Галушка Олена Михайлівна. Конкурентна девальвація валюти як прояв неопротекціонізму в сучасному світовому господарстві

Краткое описание

Галушка Олена Михайлівна. Назва дисертаційної роботи: "Конкурентна девальвація валюти як прояв неопротекціонізму в сучасному світовому господарстві"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ГАЛУШКА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
УДК 339.743
КОНКУРЕНТНА ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВАЛЮТИ ЯК ПРОЯВ
НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМУ В СУЧАСНОМУ СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Науковий керівник
Рубцова Марина Юріївна
Кандидат економічних наук, доцент
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
Вступ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПОЛІТИКИ ВАЛЮТНОЇ ДЕВАЛЬВАЦІЇ
13
1.1 Еволюція теоретичних підходів до формування валютної політики
країн в умовах посилення міжнародної конкуренції
13
1.2 Девальвація національної валюти в системі інструментів
неопротекціонізму в умовах глобальної конкуренції
35
1.3 Ефективність каналу обмінного курсу трансмісійного механізму
монетарної політики для великих та малих економік
Висновки до розділу 1
53
65
РОЗДІЛ 2. КОНКУРЕНТНА ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВАЛЮТ ЯК ФОРМА
ПРОЯВУ ПОЛІТИКИ НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМУ РОЗВИНЕНИХ
КРАЇН НА СВІТОВИХ РИНКАХ
68
2.1 Валютні війни як прояв неопротекціоністської конкуренції ключових
валют
68
2.2 Результативність девальваційних політик США та Японії в системі
неопротекціоністських заходів у посткризовий період
90
2.3 Проблеми реалізації принципів монетарної політики Єврозони в
контексті подолання макроекономічних дисбалансів
Висновки до розділу 2
112
130
3
3
Розділ 3. ДЕВАЛЬВАЦІЇ ВАЛЮТ В ЕКОНОМІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ
КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
132
3.1 Конкурентна девальвація центрального банку КНР у трансформації
юаню від нерезервної до резервної валюти
132

3.2
3.3
Вразливість валютного каналу малих країн щодо девальваційних
викликів країни – регіонального торговельного лідера в форматі
стратегічного партнерства
Оптимізація валютної політики України в умовах прояву
неопротекціонізму в світовому господарстві
156
166
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
192
194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 226
4
ВСТУП
Актуальність теми. Конкуренція, що склалася в умовах міжнародного поділу
праці, змушує країни адаптуватися до нових економічних, політичних та
соціальних викликів, зумовлених глобалізацією. Лібералізація міжнародних
економічних відносин відкриває перед країнами нові можливості, що проявляються
у розширенні ринків збуту, доступі до іноземних об’єктів інвестування, зниженні
виробничих витрат, залученні кваліфікованої робочої сили тощо. Водночас для
країн, що розвиваються, надмірна лібералізація може спричинити скорочення
обсягів внутрішнього виробництва, і, як наслідок, послаблення національних
виробників, приплив спекулятивного капіталу, тиск на національну валюту та ін.
Такі форми світогосподарських зв’язків, як міжнародна торгівля, є чітко
врегульованими міждержавними угодами, виконання яких контролюється СОТ,
тому країни мають обмежені можливості щодо посилення власної
конкурентоспроможності на міжнародних ринках через запровадження
торговельних бар’єрів. Це змушує їх впроваджувати нові інструменти здобуття
конкурентних переваг, порядок використання яких є менш врегульованим, і
девальвація національної валюти є саме одним із таких інструментів.
З огляду на вищезазначене, особливо актуальним є розкриття природи
валютної девальвації як засобу неопротекціоністської державної політики,
спрямованого не лише на захист національних виробників від конкуренції з боку
іноземних компаній, а й на посилення позицій країни у світовому господарстві; а
також дослідження впливу проведеної девальвації на національну економіку,
економіки країн – торговельних партнерів та на світове господарство в цілому.
Питання, пов’язані із фундаментальними факторами курсоутворення та
оптимальними режимами валютного курсу, досліджувались Дж.Кейнсом,
Р.Нурксе, М.Фрідменом, Г.Джонсоном, П.Кругманом, П.Кененом, М.Кляйном,
А.Роузом, Дж.Острі, А.Гальчинським, Т.Мареною, М.Рубцовою. Взаємозв’язок
між монетарною політикою та зміною валютного курсу ґрунтовно проаналізовано
у працях О.Руммела, Ф.Мішкіна, Дж.Бойвіна, М.Кілі, Л.Свенссона, Р.Нурєєва,
5
С.Мойсєєва, та вітчизняних вчених Р.Пустовійта, Є.Андрущака, В.Міщенка,
А.Сомик, С.Аржевітіна.
Питання нового протекціонізму, переваги від його застосування для країн та
загрози для світового господарства досліджували в своїх роботах К.Грін,
Р.Болдвін, А.Брюне, Ж.-П.Гішар, С.Хен, Б.Баласа, А.Роуз, К.Янг, Д.Малпас,
К.Галлахер та вітчизняні науковці О.Довгаль, Н.Кравчук, З.Луцишин, Н.Резнікова.
Питанням валютної девальвації значну увагу приділили Р.Купер, Дж.Франкель,
С.Александер, П.Кругман, Дж.Корсетті, Н.Рубіні, Е.Боренштейн, А.Мату,
Л.Пуглісі, Н.Анаракі, а девальвації в контексті інструментарію монетарних та
валютних війн – О.Шаров, Дж.Рікардс, З.Луцишин, Н.Резнікова та інші
дослідники. Взаємозв'язок між валютним курсом гривні та економічним
зростанням України досліджували С.Кораблін, О.Береславська, В.Стельмах,
Ф.Журавка, Є.Андрущак, В.Міщенко, С.Ніколайчук.
Водночас залишаються неоднозначними підходи до тлумачення та
використання у вітчизняних дослідженнях поняття «конкурентна девальвація» як
все більш поширеного інструменту досягнення країною експансіоністських цілей в
глобальних масштабах. Важливе значення у цьому контексті має дослідження
проявів неопротекціонізму через трансформації, що відбуваються на міжнародних
ринках товарів і капіталів в умовах нових реалій конкуренції. Все вищеозначене
підтверджує актуальність обраної теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до планової теми наукових досліджень кафедри
міжнародного бізнесу «Стратегія інтеграції України у світову економіку» в рамках
загальної науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин «Україна в
міжнародних інтеграційних процесах» (№ держреєстрації 11БФ048-01), яка є
складовою Комплексної наукової програми Київського національного університету
імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах
світових процесів глобалізації» (2011-2015 рр.). Внесок автора у дослідження
зазначеної теми полягає в аналізі взаємозв'язку між станом зовнішньої торгівлі
країни та валютною девальвацією, яку вона проводить, а також в обгрунтуванні
6
відмінностей в ефектах та наслідках валютних девальвацій для різних типів
економік залежно від їх розміру та рівня розвитку.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в
обґрунтуванні теоретико-методологічних основ та визначенні практичних аспектів
застосування країнами з різними моделями економічного розвитку політики
девальвації національної валюти у якості як стабілізаційного інструменту, так і
засобу підвищення конкурентоспроможності країни у світовому господарстві.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
- дослідити еволюцію теоретичних підходів до формування валютної
політики країн в умовах посилення міжнародної конкуренції;
- оцінити дієвість конкурентної девальвації в системі інструментів політики
неопротекціонізму країн;
- дослідити ефективність каналу обмінного курсу трансмісійного механізму
монетарної політики залежно від розміру економіки та рівня її розвитку;
- охарактеризувати сучасні процеси у світовому господарстві в контексті
валютних війн ключових валют;
- проаналізувати цілі і результати девальваційних політик Федеральної
резервної системи США та Банку Японії як форми прояву неопротекціонізму на
посткризовому етапі розвитку;
- визначити проблеми політики «дорогих грошей» Єврозони в контексті
подолання макроекономічних дисбалансів;
- розкрити особливості політики курсоутворення КНР у трансформації юаню
від нерезервної до резервної валюти;
- виявити взаємозв’язок між валютною політикою країн, що розвиваються, та
монетарними заходами країн – стратегічних партнерів на прикладі Казахстану та
Білорусі;
- визначити системні детермінанти формування оптимальної моделі валютної
політики України.
7
Об’єктом дослідження є трансформаційні процеси у світовому господарстві,
які зумовлюють формування нових форм конкурентної боротьби країн на
міжнародних ринках товарів та капіталів.
Предмет дослідження – теоретичні та науково-практичні аспекти девальвації
валюти як інструменту конкурентної боротьби і форми прояву неопротекціонізму
в сучасному світовому господарстві.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є
фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження вітчизняних
й зарубіжних вчених. В процесі дослідження поєднувались як теоретичні,
загальнонаукові, так і експериментальні методи, на основі системного підходу і
комплексного аналізу. У процесі дослідження використано такі методи наукового
дослідження як теоретичне порівняння, узагальнення та синтез; системноструктурний аналіз використано в усіх підрозділах; метод економіко-статистичного
аналізу – в підрозділах 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 та 3.2; метод графічного моделювання – у
підрозділах 2.2, 2.3, 3.1, 3.2; історичний метод – у підрозділах 1.1, 1.2, 1.3, 2.1;
метод побудови регресійних моделей – у підрозділах 2.2, 3.1, 3.3.
Інформаційно-емпіричною базою дослідження є матеріали наукових
конференцій та наукові праці вітчизняних і закордонних дослідників; аналітичні
матеріали, статистичні дані та звіти міжнародних організацій, таких як Світова
організація торгівлі, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд; офіційні дані
статистичної служби Європейського Союзу (Євростат), Європейського
центрального банку (ЄЦБ) та Європейської Комісії; дані Федеральної резервної
системи США, Державного казначейства США, Бюро економічного аналізу
Департаменту торгівлі США, Комітету фінансів Сенату США, Національного бюро
економічних досліджень; Банку Англії; Банку Японії, Кабінету Міністрів Японії,
Міністерства фінансів Японії; Народного банку Китаю, Державної валютної
адміністрації Китаю, Національного бюро статистики Китаю; законодавчі,
нормативні, програмні документи України; дані Державної служби статистики
України, Національного банку України, Міністерства закордонних справ України
та ін.
8
Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні
теоретичних і практичних аспектів реалізації країнами з різними моделями
економічного розвитку валютної девальвації як із метою стабілізації
внутрішньоекономічної ситуації, так і задля підвищення конкурентоспроможності
країни у світовому господарстві.
У процесі дослідження автором було отримано найбільш суттєві наукові
результати, які розкривають особистий внесок у розроблення досліджуваної
проблеми та конкретизують новизну роботи:
вперше:
- розроблено класифікацію основних форм валютної девальвації з
урахуванням системи факторів її ефективності та визначення характеристик
залежно від мети проведення, інтенції, типу валютної політики, в рамках якої вона
проводиться, та очікуваних наслідків. Виокремлено такі форми валютної
девальвації: стабілізаційна девальвація, яка проводиться національною
економікою з метою подолання внутрішніх структурних проблем; захисна
девальвація, що спрямована на захист національної економіки від зовнішніх
впливів; конкурентна девальвація, метою якої є підвищення
конкурентоспроможності національної економіки на міжнародних ринках.
Доведено, що в рамках політики неопротекціонізму країни реалізовують
конкурентну та захисну девальвації, тоді як посилення конкурентоспроможності
національної продукції країни на міжнародних ринках в результаті вжиття нею
стабілізаційних девальваційних заходів є похідним від первинної цілі, яка полягає
у подоланні внутрішньоекономічних проблем, та, відповідно, не характеризується
неопротекціоністськими ознаками. Запропоновано авторське визначення
конкурентної девальвації як неопротекціоністського інструменту валютної
політики центрального банку, спрямованого на зниження курсу національної
валюти задля посилення конкурентних позицій країни на світовому ринку, що
проявляється за умов значної частки участі країни у міжнародному товаро- і
капіталообігу;
9
- визначено канали експансії країн-емітентів резервних валют на економіки
інших країн, серед яких: контроль курсу валюти міжнародних розрахунків,
вартості золотовалютних резервів центральних банків та курсу валют, що
прив’язані до певної резервної валюти, а також вплив на динаміку експортноімпортних операцій. Це дало змогу стверджувати, що девальвація резервних валют
впливає не лише на обсяги та структуру світової торгівлі та потоків інвестицій і
капіталу, а й на внутрішьо-економічну ситуацію в малих економіках, що в
сукупності за слабкої національної валюти малої економіки може призвести до її
монетарної залежності від великої;
удосконалено:
- теоретико-методологічні засади дії каналу обмінного курсу трансмісійного
механізму грошово-кредитної політики через включення до нього системи
додаткових макроекономічних показників, серед яких рівні інфляційного попиту та
пропозиції, вартісні обсяги зовнішньої заборгованості країн, обсяг внутрішніх та
зовнішніх інвестицій, сукупний попит, сальдо платіжного балансу та обсяг
золотова-лютних резервів, на основі чого доведено суперечливий вплив девальвації
як інстру-менту неопротекціонізму для експортноорієнтованих й імпортозалежних
економік;
- теоретико-методологічні засади оцінювання наслідків валютної політики для
резервних та нерезервних валют в залежності від наступальної, оборонної та
стабілізаційної інтенції емітентів. Доведено, що превалювання національних
економічних інтересів країн над глобальними при формуванні ними власних
валютних політик стає причиною валютних війн, особливо у кризові періоди.
Обґрунтовано гібридний характер сучасних валютних війн; виявлені
характеристики етапів валютних війн дали можливість встановити причиннонаслідковий зв'язок у розгортанні сучасних валютних війн, що полягає у переході
до оборонної або наступальної валютної політики як зворотної реакції країн –
економічних партнерів у відповідь на запроваджувані девальваційні заходи
країною-емітентом з метою подолання внутрішньої структурної кризи;
набули подальшого розвитку:
10
- моделювання взаємозв’язку між рядом екзогенних змінних (курс юаню до
долара США, обсяг прямих іноземних інвестицій до Китаю, обсяг золотовалютних
резервів Китаю) та сальдо торговельного балансу Китаю побудоване за допомогою
програмного пакету Eviews8, на основі чого показано, що за великої частки
експорту Китаю в світовій торгівлі незначна ревальвація недооціненого юаню
справляє позитивний вплив на його торговельний баланс, втім у довгостроковому
прогнозованому періоді за умови збереження динаміки ревальвації після
досягнення юанем рівноважного ринкового курсу цей вплив зміниться на
негативний. Доведено, що валютна політика Китаю є типовою формою
неопротекціонізму; вона ґрунтується на поєднанні недооціненої валюти,
наднизьких витрат на працю, державного контролю за рухом капіталу та низького
рівня споживчого попиту та є основною запорукою здобуття країною світової
економічної гегемонії і глобальних конкурентних переваг);
- оцінка взаємозалежності між свободою монетарної політики центрального
банку країни та ступенем інтеграції країни в міжнародні інтеграційні блоки, яка
підтвердила тезу про те, що у випадку участі країни у поглиблених формах
інтеграції (Єврозона) країною-членом втрачається власний монетарний
суверенітет, а для підвищення конкурентоспроможності національної економіки
або задля подолання кризових явищ нею впроваджуються фіскальні стимулювальні
заходи; у випадку стратегічного партнерства (Митний союз) монетарна політика
країни-члена реалізується не через управління інфляцією національної валюти, а
через синхронізацію дій її центрального банку із монетарною політикою її
стратегічного торговельного партнера перш за все у сфері курсоутворення, що є
важливою умовою для утримання країною-членом балансу у товаро- і
капіталообігу із партнером;
- обґрунтування детермінантів оптимальної моделі валютної політики України
(режим керовано плаваючого валютного курсу в умовах економічної кризи та
воєнних дій, диверсифікація валютних резервів, виважений підхід до використання
валютних інтервенцій), а також визначення умов, за яких валютна девальвація
гривні зможе набувати форми конкурентної девальвації: реформування
11
імпортозалежних галузей економіки України, перш за все енергетичного сектору, а
також хімічної промисловості та машинобудування, розвиток вітчизняних
конкурентоспроможних галузей, серед яких сфера інформаційних технологій,
легка промисловість, сільське господарство, розвиток інфраструктури фінансового
сектору, популяризація споживання вітчизняної продукції, забезпечення вільного
імпорту високих технологій, переорієнтація товарної структури експорту країни із
сировини на готову продукцію шляхом максимального сприяння залученню
інвестицій у галузі – експортери готової продукції.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення та
практичні рекомендації дисертаційного дослідження щодо особливостей
монетарної та валютної політик ФРС США, Банку Японії та ЄЦБ в посткризовий
період враховано у міжнародній діяльності коаліції громадських організацій
“Реанімаційний пакет реформ” (довідка від 28.09.2015 р.). В роботі Комітету
Верховної Ради з питань бюджету використано теоретичні положення та практичні
рекомендації дисертації щодо детермінантів оптимальної моделі валютно-курсової
політики України (довідка №216-6/33 від 12.10.2015 р.). Наукові висновки
дослідження враховано у законотворчій діяльності Комітету Верховної Ради
України у закордонних справах, при формуванні політики міжнародного
співробітництва, а також при підготовці матеріалів для міжнародних візитів,
круглих столів та відряджень (довідка №482-2/11/15 від 15.10.2015 р.). Окремі
положення дисертаційної роботи використано у навчальному процесі при
викладанні дисциплін: «Макроекономічна політика й моделювання в
міжнародному бізнесі» (зокрема, підходи до визначення ефективності валютного
каналу трансмісійного механізму монетарної політики, що поглибило теоретикометодологічну складову курсу); «Кон’юнктура світових товарних ринків» (у
частині впливу валютних політик КНР, США та Японії на кон’юнктуру світових
товарних ринків) (довідка №048/11-334 від 15.10.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним
дослідженням. Усі представлені в дисертаційній роботі та наукових працях
висновки, результати та рекомендації отримані автором самостійно.
12
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки
дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних
конференціях: «Розвиток економіки України в умовах активізації
євроінтеграційних процесів» (Львів, 2012 р.); «Проблеми різних економік світу в
процесі трансформації світової фінансової системи» (Київ, 2012 р.); «Глобальні
фінансові ризики в умовах трансформації світової фінансової системи» (Київ, 2013
р.); «Пріоритети, напрями та сучасні чинники розвитку міжнародних відносин:
економічні та політичні аспекти» (Ужгород, 2013 р.); «Шляхи трансформації
міжнародної валютно-фінансової системи» (Київ, 2013 р.); «Шевченківська весна
2015: Економіка» (Київ, 2015 р.); «Розвиток фінансової системи України в умовах
економічних перетворень» (Київ, 2015 р.); «Концептуальні засади економічного і
правового забезпечення безпеки держави в умовах євроінтеграції» (Одеса, 2015 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в
12 наукових працях (загальний обсяг 4,46 друкованих аркушів), з них 5
одноосібних статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 1
стаття в іноземному виданні, 6 – у матеріалах і тезах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації
становить 245 сторінок, у тому числі основний текст дисертації викладено на 198
сторінках, включаючи 25 таблиць та 37 рисунків. Список використаних джерел
містить 267 найменувань на 27 сторінках; 16 додатків на 20 сторінках

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації обгрунтувано теоретико-методологічні основи та відображено
результати дослідження практичних засад застосування інструменту валютної
девальвації великими та малими економіками, залежно від рівня їх розвитку, із
стабілізаційною, захисною та експансіоністською метою, а також визначено, за
яких умов валютна девальвація може виконувати функцію інструменту політики
неопротекціонізму та підвищення конкурентоспроможності країни у світовому
господарстві.
За результатами дослідження сформульовано такі висновки.
1. В сучасних умовах розвитку світогосподарських процесів новою формою
протекціонізму є неопротекціонізм – комплекс державних заходів, що
здійснюються з метою підвищення конкурентоспроможності національної
економіки на світовому ринку шляхом збільшення частки продукції національних
виробників, їх захисту від іноземної конкуренції, накопичення національного
капіталу, забезпечення економічного зростання, модернізації економіки та
соціальної структури суспільства. Для пояснення специфіки політики
неопротекціонізму запропоновано власне визначення валютного неопротекціонізму
як державної політики, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності
національної економіки на світовому ринку шляхом реалізації заходів, пов’язаних зі
зміною обмінного курсу валюти, а також фінансового неопротекціонізму як політики
використання країною нетрадиційних інструментів монетарної політики з метою
забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на світовому ринку.
2. Головною роллю державної валютної політики є досягнення внутрішньої
макроекономічної стабільності та отримання конкурентних переваг на світовому
ринку. Ефективне використання інструментів та заходів валютної політики, які
було класифіковано на 4 категорії – економічні, правові, організаційні та
адміністративні, – дає центральному банку можливість ефективно впливати на
економічне зростання через забезпечення рівноваги платіжного балансу, що
сприятиме розвитку внутрішнього виробництва, ціновій стабільності в країні,
195
зниженню рівня безробіття, а також підвищенню купівельну спроможність
населення)
3. В умовах асиметричності розвитку світового господарства проведення
валютної девальвації країною має різний ступінь ефективності. З урахуванням
стану і рівня соціально-економічного розвитку країни валютні девальвації
класифіковано на стабілізаційну, спрямовану на подолання наслідків внутрішніх
структурних криз, захисну, спрямовану на захист національної економіки від
зовнішніх впливів, захист внутрішнього ринку від іноземних виробників та
утримання частки на міжнародних ринках, та конкурентну, спрямовану на
збільшення частки національних виробників на міжнародних ринках. Формами
прояву неопротекціонізму є захисна та конкурентна девальвації. Оцінювання
впливу девальвації резервної валюти на світове господарство показало, що вона є
додатковим інструментом експансії великої економіки в малі економіки через такі
канали як зміна курсу валюти міжнародних розрахунків, зміна курсу валюти, в якій
зберігаються золотовалютні резерви, вплив на курс валют, які перебувають у
прив’язці до резервної валюти, а також вплив на добробут населення. Велика
економіка у разі проведення девальвації не враховуватиме інтереси малих
доларизованих економік, тоді як ні центральному банку, ні іншим державних
фінансовим регуляторам такої малої економіки девальвація не буде
підконтрольною ні в часових рамках, ні в масштабах.
4. Роль каналу валютного курсу в трансмісійному механізмі монетарної
політики залежить від ряду факторів, серед яких розмір економіки, рівень її
розвитку, а також її місце у міжнародному поділі праці. Умовами ефективності
цього каналу є: внутрішні – рівень розвитку національної фінансової системи,
режим валютного курсу, рівень відкритості економіки, довіра населення та
суб’єктів підприємницької діяльності до дій уряду та центрального банку; зовнішні
– валютна та монетарна політика інших країн, ступінь мобільності капіталу,
кон’юнктура на міжнародних товарних ринках та інші. Конкурентна девальвація
може бути ефективною, коли її проводить відкрита експортоорієнтована економіка,
196
яка за місцем у світовому господарстві може бути як великою, так і малою, а за
рівнем розвитку – розвиненою, або такою, що розвивається.
5. Прямими учасниками валютних війн є великі економіки, тоді як малі
економіки є реципієнтами їхніх наслідків та шоків. Світова валютна війна, яка
розпочалась після глобальної економічної кризи, має гібридний характер, тобто
метою, з якою країни починали проводити кількісне пом’якшення, було подолання
наслідків внутрішніх структурних криз. Натомість девальвація резервної валюти,
яка виникала внаслідок такої експансивної монетарної політики, спричинила
аналогічні заходи з боку інших великих економік, характер яких набував спочатку
захисних, а у подальшому здебільшого неопротекціоністських рис, тобто
девальвація їхніх валют набувала вигляду захисної та конкурентної.
6. Хоча становище долара США у світовій валютній системі і критикується
багатьма країнами, похитнути його монополію не вдалось нікому. Уряд США та
керівництво ФРС регулярно роблять вибір між вирішенням
внутрішньоекономічних проблем країни та забезпеченням стабільності
функціонування світового господарства. Особливо гостро це було відчутно на
початку 1970-х р., результатом чого став розпад Бреттон-Вудської системи, а також
після світової фінансової кризи 2008–2009 рр., для подолання наслідків якої у
США було проведено три раунди кількісного пом’якшення, внаслідок яких
грошову масу в обігу було збільшено на майже 4 трлн. дол. США. Кількісне
пом’якшення ФРС сприяло девальвації долара США до 2011 р., після цього
торгово-зважений індекс долара США почав зростати в результаті вжиття іншими
торговельними партнерами США девальвацій власних валют.
7. Активне кількісне пом’якшення та стимулювальна фіскальна політика, які
реалізуються з кінця 2012 р. в Японії в рамках політики «абеноміки», наразі не
принесли бажаних результатів економіці Японії, яка досі характеризується
глибокою рецесією та дефляцією, а натомість стимулюють стрімке нарощування
державного боргу. Однак з огляду на те, що структурні реформи в країні почались
після вжиття монетарних заходів, є підстави вважати, що стимулювальна фіскальна
політика матиме позитивні наслідки для японської економіки. Таким чином,
197
«абеноміці» притаманний неопротекціоністський характер, а девальвація японської
єни, відповідно, переходить від стабілізаційної до конкурентної форми.
8. Таргетування інфляції є ключовим елементом монетарної політики ЄЦБ.
Єврозона не претендує на лідерство євро серед резервних валют, пріоритетним для
неї є подолання внутрішніх макроекономічних проблем та забезпечення
стабільності євро, про що свідчить, зокрема, дуже обережне використання ЄЦБ
заходів кількісного пом’якшення, навіть в умовах валютних війн між емітентами
інших резервних валют. Утім відсутність стимулювальних заходів обумовила
очевидну переоцінку євро, внаслідок якої Єврозона потрапила у дефляційну пастку
– рівень інфляції в 5 разів нижчий від таргетованого ЄЦБ і продовжує
знижуватись. Таким чином, вливання ліквідності в економіку Єврозони, які ЄЦБ
розпочав у жовтні 2014 р., є вимушеними та стабілізаційними. Дослідження
особливостей здійснення неопротекціоністської політики країнами, які втратили
свій монетарний суверенітет, на прикладі членів Єврозони в контексті монетарної
політики ЄЦБ, продемонструвало, що внаслідок тиску країн, які слабше розвинені
(насамперед Греції), ЄЦБ також змушений поступатись задекларованим
принципам пріоритетності стабільності валюти задля забезпечення економічного
відновлення цих країн.
9. Головними інструментами неопротекціоністської політики Китаю є
конкурентна девальвація, мінімізація витрат на оплату праці, контроль за рухом
капіталу, а також тоталітарний політичний режим. Внаслідок такої політики КНР
вдалось збільшити обсяги власного виробництва у 1980-х – 2010-х рр. у 53,3 рази, а
також накопичити третину світових золотовалютних резервів. Інструментами,
якими Китай здобуває світову гегемонію, є: накопичення технологій та знань
внаслідок оффшорингу та заснування спільних підприємств із західними
компаніями, повільна лібералізація руху капіталів, інтернаціоналізація юаню
шляхом відкриття клірингових банків в Європі, Азії, на Близькому Сході, перехід
до вільного курсоутворення тощо.
10. В контексті стратегічного партнерства обґрунтовано тезу про вимушену
кореляцію валютних політик малих економік відповідно до валютних коливань
198
країни – головного торговельного партнера на прикладі аналізу курсових політик
Казахстану і Білорусі та їх взаємозв’язку із девальваційною політикою Російської
Федерації. Окреслено втрати малої економіки, яка не реалізує захисну валютну
політику у відповідь на девальваційні заходи свого партнера.
11. Штучне тривале утримування курсу гривні щодо долара США без
коригувань під дією ринкових факторів призводило до обвальної втрати вартості
української валюти, що спричиняло різкий обвал купівельної спроможності
населення та недовіру громадян до національної валюти. Стрімке зростання попиту
на іноземну валюту посилювало девальваційний тиск. Рекомендації щодо
оптимальної валютної політики України, а також щодо важливих заходів у
суміжних сферах включають проведення комплексних структурних реформ,
особливо у сфері енергетики та в бюджетній сфері, розвиток інфраструктури
фінансового та валютного ринків, боротьбу з корупцією, вдосконалення
законодавчої бази та ін