКР; виокремити кластер найбільш динамічних ТНК
за показником обсягу НДДКР та їх інтенсивністю;
 з’ясувати внутрікорпораційні та міжкорпораційні форми
інтернаціоналізації науково-дослідної діяльності ТНК; визначити
фактори, які впливають на вибір форм створення та трансферту знань;
 дослідити сучасну глобальну архітектуру створення знань
ТНК, зокрема, основні моделі глобальних інноваційних мереж
корпорацій;
 обґрунтувати функціональну типологію зарубіжних науководослідницьких філіалів транснаціональних фірм, особливості локалізації
кожного типу таких підрозділів в країнах, що приймають;
 виокремити основні канали впливу науково-дослідницької
діяльності ТНК на розвиток інноваційного потенціалу країн;
 визначити сутність та механізм «ефекту переливу» знань
ТНК до місцевих підприємств країн, що приймають, формальні та
неформальні канали такої трансмісії інновацій;
 проаналізувати розвиток інноваційної системи України в
умовах інтернаціоналізації науково-дослідної діяльності
транснаціональних фірм.
Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність
транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації.
8
Предметом дослідження є інтернаціоналізація науково-дослідної
діяльності транснаціональних корпорацій та її вплив на інноваційну
політику фірм та країн, що приймають.
Методи дослідження. При написанні дисертації використано
низку загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання:
метод наукових узагальнень, аналізу та синтезу – при аналізі теорії
фірми, що базується на знаннях, та теорії диференційованих
міжнародних корпорацій (п. 1.2); метод індукції та дедукції, аналогії та
системного аналізу – з метою обґрунтування нової парадигми
інтернаціоналізації НДДКР ТНК, типології зарубіжних науководослідних підрозділів транснаціональних фірм (п. 1.3, 2.3); історичний
метод, описово-аналітичний метод – при дослідженні напрямів
економічної думки з питань проблематики дослідження (п. 1.1);
функціонально-структурний метод, кластерний та порівняльний аналіз –
для дослідження динаміки інвестицій ТНК в науково-дослідну
діяльність, масштабів інтернаціоналізації цього процесу (п. 2.1, 2.2);
абстрагування, конкретизація, узагальнення – для визначення механізму
передачі знань ТНК національним фірмам країн, що приймають (п. 3.1,
3.3); статистичні методи, економетричне моделювання – для аналізу
взаємозв’язку інвестицій ТНК та інноваційного потенціалу країни, що
приймає, розрахунку статистичних показників та формування
статистичної бази дослідження (п. 2.1,3.2).
Інформаційною базою дослідження є публікації ОЕСР, ЮНКТАД,
ЮНЕСКО, ЄС, інших міжнародних організацій та установ, органів
національної статистики США та інших країн, Державної служби
статистики України, бази даних міжнародних асоціацій, офіційних
сайтів корпорацій. Інформаційними джерелами дисертації є також
монографії, статті зарубіжних та вітчизняних вчених, дані річних звітів
транснаціональних корпорацій.
9
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні
особливостей сучасного етапу інтернаціоналізації науководослідницької діяльності транснаціональних корпорацій, а також впливу
інноваційної діяльності ТНК на економіку країн, що приймають. Автор
отримав наступні результати, які визначають його особистий внесок у
розв’язання поставленого наукового завдання, характеризують наукову
новизну роботи і виносяться на захист:
вперше:
 розкрито механізм інтернаціоналізації науково-дослідних
робіт транснаціональних корпорацій, що формує сучасну парадигму
цього процесу. Доведено, що глобально мережевий характер моделі
створення знань є першою важливою рисою сучасної парадигми
інтернаціоналізації НДДКР ТНК. Другою її суттєвою рисою є те, що цей
процес виступає дедалі більшою рушійною силою транснаціоналізації,
тобто важливим детермінантом руху прямих іноземних інвестицій і
могутнім каталізатором перетворення фірм на міжнародні корпорації.
Ще однією ключовою рисою сучасної парадигми інтернаціоналізації
знань ТНК є динамічне зростання екстернальних механізмів їх
створення, що обумовило значні зміни в співвідношенні внутрішніх та
зовнішніх зв’язків в процесі побудови інноваційних мереж та створення
знань;
 обґрунтовано особливості непрямого впливу
функціонування іноземних дослідницьких філіалів ТНК на місцеве
середовище країн, що приймають, який має назву «ефект переливу».
Виявлено, що «ефект переливу» може бути, як внутрішньогалузевим,
так і міжгалузевим. Існує 5 основних неформальних механізмів такого
процесу отримання знань: імітація, рух персоналу, дані з патентних
відомств, засоби комунікації та тимчасова міграція. Доведено, що
важливим детермінантом продуктивності непрямого впливу є близькість
місцевої фірми до філіалу ТНК, який здійснює НДДКР. Така близькість
10
залежить не стільки від просторових параметрів, скільки від сили
бізнесових, технологічних зв’язків. Чим інтенсивніше зв’язки
інтегрують місцеву фірму в глобальну мережу створення знань ТНК,
тим більші вигоди «ефекту переливу» для неї;
удосконалено:
 кластерний аналіз науково-технічної діяльності
транснаціональних фірм на основі індикатора інтенсивності НДДКР.
Виявлено, що середній показник інтенсивності НДДКР для ТНК США
значно вищий, ніж у корпорацій ЄС. Ця різниця пояснюється, по-перше,
різною галузевою приналежністю їх провідних інноваційних компаній.
Значна частина ТНК США належить до кластеру високоінтенсивних
галузей, в той час, як переважна частина найбільших за обсягами
НДДКР європейських ТНК концентрує свою діяльність в кластері
галузей з середньoю інтенсивністю НДДКР. По-друге, такий розрив є
наслідком їх дисбалансів в транскордонному припливі та відпливі
інвестицій в наукові дослідження. Такий баланс складається на користь
США у зв’язку з діяльністю дочірніх підприємств ТНК;
 теоретико-методологічні підходи дослідження
інтернаціоналізації науково-дослідницької діяльності ТНК, зокрема, на
основі теорії фірми, що базується на знаннях, та теорії
диференційованих міжнародних корпорацій, які визначають
транснаціональні корпорації як інституцію, що створює знання і
організує їх міжнародний трансферт. На цій методологічній базі
обґрунтовано, що ключові знання ТНК створюються в різних її ланках і
потім внутріфірмово рухаються між взаємопов’язаними підрозділами
компанії, а головна конкурентна перевага ТНК полягає в їх вмінні
організувати потоки таких знань між структурними одиницями;
дістали подальший розвиток:
 поняття інституційної системи глобальних корпораційних
мереж створення знань. Інституційні механізми визначають правила
11
взаємозв’язків між ТНК та їх залежними, або незалежними, партнерами
в різних країнах в процесі функціонування інноваційних мереж. Сучасна
парадигма інтернаціоналізації інноваційної діяльності ТНК базується на
тому, що глобальні інноваційні мережі інтегрують елементи
національних інституційних та інноваційних систем і синтезують
синергетичні ефекти такої інтеграції. Виявлено, що організація
глобальних інноваційних мереж транснаціональних фірм залежить від
багатьох факторів, які характеризують саму компанію: масштаби її
міжнародного виробництва, особливості базових технологій, що
застосовує фірма, особливості розвитку галузі та стан міжнародної
конкуренції в даному секторі. Характер знань також виступає важливим
детермінантом організації глобальних інноваційних мереж і впливає на
географічну дисперсію інноваційного процесу ТНК. Один з підходів до
вивчення характеру знань акцентує увагу на відмінності між
«аналітичним» та «синтетичним» типами баз знань, що спричиняє
особливості побудови ланцюгів створення вартості та накопичення
знань транснаціональних фірм;
 систематизація детермінантів інтернаціоналізації НДДКР
ТНК, серед яких визначаються фактори «втягування», «виштовхування»,
політики приймаючих країн та фактори нових можливостей управління.
Фактори «втягування» включають в себе місткий ринок, значний
потенціал висококваліфікованих кадрів, економію на витратах на
науковий персонал, близькість розташування глобальних ланцюгів
створення вартості ТНК. Фактори «виштовхування» визначають нестачу
та велику вартість висококваліфікованих наукових кадрів, зростання
вартості витрат на НДДКР та комплексність сучасних науководослідних робіт. Фактори політики приймаючих країн характеризують
зростання національного інноваційного потенціалу країни,
вдосконалення вищої освіти, сприяння перенесенню в країну науководослідних робіт ТНК. Фактори нових можливостей управління
12
охоплюють швидкий обмін інформацією та потоками знань, нову
організацію дистанційно віддалених робочих місць наукових
працівників, «модуляризацію» наукових досліджень;
 економетричне моделювання залежності НДДКР ТНК від
обсягів продажу, активів та рівня транснаціональності корпорацій, а
також макроекономічних ефектів припливу ПІІ на розвиток
інноваційного потенціалу країни. Тести з використанням логарифмічної
регресійної моделі довели наявність такого статистично значущого
позитивного впливу ПІІ на обсяг науково-дослідних робіт в групі
розглянутих країн.
Практичне значення отриманих результатів. Наукова цінність
роботи полягає в тому, що сформульовані в ній положення та висновки
можуть бути використані для розробки стратегії інноваційного розвитку
України, формування пріоритетів залучення наукомістких ПІІ,
стимулювання науково-дослідної діяльності ТНК з метою максимізації
їх позитивного впливу на розвиток інноваційного потенціалу країни.
Результати дослідження мають практичну цінність для пошуку форм
ефективної участі українських компаній, наукових центрів та
університетів в глобальних мережах створення знань ТНК.
Основні наукові та прикладні висновки та результати
дисертаційного дослідження впроваджено у практичну діяльність
Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація
економістів-міжнародників» (довідка № А-0709-15 від 7 вересня
2015 р.), Запорізького національного технічного університету (довідка
№ 3701/3831 від 21 жовтня 2015 р.), ПАТ «Альфа Банк» (довідка №
89614-61-168226 від 21 жовтня 2015 р.), ТОВ «АТ Каргілл» (довідка №
СІ022608-261015 від 26 жовтня 2015 р.) та при підготовці навчальнометодичних матеріалів із дисциплін «Транснаціоналізація світової
економіки», «Світова економіка», «Транснаціональні злиття і
поглинання», «Сучасні транснаціональні компанії»,
13
«Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» кафедри міжнародних
фінансів Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (довідка №048/11-36 від
2 жовтня 2015 р.).
Особистий внесок автора. Дисертація є одноосібно виконаною
науковою працею. Викладені теоретичні й методологічні напрацювання
та практичні результати отримані автором особисто. З робіт,
опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та
положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і
результати дослідження апробовані на 15 науково-практичних
конференціях. Серед них: Міжнародна науково-практична конференція
молодих учених та студентів «Підвищення стійкості економіки в умовах
геоекономічної нестабільності: національний та глобальний виміри»
26.02.2015 р., м. Київ; Третя міжнародна науково-практична
конференція «Добробут націй в умовах глобальної нестабільності» 2013
р., м.Одеса; Друга міжнародна науково-практична конференція
студентів, аспірантів та молодих учених «Сучасні тенденції
міжнародних відносин: політика, економіка, право» 11-12 квітня 2013 р.,
м. Львів; Друга міжнародна науково-практична конференція
«Міжнародні відносини в умовах ХХІ ст.: сучасна теорія і практика»
12.02.2013, м. Львів; Одинадцята міжнародна науково-практична
конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська
весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи
розвитку», 21.03.2013 р., м. Київ; Міжнародна науково-практична
конференція «Імперативи розвитку суспільно-економічних систем в
умовах глобалізації» 7.07.2013 р., м. Чернігів; Четверта міжнародна
науково-практична конференція «Добробут націй в умовах глобальної
нестабільності» 2014 р., м. Одеса; Круглий стіл «Ризики глобальної
рецесії: механізми протидії» 22 листопада 2013 року, м. Київ;
14
Міжнародна зимова школа Інституту міжнародних відносин Київського
національного університету імені Тараса Шевченка 5-7 лютого 2014
року; Всеукраїнська науково-практична конференція «Правове
регулювання вищої світи України: Сучасний стан та перспективний
розвиток» 22.12.2009, м. Київ; П’ята міжнародна науково-практична
конференція «Добробут націй в умовах глобальної нестабільності»
2015 р., м. Одеса; Третя Міжнародна науково-практична конференція
студентів, аспірантів та молодих вчених (IC YESS 2014) «Детермінанти
сучасного розвитку соціально-економічних систем в умовах глобальної
нестабільності» 24-26 квітня 2014 р., м. Чернівці; Круглий стіл
«Інноваційні виміри розвитку світової економіки» 28 березня 2014 р.,
м. Київ; Міжнародна науково-практична конференція студентів,
аспірантів та молодих учених «Інвестиційні та інноваційні складові
розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» 5-6
листопада 2009 р., м. Київ; Круглий стіл «Інформаційна революція та
економічний розвиток країн» 27 вересня 2013 р., м. Київ.
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображені
у 24 наукових працях, в тому числі 6 статей – у фахових наукових
виданнях, 3 статті – в іноземних виданнях і 15 – у тезах виступів на
наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій – 6,3 друк. арк., у
тому числі 9 одноособових статей – 3,95 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу,
переліку умовних скорочень, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел, що містить 248 найменувань на 27 сторінках, і 23
додатків. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках
друкованого тексту, що містить 20 таблиць та 24 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі було здійснено наукове обґрунтування
теоретичних основ інтернаціоналізації створення та трансферту знань в
системі міжнародного виробництва ТНК. Сформульовано наступні
висновки, пропозиції та рекомендації, які відображають вирішення
основних завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої
мети.
У світовій економічній літературі з питань інтернаціоналізації
НДДКР ТНК можна простежити декілька основних напрямів
дослідження, а саме: аналіз ролі знань, як ключової характеристики
ТНК та їх конкурентних переваг; масштабів та особливостей
інтернаціоналізації процесу науково-дослідної діяльності ТНК;
механізму створення та передачі знань в підрозділах ТНК, форм
включення філій в глобальні інноваційні ланцюжки ТНК; ролі
аутсорсингових контрактних форм зв’язків у процесі науково-дослідної
діяльності ТНК; впливу ТНК на інноваційний потенціал країн, що
приймають, ефекту переливу знань від ТНК до національних компаній.
Питання науково-технічної діяльності компаній, створення ними
знань та інновацій посідає важливе місце в сучасних теоріях
транснаціональних корпорацій. Теорії ринкової влади,
монополістичних переваг, циклу життя продукту та стратегічна теорія
ТНК розглядають процес створення знань як важливу передумову
формування транснаціональних фірм. Вони проголошують знання
(інновації, технологію) як головний фактор специфічних переваг
фірми, що обумовлює її конкурентоспроможність та здатність робити
прямі іноземні інвестиції.
Можливість доступу до нових знань та технології виступає на
сучасному етапі одним із важливих детермінантів руху прямих
іноземних інвестицій. Цей фактор є могутнім каталізатором
195
прискорення процесу транснаціоналізації і перетворення фірм на
міжнародні корпорації. Це підтверджує положення еклектичної теорії
про важливість переваг розміщення, в якості яких виступає локальний
інноваційний потенціал країни, що приймає. Якщо в 70-80-ті роки ХХ
ст. інтернаціоналізація створення знань мала другорядне значення в
стратегії розвитку міжнародного виробництва ТНК, то сьогодні вона
має пріоритет в стратегічному плануванні зарубіжних операцій цих
корпорацій. На практиці це виявляється в зростанні важливості для
ТНК доступу до різноманітних інноваційних систем (регіональних,
національних і секторальних), а також корпоративних інноваційних
кластерів, альянсів та ланцюжків створення знань. Це формує сучасну
парадигму інновацій, яка означає, що компаніям потрібно сканувати
глобальний ринок у пошуку нових знань, співпрацювати із чисельними
інституціями в різних країнах світу з метою створення або засвоєння
інновацій.
За критерієм наявності акціонерного контролю можна
виокремити дві основних форми інтернаціоналізації НДДКР
транснаціональних фірм. По-перше, інтернальна форма – організація за
кордоном НДДКР тільки в мережі підконтрольних наукових підрозділів
ТНК. По-друге, екстернальна форма – розвиток глобальної науководослідницької мережі на основі неакціонерних зв’язків з незалежними
компаніями-партнерами, використовуючи різноманітні контракти та
угоди з ними. Як правило, сучасні транснаціональні компанії
поєднують обидва шляхи організації глобальних інноваційних мереж.
Такі мережі включають відділення, дочірні та асоційовані компанії
ТНК, а також значну кількість незалежних лабораторій, дослідницьких
центрів, які мають контрактні угоди з ТНК. Локалізація глобальних
технологічних центрів ТНК залежить від розвитку інноваційної
системи країни, що приймає: обсяги НДДКР в бізнес секторі та
державному секторі країни та їх ефективність, кількість та кваліфікація
196
наукових співробітників, можливість співпраці із університетами та
національними науковими центрами країни, якість вищої освіти та
кількість випускників інженерно-технологічних спеціальностей.
Розміщення підрозділів технологічного моніторингу ТНК залежить від
наявності центрів НДДКР компаній конкурентів або фірм суміжних
секторів виробництва. Що стосується корпораційних університетів - їх
локалізація зорієнтована переважно на країну материнської компанії
ТНК або її штаб-квартири.
Організація глобальних інноваційних мереж транснаціональних
фірм залежить від багатьох факторів, які характеризують компанію,
особливості розвитку галузі та стан міжнародної конкуренції в даному
секторі. Характер знань також виступає важливим детермінантом
організації глобальних інноваційних мереж. Він впливає на
географічну дисперсію інноваційного процесу, спричиняє особливості
побудови ланцюгів створення вартості та накопичення знань
транснаціональних фірм. Природа знань також структурує просторові
моделі інноваційного процесу транснаціональних фірм, визначає їх
фокусування або на регіоналізації, або на глобалізації, так само, як і
інституціоналізацію цього процесу з точки зору пропорцій
внутрікорпораційних зв’язків і зв’язків за участю незалежних
партнерів.
Дослідницькі філіали іноземних компаній мають прямі та
зворотні зв’язки з місцевими фірмами, науковими центрами,
лабораторіями країн, що приймають, а отже, виникає ще один
важливий аспект оцінки впливу процесу інтернаціоналізації НДДКР
ТНК на економіку таких країн – непрямий ефект функціонування
іноземних філіалів на місцеве середовище, який має назву «ефект
переливу» (spillover effect). Проведений теоретичний аналіз та
емпіричні дослідження показують, що інтернаціоналізація науководослідницької діяльності ТНК потенційно може справляти позитивний
197
вплив на розвиток інноваційного потенціалу країн, що приймають. При
цьому, механізм ефекту переливу включає різноманітні формальні і
неформальні канали руху знань до місцевих фірм і науково-дослідних
установ.
Виокремлено 5 основних неформальних механізмів такого
процесу отримання знань: імітація, рух персоналу, дані з патентних
відомств, засоби комунікації та тимчасова міграція. Механізм імітації
полягає в тому, що місцеві компанії, спостерігаючи за діями філіалу
ТНК, повторюють їх інновації або напрями досліджень, переймають
нові форми організації НДДКР. Ще один канал руху знань виникає
внаслідок руху персоналу, тобто короткочасних візитів експертів ТНК
до місцевих компаній, направлення працівників на навчання та
перекваліфікацію до інших великих ТНК. Третій механізм ефекту
переливу знань до місцевих фірм може існувати внаслідок отримання
ними певних даних з патентних відомств. Аналогічна ситуація
створюється і при використанні місцевими фірмами інформації з
засобів комунікацій. Наступним неформальним механізмом є, так
звана, «тимчасова міграція», тобто короткочасний виїзд науковців та
технічного персоналу за кордон до корпораційних університетів,
наукових центрів для обміну досвідом та знаннями.
Проведенні економетричні тести підтвердили гіпотезу про
залежність рівня витрат ТНК на науково-дослідні роботи від ступеня
міжнародності операцій компанії. Для чотирьох із п’яти ТНК, по яких
проводилися розрахунки, спостерігалася суттєва позитивна кореляція
між чистим обсягом продажів, загальних активів, індексом
транснаціональності фірми та обсягом її витрат на НДДКР. Регресійнокореляційний аналіз також засвідчив правомірність нашої гіпотези, що
приплив ПІІ в країну має позитивний вплив на валові витрати країни на
НДДКР. Для всіх 6 країн (Німеччина, Канада, Чехія, Португалія,
198
Сінгапур, Південна Корея) такий зв'язок був статистично значущим,
хоча і розрізнявся за силою впливу.
Одним з резервів зростання інноваційного потенціалу України є
залучення в країну наукомістких ПІІ, та включення в мережі створення
знань ТНК. Найбільші сфери НДДКР ТНК в Україні – фармацевтична,
хімічна промисловість, розробка програмного забезпечення, медичні
послуги, нанотехнології, авіакосмічні технології. Однак лише деякі
найбільші ТНК проводять масштабні власні НДДКР в Україні. При
цьому, основними факторами інтернаціоналізації таких наукових робіт
є відносно низька заробітна плата висококваліфікованих дослідників та
близькість до провідних університетів. Переважна частина таких
НДДКР має адаптивний характер і орієнтується на пристосування
продуктів ТНК до місцевого ринку. В деяких галузях (програмне
забезпечення та біотехнології) НДДКР ТНК також орієнтуються на
потреби глобальної мережі ТНК та мають інноваційний характер.