Мамалига Олена Олексіївна Вплив економічної дипломатії на діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу

Краткое описание

Мамалига Олена Олексіївна, головний спеціаліст відділу по роботі з контрагентами і фінансовому моніторингу ДП «Держпос- тачання»: «Вплив економічної дипломатії на діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу» (08.00.02 - світове господарство і міжна­родні економічні відносини). Спецрада Д 26.001.02 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
на правах рукопису
МАМАЛИГА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 339.94:341.7](043.3)
ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ НА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ
МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю
08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
д.е.н., професор
КАНІЩЕНКО О.Л.
Київ − 2016
2
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП ……………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ……………………….. ……………………………………
1.1. Економічна дипломатія в системі міжнародного бізнесу…………..
1.2. Економічна дипломатія як засіб взаємодії суб’єктів міжнародного
бізнесу………………………………………………………………………....
1.3. Моделі реалізації економічної дипломатії……………………………
Висновки до розділу Ӏ……………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНСТРУМЕНТІВ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ В МІЖНАРОДНОМУ
БІЗНЕСІ……………………………………………………………………..
2.1. Сучасні тенденції розвитку економічної дипломатії в умовах
глобалізації…………………………………………………………………..
2.2. Ефективність застосування економічної дипломатії в міжнародній
діяльності українських підприємств……………………………………….
2.3. Механізм реалізації економічної дипломатії у міжнародному
бізнесі…………………………………………………………………………
Висновки до розділу ӀӀ ….…………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ………………………...
3.1. Диверсифікація інструментарію економічної дипломатії в
міжнародному бізнесі………………………………………………………
3.2. Удосконалення інструментів економічної дипломатії українських
компаній в умовах міжнародного бізнесу…………………………………..
3.3. Напрями інтенсифікації економічної дипломатії в Україні…………
4
14
14
43
63
80
82
82
96
119
134
138
138
157
174
3
Висновки до розділу ӀӀӀ…….……………………………………………..
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..
190
192
197
211
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У світовому вимірі економічна
дипломатія має надзвичайно важливий вплив на динаміку двосторонніх і
багатосторонніх зовнішньоекономічних зв'язків, а на державному рівні – сприяє
оптимізації зовнішньоекономічної діяльності конкретних суб'єктів на ринку.
Інструменти економічної дипломатії при будь-якому стані поточної кон'юнктури
на міжнародних і національних ринках усе більш частіше використовуються як
державними, так і недержавними суб’єктами дипломатичних процесів. В
умовах інтенсифікації світогосподарських зв’язків економічна дипломатія
починає відігравати вирішальну роль у формуванні цивілізованих комунікацій
між суб’єктами міжнародного бізнесу та створенні можливостей цивілізованого
вирішення протиріч, що можуть виникати під час їхньої взаємодії.
Для успішного ведення міжнародного бізнесу необхідно теоретично
обґрунтувати стратегічні й оперативно-тактичні завдання і методи реалізації
заходів економічної дипломатії та застосування її інструментарію на практиці.
Постає необхідність вивчення сутності та ролі економічної дипломатії в
міжнародному бізнесі, її організаційно-інституційних засад та принципів
поведінки всіх сторін цього процесу. Володіючи методичними прийомами
здійснення економічної дипломатії, кожне підприємство буде мати змогу більш
ефективно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність та утримувати
конкурентні позиції на зовнішніх ринках.
Із визначенням офіційного правового поля економічної дипломатії у
вітчизняній економіці всі суб’єкти міжнародного бізнесу матимуть порівняно
високі результати ведення зовнішньоекономічної діяльності завдяки державній
підтримці та лобіюванню економічних інтересів підприємств за кордоном. Це
дозволить підвищити конкурентні позиції українських компаній на
міжнародних ринках. До того ж формування ефективної політики щодо
економічної дипломатії сприятиме налагодженню міжнародних зв’язків нашої
країни та стане важливим кроком на шляху України до ЄС.
5
Основу дослідження склали праці відомих теоретиків міжнародних
економічних відносин В. Вергуна, Р. Заблоцької, О. Каніщенко, Л. Кістерського,
З. Луцишин, А. Румянцева, І. Пузанова, В. Мазуренко, А. Старостіної,
А. Філіпенка, В. Щетиніна. Безпосередньо проблеми удосконалення
інструментарію економічної дипломатії представлені в працях таких
зарубіжних учених, як С. Альтман, Г. Баcсі, П. Баранай, Г. Беррідге,
І. Герчикова, Т. Гріффін, Й. Дер Деріан, Т. Зонової, П. Ді Маджіо, Г. Каррон де
ла Каррьер, Г. Кісінджер, Л. Лойд, Й. Марч, П. Мінард, Г. Михалькевич,
Й. Олсен, В. Повелл, Й. Шумпетер. Серед вітчизняних дослідників проблемам
розвитку засад економічної дипломатії присвячено роботи В. Барановської, С.
Гаркавенко, О. Горбачука, Н. Городньої, Н. Грущинської, Д. Дегтерьова, О.
Ляшенко, В. Новицького, М. Окландера, Я. Пухальської, К. Фліссака, Е.
Фролової, І. Хмарської та ін.
Водночас, малодослідженою на сьогодні залишається теоретичне
обґрунтування та розробка дієвого механізму ефективного використання
інструментарію економічної дипломатії у міжнародній діяльності компаній.
Потребують подальшого удосконалення методичні засади комплексної оцінки
результатів взаємодії суб’єктів міжнародного бізнесу в умовах асиметричного
розвитку світової економіки й трансформаційних зрушень у її регулюванні.
Важливим завданням також залишається практична імплементація інструментів
і механізмів міжнародної економічної дипломатії на макро- та мікро- рівнях в
умовах інтенсифікації міжнародної діяльності українських компаній.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт
Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексними
держбюджетними темами економічного факультету «Модернізація економіки
України на засадах сталого соціально-економічного розвитку: закономірності,
протиріччя, ризики» №11БФ04-01 (державний реєстраційний номер
111U006456, термін виконання – 2011-2015 рр.) у частині кафедри міжнародної
економіки та маркетингу «Формування конкурентних стратегій українських
6
підприємств на міжнародних ринках товарів та послуг». Внесок автора полягає
у визначенні економічної дипломатії як чинника посилення
конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках та
виокремленні формування оперативно-тактичних заходів комплексу маркетингу
в економічній дипломатії підприємств. Автором запропоновано схему взаємодії
компаній з державними органами з питань зовнішньоекономічної діяльності,
проаналізовано специфіку сучасного розвитку процесів економічної дипломатії,
а також визначено фактори та основні внутрішньо-корпоративні чинники
розвитку форм і методів економічної дипломатії.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
теоретичне обґрунтування методичних і практичних засад економічної
дипломатії в діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу.
Відповідно до мети дисертаційної роботи і, виходячи з очевидності
специфіки економічної дипломатії в системі міжнародного бізнесу, поставлені
наступні завдання:
 визначити сутність та роль економічної дипломатії в системі міжнародного
підприємництва;
 узагальнити теоретичні підходи до управління процесами економічної
дипломатії в діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу;
 визначити порядок застосування інструментарію економічної дипломатії;
 виявити сучасні тенденції та ієрархію різнорівневої взаємодії суб’єктів
економічної дипломатії;
 виокремити параметри оцінювання ефективності інструментарію
економічної дипломатії;
 оцінити ефективність застосування інструментарію економічної дипломатії
суб’єктів міжнародного бізнесу;
 запропонувати шляхи раціональної імплементації інструментарію
економічної дипломатії в діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу;
7
 розробити пропозиції щодо інтенсифікації позитивних впливів економічної
дипломатії в міжнародному підприємництві українських компаній.
Об'єктом дослідження є міжнародна економічна дипломатія у системі
сучасних світогосподарських процесів.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних засад
посилення впливу економічної дипломатії на суб’єкти міжнародної
підприємницької діяльності.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного
дослідження є загальнонаукові методи пізнання об'єктивної природи
економічних явищ і процесів, які зумовлюють сучасні тенденції розвитку та
використання економічної дипломатії в умовах активної участі суб’єктів
міжнародного бізнесу у світовому господарстві. Зокрема, методи аналізу і
синтезу, наукових узагальнень, єдності історичного і логічного застосовано при
дослідженні суті та етапів становлення економічної дипломатії в системі
міжнародного бізнесу в процесі глобалізації міжнародного бізнесу (пп. 1.1, 1.2,
2.1); методи системного підходу та системного аналізу −в процесі теоретичного
дослідження поняття економічної дипломатії, її функцій та принципів, у
вивченні концептуальних підходів до використання економічної дипломатії
українськими підприємствами (пп. 1.1, 1.3, 2.3); економіко-статистичного
аналізу – в аналізі тенденцій розвитку економічної дипломатії і змін у системі
інтернаціоналізованого міжнародного бізнесу (п. 2.1); статистичний метод
дослідження застосовувався при з’ясуванні фінансових показників
досліджуваних підприємств (пп. 2.2, 3.1, 3.2), кореляційно-регресивний метод –
під час з’ясування чинників впливу фінансових показників на економічну
дипломатію (п. 2.3); методи кількісного та якісного аналізу – для оцінки
ефективності економічної дипломатії в міжнародному бізнесі (пп. 2.2, 3.2). У
дисертаційному дослідженні також застосовано комплекс специфічних методів:
методи маркетингових досліджень (анкетування, експертне інтерв’ю) (п. 2.2) та
метод порівняльного аналізу інституційних засад функціонування суб’єктів
8
міжнародного бізнесу в процесі обробки вторинної інформації (пп. 1.1, 1.2, 1.3,
2.1, 3.3).
Інформаційною базою дослідження слугували монографії, науковоаналітичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів; нормативно-правові
документи України та країн ЄС; офіційні матеріали Державної служби
статистики України, Статистичної служби ЄС; інформаційно-аналітичні
матеріали міжнародних організацій, у тому числі Еconomywatch, GTAI та ін.;
експертні опитування та офіційні дані українських підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в
удосконаленні теоретичних засад аналізу економічної дипломатії в
міжнародному бізнесі та інструментарію економічної дипломатії в
зовнішньоекономічній діяльності українських підприємств. Основні результати,
отримані в процесі розв’язання поставлених завдань, становлять наукову
новизну дослідження та полягають у наступному:
удосконалено:
 визначення сутності поняття «економічна дипломатія», яке
трактується як системна діяльність, яку здійснюють суб’єкти міжнародної
економічної політики та міжнародного підприємництва на міждержавному
(макро) і корпоративному (мікро) рівнях шляхом використання дипломатичних
механізмів та інструментів бізнес-комунікацій для підтримки і просування
своїх економічних інтересів в процесі міжнародного економічного
співробітництва;
 ієрархію різнорівневої взаємодії суб’єктів економічної дипломатії із
виокремленням ключових проявів (глобального, національного,
корпоративного, локального), яка, на відміну від існуючих підходів, дає змогу
класифікувати і систематизувати прояви економічної дипломатії за рівнями
впливу: на світовому рівні (СОТ, МВФ, Світовий Банк), на рівні міжнародних
товарних ринків (міністерства, відомства, посольства та представництва,
об’єднання підприємців, галузеві міжнародні організації), на корпоративному
рівні (ТНК, БНК, холдинги, вертикально-інтегровані структури, промислові
9
асоціації, спілки та союзи підприємців, підприємства), на локальному рівні
(посередництво, особисті зв’язки). Це дало можливість виявити складні
причинно-наслідкові залежності у механізмах реалізації форм економічної
дипломатії на різних рівнях, ефективна розбудова яких сприятиме укріпленню
цивілізованих засад міжнародного співробітництва, координації та
врегулювання міжнародних конфліктів між учасниками міжнародних
економічних відносин;
 порядок поетапного застосування інструментарію економічної
дипломатії в діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу, що передбачає
необхідність регулювання багаторівневої структури форм міжнародної
взаємодії у часовому та кількісному вимірі та обґрунтування цивілізованих
методів відстоювання та захисту корпоративних, групових та національних
інтересів, а також, узгодження функціональних завдань економічної
дипломатії: інтеграційного (забезпечення органічного входження і реалізацію
взаємозв’язків в міжнародному бізнес просторі), інформаційного (формування
формального і неформального інформаційного простору міжнародного
партнерства), аналітичного (формалізація оцінки комунікативних складових
функціонування бізнесу), стратегічного (формування системи стратегічних
завдань економічної дипломатії), конкурентного (створення реальних і уявних
конкурентних переваг бізнесу в міжнародному середовищі), оперативного
(якісна і кількісна поточна координація дипломатичних заходів на всіх рівнях);
 методичні засади прийняття управлінських рішень в процесі реалізації
заходів економічної дипломатії на основі методів мозкового штурму,
номінальної групи, Рінги, Делфі, ділових ігор тощо, що дозволило виокремити
типи проблем дипломатичної взаємодії (добре структуровані, не структуровані,
слабо структуровані) та шляхи їх вирішення в процесі міжнародного
економічного співробітництва;
набули подальшого розвитку:
 концептуалізація факторів результативності міжнародної економічної
дипломатії, провідною ідеєю якої є системна дипломатична підтримка
10
державою підприємств при виході їх на зарубіжні ринки. Об’єднання
дипломатичних зусиль створює синергетичний ефект в міжнародній
економічній діяльності: сприяє збільшенню часток ринку зацікавлених
суб’єктів міжнародного співробітництва, спрощує їх вихід на зовнішні ринки та
утримання позицій на існуючих, посилює потенціал зростання експорту на
макро і мікро рівнях, що, у свою чергу, позитивно впливає на зростання
національної економіки і посилення міжнародних позицій держави;
 параметри оцінювання ефективності інструментарію економічної
дипломатії українськими підприємствами: проведений кількісний і якісний
аналіз стану застосування дипломатичних інструментів у міжнародній
діяльності українських компаній виявив, що в процесі інтенсифікації
міжнародної діяльності ускладнюються форми дипломатичної взаємодії,
посилюються дипломатичні впливи від поверхневих при непрямому експорті
до багаторівневих дипломатичних контактів при прямих іноземних інвестиціях;
 теоретичні підходи до управління процесами економічної дипломатії в
діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу, зокрема, виділено критерії
класифікації дипломатичних заходів: за інституційною формалізацією –
формалізовані та неформальні; за інтенсивністю впливу – командноадміністративні та корпоративні (ринкові); за якістю впливу – прямого та
непрямого впливу; за масштабом застосування – загальносистемні та локальні
(спонтанні); за ареалом управління – одноосібні, колегіальні, колективні,
комбіновані та регламентні; за сферою імплементації – науково-пізнавальні,
планово-програмуючі та організаційно-регулюючі; за мотивацією – заохочення,
переконання, примусу; за комплексністю – загальні (нормативно-правові,
адміністративні, соціально-психологічні, пропагандистські та економічні) та
спеціальні (переговори, інформаційна підтримка, продуктові альянси,
експортне посередництво); за функціональним призначенням (планування,
організації, стимулювання та контролю);
 шляхи раціональної імплементації інструментарію економічної
дипломатії в діяльність українських суб’єктів міжнародного підприємництва в
11
умовах посилення політичних конфронтацій та актуалізації адміністративних
обмежень (застосування економічних санкцій) в міжнародній торгівлі, що
передбачає удосконалення дипломатичного захисту, розвиток методів
здійснення дипломатичних комунікацій (проведення переговорів, двосторонніх,
трьохсторонніх та багатосторонніх консультацій, здійснення візитів,
проведення робочих зустрічей, участь у міжнародних конференціях,
моніторинг зовнішніх ринків), використання дипломатичних прийомів впливу
на бізнес-процеси (представницький, аналітичний, організаційний,
презентаційний, комунікативний, стимулюючий, превентивний).
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні
методологічних підходів щодо формування державної політики з економічної
дипломатії та прикладній спрямованості теоретичних положень, підходів і
рекомендацій, що викладені в роботі, використання яких створює додаткові
можливості для українських підприємств при виході на зовнішні ринки,
підвищенні рівня їхньої конкурентоздатності, спрощення механізму залучення
іноземних компаній до участі у спільних підприємствах. Наукові результати
проведеного дослідження щодо розробки основних напрямів економічної
дипломатії суб’єктів міжнародного бізнесу були використані у діяльності ТОВ
«УКРПРОМСВІТЛО» (довідка №08/10/15 від 08.10.2015 р.) – практичні
результати дисертаційного дослідження сприяли розвитку експортно-імпортної
діяльності компанії на ринку Польщі за допомогою розглянутого у дослідженні
інструментарію економічної дипломатії макро- та мікро- рівня. Практичні
результати дисертаційного дослідження сприяли підписанню довгострокових
контрактів з приводу співпраці на європейському ринку. Запропоновані нові
форми маркетингових комунікацій у систему міжнародних економічних
зв’язків сприяли підвищенню конкурентоспроможності компанії на
європейському ринку запасних частин, шляхом застосування інструментарію
економічної дипломатії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства ТОВ
«МЕТРОБУДКОМПЛЕКТ» (довідка № 02/06-15 від 02.06.2015 р.).
12
Основні положення дисертаційної роботи щодо розробки методологічних
підходів впливу економічної дипломатії на діяльність суб’єктів міжнародного
бізнесу, а також комплекс рекомендацій зі застосування економічної дипломатії
суб’єктами міжнародного бізнесу на макро- і мікро- рівнях були впроваджені в
навчальний процес Київського національного університету імені Тараса
Шевченка при розробці робочих програм, науково-методичного забезпечення та
викладання дисциплін «Міжнародний маркетинг», «Міжнародна економіка»
(довідка № 013/421 від 04.07.2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, що викладені в
дисертаційній роботі та винесені на захист, одержані автором особисто. З
наукових праць, виданих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї
та розробки, що є результатом особистої роботи здобувача. Внесок автора у
колективні праці конкретизовано у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні
висновки дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися автором на 9
наукових і міжнародних науково-практичних конференціях: IІI International
Scientific Conference «Economic transformation processes in the postsocialist
countries» (м. Київ, 2014); XVIII Международная научно-практическая
конференция «Определение вектора развития экономических наук в XXI веке:
вызовы и решения» (Росія, м. Санкт-Петербург, 2015); Круглий стіл «Центри сили» в
світовій економіці (м. Київ, 2013); Міжнародна науково-практична Інтернет
конференція «Проблеми управління експортно-імпортною діяльністю», (м. Львів,
2014); Міжнародна науково-практична конференція для студентів, аспірантів та
молодих учених «Сучасна економіка та пошук ефективних механізмів
господарювання» (м. Київ, 2014); Міжнародна науково-практична конференція
«Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 2015);
Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих
вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 2015); Науково-практична конференція
студентів, аспірантів і молодих учених «Об’єднані наукою: перспективи
13
міждисциплінарних досліджень» (м. Київ, 2015); VII Международная научная
конференция «Евразийский экономический союз: стратегия и механизмы
реализации» (Казахстан, г. Актобе, 2015); Міжнародна науково-практична
конференція «Фінансово-економічне та обліково-аналітичне забезпечення
підприємницької діяльності» (м. Черкаси, 2016).
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного
дослідження викладено у 16 наукових працях, загальним обсягом 6,26 друк.
арк., з них: 8 – у наукових фахових виданнях (2 – у наукових фахових виданнях,
зареєстрованих в міжнародних науково-метричних базах даних), 1 – у
міжнародному виданні, яке внесено до міжнародних каталогів наукових видань
і науково-метричних баз та 8 тез доповідей, опублікованих у збірниках
міжнародних науково-практичних конференцій в Україні та закордоном.
Структура й обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи відповідає
характеру та логіці розробки наукової проблеми. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок основного тексту. У роботі
подано 37 рисунків та 37 таблиць, список використаних джерел нараховує 142
позиції на 14 сторінках, 4 додатки розміщено на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичне узагальнення засад здійснення
економічної дипломатії в умовах глобалізації, досліджено умови реалізації
інструментів економічної дипломатії та запропоновано шляхи удосконалення
інструментарію економічної дипломатії в зовнішньоекономічній діяльності
українських підприємств. Результати проведеного дослідження
характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне й
науково-практичне значення. На підставі отриманих результатів можна
сформулювати наступні висновки, пропозиції і рекомендації, які забезпечують
вирішення поставлених завдань відповідно до мети роботи.
1. Сутність економічної дипломатії в системі міжнародного бізнесу
полягає у тому, що вона є сукупністю загальноприйнятих світовою спільнотою
правил, які регулюють правила поведінки під час ведення економічних
переговорів між країнами, організаціями чи підприємствами під час реалізації
економічної політики, як на рівні підприємства, так і держави в цілому.
Економічна дипломатія є уніфікованим інструментом, за допомогою якого
суб’єкти міжнародного бізнесу можуть ефективно здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність. Економічна дипломатія є набором правил,
яких додержуються суб’єкти зовнішніх економічних відносин для досягнення
порозумінь з закордонними партнерами.
2. Узагальнено теоретичні підходи до управління процесами економічної
дипломатії в діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу, виділено критерії
класифікації дипломатичних заходів, а саме за інституційною формалізацією, за
інтенсивністю впливу, за якістю впливу, за масштабом застосування, за ареалом
управління, за сферою імплементації, за комплексністю, за функціональним
призначенням, які стали підґрунтям для визначення нових форми міжнародних
комунікацій (регіональні комерційні комунікації, транснаціональні маркетингові
комунікації, глобальні маркетингові комунікації) у системі дипломатичних
відносин і сприяють підвищенню ефективності міжнародного співробітництва,
193
розвитку міжнародної торгівлі й інтенсифікації міжнародних комерційних
зв’язків.
3. Порядок застосування інструментарію економічної дипломатії
передбачає регулювання багаторівневої структури форм міжнародної взаємодії
у часовому та кількісному вимірі та обґрунтування цивілізованих методів
відстоювання та захисту корпоративних, групових та національних інтересів, а
також, забезпечення органічного входження і реалізацію взаємозв’язків в
міжнародному бізнесі, формування формального і неформального
інформаційного простору міжнародного партнерства, формалізацію оцінки
комунікативних складових функціонування бізнесу, формування системи
стратегічних завдань економічної дипломатії, створення реальних і уявних
конкурентних переваг бізнесу в міжнародному середовищі, який передбачає
перехід до нової демократичної моделі економічної дипломатії і може призвести
до таких результатів, як активізація роботи торгово-економічного
співробітництва з країнами світового економічного простору; створення
механізму сприяння налагодженню прямих зв’язків представників
національного бізнесу з зарубіжними партнерами та закріплення українських
експортерів на зарубіжних ринках; активна участь українських експортерів у
міжнародних бізнес-форумах, виставках, ярмарках; співпраця з регіональними
економічними організаціями й угрупованнями для просування та закріплення
інтересів українського бізнесу.
4. Сучасні тенденції розвитку економічної дипломатії і ієрархія базуються
на управлінських рішеннях різнорівневої структури світового ринку, а саме: на
мегарівні, макрорівні, мезорівні та мікрорівні. Серед основних чинників
розвитку інструментів міжнародної економічної дипломатії є політичні та
правові фактори, економічне, соціально-культурне, технологічне та фізичне
середовище. Складена ієрархія виявила залежності у механізмах реалізації
форм економічної дипломатії на різних рівнях: глобального. міжнародного,
національного та локального, ефективне використання яких сприятиме
укріпленню цивілізованих засад міжнародного співробітництва.
194
5. Особливості економічної дипломатії в міжнародних економічних
відносинах передбачають досвід міжнародної діяльності, форми економічної
дипломатії, методи економічної дипломатії та інструменти економічної
дипломатії. При наявності певного досвіду економічної дипломатії
підприємство може ефективно її розвивати, застосовуючи її форми, методи та
інструменти. До форм міжнародної діяльності відносимо прямий експорт,
франчайзинг, ліцензійна угода, спільне підприємство, прямі іноземні інвестиції.
До методів економічної дипломатії належать: офіційні й інші візити та
переговори на рівні керівництва, конференції, наради, зустрічі, виставки,
ярмарки, підготовка та проведення двосторонніх і багатосторонніх міжнародних
договорів, участь у роботі міжнародних компаній, проектів, PR-компанії та
висловлення компанією власної експертної думки у засобах масової інформації.
До інструментів економічної дипломатії відносимо лобіювання економічних
інтересів, отримання державних субсидій, круглі столи за участю представників
державної влади, професійних дипломатів та представників крупного бізнесу,
супровід торговельних делегацій компаній представниками МЗС, підтримка
різних підприємницьких ініціатив державними органами, економічні санкції.
6. Ефективність інструментарію економічної дипломатії у міжнародній
діяльності українських підприємств, свідчить, що компанії переважно
вважають, що економічна дипломатія є сукупністю інструментів захисту
інтересів суб’єктів міжнародної економічної діяльності. Найбільше
підприємства використовують товарний франчайзинг. Серед форм економічної
дипломатії підприємства застосовують конференції, наради, зустрічі, виставки
та ярмарки, PR-компанії, офіційні й інші візити та переговори на рівні
керівництва. У своїй діяльності підприємства запроваджують такі
функціональні прояви економічної дипломатії, як проведення переговорів та
представництво компанії на міжнародних ринках (конференції, виставки,
ярмарки).
7. Успішне застосування інструментарію економічної дипломатії в
діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу передбачають реалізацію таких
195
заходів, як забезпечення макроекономічної стабільності та умов для розвитку
бізнесу, залучення іноземних інвестицій; використання кредитування та
страхування зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств
(державні гарантії); погодження заходів, що приймаються у сфері
зовнішньоекономічної діяльності підприємств із зовнішньоекономічними
цілями України; широке залучення ділових кіл до стимулювання
зовнішньоекономічної діяльності й експорту українських підприємств;
створення системи інформаційного застосування економічної дипломатії;
організація оперативної роботи органів державної влади щодо просування
української продукції на зовнішні ринки. Щодо рівня підприємств, то для них
необхідними є:удосконалення роботи щодо проведення офіційних та інших
візитів до закордонних компаній та переговорів на рівні керівництва; участі в
конференціях, нарадах, зустрічах, виставках, ярмарках; підготовки і проведення
двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів; участі у роботі
міжнародних компаній, проектів; проведення PR компаній.
8. Проведений кількісний аналіз інтенсифікації позитивних впливів
економічної дипломатії в міжнародному підприємництві свідчить про те, що
порівняно високі результати застосування економічної дипломатії мають 20%
опитаних підприємства. Окрім кількісної оцінки проведено додатково якісну
оцінку стану підприємства на ринку. Якісне дослідження стану досліджуваних
підприємств, дало змогу виокремити найбільші підприємства на ринку, які
застосовують економічну дипломатію. Отже, ці підприємства мають значний
потенціал як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.
9. Інтенсифікація комунікативної складової економічної дипломатії в
Україні, передбачає раціональну імплементацію інструментарію економічної
дипломатії в діяльність українських суб’єктів міжнародного підприємництва в
умовах посилення політичних конфронтацій та актуалізації адміністративних
обмежень в міжнародній торгівлі, що передбачає удосконалення
дипломатичного захисту, розвиток методів здійснення дипломатичних
комунікацій (проведення переговорів, двосторонніх, трьохсторонніх та
196
багатосторонніх консультацій, здійснення візитів, проведення робочих
зустрічей, участь у міжнародних конференціях, моніторинг зовнішніх ринків),
використання дипломатичних прийомів впливу на бізнес-процеси
(представницький, аналітичний, організаційний, презентаційний,
комунікативний, стимулюючий, превентивний), що призведе до практичного
впливу економічної дипломатії на діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу