Формування ландшафтного та планувально-композиційного укладу монастирських садів Галичини (X — середина XIX ст.)

Краткое описание

Національний університет Львівська політехніка”
На правах рукопису
ТАРАС Вікторія Ярославівна
УДК 712 + 726](477.83/.86)
Формування ландшафтного та планувально-композиційного укладу монастирських садів Галичини (X — середина XIX ст.)
18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури
Науковий керівник кандидат архітектури, професор Черкес Богдан Степанович
Львів —2001

ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми та джерела дослідження
1.1 .Історіографія проблеми.................................................................... 9
1.2. Джерельна база................................................................................ 21
Висновки................................................................................................. 25
РОЗДІЛ 2. Методика і методи дослідження монастирських садів
2.1. Методичні підходи до розробки наукової проблеми........................... 27
2.2. Методи дослідження........................................................................... ЗО
Висновки................................................................................................. 34
РОЗДІЛ 3. Генезис сакрального садового мистецтва
3.1. Походження та виникнення західноєвропейського середньовічного монастирського саду........................................................................................................ 36
3.2. Корені монастирських садів України.................................................... 45
Висновки................................................................................................. 58
РОЗДІЛ 4. Основні фактори, які вплинули на ландшафтно-планувальні і композиційні вирішення монастирських садів
4.1. Вплив особливостей рельєфу на ландшафтно-планувальний уклад саду.. .60
4.2. Вплив конфесійної належності монастиря на функціональну і планувально- композиційну організацію саду..................................... 82
4.3. Філософсько-світоглядні уявлення в ландшафтно-планувальній організації
монастирського саду.............................................................................. 95
Висновки............................................................................................... 110
РОЗДІЛ 5. Типологічні, планувально-композиційні і стильові особливості монастирських садів, їх змістовий та таксономічний склад
5.1. Типологічні, планувально-композиційні і стильові особливості монастир­ських садів.......................................................................... 115
5.2. Символічний зміст монастирського саду............................................ 142
5.3. Таксономічний склад монастирського саду........................................ 150
Висновки............................................................................................... 153
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................. 157
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........ 160
ДОДАТКИ
Додаток А. Ілюстративні матеріали до Розділу 3.1........................... 188
Додаток Б. Ілюстративні матеріали до Розділу 4.1........................... 197
Додаток В. Ілюстративні матеріали до Розділу 5.1........................... 210
В.2.1. Дерева та квіти в Біблії.......................................................... 243
В.2.2. Символіка рослин в Середньовіччі...................................... 249
В.2.3. Символіка рослин східних слов’ян....................................... 254
Додаток Д. Традиційний монастирський асортимент рослин........... 261
Додаток Ж. Християнська символіка кольору.................................. 266
Додаток 3. Фітотерапевтичні якості рослин....................................... 270

ВСТУП
Монастирі з’явилися в Україні-Русі після прийняття християнства і впро­довж тисячоліття впливали на розвиток духовної та матеріальної культури на­шого народу. Особливе місце в ній займали монастирські сади, які як складові ансамблів часто визначали ландшафтно-планувальну організацію всієї терито­рії, були зразками культурного ведення садівництва, акумулювали найцінніші планувальні й композиційні досягнення свого часу.
Актуальність теми дослідження визначається такими основними поло­женнями:
1. Монастирські сади України в літературі та наукових працях не висвіт­лені, не представлені у вітчизняній і світовій культурній спадщині, лише в де­яких працях побіжно згадано про їх існування.
2. Відновлення та заснування монастирів сьогодні зводиться лише до ре­ставрації чи будівництва архітектурних споруд, а не до відтворення всіх скла­дових монастирського комплексу, в якому сад був важливим елементом ком­позиції. Така реставрація” призводить до втрати змісту, який був закладений у поняття монастир” - первісного Господнього задуму і світопорядку.
3. Потребу дослідження монастирських садів обумовлено закономірнос­тями розвитку історико-архітектурної науки в Україні, яка сьогодні потребує створення власної історії ландшафтної архітектури та висвітлення всіх її сто­рінок.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Проведене дослідження збіга­ється з основним напрямом наукової роботи кафедри історії архітектури та ху­дожніх основ - Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дис­циплін у формуванні творчого мислення архітекторів” та науковою тематикою Інституту народознавства НАН України - Генезис, історія і теорія сакрально­го мистецтва українців” (шифр 3.3.4.9).
Мета і завдання дослідження. Виявити корені, закономірності та особ­ливості ландшафтно-планувального і стилістично-композиційного розвитку монастирських садів Галичини, розкрити їх філософсько-символічний зміст і

значення у ландшафтній архітектурі України.
Мета передбачає розв’язання таких завдань:
- окреслення поняття монастирський сад”;
- виявлення коренів і з’ясування походження монастирського саду;
- аналіз основних факторів, що вплинули на формування ландшафтно- планувальних укладів і композиційне вирішення монастирських садів;
- визначення стилістично-композиційних і типологічних особливостей монастирського саду;
- розкриття філософсько-світоглядних уявлень, символічного змісту і таксономічного складу монастирських садів.
Об’ єкт дослідження - монастирські сади Галичини, які розміщувались на досліджуваній території.
Предмет дослідження - ландшафтний та планувально-композиційний уклад монастирських садів.
Хронологічні рамки дослідження. Нижня хронологічна межа - X ст., верхня - середина XIX ст. Ці рамки, обумовлені найяскравішими сторінками розвитку ландшафтної архітектури Галичини, дають змогу всебічно розкрити особливості та процеси, що відбувалися у ландшафтному будівництві краю, - від розквіту до занепаду.
Географічні межі дослідження. Досліджується територія Галичини в межах українських етнічних територій, де монастирське садово-паркове мис­тецтво розвивалось на стику двох культур - східної та західної.
Наукова новизна. В дисертації на підставі значної кількості залучених матеріалів з історії, філософії, мистецтвознавства, релігій й архітектури - відтворено цілісну картину розвитку монастирських садів. Доведено, що вони є об’єктом ландшафтної архітектури Галичини, її першоосновою і посідають особливе місце в архітектурній спадщині України. Введені у науковий обіг не­відомі архівні матеріали, з допомогою яких:
- окреслено поняття монастирський сад”, подано його класифікацію за різними ознаками;
- відтворено цілісну картину розвитку монастирських садів, починаючи від княжих часів і до середини XIX ст., доведено, що вони є об’єктом ланд­шафтної архітектури, її першоосновою і посідають особливе місце в архітек­турній спадщині України;
- встановлено, що ландшафтно-планувальні, стилістично-композиційні вирішення монастирських садів ґрунтувались на місцевих традиціях, історич­них прототипах та аналогах, залежали від філософсько-світоглядних уявлень епохи, символічного змісту, орденської належності та місцярозташування мо­настиря, будувались на ідеях-уявленнях, які обумовили створення сакральної символіки у ландшафтній архітектурі;
- визначено функціональні, планувально-композиційні вирішення, розкрито філософсько-символічний зміст монастирського саду.
Практичне значення дослідження:
- зібрані та систематизовані нові архівні матеріали є важливою джерель­ною базою для подальшого вивчення ландшафтної архітектури України і мо­жуть бути використані для проведення реконструкції, реставрації та будів­ництва нових монастирських садів;
- одержані при дослідженні монастирських садів Галичини результати дадуть можливість концептуально переглянути засади формування ландшафт­ної архітектури України, стануть основою для збагачення наукової та енцик­лопедичної літератури з питань мистецтва та архітектури новими матеріалами; можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці довідкових видань, екскурсій і путівників по містах, монастирях, а також у науково- просвітницькій діяльності Церкви.
Апробація результатів. Матеріали дослідження були оприлюднені на таких міжнародних наукових конференціях: Мистецтво і традиційна культура українського зарубіжжя” (Івано-Франківськ, 1992); 53-54-й науково-
практичній конференції викладацького складу Київського державного техніч­ного університету будівництва та архітектури (Київ, 1992-1993); науковій конференції Українська хрестологія” (Львів, 1996); науковій конференції Проблеми ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва” (Львів, 1997); науковій конференції НТШ (Львів, 1999), а також на міжнародних нау­кових конференціях Палацово-паркове мистецтво Брестщини” (Брест, 2001), Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє” (Львів, 2001).
Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження.
1. Монастырский сад в садово-парковом искусстве // Садоводство, виногра­дарство и виноделие в Молдове. - Кишинёв, 1993. - № 1-2. - С. 20-36.
2. Архитектурно-планировочная организация монастырских садов Молдовы // Садоводство, виноградарство и виноделие в Молдове. - Кишинёв, 1993. - №
3. - С. 20-36; № 4. - С. 24-32.
3. Формування садів у монастирях України й Молдови // Наукові зошити ка­федри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. - Львів: ДУ ЛП”. - 1993. -№ 1.-С. 102-105.
4. Формування зелених насаджень у монастирях Молдови й України // Мис­тецтво і традиційна культура українського зарубіжжя. Матеріали міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 10-12 листопада 1992 року. - Львів: Інститут народознавства НАНУ, 1997. - С. 208-211.
5. Середньовічний монастирський сад - основа й початок сакрального садо­во-паркового мистецтва // Матеріали міжнародного семінару Проблеми ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва”. - Львів: Ренесанс,
1997. -С. 83-85.
6. Монастирський сад як першооснова формування сакральної ландшафтної архітектури // Народознавчі Зошити. - Львів: Інститут народознавства НАНУ,
1998. -№ 2. -С. 144-161.
7. Витоки сакрального садово-паркового мистецтва Східної Галичини // Віс­ник ДУ ЛП”. Архітектура. - Львів, 1999. -№ 375. - С. 230-238.
8. Принципи розташування монастирського саду в ландшафті // Народознавчі Зошити. - Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2000. — № 2. - С. 282-293.
9. Монастирський сад (термінологічний та змістовий аспекти) // Вісник ДУ
ЛІГ. Архітектура. — Львів, 2000. - № 410. - С.44-46.
10. Святоюрський монастирський сад у Львові (генезис та розвиток) // Народознавчі Зошити. - Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2000. - №5. -
С. 816-826.
Вплив особливостей рельєфу на ландшафтно-планувальний уклад у монастирських комплексах Східної Г аличини // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, 2001. - Т. 241. - С. 402-417

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведені дослідження показали, що наукові праці з цієї теми не виконувались, монастирський сад не був самостійним об’єктом дослідження: у деяких працях побіжно згадано про існування монастирських садів в Україні, чільну увагу приділено західноєвропейському середньовічному саду, сакральна ландшафтна архітектура України загалом і Галичини зокрема залишилась недослідженою. На підставі проведеної автором роботи отримані наступні результати:
1. На основі аналізу архівних джерел у науковий обіг було введено нові, раніше невідомі матеріали, що стосуються монастирських садів, у яких визначено монографічні та топографічні підходи в опрацюванні, вибіркове” їх залучення до дослідження, здійснення обробки матеріалу галузевим” і позагалузевим” дослідницькими методами.
2. Встановлено, що підвалинами для виникнення монастирських садів є східнослов’янські традиції щодо вибору території, ЇЇ організації та використання природних елементів (гаї, деякі види дерев, річки, джерела) для виконання сакральних функцій. Подальший їх розвиток відбувався під впливом історичних прототипів - середньовічних, ренесансних і барокових садів з урахуванням місцевих традицій.
3. Доведено, що ландшафтно-планувальне та композиційне вирішення монастирського саду залежало від розташування монастиря в ландшафті, часу і місця (на місці язичницької святині чи на новому) його закладання та економічного становища монастиря. Встановлено, що монастирі будувались на пагорбі”, підвищенні” (ХІ-ХІІІ ст.); в урочищах, улоговинах, ярах, на яружних територіях, тальвегу (ХІІІ-ХУІ ст.). В основу будівельних традицій XIII - XVI ст. покладено концепцію укріпленого подвір’я, на підвалинах якого виникає вертоград” - сад огороджений, у монастирях східного обряду - сад, замкнений муром”, у римо-католицьких - замкнений будівлями”. Конфлікт, що виник у XVI ст. між застарілою функціонально-планувальною схемою монастирів і новими вимогами, призводить до того, що на основі наявних ландшафтно-планувальних схем монастиря розвинулось п’ять нових, у кожній з яких ураховано свої особливості щодо закладання і планувально- композиційного вирішення саду.
4. На основі вивчення джерел з історії, релігії, філософії, символіки встановлено, що конфесійна належність монастиря визначала функціональне призначення, розміщення та планувально-композиційне вирішення його саду. Монастирі з напівпустельницькою формою життя (за статутом св. Василія та уставом св. Студита) мали сади типу вертоград” з утилітарно-сакральними, аскетичними функціями. З переходом до киновіяльної форми вони закладають нові сади із сакрально-репрезентативними функціями. Суворе додержання статуту св. Бенедикта вимагало мати один спільний сакрально-рекреаційний сад і при кожній келії невеличкі райські - сади” із сакрально-аскетичними функціями. Монастирі, які додержувались статуту св. Августина, мали сакральні, рекреаційно-репрезентативні сади різних планувальних схем, що розміщались у межах монастиря та окремо від нього. Філософсько-світоглядні уявлення епохи знайшли своє відображення в побудові монастирського саду: хрещата планувальна схема доби середньовіччя відтворює створення світу від центральної точки за образом Всесвіту; ренесансний квадровий сад ґрунтується на закодованих знаннях про божественні предмети, в ньому приховано фахову ідею гармонії; бароковий регулярний сад будується на єдиному композиційному центрі (місце, де існує Бог), головній поздовжній алеї (дорога в рай), на невластивих, нав’язаних природі формах (безмежна влада Бога над людиною). Усі складові монастирського саду (огородження, планувальна схема, колодязь, фонтан, лабіринт, дерева, квіти тощо) мали релігійну й естетичну цінність, у них виражено основні ідеї християнської культури. Найбільший вплив на архітектурно-планувальну організацію монастирських садів мала символіка в добу середньовіччя та бароко. Втрата символічного змісту монастирського саду в часи класицизму призвела до руйнації художньо- філософської системи і сприйняття його лише як садово-паркової композиції, що зумовило, своєю чергою, втрату монастирського саду як витвору
сакрального мистецтва.
5. У роботі монастирські сади класифіковано за функціональними, планувально-композиційними та стилістичними ознаками, містобудівними та церковними рівнями, орденською належністю та розміщенням у ландшафті. Монастирі для укладу садів використовували такі схеми: регулярну [хрещату (середньовічну), квадрову (ренесансну), барокова (симетричну поздовжній осі)]; вільну (вертоград”, пейзажну) або змішану (регулярна + вільна).
6. У добу середньовіччя, залежно від конфесійної належності, було два типи садів: замкнений монастирськими стінами (власна традиція + візантійський вплив); замкнений монастирськими спорудами (римо- католицький вплив); обидва мали хрещатий план, який найдовше зберігається. Ренесансні сади найбільшого розквіту досягають у XVII—XVIII ст., а в середині XIX ст. занепа-дають. Малі” ренесансні сади складаються з чотирьох-п’яти квадр, великі” формуються за хрещатою схемою на поперечній осі на основі 8, 12, 16 квадр або восьми і більше квадр, складених на двох поздовжніх осях. Барокові сади з’явились наприкінці XVIII ст., мали власний характер розвитку, що стосується композиційних схем закладання, використання партерів (мереживні, англійські, розрізні), рабаток (суцільна, поділена на смуги), боскетів (кен-конс”, типу гай”). Барокові сади в ЗСМЮ-х рр. XIX ст. замінено на пейзажні, які закладали на принципах світських садів, що знаменує занепад монастирських садів.
7. На основі джерел встановлено, що таксономічний склад дерев і чагарників у добу середньовіччя становили 14 деревних і 17 квіткових рослин, у добу бароко - 48 деревних і 58 квіткових рослин. Він збільшувався завдяки Інтродукованим в Україну декоративним деревно-чагарниковим видам.
8. На підставі дослідження окреслюється поняття монастирський сад”, який є невід’ємною складовою сакральної і ландшафтної архітектури, важливою сторінкою національної культури. Проблема його подальшого вивчення має пріоритетне значення і розглядається автором як початок роботи з вивчення ландшафтної архітектури Галичини.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрухів І. Цариця Карпатського краю. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999.- 160 с.
2. Антонович Д. Із історії церковного будівництва на Україні. - Прага: Видав­ництво українського історико-філософського товариства, 1925. - Вип.1. - 24 с.: рис.
3. Антонович Д. Розвій форм української церкви // Праці Української Історії філ. Т-ва в Празі. - Прага, 1926. - Т.І. - С. 160-170.
4. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва. - Прага: Видання Українського Університету у Празі, 1923. - 340 с.
5. Архимадрит Никифор. Библейская знциклопедія. - М.: Тип. А.И. Снегире­вой, 1891. - 902 с.
6. Асеев Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. - К.: Мистецтво, 1980. - 215 с.
7. Асеев Ю.С. Архитектура Древнего Киева. - К.: Будівельник, 1982. - 160 с.
8. Асеев Ю.С. Архітектура середнього Придніпров’я та Галицько-Волинських земель у ХІІ-ХПІ століттях // Історія українського мистецтва. - К.: Академія Наук УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1966. - Т.І.: Мистецтво найдавніших часів та епохи Київської Русі. - С. 135-223.
9. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. - К.: Будивэльник, 1989. - 104 с.
10. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения Славян на природу: Опыт сравни­тельного изучения славянских преданий и верований, в связи с мифическими сказаниями других родственных народов: В Зт. - М.: Изд. Щепкина и Солда- тенкова, 1865-1869. - Т.2. - 784 с.
11. Баранович Л. Меч духовный еже есть глас божий на помощь Церкви Воюющей... или книга проповедей слово божего. - К.: Тип. Киево-Печерской Лавры, 1666. - 465 л.: с закл.
12. Баранович Л. Трубы словес проповедных. - К.: Тип. Киево-Печерской Лавры, 1674. - 505 Л.
13. Барановский Г.В. Архитектурная знциклопедія второй половины XIX В'Ька.
- СПб: Типографія журнала Строитель”, 1907. - T.V: Улицы, площади и пар­ки. - 484 с.
14. Барановский Г.В. Архитектурная знциклопедія второй половины XIX В’Ъка.
- СПб: Типографія журнала Строитель”, 1902. - Т.І: Архитектура испо- В’іданій, - 500 с.
15. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. - М.: Наука, 1978. - 199 с.: 4 л. ил.
16. Батюшков П.Н. Памятники русской старины в западных губерниях. Изда­ваемые П.Н. Батюшковым. - СПб., 1885. - Вып. 8: Холмская Русь. - 404 с.
17. Безант А. Учение сердца. Путь к посвящению и совершенствованию чело­века. - Самара: УНР, 1993. - 105 с.
18. Берлинський М. Історія міста Києва. - К.: Наукова Думка, 1991. - 320 с.
19. Библейская энциклопедия. - М.: ТЕРРА, 1990. - 902 с.
20. Бидерманн Г. Энциклопедия символов: Пер с нем./ Общ. Ред и предисл. Свенцицкой И.С. — М.: Республика, 1996. - 335 с.: ил.
21. Бикова Р. Видубицький монастир // 3 історії української реставрації / За ред. В.Тимофієнка, упоряд В.Отченашко, А.Антонюк. - К.: Українознавство, 1996.-С. 177-184.
22. Блинкин С.А., Рудницкая Т.В. Фитонцида вокруг нас. - М.: Знание, 1981. - 143 с.
23. Бондаренко І.В. Передумови і тенденції стильового розвитку храмової архі­тектури Слобожанщини (друга половина XIX початок XX ст.) / Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Академія образотворчого мистецтва і архі­тектури - К.: 1999. - 20 с.
24. Бриковська М. Архітектура святинь Львова у Європейському контексті // Архітектурний Вісник. - Львів, 1997. - №2-3 (3-4). - С. 24-29.
25. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та ві­руваннях. - К.: Довіра, 1993. - 414 с.
26. Буличева Т. Архітектура сучасних православних духовних центрів на тери­торії України / Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01. / Київський інже- нерно-будівельний інститут-K., 1994. -16 с.
27. Бусева-Давыдова И.Л. Некоторые особенности пространственной организа­ции древнерусских монастырей // Архитектурное наследство. - М., 1986. - Вып. 34.-С. 201-207.
28. Бухарин П.Д., Атанасова H.A., Буракова М.И. Культурные растения (Прин­ципы устройства экспозиций).— М.: Знание, 1981. — 130 с.
29. Буцманюк І. Унів і его монастир. На підставі народних переказів, старих грамот та жертв історичних. - Жовква, 1904. -114 с.
30. Ваврик М. ЧСВВ. По василіянських манастирях. - Торонто: Друкарня ОО. Василіян, 1958. -286 с.
31. Ваврик М.М. Нарис розвитку і стану Василіанського Чина XVII-XX ст. То- пографічна-статистична розвідка. - Рим: Ватикан, 1979. - 217 с.
32. Вергунов А.П., Горохов В.А. Русские сады и парки / Отв. ред.: П.И. Лапин, Л.Н. Андреев. - М.: Наука, 1988. - 418 с.: ил.
33. Верещагин В.А. Старый Львов. - Петроград: Типографія Сиріусь, 1915. - 140 с.
34. Верман К. Исторія искусства всіїх временъ и народовъ: Пер. с нем.: В Зт. / Просвещение. - СПб., 1896. - Т. 2: Искусство христианских народов до конца XV ст. — 937 с.: ил.; 1896 - Т. 3: Искусство XVI-XIX ст. — 922 с.: ил.
35. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона. - K.: НДГПАМ, 2001. - 350 с.
36. Вігоринський Ір. Унів // Український Бескид. - Перемишиль: IX, 23/10,
1938. -Ч. 41.-С. 2.
37. Власовський І. Нарис історії української православної церкви. - Нью-Йорк- Київ-С.Бавнд.Брук.: Вид. Української автокефальної православної церкви, 1955. -Т. 1. -294 с.
38. Войновський М. Будова святоюрського храму. - Львів: Просвіта, 1939. - 100 с.
39. Волковъ Ф. Старинныя деревянныя церкви на Волыни // Матеріальї по эт- нографіи Россіи. - С.Петербургь: Изданіе Этнографического отдела Русского музея, 1910.-Т. I,-С. 21-44.
40. Воскресенский I.A. Православные славяне в Австро-Венгрии с приложе­нием карты.—К., 1913. —213 с.
41. Восстановление старинных ландшафтных парков: Методические рекомен­дации по проектированию. - К.: КиевНИИПградостроительства, 1974. - 83с.;
42. Всеобщая история архитектуры: В 12-ти т. / Под. ред. П.Н.Максимова,
А.М.Власюка, A.A. Кипарисовой и др. - М.: Стройиздат, 1968. - Т.6: Архи­тектура России, Украины и Беларуси XIV - первой половины XIX вв. - С. 339-452.
43. Вуйцик В. Святоуспенська Унівська Лавра монахів студитів. - Львів: Вид. ОО.Студитів, 1992. — 6 с.
44. Вуйцик B.C. Архітектура Святого Юра у Львові. Архітектурний ансамбль. - Львів: Коштом парохії архикатедри Святого Юра у Львові, 1995. - 8 с.
45. Вуйцик B.C. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. - Львів: Каменяр, 1991. - 175 с.
46. Вулих Н. Античний сад І І Декоративное искусство СССР. - 1982. - №2. - C. 41-45.
47. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.): Формирование науч. Программ нового времени / Отв. ред. И.Д.Рожанский; АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники. — М., Наука, 1987. - 447 с.
48. Гальковский H. М. Борьба христианства с остатками язычества в древней Руси. - Харьков, 1916. - Т. 1. - С. 46.
49. Г идион 3. Пространство, время, архитектура: Сокращеный пер. с нем. М.В. Леонене, И.Л. Черня. - М.: Стройиздат, 1975. - 567 с.
50. Глазычев В.Л. Эволюция творчества в архитектуре. - М.: Стройиздат, 1986. -486 с.
51. Гмитрык И. Мои вспомины про монастыр, церков, школу и науку в Лаврове // Записки чина св. Василія Великого. - Львів — Жовква: Записки ЧСВВ”. - 1932-1941. - Т.5.-Вип. 1-4. - С. 166.
52. Гнатевич М. Бучач // Слово. - Львів, 1865. - Ч. 65-73.- С. 3.
53. Головацкий Я. Монастыри юго-западной Россіи вообще и Креховскій мона­стырь. - СПб.: БМВ, 1886. - 15 с.: ил. Окреме видання: Памятники русской старины. - Вып. 7.
54. Головацкий Я. Объ изшгЬдованіи памятниковъ русской старины, сохранив­шихся въ Галичині и Буковині // Труды первого археологического съезда въ Москв'Ь 1869. - М.: Синод, типография, 1871. - Т. 1. - С. 219-242.
55. Голубець М. Княжий Галич. - Львів: Видавець Іван Тиктор, 1937. - 32 с. - /Б-ка для молоді Ранок”, Ч. 9.
56. Голубець М. Лаврів. Історично - археологічна студія // Записки чина св. Ва- силія Великого. - Львів - Жовква: Записки ЧССВ”. - 1926-1927. - Т.2. - С. 38-39.
57. Голубець М. Начерк історії українського мистецтва. - Львів: накладом фон­ду Учитеся, брати мої”, 1922. - 4.1. - 22 с.
58. Голубець М. Перемишль. - Львів: Друкарня Ставропигійського ін-ту, 1928. - 31 с. - /Б-ка Нового часу”. Ч. 23/.
59. Голубець М. Теребовля. - Львів: Друкарня Ставропигійського ін-ту, 1927. - 24 с. - /Б-ка Нового часу”. Ч. 20/.
60. Голубинский Е.Е. История русской церкви: В 4-х т. - Императорское обще­ство исторіи и древностей Россійскихь при Московском Унівеситете. - М., 1904. - Т.1.: Кіевскій или домонгольскій. Вторая половина тома. - С. 15-150.
61 .Горохов В.А., Лунц Л.Б. Парки мира. - М.: Стройиздат, 1985. - 328 с.: ил.
62. Грушевський М. Історія України — Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С.Сохань та ін. - К.: Наукова Думка, 1992 (Репр. вид. / Пам’ятки іст. думки України). -Т.З. - 1993. - 586 с.
63. Декарт Р. Избранные произведения. (К трехсотлетию со дня смерти (1650- 1950)): Пер. с франц. и лат- М.: Госполитиздат, 1950. -712 с.: ил.
64. Декарт Р. Правила для руководства ума: Пер. с лат. В.И. Пикова. - М.-Л.: Соцэкгиз, 1936. - 175 с.
65. Дикарів М. Знадоби до української народної ботаніки. Катеринодарь, 1895.
— 105 с.
66. Драган M. Українські дерев’яні церкви: В 2 ч. - Львів: з друкарні вид. с-ки Діло”, 1937. -Ч.1.: Текст. - 159 с.
67. Дубенский Н. Монахи - первые садоводы в России // Московские Ведо­мости. - 1887. - №. 359.; Копія зроблена Я.Ф.Головацьким, зберігається у Львівський науковій бібліотеці ім.В.Стефаника. Відділ рукопису. Ф. 36., Спр. 842., П. 55.
68. Дубяго Т.Б. Русские регулярные сады и парки. - Ленинград: Госстройиздат, 1963. - 341 с.: илл.
69. Епанчин К. Ландшафтный сад. Устройство ландшафтных садов с планами и чертежами. - М.: Сиркин, 1891. - 141 с.
70. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР Ін-т мово­знавства ім. О.Потебні. - K.: Наукова думка, 1985. - Т.2. -570с.-Т.З.-552с.
71 .Жирнов А.Д. Искусство паркостроения. - Львів: Вища школа, Изд.-во при Львов, ун-те, 1977. - 208 с.
72.Забелин И.А. Опыты изучения русских древностей и истории: Исследова­ния, описания и критические статьи: В 2 ч. - М.: Изд. Солдатенкова, 1873. - Ч.ІІ: Размышления о современных задачах русской истории и древностей. Ис­тория и древности Москвы. Московские сады в XVIII столетии. - 506 с.
73.Залесская Л.С., Микулина Е.М. Ландшафтна архитектура: /Учебник для ву­зов/ - М.: Стройиздат, 1979. - 240 с.: ил.
74.3алозецький В. Між Оксцидентом і Візантією в історії Українського мисте­цтва // Мистецтво і Культура. - Львів: Видання мистецко-історичного семіна­ру при філософ, фак. Богословної Академії у Львові, 1939. - №1. - С. 5-17.
75.3алозецький В. Про задачі історика українського мистецтва // Літературно- Науковий Вісник.-Львів: 3 друкарні Наукового товариства імені Шевченка, 1925. - № VII-VIII- С. 284-293.
76.3алозецький В. Софійський собор у Києві і його відношення до візантійсь­кої архітектури // Записку Чину св. Василія Великого. - Т.ІІІ. - Львів - Жовк- ва: Записки ЧССВ”, 1929. - С. 305-319.
77.3алозецький В. Українська наука перед новими завданнями. - Львів: Дру­карня наукового Т-ва ім. Шевченка, 1938. - 12 с.
78.3алозецький В. Українське дерев’яне будівництво і його відношення до історичних стилів // Дзвони. 1937. -№4. - 11/12. - С.457-464; 1938. - №4. - 1/2 - С. 52-58.
79.3веринский В.В. Материалы для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи: В 3 т. - СПб.: В.Безобразов, 1890-1897. - Т.1. - 1890. - 293 с.; Т. 2. - 1892. - 462 с.; Т.З. - 1897.-259 с.
80.Зубов В.П. Архитектурная теория Альберти // Леон Батиста Альберти. - М., 1977.-С. 67.
81. Иоаннисян О.М. Основные этапы развития Галицкого зодчества // Древне­русское искусство. Художественная культура X- первой половины XI в. - М: Наука, 1988.-С. 41-58.
82. Иоаннисян О.М. Храмы - ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской культуре. - М: Наука, Изд. фирма Восточная культура”, 1994. - С. 101-147;
83. История всемирной литературы: В 9 т. - М.: Наука, 1983-1988. — Т. 2 - 672 с.
84. История эстетики: В 5 т. - М.: Изд-во Акад. Художеств СССР, 1962-1970. - Т. 1: Античность, Средние века, Возрождение. - 682 с.
85.Історія релігії в Україні: У Ют. / Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. - K.: Укр. Центр духовн. культури, 1996-1998. - Т.1: Дохристиянські вірування; Прийняття християнства / За ред. Б.Лобовика. — 384 с.
86.Історія українського мистецтва: В 5 т. - К.: Голов, ред. УРЕ. - T.l. - 1966. - 454 с.; - Т.2. - 1967. - 472 с.; - Т.З. - 1968. - 437 с.
87. Каманин И. Черты из быта русского духовенства XVIII в. // Киевская стари­на. -1896. -№ 1.-С. 16-18.
88. Карпович В. Княжий Львів // Стара Україна, 1925. - №1. - С. 2.
89. Карташаев A.B. Очерки по истории Русской Церкви: В 2-х т. - М.: Наука, 1991.-Т.1.-685 с.
90. Катрій Ю., ЧСВВ. Пізнай свій обряд. - Рим-Львів, 1995: Видавництво Отців Василіян. - 485 с.
91. Киево-Печерский патерик по древним рукописям.— K.: Тип. Киево- Печерской лавры, 1914. - 310 с.
92. Кириченко Е.И. Архитектурные теории XIX века в России. - М.: Искусство, 1986.-344 с.
93. Кожин H.A. Архитектура средневековья. - М.: Академия Архитектуры, 1940.- 168 с.
94. Комеч А.И. Древнерусское зодчество конца X - начала XII в.: Византийское наследие и становление самостоятельной традиции. - М.: Наука, 1987. - 319 с.: илл.
95. Константинович Я. Манявский скит / Нова публікація про його мистецьку культуру. - Львів: Видбитка з «Нових шляхів», 1929. - 4.2. -5 с.
96. Копач І. Спогади про Лаврів. // Записки чина св. Василія Великого. - Львів: Записки ЧСВВ”, 1936.-С. 7-8.
97. Корсавин Л. Символизм мышления и идея миропорядка в Средние века (ХІІ-ХІІІ вв.).—Спб.: Брокгауз-Ефрон, 1914.— Т. 1.— 190 с.
98. Корсавин Л.П. Монашество в Средние века. - Спб.: Брокгауз-Ефрон, 1912. - 110 с.
99. Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа. - М.: Стройиздат, 1977. - 246 с.
100. Косаревський I.A. Парки України / Прийоми створення паркового пейза­жу. -K.: Держбудвидав. УРСР, 1961. - 176 с.: ил.28.
101. Косидовский 3. Библейские сказания: Пер. с польского. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1968. - 456 с.
102. Коссак М. Шематизмъ провинціи Св. Спасителя Чина Св. Василія Вели­кого въ Галиціи уложеный по капитул^ обувшбйся въ монастыре св.Онуфрейскомъ во Львові дня 24. и 25. и короткій поглядъ на монастири и монашество руске, отъ заведеня на Руси В'Ьры Христовой ажъ по ныне^шное время. - Львівь: Въ типографіи Института Ставропигіанского, подъ зарядомъ
Стефана Гугковского, 1867. - 354 с.
103. Коструба Т. Василіянські монастирі в Белзі І І Записки чина св. Василія Великого. - Жовква: Записки ЧСВВ”, 1938. - С. 8-23.
104. Косьяненко В. Густинський Свято-Троїцький монастир на Чернігівщині // 3 історії Української реставрації / За ред. В.Тимофієнка, упоряд. В.Отченашко, А.Антонюк. - К.: Українознавство, 1996. - С. 154-161.
105. Красовскій М. Курсъ исторіи русской архитектуры. - Петроград: Това­рищество Р.Голике и А.Вильборгь, 1916. - 4.1: Деревянное зодчество. - 408 с.
106. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура / Родичкин И.Д., Боднар Ю.А., Вергунов А.П., Ганкина Н.З. и др. / Под ред. И.Д. Ро- дичкина. - К.: Будивэльнык, 1990. - 334 с.
107. Крачковский И.Ю. Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу. - М.: Изд. АН,
1939. - 179 с.
108. Крижанівський О.П. Церква у соціально-економичному розвитку Право­бережної України (XVIII-XIX ст.). - К.: Вища школа, 1991. - 127 с.
109. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в України. Навч. посібник: В 3-х книгах. - К.: Либідь, 1994. - Книга 3: Кінець XVI серед. XIX ст. - 336 с.
110. Крип’якевич І. Львів: Його минувщина й теперішність. - Львів: БЗВ. - 1910.-64 с.
111. Крип’якевич І. Всесвітня історія.: У 3-х кн. - К: Либідь, 1995. - Кн.1: Стародавні часи. - 464 с.
112. Крип’якевич І.П. Історичні походи по Львову / Упоряд. Тексту прим. Б.З.Якимовича. - Львів: Каменяр, 1991. - 167 с.: іл.
113. Крип’якевич І.П. Княжий город Галич. - Львів: Історична бібліотека Просвіти. 4.2., 1923. - 16 с.
114. Крип’якевич І.П. Середньовічні монастирі в Галичині. Спроба каталогу // Записки чина св. Василія Великого. - Т.2.- Вип.1-4. — Жовква: Записки ЧССВ”. - 1926. - С. 70-105.
115. Крощенко Л., Осадчий Є. Святогірський Успенський монастир у Зимно (спроба наукової реконструкції комплексу) І І 3 історії української реставра­ції / За ред. В.Тимофієнка, упоряд. В.Отченашко, А.Антонюк.- К.: Украї­нознавство, 1996. - С. 74-81.
116. Курбатов В.Я. Сады и парки. - Пг.: Изд. Вольфа, 1916. - 752 с. илл.
117. Кучерявий В.П. На зелених орбітах Львова: Нарис-путівник. - Львів: Ка­меняр, 1972. - 108 с.:іл.
118. Лаба В. Нарис історії села Унів та Унівського монастиря від найдавніших часів до 1936 р. - Львів: Вид. оо. Студитів, 1996. - 30 с.
119. Лавров В.А. Монастыри и крепости ХУІ-ХУІІ вв. - форпосты Москов­ского государства / Русская архитектура: Доклады прочитанные в связи с декадником по русской архитектуре в Москве в апреле 1939 г. / Под. ред.
В.А. Шкварикова. - М.: Архгиз, 1940. - 132 с.
120. Ландшафтная архитектура /Составитель Л.С.Залесская. - М.: Госстрой- издат, 1963. - 209 с.
121. Ландшафтная реконструкция городских садов, парков / Ю.А.Боднарь, Н.П.Абесинова, Е.Н.Никитина, А.Ф.Сахаров. - К.: Будівельник, 1982. -60 с.
122. Левшин В.А. Садоводство полное. - М.: Тип. Селивановского, 1805-1808. - 608 с.
123. Лесик О.В. Замки та монастирі України. - Львів: Світ, 1993. - 121с.: рис.
124. Летопись по Лаврентьевскому списку. - СПб.: Археографическая комис­сия, 1872. - 63 с.
125. Лефевр А. Парки и сады. - СПб., 1871. - 460 с.
126. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: Вид-во Київ, ун-та, 1960. -176 с.
127. Лихачев Д.С. Поэзия садов: К семантике садово-парковых стилей. - Ле­нинград: Наука, 1982. - 343 с.: ил.
128. Лихачев Д.С. Сад и культура Европы // Декоративное искусство СССР. - 1982. -№3.- С. 38-45.
129. Літопис Руський: Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця; Відп.ред.
О.В.Мишанич.- К.: Дніпро, 1989. - XVI. - 591 с.
130. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. - К.: Мистецт­во, 1968. — 389 с.
131. Логвин Г. Стильові особливості архітектури й монументально- декоративного мистецтва українського бароко // Архітектурна спадщина України. Вип.4: Проблеми стильового розвитку архітектури України / За ред. В.Тимофієнка. - К.: Українознавство, 1997. - С. 51 - 59.
132. Логвин Г.Н. Украина и Молдавия: Справочник путеводитель. - М.: Искусство; Лейпциг: Эдицион, 1982. - 454 с.
133. Логвин Г.Н. Украинское искусство. - М.: Искусство, 1963. - 262 с.
134. Логвин Н. Проблема стилю в архітектурі в працях Київської Русі // Архі­тектурна спадщина України. Вип.4: Проблеми стильового розвитку архітек­тури України / за ред. В.Тимофієнка.- К.: Українознавство, 1997. - С. 9 -17.
135. Лосев А.Ф.Эстетика Возрождения. - М.: Мысль, 1978. - 623 с.: ил.
136. Лужницький Г. Українська церква між сходом і заходом. - Рим: Ватикан, 1954.-505 с.
137. Лукомська Н. Сади ансамблю Св. Юра у Львові